Не Тарас

Внук і мясо

 Відпочивав  внук  у  селі,
ми  всі    колись  були  малі,
любив  дивитися  мультфільми  ,
і  гратись  з  хлопцями  у  "війни".

Та  якось  дід  весь  у    турботах,
знайшов  Кирилу  легку    роботу,
домашніх  випасать  гусей,
лиш  дві  години  кожний  день.

Внуку  робота  не  до  вподоби,
бо  смалить  сонце,болять  ноги,
і  хлопці  з  вулиці  гукають,
вже  автомати  заряджають.

Пасли  гусей  і  дід  і  баба,
під  зиму  зажиріло  стадо,
можна  і  м'яса  скуштувати,
і  своїх  рідних  частувати.

Тут  дзвонить  внук  і  просить  красно:
"Дідусю  хочу  з  гуски  мяса,
та  поскоріш  не  зволікай,
торбину  в  Крим  передавай.".

Подумав  дід  і  відповів:
"Напевно  я  вже  постарів,
спина  болить,ноги  болять,
і  тяжко  торби  піднімать.

Краще  я  м'ясом  цілу  зиму.
лікувати  буду  спину,
а  тобі  краще  тримати  піст,
хто  не  працює,той  не  їсть.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022

День народження Розалії

Моя  найменша,моя  кровиночка,
твої  рани  у  серці  моїм,
лину  в  кожну  вільну  хвилиночку,
в  твій  далекий  кримський  дім.

Скільки  сліз  тобою  пролито,
скільки  викликів  було  і  бід,
в  тебе  серце  добре  й  велике,
ти  продовжуєш  в  дітях  наш  рід.

Тяжко  було  ми  були  поруч,
разом  легше  долати  зло,
бо  ти  гілочка  з  нашої  крони.
народилась  в  добрі.на  добро.

Двоє  діток  піднімаєш  на  ноги,
двійко  наших  рідних  внучат,
хоч  ще  б"ються  у  двері  тривоги,
ти  сильнішою  стала  в  стократ.

Тато  й  мама  життя  дарували,
в  день  великий  прийшла  у  цей  світ.
ми  так  довго  цей  день  чекали,
ми  з  тобою  вже  скільки  літ.

Хоч  сьогодні  не  кругла  дата,
такий  день  лише  раз  на  рік,
але  свято.в  родині  свято,
нехай  довгим  твій  буде  вік.

На  душі  і  тепло  і  спокій,
діти  радують  маму  і  нас,
щоб  повільніше  плили  роки,
з  днем  народження.в    добрий  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022

Каліку поглядом ніхто не обіймає

Каліку  поглядом  ніхто  не  обіймає.
бо  він  убогий  і  не  такий  як  всі,
а  він  людина  і  добре  серце  має,
в  страшній  аврії  лишився  правої  ноги,

А  цього  хлопця  скалічила  страшна  війна.
то  що  він  також  зайвий  на  цім  світі?
Коли  приходить  у  ваш  дім  біда,
невже  тоді  до  пісень  і  до  квітів?

Та  й    жебраків.хоч  справжніх  меншість,
нам  наплодило  нинішнє  життя,
а  наші  цінності  лиш  гроші,зверхність,
добро,мораль  і  людяність  в  сміття.

І  скільки  їх  знедолених,зневірених,
сукають  нитку  байдужості.зневаги,
немає  помочі  для  долею  обділених.
то  в  чому  наша  здорових  перевага?

Ніхто  не  знає  про  своє  майбутнє.
а  може  завтра  до  тебе  постукає  біда.
і  в  чорне  одягнеться  твоя  сутність,
і  в  сум  загонеться  твоя  душа.

Тут  все  скороминуче,тлінне  і  невічне,
прагнеш  вершини,чи  течія  несе.
і  мабуть  щось  у  нас  таки  скалічене.
коли  ні  в  серці,ні  в  грудях  не  пече.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022

Вірність

Сиділа  в  мене  під  парканом,
біла  дворняга  з  сумом  у  очах.
Дивилася  і  поглядом  благала,
щоб  випустив  її    господарку  з  двора.

Я  їй  сказав  на  мові    нашій,
щоб  не  чекала  і  додому  йшла,
більше  не  зварить  Неля  тобі  каші,
вона  далеко  в  небо  відійшла.

Виніс  поїсти,став  вмовляти:
"Ти  біла  не  ходи  сюди  дарма,
я  сам  сумую  по  сусідці  брате,
була  людина  та  уже  нема."

Лютує  ковід  по  усій  Землі,
і  вже  жнивує  недозріле  і  старіше,
і  ті  жнива  зчорнілі  і  страшні,
хоч  і  були  колись  такі  раніше.

"Там  де  живеш  тобі  не  раді,
і    внукам  Нелі  зовсім  не  болить,
вони  і  бабцю  не  любили  гади,
було  ж  кому  неприязні  навчить.

Син  і  невістка  постійно  докоряли:
"Їси  багато  і  багацько  палиш  дров".
Це  все  тому,що  сильно  випивали,
а  від  горілки,то  яка  любов.

Синочку  Бог  прощав  гріхи  негожі,
вже  три  авто  розбив  по  п"янці  вщент,
мама  хотіла  йому  кращої  дороги.
т  а  він    не  слухав,  аморальний  елемент.

Вона  й  молилася  .щоб  Бог  її  не  мучив,
забрав    подалі,до  себе,  від  сім"ї,
тільки  чому  від  смерті  біль  пекучий,
і  спокою  немає  людям  на  землі.

Одна  собака  вірна  сльози  ллє,
не  може  зрозуміти.що  ж  то  сталось,
добро  своє  за  ласку  віддає,
сліди  шукає,що  давно  розтали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022

Ти моя недоспівана пісня

Ти  моя  недоспівана  пісня,
мій  недописаний  світлий  роман,
ще  ти  мрія  моя  заповітна,
і  бальзам  до  незагоєних  ран.

Ти  моя  найчарівніша  пташка,
всюди  чую  твій  ніжний  спів.
Моя  трепетна  квітка  ромашка,
із  таврійських  полинних  степів.

Сяють  очі  твої    теплі,красиві,
як  я  хочу  в  них  потонути,
і  посмішку  ловити  милу,
дай  з  тобою  хоч  мить  побути.

І  я  знову  зможу  літати,
як  ти  робиш  оце,скажи?
Мою  тугу  змогла  відігнати,
ще  раз  кажу:За  все  прости".

Мила  моя.я  неначе  воскрес,
ти  мені  подала  надію,
а  може  почули  мене  з  небес,
сплю  я,сплю  і  ві  сні  радію.

Я  не  здамся,бо  можу  чекати,
щоб  не  сталося  з  нами  в  житті,
лиш  дозволь  тебе  люба  кохати,
дай  твої  цілувати  сліди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2021

Грудневий сніг

Грудневий  сніг,та  тільки  чи  надовго,
пішов  лапатий  забілив  двори.
Чорні  дерева  у  задумі  строгій,
нарешті  у  зими  з"явилися  сліди.

В  вечірній  час  була    хурделиця,
засіяла  поля,дороги  і  стежки,
мороз  побільшав  і  під  ноги  стелиться,
степами  нашими  забігали  вітри.

І  діти  враз  на  вулицю,до  дива.
за  снігом  скучили,чи  буде  ще?
Такі  рум"яні  і  такі  щасливі,
в  забави  зимньої  радісне  лице.

Село  тепер  як  чорно-біла  птаха,
чекає  що  там  завтра,через  день.
І  сивим  димом  в  небо  хати,
в  душі  мотив  засніжених  пісень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021

Випадкова зустріч-2

Петро  вже  звик  сам  по  собі,
тримав  курей.трохи  качок,
город  чистенький,  не  в  бур"яні,
от  тільки  сам  і  рій  думок.

Жінка  давно  пішла  до  Бога,
він  пам"ятав  беріг  сім"ю,
дочка  і  син  свої  дороги,
вони  далеко  у  чужім  краю.

Вивчили  внуки  українську  мову,
з  ріднею  дід  спілкується  щодня,
та  тільки  поруч  нема  когось  близького,
отож  болить  самотністю  душа.

В  Іринки  діти  також  за  кордоном,
бо  нині  в  нас    такі  тяжкі    часи.
Дочка  і  син  зрідка  бувають  вдома.
вони  вже  там  напевно  назавжди.

А  внуків  двійко,то  така  вже  справа,
онук  і  внучка  в  старшої  доньки,
в  сина  сім"я  та  діти  заважають,
в  невістки  гроші  в  голові  та  "бутіки".

Обоє  двоє  давно  одинаки,
і  осінь  їх  давно  поцілувала,
та  хочеться  тепла  від  доброї  руки,
і  він  чекав,вона  того  чекала.

Остання  зустріч  в  пам"яті  застрягла,
може  то  знак  ,чи  доля  посміхнулась,
і  він  до  ласки  і  любові  спраглий,
вирішив  діяти  ,щоб  мрія  збулась.

Знайшов  адресу  і  номер  телефону,
та  й  вирішив  поїхати  до  міста.
цукерки,квіти  і  подався  з  дому,
назустріч  щастю,щоб  не  було  пізно.

Каховка,будинок,  а  ось  її  квартира,
чому  ж  так  серце  шаленно  калатає,
дзвінок,  відкрились  двері  "Це  я  Іра",
а  далі  комок  в  горлі  не  пускає.

Вона  дивилася  на  нього  як  на  диво,
впустила  ,але  враз  зніяковіла,
а  його  щастя  заливала  хвиля,
"Нарешті  я    знайшов  ,нарешті  мила."

Взялись  за  руки  і  не  відпускали,
тихо  вели  розмову  про  важливе,
хвилини  і  години  пролітали,
тільки  вони  все  говорили  й  говорили.

Вона  про  себе,він  про  долю  однокрилу,
Іра  в  сльозах  і  в  нього  в  грудях  біль,
уже    і  ніч  прокралася  в  квартиру,
вони  не  бачать,бо  любов  взяла  в  приціл.

Глибока  ніч  стояла  за  вікном,
"Давай  вечеряти,поп"ємо  чаю",
із  ними  разом  вечеряла  любов,
а  спокій    ангели  охороняли.

"Петро  прошу  не  будем  поспішати,
давай    з  дітьми  розмову  проведем.
"Звичайно  згоден,бо  я  батько,а  ти  мати,
і  для  дітей  з  онуками  живем.

Петрові  діти  за  батька  пораділи,
Іринкина  дочка  бажала  щастя,
а  син  її  сказав  ,щоби  не  сміли,
живи  сама,так  буде  краще.

Сиділа  плакала  і  осінь  і  Ірина,
що  ж  сину  в  цій  історії  не  так,
а  він  багатий  турбувався  за  квартиру,
щоби  не  видурив  у  матері  чужак.

Зібрались  сиві  і  вели  розмову,
як  же  їм  бути  ,як    з  сином  повестись,
"Якщо  квартира  заважатиме  любові,
візьми  на  сина  в  заповіті  відпиши."

"В  мене  є  дім  і  в  домі  все.що  треба,
ще    два  паї,присадибна  ділянка,
а  головне  ми  двоє  під  щасливим  небом,
разом  від  вечора  і  до  світанку."

Син  зажадав  розмови  із  Петром,
кричав,  погрожував  і  лаяв  на  всі  боки,
Петро  розгублено  журився  над  столом,
"Як  же  нам  Іро  звільнитись  від  мороки."

Вона  заплакана    схилилась  на  плече,
він  нервував:  "Чому  це  з  ними",
"Давай  ще  почекаєм,хоч    серденько  пече,
давай  все  зважимо,що  за,що  проти  милий."

Незнамо  як  гукнула  їх  постіль,
сховались  по  кутках  зчорнілі  тіні.
"Моя  найкраща",він  їй  шепотів,
"Ти  мій  тепер  навіки  милий."


Ключі  сусідці  на  ранок  віднесли,
трохи  речей,таксі  везло  додому.
Бо  твердо  знали,що  зійшлися  їх  шляхи,
свої  світи  не  віддадуть  нікому.

Як  це  важливо  коханим  бути  разом,
в  городі,у  садку.і  за  столом,
читати  у  очах  лиш  тільки  радість,
пити  любов  і    дихати  селом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2021

Буденне

Не  зацвіте  трухлявий  пень,
може  вродити  лиш  грибами,
а  з  продирявлених  кишень,
завжди  відгонює  мишами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021

Ти моя хризантема

Ти  ще  не  зів"яла  моя  хризантемо,
я  пізно  знайшов  ,  тебе  люба    в  саду,
даровані  осінню  всі  акварелі,
пелюсточки  ловлять  ранкову  росу.

Вмивають  дощі  недолюблену  вроду,
і  вітер  голубить  легенькі  листки,
кохання  в  мені,мов  ріка  повноводна,
мої  почуття-то  до  серця  містки.

Прикрию  від    холоду  вправно  полою,
зігрію  своїм  щиросердним    теплом,
аби  залишитись  навіки  з  тобою,
най  осінь  подовше    походить  селом.

Благатиму  зиму:"Побудь  за  порогом,
не  смій  заморозити  наші  серця".
Ще  спробую  тихо  домовитись  з  Богом,
щоб  ця  хризантема,  була  лиш  моя.

Присвячую  всім  хто  в  осінню  пору  знайшов  
своє  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021

Креативний підхід.

Треба  правильно  торги  вести,
це  звичайно  ціла  наука,
є  продавці,а  значить  і  покупці,
ще  є  товар  цікава    штука.

Той  продає,інший  купує,
напевно    вигідно  двом  сторонам,
навар,товар,а  хтось  блефує,
але  в  кінці  ударять  по  рукам.

От  і  сьогодні  попит  був,
у  чоловічому  метал-салоні,
за  шліфмашиною  чоловік  прибув,
я  ж  був  присутній  при  розмові.

Сивим  світив  почав  розмову:
"Я  тут"болгарку  потужну  замовляв,"
"Так  ось  вона"бомба"  для  дому,
платіть  скоріше  в  касу  нал"

"Та  я  ж  нічого,я  не  проти,
от  тільки  б  зразу  щоб  прилить,"
господар  в  темі:"Пане  прошу",
пляшка  на  стіл,  в  келих  дзюрчить.

Як  вже  прилив,то  посмілішав:
"Я  б  іще  скидку  попросив",
і  продавець  душа  добріша,
відслинив  йому  аж  сто  грин.

Тут  уже  й  я  репліку  кинув:
"Щоб  працював  цей  апарат,
треба  сто  грам  пить  для  почину,
буде  служити  вічно  брат".

Поговорили,ми  ж  не  баби,
без  серіалів,без  борщу,
всі  задоволені,всі  раді,
про  це  вам  чесно  я  пишу.

Коли  піходиш  креативно,
сто  грамів,скидка-бонус,
буде  продажа  позитивна,
та  ще  й  навар  підніме  тонус.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021

Вільна любов

Ота  вільна  любов  ,що  розкутість  несе,
прилетіла  в  село,  котить  хвилею,
і  сусідка  моя  ,що  новини  пасе,
збилась  з  ліку  уже  сходить  піною.

Щогодинні  прогнози  видає  ОБС,
попід  хати  побігли  доноси,
у  сльозах  слабаки,а  у  інших  лиш  стрес,
бо  цей  вірус  любовний  все  косить.

Була  кріпка  сім"я  і  у  шлюбі    давно,
раптом  жінка  рвонула  наліво,
чоловік  не  стерпів  до  кумасі  пішов,
і  тепер  поміж  ними  знак  рівно.

А  оцей  зовсім  скромний  теж  залетів,
знайшов  любку  з  далекого  краю,
а  для  жінки  старинний  мотив:
"Я  тебе  і  дітей  не  кохаю.

Чомусь  ферма  інтригами  тільна,
кожний  день  несе  новий  сюрприз,
дві  свинарки  гульнули  із  циганом,
і  тепер  в  них  потрійний  союз.

Інший  двох  своїх  діток  і  жінку,
проміняв  на  трьох    хлопчаків-лобуряк,
закохався  в  худеньку  лозинку,
та  "причіп"  не  потягне  ніяк.

На  багатство  Віталька  запав,
біг  як  лось  до  хтивої  діви,
він    раніше  лиш  їв  і  спав,
а  тепер  від  роботи  скиглить.

Тесть  у  плуга  в  полі  запріг,
на  городі  ним  править  теща,
він  раніше  і  думать  не  міг,
що  в  любові  є  зуби  і  клешні.

Упроцентах  зовсім  небагато,
але  ж  вірус  і  ліків  немає,
в  когось  сльози,а  в  іншого  свято,
в  той  вогонь  хтось  дрова  підкидає.

Я  моралі  читати  не  буду,
бо  присутнє  тут  слово-любов,
з  кимось    грається,з  іншим  блудить,
різні  групи  ,і  різна  в  нас  кров.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021

Я хочу випити до дна

А  ти  в  віконце  виглядаєш,
чи  я  не  викрою  хвилину,
ти    своїм  серцем  відчуваєш,
що  я  до  тебе  в  думках  лину.

