UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Птахи щебечуть так… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ХРЕСТОСЛОВ, 09.04.2025 - 21:27
Микола Вінграновський писав про екстремальну осінь так: "Осінь прийшла така, що білі, руді і чорні коти носили з мокрих полів мокрих мишей мішками", а про екстремальну весну пишете Ви, а, може, це любов, "що ніби й не сніги засипали усе: й траву, і цвіт магнолій"
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 09.04.2025 - 22:26
Піду читати Миколу Вінграновського. Котів уявила щасливими та сухими...
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 10.04.2025 - 10:11
Вінграновський - мій улюблений український поетя один раз в житті з ним за руку здоровався ось його стиль в поезії, так сміливо і гарно ніхто не напише Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр. Смолою синьою перекипало літо, І дихала земля з прив’ялених люцерн, Прощався з літом джміль, марудив розджмеліто, Дивився вовком, вовком і літав, Валив крилом комбайни й елеватор: Ну як це так, було одне — й забрати? Було джмеленьке — і забрати раптом, А я ж то я — один я у літах!.. Це — кавуни! Усі вони такі! Свої рябі погладжують пузища І рябо дивляться, рябі, на літаки, І в літаків пузище — тільки вище!.. Квасоля — ні. Своїм квасольним днем Мовчить, та в’ється, й вив’ється на плітті… А кавуни — вони такі здавен: До літа допадуться і — по літі! Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр. Очима синіми вже золотіло літо, І дихала земля з холонучих люцерн Притихлим пізнім кавуновим квітом. Стояв, ходив, лежав осінній щем, Щеміло серце по усіх усюдах, І обнімались — при базарі й людях — До шиї шия — соняшник з конем. Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 10.04.2025 - 22:05
....дуже швидко вимальовуються відчуття...  Щиро дякую! |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
