| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Плаче в сумі осінь теплими дощами,
Листопад чекає вже на прихід зими.
На порозі грудень - грається вітрами.
Зіткані на небі пухнасті килими.
Плаче щиро осінь срібними сльозами.
Скинули дерева вбра́ння до весни.
Темні сірі хмари звисли над містами,
Мов коти клубочком, споглядають сни.
Осене, красуне, не сумуй, не треба.
Виспляться коточки - розбіжаться всі.
Усміхнеться сонце над землею в небі.
Заспіває серце радісні пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2021
Дощаться холодні осінні світанки,
І кава гаряча не гріє мій ранок.
В житті не буває ніщо випадково,
Забути не можу її ніжний погляд.
Скажи мені, хто ти? Тебе я не знаю.
Лиш спогад про тебе - і крила здіймаю.
Що робиш зі мною? Так сумно без тебе.
Твій згадую погляд - і падаю в небо!
Щовечора вдома я слухаю тишу,
Свої почуття я у серці залишу.
У світі ніщо не бува випадково,
Я згадую очі її знову й знову!
Скажи мені, хто ти? Тебе я не знаю.
Лиш спогад про тебе - і крила здіймаю.
Що робиш зі мною? Так сумно без тебе.
Твій згадую погляд - і падаю в небо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2021
Перший дзвоник за мить пролунає,
я до школи уперше іду,
перша вчителька радо стрічає,
обіймає малечі юрбу.
І радіють і мама і тато
І сльоза заблищить на щоці
Бо згадали й вони своє свято
Перше вересня - перше в житті
Усміхається осінь барвиста
Першокласників щиро віта
Їх чекають шляхи променисті
У світ знань, у цікаве життя
Перший дзвоник так гучно лунає
І за парти вже кличе дітей
Першу вчительку радо стрічає
Світ безмежний щасливих очей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
Спеко, спеко, чом приходиш ти непрохано-незванно?
Мешканці всі загнанні, хто без «кондішена», до ванни…
Клімат змінено під впливом рук діяльності,
Але не змінено свідомости банальності…
Війни всі, хвороби, пандемії,
ОбнУлення, моралі амнезії –
Усе це наслідки сліпого поклоніння
"Баблу", вигОдам і "Мамонешвіллі".
О скільки ще на цьому Білім Світі
Вправляти будуть Вови, Петі, Віті?
Нехай вже запанує Царство Боже!
А у Саду Любов розквітне гоже!
Усе про все на все свій має час.
Усі поневіряння, що для нас,
Із гідністю лиш треба пережити,
У серці вогник щоб не загасити.
І за можливості лишитися людиною.
З нужденними ділитись десятиною.
Не красти з держбюджету й не вбивати,
На дарвінізм не треба все спихати…
Час прийде – і Його здійсниться воля,
Тож нарікай тоді бо вже на гірку долю…
Що ж, красти – крав, та жертвував на храми.
Чи так мене виховувала мама?
А ще там щось таке казали в школі,
Щоби не йшов супроти влади волі.
Дружина діаманти вимагала,
Коханка без машини не давала.
А ще ж і яхточку хотілося купити,
Тож довелося якось заробити,
Можливо, навіть і нечесно жити,
Бо хтось казав, що Бога нема в світі.
Жила матуся тільки на зарплату.
Всі гроші пропивав безбожно тато.
Дивилися на того тата діти.
Та й долучилися безбожно також пити.
Наркоторгівля в «лапах» поліцьянтів, –
Дружини вимагають діамантів?
З коханкою на морі відпочити?
А прийде Бог, тож треба все змінити…
Кому воно потрібне Царство Боже?
У нім усього того вже не можна.
Навіщо ж нам тоді Йому молитись?
Альтернатива – Дарвіну вклонитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
Каждый сам за себя в этом мире.
Повезло в жизни - значит крутой.
Да и бесятся больше от жиру
и за деньги торгуют душой.