А  може  вирвуся  із  дому,
і  прилечу  на  старих  крилах,
і    ми  обнімемося  знову,
я  так    оцього  хочу  мила.

Ти  не  хвилюйся  все  в  нас  буде,
не  можна  обмануть  природу,
я  упаду  тобі  на  груди,
і  украду  в  тебе  свободу.

Втонемо  вдвох  в  любові  сивій,
до  раю  тільки  один  крок,
давай  побудемо  щасливі,
життя  нам  дасть  новий  урок.

Ти  напої  мене  коханням,
я  вип"ю  трунок  той  до  дна,
жаль,  що  пізня  пора  ,а  не  рання.
жаль  ,що  сила  уже  не  та.

Написав  на  прохання  доброго  знайомого,але  не  втримався...́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021

Думав у курнику то рай.

Жінці  каже  чоловік:
"Он  дивись  панує  півень,
у  гаремі  скільки  дів,
і  в  любові  кури  вільні.

Ти  пресуєш  цілий  день,
те  не  так,і  тут  не  в  тему,
як  співати  тут  пісень,
та  й  із  сексом  у  нас  темінь.

Там  свобода  й  вибір  є,
кури  бачу  всі  ласкаві,
ніхто  з  тебе  кров  не  п"є,
бо  всі  милі  й  добрі  кралі."

"То  чого  ж  іди  у  курник,
заведи  нову  сім"ю,
всіх  курей  топтати  будеш,
те  що  хочеш,як  в  раю.

Тільки  в  птиці  куций  день,
пару  років  і  кінець,
переріжу  весь  гарем,
тебе  гада  в  холодець.

А  сама  заживу  вільно,
та  знайду  собі  орла,
на  основі,на  постійній,
і  не  півняча  сім"я."́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021

Була надія

Солодкі  сни  та  ще  високі  мрії,
стелилися    мягенькі  килимки,
яка  ж  оманлива  українська  надія,
і  оте  щастя  ,що  у  дві  руки.

Купайтесь  в  радості  брати  і  сестри,
пані  удача  загляне  в  кожний  дім,
біжать  за  обрій  зе-семестри,
від  правди  тільки  гіркуватий  дим.

Від  ейфорії  розпирало  груди,
нарешті  збудеться  і  бідності  кінець,
забудемо  про  злидні  свято  буде,
і  повели  артиста  під  вінець.

У  наречену  нашу  Україну,
господар  в  домі  звичайно  чоловік,
чекали  успіхів  на  шлюбній  ниві,
прой шло  два  роки  і  великий  пшик.

Швидко  крутилися  колеса  механізму,
Верховна  Рада  закони  на  гора,
може  нарешті  могила  популізму.
та  як  завжди  розпочалася  гра.

Ось  на  підносі  вже  новий  бюджет,
начебто  перша  початкова  фаза,
та  тільки  не  піднесення  і  злет,
застій.копійки  і  старі  метастази.

Видатки  збільшилися  тільки  для  панів,
електорату  знову  дулю  з  маком,
де  ж  надприбутки  від  заводів  і  полів,
а  за  офшорні  гроші  де  велика  драка?

Чомусь  від  митниці  виглядують  нулі,
клята  корупція  сметанкою  смакує,
тепер  вже  "слуги"  в  тім  процесі  начолі,
разом  із  Соросом  і  олігархами  керують.

Все  зашифроване,фіранкою  прикрите.
від  монобільшості  безграмотністю  тхне,
лиш  дзенькіт  ложок  біля  владного  корита,
та  наш  кораблик  без  стерна  пливе.

Вже  загорівся  невдоволення  вогонь,
ціни  на  все  скакнули  різко  вгору,
чи  витримає  гумористична  бронь,
коли  наш  гнів  накриє  їх  контору.

Уже  незмога  наругу  годувати,
брехню  терпіти  .викрутаси  від  царя.
через  п"ять  років  ,що  нам  буде  жати,
чужі  заводи,фабрики  й  поля?

Усе  по  колу,чи  проясниться  розум,
зламати  граблі,щоби  знов  не  наступить,
бо  будуть  вибори,вони  в  дорозі,
купа  достойників  зачнуть  народ  дурить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021

Мій сусід купив машину

Мій  сусід  купив  машину,
не  новенька  та  жива,
кожний  день  вмиває  милу,
чи  відмиває  від  гріха.

Їй  шепоче:"Мила,люба,
скільки  літ  тебе  чекав"
От  тепер  вже  щастя  буде,
те  що  змолоду  не  знав.

Буду  мчать  скоріше  вітру,
хоч  побачу  білий  світ.
На  заднє  скло  свою  наліпку:
"За  кермом  щасливий  дід".

Тільки  жінка  не  дрімала,
чула  всі  його  слова,
і  сказала  як  відрубала:
"Вибирай,вона  чи  я."

"Борщ  зварити,стіл  накрити,
у  дворі  і  шик  і  блиск,
люблять  всі  тебе  сусіди,
я  звичайно  більше  всіх."

Тепер  скажу  про  обнову:
"Мріяв  я  не  рік  й  не  два,
про  біляву,про  чорноброву,
а  ця  краля  ще  й  молода.

Якось  треба  примиритись,
день  з  тобою,день  при  ній,
невже  з  нею  будеш  битись?
чуєш  бабо,ой  не  смій".

А  не  стану  я  мовчати".
Баба  Валя  війшла  в  раж.
"Сьогодні  спати  йдеш  у  хату,
завтра  пане  йди  в  гараж"́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2021

Ще не час

Ще  не  час  іти  туди,
де  не  орють  і  не  сіють,
я  люблю  свої  світи,
ще  не  всі  збулися  мрії.

Вже  і  русло  спокійніше,
кров  у  жилах  не  бурлить,
хоч  зірки  напевно  ближче,
та  на  небо  не  кортить.

Тут  все  є  як  працювати,
і  картопля,  й  сало  ,й  хліб.
Можна  й  тут  не  горювати,
коли  в  тебе  міцний  рід.

Внуків  хочеться  побавить,
може  якось  шастну  в  Крим,
може  пенсію  прибавлять,
може  стану  молодим.

Маю  жінку,сад  і  хату,
майже  все  як  у  людей,
залишилось  раювати,
і  чекати  судний  день.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021

Жовтий сніг

А  Ви  бачили  жовтий    сніг,
отой,що  осінь  нам  дарує7
Такий  красивий,що  ступати  гріх
з  дерев  він  падає,п"янить,чарує.

Дубовим  сієі  і́  березовим  мілким,
але  ж  іде  він  всеньку  осінь,
і  я  дарам  таким  завжди  радів,
бо  дуже  настрій    вже  підносить.

Величний  килим,більшого  немає,
щоб  одночасно  і  по  всій  країні,
той  жовтий  сніг  чомусь  не  танув,
зовсім  не  те,що  взимку  біле.

Чи  жовтий,чи  коричневовохровий,
а  все  ж  добренько  землю  притрусив.
Той  дивний  сніг  у  іпостасі  новій,
і  це  найкращий  сніг  із  моїх  снів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021

Твій образ

Твій  образ  в  вікні  не  змиють  дощі.
і  сонце  не  спалить  на  попіл.
Твій  образ  в  вікні  все  снться  мені,
і  манить  мене  через  роки.

Так  виразно  бачу  обличчя  твоє,
і    стан  такий  милий  дівочий,
що  тепло  від  того  на  серці  стає.
я  поруч  стояти  хочу.

Шепотіти  тобі:"Кохана  моя,
давай  будем  разом  навіки,
і  буде  у  нас  щаслива  сім"я,
і  зорі  всі  наші  ,і  квіти."

Та  в  долі  були  задумки  свої,
і  наші  стежки  розійшлися,
у  тебе  є  діти,але  не  мої,
і  в  мене  від  іншої  діти.

Твій  образ  в  вікні  не  змиють  дощі,
і  сонце  не  спалить  на  попіл.
Твій  образ  в  вікні  все  сниться  мені,
і  манить  мене  через  роки.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021

В душі розлука стогне мукою

Її  побачив  серце  в  п"ятках,
яка  гарнюня,маленька  і  моя.
Нарешті  внучка  мала  Міланка,
моя  кровиночка,моя  сім"я.

Вона  не  плакала,мабуть  признала.
пішла  на  руки  до  діда  -вусаня,
дочка  раділа  буде  нова  няня,
і  я  радів  немов  мале  дитя.

Учились  повзати  старе  й  маля,
вдвох  веселіше  і  знайома  справа,
вусатий  нянь  професія  моя.
а  бавить  внуку  то  приємна  справа.

Уже  й  купали  з  дочкою  удвох,
на  десять  днів.то  ж  поміч  буде,
то  крик,то  сміх.аварій  цілий  блок,
але  ж  з  малих  ростуть  поволі  люди.

Їй  дев"ять    місяців,а  вже  береться  йти,
а  дід  тихенько  підтримує  малу,
звичайно  більше  старається  повзти,
та  скоро  піде.вірю  й  тим  живу.

З  тих  пір  минуло  майже  два  рочки,
а  дід  із  бабою  в  режимі  телефоннім,
кожного  дня  бувають  у  дочки,
а    наживо  побачити  не  можуть.

Той  клятий  "ковід"  як  стіна,
червона  зона-в"їзд  до  Криму,
і  як  надовго  нас  доля  розвела,
анексія,війна,політика,причини.

Бабуся  плаче,дід  мовчить,
тяжкі  думки  викручують  нам  руки,
така  історія,та  будемо  терпіть,
переживем  разом  і  біль  й  розлуку.

Мала  Мілана  вже  "видає"  слова:
"Дід,баба,мама.тато.блат  і  кися".
Наша  красуня  швидко  підросла,
ще  пару    місяців  і  буде  говорити.

Злетіти  б  птицею  у  безперешкодний  переліт,
і  нам  із  бабцею  надихатись  онукою,
забуть  що  є  оцей  жорстокий  світ,
і  що  в  душі  розлука  стогне  мукою.

І  ми  із  внучкою  в  її  садочку,
збираєм  ягоди  і  граємось  в  піску,
і  бачимо  свою  щасливу  дочку,
в  такий  от  світ    залюбки  полечу.

Коли  відкриють  пункти  переходу,
щоб  із  Херсонщини  і  прямо  в  Крим,
коли  вчорашню  я  вдихну  свободу,
щоб  скинуть  маску  і  відмити  грим.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021

Зупинити хоч би хвилину

Моєму  доброму  знайомому  Юрі  Р.  присв"ячую

Зупинити  хоч  би  хвилину.
відмотати  назад  роки,
але  час  невблаганно  й  невпинно,
мчав  тебе  в  пенсіонні  дні.

Не  чекав,а  вони  пролетіли,
тільки  в  пам"яті  плачуть  струною,
не  судилося  збутись  всім  мріям,
та  й  надії  навпіл  з  сивиною.

Все  в  турботах,то  діти,то  внуки,
заглянь  в  паспорт,осінь  прийшла,
хоч  втомилися  твої  руки,
та  ти  в  роботі  з  рання    допізна.

Про  матусю  не  забуваєш,
і  сестрі  підставляєш  плече,
все  "розрулюєш",  про  все  знаєш,
мабуть  в  серці  добро  живе.

Та  і  ти  вже  дозрів  мій  друже,
старість  тихо  торкає  крилом,
все  слабіше  на  грядках  плужиш,
та  й  горілку  не  п"єш  відром.

Чоловіче  тобі  під  силу,
бо  мисливець,природний  хист,
вполював  не  одного  зайчину,
на  вовків  ходив  і  на  лис.

Тебе  бджоли  солодким  частують,
хліб  вирощуєш  вірний  шлях,
тільки  зозулі  невпинно  кукують,
докувались,що  вже  шістдесят.

І  вже  стукає  в  твої  двері,
дівка-пенсія  ще  молода,
запроси  до  своєї  оселі,
пригости  келишком  вина.

Раз  на  місяць  сума  кругленька,
капне  як  подарунок  з  небес,
дочекався  мабуть  раденький,
от  тобі  й  не  буває  чудес.

Скажу  так:"Може  в  цьому  вариві,
пролетять  непомітно  роки,
і  в  твоєму  потертому  паспорті,
цифри  впишуть  один  й  два  нулі.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021

Піду в осінь

Змарнувавши  останні  дні  літа,
піду  в  осінь,там  скільки  див,
вирвусь  зі  спеки  задушної  кліті,
у  осінній  туман,чи  то  дим.

Ртутний  стовпчик  сповзає  все  нижче,
поле,сад  у  нових  кольорах.
І  частіше  по  розбійницьки  свище,
вітер,пан  у  таврійських  степах.

Котить  осінь  своєю  дорогою,
хризантемовим  шармом  п"янить,
хоч  і  знає,що  десь  там  за  рогом,
місяць  грудень  у  черзі  стоїть.

Її  суконь  не  треба  від  Прадо,
бо  сама  он  модняча  яка,
в  коси  жовтень  вплела  з  листопадом,
пані  осінь  земна  красота.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021

Випадкова зустріч

Бува  ж  таке,зустрілись  випадково,
колись  вони  навчались  в  одній  школі,
вона  молодша  на  три  роки.
він  по  життю  попереду  в  три  кроки.

Усю  розмову  посмішка  приємна,
було  у  тому  щось  таке  таємне,
і  вся  вона  як  сонечко  світилась,
неначе  щастя  поруч  примостилось.

Десять  хвилин,  закінчилась  розмова,
про  школу,друзів,дитинство  кольорове,
не  все  сказали  зупинка  розлучила,
"Щасливим  будь"  і  він:"Бувай  щаслива".

В  кінці  всміхнулася  прощально,
та  тільки  очі  глянули  печально.
Руку  подала  і  затримала  на  мить,
тепер  у  нього  правиця  горить.

От  тільки  хвилька  і  душа  зімліла,
чимось  незвичним,добрим  захворіла,
а  за  спиною  виростають  крила
і  думка  вслід  автобусу  летіла.

Може  вона  в  житті  недолюбила,
і  давно  ласка  не  торкалась  тіла,
та  щось  було  у  погляді  жіночім,
чомусь  неспокій  серце  його  точить.

Якось  забудеться  і  мріям  дати  спокій,
та  тільки  пам"ять  повертає  всоте,
в  салон  автобусу  де  очі,руки,
випадок.зустріч.розмова  і  розлука.

Тепер  пригода  серце  його  крає,
а  може  я  туману  напускаю.
Так  швидко  все,її  адреса  невідома.
а  ще  немає  позивних  до  телефону.

Можливо  то  кохання  Божа  іскра,
хоч  і  пора  для  цього  пізня,
чому  ж  так  сильно  в  грудях  калатає,
і  весело  єство  у  снах  літає.

Буде  продовження  не  знаю,
я  чужих  думок  не  читаю,
але  таке  в  житті  буває.
душа  незнамо,чого  співає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021

Повернутися в літо так хочеться

Повернутися  в  літо  так  хочеться,
там  де  річка  любові  хлюпочеться,
а  по  берегу  ніжність  блукає
і  тебе  і  мене  виглядає.

Впасти  в  трави  з  коханою,  милою
і  хмеліти  любов"ю  спілою,
та  й  забути  про  все  на  світі,
тільки  щастю  удвох  радіти.

Руки,губи,кохання  ноти,
і  слова  що  сказав  я  всоте.
Щоб  сіяли  від  радості  очі
повернутись  у  літо  хочу.

Храм  любові  один  на  всіх,
тут  не  чутно  про  слово  гріх.
І  все  ділиться  тільки  на  двох,
вище  всього  один  лиш  Бог.

Як  далеко  пішло  те  літо,
в  нас  з  тобою  дорослі  діти.
Хоч  в  господі  панує  осінь,
тільки  серце  любові  просить.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021

Немає кращого у світі

Немає  кращого  у  світі,
а  бачив  я  багато  сіл,
до  нього  хочеться  летіти,
моє  тут  серце.тут  мій  дім.

Я  тут  сумую  і  радію,
і  з  ним  старію  і  росту.
Як  десь  далеко  ним  хворію,
село  моє  тебе  люблю.

Село  моє  і  крик  і  сміх,
я  мовив  тут  найперше  слово.
І  тут  пізнав  солодкий  гріх,
село  життя  мого  основа.


Тут  що  не  двір.маленьке  диво,
своя  тематика.свій  стиль.
Хатки  підморгують  грайливо
і  квіти  кланяються  вслід.

І  все  своє  з  городу,з  саду,
усякий  овоч,всякий  фрукт.
Село  моє.його  принади,
не  дадуть  в  зраді  потонуть.

Тут  сонця  порівну  на  всіх,
оаза  щастя,степ  полинний,
ще  красивіше  з  року  в  рік,
тут  України  дух  нетлінний.

