Галина Лябук

Сторінки (3/220):  « 1 2 3»

Цариці.

Цвіте  орхідея  -  заморська  цариця,
Розкішне  вбрання,  струнка,  білолиця.
Впевнено,  гордо  стоїть  на  вікні,
Зверхньо,  якось,  посміхнулась  мені.

Цю  розкіш  квітучу  потрібно  придбати,
Росте  у  палацах,  у  замках  багатих,
В  оранжереях,  в  добрі  і  красі,
Її  полюбляють,  звичайно,  усі.

Поруч  квітують  -  барвисті  герані,
Вони  є  прикрасою  в  кожному  домі.
Ніжні  красуні  ростуть  на  вікні,
Лагідно,  щиро  всміхнулись  мені.

Білі,  червоні,  відтінків  багато,
Вони  -  берегині  кожної  хати.
Їх  полюбляють  у  місті,  селі.
Скромне  вбрання  -  дуже  звичне  мені.

Наші  дівчата,  як  ті  орхідеї,
Їм  до  душі  іноземні  ідеї.
Тільки  туди,  вони  їдуть  по  волі.
Шкода,  -  вкраїнські  загублені  долі.

Герані-жінки  залишаються  вдома.
Вони  господині  і  мами  чудові,
Виховують  діток  в  любові,  теплі,
Їм  хороше  й  добре  на  рідній  землі.

Герань  й  орхідея  -  квіти  чудові,
Такі  вони  різні  й    різні  в  них  долі,
Одні  -  в  Україні,    другі  -  за  кордоном.
Будьте  царицями  кожного  дому!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2019


Трудівник.

Квітень  -  квітами  багатий,
Землю  будить  він  завзято.
Працювати  квітень  звик,
Він,  від  роду,  -  трудівник.

Прикрасив  стрункі  берізки,
Одягнув  на  них  сережки.
Вербу  в  лузі  не  забув,
Вбрання  з  "котиків"  вдягнув.

Ніжно  обійняв  травичку,
Зігрів  подихом    водичку,
І  з'явились  молоді
Сходи  ряски  на  воді.

Калюжниця  пробудилась,
Теплою  водою  вмилась,
Одяглася  в  жовту  сукню,
Посила  цілунок  квітню.

Майнув  квітень  на  лужок:
Через  поле  -  і  в  лісок.
Приголубив  ряст,  медунку,
Зазвучала  пісня  дзвінко.

Прокинулась  сон-трава,
Як  ні  в  чому  не  бува.
Анемона  й  первоцвіт
Квітню  шлють  палкий  привіт.

Ходить  квітень  по  землі,
Зерно  сіє  по  ріллі.
Жайвір  в  небі  голосистий
Славить  квітень  -  урочисто!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832631
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2019


Лелеча вірність.

Прилетіли  лелеченьки
Із  теплого  краю.
Ноги,  крилонька  втомили,
Спочивають  в  гаю.

-  Чому  сумні,  лелеченьки,
Чому  невеселі  ?
-  Бо  не  всі  ми  повернулись
У  свої  оселі...

Сіли  спочить  біля  моря,
Напитись  водиці,
І  стрілося  лихе  горе  
Вожаку-лелеці.

Розгулялось  синє  море
Хвилею  страшною.
Поламало  крила,  ноги
Птаху  молодому.

Лежить,  стогне  лелеченько,
Кров'ю  істікає:
-Летіть,  летіть,  брати  мої,
До  рідного  краю...

Нема  гірше,  як  одному,
В  чужині  вмирати,
Повертайтесь,  брати  мої,
 До  рідної  хати...

Вирушайте,  вірні  друзі,  
З  чужини  додому.
Мені  тут  залишатись  
Повік  молодому.

...Стоїть  в  гнізді  лелечиха,
Всамоті  ридає...
Коханого  вожака
Ж  д  е  ,    в  и  г  л  я  д  а  є...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830293
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.03.2019


Моя стежина.

Тихо  надворі  і  світяться  зорі.
Місяць  пливе  у  вечірній  імлі,
А  поруч  берізки:  стрункі,  білокорі,
Добре  знайома  стежина  мені.

