| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
Ти дивишся на сонце, мружиш очі
А я рахую секунди до поцілунку...
В тобі весняні ранки, літні зоряні ночі,
Крапелька чортівні і медова отрута...
Смієшся... І сміхом граєш на серці,
Ворожиш на клавішах моєї душі...
В тобі водопадом пристрасть ллється
Дотики твої незмірено пекучі й вогняні...
Ти життя в моїх спустошених венах,
Стовідцоткова настоянка ніжності...
Твоя любов вимірюється в ерах,
Моя — це єдиний різновид вічності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021
Життєве поле заміноване, але ти маєш крокувати!
Ти маєш навчитися літати без крил!
Ти маєш стати взірцевим солдатом!
Ти маєш... Навіть якщо немає і крихти сил!
Ми живемо, як риби в світовому океані —
Хтось зграями, а хтось одинаком.
Комусь свій панцир, а комусь всі перли і корали
Воюємо де чий пісок, де чий кордон...
Ти пам'ятай, що за своє — чесно, віддано і щиро.
А за чуже — з повагою, без заздрості і зла.
Єдине, що тебе тримає — це шалена віра,
Єдине, що тебе руйнує — зневага до життя!
Тож обминай всі міни та капкани,
А компасом завжди є полюс правди і добра.
Лікуються безслідно лиш тілесні рани,
А от в душі ніколи прірва не зника...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021
Не важливо баритон чи тенор в голосі твоїм,
Скільки голосних чи приголосних звуків.
"Справжні" — наш з тобою псевдонім,
Важливо те, що ми тримаємось за руки.
І байдуже які тілесні шрами й рани
Намалювала доля на тобі й мені...
Врятує нас єдине — лікуватися губами
Від зрад людських, від наглої брехні.
Нема різниці що було до нас з тобою,
І те, що я на каву, ну а ти на чай...
Ми можемо лишатися самі собою,
Єдине, що важливо — щиро покохать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Кілометри між нашими губами,
Міста між поглядом, сезони між теплом.
Обіймаю себе, як твоїми руками,
Зав'язую все це десятим вузлом.
Чекання вже стало супутником долі,
Я давно полонянка твоєї "фортеці очей".
Мені, коханий, вистачить сили і волі
Віджити сотню безсонних ночей.
Зійдемося в одне — орбіта і планета,
І хоч далеко ти, та серецем при мені.
Скажу я чесно, відкрито і відверто —
Ми щось космічне на людській землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Незвичний
Непроханий
Непізнаний
Стоїш на пероні, шукаєш привід лишитись,
Ти зранку забув поголотись,
Замріяний
Заспаний
Заревосяйний
Привабливий
Пристрасний
Принциповий
Ти очима смієшся і розмовляєш,
Сторонишся душею, гріхом замовляєш,
Невпинний
Небесний
Невипадковий
За віру
За ніжність
За чесність
Тавруєш усе, що відходить від істин
Наповнюєш пустку важливим змістом
Про правду
Про вірність
Про бескінечність
Я від тебе
Я для тебе
Я за тобою
Ти полярна зоря моїх чорних дір
Мій скульптор, художник і ювелір
Я тобі щирістю
Я тобі пристрастю
І просто любов'ю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Ту, яка збирає осіннє багряне листя
І пише на ньому поезію серця.
Ту, що ходить туманними ранками середмістя,
Ту, яка несамовито й відверто сміється.
Ту дивачку, що вміє прощати й любити,
Ту, чий голос записаний на диктофон.
Ту, що сама обирає правила битви,
Ту, що складається із табу й заборон.
Ту, яка замовляє імбирний чай у кав'ярні
І дивиться жахи в самотній квартирі.
Ту, чия душа заблукала десь у книгарні,
Ту, в якої вуста привабливо щирі.
Ту, погляд якої змушує прокидатися сорому,
Ту, що палає вночі, а на ранок не зостається.
Ту, штормам якої позаздрило б море,
Ту, чий дотик опіком на мені відіб'ється.
Ту, яка любить співати десь опівночі,
Ту, яка не вміє дружити з жінками.
Ту, про яку вголос не говорю́, а шепочу
Ту, яку так безмежно і сильно кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Занурився в осінню прохолоду
Дубовий листопад тисячоліть.
Люблю я шат багряних вроду
Й твоїх очей незайманий зеніт.
Блукаю вулицями, п'ю каву з автоматів,
Полохаю на площах голубів.
Вишукую нові сузір'я золотих дукатів,
Але душею десь тиняюся в тобі.
Бунтують айстри фарбами в тумані,
Калейдоскопом листя тріпотить.
У осені завжди розмиті грані,
Мені б з тобою тихо шепотіть.