Немає  кращого  у  світі,
а  бачив  я  багато  сіл,
до  нього  хочеться  летіти,
моє  тут  серце,тут  мій  дім.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021

У МОЄЇ АНТЕНИ БОЛИТЬ ГОЛОВА

У  моєї  антени  болить  голова,
Вже  давненько  у  пошуках  істини.
Штучно  створює  нові  проблеми  братва,
Телемафія  бідним  канали  підчищує.

Мабуть  скоро  потонуть  оті    тридцять  два,
Скільки  можна  годити  нам  куцим.
Підсихають  потічки  навар  і  грошва,
А  можливо  орудує  цифрою  Путін.

Скільки  ліній  горячих,а  користі  з  них,
На  плаксиві  дзвінки  лаконічні  поради,
Мене  давить  за  горло  то  розпач.то  сміх.
Глухі  стіни.та  більш  бюрократи.

Кодло  дурнів  і  підлих  хапуг.
Мізки  свердлять  викручують  руки.
Загнилися  обіцянки  від  народницьких  слуг,
А  під  куполом  безлад  і  мухи.

Цілий  день  все  кручу.а  каналів  чортма.
Якщо  знайду  то  тільки  новини.
У  моєї  антени  болить  голова,
То  на  кого  ж  покласти  провину?́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021

Скільки поетів розвелося

Цікава  доля  у  поета,
Буває  вдалі  є  моменти,
А  то  у  сварці  сам  з  собою
Не  може  ради  дать  герою.
І  все  ж  цікаво,творчий  лет,
Хоч  і  гірким  буває  мед.

Та  і  слова  не  всі  у  ціль.
Буває  заведеться  підла  міль.
А  то  і  жінка    вкусить  стиха,
Згубилась  думка.отже  лихо.
Та  тільки  знову  до  вершини,
Рука  тремтить  .зомліла  спина.

Та  вірить  кожний  він  поет,
Самий  крутий  впіймав  сюжет,
Хорей  із  ямбом  загнуздав,
Рими  чистенькі-Божий  сплав.
Стукає  слава  в  його  двері,
У  ЗМІ  проводять  паралелі.

Тільки  в  житті  не  всім  щастить,
У  більшості  бліденький  слід.
Тітка  Фортуна  теж  сміється.
В  руки  не  кожному  дається.
Та  їх  нічим  не  зупинить,
Перо  скрипить,думка  летить...́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021

Який вітер гнав у спину

Який  вітер  гнав  вас  у  спину,
Які  хвилі  штовхали  вдаль,
Які  хмари  несли  на  крилах,
Моїх  років  і  радість  й  печаль.

Де  ж  дитинство  моє  щасливе.
Буйна  юність  куди  пішла?
Підікралася  старість  сива,
Полем  сіється  озимина.

Що  насіялось  треба  жати,
Як  прожив  вже  не  відбилить.
Вже  за  обрієм  мама  й  тато,
А  мій  тут  ще  помітно  слід.

Якось  швидко  відходять  друзі,
Може  в  кращі  надійні  світи,
А  так  хочеться  дуже.дуже,
Перекинути  в  вічність  мости.

Вітер  і  досі  штовхає  в  спину,
І  міліє  ріка  життя,
А  я  лину,  думками  лину
У  кипіння  юного  дня.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2021

ПАНІ ОСІНЬ

Зранку  сонечко  і  наче  потепліло,
З  обіду  дощ  і  холодом  під  шкіру.
Змінився  настрій  у  пані  чарівної
Передалося  і  мені  з  тобою.

Вона  така  бурхлива  у  мажорі.
Насупить  брови  і  уже  в  мінорі.
Неначе  жінка  змінює  шати
І  її  настрій  неможливо  відгадати.

Мабуть  за  те  в  поетів  у  пошані.
Ця  загадкова  осінь  пані.
На  всі    лади  виспівують  їй  оди
Вона  у  тренді.тобто  в  моді.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021

Не поспішай у світ пенсійний

Ще  непомітна  та  межа
Де  літо  зміниться  на  осінь.
Та  і  тобі  ще  не  пора
Заглянуть  пенсії  у  очі.

Не  поспішай  у  світ  пенсійний,
Не  так  багато  там  принад.
Йдемо  туди  недобровільно,
Бо  то  вже  старості  парад.

Ярлик  приклеють  вік  похилий,
Будуть  і  гроші  та  не  ті,
Наче  ще  дужий  і  при  силі
Та  все  ж  казатимуть  старий.

А  так  мій  друже  предпенсійний,
Лови  хвилини  цінуй  дні,
Доступним  будь  як  твій  мобільний.
Нехай  добро  живе  в  душі.

Одне  бажаю:"Будь  здоровим",
Більше  ідей,торбинку  мрій,
Не  треба  слави  і  хоромів,
Будь  сильним  наче  буревій.

                                                                                   Куму  Валерію  Карпенко  присвячую.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021

Що ж ти осінь

Що  ж  ти  осінь  так  рано  прийшла,
Я  не  хочу  в  обійми  твої,
В  моїм  серці  ще  досі  весна,
А  ти  сивим  на  плечі  мої.

Вже  засіяла  старістю  дім,
Якось  швидко  змінилось  життя.
Може  я  і  не  був  молодим,
Тільки  нижче  і  нижче  спина.

Мягкі  стелиш  під  ноги  стежки,
А  я  не  хочу  ступати  на  них.
Бо  ще  бачу  весняні  сади,
А  ти  хочеш  .щоб  я  притих.

Що  ж  ти  осінь  так  рано  прийшла,
От  би  якось  вернути  роки,
Десь  на  старті  холодна  зима,
А  я  б  в  школу  побіг  залюбки.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021

З ювілеєм Тетяну Горобець

Ще  не  так  пізно  ,хоч  не  рано,
Поздоровляю  Вас  Тетяно.
Велике  свято-ювілей
Хай  радість  бризкає  з  очей.

Не  з*їсть  іржа  Ваше  перо
І  в  хату  сіється  тепло.
Ще  й  пісня  в*ється  за  столом,
Вітають  друзі  всі  гуртом.

І  я  як  всі  добра  бажаю,
Кохання  того  що  без  краю.
Життя  в  плюсах  і  в  позитиві,
Будьте  здорові  і  щасливі.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021

Вітаю Ніну Незламну

Скільки  б  не  було  жінці  літ,
А  тільки  серце  молоде,
Я  посилаю  Вам    привіт
І  побажання  щире  це.

Живіть  із  радістю  в  душі,
Стежок  рівненьких  .чистих.
Бог  береже  Вас  на  землі,
Дарує  добрі  мислі.

Пташки  співають  про  любов
І  вітерець  голубить  плечі,
А  Муза  з  Вами  знов  і  знов,
І  в  ніч  ,і  в  день,і  в  добрий  вечір.

Все  збудеться  і  мрії  оживуть.
Бо  ми  живем  для  того.
Квіти  в  дорозі,світлу  путь.
А  з  друзями  стола  смачного.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021

Село моє

Село  це  завжди  мозолі,
І  хліба  дух,запах  землі
Треба  народитись  і  тут  жити,
Щоб  тяжку  працю  оцінити.

Щоб  їсти  хліб  і  знати  ціну,
Треба  добряче  гнути  спину.
Смакує  сало  з  часником,
Коли  запити  молоком.

Як  зранку  мукне  де  корова,
То  цілий  день  ходіть  здорові.
Додайте  відер  передзвін-
Думкам  і  мріям  є  розгін.

Десь  одинокий  дим  з  печі,
Не  всі  справляють  калачі.
Пташок  ранковий  переспів.
Селянський  двір,сільський  мотив.

Та  й  у  селі  якось  надійно,
Повітря  чисте.добровійне.
А  кожний  день,як  благодать
З  півнями  ранок  зустрічать.

Пірнути  в  працю  з  головою
І  цілий  день  шкребти  сапою.
Після  роботи-добрий  вечір
Вже  відпочинуть  руки  й  плечі.

Хмеліть  під  зорями  нічними,
Кохать  дівчину,чи  дружину.
Ловить  короткий  літній  сон,
Удвох  сопіти  в  унісон.

Така  от  музика  в  селі,
Та  тут  життя  бурлить  вповні.
І  пісня  рветься  із  грудей
У  рідкісний  святковий  день.

Життя  не  мед,але  в  кафе,
Частенько  молодь  "під  шофе".
Та  й  ті  що  старші  не  пасують
Святою  горілкою  смакують.

А  тоді  пісні.бувають  бійки  
Горілки  п"яної  відвійки,
На  другий  день  новин  торбина-
Гуляй  село-твоя  година.

Моє  село,таке  як  є,
Схиляюсь  на  його  плече.
Я  тут  живу  і  тут  творю.
Я  з  ним  і  в  ньому  як  в  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021

Наша осінь

Жовта  осінь  ходить  по  колу,
Біла  осінь  у  твоїх  косах.
Задивлюсь  на  нев"янучу  вроду,
Потону  в  твоїх  синіх  очах.

Скільки  років,а  я  все  п"янію,
Все  молюся,голублю  тебе.
Роки  йдуть  я  тихенько  старію,
Тільки  серце  чомусь  молоде.

і  душа  й  моє  серце  з  тобою,
Наша  стежка  у  осінь  одна.
Заручила  нас  доля  весною
Пити  радість  і  горе  сповна.

Дві  душі  як  велика  і  ціла,
Навіть  думать  однаково  стали.
Я  голодний  і  ти  зголодніла,
Заболіло  й  тобі  передалось.

Добра  звістка-обоє  щасливі,
І  сумуєм  голубонька  разом.́
Дні  бувають  веселі  і  сірі,
І  пекельні,і  під  зорепадом.

Швидко  бігли  весною  до  щастя,
Потім  в  літі  палкім  пломеніли.
Раптом  осінь  підкралась  зненацька,
Тільки  ми  розлюбить  не  зуміли.

Зацілую  уста  твої  й  коси,
І  в  очах  прочитаю  кохання,
Нас  торкнулась  рукою  осінь,
Сива  пісня,та  ще  не  остання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021

Рік аномальний

Не  високосний,начебто  звичайний,
А  скільки  викликів  приніс  у  світ.
Скоріше  назвуть  як  аномальний,
Вже  липень,  та  не  хоче  сонце  гріть.

Усе  дощі-буває  день  нема,
Вже  як  закон-разок  в  неділю,
Хоч  не  болить  від  думки  голова,
Що  сонце  все  на  пні  спалило.

Дощило  весну  і  червень  ряснокап,
Он  колоски  вже  просяться  в  комору.
Хліба  полеглі,десь  нашкодив  град,
Пора  б  закрити  дощову  контору.

Нелегкий  іспит  для  городів  і  садів,
Гниють  черешні,полуниця  потерпає,
Застій  у  стані  помідор  і  огірків,
А  він  полоще,а  він  все  заливає.

Від  бур"янів  немає  порятунку-
Не  встигнеш  виполоть,як  знову  наче  ліс,
Міцні  рослини-вищого  гатунку,
Як  би  ж  то  хліб  так  швидко  ріс.

Та  і  на  пляжах-  малолюдно  і  тривожно,́
Сезон  пройде,а  відпочити  не  устиг.
Ціни  на  послуги,накручують  безбожно,
Де  взятись  радощам  від  реаліїв  таких.

Як  не  крути,а  все  ж  рік  незвичайний.
Сюрпризів  безліч,але  це  ще  не  всі,
Ще  невідомо,чи  буде  урожайним,
Курчат  рахують  у  осінні  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021

Владозвірі

Нас  приучають  до  реалій,
Давайте  жити  в  віртуалі.
Кохати  в  гаджеті,брехати,
Всіх  ворогів  поубивати.

Кофе,пивце  і  енергетик,
Та  ше  із  біленьким  пакетик.
Уже  і  зомбі  й  не  жилець,
Безславний  в  казочці  кінець.

Побільше  мяса  для  гармат
В  календарі  державних  свят.
Життя,  ще  той  експеримент-
Не  лови  гав,лови  момент.

Князі,монархи  і  царі,
Великі  хани  й  королі,
Я  ще  про  гетьманів  забув,
Тепер  на  президентів  бум.

Мечем  дробилися  ряди,
Шаблю  гострили  для  біди,
Там  ешафот  і  гільйотина,
Дія  одна-  смерть  для  людини.

Буйних  любили  канчуки,
Були  і  щипці  і  гаки.
Гвинтівка,автомат  і  міномет,
Нарешті  атомний  бенкет.

Заради  спокою  панів
Кістки  у  пащах  таборів,
І  чорні  голоду  жнива,
Цинічна  вірусів  гульба.

Ще  словом  б"ють  медовоцвілим
Ці  ненаситні  владозвірі,
Трон  і  корона,гроші,  слава,
А  десь  внизу-народ,  держава.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021

Така весна набусурманена

Така  весна  набусурманена,
Сонце  вітає  крадькома,
Дні  прохолодні,затуманені,
Неначе  осінь,чи  зима.

Хоч  і  зеленим  б"є  у  очі,
Не  веселить  такий  розклад,
Сльозиться  небо  дні  і  ночі,
Такий  весняний  дощепад.

Нехай  собі,вода  то  благо,
Добра  основа  під  врожай,
Он  горобець  сільський  стиляга,
Під  душ  холодний  теж  попав.

Та  хід  природи  не  спинити,
Засяє  сонце,дасть  тепло,
І  все  зрадіє  діти,квіти
Сіреньку  шаль  скине  село.

Садки  одягнуться  у  біле,
Бджоли  із  вуликів  на  цвіт,
А  всі  дівчата  враз  вродливі
Затьмарять  сонце  й  білий  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021

У кума свято

Ще  лишилось  дуже  мало,
Щоб  вхопити  два  нулі.
І  будеш  сотню  святкувати,
У  родинному  гнізді.

Вік  поважний,зранку  свято,
Хочу  мовить  пару  слів,
Будь  затятим  і  завзятим,
Більше  світла  у  твій  дім.

Щоби  жінку  міг  носити
Як  пір"їну  на  руках,
І  до  ста  щасливо  жити
І  при  внуках  й  при  дітях.

А  здоров"я  в  міру,  в  благо,
Ще  й  віршів  велику  торбу.
Та  й  удачі.  і  наснаги,
І  горілки  в  міру-  норму.

Хай  все  буде  тільки  най...
І  весна  бринить  струною,
Щоб  малиновий  твій  рай,
Був  з  роботи  і  з  любові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2021

То де наш Бог

То  де  наш  Бог,невже  не  знає?
Чому  на  поміч  не  стає?
Де  порятунок  в  нашім  краї,
Де  рай  ,що  влада  нам  кує?  

Коли  відмиємось  від  бруду
Та  від  словесної  брехні?
О  Боже  подаруй  приблуду  
Із  серцем  Данко  у  душі.    

Докерувались  вправні  хлопи,
Під  патронатом  чужих  хмар.
Оцим  вже  точно  кулю  в  лоба,
Щоб  відповіли  за  "базар".

Ще  тягнуть  лямку  при  надії,
Що  сонце  їхнє  і  земля.
Людей  на  виборах  "  нагріють",
А  може  досить  зеленья?́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020

Який у тебе статус.

Цікаво  який  в  тебе  статус,
Приймак,  чоловік,  чи  коханець?
Що  накоїв    і  як  це  все  сталось?
Сім"ю  розгубив,  а  щастя  на  палець.

Живеш  під  крилечком  у  мами,
Працюєш  у  тому  ж  селі,
І  зрідка  наскоком  до  кралі
У  лоно  нової  сім"ї.

Щасливий,так  я  в  те  не  вірю,
Чому  ж  не  живете  разом?
Не  видно  тебе  на  подвір"ї,
А  може  ти  тута  вовком?

Як  злодій  на  ніч  приїзджаєш,
Так  наче  на  явку  тайком.
Ранесенько  -вранці  втікаєш,
Якась  таємнича.незвична  любов.

Дві  дочки  образу  таять,
А  жінка  у  розпачі,але  забула,
Хто  ж  буде  тебе  доглядать?
Не  вірю  ,що  нинішня  мила.

Вона  молода  при  здоров"ї,
То  ще  не  одного  знайде,
Розлучниця  статус  неповний,
По-правді  створіння  пусте.

То  чим  заманила  кирпата?
Де  ключик  до  тебе  знайшла?
Не  розумниця,  та  й  небагата,
А  може  як  чорна  вдова?

Так  ти  ж  уже  зовсім  не  мачо,
Та  й  пляшку  цілуєш  щодня,
То  хто  ж  за  тобою  заплаче?
І  воду  як  хворий  подасть?

Ти  думав  ,що  ти  не  старієш?
А  стежка  ота  і  вузька,  і  слизька.
Та  й  внуків  побачить  не  смієш,
То  в  козирях  ти,  чи  ганьба?

