| Сторінки (3/246): | « | 1 2 3 | » |
На свободу я НЕ зазіхаю,
Лиш Тобі зрозуміть пропоную -
Якщо я Тебе не ревную,
Значить я Тебе не кохаю!
Я без Тебе дуже сумую
І тому пам’ ятай, я благаю –
Якщо я Тебе не ревную,
Значить я Тебе не кохаю!
Ти прийде́ш – я Тебе зацілую
Ну не сердься, кохана, прохаю! -
Якщо я Тебе не ревную,
Значить я Тебе не кохаю!
Ну чому Ти з доко́ром зітхаєш?
Я ж без Тебе немов не існую -
Якщо я Тебе не ревную,
Значить я Тебе не кохаю!
Запах твій, як спасіння вдихаю
Та, одначе, ніяк не засну я -
Якщо я Тебе дуже ревную,
Значить я Тебе сильно кохаю!
Якщо ж психами я вибухаю,
І доко́рами спокій руйную,
Якщо я безупинно ревную,
Значить я Тебе не кохаю…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017
Слава Україні!!!
Я люблю Тебе земле моя !
Ти в усьому, що в світі я маю:
В сонці що мене зранку вітає,
У піснях чарівних солов’я.
У вітрах, що наповнюють груди
Ароматами хліба і трав.
В добрім слові, що чую я всюди,
Де б я тільки не мандрував.
У тінистих казкових дібровах,
У березових білих гаях,
В світлих сонячних шатах соснових,
У гірських смереќових краях.
У нестримній свободі барвінку,
У колючій спокусі ожин,
В василькових блакитних сніжинках,
В краплях крові славетних калин!
У красі темпераментних ко́ней,
У ході неквапливій волів,
У коровах, що йдучи з виго́ну,
Ледве влазять, наїдені, в хлів!
Ти в усміхнених добрих очах
Дідусів і бабусь, що на ганку,
Вже розвівши тепло у печах,
Знов чекають святого світанку.
Ти в залізних руках, працьовитих
Добрих, праведних, чесних людей,
Кровью й потом в роботі умитих,
За для кращої долі дітей!
Ти в безумних і ніжних ночах!
Ти в мільйонах палких сторінок.
В карих, сірих й блакитних очах
Найпрекрасніших в світі жінок!!!
Героям Слава!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017
Скажи мені, моя незрозуміла доле,
Чому ти пазли щастя скласти не змогла?
Дала мені усе – взаємного кохання не дала…
І, мабуть, вже не даш його ніколи…
Скажи мені, моя безпутная душа,
Чому ти зовсім розуму не маєш,
Чому ти й зараз тільки ту кохаєш,
Яка й надії на взаємність не лиша?
Скажи, палке без міри, серденько моє,
Чому ти не приймаєш волю божу? –
Я як не б’юся, покохать не можу,
Ту, що мені своє кохання віддає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017
Не скажу, що я в Те́бе закоханий -
Я жіноцтву брехати не смію.
Спогад милий ТОБОЮ сполоханий
Я від себе сховать не зумію…
Не скажу що я в Те́бе закоханий,
Хоч із розуму зве́сти Ти МОЖЕШ !
Спогад милий портретом сполоханий,
Нащо душу мою Ти тривожиш?
Не скажу що я в Те́бе закоханий.
Та ЧОМУСЬ? не вщухає бажання!
Спогад милий ВЕСНОЮ сполоханий,
Знов тривожить старі сподівання.
Я не ЗНАЮ чи в Тебе закоханий,
Хоч багато для мене ти важиш…..
Спогад милий що НЕЮ сполоханий,
Може ТИ мені правду розкажеш???
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2017
Він був таким іще за комуністів.
І поважав лише бариги ремесло.
Нечисті руки й помисли нечисті.
Обличчя – не обличчя, а мурло!
То м’ясо він рубав, а то приймав склотару,
Ніколи і ніде нічого не вивчав.