З дощем мовчатиму про вічне,
А з вітром відпущу пусте.
У осені є щось незвідано магічне,
В тобі є щось незвідано близьке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Можна сьогодні тебе до чаю?
А якщо хочеш, то можна й до вина...
Я люблю без цукру, проте, знаєш,
Я б дозволила собі солодкого гріха.
Можна тебе до самого ранку?
Відключемо розум, дамо волю серцю...
Не дивися, що темно. Я закрила фіранки,
Тож шукати алібі не доведеться.
Можна сьогодні я буду твоєю?
А краще, щоб ми були одним цілим...
Я знаю, що це божевільно-прекрасна ідея
Злитись докупи душею, думками і тілом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Розвіявся за вітром спомин про кохання,
Твоє колись нестримне, а сьогодні вже чуже...
Я так і залишилася в напівзітханні,
Як ти задів мене своїм ножем...
Судомить очі, а я все намагаюся сміятись,
А я усе білю вуглі в своїй душі...
З тобою треба знову одягатись,
Писати ці заплакані вірші!
І хоч би крикнуть, хоч би заридати,
А хоч і мовчки — тільки відпусти...
Скільки ще тебе лишилося скидати,
Щоб не блукати в коридорах темноти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Під зорями, омитими туманним небом
Живе і хвилями шумить Дніпро.
Моя Вкраїно, знову я молюсь за тебе,
Піднявши до небес зіниці і чоло.
Молюся за твої незаймані простори,
Поля безкраї і калину під вікном...
Хай сяють золотом твої святі собори
І доля більше не гірчить нам полином.
Як матір ти нас виплекала і зростила,
Сама ж не молодієш з довгими роками...
Не опускай, рідненька, вільні крила —
Ти будеш жити нашими гарячими серцями!
І будеш мальвами цвісти по селах,
Співати солов'ями у вишневому саду...
І хай історія твоя, місцями невесела,
Тебе малює лиш квітучу й вічно молоду.
Волезакохана і серцю мила Україно,
Я чистою душею мо́лю Бога про одне,
Щоб піднялися пошрамовані коліна
І посмішкою заіскрилося лице!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
Наші тіла танцюють на зім'ятих простирадлах
Танго несказаних і непочутих слів...
Я знову в обороні, знов на барикадах,
Але від твого доторку ніжнішає мій гнів...
Те неземне кохання стало божевіллям,
А як цілуєш — гіркота солодшає в мені...
Проте на ранок я з наївного похмілля
Топитимусь в твоїй незайманій брехні!
Ти оголив мене, а взяв лиш тіло!
А я ж так сильно, віддано, душею...
Як тільки по частинкам серце відболіло,
Твої долоні знову за доступною межею...
Я до ненависті кохаю всі твої пороки,
А ти обожнюєш всі вигини моїх колін...
Хто б вилив ці мої нестерпні вроки?
На простирадлах знову все без змін...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2020
Твои глаза кофейные озёра
В тенистом бархоте ресниц,
А на носу веснушковое поле
Без горизонтов и границ...
Манят волос кудрявых сети,
Что шелком вьються по спине...
А с ними вальс танцует ветер
И ты милее так втройне!
Я губ твоих медовых сладость
Хочу познать до миллиметра,
Скупать в греху наиграную святость,
Зацеловать тебя по сантиметрам...
Но взгляд твой холоден и резок,
Тоскливо мне смотреть в твои глаза.
Кофейные озёра мне пускают бесов,
Штормит меня их гордая гроза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886224
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2020
Твои слова — вода с излишком сахара,
А я люблю максимализм в поступках и делах!
Мне вечно мало будет взгляда, запаха,
А ты опять бежишь куда-то впопыхах!
Я не хочу спешить и не хочу играть в догадки.
Мне прямо в лоб о чувствах и любви...
Я не могу скрывать в глазах осадки
И наново налаживать на сердце швы!
Реанимация бессильна, разряды слишком слабые,
До комы нам осталось пару ссор...
Поэтому давай без желчи й гадостей
Напишем эпилог с названием "Недолюбовь"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882196
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.07.2020
Ты целуешь напористо, неожиданно, броско,
Необузданно страстно, наполненно, сочно!
Губы с температурой топлёного воска
Рисуют на теле узоры порочно!
Растекаясь во мне ручьями желаний,
Находишь ты пристань в гавани сердца...
Штормит от твоих бесстыжих касаний
И я покидаю состояние инерции!
Мурашит, дрожит, трепещет, волнует...
Ты сладко-ритмично уведи нас в любовь!
На спине я галактики тебе нарисую,
Ты испей нас неспешно, до дна обескровь!
В этом безумии чернильного мрака
Заискри мне глаза, прошепчи колдовскую.