Судити  не  маю  й  не  смію,
У  кожного  доля  своя.
Але  чомусь  в  думках  тяжію,
Паскудно  закінчиш  життя.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2020

Не торкайтесь

Не  торкайтесь  красу  не  злякайте,
Як  метелик  тихенько  пірнайте,
У  цей  запах  в  кольорову  ріку
У  квітковий  оазис  в  саду.

Кожний  день  в  гардеробі  обнова,
І  усмішки  веселі  квіткові.
Свіжі  рюшики,нові  тони,
Теплий  подих  нової  весни.

Вік  недовгий  у  крокусів  ранніх,
Прийшла  черга  нарцисів,  тюльпанів,
Гіацинт  ніжним  тілом  тремтів,
Від  морозів  портрет  почорнів.

Скоро  свічками  в  небо  бузок,
І  казкових  ірисів  танок,
Море  квітів,така  от  весна,
Чи  відчуєм  ми  радість  сповна?́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2020

Перший день народження

Перший  плач,перший  крик,
Потім  радісний  сміх,
Все  у  тебе  маленька    вперше.
І  на  зуби  чекали  майже  рік,
А  сьогодні  День  Ангела  вершить.

В  тебе  тітонька  часто  гостює,
Пестить  ,няньчить  з  любов"ю  цілує,
В  дев"ять  місяців  перші  кроки,
Твоя  доля  усх  нас  хвилює,
Хай  же  вдалими  будуть  уроки.

Народилася  в  квітні  бажана,
Мама  з  татом  назвали    Мілана.
В  квітні  місяці  щастя  в  долоні,
Поцілована  сонцем  весняним
Будь  щасливою  внучка  і  доня.

Для  сестричок  гарненька  ,цікава,
Мліють  з  радості  тато  і  мама,
Братик  рідний  опора  ,стіна.
Бабця  з  дідом  говорять:"Кохана"
Будь  здоровою  наша  Мілана.

Радуй  рідних  щоб  все  в  позитив,
День  народження  гарний  мотив.
І  купайся  в  батьківській  ласці,
Сонця,щебету,радості,щастя.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020

Гайда до праці

Натруся  зранку  мазями  святими,
Гайда  до  праці,хватить  спочивать,
Тримають  руки  кріпко  ще  сокиру,
Так  я  дрова  наладився  рубать.

Гуп,стук-галузки  врізнобіч,
А  де  товстіше  обухом  в  колоду.
Зимою  буде  з  жаром  піч,
Колю,рубаю,  маю  насолоду.

Усякий  труд  корисний  і  потрібний,
А  лінь  то  матінка  слабких,
То  ж  на  сьогодні  план  потрійний-
Рубать,носити,скласти  в  оберіг.

Є  результат,бо  кліть  повніє,
Якась  то  користь  з  мене  є,
Я  по-старечому  радію,
Худіє  день,  то  ж  на  сьогодні  все.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020

Дай весна тепла

Весна  ніяк  не  вступить  у  права,
То  задощить,  то  приморозить,
Чомусь  так  хочеться  тепла,
Та  тільки  холод  більше  в  моді.

Он  скільки  квітів  розцвіло,
Стоять  в  зажурі  сонця  просять,
Давно  такого  на  півдні  не  було,
Майже  весь  березень  вітри  ,морози.

Уже  і  теплий  Олексій  пішов  у  ніч,
Завтра  прокинемось  змінивши  місяць,
Та  тільки  краще  тепла  піч,
Коли  небесне  не  гріє  і  не  світить.

Наче  крадеться  повільно  черепахою,
Та  всеж  колись  прокинемось  в  плюсах,
Ще  в  холодок  ховатимось  під  хатою,
Але  сьогодні:"Дай  весна  тепла".́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2020

Я бачив закодованих багато

Друзям  по  пиятикі  присвячую.

Я  бачив  закодованих  п"яндик  багато,
Процент  малий  хто  кинув  пить,
Забуть  кайфовий  світ  так  тяжко  брате,
Більшість  спилось,хто  під  хрестом  лежить.

Бувало  зранку  гранчак  на  стіл,
І  де  та  тільки  бралася  горілка,
Тепло  у  тіло,градус,хміль
Бувало  солодко  та  іноді  і  гірко.

Скільки  пригод,бували  і  дурні,
Горілка  на  хороше  не  наверне,
Які  веселі  незабутні  дні,
Немає  того,  воно  вже  мертве.

Сварилась  жінка,плакали  батьки,
Та  змій  тримав  в  своїх  обіймах,
Я  самогон  хлебтав,тонув  в  вині,
Бахус  надійний  друг,свавільний.

Як  яке  свято  то  хмільок  зрання,
Жінка  гостей  встрічала  і  вітала,
А  я  з  друзяками  козу  водив,а  чи  коня,
Мене  штормило  по  двору  кидало.

Було  все  мало  жадібність  яка,
Горілку  винчиком  і  пивом  запивали,́
Славна  пиятка  то  й  розмов  ріка,
А  в  голові  вже  молоти  кували.

Вже  й  на  роботі  в  чарку  зазирав,
Начальство  наїзджало  дуже  рідко,
А  нализавшись  більш  куняв.
Хоч  в  пиятиці  дуже  кріпкий.

Та  все  миналося,поволеньки  текло,
Горілка  в  рюмки.щастя  стороною,
Прозріння,  так  воно  прийшло,
Було  під  пятьдесят,  я  став  самим  собою.

Оті  всі  коди  то  така  фігня,
Треба  ,щоб  доля  скрутила  шию  змію,
Між  двох  вогнів  горілка,чи  сім"я,
І  сила  волі  та  ще  віра,  дія.

Таки  зумів  болото  перейшов,
Відмився  від  бруду  осточортілого,
У  добрий  світ,новим  прийшов,
А  змію  ні  до  самого  до  вирію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2020

Поближче до неба

Поближче  неба  до  хмарок,
Лозинки  тягнуться  все  літо,
Клематис  схожий  до  зірок
Йому  в  моїм  саду  зоріти.

Переплелось  живе,зелене,
Перголи  пишними  стоять.
Простенька  квіточка  буденна,
Але  цвіте  вона  на  п"ять.

Якщо  підібрані  сорти,
Тоді  квітують  до  морозів.
Білі,рожеві,голубі
І  тільки  "ох"  і  тільки  подив.

В  кого  немає  посадіть,
Не  пожалкуєте  ніколи.
Уже  радіє  мій  сусід,
Отой  ,що  зліва  дід  Микола.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020

Зліпив же Бог

Зліпив  же  БОГ  таке  от  диво,
Пустив  оцю  красу  у  світ,
Весні  всміхається  сміливо,
Прекрасна  квітка-гіацинт.

Нарцис  закоханий  у  себе,
А  гіацинт  ,він  не  такий,
Очима  дивиться  у  небо,
Там  де  веселки  слід  ясний.

Вже  зранку  тягнеться  до  сонця,
Дарує  посмішку  мені,
І  колихає  у  долонці,
Буденні  мрії,  тихі  сни.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020

Білим молоком

Білим  молоком  сади  стікають,
Холод  пелюстки  кидає  вниз,
Навіть  бджоли  нині  не  літають,
Бо  мороз  до  вуликів  заліз.

Знову  не  зародять  абрикоси,
Запаху  варення  не  нап"юсь,
Не  впадуть  плоди  у  літні  роси,
Споминів  дитинства  не  торкнусь.

Але  є  принаймі  хоч  надія,
Ще  черешні  й  вишні  не  цвітуть,
Яблука  і  груші  тільки  мріють,
І  для  сонця  квіти  бережуть.

Агрус  і  малина  зеленіють,
Для  смородини  підходить  час,
На  теплого  Олексу  сонце  вгріє
І  в  садках  весна  закрутить  вальс.

А  якщо  відступить  клятий  вірус,
З  Африки  банани  завезуть,
Ще  турецькі  персики  і  сливи,
Тільки  не  той  смак  і  не  та  суть.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2020

Зелені, казкові. (Марічці Султана)

Що  ж  ті  очі  казкові,зелені,
І  ніхто  в  їх  безодню  не  впав?
Що  ніхто    не  напився  натхнення?
За  ті  очі  ніхто  не  кохав?

Не  побачили  блиску  і  туги,
Як  бісенята  пускали  навкруг?
Ще  чогось  не  сказали  подруги,
І  про  очі  не  мовив  Ваш  друг?
́
Ще  не  пізно  і  мрії  рожеві,
Ваші  очі  побачать  ясні,
Принц  сполохає  Вашу  оселю,
І  можливо  на  білім  коні.

Він  загляне  у  ті  смарагдові,
Та  й  не  зможе  забути  краси.
Ті  зелені  вони  для  любові,
Дві  краплинки  п"янкої  краси.

Буде  так,не  злякаєте  диво,
Чари,очі,  зелений  туман,
Такий  колір  дарують  щасливим
І  не  здатні  вони  на    обман.

Бризне  сміх  із  зелених,веселих,
Не  покотиться  з  горя  сльоза,
А  в  рядках  і  простих  і  пісенних,
Тих  очей  чистота,  глибина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2020

Вже затупилось біле жало

Вже  б"ється  в  судоргах  зима,
Снігами  білими  не  будить,
Та  й  сили  тої  вже  катма,
Морози  никнуть,зовсім  схудли.

Бо  затупилось  біле  жало,
І  замість  того  дощ  прощальний,
Не  холодить  і  снігу  мало,
То  ж  константую  -  план  провальний.

Будем  прощатися  так  треба,
Нам  в  двері  стукає  весна,
Он  вже  пшениця  в  нових  стеблах,
І  зуби  гострить  борона.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2020

Бути метеликом твоїм

Я  хочу  бути  метеликом  твоїм,
Заглянуть  в  очі  сині,сині,
Ти  красивіша  за  інших  дів,
Для  тебе  крилець  переливи.

Пити  нектар  із  твоїх  губ,
Лукаву  бачити  посмішку,
Торкатись  щічок,твоїх  рук,
Заснути  поруч  в  теплім  ліжку.

Вмоститись  на  твоє  плече
І  тріпотіти  про  кохання,
В  дівоче  тіло  молоде,
Свої  навіювать  бажання.́

Твоїм  метеликом  навік.
Я  хочу  бути  моя  мила,
До  мене  ніжно  доторкнись,
Щоб  не  зламались  білі  крила.  

Життя  коротке,  пурхав  і  не  стало.
Зроби  тату  на  пам*ять  про  цю  мить,
І  я  повстану,  з  попелу  повстану,
Щоб  дихати  тобою  і  любить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2020

Собача валюта

Чударики  від      влади    розперезались  вкрай,
Вже  винайшли  свою  нову  валюту,
Як  є  собака  то  скоріше  продавай,
Надійна  поміч,коли  в  грошах  скрута.

Держава  буде  швидко  і  без  зволікань,
За  газ  і  воду  брати  слугопесо,
А  для  собак  команда  нова:"Утікай",
Щоб  не  попастися  під  Зепреси.

Ті.що  пішли  рекомендували  :"Менше  їсти",
А  ці  як  взнали  скільки  в  нас  собак,
Прорахували  і  зробили  мудрий  висновок,
Пустити  в  діло  слугопесверстак.

Зразу  двох  зайців  в  точку,наповал,
Собак  позбудемось,  зайві  роти,
Ще  й  у  казну  свіженький  капне  нал,
От  мудра  влада  як  брат  не  крути.

Ми  не  китайці  більш  вправніші,
Бо  ще  й  ворон  до  біса  розвелося,
Та  й  горобців  від  стріхи  і  до  стріхи,
А  там  до  пацюків  з  мишами  доберемося.

І  потечуть  в  державу  свіжі  гроші,
Оце-то  акція,з  таким  розмахом,
Та  щось  привиділись  сьогодні  сірі  воші,
А  десь  в  кутку  велика  дуля  з  маком.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2020

Злізай скоріше

Заграла  кров.недовгі  умовляння,
Вдень  молодята  ладили  постіль,
Та  десь  знадвору  баба  Маня:
"Злізай  падлюко,та  куди  ти,стій.

Злізай  скоріше  бугай  патлатий,
Із  купи  жирного  лайна".
Наче  кричала  рідна  хата:
"Злізай  такий  сякий  дурак.".

Перекосило  Васі  хтивий  рот,
Вирвався  з  хати  бігти  на  хоздвір.
Приготувався  бабу  взяти  в  оборот,
Та  наваляти  старій  матюків.

Біг  поскоріше  на  звук  крилатий,
Прямо  в  трусах  поперся  під  паркан,
Там  баба  Маня  бичка  Пірата,
Із  купи  гною  тягне  за  аркан.

Та  все  кричить:"Злізай  скотина.
Безсовісний.без  клепки  в  голові,
Від  дурня  батька  виростила  сина,
Тільки  б  нашкодить  сусіду  і  мені."

Прорвало  Васю    біг  назад  сміявся,
Це  ж  треба  так.подумав  казна-що.
Навіть  у  хаті  сміхом  захлинався,
А  я  подумав  бачить  нас  в  вікно.


А  нові  вікна  глушать  звуки,
Тому  тепер  безпечний  секс,
Повикидайте  старі  рами  й  лутки,
Не  докричатися  сусідам  вже  тепер.

                               Доброму  знайомому  Васі  на  згадку́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2020

Трохи білого

Нині  ранок  туманно-сріблястий,
Краса  в  очі  поліпшився  настрій,
На  всьому  паморозі  білесий  слід.
Чи  то  крижинки  чи  кристали.чи  то  лід.

Це  вже  справді  схоже  на  зиму,
На  кущах  льодяні  намистини,
А  ялинки  такі  загадкові.
В  небо  тягнуться  лапи  соснові.

Та  й  повітря  таке  соковите,
В  білу  ковдру  подвір*я  сповите,
Однотонно  срібляста  дорога.
Білим  рипом  лягає  під  ноги.

Трохи  білого  -  інша  картина.
Бо  ж  надокучили  чорні  мотиви,
Всякому  овочу  своя  пора.
Вчора  осінь,сьогодні  зима.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2020

Уклін пані Ганні ВЕРЕС

Всього  того,що  Вам  хотілось,
Щоб  мрії  стукали  в  вікно,
Та  щоб  життя  довго  котилось,
А  ще  з  віршами  джерело.
А  над  усе  і  вище  всього.
Здоров*я  за  сто  літ  міцного.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020

Я все-таки вірю

Переселення  душ  із  пекла  до  пекла.
Бо  який  же  то  рай  без  родини.
Бабуїнівська  рать  продовжує  вперто,
Поставляти  в  Європу  рабів  з  України.

Модні  курси  з  німецької  й  польської  мови.
Італійську  й  англійську  штурмуємо  вдало,
Щоб  своє  розчинити  далеко  в  чужому,
Маєм  Матір,  та  ходим  з  торбами.

Наше  сіємо  на  наділах  чужинських,
Сиротливе  село  в  постолах  і  сльозах
Навіть  з  міст  утікають  слюсарі  і  таксисти.
Вчителів  ,  лікарів  не  знайти  при  свічах.

Рвуться  жили,  напружені  нерви.
Відїзжають,  чи  повернуться  знов?
Там  робота,  життя  більш  модерне.
Тут  з  брехнею  замішана  кров.

Будуть  наші  дочки  синьйорити  і  пані,
Для  синів  ближче  стане  містер  чи  сер.
А  батьків  у  ніщо  перетворять  ці    хами.
Ми  заручники  примх  і  химер.

Та  й  забудуть  про  вареники  з  сиром,
Смак  узвару  з  домашнього  саду,
До  борщу  не  пригублять  чарчину,
Не  скуштують  українське  сало.

Як  же  нам  зберегти  солов'їну.
Не  втонути  у  злі,у  брехні  і  в  багні,
Боже  мій.  я  все-таки  вірю,
Україна  вишнева  -  вона  навіки.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020

ВЕЛИКЕ ЩАСТЯ ДВІ КОРОБКИ СІРНИКІВ

Сьогодні  радість  переповнює  мене.
Влада  виконує  потрохи  обіцянки,
Пенсіонерам  яким  65років  вже.
Підвищать  пенсію.то  ж  я  чекаю  зранку.

Нарешті  дзенькнуло  і  повідомлення  прийшло.
Не  здивувався,тільки  гірко  посміхнувся.
Оце  підвищення  кричу  на  все  село.
Додаток  у  дві  гривні-акт  відбувся.

Все  як  завжди  реклама  і  брехня.
А  скільки  галасу  у  медіа  просторі.
Дві    гривні  наче  два  плювка.
За  сорок  п*ять  знедолених.знеболених.

Напевно  щастя  дві  коробки  сірників,
За  вислугу  у  сорок  п*ять  робочих,
А  я  на  крилах  мрій  кудись  летів.
Достойна  пенсія,на  серці  спокій.

