| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Птаха літає, кружляє у небі
Як думка, як пісня,
як сонце, як хмара.
Послухай -
сміються вітри, як примара.
Кричи, посміхайся
радій, як дитина.
Життя – то є подих, солодка година.
Живи – поки можеш.
Живи.
Ти ж людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2018
Темно і тепло
Тихо і грішно
Пиши, бо втомилась
душа, що втопилась
у сльозах, у піснях
ліричних, глибоких.
Ти вічно на людях,
проте одинока.
Пиши, бо немає
порожнечі тій краю
Пеленою холодною
з головою вкриває
Десь ехо лунає
Кличе, благає
Ступити до краю…
Наповнилась чаша
Стікає краями
німими думками
пустими словами
Що сталось з тобою
Рядки не лікують
Що сталось з тобою
Рядки не рятують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2018
Апокаліпсис в межах черепа
Вся свідомість на грані вибуху
Ти людина з хиткими нервами,
ти залежиш завжди від випадку.
Дисонанс, регулярні ступори
Емоційний поріг поламано
Ти до серця паролі змінюєш
А воно вже давно заспамлено.
Більше сенсу немає в криках
Так, ти більше ніж просто машина
Трохи спокою, юне створіння
В тебе просто спустило шину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2018
Твої парфуми
сьогодні вдихаю
солодкі,
ніжні, як мед.
І вечора знову
шалено чекаю
і байдуже зовсім,
що майже не знаю
тебе.
А ти доторкаєшся
легко, невпевнено
до моїх тендітних
колін.
І я розпливаюся,
мнусь, нагріваюся
неначе м"який
пластилін.
Нігтями легко
торкаюсь волосся
розчісую...
трохи нервуюсь.
Погляд пронизує,
шрами наносиш.
Навряд чи я вже врятуюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2017
Кричать мої демони зв’язані
І рвуться щосили на волю
Колись королями були
красенями
а тепер інший король є,
з душі кров п'є
Розум
Терпіння ще може трішки
А може й багато
Їде дах, їду я,
А може краще пішки?
Прокинуся рано вранці
Заварю смачної кави
Піду до старої станції
Загублюся серед трамваїв
Забувши нових королів,
І їхніх обдертих рабів
І їхній несправжній рай
Ночами блукатиму темними
Зі своїми вільними
демонами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2017
Два маленьких щенка
Сидели под луной.
Один весёлым был
Беседу вёл другой.
Спросил один другого:
«Чего бы ты желал?»
А тот лишь улыбался
И хвостиком вилял.
Щенок тот удивился
И спрашивает вновь:
«А знаешь что такое
Счастливая любовь?»
Но тот лишь тихо глянул,
В ответ виляет «нет».
А тот его спросил:
«Чего такой ответ?»
Щенок сидит тихонько
И смотрит на луну,
А тот из интереса
Спросил : «ну почему?».
Ответа не услышав
Он начал говорить:
«Ну как же тебя можно
Такого не любить?»
Он долго ждал ответа
Но так и не узнал,
Что было со щенком,
Чего же он молчал.
Не знал он той порой,
В тот тихий вечерок,
Что был щенок немой
И очень одинок.
Не знал, что не хотел
Никто щенка любить,
Ведь люди не желают
Немого приручить.
На самом деле грустным
Тогда щеночек был.
Ведь бедный без любви
Всю жизнь свою прожил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753429
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.10.2017
Такий ніжний присмак дурману
Повільно, алкогольно манить
і рани
не печуть уже, не колять,
і ледве чутний запах болю.
Настала воля.
Пісні зриваються з невмілих уст
та руки задають новий свій ритм,
а очі залишаються закритими.
Розмитими
стають думки. Або ж такими
нетверезими, непевними... чи,
неможливими, або ж втікаючи
від дійсності
такої неминучої колючої.
Нам іноді не вистачає так
хоч трохи божевільності.
Ми хочем пити бейліз і мартіні,
сухе вино і бренді, і коньяк
і байдуже до чого, що і як.
Ми хочем гладити дворняг,
малих котят, собак
і трохи ще котят.
