Tit

Сторінки (2/101):  « 1 2»

КОЛИ ТИ ДОЖИВЕШ ДО СИВИНИ

Коли  ти  доживеш  до  сивини,
То  зрозумієш  що  життя  минає,
Й  насняться  вам  дитинства  гарні  сни,
Життя  коротке,швидко  так  зникає.

Було  в  нім  все  і  радість  й  навпаки,
І  труднощі  були  і  перемоги,
Спливають  нам  відпущєні  роки,
Ми  потребуєм  рідних  допомоги.

Побачимо  ми  наших  онучат,
Почуємо  щє  сміх  їх,їхні  сльози,
А  щє  можливо  наших  правнучат,
В  житті  бувають  різнії  курйози.

Так  проживи  достойно  це  життя,
Завжди  радій,жартуй  і  усміхайся,
Та  маєш  відійти  у  небуття,
То  ж  у  гріхах  своїх  покайся.

                                         19.09.15  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820415
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.01.2019