Даже Бога в своих личных целях
до сих пор распинают любя.
Кого скажут, помажут елеем,
а святых в лагерях теребят.
И "цари" всё тщеславно воюют,
исполняя "священный" свой долг.
Утопая в крови, мир беснует,
получив сексуальный восторг.
И пришёл Бог на землю больную
для спасения жизни людской,
указав на дорогу иную,
всем оставил Завет свой Святой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Моя бабушка добрая, милая,
человечик хороший, простой.
И душою, и внешне красивая -
я тебя помню только такой.
И нам было всегда хорошо с тобой,
в твоём доме уютно, светло.
Пирожки твои "лопали" всей семьёй -
таких больше не делал никто.
Помню я твои шутки, весёлый смех
и застольные песни твои.
Ты их пела конечно же лучше всех -
не забыть те счастливые дни...
И подарки твои, угощения
помню, как баловала ты нас.
Твою нежность, любовь, всепрощение
и тепло твоих ласковых глаз.
Моя бабушка добрая, милая,
знаю я, где-то там за чертой,
за последнею самой, невидимой,
мы увидимся снова с тобой.
Ты расскажешь мне всё и поведаешь:
мудрость жизни и глупость мою,
и о Боге, которого гневаю,
хоть и верю в Него и люблю.
И живу в этом мире с надеждою,
что даёт мне ту веру подчас,
не смотря ни на что ты по-прежнему
и прощаешь, и любишь всех нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Я кохаю тебе безтямно,
бо ж не тямлю, що там і як.
В білім світі я сіра пляма –
сексуальний «брудний маньяк».
Ти ж – яскрава прекрасна квітка!
Простодушне, наївне дитя.
Маєш все ти робити чітко, –
На паперах плануєш життя.
Абсолютно з тобою ми різно
і по-своєму бачимо світ.
Гороскопи у нас несумісні,
але те все – умовностей плід.
Як судилося двом бути разом,
дивне таїнство їх поєдна.
Зрозумієш усе не одразу –
глибочінь та без меж і без дна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
---
Мені не вчити жити, любі, вас.
Але думки свої усе ж таки римую…
Слова – вода, і ллється повсякчас,
Від спраги кожен раз вона мене рятує.
---
куди ти ідеш? чи замислився хто
над шляхом своїм і над здійсненням мрій?
і як ти живеш?..
---
Я не художник, не поэт и не писатель,
не сеятель вечно-разумного добра,
прекрасного, увы, я не ваятель.
Но кто же я тогда?
Да кто угодно – просто обыватель...
---
Душа в печали от немощи и от гордыни,
что тяжбят бремя моё, усугубляют ныни.
Сентиментальность сердце заливает слезами.
Стоять пред Богом мне с опущенными глазами...
---
Засыпают снега
желтокрылую осень,
наступает пора
беспощадной зимы.
Очень жаль, что об этом
никто нас не спросит...
---
Мы, любившие жизнь бескорыстной душою,
шли дорогой кривой средь столбов соляных,
ослеплённые злом, оскверняясь порою,
заражаясь недугом людей неживых...
---
Не будет, человек, тебе покоя,
пока ты не изменишь жизнь свою,
пока не сменишь рок придуманных устоев,
пока сражаем ты в бессмысленном бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
розсипалися білим цвітом
сади вишневі навкруги.
замайоріли оксамитом
шляхи далекої туги.
в озерах синіх прохолода,
мотиви "сонячних кларнет".
небесна височінь свободи -
природньо створений сонет.
в житах смарагдиться надія,-
настане час, прийдуть жнива,
і яв`ю стане давня мрія...
нема добра - бо й зла нема...
на мене дивляться охоче
без укорів і без жалю
твої, кохана, ніжні очі
і промовляють: "я люблю".
любов - то дар святий від Бога,
душі натхнення джерело...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Что наша жизнь, товарищи? Игра ли?
Кто сие молвил, видно, был игрок.
