Перша запис у електронному щоденнику...
Відчуття незвичне, але й не змушує хвилюватись.
Раніше вів щоденники, які через певні причини так і не продовжив... А оскільки я багато часу проводжу за комп'ютером, то чому б не почати? І саме з такого запису. Для ознайомлення, так сказати.
А як пройшов день? Нудно... Я б навіть сказав, типово для учня школи. Як завжди, думки не співпадають із процесом і навіть під час тяжких уроків я маю можливість подумати про щось не те... Незвичне для багатьох інших, які, можливо, цього не зрозуміють...
Окрім мого товариша. Він може зрозуміти і навіть пояснити те, що я подумав. Якщо, звісно, вгадає :)
І ще мене трохи гнітить той факт, що я не можу знайти нікого у моєму рідному місті, який поділився би зі мною досвідом і дав би мені якісь поради щодо тематики і написання. Звісно, дуже приємно бачити, коли на тебе звертають увагу інші молоді поети, але одночасно так шкода, коли вони можуть жити на відстані сотень, а то й тисяч кілометрів...
|
|