Прийшли нові часи і він шматок базару
Купив і гендлювать по-но́вому почав.
Він зараз «О, бля»-гарх» і у Верховній Раді
Свій інтерес блюде – краде і знов краде.
А щож закон? Закон не на заваді! (Та на закон плювали оті б…ді)
Безсовісне мурло ніде не пропаде!!!
Вам, «небожителі», фортуна спину гладить?
Красиві і святі хоч воду пий з лиця!
Та думаю, таки, вам зовсім не завадить
Дослухать тут мій маніфест митця!
Щоби сховать убожество культури,
Ви наш талант купуєте як одяг HAUTE COUTURE!
Та суть всієї вашої натури –
Збирання живопису й графіки купюр!
Хизуєтесь ви тим, що начебто спритніші
Й грошима краденими набиваєте мішки,
А нам лишаєте останні мідяки!
Та все одно ви всі, за нас – митців, бідніші,
І нам УЖЕ ДАРОВАНО БЕЗСМЕРТЯ для душі!
Бо садим ми сади й складаємо вірші!
А от од вас лишаться лиш гнилі мішки та миші!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747562
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 24.08.2017
Меня покинул сладкий сон -
Я счастлив и несчастен!
Я был Тобою унесён
В страну безумной страсти!
Я растворялся весь в Тебе
В Твоём прекрасном теле!
В желаний сладостной борьбе
Мы к небесам летели!
Все Твои прелести любил
Я так неудержимо,
Как будто кто-то позабыл
Упрятать в лампу джина!
Я упивался красотой
Моей богини милой -
Твоею нежностью святой
Твоей любовной силой!
И Ты меня любила так!!!…
безумной этой ночью!!
Я верю, сон мой - это знак!
Он счастье мне пророчит!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747371
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2017
Я каюсь в то́му, що так легко відпускав
Кохання, що було ще можна зберегти!
І, навпаки, міцніш за все тримав
Те, що не треба було зовсім стерегти!
Та бог благословля всі наші помилкИ!
Він дарував нам радість і страждання,
І це з його найлегшої руки
Оплакуємо ми найкращі сподівання!
То що ж тепер?
Чужого щастя я ні крихітки не вкрав,
І помилок своїх я не зрікаюсь!
Тому за те, що часто так кохав,
Я не караюсь,і не мучусь, і не каюсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2017
Мы лечили ДРУГ ДРУГА повязками
Нежных, трепетных, страстных объятий
Поцелуев немыслимой ласкою,
Прижигая порезы проклятий!
Наши души ДРУГ ДРУГА укутали
Дымкой мягких горячих страстей.
Мы сознательно всё перепутали,
Бросив бремя решений в постель.
Нам нетрудно ДРУГ ДРУГА спасать -
Убивает тоску капля нежности.
Бог грехи наши сможет списать
Строгим росчерком неизбежности!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747181
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2017
Я буду шукать Тебе вічно
До поки я є у цім світі,
До поки на курсах дотичних
Коханням не будем сповиті.
І, навіть, коли вже не стане
Мене у цім світі без краю,
Душа моя не перестане
Шукать ту яку я кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017
Я пам’ятаю те, як я зніяковів,
І пам’ятаю те як Ти зніяковіла.
Чому так сталось я не розумів
І знаю, що і Ти не зрозуміла.
А, так багато мріяв я сказать,
Ти так багато мріяла почути!
Чому ж тоді якісь магічні пути
Нам не дали цей вузол розв’язать?
Які ж чекають нас ще радощі і скрути?
Тоді між фраз холодних і пустих
Я головне тобі сказать не встиг -
Я вірю – буде й те, чого не може бути!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2017
Любить люблю та в ДУШУ не пускаю.
Моя душа – моя перепустка до раю -
Вона вартує лиш для Бога й Сатани!
Від жінки, що безмежно я кохаю,
Моя ДУША, немов горохом од стіни!
