| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Вы в этом мире видели людей,
которые упрямо стиснув зубы
теряют крохи совести своей
и жизнь земную неустанно губят?
Да что там жизнь. Они плюют на смерть,
на труд и славу многих поколений.
С остервененьем всасывают нефть
и землю продают с остервененьем.
Уже готовы к рабству. За гроши
не устают лизать сапог соседа
когда маячат слава, барыши
или объедки с барского обеда.
Давно живут во лжи и сеют ложь
себя считая лучше, ближних - быдлом.
У них на сердце камень, мысль - грабёж.
Хоть думают что этого не видно.
Да, знаю я, друзья, судить - грешно.
И каждый за ошибки хочет милость…
Но дай нам Бог, чтоб к низости такой,
мы с вами никогда не опустились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860841
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 10.01.2020
Не знаю де, коли, в яких світах
мереживо життя сплітають долі.
В яких судилось потонуть очах.
На кого кину погляд мимоволі.
Котра рука підтримає мене.
Хто поведе у вічність, хто в оману.
Від чого знову доля збереже.
В чиїм саду розквітну, де зів’яну.
Коли й кому дорогу перейду.
Хто через мене вмиється сльозами.
Які гріхи ночами відмолю.
І хто захоче перед небесами
Замовити за мене кілька слів.
Вину нестиму чи навчусь прощати.
Тремтітиме душа від почуттів,
Чи буде в серці холод панувати.
Не відаю, не знаю наперед.
Лиш зникне віра - враз скує тривога.
Життя то гіркий, то солодкий мед,
Але завжди мій шлях зверне до Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2019
Куди не гляну – всюди є вона.
В квітучому саду, в пожовклім листі.
З-за хмари теплим сонцем вигляда
Й тремтить в роси ранкової намисті.
У холоді нестримних хуртовин
Її я подих завжди відчуваю.
У шепотінні дикої трави
Щоразу чую смуток і зітхання.
Вона в жахливих вирубках лісів
Трухлявим пнем звертається до мене.
Рікою, що засмічена, без слів
нагадує: « По-людськи жити треба».
Так, Матінка-природа досхочу
Триматиме мене в своїх обіймах.
Знущаються над нею – я мовчу.
Мабуть таки з отим знущанням згідна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019
Теплом у спогадах живуть мої бабусі.
Дідів очима Рід за мною нагляда.
Погляну в небо й до землі усім вклонюся:
«Благословенна вами, і тому жива»
У снах солодких знов про ласку мами мрію.
В дитинстві татом приголублена не раз.
Роки ідуть, батьків все краще розумію:
«Благословенна народитися у вас».
В думках завжди я чую голос чоловіка.
Рука об руку ми крокуєм в майбуття.
З ним поруч бути мені мало днів і віку –
Благословенна на взаємні почуття.
І над колискою схиляюся поночі -
Оберігаю і піклуюсь кожну мить.
Так хочу бачити дітей щасливі очі –
Благословенне серце матері тремтить.
Не намилуюся ні полем, ні рікою.
Цілунки сонця ношу в серці й на чолі.
Цвітіння саду, шепіт лісу - все зі мною.
Благословенна я ходити по землі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2018
Мне угрожают адом,
Камни летят в меня.
«Помни - я здесь, я рядом» -
Слышу твои слова.
Снова иду по краю –
В нить превратился путь.
Руку мою сжимая:
«Рядом я, не забудь».
Вновь обжигает пламя,
Мчится беда за мной.
Только стоишь, как камень,
Ты за моей спиной.
Шагу ступить нет сил,
Всё превратилось в прах.
-«Ты обо мне забыл?»
-«Несу тебя на руках»
© Copyright: Иванна Гринчук, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812660
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.11.2018
Де ті чарівні слова, що ти, милий, мені так давно написав?
Я розгубила сама. Може в дивному сні, вітер щастям шептав?
Зрада палала твоя. Я кидала їх геть, засипала в золі.
А ріка мого життя, зберігала все десь, там на самому дні…
Мрії казкові мої, ще у серці тріпочуть, летять до небес.
Спогади, наче живі. Повернутися хочуть, але страх воскрес.
Віра зникала моя. Я блукала в пітьмі і втрачала себе.