Все  промайнуло:  всі  витівки  долі,
Літа,  наче  птахи,  пірнули  у  даль.
Так  швидко  летять  проти  власної  волі,
Забрали  на  крилах  радість  і  жаль.

Берізки-сестриці,  ви  -  свідки  вагомі,
Як  зорі  сіяли,  щасливі  були.
Так  було  сонячно  в  нашому  домі!
Як  ми  раділи!    Внуки  росли...

Важко  втрачати,  ще  гірше  забути,
Ніхто  не  розлучить  у  пам'яті  нас.
Хочеться  голос  твій  ніжний  почути,
Бо  душу  лікує  один  тільки  час.

Тихо  надворі  і  світяться  зорі.
Місяць  на  небі  -  милуюся    я...
А  поруч  берізки:  стрункі,  білокорі,
Добре  протоптана  стежка  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019


Роби добро.

Закон  Природи  є  для  всіх,
Не  нам  його  міняти:
Роби,  твори  добро  усім-
Тоді  все  будеш  мати.

Бо  у  страху,  у  муках  жить,
Гребти,  гребти  -  все  мало!
Подумай,  зупинись  на  мить,
Із  ким  це  не  бувало.

Якщо  ти  крав  і  жив,  собі,
А  думав  -  найбагатший...
Лихим  повернеться  тобі,
За  що?  Чому?  Я  ж  -  кращий!

Сама  Природа  -  це  Закон:
Любов,  добро  і  ласка.
Існує  Божий  ще  Канон-  
Живи  із  ним  ,  будь  ласка.

Робить  добро  не  запізнись-
Це  треба  пам'ятати.
Подумай,  вчасно  зупинись,
Проси  у  Бога  благодаті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822862
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2019


Холодне кохання.

Гуляє,  свище  завірюха,
Ще  так  далеко  до  весни,
Азалія,  як  наречена,
Стоїть  у  мене  на  вікні.

Милуюся  і  посміхаюсь:
Лілові  квіти  і  краса...
-  Куди,  красуне,  так  убралась?
Чому  тріпоче  так  душа?

Невже,  Мороза  покохала,
Бо  холод  порятунок  твій.
Тому  і  вельон  ніжний  вбрала?
-  Скажу,  він  -  наречений  мій.

Люблю  його  за  силу  й  ніжність
Він  зводить  на  річках  мости.
Мені  дарує  холод  й  вірність,
Примушує  мене  цвісти.

На  вікнах  пише  візерунки
Холодним  подихом  своїм.
Вночі  приносить  подарунки
І  пестить  пелюстки  мої.

           Зелене  листя,  безліч  квітів...
           Стоїть  красуня  на  вікні,
           Мороза  вгості  виглядає
           І  посміхається  мені.



Примітка:    Азалія  зацвіте  взимку  тоді,
якщо  осінню  її  тримати  на  балконі  чи  в  холодному
приміщенні  до  заморозків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2019


Зимова розмова.

Дві  красуні  сперечались
У  зимовім  лісі.
Котра  із  них  найгарніша,
Кого  люблять  більше.

-  Глянь,  як  личить  все  мені,-
Мовила  Ялинка.
У  смарагдовім  вбранні,
Хвоя  коротенька.

Облюбують  лиш  мене,
Повезуть  на  свято.
Іграшками  прихорошать
На  радість  малятам.

Сосна  гордо  підняла
Зелені  очиці.
-  Найгарніша  буду  я  !
Поставлять  в  світлиці.

Вдінуть  срібний  дощик
На  соснову  глицю.
Закружляють  хороводом,
Будуть  веселиться.

Суперечку  слухав  Дятел,
Що  сидів  близенько,
Стукнув  дзьобом  по  корі
І  почав  гарненько:

-    Ви  красуні,  безперечно,
У  лісі  зимою.
Сперечатись  недоречно,
Погодьтесь  зі  мною.

З  вами  Рік  Новий  стрічають
З  давнини  і  нині.
Ви  -  обидві  вшановані
В  нас    в    Україні  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818657
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 23.12.2018


Матусине полотно.

Зелений  моріжок,  жовте  латаття...
Стоїть  лелека  на  одній  нозі.
Мелькає  вдалині  квітчасте  плаття,
Матуся  стелить  полотно  в  росі.