Чувственно доведи до аншлага,
А я всё засекречу и зарифмую!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880747
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2020
Виший мені, мамо, щастя на сорочці,
Заквітчай барвінком і зігрій долонями чоло.
Від кохання соловіють мої карі очі,
Від кохання, мамо, серце квітом зацвіло!
Виведи, матусю, хрестиком червоним долю,
Проведи стежину і засій добром...
З ним я, мамо, буду вічно молодою,
З ним долоні воєдино заплелись вузлом!
Не фарбуй, матусю, полотно у чорне,
Заблукай журбу мою дрімучими лісами.
Так як ти любов'ю жоден не огорне,
Лиш твої пісні дзвенять на серці солов'ями.
Я в коханні! Мамо, благослови його на вічність,
Бо саме ти колись любов заклала у мені!
Залиши, матусю, на сорочці свою ніжність,
І турботу, ласку виший хрестиком на полотні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Рассправить паруса, отдаться волнам жизни,
Испить до дна её спонтанность и гореть!
Гореть огнем, да так, чтоб в небо искры
Летели звёздами, не смея потускнеть...
И полюбить в себе все грани, шрамы, боли,
Дышать свободой, приучиться верить..
И не солить того, кто в искренности недосолен,
И не стучать в захлопнутые двери!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876800
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2020
Я єднати буду родимки на твоїй спині,
Малюватиму сузір'я різнобарв'ям кольорів!
Заквітчаю зранку ліжко у жоржини,
Викраду тебе з солодких напівснів...
Ти можеш закурити, губи одягти в червоний,
Але вночі була ти наскрізно моя!
Без світла ми романтики, а вдень дурні актори,
Температура впала знову до нуля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Вальсую я в твоїх граційних ритмах
І музику нам тихо крапотить сльозами небо.
Таких чарівностей не зустрічав у жодних відьмах,
Очей таких палких ще пошукати треба...
Вином ти розчинилася в моїх артеріях і венах,
І прокляла кохати хмільно, солодко, нестримно...
Таких як ти обожнюють мільйонами на сценах,
Такі живуть в думках секретних та інтимних.
Медовими нектарами твоїх очей милуюсь,
Ловлю октави шепоту ніжно-терпкі...
Твої вуста або любов'ю зацілують,
Або ж словами спалять в гнівному вогні.
Не думав я, що можу жадно так кохати
І жити солов'їним божевіллям твого сміху...
Таких як ти потрібно до нестями обіймати,
Такими треба марити, бездумно шаленіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
Мы зо́всім про інше, зо́всім про різне
І тут на контрастах далеко не виїдеш.
Від грубості в'януть паростки ніжності,
А між полюсами середини не вибереш!
Я завжди́ про єднання, а ти про свободу.
Від мене занадто, а тебе дефіцит.
Ми не варті ворожого гріховоду,
Хоча в цьому і є якийсь колорит...
Я про тактильність, а ти про дистанцію.
Мені очі в очі, а тобі, ніби наскрізь.
Не сходимось ми в одну комбінацію,
Виходить істерика, а хотілося б радість...
Я про щасливе сьогодні, а ти про минуле.
Моє то сміятись, твоє — то глухо мовчати.
Вібрації наші розубились, не перетнулись,
Тож не бачу сенсу їх розтрачати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2020
В моем апреле выпал снег
И ты не позвонишь, что б обсудить погоду...
Мне стал далёким самый близкий человек,
И подарил тоскливую свободу.
Я не узнаю больше как ты встретил утро
И не услышу вечером уставший, но любимый голос...
Ты знаешь, без тебя невыносимо трудно,
Я как могла с собой боролась...
Меня нежнее за тебя никто не назовёт
И мне совсем не спиться без твоих "волшебных снов"...
Там где-то в сердце невыносимо так печёт,
А ты ушел, оставив тысячи следов...
И больно от того, что не могу тебя коснуться,
И горько стало мне от сладких поцелуев...
Но не проси простить, назад вернуться,
Мы прошлое уже назад не наколдуем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872056
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2020
З тобою зорі запалали, наче вперше,
Я доторкнулася до кожного таємного сузір'я...
І бунт ритмічного шаленства в серці
Підбурює порушити умови перемир'я...
З тобою небо помережане мрійливістю,
І знівечені крила знов кружляють вище хмар,
А мої очі бавляться дівочою грайливістю,
Бажаючи пізнати вуст твоїх хмільний нектар...
З тобою в морі тоне кожна зболена сльоза,
І хвилями солодкими омиє давні рани...
Твої криштальні очі, наче вранішня роса
Загоять ниючі глибокі шрами!
З тобою швидше затихають заметілі
І тане вічна мерзлота в моїх світах...
Тепер я не боюсь миттєво загоріти
В обіймах ніжності, у дотиках твого тепла...
