| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Моя душа ледь-ледь жива,
Хоча й страждає від вигнання.
І дощ весняний омива
Моє і серце, і кохання.
Не видно радісних облич,
Лиш тільки краплі сиплять долу.
І буде день... і буде ніч...
І все по колу... все по колу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2019
Нет, я не Бог, не мне тебя прощать –
Передо мной ты вряд ли виновата.
Ведь каждый волен в жизни выбирать
Свою награду и свою расплату.
И не караю – мне ль тебя судить,
Что жил порой, смирясь календарю,
Утратив цели тоненькую нить…
Я не прощаю – я благодарю:
Тебя за счастье и за эту боль,
И за терзания, сомненья и измену,
За тайные надежды исподволь,
Когда я выл, карабкаясь на стену.
За страх, за гнев, дыхание огня,
Что сердце выжигало укоризной.
Но камни все, что брошены в меня,
Я превращал в фундамент новой жизни.
Пустыня скоро зарастёт травой,
А время всё покроет слоем пыли…
Так больно и мучительно порой
У нас растут невидимые крылья.
01.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782002
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.03.2018
Когда надломлена душа
И вдруг закончилась дорога,
Когда нет сил уже дышать,
И уповать на милость Бога,
Когда растоптаны мечты,
Друзья становятся врагами,
А ощущенье пустоты
Меня пугает под ногами,
Я стану молча на краю
Смирю обиду и сомненья.
И вспомню жизнь я всю свою –
Всю, до последнего мгновенья.
Тех, кто обидел, всех прощу.
Я буду вряд ли многословен…
У всех прощенья попрошу,
Пред кем я до сих пор виновен.
Назад свой взор не оберну,
Чтоб с прошлым навсегда проститься.
Раскину руки и шагну.
И полечу я… вверх, как птица.
17.11.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781939
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.03.2018
Я в серці виплекав печаль –
Вона й вела мене до Бога,
Дороговказні біль та жаль –
У кожного своя дорога.
Через журбу та злам життя
Вона невпинно струменіла,
Крізь забуття та небуття
Вели мене душа і тіло.
Задля спокути всіх гріхів
Отримав я свій меч двосічний:
Лиш в поєднанні двох світів
Вбачав гармонію відвічну.
До Бога прагнула душа,
Та не того бажало тіло –
То зловтішалося, гріша,
То вибачалося невміло.
То знов, не каючись, тягло
У морок пекла світлу душу...
Вогонь та лід, добро та зло
В собі поєднувати мушу.
Та в небеса земному “я”
Повік замовлена дорога.
Посеред тліну та буття
Я мушу відшукати Бога...
26.12.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781488
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2018
А я сьогодні знову бачив сніг –
Такий яскравий і такий лапатий,
Він тихо-тихо падає до ніг…
Так дивно і незвично відчувати
Його холодний дотик на чолі.
А я стою посеред снігу гри,
Підвівши голову, заплющив очі,
Яскраве світло звідкілясь згори
Вихоплює мене посеред ночі.
А світ завмер, і начебто нема
Ані людей, ані дерев до краю.
І тільки морок, тиша і зима
У Всесвіті панують… І не знаю,
Чи це лиш сон, чи справді сам на сам
Залишився я з вічністю навіки.
І тане сніг, вкриваючи повіки,
І скочуються краплі по щокам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781487
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2018