| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
РЕІНКАРНАЦІЯ
Ми вже були і кимось, і колись.
Може в мені душа від фараона ?
Лежу в траві, на квітах горілиць,
а поряд вуж, як жезл Тутанхамона.
Шукаю в небі сяйва колісниць,
якими боги в гості прилітають.
П’янкий вдихаю аромат суниць.
Чому лежу і ягід не збираю?
А може я той самий неборак,
що від гріхів утік в пустельні далі?
А може я поранений козак,
якому шляхта присудила палю?
Я кимось був! Душа з чиїх грудей?
Чекає хто і грішну, і нетлінну?
Твоя душа красива не з людей –
від Нефертіті, моя мила Інно.
А цей, що владу вкрав у пияка,
що звався «Міллю» виродок поганий,
з душею Каїна чи може віслюка –
нащадок, мабуть, мавпи Чінгізхана?
А ким я був? Не знаю, ким я був?
Тільки не катом – не люблю вбивати.
Творець допише в Космосі судьбу,
я нове тіло буду обживати.
2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2018
Щоб не полюбити, причин мільйони.
Щоб полюбити, причин не треба.
Мріями серце в Твої долоні
кину, без згоди богів на небі.
Щоб нам бути разом, потрібна воля.
Одне у нас сонце – різні болі…
А нині Ти гостя у квітів поля.
І я зачатий на цьому полі.
Щоб раптом померти, причина буде –
щодня частинка мене вмирає.
Хотів би почути, що скажуть люди?
Чи вчую осуд вигнанців раю?
Не думай про це погане даремно.
Люби! Поки в серці немає болю,
кохатиму палко, вірно і ревно –
зберу для Тебе всі квіти поля!
2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2018
Хто чоловік? Це: сила, героїзм,
або... мішок зігнилої полови.
А жінка хто? У рваних джинсах біс,
або – криниця доброти й любові.
Подібні ми, та кожен собі пан,
або панянка горда й норовлива.
Чиєсь життя – це прадідівський лан.
А хтось у барі п’є смердюче пиво.
А хто ми в купі? Ми – електорат,
раби чужинців, коні терпеливі...
Є українці! Та багато зрад.
Псевдогетьмани – злодії брехливі!
Ми, наче стадо. Пастухи – вовки,
гієни, лиси і хамелеони!
Кажуть, що є між нами козаки.
Чому ж при владі виродки Мамони?!
2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792718
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.05.2018
Цвітуть акації, як в юності, цвітуть
і райський аромат зове в минуле.
А там ровесники гірлянди обірвуть.
Нектару смак з дитинства не забули,
як і укусів наших конкурентів – бджіл?
Я знову нижню гілочку згинаю
і, раптом, в пальці знову, наче опік, біль ¬–
пульсує жало. Кривдницю я знаю.
Як і тоді, несу скромненький скарб Тобі
тій, що любила ці дари весінні...
Не обнімеш мене, не скажеш, як тоді:
«Які красиві Господа творіння!»
Залишу квіти. Бджілка чи Твоя душа
нектар шукає. Її не потривожу.
Журба – камінний мур між нами, як межа...
Весна, розмай! Радіти би – не можу.
2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792067
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 17.05.2018
Коли іржавіють мечі,
гніздяться на дахах лелеки,
крокують полем сівачі
і просять дощиків, не спеки
озимина, луги, сади...
Дощі весною – Божа Ласка!
І просять кущики : «Води!»
Гарячий тротуар, як праска.
Спішать дерева відцвісти.
Штурмують старички вагони.
Наостогидли їм кроти.
Співає жайвір невгамовний.
Вітрець зняв вельон з аличі.
Гірчить мені над пивом піна,
бо не іржавіють мечі –
в полях селян чекають міни...
2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789264
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2018
Цвітуть аличі і кульбаби, черешні,
нарциси, тюльпани... Барвінок цвіте.
Сумні абрикоси – вони були перші...
А з півночі знову нещастя іде,
бо ще не цвіла запашна черемшина,
ще підлий морозець вночі прибіжить.
Бувало і в травні хмарина сніжинна,
заблуда, неначе у грудні, сніжить.
Природа свої пам’ятає закони.
Заброда-мороз неодмінно втече
в обійми любимої мами Горгони,
що світу погрожує знову мечем...
А дощик квітневий напоїть долини,
поля і сади, і помиє міста,
і сукні святкові одінуть калини.