З тобою просто до нестями залюбилась,
Глибоко-віданно коханням дихаю, живу...
У тебе, наче лозами без просвіту обвилась,
Тебе від себе вже ніяк не розділю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2020
Як багато нам для щастя треба у житті?
Надіюсь це когось хвилює у "вірусові" будні...
А треба просто бачити зірок палкі вогні,
І відчувати — поряд є такі ж звичайні люди!
Що щастя в теплих обіймах рідних і дітей,
В дружніх розмовах без блокад у виді масок,
Воно без сірих стін, глухих і замкнутих дверей,
У відчутті: "Я не один! Ми всі єдине, всі ми разом!"
Що щастя краще відчувається без латексних перчаток,
Воно в теплі людських сердець, міцних рукостисканнях.
Коли важлива людяність, а не достаток
І дихається вільно, без хворобливого вагання...
Щастя — це пахощі квітучої весни,
Яку стрічати краще поряд із коханими,
Під спів пташиний, хвойний запах від сосни
Без остраху бути цілованими та бажа́ними...
Інфекція вона ж не тільки у повітрі
І її ціллю являються далеко не легені...
Хворіє більшість з нас давно на світі
Щастям, жадібно набитим у кишені...
Вірус байдужості він теж глобальний
І кашель егоїзму теж у декого хронічний!
Й питання щастя звучить парадоксально,
Чи так багато треба нам в цей час епідемічний?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2020
Я солодити буду поцілунки
Щоб до нестями, щоб до млості...
І на вустах лишу гарячі візерунки,
Набридну до безжалісної злості!
Будити буду фіалко́вими очами,
Дражнити буду кучерявим морем...
Відплатишся мені перченими ночами,
Огорнеш в насолоду й сором!
Я лоскотати буду віями долоні
І змушу танцювати сальсу на вуглях...
Кохай мене, як я п'янію від півоній
І підкори мене в усіх нічних боях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2020
В твоїх очах сапфірові вершини
І крапельки смарагдових полів.
В моїх — відтінки бу́рштину й цитрину,
Мільйони те́рпких кавових вузлів!
Твої вуста — розе́ із присмаком любові,
Мої вуста — рубін, напівсолодкі Каберне́.
Коли перетинаються їхні кордони,
Душа німіє, бо надто вже міцне!
В твоїх руках магнітне поле ніжності,
З відтінком хамства Ре́тта Ба́тлера.
Мої — це дотик мрійності та щирості,
Симфонія тактильності мого й твого співавторства!
Твоїми тембрами гіпнотизуються думки,
Голос глінтвейном зігріває і п'янить...
З моїм сопрано оживають всі хто без душі,
В тобі ж воно коханням мерехтить.
І я блукаю мапою, стежками твого тіла,
Планетою моєї пристрасті, ванільного шаленства...
Залюблена тобою, але цього й хотіла,
Нехай без відпочинку! А нащо нам сієста?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2020
Найкращий демон, найрідніший,
Я не покину наш з тобою адський рай...
Бо твої губи найтепліші, найніжніші,
І все до чорта, як ти не карай...
Нестримна пристрасть, пряний аромат...
Твої льодя́ні руки на мо́їй спині.
Володар мого тіла, всіх координат,
Ти Бог моєї грішної святині!
А ми з тобою наче той кришталь...
І більше стало тріщин, і глибшає провалля.
Твої нічні обійми — ось де наш шпиталь,
А мої ясні очі суцільне запечалля...
І всі кругом сказали б "мазохістка"!
Та що мені до них, бо я ж в тобі горю...
Моє кохання чисте, безкорисне,
І лиш від тебе, і для тебе я творю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
Нам треба навчитись цінувати хвилини!
Такі справжні, теплі, непідробні моменти.
Ми життя міряємо не тими мірилами
І не тим кланяємось постаментам.
Ми тримаємось за примарні престижні канони,
А варто б міцніше взятись за руки...
Бо у цьому світі на всіх знайдуться патрони,
Всім вистачить негараздів, зустрінуться різні гадюки!
Любити потрібно — щиро, чесно, відкрито...
Бо життя — це ніщо без близької людини.
Не бийтесь у двері, де для вас завжди закрито,
Не збивайте до крові коліна дорогами, що стали чужими!
Задивляйтесь в закохані очі, а не в нулі на банкнотах,
Цілуйте руки батьків, обіймайте міцніше дітей...
Не марнуйте життя на обридлих роботах,
Не робіть із нього сумний Колізей.
А життя вимірюється дорогоцінним подихом,
І доки ти здатен черпати повітря в легені
Та мерхтіти на життєвому обрії спалахом,
Лови миттєвостей яскраві, незабутні акварелі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2020
Мій дім — там де твої очі спопеляють моє тіло.
