Ти одягаєш маску і виходиш на вулицю, де тисячі таких як ти, ховають обличчя за усміхненими чи недуже гримасами, які обов'язково повинні відповідати твоєму місцю в довбаній системі, яка безжально поглинає все навколо...та все ж коли ти бачиш когось з щирим обличчям на якому ще тримається знак протесту і свободи в твоїй душі щось просинається, в голові з'являються думки, які наврядчи схвалять ті хто крокує з тобою в одну ногу і поглинає все те гівно, яким система годує тебе з великої металевої ложки. Не стримуй себе і не розмінюйся на всякі непотрібні тобі речі. Ламай стереотипи і живи своїм життям, бо колись, коли буде темно і сиро, ти захочеш жити, а прийде час прощатися.
|
|