Мене зачекалися річка і став...
2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788093
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.04.2018
Ідуть брати, несуть хрести –
несуть свою біду
і кожен мріє донести,
не впасти на ходу.
Така вона – життєва суть.
І я біду несу.
Чи душу від гріхів спасу?
Не впасти б до часу.
Немилосердні гнів і лють –
осудять без вини.
Якщо впаду, не піднімуть...
Завиють: «Розіпни!»
Несправедливим був арешт!
Лють натовпу страшна.
Найважчим був Ісусів хрест.
У в чім Його вина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786462
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.04.2018
ОСАННА!
Ще трішки-трішки, через пару днів
нам знову буде щастя забагато.
Не поспішайте, мрії, в казку снів,
нас тут чекає Великоднє свято.
Смачні ковбаски просяться на стіл
і хоч вино нас ще не так хвилює,
ми щастя мить розділемо навпіл,
а мила щось святкове приготує.
І тільки потім, пісні прийде час,
наступить мир. Його ми зачекались.
Сама весна дає творінню шанс –
молімося, щоб все отак і сталось.
Згадаємо, як руки мив Пілат,
як лила сльози матінка Марія...
Ще трішки-трішки і цвістиме сад,
і Воскресіння душі обігріє.
Прославимо Героїв у піснях,
у кожну душу загляне світанок,
життя продовжить до Ісуса шлях,
не «Розіпни!» – звучатиме: «ОСАННА!»
2002 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786402
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.04.2018
Продав Гриць корови й вівці,
йти щоб «в ногу» з часом,
взявся Гриць у Москалівці
торгувати гасом.
Налетіли контролери,
як мухи на м’ясо,
Грицько думав: «На холеру,
біля бочки, каса?»
А без того апарату,
Гриць брехав у звітах.
Та ці вміли рахувати,
бо «вища» освіта.
Згодом, в акті написали:
«Три мільйони винен»!
І Грицька оштрафували
на … сімнадцять гривень.
Мораль байки всім відома,
вічна, як на мене:
податківці йшли додому
з пачками «зелених».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785372
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 31.03.2018
Ми не дійшли до щастя один крок.
Ніхто не знав, що будуть перепони.
І дав нам день іще один урок
від Самоти, неначе від Горгони.
Що буде завтра, лиш Всевишній зна.
Я жив у щасті і у ласках зваби,
красуню хтиво, ніжно обіймав,
не сподівався, що нам ранок зрадить.
Не зупинити вічний часу плин -
спливають дні, як листя за водою.
Немає щастя? Знову я один?
Хіба це правда? Всюди Ти зі мною!
Для Тебе в серці сотні милих слів.
Красунь місцевих я не помічаю.
Вогонь надії ще не відгорів.
З Тобою в думці сонце зустрічаю.
2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018
СЬОГОДНІ ЖАЙВІР ЗЕМЛЮ ПРИЧАЩАВ
ЗЕРНОМ ПІСЕНЬ - АЖ СЕРЦЕ ЗАХОДИЛОСЬ.
ЦЕЙ ПТАХ ІЗ ВИСІ ЛЮДЯМ СПОВІЩАВ:
« ПРИЙШЛА ВЕСНА! СТРІЧАЙТЕ БОЖУ МИЛІСТЬ,
НЕ ЗАБАРІТЬСЯ, ОБІЙДІТЬ САДИ –
ВСІ ГІЛОЧКИ ПОКРИЛИСЯ БРУНЬКАМИ»…
СОЛІСТ МАЛЕНЬКИЙ РАНОК РОЗБУДИВ
І ЩЕДРО СІЄ ІЗ-ПІД НЕБА ГАМИ.
МАЛИЙ, НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ СПІВЕЦЬ –
ВИСИТЬ НАД ПОЛЕМ ЦЯТКА, НІБИ НОТА.
БАГАТИЙ СВІТ НАМ ДАРУВАВ ТВОРЕЦЬ.
НЕ ПРОМІНЯЙМО ЩАСТЯ НА БАНКНОТИ!
2005 Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785238
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.03.2018
Так боляче ніколи не було.
Це ж скільки крові пролилось за волю,
скільки братів у битвах полягло,
скільком живим дісталась рабська доля?!
А ми і в пеклі вірою жили,
і не лизали ворогам чобоття!
До перемоги через терня йшли,
знесилені на каторжній роботі.