І мені до одного, що світ твій частіше чорно-білий!
Я вмію малювати сонце, троянди і море,
І там корабель твій, вибач, але точно потоне.
Наше життя — це рельєфи зморшок і шрамів...
Повір, від мене ти їх найбільше дістанеш!
Та не хвилюйся, мій дотик гарячий і ніжний.
Я зігрію, бо прогноз на завтра морозний і сніжний.
Мій спокій в твоїх надійних, зморених долонях.
Ти звісно можеш перечити, але ти втратив свою волю!
Я ще та безсоромна вміла шахрайка,
На мені твої шорти, на мені твоя майка...
Твій всесвіт захопив мої палкі зоряні ночі,
Тож роби, мій демон-спокусник, зі мною, що хочеш...
А на ранок заобнімай, зацілуй смагляві плечі.
Я не в гості, я назавжди, доречі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020
А хочеш прочитати кардіограму наших сердець?
Кардіограму шаленства й обірваного щастя...
Запиши мої літери імені на папірець,
Скури з табаком, запий віскі, але забути не вдасться!
А ми ж мерехтіли гірляндами посмішок, вогнями цілунків...
Та вибило пробки, і тепло́ охололо за мить.
Ти не рахуй моїх недоліків, не вистачить пунктів...
Краще тікай, бо якщо я взірвусь, то й тобі загорить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858203
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.12.2019
Кисіль вишнево-яблучний, млинці із медом,
На кухні пахне дровами, липою та барбарисом...
Й неначе зупинився час, тут завжди, як в дитинстві —
Бабуся наливає чай, дідусь вкриває теплим пледом.
І дві пари очей, оливково-блакитних,
Як дві зорі осяюють останні свої роки.
Тебе щипають уже за не дитячі щоки,
Даруючи й твоїм очам свої жевріючи вуглинки!
На дво́рі з вітром бореться могутній дідовий горіх,
А поруч з ним калина нахиляє до землі вогня́ні грона
Пройшовши через сотні міст і вулиць ти, нарешті, вдома
Ховаєш сльози, цілуєш батьківський поріг!
Ти знаєш тут кожен куточок, шпаринку, квіточку, стежку...
Тут виліковуються всі негаразди й хвороби,
Зникають всі заздрощі, столітні образи та злоби,
Тут має вартість тільки любов і бабусі мережка.
Я хочу знову блукати лісами малини,
Рахувати кружечки багряних "божих корівок",
Не бачити сірих будівель, світлофорів, бордюр і бруківок.
Хочу повернутись до дитячого раю, хоча б на хвилину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2019
Ти мені чомусь відразу заколов,
Задихався, задумався і затремтівся...
Без жодних дотиків, зізнань, пустих розмов,
А поглядом, глибоким поглядом зі мною сплівся!
Ти в очах моїх іскринками замерехтів,
Вуста всміхнув, закоханість посіяв.
Крилами метеликів в мені зашелестів,
Зачарував, заполонив, замріяв!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836524
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.05.2019
Торкнись до мене ніжним подихом,
Весняним цвітом вишні лоскочи,
Хай буде надто терпко й солодко,
Ми просто заблукаємо у цій імлі.
Загорни мене бузковим ароматом,
Дай роздивлюсь твої смарагдові зіниці...
Можна тебе повністю в себе увібрати,
І розгадати твої маленькі таємниці?!
Викради мене на весняний світанок,
Забери, зачаруй голосом солов'я...
Порахуй скільки у мене на носі веснянок,
А я просто скажу, що навіки твоя!
Давай разом збирати кульбаби,
Пити з м'ятою чай на сході зорі,
А вночі просто лови мої зваби,
Розпалюй жагучі й нестримні вогні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2019
Справжнє кохання не просто вичавити з серця,
Його не видалиш натянуто сказавши: "Не люблю!"
Ти будеш битися із ним у не одній істериці,
Або мовчати тижнями в сльозах, в холодному жалю...
Ти тягнутимешся знову до очей, волосся, рук...
Шукатимеш тіні близької, а може й чужої людини.
Ти краще відчуєш увесь колорит адських мук,
Ніж відірвеш від серця його половину!
Ти будеш латати безодню сірими днями,
Шукатимеш порятунку в роботі, друзях, родині...
А потім пірнатимеш у самотність ночами,
Втратиш "трішки" надії і "крапельку" віри!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2019
Она была безумна, как вулкан,
Могла прожечь словами, будто лавой,
Могла уйти ни слова не сказав,
Она была необъяснимо странной!
Она всегда любила без остатка,
Немыслимо и до потери пульса...
Не думала о том, что будет завтра,
Могла уйти и больше не вернуться.