Нам іноді не вистачає так
у серці тих малесеньких дитят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2017
Часы пробивают восемь
Темнеют, сгорают листки
Горит, словно в пламени осень
И дни, словно жизнь коротки.
Пылают, мерцают так дерзко
Бумаги, что были близки,
А пламя все делает резко
Дотла прожигая куски.
Те строки, что трогали сердце,
Слова, что сладки словно мед,
Все то, что давало согреться
Теперь превращается в лед.
Как много меняет поступок
И сердца гнилого черта.
Ломает того, кто так хрупок
И тухнет его доброта.
Все чувства, что были бесценны
Сгорали той ночью в огне,
И мысли, что так сокровенны
Погибли во лживом письме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753086
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2017
Сердце горячее,
руки холодные
Души забытые,
души голодные.
Сколько любви
хранится под ключиком
где-то внутри
под солнечным лучиком.
Страха так много,
но больше желания
Попробовать снова
забыть о страданиях
Найти старый ключик
Очистить от пыли
Чтоб чувства заветные
в сердце ожили.
Избавиться снова
от страха и скуки
чтоб больше не мёрзли
от холода
руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752791
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.09.2017
Где-то там за бывшими годами
За старыми, но новыми стенами
За новыми, но старыми заботами
Мы плеснем под делами сотыми.
Мы где-то там, в глуби старинной пыли
Себя в далеком прошлом позабыли.
Не часто, но не редко игнорируем,
Что вечно нас другие редактируют.
Не страшно нам, но мы и не храбреем
Мы кто-то есть и что-то мы умеем
Но сколько лет осталось к бесконечности
Что б жизнь свою ровнять
под безупречности.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752588
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.09.2017
Така тиха, замріяна осінь
Що її так кохають вітри
Хоч і плаче, благає : «ну, досить»
Каплі сліз із асфальту зітри.
Тихо плаче і ніжно зітхає
Та не чують її перехожі
Шум авто, застарілі трамваї.
Це на крик онімілого схоже.
Вже охрипла, а вітер буйніше
Розсипає пожовкле волосся
Де він був, де ховався раніше?
Коли легше в житті їй велося?
Така ніжна, заплакана осінь
Вже втомилась від сліз прохолоди
Загубила свої світлі коси
Замерзають в струмках теплі води
Тільки подих легкий і спокійний
Перехожих так пестить, ласкає…
Скільки житиме стомлена осінь,
Поки вітер її так кохає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752537
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2017
Кричит сердечный вор от скуки
не видя жертв для вечной муки.
И воет ветром на причале,
не видит жертвы для печали.
А сердце прячется и стонет,
но ветер все сильнее воет
и нет приюта в час немилый,
зарыт источник вечной силы.
И сердце все сильнее плачет,
никто несчастное не спрячет,
а стон несётся в океаны.
Болят нелеченые раны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752437
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.09.2017
Люблю тебе
аж кісточки ламаються.
вся кров у тілі нагрівається,
кипить.
в мені кипить коли я згадую ту мить
як ми у морі з чайками купалися,
і серце так шалено нагрівалося
під поглядом твоїм і запахом твоїм
і під засмагою
ти це назвеш Любов'ю...
а я магією.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2017
Летают в небе вороны
В подобии черной кроны
Пустились тучи в туманы
В туманах свои капканы.
В болоте смеются бесы
В агонии правят мессы
Прячутся за капканом
Готовя свои обманы.
Ангелы в напряжении
Готовятся к унижениям
Грешности и распутство
Готовят свои напутствия.
Горгоны и вся их знатия
Шепчут свои проклятия.
А ты уже в их ловушке
А ты уже их игрушка.
Страх перед их насилием
Вселяет в тебя бессилие
За страхом одни слабости
За злобой таятся сладости
А ты уже в их ловушке
А ты уже их игрушка.
Забыв о любви обилии
Бросаешься в изобилие
Недавно ступив от порога,
Прошел уже полдороги.
Забыв о горе и радости
Купаешься в зле и жадности
Тропинка назад в тумане
В тумане свои капканы
А ты уже в их ловушке
А ты уже их игрушка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752197
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.09.2017