Зимою  пряла,  а  весною  ткала,
Мочила,  прала,  парила  в  золі.
Бувало  так,  що  й  нічку  не  доспала,
А  ми  були  тоді  -  такі  малі.

Як  затишно  було,  світило  сонце!
А  полотно  лежало  по  траві.
Ця  білизна  була  для  нас  віконцем,
Куди  дивились  ми  -  такі  малі.

Нема  вже  полотна,  нема  латаття,
Відлетів  лелека  у  чужі  краї.
У  пам'яті  лише  -  квітчасте  плаття,
І  слід  від  полотна,  та  спомини  мої.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816899
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.12.2018


Щасливі.

Скрипить,  порипує  сніжок,
Виблискує,  сяє.
А  ми  ідем,  собі,  удвох
Милуємось,  гуляєм.

                       У  срібло  вбралася  земля,
                       Дрімає,  змерзла  в  сні.
                       Сніжком  засипані  поля,
                       Не  чуть  пташин  пісні.

Кружляють  у  танку  сніжинки,  
Кущі  й  дерева  в  млі.
У  сукні  вбралися  ялинки,
Ідуть  старі  й  малі.

                       Така  навкруг  земна  краса
                       Заворожила  нас!
                       Мороз  витає  в  небесах,
                       Настав  його  вже  час.

Лунає  музика  зими,
На  струнах  виграває.  
А  ми  ідем  щасливі  вдвох.
-  Куди?  
                         -  Й  самі  не  знаєм!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815893
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2018


Боже, Україну храни.

Спорожнілі  поля  і  спустошені  села,
Лиш  колюча  трава  на  кривавій  землі.
Моя  Україно,  чому  не  весела?
Сумно,  до  болю,  дивитись  мені.

Спорожнілі  сади  і  спустошені  хати,
Лише  мальви  й  калина  цвітуть  повесні.
Моя  Україно,  чому  не  багата?
Гірко,  до  болю,  дивитись  мені.

Зароста    бур'яном,  закриваються  школи,
По  калюжах  не  бігають  діти  малі.
Моя  Україно,  страждань  вже  доволі!
Шкода,  до  болю,  дивитись  мені.

Не  щебечуть  пташки,  не  співа  соловейко,
Лиш  молитва  лунає:    -  Боже,  спаси  !
Храни  Україну,  нашу  рідную  неньку,  
Злагоди  й  миру,  любов  принеси!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812466
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.11.2018


Куди ділась тая врода.

Верба  з  вітром  розмовляє,
Нахилилась  в    воду.
Вітер  пестить  їй  косиці,
Дивиться  на  вроду.

-Скажи  мені,  моя  мила,
Чому  зажурилась?
Може,  зимна  водиченька,
А  може,  втомилась?

-Вночі  осінь  на  коні  
Розсипає  роси,
І  плахтиною  мені
Покриває  коси.

Я  не  хочу,  мій  коханий,
Під    плахтою  спати.
Хочу  в  воду  дивитися
І  весну  чекати.

Верба  нижче  нахилилась,
Зазирнула  в  воду.
Ще  раз  пильно  подивилась,
Не  впізнала  вроду.

Куди  ділась  тая  врода,
Золоті  косиці?
Чому  вроду,  як  ту  воду,
Не  набрать  з  криниці?

Вітер  пестить  стан  гнучкий
І    шепоче:    -  М  и  л  а...
Відпочинеш  до  весни  -
Буде  врода  й  сила.

         Примітка:  плахта  -  картата  декоративна
                                                 тканина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2018


Осінь на Волині.

Ходить  осінь  гаєм
У  Волинськім  краї,
Шелестять  листочки,  
Падають,кружляють.

               Вітер  грає  в  струни,
               Грає,  виграває.
               Ходить  осінь  садом,
               Урожай  збирає.

Вбралася  барвисто:
З  калини  -  намисто,
У  віночку  з  перлів,
Стрічки  золотисті.

               Промайнула  полем,
               Клин    лелек  стрічає.
               Проводжає  з  болем
               До  теплого  краю.

