| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Ви тільки прикидались патріотом.
Ну як же не розбити вам табло?!
Якщо оцим же самим брудним ротом,
Сказали ви, що путін - не х**ло.
Що внутрішній конфлікт йде на Донбасі,
Росія - брат й вона не винна в тім.
І, що завжди у просторі і часі
Російським буде й був півострів Крим.
А ще півроку тому ви кричали,
Найголосніше у своїм селі,
Що лиш би вам в Москву дібратись дали,
То задрижали в страсі москалі.
Ви б прихопили з дому кулемета,
Привезли б його під стіну кремля.
І тільки би скривавлена котлета,
Лишилась б з головного москаля.
І випала вам оттака нагода.
Серйозність намірів довести прийшов час.
Сусід Іван, що жив в кінці городу.
Покликав в Мордор на роботу вас.
Й будуючи палаци на Рубльовці,
Забули швидко ви свої слова.
І стали вороги вам - однокровці,
Сміттям під верх набилась голова.
Ваша душа зчорнилася по-трошку:
Замість троянд - чагарників кущі.
Ви стали жерти путінку й окрошку,
Навіть навчились з лаптя їсти щі.
А також, як всі інші, із лопати,
Ви поїдали в Масляну млинці.
Ви билися за порцію салату
Без сорому й огиди на лиці.
А потім вас додому "попросили"
Через 3 місяці ваші нові брати.
Вам менше половини заплатили,
І ледве ви устигли утекти.
А те, що заплатили - відібрали
На "Київськім" вокзалі мусора.
А на прощання, гарних палок дали
По-братськи і сказали: "Тє пара!"
І ось приїхав поїзд до перону
Клята Москва - Славетне місто Львів.
З порожніми руками із вагону
Ви вийшли босий і я вас зустрів.
З лицем підпухлим, з духом перегару,
Ви йшли хитаючись, не дивлячись навкруг.
А, відхаркавшись, вичавили пару
Таких от слів не рідних: "Здравствуй, друг"
В автобусі мені ви всю дорогу,
Помиї лили в вуха, що мовляв,
Росія в Крим прийшла на допомогу,
І що півострів в нас ніхто не крав.
Що референдум провели там строго
Витримуючи міжнародні норми.
А "люди ввічливі" - це, ясно для будь-кого,
Кримчани, що придбали зброю й форму.
Ви мало на собі не рвали коси,
Що й на Донбасі сталось саме так.
Що головний наш ворог - це піндоси,
І все це вони роблять не спроста.
Їм розділити наші два народи,
Потрібно за аби яку ціну:
Ми нерозлийвода - вони ллють воду,
Ми вічні друзі - вони нам війну.
І що "госдеп" був спонсором "майдану",
"Небесна сотня" - люди підставні.
Несправжні травми, кров і навіть рани,
Все наче в Голлівудському кіні.
А Янукович від сумління муки,
Й від тиску "Заходу" був змушений піти.
І легітимна влада пішла в руки
Нелегітимної бандитської хунти.
Ви повторили точно, слово в слово,
Всю нечисть із російського ТБ.
Про "Boeing" всі "шедеври" Кісільова...
Я був не в змозі стримати себе.
І коли очі кров'ю наливались,
Коли в грудну клітину тиснув гнів,
Мені на мить коротку пригадались,
Гіркії сльози вдов і матерів.
Осиротілі діти і каліки,
Усі, хто залишився без житла.
Із крові юнаків убитих ріки,
Земля, спалена градами дотла…
Я не стерпів ані словечка більше,
А просто розірвав на клапті рот...
Від ворога у сто разів є гіршим,
Перевертень... Несправжній патріот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785788
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.04.2018