В моїм коханні наче у роси краплині
Усе відбилось. Від Адама і донині
Складають про любов вірші!
Але ж на що вони потрібні і кому?
Як і моя любов, ніко́му! От чому
Любов не щастя, а лише очищення душі!
Кохай, люби, та в ДУШУ не пускай!
І наче «Отче наш!» запам’ятай:
Для жінки в ній нічого цінного немає –
Як забавку дістане… і зламає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2017
Скажи, чому лише тепер,
Прийшла вона, на ангела так схожа.
На Ту, що пам’ять чверть століття вже не може
Забути назавжди! Сум, за якою, досі не помер.
Чому лиш зараз ТИ приніс
Мені любов, яку я не прийнять не можу.
Яка ніяк, нічим, на те, що вже було, не схожа,
Як ТВІЙ едемський сад не схожий на звичайний ліс.
Не зна ніхто нічого з майбуття.
Та знаю точно, Милостивий Боже,-
Ти віддаєш те щастя, що віддати можеш
Завжди усім! Хай може і за мить лиш до кінця життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2017
Я дивлюсь в Твої очі і бачу
Відчайдушне - «Було-не було!
Жереб кинуто!» -«Кинуто? Значить
Доля знов підставляє сідло!»
Значить знов розправляються крила -
Нам на зліт у серпанку світання!
Значить знов розпускає вітрила
Каравела «Шаленне Кохання»!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2017
Нам часто жизнь даёт, что бы отнять!
Скитанья, испытанья, расставанья,
С изменой неизменные свиданья-
Всё неизбежно… Что бы всё понять,
Как воздух нам нужны ВСЕ наши встречи!
Судьба ломает нас и тут же лечит,
Стараясь нас к лишеньям приучать,
Взвалив безумный груз на наши плечи,
Что б лишь потом вручить нам мудрости печать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746749
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.08.2017
Як сонце, втомлене за день,
Під ковдру обрію не поспіхом лягає,
Так соловей своїх спокусливих пісень
Співать натхненно починає!
І сон злітає, як туман з ріки,
Бо наші м’язи, занімілі вже від втоми,
Що ледве душу нашу принесли додому,
Згадають пестощі коханої руки….
І ми бажаєм вже не пристрасті шаленства -
Ми зараз хочемо лиш тихого блаженства…
Співає серце солов’єм, хоч втома не зникає...
Кохання наше просто ніжності чекає….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2017
В ранкових сутінках співають солов’ї
Про що співають? Ну звичайно ж про кохання!
Коли ж іще про це співать, якщо не на світанні?
У їх піснях усе про пестощі твої
І про мої напівсвідомі привітання...
І про слова, і про все те, що скажем ми без слів!
І про солодкі й радісні зітхання,
Про аромат і смак таких жаданних тіл!
Про невблаганність тих магічних сил,
Що нам дарують вранішні бажання!!!
Про все, що станеться от-от, їх соромливий спів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2017
Разлуки дождь, забвенья снег
И только луч надежды.
Порочна страсть, но светел грех
В стыдливости одеждах.
Дымок костра, смущённый смех,
Притворные обиды -
Обманут может, но не всех
Порхания Сильфиды!
Сиянья глаз, смыканья век,
Желанье жить и быть…
Да разве ж может человек
Дышать, но не любить!
И миллионы паутин
Любви сплетают нас-
Не жди мой друг, не будь один!
Люби, и в добрый час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746586
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2017
Десь, за туманом спогадів моїх,
Та наша ніч ще розправляє крила -
Я ж пам'ятаю твій звабли́вий сміх
І те, як Ти мене тоді любила!
Так гаряче, і ніжно, і чимраз
Сильніше обпікали твої губи!!!
Ти шепотіла найсодлдшу із образ-
"Я так ненавиджу тебе, мій сокіл любий!"
Ти розривала моє тіло до кровІ
І ніжно заціловувала рани -
Моїй безмежно пристрасній любві
Такими муками Ти віддавала шану!!!