Но с этим согласятся тут, едва ли,
Совсем иного смысла пара строк.
И вот они: "В начале было Слово".
И Слово это произнёс Творец –
Бог – жизни нашей вечная Основа,
Всему Начало и всему Конец.
И в этом Слове родилась Идея...
Сосуд из глины жизнью вдохновлён.
Добро и зло – обительницы Змея, –
Плодами их Адам был искушён...
Всё стало быть, что лицезреть мы в силах...
Природы ж суть нам не дано понять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878200
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2020
Дзвоник лунає останній заочно, -
зараз у моді поняття "онлайн".
Будуть надалі і класно-урочна,
і дистанційна системи навчань...
Будьмо, гей!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Приходи на меня посмотреть,
Я тебя тоже рад буду видеть.
Нету в прошлом упрёков, и впредь
Нам с тобой не лелеять обиды.
Мы посмотрим друг другу в глаза
И прочтём сокровенные мысли...
Даже вслух ничего не сказав,
Но и в этом огромный есть смысл.
На меня посмотреть приходи,
Очаруй синевою безбрежной.
Веру в счастье с тобой сохраним
Мы на мысе Любви и Надежды.
Пусть у каждого мыс этот свой,
И на карте его не отыщешь.
Но найдём мы дорогу с тобой,
Ведь найдёт её тот лишь, кто ищет.
Приходи на меня посмотреть,
Обними меня ласково, нежно.
Разлюбить нам уже не успеть,
А любить нам с тобой безмятежно.
Приходи на меня посмотреть
И останься со мною на веки.
Нам без крыльев, увы, не лететь,
Но любовь - крылья для человека...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
НА СКАЛИСТОМ БРЕГУ ОКЕАНА...
ПРЕДО МНОЙ БЕСКОНЕЧНАЯ ДАЛЬ,
ГДЕ МОГУЧИЕ ВОЛНЫ ТИТАНА
ПОЮТ ПЕСНЬ - МИРОВУЮ ПЕЧАЛЬ.
СЛЫШУ В ПЕСНЕ Я ТОЙ ОТКРОВЕНИЕ,
ЖИЗНИ СВЕТ, БОДРЫЙ ВЕЧНОСТИ ДУХ...
ТО ИСТОРИЮ МИРА ТВОРЕНИЯ
ОКЕАН ПОВЕСТВУЕТ МНЕ ВСЛУХ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Країна пращурів моїх,
Синів тяжкої долі.
Росли на теренах святих,
А квітли у неволі.
Країна честі і добра,
Співоча, легендарна.
Здолати нечесті орда
Тебе воліла марно.
Країна, де братерства дух,
Мов криця та, незламний.
І козаків визвольний рух
У всьому світі славний.
Країна божої краси,
Сердець відвертих, щирих.
Дай всім нам, Господи, єси!
Жить в злагоді і мирі.
Ліси і гори, і поля,
моря, Дніпро, калина -
Благословенная земля,
Прекрасна Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020
Весна у розквіті тюльпанів,
Садків вишневих, абрикос.
У розмаїтті трав духмяних.
Блискучість кришталевих рос.
Весна бадьорістю натхненна,
В повітрі – аромат життя
Пробуджує в серцях збудненних
Закоханості почуття.
Така строката, полив'яна,
Щасливо-сонячна, струнка,
Неначе звуки фортеп'яно,
Весни мелодія дзвінка.
Буяє травень смарагдовий...
І лине думка в майбуття...
В повітрі аромат медовий
Натхненно збуджує життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020
Пісня
Вже не курличуть в небі журавлі,
У вересні вони повідлітали
У теплії далекії краї.
Летіли і мене з собою звали.
Поринув я у неба височінь,
Здійняв омріяні угору крила,
І, наче птах, у синю далечінь
Помчав собі за тим чарівним клином.
На мить якусь я став одним із них,
Тим журавлем, що в небі, недосяжним.
І угорі лише збагнути зміг,
Що на землі життя таке прекрасне!