Сонце  мало  світить,
В,януть  трави  й  квіти.
В  золото  убрались
Груш  і  яблунь  віти.

               Ходить  осінь  гаєм
               У  Волинськім  краї.
               Щедра  і    багата
               Буде  наша  хата!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809089
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2018


Вічність.

Знову  осінь  примчала  до  хати,
Жаль  і  смуток  мені  принесла.
-  Звідки,  ти  ?    Я  хотіла  б  спитати,
Може,  в  Божому  Царстві  була  ?

Де  у  хорі  анге'ли  співають,
А  навколо  лиш  світло  й  тепло.
Там,  де  душі  щасливо  витають,
Де  відсутні  багатство  і  зло.

Де  не  має  насильства  і  болі,
Там,  де  спокій,  життя  без  пітьми.
Там,  де  рівні,  однакові  долі,
Де  не  має  турбот  і  журби.

Там,  де  радість  панує  -  не  горе,
Незгасима  любов  й  каяття.
Там,  де  тиша  і  світяться  зорі...
Вірю,  є    потайбічне  життя  !

Знову  осінь  примчала  до  хати,
Радість  й  віру  дарує  мені.
Треба  рай  при  житті  цінувати,
Доки  ми  на  цій    Божій    Землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806799
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 16.09.2018


Повертайтесь, журавлі.

Летять  журавлі    у  далекі  краї,
Курличуть,  журливо  кружляють.
Високо  злетівши  ген-  ген  від  землі,
Надовго  свій  край  залишають.

Вже  річка  позаду,  осінній  лужок,
Чиста  й  холодна  водиця,
Дзвінкий,  дзюркотливий,  веселий  струмок,
Смачна  й  соковита  травиця.

-Чому  відлітаєте  в  теплі  краї  ?
Так  гарно  навкруг,  можна  жити  !
Чому  покидаєте  рай  на  землі  ?
Навіщо  летіти  й  тужити...

-Бо  швидко  минуло  райське  життя,
Холод  й  зима  на  порозі.
Літо  пірнуло  десь  в  небуття,
Без  нього  прожити  не  взмозі.

Тому  й  летимо  у  далекі  краї,
Щоб  жити  і  сонцю  радіти.
Повернемось  знов  у  домівки  свої,
Щоб  дати  життя  нашим  дітям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806693
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2018


Нерозділене кохання.

До  схід  сонця  чепурилась
Червона  калина.
Хлопця  з  війська  виглядала
Молода  дівчина.

-Чому  зранку,  калинонько,
Сумуєш  і  тужиш?
-Бо  щаслива  дівчинонька
Любить  хлопця  дуже.

І  я  його  покохала
За  красу  і  вдачу.
Тільки  я  росту  у  лузі,
Виглядаю  й  плачу.

Він  красивий,  дужий,  статний
Полюбив  дівчину.
Я  -  калина  лиш  червона,
З  кохання  загину.

До  схід  сонця  вмивалася
У  лузі  калина.
А  з  милим  побралася
Молода  дівчина.

Плаче  з  горя  калинонька,
Сумує,  ридає...
Жонатого  коханого
Жде,  виглядає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018


Моя Волинь.

Мій  рідний  край,  земля  моя,
Люблю  тебе  ще  змалку    я.
Ліси,  озера  і  поля  -
Волинь  моя,    душа  моя.

Волинь  моя,  доле  моя,
Моє  село,  моя  рідня,
Батьків  та  прадідів  земля,
Вклоняюся  низенько    я.

Волинь  моя,  краса  моя,
Тебе  люблю  й  шаную    я.
Ти  вся  оспівана  в  піснях,
Тебе  я  бачила  у  снах.

Чарівна  ти  і  вдень,  й  вночі,
І  дощовим  ранком.
Тебе  люблю  й  завжди  горджусь,
Бо    я  -  в  о  л    и    н    я    н    к    а  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799499
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2018


Не пара.

Маки,  ромашки  й  волошки  у  житі,
Літніми  росами  вранці  умиті.
Божі  створіння:  земная  краса,
Червоний  і  синя  -  вогонь  й  небеса.

           Скромна  ромашка,  біла  спідничка,
           Така  собі,  краля:  струнка,  невеличка,
           Жовта  голівка  на  сонечко  схожа,
           Привітна,  відкрита  у  днину  погожу.