Безумством, болем, жахом забуття-
Я, чим завгодно, ладен заплатити
За віру в те, що ме́не зможуть так любити
Іще хоч раз, наприкінці життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2017
Дуже люблю перекладати на українську стару поетичну класику. Але емоційність часто переважає і переклади виходять за рамки оригіналу, чи то в формі, чи то в об'ємі. Пропоную переклад двох найвідоміших віршів улюбленого мною Ронсара.
Мабуть на старість, з поглядом печальним,
Ти, зупинившись на порозі спальні,
Служниці скажеш, мов прокинувшись від чар -
«Колись кохав мене нестямно сам Ронсар…»
То дух мій прилетить на мить із гаю,
В якому я Тебе вже двадцять літ чекаю,
Де я любов свою плекав і колисав
І де для Тебе я палкі вірші писав!
То що ж тепер? На що ж твоя цнота
Зі мною бавиться як рибка золота?
Чому, скажи, весь час про завтра ми говорим?
Нащо нам заглядать звідсіль за сині гори?
Прошу Тебе - тепер про сумніви забудь!
Бо завтра може навіть і не буть!
Отут і зараз ми, любов моя, давай
Кохання квіти рвать, що нам дарує гай!!!
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Скоріш зірки на небі не засяють,
Скоріше води моря запалають,
Скоріше Місяць не осяє мої ночі,
Ніж я забуду ці чарівні чорні очі!
Мене блакитні очі не вражають!
На кучері руді дивится не бажаю!
Бо в мареннях задушливих ночей,
Я пью вогонь темнобурштинових очей!
Щоб очі сірі мене з розуму звели,
Тому не буть! Та хай хоч гори упадуть додолу,
Русявку не назву богинею ніколи,
бо ЧОРНІ коси мою душу сповилИ!
І в домовину я, холодну й безучасну,
Візьму з собою блиск прекрасний
Двох карих зірочок, що вічно я люблю!
Іконою я очі ті зроблю!
І хай два Сонця, що безмежно я кохаю,
Мене, нарешті, відведуть до раю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2017
Жіночий світ – палата номер шість!
Як втрапив ти туди, оманутий любов’ю,
Щоб не зашкодити психічному здоров’ю,
Тікай відтіль – ти там лише КОРИСНИЙ ГІСТЬ.
Лиш за дарунки там кохають і цілують!
Як хочеш про любов – веди себе як звір,
Бо інших почуттів там зовсім не цінують!
Як скажуть там «Люблю», то, краще не повір!
Вони кохають нас лиш коли є потреба.
Я розумію все, та.. бога лиш молю.
Мені би їх за все зненавидіти треба,
Та я чомусь, між тим, їх, ще сильніш люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
Того що вже пішло, назад не жди -
Нас доля наша не веде по колу.
Кохані повертаються завжди -
Кохання не вертається ніколи…
++++++++++++++++++++++++++
Люблю і прокидаюсь ніби у раю!
Я дихання Твое неначе роси п'ю!
І лиш про те я іноді зітхаю,
Що не УСЕ ЖИТТЯ, САМЕ ТЕБЕ кохаю!
++++++++++++++++++++++++++++++++
Я безмежно втомився від трагізму розлучень,
Від циклічності переживань-
Наша доля - життя між щастям заручин
І нещастям розчарувань.....
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Я Тебе зацілую до радості, закохаю Тебе до втоми!
Я замучу Тебе до щастя в вирі пестощів ще невідомих!
Насолоджусь Тобою як медом і Тобою нап’юсь як росою,
Світ навколишній перефарбую, розмалюю Твоєю красою!
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Я спогади свої не посажу за грати -
Душа щодух до спогадів летить!
Хоч розум згоден зустрічі чекати,
Та серце зачекать не хоче ні на мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
Поверь, Родная - Ты моё окно
В тот мир, где и в помине нет коварства.
Мне больно - Ты моё лекарство,
Мне весело - так Ты моё вино!
