Лиш на хвилину вимкнувши
яскраве світло ліхтарів
зникають тіні, тонучи
у гамі темних кольорів
та інші, тихі, все ж блукають
у лабіринті,де страхи
в холодний розум проникають
і селяться там назавжди
як сильні крила є в птахів
так море має білі хвилі
й жевріє мрія стільки днів
літать,хоча це й не підсилу
але якщо надія й віра
завжди цвітуть в морських глибинах
то піна стане мяка хмара
й вода солона з неї лине
і незважаючи на долю
танцює море і співа
воно не втратить свою волю
море живе доки літа
а хмурі тіні наче риби
мовчать,їх течія несе
на гострі і смертельні рифи
їм ж зовсім байдуже на це
їм страх кує нові кайдани
тож не відвідають вони
старі глибини океану
і зникне світ цей назавжди!
|
|