Вродлива  волошка,  вбрання  -  колір  неба,
Сині    очиці,  штанята  зелені.
Гнучка  і  слухняна,  сплітай  у  віночок,
Із  житнім  колоссям  заводить  таночок.

           Мак  -  гордовитий,  червоний,  пихатий,
           Любить    дурманити,  всіх  чарувати.
           Росте    при  стежині  -  така  в  нього  вдача,
           Ніколи  не  тужить,  ніколи  не  плаче.

Ці    квіти,  як  люди,  різні  в  них  долі,
Тільки  ростуть  вони  в  житньому  полі.
Мак  -  при  дорозі.    Така  йому  кара  !
Волошка  й  ромашка  -  маку    не    пара.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799411
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.07.2018


Прийшло літо.

Настало  вже  літо
Серпанком  сповите,
Ніжне    і    чисте,
Дощами    умите.
                       Дзвінке,  як  ті  струни,
                       Настояне    в  травах,
                       У  квітах  пахучих,
                       Зелених  муравах.
Заквітчане,  в    косах  -
Стрічки  із  листочків.
Покупане  в    росах,
Вінок  -  з    колосочків.
                       У  сукні    барвистій,
                       Повсюди    мережки,
                       Червоне    намисто,
                       Із    ягід    сережки.
Таке    воно    гарне  !
Багато    одіте  ...
Дзвінке,  стоголосе
Прийшло  до  нас  літо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799090
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.07.2018


Небесні мандрівці.

Пливуть,  пливуть  кораблики  мої  
На  небесах,  а  не  в  глибокім  морі.
Небесні    вічні    мандрівці  Землі,
Такі  ви  різні  в  голубім  просторі.

                                       Ви  є  небесні    мандрівці,  а  ми  земні,
                                       Такі  ми  схожі,  як  і    ви    в    турботах.  
                                       Ви  поливаєте  ліси,  поля    рясні,
                                       Ми  поспішаємо  по  справах,  на  роботу.

Якісь  проблеми,  болі    і    тривоги,
Несе  коловоротом    нас    буття.
А  зупинитись  й    глянути  угору,
Як    ті    хмаринки,  проплива  життя.

                                       Одні    бідують  і    живуть    убого,
                                       А  інші    -    в  золоті,  у    замках,  як  у  сні,
                                       Але  в    усіх  однакова    дорога,
                                       Туди,  на    небеса,  полинемо  усі.

Пливіть,  пливіть,  кораблики  мої,
На    вас  дивлюсь,  очима    проводжаю,
Небесні    вічні    мандрівці    Землі,
Нам  -  ще  не    час.  Коли  ?    Не  знаєм.



                                       Примітка  :    мандрівці  (  рос.  странники  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2018


Закохані.

В  зеленому  гаї,  неначе  в  садочку,
Напившись  водиці  з  весняного  поля,
Ростуть  у  красі  й  веселковім  віночку
Красуні  сестрички    -    берізка  й  тополя.
                       
                             Ніжна  й  привітна  берізка  у  косах,
                             Горда,струнка  й  величава  тополя,
                             Щоранку  вони  умиваються  в  росах,
                             Привіт  посилає  їм  вітер  із  поля.

Закоханий  вітер  в  обидві  сестриці
До  них  прилітає  побачитись  хоче,
Одній  розплітає  і  пестить  косиці,
Другу  обнімає  і  листям  тріпоче.

                             То  пісню  співає,  то  виграває,
                               В  танці  кружляє,  листя  лоскоче,
                               Пестить,  регоче  то  завиває,
                               Милим,коханим  сподобатись  хоче.

Вітер  сестрицям  теж  не  байдужий,
За  вдачу  коханого  люблять  вони,
То  ніжний  і  лагідний,  сильний  і  дужий,
П,янкий  і  духмяний  з  приходом  весни.

                                 Щасливі  живуть  дві  красуні  сестриці,
                                 Ждуть,  виглядають  милого  з  поля,
                                 Вірність  і  силу  беруть  із  росиці,
                                 Закохані  в  вітер  берізка  й  тополя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2018