Бажаю  тим.що  нині  влада.
Збільшить  зарплату  на  дві  коробки  сірників.
Рекомендую.щоб  Верховна  Рада
Закон  прийняла  про  українських  бідаків.

Туди  віднести  майже  всіх  пенсіонерів
Без  трьох  відсотків  українців  всіх.
В  турборежимі  дати  статус  офігенний,
Жебрак  зелітний  і  номер  на  руці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020

Ніч закриває мені очі

Ніч  закриває  мені  очі
Та  пропонує  теплий  сон,
А  я  впираюся  не  хочу,
Іти  до  морфія  в  полон.


Так  тихо  в  хаті  .таємниче
На  небі  блимають  зірки,
І  місяць  мій  нічний  дружище,
На  повний  зріст  стоїть  в  вікні.

Ще  видно  тіні  ліхтарів,
Собачий  лемент  селом  котить.
Невтомний  вітер  враз  завив.
Мені  який  до  того  клопіт.

Закрили  квіти  ніжні  очі.
Пташок  не  чути  спів  і  гам.
Ще  десь  цикада  там  сюркоче.
А  я  словесний  правлю  бал.

Давно  старенька  мама  спить.
Сон  приголубив  мою  жінку,
А  я  для  книги  знайшов  мить  .
Ковтаю  жадібно  сторінки.

Ось  чую  дівчина  співає
Щемливу  пісню  про  любов,
І  козаченька  з  чужин-краю.
З  болем  виглядує  в  вікно.

Хвилини  кришаться  об  ніч.
та  головна  подія  книжка.
Летить  над  степом  скіфський  клич,
В  таборі    варти  перекличка.

А  там  он  річка  розлилася.
В  руках  не  втримати  весло,
Ідуть  в  похід  козаки,браття.
За  атамана  в  них  Сірко.

Вже  Древній  Рим.раби.галери.
Спортивні  ігри.гладіаторські  бої.
І  не  злічити  всіх  померлих.
Та  й  поржавіли  вже  мечі.

А  в  іншій  книзі  про  вчорашнє.
червона  влада.чорний  лад.
З  голодомору  вип*ю  чаші,
Щоби  до  ранку  вже  не  спать.

Історії  з  книжок  несуть  далеко.
Тисячі  миль  .холодні  береги.
А  десь  у  Африці  панує  спека,
В  Болгаоії  і  Венгрії  цвітуть  сади.

Величний  двір.уста  медові.
Гарем  .невільниці  турецький  хан.
Пісні  із  кліті  золотої.
Горе  загорнуте  в  обман.

А  ось  сочиться  кров  із  книги,
Бо  Іловайськ.трагедія,війна
Обман.запроданці,страшні  інтриги,
І  шостий  рік  чорна  біда.

Буває  так.що  я  не  згодний.
Веду  словесний  мовчки  бій,
То  заколишуть  тихі  води,
А  то  в  кохання  впаду  хміль.

Зірки  запрошують  до  неба.
Космічна  ера  слушний  час.
Людині  так  багато  треба.
Устигнути.побачить  в  перший  раз.

Сточилась  книга  до  листочка,
Я  навіть  трішечки  упрів.
Слова  шиковані  в  рядочки.
А  от  уже  й  забракло  слів.

Кожного  дня  гортаю  книгу,
Все  не  нап*юся  з  джерела.
Рву  на  шматки  немов  ковригу.
То  знов  голублю  як  дитя.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2020

Все буде так

Страшній  неправедній  війні-Ні.  
Рости  тарифам  догори-Ні.
Рубати  наволочі  ліси-Ні.
В  офшори  гроші  сатані-Ні.
Поклони  бити  у  Кремлі-Ні.
Стерти  село  з  лиця  землі-Ні.
Рабам    бути  в  чужині-Ні.

Мир  в  Україну  спокій  в  серцях-Так.
Щасливому  дитинству  у  майбутнє  шлях-Так.
Господарювати  на  своїх  полях-Так.
Бюрократам  і  хапугам  крах-Так.
Одна  сім*я    міцний  кулак-Так.
Від  ворогів  лишився  прах-Так.
Крим  повернути  і  Донбас-Так.

Веселим  святам  тільки  так.
Щоб  не  замерзнути  в  хатах.
Сильним  морозам  тричі  ні.
І  снігу  в  міру  всій  землі.
Здоров*я  щастя  в  Новім  році.
Удачі  Вам  на  кожному  кроці.
А  ще  своє  щось  загадайте.
Він  уже  йде  скоріше  зустрічайте.́




 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019

Пінка маленька

Скулилась  пташка  маленька  на  гілочці,
Дзьобик  маленький  сховала  від  холоду,
Їй  би  тепла  хоч  трохи.хоч  мірочку,
А  чи  то  літнього  з  малиночки  солоду.

Все  ласувала  гронами  винними,
Доки  дощі  їх  не  зчорнили  до  цурки,
Я  пригощав  її  хлібними  крихтами,
Навіть  відламував  свіжої  булки.

Осінь  пройшла  .а  вона  все  зі  мною.
Швиденько  поснідає  та  й  далі  летить.
Дуже  цікаво.  а  де  ж  її  сховок.
Де  ця  сіренька  піночка  спить.

Десь  недалечко  бо  в  моєму  садочку,
Кожного  дня    порядкує  мала.
Щось  там  вистукує  як  молоточком.
І  старість  радіє  неначе  маля.

Вже  і  зима  на  третину  відкушена,
Разом  скуштуємо    білявих  колючок.
Зі  Старого  року  у  Новий  рушимо.
Пінка  маленька  й  любитель  карлючок.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2019

В ЦЕЙ ДЕНЬ

                                                   Кумі  моїй  Раїсі  Поліщук  до  дня  народження  присвячую
Літа,літа  як  швидко  пролетіли,
Як  швидко  осінь  стала  на  поріг.
Ти  в  літі  обламала  крила,
А  треба  ще  пожити  у  зимі.

Життя  не  склалось  ти  переживала,
Відповідала  за  батьків  і  за  дітей.
Та  ще  себе  роботі  віддавала,
Носила  віру  в  світлий  день.

І  як  ти  кажеш"Сміймося  зі  всього
Із  негараздів  і  малих  удач".
Хоч  як  не  тяжко  на  твоїй  дорозі,
А  ти  тримайся  і  не  плач.

Хвороби  відганяй  подалі  за  ворота.
Як  менше  нити  то  не  так  болить.
Піклуйся  внуками  не  забувай  роботу.
Як  є  ще  справи,  треба  жить.

В  душу  добра  .промінчик  світла,
Щоб  діти  й  внуки  у  купочці  усі,
Нехай  і  доля  твоя  квітне
Як  любі  квіти  по-весні.

Я  розгубився.розгубив  слова.
Але  скажу:"Кріпись.терпи".
На  небі  ще  горить  твоя  свіча,
Що  Бог  в  родини  запалив.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019

Надійна реформа

Того  добра  на  кожному  стовпі,
Портретами  кричало  та  ще  гаслами.
Достойну  медицину.сільські  лікарі,
А  пройшли  вибори  і  заклики  ті  згасли.

Учора  фельдшерку  засмучену  зустрів,
Тільки  приїхала  з  району  із  наради.
Привезла  селянам  від  райради  негатив.
Закрити  ФАПи,ще  не  наказ.але  порада.

Радійте  вісімсот  селянських  душ,
Нарешті  зрушила  омріяна  реформа,
На  цвинтар  мовчки  кроком  руш.
Оце  закон,  оце-то  норма.

Он  гроші  вже  ганяються  за  пацієнтом,
Хоч  у  районі  недостатньо  лікарів,
Це  мілкота  і  згладяться  моменти
А  так  в  країні  і  в  селі  все  в  позитив.

Першим  на  черзі  був  апендицит.
В  районі  плаче  славна  хірургія,
Тисячу  гривень  у  Херсон  самовізит,
Сто  п*ятдесят  кілометрів  таксотрясіння.

Потім  крутіше  велике  ноу-хау.
Туберкульоз,ангіну.рак  і  псоріаз.
Сімейний  лікар  державно  без  обману.
По  телефону  вилікує  враз.

Скоріше  лікарю  сімейному  звоніть,
Розповідайте  про  симптоми  і  недуги.
І  він  научений  казковий  Айболіт,
Випише  ліки  від  державної  наруги.

Це  ж  скільки  треба  Кашпіровських.Чумаків,
Щоб  охопити  хворих  українців,
Нова  реформа  владний  ексклюзив,
Де  тільки  учать  тих  паршивців.

Село  в  глибинці  як  одинокий  корабель,
Тоне  в  туманах,  у  баюрах.  в  бездоріжжі.
Тут  швидку  поміч  не  побачиш  кожний  день
Тому  й  безвихідь  без  ножа  нас  ріже.

Спробуйте  поміч  викликать  швидку.
Щоби  життя  людині  врятувати,
Скоріш  доправлять  у  село  труну,
І  буде  церква  душу  відпівати.

Тим  сміхотворцям.їм  же  не  болить
Вони  з  посмішкою  цілують  ранок,
А  як  там  села  без  медицини  будуть  жить,
Не  переймайтеся  усе  іде  по  плану.

А  може  в  селах  проживають  меншоварті.
Чи  влада  здійснює  величний  план,
Землю  продати  і  нема  села  на  карті,
Був  селянини  і  раптом  десь  пропав.

Давно  забулися  цяцянки-обіцянки.
А  ми  ковтаємо  пігулочки  брехливі.
Децентралізація  знову  ж  шапка-обманка.
Оптимізуєм  клуби.ФАПи,душі  зубожілі.

В  турборежимі  котимся  в  безодню.
Що  не  реформа  то  удар  під  дих.
Ідем  в  минуле,хоч  уже  сьогодні,
То  що  нам  краще  крик.чи  сміх?́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2019

Отож дивись не помились

Як  все  програємо  безруким  і  рукатим.
Бурштином  закидаєм  весь  світ.
Із  гей-парадами  під  кожну  хату.
З  червоних  ліхтарів  зіп*ємо  гріх.

Коли  зрубають  останню  деревину,
Коли  всі  річки  висохнуть  до  дна,
Коли  ще  й  землю  продадуть  дебіли.
Тоді  вже  амба.отоді  біда.

Будуть  поганці  нами  ярмувати,
Знову  топити  в  поті  і  крові,
А  годувальницю  і  нашу  Матір.
Любить  не  будуть  вражі  чужаї...

Була  країна  раптом  щезла,
Лиш  гордий  прапор  рветься  в  вись,
Будемо  їсти  "ще  не  вмерла".
Отож  дивись  не  помились...́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019

Мій кум

Де  б  він  не  був  горів  роботою,
Свої  ідеї  втілював  в  життя.
Йшов  до  людей  з  любов*ю  і  турботою,
Та  ще  учився  поповнював  знання.

Звичайно  мрійник  ще  й  який.
Завжди  ішов  дорогою  своєю.
Впертий.  незлобливий.а  іноді  мягкий.
Але  був  завжди  сам  собою.

Надійним  другом  був  і  є.
Плече  підставить  в  трудну  мить,
Буває  проти  течії  пливе,
Та  не  фальшивить  не  юлить.

Доля  ламала.гнула.била.
Та  жив  добром  був  за  людей.
Хоча  й  підпалені  вже  крила.
Та  ще  несуть  у  світлий  день.

Для  нього  поле  другий  дім.
Душа  селянська.хліборобський  дух.
Палка  любов  до  злакових    морів,
Так    він  і  трактору  й  комбайну  друг.

У  внуках  наш  продовжується  рід,
Природа  розтавляє  свої  мітки.
Уже  давно  мій  кум  любимий  дід.
Ростуть  маленькі  лебеді  й  лебідки.

Нова  морщинка  ляже  на  чоло.
В  країні  будуть  зміни.переміни.
Хоч  і  до  гіршого  іде  село,
А  він  як  завжди  в  краще  вірить.

Так  мало  квітів  більше  колючок.
Та  пересудів  поза  очі.
Дійшов  до  старости  від  поля  й  гаєчок.
Напевно  вище  вже  не  скоче.

Дзеленькнув  день,  у  вирій  відлетів.
Бог  кожного  веде  за  руку.
Я  думаю.що  правильно  живе  і  жив,
Мій  кум  незламаного  духу.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2019

І колоски продовжує лічити

Він  першим  бачив  паростки  пшениці,
І  жайвором  над  житечком  злітав.
Раніше  всіх  мив  ноги  у  росиці,
І  хліб  вирощував,зерно  плекав.

Життя  без  поля  не  хотів.не  уявляв.
Він  агроном  ранкова  пташка,
Душа  у  нього  хлібний  сплав,
А  вже  романтика  то  польова  ромашка.

Незчувся  як  стала  на  поріг
Шістидесятирічна  пані  осінь.
І    сивий  день  раптово  впав  до  ніг
Лишились  в  полі  мрії  стоголосі.

Та  він  пішов,здоров*я  вже  не  те.
Послухав  жінку,треба  ж  відпочити,
Хоч  сниться  полем  кожний  день  іде,
І  колоски  продовжує  лічити.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2019

Десь заблукала

Десь  заблукала  нинішня  зима.
Дощі  тумани.ще  осіннього  розливу.
Не  хоче  білявка  працювати  задарма,
Снігом  не  балує  південну  частину.

А  ми  чекаємо  і  клянемо  мокву,
Так  надокучила  багнюка  й  сирість.
Під  Новий  рік  почути  б  новину,
З  молитви  щирої  явилась  біла  милість.

Від  ейфорії  не  зімлію  і  не  закричу.
Не  буду  шану  віддавати  цій  порі,
Зліплю  скоріше  бабу  снігову,
Вона  розтане-я  вже  у  весні.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019

Я вже падаю з п*єдесталу

                                                                                       доброму  знайомому  Віктору  К.  присв*ячую

Я  вже  падаю  з  п*є  десталу
Не  граніт,а  уже  графіт,
Бо  кохання  мене  впіймало.
Хоч  старий  і  вже  сивий  дід.

І  затягує  в  русло  бентежне,
Ще  й  підвищує  градус  в  крові.
З  незалежного  ставши  залежним,
В  однім  полі  старі  й  молоді.

Тільки  очі  побачив  лукаві.
Голос  тихий  і  милий  почув,
Розірвалися  пута  із  сталі
І  вже  розум  мені  не  друг.

В  снах  гукаю  на  зустріч  чекаю.
Та  й  робота  не  в  радість  тепер.
Зглянься  люба  молю  і  благаю,
Аби  я  від  кохання  не  вмер.

Що  за  муки  і  чому  зі  мною
Сталась  власне  така  дивина,
Серце  краєш  до  стону,  до  болю,
Я  чманію  та  не  від  вина.

Ось  дізнався  трояндами  млієш,
Квіти  також  моя  слабина.
Йду  з  букетом.а  може  зрадієш.
Може  дозволиш  сказати  слова.

Так  хвилююсь,  юнак  перед  юнкою,
В  горлі  сухість.нетверда  хода,
Хочу  злитись  одним  поцілунком.
Та  щоб  стала  одною  душа.

Скільки  мріяв,а  освідчивсь  банально:
"До  вподоби...кохаю  тебе.
Будь  зі  мною,  тихенько  прохально,
Я  підставлю  надійне  плече.

"Що  надумав.старі  ми  для  того,
Посміхнулась,яка  вже  любов.
Ближче  неба  наша  дорога,
Квіти  візьму,поставлю  в  вазон.

Напросився  на  чай.на  розмову,
Ми  сиділи,мовчали,пили.
"Ти  хороший,але  я  вірна  одному,
Він  на  небі.а  я  на  землі."

Взяв  за  руку:"Так  що  то,  не  доля",
"Ні,  і    безвольно  пустила  сльозу".
..."Я  піду,ти  пробач  мені  Олю"...
Ніс  додому  любов  й  сивину.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2019

Ми всіх вас знаємо

Ми  всіх  вас  знаємо  лицеміри.лиходії.
В  ноги  вклоняєтесь  кусаєте  за  п*яти.
Даремне  пнетесь  ,не  живіть  в  надії,
Бо  і  для  вас  стальні  знайдуться  грати.

З  окропу  вскочите  у  вариво  ще  гірше,
Свої  ж  прибічники  лайном  залють  по  вуха.
Забудете  про  сите  возвеличене  і  пишне,
Бо  вже  куються  гадам  міцні  пута.

Як  не  копайте  та  не  вистачить  могил.
Химерні  плани  об  стінку  правди  розіб*ються,
Не  всі  дотягнуть  до  щасливих  роковин,
Коли  гріхи  падлюкам  по  заслугах  воздадуться́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019

Весни чекаю

Весни  чекаю,  в  календарі  зима.
Хочу  тепла,отримаю  морози.
Кричу  природі  як  ти  не  права.
Не  хочу,щоб  замерзли  мої  сльози.

