ВАША СВЯТОСТЕ ОСЕНЕ ЗОЛОТА
Зронило ,літо листячко зелене...
Грає, мінорами музика вітрів.
І частіше, б'ється серце у клена
Журавлі,відлітають до чужих країв.
Я вдихаю ,у полиновий трунок.
У запах,туманного світанку.
Із за хмар ,сонце дарує цілунок,
Пані ,осінь ,заглядає крізь фіранку.
Ваша, святосте-Осене Золота!!!
Я вам клонюся ,за щедрі дари.
Зігрійте ,теплом...хай радіє душа.
І пісня, солов'я лине у світи.
О ,не поспішай ,Осене до Зими!
Де дме ,заметіль хуртовина.
Хай надивлюсь, на бурштинові ліси.
Зіп'ю,осінню красу з полонини.
М ЧАЙКІВЧАНКА.
Чудовий вірш! Цікаво читати про Золоту Осінь, яка як і Зима була ще наче учора!