Пусть глуп я и беспечен, ну и что?
Мне Бог простит всё то, что ОН наделал.
Печаль и радость моего удела
В том, что люблю Тебя, как не любил ни кто!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746129
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.08.2017
Що нас в житті веде не зна ніхто, ото ж не знаю й я.
Хоч сто раз будь прави́й – нічого це не значить,
Бо долі звивини ніхто не передбачить
І не накреслить точну мапу житія!
Зроста розчинність кисню у кровІ холодній.
То, щоб не буть в коханні дурнем повним,
Ти не стрибай, чимраз, у ревнощів безодню,
А будь лише завжди холоднокровним!
І слова не кажи допоки все не зважиш -
Бо можеш все змінить, але не зміниш почуття.
Все доказавши, ти нічого не докажеш !
Хто був прави́й, то врешті визначить життя!
А правота не раз робила щастя неможливим.
«Буть, чи не буть» - до себе ти шепочеш?
Тож і вирішуй сам, чого ти справді хочеш -
Ти хочеш пра́вим буть, чи хочеш буть щасливим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2017
На синій оксамит нічних небес
Зоря зійшла чарі́вна і мінлива -
Венера, як і Ти, неви́мовно вродлива!
І як і Ти – найліпше із чудес!
Але й вона позаздрить і заплаче!
Бо в світлі місячнім п’янких, як мед, ночей,
Сліпому, навіть, не можливо не побачить
Всі барви цих палких і пристрасних очей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2017
Ми всі жаліємось на прикрості життя,
Та робимо самі невірні кроки.
І не сприймаючи всі складнощі уроку,
Не хочем помічать корисності биття.
Але, життєва мудра незворушність
На нас не сипле щастя із відра,
І досить часто, демонструючи бездушність,
Нас переконує в незламності добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2017
Я Тебе не забуду ніколи….
Наче Зірочка по небосхилі –
Пролетіла й розвіяла холод,
Промайнула і збурила хвилі…
Душу звабила вже заколисану,
Та любов мою ніде подіти!
Хай вірші, що для Тебе написані
Гріють серце, бо це – наші діти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017
Яка ж прекрасна річ - життя!
Прекрасні почуття, прекрасні сподівання,
Любов прекрасна і її переживання,
Прекрасно просто наше існування,
І те, що вже було і невідоме майбуття!
Прекрасна творчість і пізна́ння!
Прекрасний рух і тиша забуття.
Прекрасні сумніви і віра і бажання -
Прекрасно все, бо це ЖИТТЯ!
Прекрасна пристрасть і розчарування,
І ревнощів нестримні хвилювання,
Й взаємні ляпаси до кро́ві, і пробачень
Щасливі миті !... І таємних значень
Слова, що ми не розумієм до кінця!
І сотні непризначених побачень,
І ночі які на́впіл рвуть серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2017
Хіба ж таким чудовим був би світ,
Якби не ці спокусливі вуста,
Що їх краса й небесна чистота
Чарує, ніби ружі, росами умиті,
Та цей, прекрасніший за все у світі,
Очей Твоїх блакитний оксамит,
Що загубився у волосся житі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2017
У погляді ледь стомлених очей,
Німий укір, можливо по заслузі,
Читаю я між інших всіх речей.
Для цього мабуть і потрібні справжні друзі?
Я Твій альбом мов спогади гортаю.
І бачу все не так, як все було.
Минуле не вернуть, та я і не вертаю -
Для сил душевних я шукаю джерело.
Воно в Твоїх очей бездонних надрах,
Але тепер мені його вже не знайти.
Я винен сам , що залишилися за кадром
Мої до Тебе невідправлені листи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
Вот и настал конец пылающего лета -
Спадает зной, и начинаются дожди.
Пожары августа вручают эстафету
Сентябрьской кротости, что ждёт нас впереди.
Лес, пожелтев, утешит нас убором,
Стыдливо покраснев, деревья обнажит.