Мені  і  літа  завжди  мало
Там  де  пташок  веселий  спів.
В  весні  і  літі  мрії  обкупаю,́
Та  й  осінь  я  по-своєму  любив.

Я  не  радію  білим  кучугурам.
Мені  мороз  не  друг,не  брат,
Не  хочу  я  холодного  Амура,
Найкраще  -то  весняний  сад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2019

Життя в смартфоні

Сусідка  молода  сміялась  з  мене:
"Куди  плазуєте,рачкуєте  куди?"
"Повзу  в  майбутню  світлу  ойкумену,
Життя  в  смартфоні,от  мені  туди."

А  рачкував    так  то  від  хворі.
Дешеве  паливо  під  деревом  збирав,
Лежать  горілиць  горіхи  чорні
Згодяться  тільки  в  пічку  на  розпал.

А  щодо  владних  радикальних  мір,
Так  згоден  я,  поменше  треба  думать.
Дрова  і  газ  в  квартиру  .а  чи  двір,
Наповнять  кошик  .щоб  було  що  хрумать.

Беріть  скоріше  обіцяний  кредит.
Земельки  прикупіть  гектарів  сто.
Не  бидлом  ,а  панами  на  весь  світ,
Ото  нам  підфартило.повезло

Що  ж  буде  весело  разом  із  президентом,
В  смартфоні  відшукати  хірургію.
Ще  народити  мамі  дитинчатко
Разом  з  смартфоном  в  чистім  полі.

Та  легше  бути  рачкувати  по  дорогах,
Коли  той  гаджет  не  втоне  у  багні.
Тисни  кнопульку  пенсіонер-нероба,
А  там  всі  відповіді  світлі  і  ясні.

Та  не  висовуйтесь  з  холодної  квартири,
Смартфон  зігріє,чудо  із  чудес.
Селу  не  треба    корови  й  свині,
Хіба  що  для  порядку  смартопес.

Ох  як  далеко  компи  і  смартфони.
Від  миски  пісного  ,зеленого  борщу.
Запрограмуйте  як  прожить  мільйонам,
На  українську  пенсію  худу.

Та  не  забудьте  всім  по  самокату,
Додайте  лялечок  гарненьких  на  обід.
Ми  будем  без  Європи  процвітати,
І  без  отих  сільськогосподарських  угідь.

Рачкую  далі,поки  що  без  смартфонуЮ
Мрію  про  Крим  і  мир  на  цій  землі,
Пішла  сусідка  вже  давно  додому,
Але  куди  ідемо  усі  ми?́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2019

Будем жити в одному гнізді

Бавиться  дід  у  пісочку  з  онукою,
Пасочки  ліпить  .щаслива  пора.
Тішиться.тішиться  перед  розлукою.
Скоро  покине  онука  двора.

Місяць  пройшов  непомітно  і  швидко.
Щебет  дівчаток  котився  садком,
Збираються  речі.готові  лебідки.
Летіти  у  Крим  розлучитись  з  селом.

Бабця  тихенько  сльозу  витирає.
Радості  море,та  більше  проблем,
Тільки  хороше  так  швидко  минає.
Цілюсінький  місяць.а  розтанув  мов  день.

"Діду  чому  кошенятко  вмивається,
А  їжачок  утікає  від  мене,
Діду  де  сонечко  на  ніч  ховається.
Чому  воно  жовте.а  листя  зелене."

"Я  хочу  купатися.дощика  хочу".
І  діду  басейн  помпувати  пора.
В  онуки  малої  радісні  очі.
А  дід  знову  піт  витирає  з  чола.

І  гойдалка  враз  на  груші  старенькій.
За  гілку  вчепилась.наче  там  і  була.
Дід  робить  і  годить  внучці  маленькій,
Щоб  тільки  раділа.здорова  була.

Бабцю  я  хочу  з  тобою  на  вулицю,
З  дітками  гратися  біля  двора.
Бігає.грається  до  бабулі  притулиться,
Старенька    в  хустинку  вологу  збира.

Смачні  пиріжечки.свіженькі  супи,
А  тістечка.кексчи  яка  смакота.
І  ягоди  з  саду  солодкі.п*янкі.
Бабуся  для  внуків  несе  до  стола.

А  на  ніч  маленькій  казку  читає,
А  щось  там  придумує  навіть  сама.
Так  гарно  маленька  тоді  засинає.
Бабунька  скраєчку  торкається  сна.  

У  старшої  внучки  не  ті  забаганки,
Щоб  велосипед  був  завжди  на  ходу,
Вона  вже  далеко  від  гойдалкий  ляльки.
От  тільки  подружок  нема  на  кутку.

Приїхала  дочка,спаковані    речі,
У  діда  задача  везти  на  кордон.
Заплакані  очі  в  старих  і  в  малечі,
Прощання,обійми,посадка  в  салон.

Ми  тут  залишаємось,їм  чужина,
А  як  я  так    раніше  до  Криму  хотів.
Перейшли  дві  межі,́звонок  звідтіля.
Де  над  Армянськом  кислотний  дим.

Раз  на  рік  доторкнутися  щастя.
Знов  чекати  сотні  днів,
Може  завтра  поверне  на  краще,
І  ми  будем  в  одному  гнізді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2019

Я Вас не знаю (АМАДЕЮ)

Я  Вас  не  знаю.та  вітаю,
Нехай  мягеньким  стелять  спориші,
Здоров*я.щастя  намовляю,
Нехай  легенько  пишуться  вірші.

Любов  щоб  бризкала  із  серця.
Затишок  в  душу  і  у  хату,
Сім*я  була  святе  озерце.
Щоб  були  пане  ВІи  багаті.

Звичайно  перше  то  духовно.
По  друге  трохи  грошенят,
Вітає  ще  раз,ще  повторно,
Побільше  радості  і  свят!́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2019

Як живеш моя люба кума

Чи  бувала  ти  в  горах  кума?
Обіймала  смереку  високу,плечисту.
Із  гірського  пила  джерела
Воду  наче  сльозиночка  чисту.

Може  в  Луврі  була  в  галереї
І  картинам  дивилася  в  очі?
Чи  молилась  у  Лаврі  Печерській.
Споглядала  святі  і  нетлінучі  мощі?

Може  сняться  тобі  Ємірати
І  Сейшельські  п*янкі  острови,
І  ти  рада  в  Японії  суші  жувати,
Так  ти  рада  кума,а  чи  ні?

Чому  в  бар  не  протопчеш  стежину,
Не  затягнеш  там  пісню  гучну?
Я  би  слухав  ковтаючи  слину
Свою  любу  співучу  куму.

Що  ти  бачила  люба  кума?
Скільки  років  живеш  наче  в  пеклі,
Цілий  день  із  рання  до  пізна
Вся  в  роботі-лиш  спогади  теплі.

Рада    з  півнями  сонце  стрічати.
Зранку  дихати  рідним  селом.
Кізяки  від  підошв  відшкрібати.
Гладить  відра  з  парним  молоком.

Дати  раду  качкам  ненажерам,
До  свиней  особливий  підхід.
А  там  кури  вже  стукають  в  двері
Це  твій  щастя  оманливий  світ.

Вже  каструля  гукає  до  діла.
За  сніданком  готуєш  обід,
Ой  кума  ти  уже  посивіла,
Ти  вже  бабця,Валера  так  дід.

Вода  з    шлангу  лоскоче  руки,
Вмий  лице  відпочинь  від  сапи,
Устигаєш  подумать  про  внуків
Та  гукають  салат,буряки.

День  пірнув  головою  у  спеку,
Ще  й  город  як  розпечений  пляж,́
А  до  вечора  дуже  далеко.
Все  покинь.на  хвилинку  приляж.

Сон  загорне  у  спокій  і  тишу,
Та  й  спина  розігнеться  на  мить.
Лише  тривога  тебе  не  залишить
І  турбота  струною  бринить.

Всю  себе  віддала  для  сім*ї.
Може  щастя  в  продовженні  роду?
Скільки  збігло  років  і  води
Не  змінити  селянську  ппороду.

Не  до  того.та  й  ти  не  така,
Кожний  день  все  новіші  гризоти,
Не  відняти  у  тебе  сапи  і  відра,
Не  міняєш  ти  пляж  і  кафе  на  роботу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2019

Літо в склянці

Я  ніколи  не  пив  мохіто,
Та  й  не  знав,що  воно  таке.
Мабуть  було  у  склянці  літо.
Бо  тільки  літо  таке  смачне.

Напитала  десь  жінка  рецепта,
Та  й  по  слоїках  сік  розлила.
П*ю  у  холод  на  серці  тепло,
Хоч  на  вулиці  вже  зима.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019

У вічність продовжити біг

Брава  юність  сміється  за  рогом
З  Богом  посіяної  сивини,
Я  на  неї  не  злюсь  і  не  цикаю  строго.
Мої  коні  давно  котять  воза  згори.

Скільки  сили  було,скільки  льоду  розтоплено,
З  вітром  буйним  змагатися  міг,
Майже  всі  сторінки  життєві  заповнено.
І  зачовганий  дуже  хатній  поріг.

Мешти  стерлися.котра  вже  пара.
Та  і  я.як  той  зморщений  плід.
Навіть  слово  таке  підібрали,
Коли  старий  то  як  вирок-ти  дід.

Пориваюсь  заперечувать  істину  Божу.
Що  з  роками  мудріші  стаємо.
Тільки  нащо  мені  святі  огорожі
Коли  не  в  юність.а  в  старість  ідемо.

Песимізм.  ні  просто  роздуми  вголос,
Із  собою,з  жінкою  і  напевно  з  життям
Висипає  зерно  перестояний  колос
,А  може  то  вже  просто  сміття.

От  прожив,так  не  всім  же  вдалося.
Як  задумано  в  щасті  і  планово
Дехто  зайцем.  вовком.а  хто  лось.
А  мені  ще  б  хотілося  заново.

Тільки  зась.бо  білет  в  одну  сторону.
І  кінцева  зупинка  така  ́́ж  як  у  всіх,
Ще  пігулок  не  винайшли.все  закодовано.
Щоб  у  вічність  продовжити  біг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019

Волонтер

Доля  нас  б*є,доля  голубить.
Стежки  то  сходяться.  то  врізнобіч.
А  щастя  є  воно  десь  ходить
І  буде  світло  згине  ніч.

Той,що  несе  в  собі  добро,
І  серцем  інших  чує.  розуміє,
Він  наче  світло  у  чуже  вікно,
До  нього  тягнешся,йому  радієш.

Не  всі  помітять  і  не  всі  оцінять,
Але  для  нього  це  не  головне.
Ще  хтось  сміється  йому  в  спину.
А  він  людина-тільки  волонтер.

Війна.родина.доля.Батьківщина.
У  перших  лавах  були  вони.
На  їхні  плечі  у  лиху  годину.
Усі  турботи  про  армію  лягли.

Усе  для  фронту,з  миру  по  копійці.
Бронежилети,шоломи,їжа  та  вода,
Розвідники.медсестри  і  майстри  умільці,
Не  знали  страху  не  жаліли  живота.

Скільки  їх  славних  патріотів.
Пройшло  дорогами  біди.війни.
З  бійцями  в  радості  і  у  скорботі,
А  по  скільком  вже    тужать  журавлі.

Самовіддача,пожертва  ради  миру,
І  ради  щастя  на  моїй  землі,
Багаті.бідні.але  побратими
В  одній  упряжці.  чи  в  однім  човні.

Схиляю  голову  стару  і  посивілу,
Бо  слово  дякую  таке  мале  для  Вас.
Ви  укераїнці,Ви  мої  кумири,
Не  треба  слави,  з  миром.  в  добрий  час.

вірш  був  написаний  після  розмов  з  волонтерами.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2019

Прощальні сльози

Прощальні  сльози  осіннього  дощу
Стали  озерцем  на  галяві  полину.
Прозорим  холодом  виблискує  вода
Останній  дощ  усотує  земля.

Зріднілі  краплі  падають  поволі.
Я  їх  спіймаю  у  свої  долоні.
Небесна  данина  .акорд  заключний.
І  плаче  осінь  холодно.беззвучно.

Отак  завжди  коли  йде  до  розлуки,
Переживання.схлипи.вгору  руки,
Роса  небесна  добродійного  дощу,
Дорога  в  зиму,а  осінь  відпущу.

Прощай  красуне  ти  своє  зробила,
Копала,збирала.зернові  косила.
А  потім  сіяла  добірне  на  врожай.́́
Хоч  трохи  з  жалем.та  скажу  прощай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2019

Пророчий сміх

Жив  колись  дядько  з  Україною    в  душі.
Прийшли  до  нього  нові  хазяї:
"В  оренду  Ваш  візьмемо  пай,
Отож  на  Вас  чекає  рай.

"Скільки  паїв  держава  надала?"
"У  мене  пара  і  у  жінки  буде  два"
"Несіть  скоріше  акти  до  стола,
Разом  підпишемо  для  Вашого  ж  добра.

Тітонька  акти  подала  панам.
"Чого  ж  тут  два  обурилась  братва?"
"Я  поясню,ще  два  малі  паї,
На  цвинтарі  ,оті  .що"  гробові".

"Будете  хлопці  брати  два  на  два
Полином  заростає  там  земля".
"Та  що  Ви  дядько,скажете  таке.
Нам  та  земля  не  треба.нє."́

Орендарі  платили  сущі  копійки,
Дядьку  і  тітці,та  й  усім  в  селі.
Хоч  поміч  та  і  замала  була,
Та  кожний  рік,до  кожного  двора.

Аж  гульк  закон  від  президента  "Зе
Ринок  землі  і  нова  ера  йде.
Відміним  рабство  Ви  вже  хазяї
Тільки  скоріш  несіть  на  кон  паї.

Закон  склепали.а  ціни  нема,
Пізніше  мабуть  допишуть  золота,
Земельку  рідну-маму  продають
Стадо  невігласів,а  чи  Іуд.

Дядько  сміявся.але  сміх  пророчий
Бо  президент  тороче,дуже  хоче.
І  загудуть  і  пайові  і"  гробові",
Побачить  дядько,тільки  з  під  землі.                                                    ́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019

Хилюся ближче

Хилюся  ближче  до  Сковороди,
Хоч  так  як  він  не  припечу.
Але  ж  залишаються  сліди
У  зошиті  й  на  споришу.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019

Перед зимою листопад

Мітла  гоняє  жухлі  листя,
А  вони  знову  вниз  летять,
Останній  місяць  у  повітрі  висне,
Перед  зимою  завжди  листопад.

З  тепла  в  дощі  пірнула  осінь,
І  у  тумани  на  пів-дня,
Он  і  дерева  голі  й  босі,
Лиш  хатки  білим  веселять.

Усе  по-плану  у  природи.
За  розкладом  в  календарі.
Ми  всі  заручники  погоди.
Кожного  дня  в  любій  порі.

Тепло  все  далі,ближче  холод,
Готові  всі  до  перемін,
Скоро  зима  свій  білий  порох,
З  небесних  вистрелить  овчин.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019

Дід Микола

Він  без  роботи  не  сидить
Постійно  у  дорозі  в  полі,
Восьмий  десяток  літ  біжить
Дякує  долі  дід  Микола.

Технічних  див  не  визнає
У  мозолях  жилаві  руки.
Давно  не  курить  і  не  п*є.
Тільки  педалі  крутить,крутить.

Найкращий  друг  велосипед.
В  спеку  і  в  дощ  усе  кермує,
В  житті  у  нього  свій  секрет,
Живе  людина,поки  працює.

Мішки.мотузка.трохи  води.
Підпорка-палка  для  коня.
Пора  в  дорогу  Боже  поможи,
Крути  педалі.тримай  руля.

В  лісопосадках  гіллячя,сухостій.
Гілка  до  гілочки,до  палки  палка.
Він  цей  період  називає  дров*яним,
Зимою  буде  в  хаті  парко.

Та  й  за  город  не  забуває,
Картоплю  садить,пігорта  рядки,
А  як  посадиш  то  й  буряк  уродить,
Та  й  моркву  в  льох  в  пісок,  в  мішки.

Колючий  сохнях  не  біда,
Із  голови  летить  насіння.
Буде  своя  олія  молода,
А  курям  і  качкам  насіння.

Вже  й  кукурудза  жовтим  світить.
Дід  зранку  намічає  план.
Побільш  початків  приглядіти,
То  ж  буде  з  м*ясом  наче  пан.

Баба  бурчить,а  дід  рулює
Почув  цибуля  гине  в  полі.
Бува  й  капустою  смакує
Заготівельник  дід  Микола.

Для  відпочинку  час  знаходить,
Найбільше  свято  то  футбол.
Враз  телевізора  заводить.
І  на  все  горло  кричить"Гол".

Мліє  від  фільмів  пострадянських,
Для  цього  графік  в  нього  є.
Ніяк  не  признає  османських,
Каже"Слов*янське-то  моє.