Она красива, но не только внешним видом —
Душа её, как море роз...
Прекрасная, но шипами колит сильно,
Довести легко её до слёз!
Её понять, порою, очень сложно,
Загадками манила с каждым днём сильней.
Но без неё мне просто невозможно,
Ведь никого на свете нету мне родней!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831110
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 30.03.2019
Мы с ним больны, безнадежно больны друг-другом,
До того, что дышать становится все тяжелей...
Он для меня и боль, и в то же время чудо,
Он может исцелить, спасти, а может спрятать в клетке из цепей!
Его наверно выдумали бесы Афродиты,
И вот один из них, живёт в моей ещё нетронутой душе...
Я стала ласточкой на диких скалах монолита,
Только как мне выжить, ласточке с папье-маше?!
Я даже не могу блеснуть слезой под его пылким взором,
Когда в сердце печаль — в его глазах мое спасенье!
Он никогда не посмотрел в мои зеленые с укором,
Но и его любовь в них не нашла свое немое отраженье...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828457
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.03.2019
При згадці про тебе у мене здригається тіло,
Це якийсь безсмертний зв'язок двох стомленних душ.
І щемить знову те, що , здавалось, давно відболіло.
Я кричу, що піду та як завжди лишусь...
При згадці про тебе губи німіють, і голос хворіє,
Мої очі горять, а твої — океан Антарктиди,
При згадці про погляд вся моментально зомлію —
Ти ідеальний, а всі інші просто гібриди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827903
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.03.2019
Я люблю твої кавові очі,
Проникливий погляд, його теплий блиск,
Лю́блю горбинку на тво́єму носі,
І те, що бурчиш щось під нього як спиш...
Я люблю сильні, трішки шаршаві долоні —
Їх холод для мене тепліший за сонце.
Люблю бездонне, незвіданне море,
Що так ніжно й ласково до мене шепоче...
Я лю́блю тво́є сердечне мовчання,
Мені для любові слова не потрібні!
Найважливіше — це дія і дотик в коханні,
Люблю твої теплі, ведмежі обійми...
Я люблю неслухняне волосся,
І те, як з ним грає подих осіннього вітру,
Люблю в тобі своє відголосся,
У нас із тобою все по ниточкам зшито...
Я люблю твої зовнішні й внутрішні шрами,
Коли в тебе болить, то й мені заодно...
Я люблю дивитись за твоїми вустами,
А поцілунки... Люблю їх солодке вино!
Я кохаю тебе до мілімікрочастинок,
Ти мій вірус, що змусив душу хворіти...
Я полюбила твої найтемніші відтінки,
Люблю тебе всього, і буду любити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019
На побитых часах пять утра,
За окном злится метель,
Он допивает бокал сухово вина
И мечтает, что там за окном всё же апрель...
И вспоминает кудрявые, рыжие волосы,
Звонкий хохот, заводную ухмылку...
Он её по клеточкам впитал в себя полностью,
Каждую ядовитую жилку!
Он дал имя всем ресничкам,
Родинкам, шрамам,
Полюбил для других мерзкий характер...
Она лишь травила вино в его бесконечных стаканах,
Любила слишком запутано, слишком абстрактно!
Он видел нежность в её резких движеньях,
Слышал любовь в глухом "ненавижу"...
Она обходилась всегда без истерик,
Просто взглядом снесла его крышу!
И пускай она его всего же убила,
Он будет дышать с ней в один такт,
Она будет всегда для него самой милой,
И то что ушла, это всего лишь антракт...
Он допивает вторую бутылку вина,
Она в далеке где-то снова хохочет,
За окном, как и он, страдает зима,
И стает его спутницей в эти бессонные ночи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822500
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.01.2019
Наша любовь, как запотевшее стекло —
Такие же неясные, размытые чувства...
Осталось засыпать это все осенней листвой,
И вроде бы полно всего, а вроде бы и пусто...
Наша любовь, как острая зубная боль —
Мы тянем за нервные нити истерик...
А нежность всю съела оскорблённая моль,
Ты её можешь слезами моими измерить!
Наша любовь, как твой пьяный бред,
От которого все время болит голова...
Ты любишь тьму, а я люблю свет!
Что то общее? Нет! Никогда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820059
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2019
Зігрій мої вічно вкриті кригою руки,
І поцілуй усміхнено в носик,
Злови своїм серцем мого перестуки,
І розтстав по місцям мої парадокси.
Заплети воєдино весь хаос дівочих думок,
Стань істориком одного на двох почуття...
Начаклуй сузір'я із наших зірок,
Інопланетно влети у мо́є життя!
Розпусти бутони кохання в легенях,
Дотиком розбуди всі атоми тіла,
Сконструюй в мені все, наче геній
Напиши мене, випусти свої таємні чорнила!