И гуси полетят и неумолчным хором
Простятся с нами. Всюду паутина задрожит.
На смену сентябрю придут ненастья,
Дожди и ветры не умолкнут ни на час.
Ушло тепло, а вместе с ним и счастье
Как видно, невелик его запас!
Потом падут снега и затрещат морозы,
Замерзнут ветви, травы, реки и ручьи.
Замёрзнет всё, замёрзнут даже слёзы
О тех рассветах, когда пели соловьи!
И Новый год придёт, и в кутерьме веселья,
Среди морозов и снежинок суеты,
В моей унылой одинокой келье,
Подарком Божьим явишься мне Ты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745581
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2017
Єднаймося рукою до руки,
Щоб боронить своїх дітей свободу!
Кров закипа, бо йдуть на нас вовки!
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
Криваві пащі шкірять хижаки.
Вони безжальні і безчесні від природи.
Весь світ уже повірив – це вовки!
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
Багато літ весь світ їх годував з руки,
Та не змінить добру нікчемної породи.
Їх скільки не годуй – вони вовки!
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
Виговського їх не добили козаки
На жаль, хоч і була така нагода!
Історію не вчать тупі вовки.
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
В лісах Сибіру їжі стане на віки,
Але ж чуже смачніше. І в походи
Ідуть завжди загарбники-вовки.
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
Нас захистять Герої – вояки!
Та скільки ж ще синів мого народу
Змордують ненажерливі вовки .
Шалена лють в душі встає – вовки прийшли зі сходу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745448
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2017
Частіш за все, життя дарує, щоб забрать -
На що ж нам сльози лить, як щастя вже пішло?
Те що було, вже за горами загуло -
Не треба довго за минулим сумувать....
Вклонись у слід і "Дякую" скажи
Тій долі, що тобі його подарувала,
За те, що в ній знайшлося радощів чимало!
І спогади найкращі збережи!
І, відмоливши всі гріхи за двох,
Рушай на пошуки нової долі -
В життєвім зачарованому колі
Багато ще чого готує щедрий Бог!
Та пам'ятай про те, що все минає -
Минуло давнє, пройде і нове.
Змістовно лиш тому наш брат живе,
Що в світі вічного нічого не було й немає.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
Давні зморшки лице до кісток посікли -
Він зайшов з під дощу до вагону.
Срібні краплі небесні, як сльози текли -
Наче привид ступив із перону.
Птах старий, що давно уже не літав,
Як на прощу ішов між байдужих
І співав наче в себе і в інших питав:
«То куди ж ти летиш сивий друже?»
Між людей сивий сокіл як в лісі блукав
І за щастям не знайденим тужив.
І співав, наче відповідь в мене шукав:
«То куди ж ти летиш сивий друже?»
Ти не падай старий – це не фініш іще!
Так давай наші крила напружим!
Заспіваєм удвох під весня́ним дощем:
«То куди ж ти летиш сивий друже?»
Ти не падай старий – нам ще треба летіть,
Хай ми щастя не зна́йдемо навіть!
Та із цього життя кожну мить, кожну мить
Ми собі подаруєм на пам’ять!
Ми усі в синю даль –хто летить, хто іде.
Там за обрієм що нас чекає?
Знаю точно - там серце розраду знайде́,
Бо дороги без краю немає….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745305
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2017
Ледь засіріло. Човник над водою.
Верхівка скинулась збудивши тихі кола.
Крадеться ранок десь нечу́тною ходою.
Такої тиші я не чув ніде й ніколи.
Але…
Не тільки тиша у повітрі повиса-
Навкруг мене живуть таємні голоси.
Дощ? Ні не дощ, а крапельки роси
Спадають з віт, що протяг колиса.
За спи́ною про щось шепочуться жита,
З весла на світ бурчить старий комаха,
А наді мною тихо ластівка літа
І чую я, як б’ється серце птаха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745304
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2017
Ти мене любиш! Та хіба ж віддячить,
Я зможу всім що маю у цім світі?!!!