Не продавались за ситніший пай,
не спокушались срібляками Юди
і повернулись у свій рідний край
не зламані гадюками облуди!
Як ми раділи радістю дітей,
бо дав Господь своє благословення,
бо воскресав народ – наш Прометей
і каяття знаходило прощення,
і воскресали в славі імена
батьків, братів – незламаних Героїв.
Всі оживали, як озимина,
зігріті сонцем волі і весною.
Ми так хотіли праці для добра,
для України, для її цвітіння,
щоб смолоскип любові не згорав,
заради вас, майбутні покоління.
Радійте волі, яку Бог послав,
а нам уже не довго панувати…
Щоб ворог підлий знову не здолав,
живіть в державі, як у рідній хаті.
А щоб багато, гідно всім жилось,
не допускайте чужаків до влади
і, як би важко вам не довелось,
не відрікайтесь батьківської правди!
Наш хрест не легкий врізався в плече,
та дають сили воля і надія.
Любов і віра в Бога – наш Ковчег!
Усюди з нами Пресвята Марія.
Душа ридає, розум повстає –
забрали владу Юди і Варавви…
Борімося! Ще віра й сили є,
робімо все для зміцнення Держави!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.03.2018
ЛАМАЄ ЧАС ОЧЕРЕТИНКИ ДНІВ,
МОЇ, ЗДАЄТЬСЯ, КІСТОЧКИ ЛАМАЄ.
Я – ТІЛЬКИ ЗВУК У ОКЕАНІ СЛІВ.
СРІБЛЯСТИЙ ЧОВЕН З ХМАРИ ВИРИНАЄ
І Я ШУКАЮ ПОСТАТЬ У ПІТЬМІ –
ЗІЙШЛА, ЧИ НІ МОЯ ЗОРЯ ЛЮБОВІ?
Я ЗНОВУ ЗРАДЖУЮ ЛІТАМ – СВОЇЙ ЗИМІ,
СТРІЧАЮ РАНОК ТИХИЙ У ДІБРОВІ
В ТВОЇХ ПАЛКИХ ОБІЙМАХ, МОВ ЮНАК.
ТА, НЕ СПІШИ ТАК, НІЧКО БЕРЕЗНЕВА,
БО МИ РОЗСТАТИСЯ НЕ ЗМОЖЕМО НІЯК –
ЛЮБОВІ РАБ І НІЖНА КОРОЛЕВА.
2004 Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2018
Хіба я поет?
Ані краплі модерну.
“Селюк!»
Слава Богу, впізнали мене.
Колгосп. І ми крали
не тільки люцерну,
а мусіли красти
усе, що земне.
Виходили з церкви
і крали, грішили…
Прости нас, Всевишній –
Ти бачив це все.
«Селюк!» – цей ярлик
не поети пришили,
бо досі той хлопчик
корівку пасе,
шукає бджолині вощини
у норах…
Та що, для байдужих
сирітське есе?
«Селюк!» є селюк,
як розвора – розвора...
Любила, хіба що,
лисичка руда.
А я не забуду
Марусині очі
і був би щасливий,
якби не кати…
Під ясенем пише
білявенький хлопчик
не вірші – в Сибір
до матусі листи…
2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784269
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2018
Забери мене, кохана.
Не злякає далечінь,
бо болить на серці рана,
нерви, наче волосінь,
розчарований судьбою,
я ненавиджу себе,
у розлуці із любов’ю.
Це - мій вирок із небес?
Забери мене, благаю,
бо який без Тебе гріх?
Я лише Тебе кохаю!
Жаль, що зберегти не зміг
променів земного щастя…
Забери мене в ясир,
бо Твоя любов - причастя,
спокій у душі і мир.
Забери у дивні ночі,
в тихі ранки забери -
я любимим бути хочу!
Боже, чудо сотвори,
дай нам щастя на світанні,
будь нам батьком іще раз,
щоб любились, як в останнє,
обвінчай коханням нас.
2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018
Сину Віталію на
десятиліття з дня смерті.
І нас пантрує снайпер Час
на стежці, що веде «додому».
Немов останній патрон, шанс
нам не дістанеться нікому,
і буде той останній крок,
останній погляд в небо чорне…
Одна із видимих зірок
впаде, сіянням неповторним
і згасне. І наступить тьма
така ж остання – уже вічна.
…А сина десять літ нема –
покинув нас, непересічний,
на пів-путі… Недолюбив
і не натішився ще сином,
вино із чаші лиш надпив
і, раптом, наче куля в спину…
Чи помилився снайпер Час,
чи ми не Твої діти, Боже?
