| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
В морозну ніч світили зорі
і зачудований я снив.
В багатовимірнім просторі
думки снували дуже кволі
стан невагомості п’янив.
В якийсь момент я усвідомив,
що біль від холоду минув.
Спочатку вивертав, судомив,
ламав і навіть знерухомив
та врешті – ніби і не був.
Тепло по тілу розливалось,
а з ним і спокій, німота.
Не хвилювало як це сталось.
Та й зрештою, хвала, що склалось
все так. А інше – річ пуста.
І серед тиші й упокою
один на неосяжний світ
у вічності передпокою
почув я мовою слабкою
своє ім’я… А далі вслід
із купи снігу як примара
з’явився чорний лячний лик.
Чи не привиділась почвара?
Чи це якась тутешня кара?
Погрозою просякнув клик.
І зник. А я все видивлявся.
Розбурхалась остигла кров.
Та раптом силует піднявся
вже поруч. Він у очі вп’явся,
й спитав: чого сюди прийшов?
Обличчя чорне і холодне,
лиш очі світяться в пітьмі.
І все навколо неприродне
і запитання безборонне
повторювалось як у сні.
Підвівся по́хапцем на лі́ктях
і усвідомить не бажав,
що кольорове розмаїття
розтало, як і те жахіття
і тільки я в снігу лежав.
І знову вітрюган поглинув
розпачливе моє виття.
Страждав від мук, але не гинув,
коли безпам’ятство це скинув
і піднімався до життя.
Я звівся, я стояв ногами!
Я звідкись сили віднайшов.
І повертаючись до тями,
промерзлими як лід ступнями,
я ви́простався і пішов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
Ніч. День.
За гранню прожитих років,
Без балачок і без дзвінків.
Трухлявієш неначе пень.
День. Ніч.
І невимовлена печаль,
Тупий та безпорадний жаль
Ніяк не заберуться з пліч.
Пусто.
Червивий місяць як більмо.
А ми лишились й живемо.
І безпорадність, хоч ти лусни.
Як, ти?
Поміж небесних коромисел
Дізнався сенс таємних чисел
І всі прийдешні наші втрати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
Він невиправний оптиміст:
ніколи не шукає броду
і знов у місячну погоду
босоніж рухається вниз.
І там по схилам берегів
вздовж течії світобудови
не відчуваючи утоми
блукає поміж дивних снів.
То й що, що чорна смуга ця?
Вона лише передумова,
балансу вічного умова,
що не отруює серця.
Вже може вранішній досвіт
все поміняє тут місцями.
Неспокій, що блукав тінями
розтане як весною лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
Подивись на свою руку,
зазирни у диво-всесвіт,
затримай в собі цю думку -
і почуєш срібний плескіт.
Та вони все вислизають…
Раз, - і більше не впіймаєш
відчуття́, що осяяють
та ідуть. Ти пам'ятаєш
ті, інакші наші роки,
що в ночах сліпих блукають?
Незакінчені дороги
знов про себе нагадають.
Змінюючись в круговерті
так безглуздо і… змістовно.
Ці осяяння відверті,
хоч й накреслені умовно.
А тому́ ця нескінченність
і гнітить і надихає.
Інших вимірів належність
непокоїть, поглинає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
Чистий аркуш хвилює безмовним тремтінням почину,
Нескінченним багатством можливостей втілення форм.
Я дивлюсь ніби крізь і, здається, шукаю причину
Щоб уникнути долі на ньому писати притьмом.
Тільки досить відмовок і досить мабуть блазнювати
І чекати, що вдача підхопить і вмить освіжить.
Пошук сенсу – порожній, а час не дозволить чекати.
Усвідомлюєш істину: є що сказати – кажи.
І відтак, ці емоції шрифтом біжать по паперу
Та виплескують те, що можливо ховалось в душі.
Я навчаюсь відвертості, в світ відчиняючи двері
І відтворююсь сам в боязкому своєму вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
Холодно
Ціпеніють м’язи і думки злипаються в глейку масу неповороткого ступору
В ц́ю пору
Я бездумна істота, що рухає порухи, тче своє плетиво, зрить та не баче ніц…
Боляче
Але то лише спогади, то лише пам’ять минулих погибелей на мою голову
Темною плямою на моїй вічності, на моїй совісті
Без усвідомлення, без покаяння, без сповіді…
Що це тут?
Я ніби я, але я залишаюся осторонь
«Охолонь
Може так ти почуєш щось більше ніж смуток від самості багатошаровості»
Знов не ті
Ці думки що зринають на мить і згорають без жару без попелу
Я торкаюсь обличчя, але не від жалю, не зопалу
Я бреду по застиглому часі без жодного
Усвідомлення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
І знов на порозі і знову дивлюсь в далечінь
Трухлява влаштованість сипле на голову згар
Змітає брехню та виводить з омани видінь
Підбурює вирішить справ непідйомний тягар
Я тут, я живий, я прокинувся знову навстріч
Вдихаю з жадобою, слухаю шепіт душі
Я прагну відновленням сил запалити цю ніч
Зродитись у прозі або написати вірші
з віршами морока – блукаю неначе в пітьмі
казав Горліс-Горський, писати їх краще в тюрмі.
Я знаю, що важко. Я бачив усе це не раз
В моїх діафільмах блукають дитячі страхи
Моя голова ніби сховок минулих образ
Відтворює мертве, занурює в розпач шляхи.
Але ж Боже збав, відступитись хоча би на мить
Покластись на течію в мутній стоячій воді
Що рештками мрій і уявлень про щастя - смердить
Плекаючи винайти спокій і сон в забутті.
не знаю, що буде, та знаю, що тільки не це
минають століття, а я лиш пошарпав лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822956
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2019
я напився безмежжя
я блював абсолютом
переплутав всі стежки
та й упав у розпуку
я упав у канаву
безпробудної хіті
поринав у неславу
зачинявся від світу
визирав з-за паркану
наче злодій вагався
та позбавившись стану
я цілком відновлявся
я відроджував душу
за світанок чіплявся
я повірив, що мушу
я про це здогадався
не твердою ходою
повертався між люди
і вже міццю новою
наповнялися груди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2019
упала зірка ніби з ляку
й мерщій за обрій догорати
а я роззявивши ротяку
не встиг бажання загадати
і опустивши зір під ноги
та знов занурившись в образи
побрів до сонної берлоги
зневаживши дороговкази
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780384
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.03.2018
серед засніженого січня, просто неба
без медитацій, без складання бізнес-плану
без мотлоху всього, що ніби треба
почну весну бурхливу розкудлану
наллю безпечності по самі небокраї
зцілюсь безмежжям від отруєнь сподівання
відчаю та тривог рясні врожаї
минулому віддам і без вагання
земля очиститься для нового цвітіння
наповнить груди прохолода світанкова
розіллє марево цілющого проміння
і враз відродиться душа візерункова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2018
вітром сніжить і ялозить за шию
шкрябає в мозку, що жити не вмію
холодно. лід. безпросвітність. абзац
п’ю не життя, а ганебний ерзац
знову біжу між чужими світами
марно горю, переймаюсь думками
сплю. безпорадність. сум’яття. мара
з вічного «потім» не буде добра
що це? - між плетивом років питаю
стежка біжить, та куди, - я не знаю
погляди. спогад. минувшина. страх
вітром сніжить в посивілих очах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776587
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2018