Додай до моїх тарганів ще й своїх,
Залоскочи давно сумуючу душу,
Спокутуй кожен мій нажитий гріх,
Перетворити в океан прозору калюжу...
Стань місяцем мого темного світу,
Будь еліксиром посмішки на вустах,
Можеш взірвати всі динаміти,
Лише поселись в найтемніших мо́їх кутках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2018
Я запах твой люблю безумно!
Твой аромат кружиться с тёплыми ветрами...
Мне от него бывает очень дурно,
Я обниму тебя скорей руками?
Ты пахнешь летом и морским прибоем,
А иногда машинным маслом и бензином...
Ты пахнешь нежностью, необъятимой болью,
И лечишь раны будто вазилином...
Ты аромат любви — той искренней и бесконечной,
Я чувствую её, вдыхая запах твой родной...
Он в памяти моей останется навечно,
Как и голос, и взгляд горячий твой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819532
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.12.2018
Ми пили дешеву, гірку каву
В холодній, сірій квартирі..
І нехай я тебе зовсім не знаю,
Але ж ми разом і безмежно щасливі!
І до біса, що надворі небо плаче дощами
В твоїх обіймах негода безсильна...
Я зачарована твоїми палкими очами,
Я розчинилась в тобі, але всеодно вільна...
Твоє тіло пахне морем та вітром,
Коли ти торкаєшся — серце шалено рве груди,
Ми на іншій планеті, а можливо за межами світу
Але завтра все це навіки забудем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2018
Ви знаєте, люди збідніли
У такому "простому" понятті душа!
І цій бідності немає жодної міри,
Немає ні виправдання, ні співчуття.
Можливо, серце — це всього лише орган,
Можливо, сльози просто солона вода,
І ліпше ростити в собі лише погань,
Без краплі любові й людського тепла!?
Чому обійняти — це зараз так складно,
А щире "пробачте" — вимираючий вид?!
Всі висміюють нерішучість і безпорадність,
Хоча таким можна назвати весь світ!!
А якщо посміхнутись собі просто так,
То одразу ж подумають: "Якийсь божевільний!"
А не те, що це просто радості знак,
Який нині в суспільстві рідкісно-цінний!
А друга можна сьогодні зрівняти із ворогом,
Та й той не настільки дволикий...
Всі відносини нині посипані порохом,
Одна і́скра і ти уже вбитий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818842
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 24.12.2018
Ви знаєте, в нього характер зимовий,
І не кажіть мені, що так не бува!
В нього колір очей сіро-бездонний
І трішки замерзла льодом душа...
Він може інієм вкривати душі людей...
Я от, наприклад, вже біла до п'ят.
Він зроблений з снігу до самих плечей -
Красивий та водночас вбиваючий снігопад.
І не вистачить сонця, щоб зігрітись від його холоду,
Розтанути він зможе лише покохав...
Коли хтось із вбивчим, гарячим поглядом
Морозні палаци душі його б зруйнував...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2018
Любовь измеряется мурашками...
Такими маленькими точками по телу,
Это, когда туманные все мысли,
Любовь — это надпись на асфальте мелом,
Так мило, с душою, искренне...
Любить — дышать прерывисто, как будто асфексия,
Когда не бабочки, а птицы порхают в животе...
Любить — это как в старых чёрно-белых фильмах,
Тот первый поцелуй, до сих пор пылающий в тебе...
Любовь — это глаза в глаза без страха,
Когда в них целый мир, во взгляде все слова!
Когда кроме щеки любимой ничего не надо,
Любовь — это на двоих одна мечта...
Это миллиарды клеточек соединившихся в одно,
Любовь — это песня, спетая двоими...
Это бумажное, пожелтевшее от времени письмо,
Это источник жизни в высохшей пустыне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818225
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2018
Был осенний вечер не предвещавший катастрофы,
Закат окутывал весь мир горячей пеленой.
Она сидела на полу и повторяла: "Кто ты, кто ты?...",
А за окном шумел и плакал вместе с ней прибой.
Листва кружилась грациозно с ветром в танце
И облака стали еще серее от тоски...
Она ведь так любила осень раньше,
Ну а сейчас осталась пустота, кричащая внутри.
И плакал дождь, стуча прохладой в её сердце -
Оно болело от наглой безразличности в его глазах.
И отрекаясь от благородности и чести
Она возненавидела весь мир, глотая прошлое в слезах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818070
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 18.12.2018
Давай со мной в любовь?
Хоть на чуть-чуть, хоть на секунду...
Я обещаю - рядом буду,
Лишь бы с тобою близко вновь.
Давай со мной в мечту?!
Не бойся, там нет зла, обиды и обмана...