Не нам дістався щастя шанс
і досі болю в серці ножик…
Проте,Ти з нами, доки ми
такий же добрий. І на небі,
як батько, тішишся дітьми.
Вони тут згадують про Тебе,
бо жити їх любов’ю вчив,
не для наживи, не для слави.
Хоч до пів віку не дожив,
та жив жертовно і яскраво!
2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783640
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.03.2018
У нас "поетів", як хрущів на вишні.
Кожен думає: "Я Гомер, чи Ніцше?"
Усім зерно таланту дав Всевишній
та є "поети", а немає віршів.
І на Парнасі кожен день інтриги -
усякий прагне гвалтувати славу.
Макулатура витісняє Книги,
пре, як бульдозер бездарів орава.
Пегас втомився - вже на ладан дише,
а недоноски пруть, бо гроші мають. ...
Поет не той, хто пише, пише, пише,
а той, чиї поезії читають!
2006 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783344
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2018
Для графомана графоман –
цінитель вершиків єдиний,
неперевершений гурман
і благородний, і людинний!
Він бачить, поміж слів, зерно –
лише йому дано це Богом
і бачить генія давно,
не те, що критики убогі.
Йому я вдячний, за труд цей,
за те єдине його слово:
«НЕПЕРЕВЕРШЕНО!» Єлей
у мою душу ллється знову.
Це слово – вічний п'єдестал
із золота, а не з бетону!
Побачив Пушкін, «заридал» –
мені цей пам’ятник стотонний!
Строчить, строчить слова рука,
кипить мій мозок від натхнення,
в прийдешніх чую я віках:
«НЕПЕРЕВЕРШЕНО! ЦЕ ГЕНІЙ!»
Я геній! Музо, підкорись!
Сховайте в «десь» свої сонети –
Хіба у слові думки вись?
Мовчіть, поетки і поети!
2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783288
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2018
ВИ БАЧИЛИ, ЯК ЛЮБЛЯТЬСЯ ПТАХИ?
ЧИ Є МІЦНІША ВІРНІСТЬ У КОХАННІ?
А, МОЖЕ, НЕ ПТАХИ ЦЕ, А БОГИ
ЗЛЕТІЛИ З НЕБА В МІСТО НА СВІТАННІ?
БОГИ-ПТАХИ БЕЗ НІМБІВ, А СВЯТІ,
СВЯТІ В КОХАННІ! НІ! ЦЕ НЕ УЯВА.
ВІН ТАНЦЮВАВ, СТАРАВСЯ ТУРКОТІВ
ТАК, НАЧЕ КЛЯВСЯ ЩИРО, НЕ ЛУКАВИВ.
ВОНА СПРИЙМАЛА ТРАДИЦІЙНУ ДАНЬ
І НЕ СПІШИЛА. А КУДИ СПІШИТИ?
В ЖИТТІ Я БАЧИВ ТИСЯЧІ КОХАНЬ,
ТА МИ ОСЬ ТАК НЕ ВМІЄМО ЛЮБИТИ.
2000 Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018
Четвертий рік, як ніж в спині, війна,
бо у сусіда батько Сатана!
Ми же своїм корінням із зерна –
нам ближчі плуг, зубаста борона
і в голубому небі голуби…
А у сусіда весь народ – раби!
Своїм – Нью-Йорк, для натовпу – гроби,
бо раб не має іншої судьби.
Відгороди нас, Боже, від біди.
Де Твої Меч і Праведні Суди?!
Цвістимуть знову ниви і сади –
від полум’я війни відгороди,
від ненависті звірів, від руїн
одну із сильних вірою країн,
що піднялась, нарешті, із колін,
щоб ластів’ята не лякались мін…
Верни нам мир, наш Отче і спаси,
щоб повернулись в поле батько, син,
не автомат щоб все живе косив –
на травах більше крові ніж роси…
Щоб не було вдовичок і сиріт,
щоб хліборобів розростався рід,
щоб вберегти від знищення весь світ,
вернути мізки озвірілим слід!
2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782875
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2018
МОЇ СЛОВА КОХАННЯ НЕДОРЕЧНІ,
БО ТІЛО ЗМОРЕНЕ НЕ СЛУХАЄТЬСЯ МРІЙ.