Ти мене любиш! І нічого вже не значить,
Що відбувалось до цієї миті!!!
Ти мене любиш! Інше все здається
Таким малим і зовсім незначущим!
Ти мене любиш! Серце вже не б’ється –
Клокоче полум’ям , вулканом невмирущим.
Ти мене любиш! Я тепер вже знаю
Навіщо серцю треба так кипіти!
Ти мене любиш! І воно палає
За тим щоби Тебе іще сильніш любити!!!
Ти мене любиш! І в очей Твоїх безодню
Я свою душу як в колиску опускаю…
Життя початок я рахую від сьогодні,
Бо Ти сказала – Я тебе кохаю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017
Мій біль пройшов і я Тебе прощаю.
Хоч ми могли би обітись і без брехні.
Ти думала, брехнею захищаєш
Мене? Щоб не зробити боляче мені?
Та будь-яка брехня вбиває дружбу -
З одного пострілу, без промаху, на раз.
І нам обом Ти не найкращу службу
Служила, склавши найболючішу з образ.
То що ж тепер? Тобі моїх пробачень
Не треба зовсім. Щастя і без них
Ти знайдеш. В них немає жодних значень-
Прощення важливіш за все, для нас самих.
Складніш за все навчиться пробачать!
І майже неможливо вибачить брехні!
Та не мені тепер провини визначать.....
Я пробачаю! І колись пробачиться й мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017
Зозуля кувала, роки рахувала -
Пташкам обіцянок не жаль!
Й мені обіцяла зозуля немало,
Та інша у мене печаль...
Як курява в'ється, водичкою ллється
Усе, що нам небо дало...
І часто стається, що щастям здається,
Оте? що несчастям було!
Зозуля кувала, роки додавала -
Сто літ обіцяла цей раз.
Ніж вік дарувати, то краще б сказала,
Де щастя сховалось від нас....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2017
Нас разделяют воды двух морей
И сотни вёрст разнообразной суши.
Но, в поле притяженья все быстрей
Стремятся к столкновенью наши души!
Мы как два путника на берегах реки,
Но Ты на левом берегу , а я на правом.
Для встречи нашей ищем переправу,
Но нет её и мы всё так же далеки!
Нам нестерпимо видеть и не сметь
Коснуться плотью и согреть друг друга!
Мучительно хотеть и не иметь!
Нам надо вырваться из заколдованного круга!
Так дай нам Бог……
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745062
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.08.2017
З губами губи без печалі розлучались -
Ні не одразу – після ніжних обіцянок,
Ні не словами – дотиком солодким.
Твої вуста у мандри відправлялись
По тілу моєму́, лишаючи серпанок
Вологих подихів гарачих і коротких.
Я пам’ятаю ті святі маршрути!
Та тільки Ти їх можеш повторити!
Я знаю - нам ніколи не забути,
Як про любов без слів губами говорити!
Твої гарячі, ніжні поцілунки -
Любовний опік, пристрасті печать
Під клятвами коханої чаклунки.
На що ж слова, як губи ТАК мовчать....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2017
Моя любов твою байдужість переможе –
Хоч Ти ще не зоря моїх ночей,
Та в одну мить усе змінити може
Єдиний погляд цих замріяних очей!
Моя жага́ на буйний вітер схожа,
На струмені карпатської ріки!
Я вірю, що усе змінити може
Один лиш дотик найніжнішої руки!
Хай тебе зараз, навіть не тривожить,
Те, що в твоїм серці непомітно пророста -
Настане мить і все змінити зможуть,
Одним лиш покликом, твої спокусливі вуста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2017
Три дні нестримного кохання,
Три дні пізнання і зізнань.
Три дні палкого листування,
Три дні солодких сподівань.
Три дні таких солодких марень….
І щастя майже вже було!
І очі сірі, в очі карі
Вливали все земне тепло!