Ну и что, что слишком рано,
Возьми за руку, я прошу!
Давай со мною в высь?
Как птицы - так легко, красиво...
И плевать что очень мило,
А ты просто так мне улыбнись?
Давай со мной в объятья?
Так крепко-крепко, нежно-нежно,
Пусть временами неуклюже и небрежно,
А ты упади на меня счастьем снежным!
Давай со мной в глаза?
Ты не волнуйся, я тебя научу нырять.
Ну и что, что глубоко?
Ведь гараздо страшнее одиноким страдать!
Давай со мной в поцелуй?
Не смущайся, ведь и я не умею,
Но ради тебя все смогу, преодолею...
Вот ты только с любовью целуй!
Давай со мною в ЖИЗНЬ?
Вот так, навсегда, навеки, на бесконечно...
И не говори что не бывает любви вечной,
Ты просто за меня покрепче держись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818068
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2018
Ти вдихаєш повітря мо́їх легень,
Цей ковток гіркий, наче віскі.
Зима забрала у осені всю акварель,
А я чекаю тебе на тому самому місці...
Ти закурюєш знову дешеву цигарку,
Хоча легше тобі вже не стане.
Снігом притрушені всі дерева у парку
І серце моє, мабуть, уже не розтане...
Ти ловиш розмиті погляди міських перехожих,
А думки десь далеко за сотнями миль...
А я розумію, що ти ні на кого не схожий,
Морозний подих зими твій світ назавжди́ полонив!
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018
́Заплющені очі, налиті сльозами до болі,
Тремтіння руки, що тримає конверт...
Вона пам'ятає останній той подих,
Подих сірого смутку і на фронт зловіщий білет!
Вона перекручує спогади, наче кадри із фотоплівки —
Щасливі обличчя, щирі посмішки, сяючі очі...
А потім його забирають, це сталося влітку,
А зараз морозна зима та холоднії ночі.
І не хочеться їй більше ні дихати, ні говорити,
Неначе забили кілок прямо зліва, у груди!
Кому чи кого їй потрібно бу́ло благати, молити,
Щоб не чіпали коханого ворожії кулі?!
А зараз їй передали малюнок та янголятко молої,
Що татку на щастя любая доня зробила...
Обійшлась нам війна дорогою ціною —
Не побачить коханий майбутнього сина...
І за що ж його так, за що тепер його очі склянії...
Чому мати десяту, мокру хустину міня?!
Скажіть мені люди, за що це усе моїй Україні,
Похилила наша червона калина опавше гілля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817660
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.12.2018
Там, де зорі на небі творили галактики
Я торкався до тебе, наче востаннє.
Ти руйнуєш всі геніальні стратегії й тактики
А хочеш, я здамся тобі без вагання?!
Я занирну в кароокий твій морок,
Де сонце не сяє, не світять зірки...
Поцілуй мене в губи разів десь стосорок,
Щоб я похмелів, як ніколи в житті.
Я відчуваю твій подих щопосекундно -
Холодний від смутку, терпкий, наче чай...
У мене від тебе думки каламутні,
Вбивай мене мила, шалено кохай!
Твої кучері, то океану каштанові хвилі,
Заплутався б в них, не випускав би тебе...
Ти окриляєш, бо сама маєш крила,
Забери до диявола в душу й мене!
Ти натягуєш нерви мої, наче струни
Тієї незламної ретро-гітари...
А пам'ятаєш, як співали Nirvanu на кухні,
Бо крім неї більше нічого не знали?
Ти мій вітер, що покриває мурахами тіло,
Але краще вже так, ніж глуха самота...
Ти зовні вся темна, та душа твоя біла,
Кохаю тебе, моя ти терпка гіркота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018
Любить - это тяжелый труд,
Любить не просто и не всегда красиво.
Любимые друг-другу часто врут,
Любовь бывает не взаимной и фальшивой..
Любить - это не каждому дано,
Не каждый отдастся телом и душой...
Любить - это не кадр из кино,
Любить невыносимо может быть порой.
Любить - это не только радость и улыбка,
Это не только целовать и обнимать...
Любить - это совершать неисправимые ошибки,
Любить - это и плакать, и страдать...
Любить кого угодно невозможно!
Любить за деньги или связи - просто бред!
Всё это не любовь, любить непостижимо сложно,
Любить - это принимать и отдавать в ответ...
Любить за внешность просто глупо,
Лишь дураки полюбят за красивую фигуру!
Любить нужно улыбчивые губы,
Характер сложный, упертую натуру...
Любить ведь нужно искорки в глазах,
И слёзы счастья или боли...
Любить нужно на деле, а не на пустых словах,
Любить - значит быть собой, а не играть чужие роли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817521
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.12.2018