МЕНЕ ВЖЕ КЛИЧУТЬ ВИВІСКИ АПТЕЧНІ
І РОЗУМ РАДИТЬ: « ДІДУ, НЕ ДУРІЙ»!
АЛЕ БАЖАННЯ ЩЕ НЕ ВІДГОРІЛИ,
ХОЧ СИЛ ЗАМАЛО – МИ Ж БО НЕ БОГИ.
ЧОМУ ДУША МОЯ НЕ ПОСТАРІЛА,
А МОЖЕ ЦЕ ПОКАРА ЗА ГРІХИ?
2001 Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
Дві Біблії завжди у мене на столі:
одна від Бога, друга від Поета.
В рядочку кожному від Неба, від Землі –
зернини істин і життя декрети.
Для всіх, хто має Честь і Віру і Мету –
Слова дорожчі золота в скарбниці!
Я, за порадами, щодня до них іду.
«Кобзар» і «Біблія» – це знань криниці!
2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780774
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2018
Я РОЗГИНАВ ПІДКОВИ ЖАРТОМА,
А ЯК ЛЮБИВ!
І ОСЬ ПРИЙШЛА ЗИМА ,
І ГНЕ МЕНЕ В ПІДКОВУ ЧАС,
НЕ ПІДНІМАЮТЬ НОГИ НА ПАРНАС,
АЛЕ ЛЮБОВ В МЕНІ ПАЛАХКОТИТЬ
І МРІЄТЬСЯ, І ХОЧЕТЬСЯ ЛЮБИТЬ…
ТА Є ВОНА – ОСТАННЯ ВЖЕ МЕЖА
І ДИВИНА – НЕ СТАРІЄ ДУША.
2002 Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780451
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2018
Прекрасним нашим
Ніхто в житті, без жінки, чоловік!
Любимі нам даровані із неба.
Це не для нас – кохати раз у рік.
Жінок щодня, весь вік любити треба,
не із кайлом у норах рудника,
не із пилою в непролазнім лісі,
а за дитятко миле на руках,
за силу волі і чарівність пісні!
Але! Почувши цей дикунський рев:
«Да унєсі ти етого казліну!» –
не полюблю «фальшивих королев»,
Іродіад із норовом звіриним.
Мені противні голопупі «Міс»,
бо не вони чарівних ідеали –
я не в борделі, в Україні ріс!
Тілом красунь у нас не торгували.
Шановні наші: матері, жінки,
бабусі, доні, сестри, наречені,
хай милих Вас не старіють роки –
Ви дорогі нам в березні і в червні,
і в листопаді, в лютому – щодня!
Щасливі Ви і це сімейне свято –
тільки у Ваших лонах те зерня
що рід продовжить з’явою дитяти!
2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780437
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2018
Таким я є. Любов в душі ховаю,
не ллю єлей, щоб мати з того зиск.
Я для любові серце відкриваю,
не як лакей чи клоун, чи артист.
Я не песя, що лиже дамам руки
за «не побий, але погладь мене».
Любов – це щастя і великі муки,
це Дар Господній, а не щось земне.
Слова – банти, що прикрашають свято,
для мене свято, що з бантом, що без.
Я на слова медові не багатий –
не обіцяю зірочку з небес.
Свою любов, як скарб, в душі ховаю.
Любов для мене – почуття святе!
Я не кричу на цілий світ: «Кохаю!»
Лиш Богом дана там її знайде.
Таким я є і іншим вже не буду.
Себе самого я б не поборов –
для мене зрада, наче ніж у груди,
бо саме там і серце, і любов.
2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2018
А Над Тернополем небо синє,
наче фани* гігантське крило.
Це твоя Батьківщина, мій ́сину -
тут зернятко твоє проросло.
Тут і прадідів мужніх коріння,
кров батьків, що в землі запеклась,
очі матері – зорі промінні,
і твій перший з любимою вальс.
Йдуть закохані берегом ставу.
Молодіє Тернопіль щодня.
Не забуде козацької слави
галичан незборима рідня.
Пережили війну і розруху.
Наш Тернопіль мужнів у борні –
острівець українського духу,
наймиліший на світі мені.
Не любили наш край московини,
мужніх лицарів і берегинь,
острівець непокірний Вкраїни
Тернопілля – наш край дорогий.
Тут сплелися в одну наші долі
і любов’ю палають серця.
Дочекались жаданої волі
і ми вдячні Героям-борцям.
фана* - прапор
2007 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780340
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2018