Вже не курличуть в небі журавлі,
У вересні вони повідлітали
У теплії далекії краї.
Летіли і мене з собою звали.
Звали...
2002 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2019
Переклад пісні на сл. Наума Гребньова "Журавлі" (неповний текст)
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
Не в землю нашу полягали спати,
А в небі - вони білі журавлі.
З тих давніх днів, минулих, до сьогодні
Летять, і нам їх чути голоси.
Чи не тому із сумом і безмовно,
Здіймаєм погляди усі ми в небосинь?
Летять у вирій журавлі далекий.
В утомі з них ніхто не відстає,
Але між ними проміж є маленький,
Можливо, місце буде то моє.
Час прийде - разом я із журавлями
Летітиму у неба сивій млі.
Згори звернусь пташиними словами
До вас усіх, кого залишив на землі.
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
Не в землю нашу полягали спати,
А в небі - серед білих журавлів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2019
Переклад пісні "Есть только миг" слова Л. Дербеньова
Примарно все
В цьому світі бурхливому
З минулого є
Лише мить в майбуття.
Саме ця мить
Всіх нас робить щасливими,
Саме ця мить
І є наше життя!
Покій повік -
Серце геть не порадує.
Покій повік -
Для старих пірамід.
А для зірок,
Що зірвались і падають,
Є лише мить,
Найяскравіша мить!
І нехай крізь віки
Уперед цей крокує світ,
Мені з ним незавжди
По дорозі одній.
Найдорожче усе,
Що я маю у плині літ, -
Це лише мить
У світ-долі моїй.
Що на шляху
Може нам ще спіткатися?
З минулого є
Лише мить в майбуття!
Саме за неї
Ти мусиш триматися!
Саме ця мить
І є наше життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815020
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2018
Переклад уривку пісні з рок-опери "Юнона і Авось" на сл. А. Вознесенського
Ти мене на світанку розбудиш,
Босоніж проводжати поквапиш.
Я ніколи тебе не забуду!
Ти ніколи мене не побачиш!
Заслонивши тебе від застуди,
Я в молитві до Бога зазначу,
Ти ніколи мене не забудеш!
Ти ніколи мене не побачиш!
Ти тремтиш вся від вітру кохана,
Карі вишні перлинками плачуть.
Повертатись прикмета погана -
Я ніколи тебе не побачу!
У високість полинуть беззначну
Ті слова, що лунають з усюди!
Я ніколи тебе не побачу!
Я ніколи тебе не забуду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2018
Зухвалі ба́ллоне яскравих кольорів,
Строкаті вогнища навкруг замайоріли.
Красуні осені світанок вспломенів.
Вона мене до себе в гості запросила.
В очах коханої - ще літа дзвінкий спів,
І сяє в них сьогодні усміх смарагдовий.
Як добре те, що я колись тебе зустрів.
І зустрічати тебе хочу знову й знову.
Летять роки, немовби журавлиним,
У далечінь безмежну, стрімким клином
Нестримно… Їх ніщо, нажаль, не спинить.
Спадає дощ холодний перлами в траву.
Живу наразі я ві сні і на яву
В осінніх спогадах весняних рандеву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814090
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 16.11.2018
Зухвалі кульбіти ранкових туманів,
Вже бабине літо нитками сріблиться.
Осінь у політермічному стані.
Серед вогнищ яскравих, на жаль, не зігріться.
Лиш в очах твоїх ніжне тепло відчуваю.
І нехай в них сьогодні смарагдовий смуток,
Що в далекі краї журавлі відлітають...
Жоден з них вже не зможе назад повернутись?
Журавлі ті - літа, що так стрімко спливають.
Зовсім юні ще вчора були ми з тобою,
А сьогодні вже скроні снігами вкриває...
Але що мені з того, - ти поруч зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2018
Місячне небо
У дзеркалі хвиль
Вбереться в намисто зіркове.