Він  любить  правду  в  очі  скаже.
Будь  ти  хоч  пан,хоч  президент,
І  по-козацькому  відважно,
Уліпить  гаду  комплімент.

Йому  бажаю  до  сто  літ
Конем  залізним  кермувати,
Живе  в  селі  знайомий  дід,
Добра  і  щастя  в  його  хату.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019

Не шукайте

Шукають  щастя  в  чужій  хаті,
Пусті  жінки.пусті  думки.
Насправді  та  душа  багата,
Коли  з  одним  і  навіки.

Метелик  сп*є  нектар  із  квітки,
Та  й  полетить  на  новий  цвіт,
А  Ваша  мрія  заповітна
Зав*яне.зморщиться  як  плід.

Згорати  в  полум*ї  так  круто,
Вкусити  райське  від  любові,
П*яніти.шарітись  як  рута,
Щоб  потім  корчитись  від  болю.

Ще  й  роки  в*януть  дуже  швидко,
Хіба,що  зглянеться  хробак,
Була  красива  як  лебідка,
А  що  тепер-старий  кістяк.

Для  чого  це-життя  коротке.
Вода  ́кип*яча  швидко  охолоне.
То  ж  я  дивуюся  вже  вкотре
Короткій  пам*яті.печальним  дзвонам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019

Не заговориш . не засмієшся

Не  заговориш.  не  засмієшся,
Більше  поради  не  даси.
Ніколи  з  вирію  не  повернешся.
Прости,  матусенько,прости.

Прости  .що  недоговорили.
Недоспівали  всіх  пісень.
Прости,що  я  недолюбила
Тепер  от  плачу  кожний  день.

Прости,що  руки  не  підклала.
І  від  біди  не  вберегла,
Не  все  змогла.не  все  сказала
За  все  прости.не  тримай  зла.

Я  знаю  бачиш  ти  з  небес
Як  загоряється  світанок,
А  я  несу  свій  земний  хрест.
На  серці  біль.глибока  рана.

Ти  так  хотіла  раніш  зятя
З  півнями  ранок  зустрічать,
Завжди  була  така  завзята,
І  всю  роботу.щоб  на  пять.

Коза  сумує  серце  крає,
Та  й  літня  кухня  сирота,
А  я  тебе  все  виглядаю
Може  заглянеш  до  двора.

Десь  калатне  в  дворі  відерце
Напевно  мама  править  бал,
Та  раптом  голка  вістрям  в  серце.
Давно  нема,вже  нежива.

А  час  він  біль  не  убиває,
І  сльози  скільки  їх  було,
Та  моє  серденько  чекає
На  твоє  слово.  на  тепло.

Усе  минулось  .яне  вірю
Для  мене  ти  завжди  жива
Йду  на  роботу,чи  подвірям
Болить  тобою  голова.

З  тобою  тихо  сперечаюсь,
Ділюсь  думками,марю  в  снах,
Одне  лиш  тішить.колись  маю,
Тебе  зустріть  на  небесах.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2019

Пішли всі нах

Автобус  був  вже  "на  парах".
Але  на  борт  прйняв  ще  трьох,
Двох  хлопчаків  .мале  дівча.
Тож  вирушати  прийшов  строк.

Мала  гукала  свою  маму.
Підняла  гвалт  на  весь  салон,
А  мама  мабуть  заблукала,
Мовчав  далекий  телефон.

Аколи  врешті  відповіла
Була  далеко  від  мети.
Водій  сказав  тоді  до  діла:
"Може  дитяток  відпустить?"

Тут  одна  жінка  захотіла
Якось  малу  відволікти.
Малу  вмовляла  і  просила,
Але  даремні  ті  труди.

Дівча  пручалось  ,вигиналось.
Навіть  кусалось  ,просто  жах,
Апотім  дзвінко  прокричало,
Маленьким  ротом  :"Пішли  нах...

Автобус  реготом  озвався
Така  мала,  таке  вліпила
На  волю  крик  дитячий  рвався-
Громада  діток  відпустила.

Пішли  розмови  .сперечалки,
Хто  її  мама.де  вона?
Невже  в  сімї  лиш  матюкалки.
Та  це  ж  на  все  село  ганьба.

Хтось  каже:"Мама  вихователь,
Та  щей  працює  в  дитсадку,"
А  це  вже  трохи  вищий  щабель,
Де  ж  там  узятись  матюку.

Мораль  тепер  уже  не  в  тренді,
Але  сороки  не  дрімають.
Таку    всолодять  побрехеньку,
Так  у  багнюці  обваляють.

Вовками  бачим  білий  світ,
Дітей  на  відкуп  у  планшети.
А  там  бридоти  і  гидні,
Як  мух  на  порченій  котлеті.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854442
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.11.2019

Новий заміс

Новий  заміс  і  ліпиться  команда,
Все  нашвидкоруч  ,все  з  нуля.
Багато  фігурантів  зі  старої  банди,
Від  Сороса  і  Коломойського  броня.

Слугу  народа  почули  люди
І  привели  до  влади  ,дали  право
Та  тільки  президента  голос  наш  не  будить,
Йому  все  чується,що  молодець  і  браво.

Вікно  можливостей  відкрите  ненадовго,
Медовий  місяць  дуже  швидко  пролетів,
Тепер  вже  каменюки  на  дорозі
І  нові  лави  українських  страйкарів.

Васали  президента  слабенькі  розумово,
Не  те  нашіптують  і  пропозиції  химерні,
То  ,що  ж  нам  всім  дала  обнова?
В  красивих  фантиках  начинку  ефемерну.

Чия  задумка  землю  продавати?
Ще  й  міністерство  спеціально  скоротили,
Держпідприємства  за  безцінь  приватизувати,
То  може  й  справді  у  Кабміні  є  дебіли?

Без  булави  вичудює  на  всі  лади.
Пан  у  жилетці  від  нациків  кайфує,
Законник  в  кріслі  законів  натворив
То  хто  ж  країною  правує  чи  керує?

Приватний  владний  зовсім  осмілів,
Своїх  людей  в  атаку  і  в  засаду.
Вже  втікачі  вертають  із  московських  віл
Хто  патріот  з  них,а  хто  зрадник?

Суди  мовчать  ,Генпрокурор  в  простої,
Сміється  нечисть-корупційна  шваль.
Тарифи  рвуться  на  свобоу  .волю,
Він  не  причому,  він  не  обіцяв.

Хто  Вам  навіює  дурні  ідеї
Де  позитив  і  в  економіці  прорив?
Чому  нас  Сорос  з  МВФ  клеють?
А  ми  чекали  українських  див.
Програму  уряду  читай  хоч  сто  разів,
Та  солодко  не  стане  в  роті,
Бюджет  зелений  також  для  лохів
Тільки  неясно  влада.  а  чи  люди  ідіоти?

Де  гроші  з  митниці  і  від  бурштину?
Мільярди  доларів  складованих  в  офшорах?
Може  детектор  вкаже  нам  причину
Чому  не  повниться  стадницька  комора?

Нові  обличчя.чи  влада  по  приколу?
Обіцянки  і  наміри,а  де  ж  робота?
Життя  у  гаджеті  тобто  в  смартфоні.
Що  ж  з  нами  буде  скажи  голота?

Сотні  питань  ,а  відповідь  мутна,
Сумнівні  мантри  від  президента,
Та  все  розпливчато  одна  вода,
Оце  і  всі  для  влади  компліменти.

І  мрії  кришаться  як  льодоколом  лід
Надія  крила  опускає  нижче.
Нова  команда  наш  із  Вами  плід,
А  вітер  вже  в  кишенях  свище.

Попливла  влада  розчиняється  в  багні,
Уже  і  не  пухнасті  і  не  білі,
Чомусь  сіріші  і  безнадійні  дні
Т  о  може  знов  ладнать  сокиру?́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2019

Достойний пана аромат

Коли  спекотно,  задихається  село
І  екологія  навкруг  страждає  –  
Це  пан  все  фермівське  лайно
Людям  на  голову  зливає.

Панські  парфуми  в  кожний  дім:
Ковтайте,  нюхайте  оту  гидоту!
Над  ним  не  гряне  правди  грім,
Бо  в  пана  на  безкарність  квота.

Мухи  в  борщ,  мухи  в  компот…
Нахабно  нечисть  лізе  в  хату  –  
Не  можна  відкривати  рот,
Бо  будеш  мухами  блювати.

Проблем  ніяких  пан  не  визнає,
Всі  рішення  за  грошики  купує.
За  наш  рахунок  їсть  і  п’є,
Нас  зневажає,  не  цінує.

Забрався  високо  на  трон,
У  нього  ж  влада,  в  нього  сила…
Не  пахне  фермою  Херсон,
Тільки  товстіше  в  пана  рило.

А  що  ж  село?    –    якесь  інертне.
Більшість  лакузи,  донощики  і  холуї,
Ще  хтось  боїться  без  води  померти,
Третина  в  пана  їсть  з  руки.

Як  зупинить  оце  свавілля?
Де  влада,  сила,  кара  де?
Коли  настане  час  прозріння,
Коли  ж  закон  в  село  прийде?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2019

Не вмирай, кохання, не вмирай

Найкращий  час,  коли  квітує  юність,
Вітер  кохання  лоскоче  юні  душі.
Там  недоречним  буде  слово  “мудрість”,
Там  все  незнане,  красиве  і  болюче.

Дотик  ніжних  долонь  і  обіймів  гарячих
І  найкращі  слова  відлітають  із  губ,
Несміливі  усмішки,  дивовижні,  дівчачі,
Клятва  вірності,  заручини,  шлюб.

Жив  собі  хлопець  в  сусіднім  селі.
Молодий  і  чорнявий,  веселий  на  вдачу.
В  товаристві  юнацькім  бігли  дні,  вечори,
Але  все  ж  він  чекав  на  любов,  на  удачу.

І  кохання  прийшло  непомітно,  нежданно,
Запалило  вогонь,  збунтувало  думки.
Почуття  таке  ніжне,  сліпе,  невблаганне
Затопило  дороги  його  і  світи.

Були  зустрічі  довгі  і  розмови  під  зорями,
І  цілунки  були,  і  важливі  слова.
Бог  єднає  серцями,  з'єднує  долями,
Не  міліє  людського  кохання  ріка.

Народилась  сім'я  у  таврійських  степах:
Молода  і  красива  українська  родина.
Двоє  вірних  людей  розпочали  свій  шлях
І  два  серця  з'єднались  в  єдине.

Вже  й  лелеки  злітались  під  їхню  оселю
І  найкращі  пісні  заспівали  куми.
Діти  в  кожній  сім'ї  -  то  сторінка  весела,
Дітям  завжди  радіють  батьки.

Працювали  в  колгоспі,  сім'я  все  міцніла,
Росли  діти,  котились  щасливі  роки.
Була  жінка  чорнява,  вродлива,  щаслива.
Чоловік  козаком  був  як  всі  козаки.

Коли  зрада  за  руку  від  жінки  вела,
Він  винився  і  клявся,  і  каявся.
Її  вірна  любов  повертала  здаля
Козака,  що  від  дому  відкраявся.

Коли  був  на  підпитку,  не  сварив  і  не  бив,
Бо  любов  не  із  болю  і  сварок.
Свою  всміхнену  жінку  цінував  і  любив  -
Вона  світла  була,  мов  літній  світанок.

Їхній  човен  все  плив  і  спливали  роки,
Раптом  хвиля  хвороби  накрила  дружину.
І  з  бідою  боролися  ночі  і  дні
На  одужання  мали  велику  надію.

Він  ночами  не  спав  і  беріг,  і  стеріг.
Вона  тихо  просила,  то  їсти,  то  пити.
Смерть  уже  цілувала  хатній  поріг,
А  їм  в  двох  так  хотілося  жити.

Не  вмирай  кохана,  не  вмирай  -
Ми  ще  трунок  п'янкий  не  допили  з  тобою,
Я  благаю  тебе:  “Залишись,  зачекай!
Я  так  хочу  ще  бути  поруч  з  тобою!”

Невблаганна  хвороба  здолала  щасливе  життя,
Час  розлуки  прийшов  серед  темної  ночі.
“Будь  за  батька  і  матір  нашим  дітям”  -
Шепотіли  уста  і  благали  заплакані  очі.

Відлетіла  душа,  біль  залишила  тіло.
Він  не  вірив  і  руку  холодну  тримав:
Осиротіла  сім'я  і  любов  його  осиротіла.
Час  прощання  -  непрошений  час  вже  настав.

Вона  просто  пішла  не  відомо  куди.
Соромлива  і  тиха  його  вірна  дружина,
А  йому  ще  любов  їхню  треба  нести
До  своєї  останньої  земної  хвилини.

Не  судилося  вдвох  звікувати  життя
І  з  коханою  бавити  внуків,  радіти.
З  того  світу  нікому  нема  вороття.
Фотографії,  спогади,  пам’ятник,  квіти.

Не  прийде,  не  всміхнеться  ласкаво,
Не  засне  на  твоєму  плечі
Незабутня  дружина,  покірна,  чорнява.
Далі  жив  мов  в  тумані,  вночі.

У  запої  пішов  та  вертався  назад.
Діти  батька  берегли  і  гляділи  .
Від  нелюбих  жінок  чув  багато  порад
Та  для  серця  були  всі  немилі.

На  два  виміри  час  поділив:
На  час  щасливий  у  шлюбі  й  любові,
Інший  час  -  час  нездійснених  мрій,
Час  без  неї,  час  спогадів  болю.

Помирають  в  селі  й  старі  й  молоді.
Час  лікує,  а  біль  залишається.
Він  на  цвинтар  іде  як  усі  -
Там  з  дружиною  знов  зустрічається.

Поцілує  холодну  могильну  плиту,
Образ  жінки  всміхнеться  до  нього  ласкаво.
“Не  хвилюйся  єдина,  я  знову  прийду,
Ми  ще  будемо  разом  кохана”

Йдуть  роки,  було  безліч  подій,
Життя  било  його  і  ламало,
А  він  вірним  лишався  одній,
А  любов  його  не  відпускала.

Поки  свічка  життєва  на  небі  горить,
Діти,  внуки  приходять  у  батьківську  хату,
Треба  вірить,  боротись  і  жить,
А  ще  треба  любов  свою  оберігати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2019

Єдиний хто здатний

Ви  прославляєте  Європу  і  безвіз
Для  України  то  важлива  тема.
Вже  їхав,повз  летів  "  турист"
у  Польшу  на  заводи  й  ферми.

А  там  Німеччина  і  Чехія  чекає
Щасливих  і  дешевих  українських  роботяг.
Безвіз,безвіз  о  як  душа  співає
Ми  за  Європу  славну  піднімаєм  стяг.

А  якже  наші  фабрики,  поля  .заводи?
Втікають  за  кордон  і  водії  ,і  лікарі,
Хто  ж  будуватиме  українські  дороги?
Може  манкрутам  не  потрібні  трударі?


В  країні  суспільно-політичний  цирк,
Для  нас  затурканих  це  видають  за  літургію.
Не  чують  стогін  і  народний  крик,
Вже  й  через  церкву  свої  догми  сіють

Нещирих  молитов  брехливії  слова,
Із  Богом,  та  без  Бога  в  серці,
Ота  ,що  краде  хреститься  рука,
А  совість  плаче  ховаючись  на  денці.

Суди  кастровані  і  знову  реформовані,
Чому  ж  хабарники,  нахаби  ,  правлять  бал.
Нові  структури  для  чого  надбудовані?
Щоб  голоснішим  галас  був  і  гвалт.

Золоті  послуги  за  адвоката.  чи  юриста.
Для  бідних,  ницих  недосяжна  царина.
Наша  в  кутку  з  правами  щербата  миска,
Вже  для  заможних  влада  і  права.


От  вчителі,  напевно  просто  одержимі.
Робота  в  школі  ,  потім  крадуть  час  в  сім'ї,
Ще  із  зарплати  відривають  до  третини,
То  на  папір  ,  то  на  поробки  ,  то  на  носії.

Проект  великий,  чи  якась  реформа,
Тільки  на  виході  скоріш  нулі.
Бюджет  розкрасти  то  це  круто,  норма
В  одній  запряжці  міністри,  депутати,  холуї.

Для  медицини  хто  ми  -сірі  миші,
Експерименти,  досліди-бліда  кінцева  ціль.
Ціни  на  послуги  і  ліки  за  смерть  страшніші.
То  як  нам  подолати  розпач,  біль.

Напевно  смерть  і  дороге  й  велике  благо,
От  тільки  чорний  прибутковий  ритуал,
За  сльози  платимо  ділкам,  нахабам
Хрести  .  могили  і  проклятий  нал.

Нова  граната-  наш  Оборонпром,
Чи  щось  таке  було  коли  в  Європі?
Друзі  гаранта  кодлом  .чи  гуртом
Плюють  солдатам  і  волонтерам  в  очі.

