Осінній день березами почавсь,
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь свій час,
Але про це не треба говорити.
Ти прийдеш знов, ми будемо на "ви",
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи,
Але про це не треба говорити.
Хай буде так, як я собі велю,
Свій будень серця будемо творити.
Я вас люблю, о, як я вас люблю,
Але про це не треба говорити...
Ліна Костенко
Обожнюю її вірші, а цей особливо))
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.