Щасливі дні - листи й світлини
Носили душам забуття -
Ні сумнівів, ні каяття,
Кохання чарівні стежини…
Ми знали все. Та ні на мить
Згадать, що це самобман
Не зміг ніхто. Такий роман
Й Господь не зможе зупинить!
Та ось і все – одну лиш фразу
Я не пускав, та ти змогла
Сказать. Між нас, одразу
Як прірва, правда пролягла.
Але ж у ту страшну безодню
Упало те, що в ці три дні,
В пустелі людній, та холодній,
Подарувало нам вогні.
Мабуть ні хто – ні я ні Ти
Вогні оті згасить не зможе.
Любов раптова без мети –
Скоріш за все – причастя Боже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017
Я Тебе почекаю, бо все повторити
Хоче й може забуте кохання..
Я Тебе почекаю й схвильовані віти
Нас обіймуть колись на світанні.
Я Тебе почекаю бо вірю - чекання
Бог не впише в статтю про витрати.
Я Тебе почекаю, бо справжнє кохання –
Це уміння терпіти й чекати!
Я Тебе почекаю і долі зустрічні,
Врешті зглянуться у привітанні!
Тільки Ти пам’ятай – хоч і вічне кохання
Та життя наше зовсім не вічне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017
Дивлюсь я в дзеркало і бачу по очах,
Як сильно за Тобою скучив.
За тим, як бог кохання по ночах,
Тортурами нас милував і мучив.
І поцілунків мед, і радість володіння.
І біль екстазу, і чекання нетерпіння,
І кров солодку на прокушених губах,
І неминучої розлуки нестерпимий жах.
Я скучив за усім! Душа уже не відчуває болю.
І тільки по очах я бачу, як я скучив за Тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Коли любов од вас вже майже одверне́ться
І душі прониза передчуття біди,
Бог вклониться тому, хто першим озирнеться
І першим схоче вигукнуть – «Не йди!»
Бог вклониться тому, хто першим, за туманом
Нікчемних ревнощів зуміє зрозуміть,
Що очі милої не здатні до обману!
І без очей отих йому не жить!
Бог вклониться тому, хто першим, за дощами
Докорів повсякденного буття,
Побачить головне й пове́рнеться до тями-
Нема кохання, то нема й життя!
Бог вклониться тому, хто першим, за слізьми
Образ взаємних і взаємних непробачень,
Збагне, що завтра вже не буде мати значень
Ніщо, якщо коханням знехтуємо ми!
Бог вклониться тому, хто буйні заметілі
Цілунків й почуттів не зможе помінять.
Тому, хто знову гляне в очі безкінечно милі
І буде, попри все, безтямно їх кохать!
Коли любов од вас вже майже одвернеться
І душі прониза передчуття біди,
Бог вклониться тому, хто першим озирнеться
І першим зможе вигукнуть – «Не йди!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Ту зорю я по вік не забуду-
Я палав наче стіг від бажання
Й цілував найчарівніші груди,
Як шипшини квітки на світанні!!!
Від повік і до пальчиків ніг,
Я вустами шляхи прокладав,
Чув крізь сонний як марення сміх-
Шепіт твій–«не вгадав, не вгадав))))»
В найніжніших вушо́к пелюстках
Завмирало моє – « Я кохаю….»
І губилось твоє в подушках -
«Мій довіку!Я знаю! Я знаю!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
Журба, журба, чомусь одна журба...
І тільки наче божий голос з неба-
Козаче сивий, і чого ж тобі ще треба?
Чого ж іще в житті ти не придбав?
Ти ж, наче, бачив все і все в житті було,
Лиш спогади, життя, мов вітерець гортає.
Ти ж знаєш сам - в житті усе буває,
Журба триває поки знову сонце не зійшло...
Але ж чому непереборная журба
Ще сильне і гаряче серце досі крає?
Чого ж душа надривно так бажає?
І плаче тихо, мов перед дощем верба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2017