| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Демон внутри меня ликует
Пуская по телу жар,
Огнём умывает и слезы сжигая
Раздует с искры пожар.
Ведь план удался и враг повержен,
А может не враг, ну и пусть...
Главное, что все актеры на месте
На душе и на лицах грусть.
Ведь все идёт так, как он задумал,
Стоит на слабость лишь надавить
И целая очередь смертных цепочкой
За ниточки будут кругами хотдить.
Марионетки в руках у мастера,
За сценарии можно платить.
Главное чтобы не знали куколки,
Что кто-то за ними стоит.
На сцене актеры как будто в жизни,
Всегда есть конкретный план.
Главное, чтобы каждый с них верил,
Что все решения принял сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810170
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.10.2018
Коли у тобі пітьма
Там де була душа,
Мряка страшна німа
Називається пустота.
І щоб на обличчі було
Усмішка чи навіть сльоза
В душі затаїлась вона
Називається пустота.
І щоб не робила би я,
Грала в добро чи зло,
Засмоктує навіка
Називається пустота.
Галактики і зірки,
Мрії і навіть любов,
Усе увібрала вона
Вбивча ота пустота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784673
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2018
Быть женщиной-не лёгкое искусство
И с возрастом, когда стаешь мудрей,
Ты понимаешь, где нужно быть нежной,
А где десятков человек сильней.
Запомни, слабый пол-это гнилые доски
И верной ты должна быть лишь самой себе.
И выделив героев из массовки,
Играть спектакль наперекор судьбе.
Ведь жизнь, она чудная штука.
Никто не знает, что будет за миг.
К войне должна ты быть готова,
С орудием и во броне.
Не словом-делом ты покажешь,
Что сила может разной быть
И не всегда это ударить,
Иногда и пожалеть, простить.
Быть женщиной-не лёгкое искусство,
Быть матерью-это ещё сложней!
Судьбой даровано то неземное чувство,
Когда играешь несколько главных ролей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784470
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.03.2018
В бочці меду ложка дьогтю,
Це означає зіпсутий?
Як в коханні крапля зради,
Відпустити чи старатись забути?
Ці питання мучать не одну людину.
Гордість просить кинути кохану половину.
Ніби все нормально, цілуєш та зітхаєш.
Лиш одне турбує, що правди не знаєш!
Де ж вона та правда, таємницями вкрита?
Серце ж ніби мені віддав, а рана відкрита.
Кровоточить, рветься, сльозами полита,
А на обличчі усмішка роками пришита.
В бочці меду ложка дьогтю,
Це означає зіпсутий?
Його ж просто беруть й викидають,
А як же з коханням бути?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018
Хтось у вічному пошуку спокою
День у день вулицями тиняється.
Не знайшовши, падає в сумніви
І з шляху того не вертається.
Бо життя малює по-своєму
Долі люду простого, безмрійного.
Колись чорним, колись помаранчовим,
Без кордонів життя ненадійного.
Відправляючись з дому родинного
Кожен йде своєю дорогою.
Чи на тих поворотах звертатиме?!
Думки завжди обняті тривогою.
Колись треба прийняти те рішення,
За яке потім може платитиме:
Чи папером названим грішми,
Чи мости такі рідні палитиме.
Хтось у вічному пошуку спокою
День у день вулицями тиняється.
І коли навіть робим все правильно
Хтось ризикує і хтось обпікається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783975
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2018