То  де  ж  межа  цинізму  і  брехні?
Де  совість  коли  йде  війна?
Ви  не  відмиєтесь  від  людської  крові
Прийде  розплата,кара-  пора.

Прибічників,  сподвижників  знаємо  давно-
Це  рейдери,  колектори,куми  ,бандити.
Треба  зібрати  все  оте  "елітлайно"  
І  з  України  вигребти    як  сміття.

Для  претендентів  ,безродних  елементів
Маляви  чорні,  і  осуд  .  і  ганьба.
Один  достойний.  незамінний.  еквівалентний  ,
А  більшість  в  списку  "  Москви  рука".

Всетаки  є  і  чесні  і  достойні.
Розшифрувати  список,  треба  код.
Тому  кричу  на  повне  горло
Не  обманись  в  останній  раз  народ!́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2019

Великому Кобзарю

Найкраща  книга  на  столі
Читаю  й  перечитую  все  знову,
Я  п'ю  Тарасові  вірші
Неспішно  з  ним  веду  розмову.

Про  злу  недолю    і  неправду
Про  кріпаків  і  москалів,
Але  найбільше  про  Украйну
Та  про  Дніпро,  що  так  ревів.

До  наших  стукає  сердець
З  віршами  йде  у  кожну  хату,
Народний  геній  ,Кобзаря  творець
Його  не  можна  забувати.

Слова  жалю,слова  любові
Його  думок  високий  лет,
І  свята  правда  в  кожнім  слові
Він  наш  український  поет.

Вірші  його  піснями  заіскрилися
Долинули  до  кожної  душі,
Для  України  сонцем  засвітилися
Тарасові  нев'янучі  вірші.


Пасе  малий  чужих  ягнят
У  бур'янах  ,що  за  селом.
І  про  сестер  малих  дівчат
Що  в  наймах  пану  б'ють  чолом.


Згадав  братів,  що  в  наймах  вікували
Та  гнули  спини  на  панів,
А  потім  стали  москалями
Отак  і  вік  їх  пролетів.

Про  ту  калину,  що  в  долині
Цвіте  і  прагне  сонечка,
І  про  дівчину  у  свитині  ,
Що  до  козака  горнеться.

Мріяв  Шевченко  ,щоб  ми  всі
Жили  у  вільній  Україні,
Щоб  згинули  всі  вороги
А  ми  завжди  були  щасливі.


Вже    200  років  він  із  нами
Вже  200  років  він  в  душі  у  нас
До  нас  поезії  стежками
Іде  з  пророчими  словами
Духовний  батько  наш  Тарас.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2019

Зима весною захворіла

Зима  заслабла  ,  весною  захворіла,
Останній  сніг  витрушує  з  комор.
Згасає  сила  -  тіло  поблідніло,
У  теплий  світ  відкрився  коридор.

Останні  дні,не  зміниш  календар,
Не  зупинити  час  ні  на  хвилину,
Уже  зелений  вариться  узвар-
Нова  пора  штовхає  зиму  в  спину.

Зійде  як  Божа  благодать
Теплінь  на  землю  захололу.
В  небесних  жорнах  свята  знать
Муку  готує  свіжого  помолу.

Прощай  білявка-  іншу  пісню,
Співати  будем  -  моді  данина.
Для  пані  трон-  величне  крісло,
Святковий  стіл-  іде  Вона.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019

За кого ідемо

Куди  не  глянь  одна  багнюка.
Треба  шукати  чисте  джерело.
Кокошник  приміряє  гад,  падлюка,
А  там  Остапа  знову  понесло.

Орел  на  вишці  поглядає  на  Росію,
Графіки  щастя  в  жіночій  голові,
Багацько  і  технічних  чудосіїв,
Нема  покою  знову  булаві.

Солодкий  штаб  все  плюсики  збирає,
Чимало  тих  ,  що  просто  ллють  лайно.
З  мішків  багатих  шило  виглядає,
Йдемо  на  вибори  ,  за  кого  ідемо?́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019

Підступ долі вражий

Опустила  очі  знову  плачеш,
А  ще  вчора  з  мене  насміхалась.
Думала  впіймала  вже  удачу,
Та  не  так  все  сталось  як  гадалось.

Мене  чомусь-то  зневажаєш,
Все  сниш  багатим  і  красивим.
Давненько  пару  собі  шукаєш,
Тільки  чому  ж  ти  нещаслива?

Знову  закохуєшся,це  вкотре?
Що  ти  шукаєш  скільки  літ?
Чому  не  вибрав  тебе  жодний,
Із  ким  ділила  ліжко  й  хліб.

Які  гучні  були  гулянки
З  чорнявим  красенем  Петром,
Співали  пісні  до  світанку
Слава  котилася  селом.

Новий  прокол  хлопак  не  кращий,
Жлуктить  горілку  часто  б'є.
Та  ще  й  альфонс  ,  хитряк,  ледащо,
Тільки  того  не  визнає.

А  той  чубатий  .що  пілот,
Аеродром  гудів  без  впину,
Згодом  сказав:"Що  тільки  ідіот,
Тебе  захоче  мати  за  дружину."

Був  ще  таксист  на  "шевроле"
Мужик  дебелий  і  пикатий,
Так  той  любив  тільки  "лаве"  ,
А  не  тебе  і  твою  хату.

Була  закохана  в  грузина-
В  нього  таких  як  ти  аж  три.
Сьогодні  ввечері  до  Зіни,
На  завтра  Люда  на  меті.

З  білявим  море  по  коліна,
Але  чомусь  він  навтьоки.
З  Грицьком  була  зо  дві  години-
Та  вже  холодні  подушки.

Потім  кохав  чужий,  жонатий.
Та  не  зліпилося  гніздо.
Забрали  дітки  свого  тата,
На  тебе  вилили  лайно.

В'яне  краса  твоя  потроху,
Як  інших  старість  не  мине,
Я  все  прощу  моя  морока.
Схилися  на  моє  плече.

Ви  скажете:"Так  не  буває,
Перевелися  дурні,  здиміли  лохи.
То  сатана  тобою  грає.
Забудь.зречись,  скоріш  біжи.

От  тільки  серцю  не  накажеш,
Тягнусь  дотебе  як  магніт.  
Може  то  підступ  долі  вражий?
Тільки  ж  кохаю  скільки  літ́

Сусіду.  який  так  і  не  женився  присвячую  (йому  уже  під  60).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019

Сіра зима

Якоюсь  сірою  видалась  зима.
Метне  сніжком  і  знову  посіріло.
Бач    навіть  посіріла  голова,
Ще  від  дерев  я  бачу  сірі  тіні.

Під  стать  природі  настрій  сірий.
Хатинки  в  сіре  одяглись.
Та  й  зайчик  ,ше  не  зовсім  білий,
І  ́сірий  дим  пливе  у  вись.

Сіріють  хмари.  зимове  небо.
В  сірих  тонах  моє  село.
Сіра  стіна  далеко  степом,
Сіра  зима  в  сиве  чоло.

Сіренька  пташечка  горобчик  ,
Ще  більше  сірих  голубів.
У  сіре  одягнувся  хлопчик
І  так  багато  сірих  снів.  

Сірі  тона  чи  напівбарви.
Дороги  сіре  полотно  ,
Там  за  вікном  сіріють  мальви  ,
А  в  сірій  буді  пес  Сірко.

Живе  в  норі  сіренька  мишка,
Ще  від  лисиці  сірий  слід,
В  моїх  руках  сіренька  книжка
Про  непростий  і  сірий  світ.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019

Убили слово

Небеса  прийняли  твою  душу,
На  землі  залишився  твій  слід,
Я  молитвою  спокій  порушу,
Хочу  слово  закрити  від  бід.

Старі  догми-не  вкрадь  і  не  вбий,
Але  як  же  вони  актуальні  ,
Закривавлених  днів  і  заплаканих  мрій,
Небезпечних  подій  і  фатальних.

Слуги  бісовські  правду  гвалтують,
Чорні  хмари  з  чорним  дощем,
Демон  злоби  все  більше  лютує,
Крутить  колесо  грязних  проблем.

Світлу  істину  людям  у  душі  ,
Прикіпілим  до  крісел  удар,
Вона  стукала  в  двері  чинушам.
А  вони  скаженіли-піар.

Словом  била  у  дзвони  дзвонила,
Звук  глухий,  лиш  сопіння,  мовчок.
Кислотою  підлота  рота  закрила-
Для  ідейних  і  чесних  урок.

Пан  Луценко  записав  імена
Всіх  причетних  -  вже  гріла  надія,
Тільки  слідство  на  рівні  нуля-
На  жаль  це  не  перша  подія.

Шабаш,  шабаш  по  всій  Україні,
Скоро  сонце  у  грати  візьмуть,
А  хотілося  дихати  вільно,
Обіцяли  до  світлого  путь.

Для  неї  сонце  відсвітило,
Для  неї  квіти  відцвіли.
За  святу  правду  Катю  вбили
Жорстокі  нелюди,  кати.
                                                                                     10.12.  2018р
́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2019

Кохання кришталь

Я  до  тебе  боюсь  доторкнутись,
Не  розбити  б  кохання  кришталь,
Навіть  мріяти  тихо  боюся,
Моя  радість  ,моя  ти  печаль.

Я  не  смію  і  слова  сказати
Раптом  ниточку  тонку  порву.
Навіть  в  серця  боюсь  запитати,
Як  сказати  те  слово  "люблю".

Де  знайти  ті  чудові  слова,
Щоби  серце  твоє  полонили?
Мила,  рідна,красива  моя,
Може  ліпше  найкраща  .єдина.

Тільки  тиша  і  твоя  рука,
Ми  обоє  такі  несміливі...
І  ковтаєм,  ковтаєм  слова,
Хоч  у  грудях  і  бурі,  і  хвилі.

Вечори  ,що  блукали  до  ранку,
Прохолода  травневих  ночей,
Стохвилинне  прощання  на  ганку,
І  до  завтра  з  дівочих  грудей.

Бігло  завтра  попереду  мене.
Серце  тактом  ти  ,  тільки  ти,
Місяць  блимав  з  вічного  неба,
Тільки  ноги  не  думали  йти.

День  прийде  ,а  хотілося  вечора.
Знову  поруч  рука  в  руці.
Я  закоханим  був  уперше,
Може  щось  відчувала  і  ти.

Скільки  мовлено  різних  слів,
Поцілунків  так  мало  було,
Наш  кораблик  невпевнено  плив,
Десь  далеко  блукали  бурі.

Її  місто  зманило  вогнями,
Затягнуло  у  річку  розваг,
Я    залишився  з  вином  і  піснями,
Весельчак,заводило,ватаг.

Зрідка  зустрічі-губи  холодні,
Вже  не  гріла  твоя  рука,
Наче  яма,  потім  безодня,
Я  відчув,  зрозумів  -ти  чужа.

Оте  перше  юне  кохання,
Ще  й  тепер  зустрічаю  в  снах,
Мабуть  вона  чекала  зізнання-
Я  не  зміг  побороти  страх.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019

Не наближайте страх і крах

   
           Всім  безвинно  загиблим  від  рук  мажорів-присвячую.

Коли  прозріють  наші  прокурори,
А  чи  знайдеться  чесний  суд,
Щоб  не  плювали  в  обличчя  нам  мажори,
Невже  це  вічний  нездоланний  спрут.

Їх  проклинають  ,  а  вони  сміються,
Суди  бездіють  отримавши  хабар.
Батьківські  сльози  в  пеклі  віділлються,
Бо  там  всі  рівні  і  справедливий  цар.


Цинічні  гади  без  совісті  і  сорому,
Їхні  батьки  при  владі  і  грошах.
Будують  щастя  на  чужому  горі  ,
Справляють  тризну  на  людських  кістках.

Вінки  і  квіти  на  зупинках  ,  переходах,
І  лють  в  душі  ,і  сльози  на  очах,
Ганебна  влада  стань  на  бік  народу,
Не  наближайте  свій  страх  і  крах.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019

Я хочу в літо повернутись

Я  хочу  в  літо  повернутись,
До  стиглих  вишень  доторкнутись,
Щоб    бризкав  сік  прямо  в  долоні,
З  смачних  вареників  червоних.

Пірнати  в  воду  у  ставку,
Ловити  рибку  золоту.
На  сонці  мліти  засмагати,
Онуків  плаванню  навчати.

Наскибить  в  миску  кавуна,
Ото  таврійська  смакота.
Та  диню  згристи  до  шкуринки-
Це  не  банан,  не  апельсинка.

Щоб  в  холодочку  -літнє  диво,
З  таранею  ділити  пиво.
В  шезнонзі  книгу  почитати,
Та  в  нарди  з  друзями  пограти.

Упасти  в    сіна  запах  терпкий,
Лічити  зорі  в  літнім  небі.
Там  рано-вранці  на  зорі,
Першим  почути  ку-ку-рі.

Вдихнути  зрілий  хліба  дух-
У  поля  я  один  із  слуг.
Радіть,́      що  Бог  послав  врожай,
У  моє  поле,  у  мій  край.

Тут  влітку  репалась  земля,
Тоді  я  інше  промовляв.
Та  й  дихалось  як  у  парній,
Тому  хотілось  до  зими.

Тепер  сто  раз  волаю:"Ні".
Так  хочу  літа  у  вікні,
Літа  в  смородині,  в  малині,
Тільки  не  зайцем  в  хуртовині.

Я  хочу  в  літо  полетіти,
Туди  де  квітнуть  мої  квіти,
Росу  збирати  у  долоні,
Лишитись  в  літньому  полоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019

Бажаю всім

Нарешті  скоро  Новий  рік.
Добра,здоров'я,  та  найбільше  миру,
Щоб  загубити  бідам  лік,
Щастя  безмежного,  найліпше-  дива.

Березень,вибори  і  президентом  -  патріот.
На  милостиню  пенсія  не  схожа.
Розправив  плечі  мій  народ,
Щоби  війна  скінчилась  Боже.

Батьки  щоб  за  обідній  стіл,
Сідали  разом  із  дітьми  і  внуками.
Побільше  нових  дитсадків  і  шкіл,
Щоб  сміх  звучав  ,а  не  снаряди  гупали.

Тільки  туристами  і  на  навчання,
Не  рабувать,  радіть  ,відпочивать.
В  Новому  році  побажаю  Вам-
Нову  сторінку  розпочать  писать.

А  ми  оновлені-толокою,  гуртом,
Від  бруду  відмиваємо  країну.
Лунають  пісні  над  містом  і  селом,
Про  нашу  мирну,  вільну  Україну.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2018

Знову вітер

У  теплий  сон  прокрався  вітер,
В  щось  калатає,  стугонить.
Гілкою  стукає  у  шифер,
Мені  не  дав  і  сам  не  спить.

Б'ється  грудьми  у  стіни  хати,
Шкребеться  кішкою  в  вікно,
Не  кинути  його  за  грати-
Він  птаха  вільного  крило.

Заплів  косу  старій  ракиті,
Гудів  у  пащах  димарів,
Змутив  в  нічній  калюжі  воду,
Далі  селом  сичав,  летів.

Родився  день  під  темним  небом.
Хмари  закрили  світлу  шлях.
Та  вітер  далі  мучив  верби,
Он  горобець  дивись  закляк.

Собак  загнав  у  теплі  буди,
Пташок  у  затишок  під  стріхи.
Ховалось  все  і  навіть  люди,
Не  мали  з  цього  вітру  втіхи.

Так  цілий  день  гуляв  роздолом,
Кружляв  дворами  і  в  садках,
Неначе  дикий  кінь  у  полі,
Як  волю  люблячий  козак.

Надвечір  гнав  тужаві  хмари,
Не  натомився  ,  не  приліг,
Навіжений  своїм  напором,  шалом,́
Довбав  у  двері  і  в  поріг.

Вже  й  ніч  у  двір  ,  а  він  гарує,
Бува  бубнить  мов  котрабас,
Що  він  собі  там  замишляє
Які  ще  прикрості  припас.

́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2018

Зимовий дощ

Ви  бачили  зимовий  дощ7
Бридкий,  тягучий  і  холодний.
Якби  знайшовся  такий  скотч
Щоб  склеїть  небо  хоч  на  сьогодні.

Все  миє  й  миє  безупину,
Помив  хатки,  дерева  вмив,
Позаливав  усі  долини-
Під  Новий  рік  багно  розвів.

Якби-то  влітку,  то  на  благо.
Тоді  б  я  сам  у  дощ  пішов,
Земля  б  угамувала  спрагу,
Я  заманив  його  борщем.  

Природа  вища  гне  своє,
Десь  смалить  сонечко  пекуче,
В  іншому  місці  сніг  мете,
Нас    окропило  зимовим  душем.

Не  покараєш,  не  зупиниш,
Ото  вже  влади  абсолют.
І  тут  немає  її  провини-
Нам  не  позбутись  її  пут.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2018