А стежка твого життя, йшла на поміч мені й повертала тебе…
Думи безжальні і злі, не покинуть мене, не відпустять навік.
Розчарування мої обпікали тебе та збивали із ніг.
Як зупинитись змогли? Винуватість і біль розділивши на двох.
А доля наша завжди піднімала з колін і прощала обох…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2018
Оголені струни моєї душі,
Торкатимеш знов і знов…
Там музику пишуть, читають вірші,
Живе в них сама Любов.
Так було в сиву давнину,
І буде так навік...
Ти тільки не порви струну,
Бо мій вкоротиш вік.
Беззахисна я перед майстром своїм -
Мелодію він творить.
Лине пісня весни, чути стогін руїн...
І знаю - душа звучить.
Так було в сиву давнину,
І буде так навік.
Ти тільки не порви струну,
Бо мій вкоротиш вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018
Від питань шумить у голові
Хочеться не плакать, вовком вити:
«Ну навіщо помилки мої?»
«Навчитись жити» - чую я - «Навчитись жити»
І життя додолу часом гне,
Гірко забувати і втрачати.
«Ну чому біль не минув мене?»
«Щоб цінувати» - чую я – «Щоб цінувати»
Спотикнусь на рівному шляху,
Й починаю знов себе жаліти.
Та нема кому віддать вину…
«Щоб зрозуміти» - чую я – «Щоб зрозуміти»
Що росло корінням у душі
Маю я назавжди відпустити.
«Як не розчаруватись у житті?»
«Зумій простити» - чую я – «Зумій простити»
Правда и кривда завжди поруч йдуть,
Зраду на собі змогла відчути.
«Як мені обрати вірний путь?»
«Себе почути» - знаю я- «Себе почути»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810313
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2018
Ты прости, мой родимый кров,
Что забыт мной опять.
Вновь попрАны заветы богов,
Снова детям отцов не понять.
Угодил я в глухой капкан
И живу умножая ложь.
А на шее тугой аркан
И от страха в коленях дрожь.
Верю в призрачные слова,
Виноватых ищу вокруг.
Только совесть-то не чиста,
И не нужен ни враг ни друг.
Измельчали когда душой
Не заметил никто из нас.
Ты прости меня, род земной,
Что святыни твои не спас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810168
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.10.2018
Век беспутному стоять на перепутье
И дорогу выбирать
Руки связанны да ноги не обуты
Пелену с очей не снять
А дорога не легка
и беда не далека.
Что б по кругу не ходить
мне б поверить, полюбить.
Вот бы кто-то где-то ждал,
вот бы кто-то да позвал.
Но дорога не легка
и беда не далека.
Потерялся путеводный мой клубок
Заплутала жизни нить
Надо мной дамоклов меч и высший рок
Не исполнить, не забыть.
А дорога не легка
и беда не далека.
Что б по кругу не ходить
мне б поверить, полюбить.
Вот бы кто-то где-то ждал,
вот бы кто-то да позвал.
Но дорога не легка
и беда не далека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809955
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.10.2018
Нема мені милішого як ти..
Вкотре цілую сиві твої скроні,
І знов готова на край світу йти
Зі мною крила і вітри,
Бо моє щастя у твоїх долонях..
Нема навік ріднішого як ти...
Вже гнізда свої звили наші доні
Час промайнув і виросли сини,
А я так само жду весни,
І бачу найсолодші сни,
Бо я навік в любові у полоні…
Немає щасливішої як я,
Коли твій погляд на собі ловлю,
Від ніжності навкруг цвіте земля,
І ще попереду літа,
Душа тріпоче знов моя,
Бо я любима і тебе люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2018
Знову я писатиму листи.
В спогадах шукатиму себе.
Напишу «Забудь і відпусти»
А уста шепочуть «жду тебе».
І рука виводить «Не простить.
Що було назад не повернеш»
А в думках «Прийди хоча б на мить»
І надія що мене ти ждеш.
На папері докором тремтить
Знов образа, не знайти слова.
А в душі вогнем палахкотить:
«Все одно моя любов жива»
У листах не видно почуттів,
І слова не стерти за життя.
Як скажи відчути ти зумів –
«Гордість то писала, а не я»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2018