Тебе я почую за тисячі миль -
Відлуння, відлуння,
Ми довге відлуння любові.
Відлуння, відлуння,
Ми довге відлуння любові.
До тебе мені,
Де б це ти не була,
Торкнутися серцем
Так легко!
Любов за собою
Нас знов повела.
Ми ніжність, ми ніжність,
Висока зіркова, далека.
Ми ніжність, ми ніжність,
Ми ніжність зіркова далека.
З тобою на Небі
За межами мрій,
Де білі клубочуться хмари,
Зустрінемось знову
щасливі такі!
Ми пам’ять, ми пам’ять,
Ми вічная пам’ять, кохана!
Ми пам’ять, ми пам’ять,
Ми вічная пам’ять, кохана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018
І куплет
Море бурхливе
У гомоні чайок.
Під пісню прибою
Світанок взійде.
Серце, як друга,
Море стрічає,
Серце, як пісня,
Лине з грудей.
Приспів
О, море, море!
Своїм вірним скелям
Ти ненадовго
Даруєш прибій.
Море, візьми мене
В далекії далі,
Вітрилом червоним
З собою візьми.
ІІ куплет
Зорі у сумі,
Шукаючи ласку,
Крізь синюю вічність
Летять до землі
Море назустріч їм
В дитячі казки
На синіх долонях
Несе кораблі.
Приспів
О, море, море!
Своїм вірним скелям
Ти ненадовго
Даруєш прибій.
Море, візьми мене
В далекії далі,
Червоним вітрилом
У світ синій свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813604
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2018
І знов наснилося мені!
Скажи, чому лише ві сні
До мене ти приходиш ніжна
Жадана діва, дивовижна!
Чому в смарагдових очах
Слізьми виблискує печаль?
Чому у холоді журби
Тремтиш така самотня ти?
Приспів
Я лід ночей твоїх холодних розтоплю!
Звільню тебе з полону самоти й жалю!
Для тебе зорі в небі запалю ясні,
Щоб ти щасливою була в моєму сні!
Я лід ночей твоїх холодних розтоплю!
Звільню тебе з полону самоти й жалю!
Для тебе ясні зорі в небі запалю,
Лише поклич мене, поклич мене, молю!
Чому нас доля роз'єднала?
Невже вона не помічала,
Що наші душі поріднились?
Їм бути разом так хотілось...
Але уже без вороття
З'єднала з іншим ти життя.
І я в коханні одиноко
Плачу за гордість так жорстоко!
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2018
Київ надихає...
Мандрую знов, блукаючи містами.
В миттєвостях -- вражаюче буття!
Окрилююсь мрійливими думками.
Радіє серце, як мале дитя.
І блиск очей строкатих перехожих, --
Їх долі зчитую неважко із облич.
Мільйони драм, так схожих і несхожих,
Писатися продовжують і вдень, і вніч.
І кожен щось несе своє -- інтимне.
А хтось так хоче бути не таким...
Спокійний -- он, а он -- ну геть нестримно
Хизується усим "добром" своїм.
Ось -- ввічливий і вихований друже.
Он -- посміхається, але в душі -- сльоза.
Компанія регоче гучно дуже,
А он хтось сунеться, немов ота гроза.
Подружжя йде щасливе з діточками,
Малі радіють, дзвінко гомонять.
Гарнючки малолітні з цигарками, --
Авжеж, і приклад є із кого брать.
Загальний настрій жвавий і бадьорий!
Де хто танцює, де лунає спів.
Хто вдома був ображений, суворий,
Сюди прийшов -- куди й подівся гнів.
Так! У містах великих туристичних
Завжди вита в повітрі волі дух.
І скільки не ходжу маршрутом звичним,
Мене все ж надиха цей вічний рух.
Такі ми різні Богові створіння,
Але в усіх -- лише одна ж мета:
Мир, злагода, взаєморозуміння,
Стосунки, дружба, і любов свята!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812827
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 06.11.2018