проходять роки,і ми не в силі зупинити їх,нас захоплює цей вир життя.ох,ця буденність кожен день те саме,і ти навіть не відчуваєш як з кожним днем стаєш все старшим ,а потім і зовсім старішаєш.так все незамітно проходить,але найголовніша пора це юність,бо саме тоді багато з нас починає самостійне життя-життя спроб і помилок.здається,що все знаємо,але нічого ми ше в юності не знаємо і не факт ,що в старості будем знати,того шо життя -це доріжка і в кожного вона своя
|
|