| Сторінки (1/73): | « | 1 | » |
У місто уже завітала луна твого осіннього голосу,
Дерева стікають ляскою вологою слів
Вібруючим шепотом
В обійми твоєї уваги й чутливості.
Записуєш, аби нагадувати
щовечора після роботи
(собі)
Ким ти є,
Тягнутись до того, ким ти захотів стати.
Така пора, що вікна плачуть,
усе плаксиве таке,
ніжне, розлите, обвітрене.
Обійняте духом, що спустився до річки
Пухкою хмарою -
показує нам, Божим дітям, невігласам
Як близько може бути [i]Небо.[/i]
Так жадливо питаю в баритону твого осіннього голосу :
що є поезія, і що нею не є?
Чим вона є, якщо не
Чуттям,
народженим серцем у земних грудях,
Та структурою
форми твого знання,
На яке ти вдягаєш, мов на вішак,
полотно народженого імпульсу.
Я запитую про поезію,
Та насправді питаю про тебе :
Чи є хоч щось, що не говорить у цьому місті про тебе?
Я відчуваю, як ти живеш у кожному цьому слові і погляді,
в кожному правилі і в кожному винятку,
у прагненні досконалості,
І у відчаї її неможливості.
Люба осінь, скажи, як так трапилося, у яку мить
життя звузилося до ширини його зіниць?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
Поставити крапку
В мереживі синіх пелюсток
Чорнила на аркушах
Літніх розписаних днів
Їхнє тління тривожно
Складаючи, наче листя,
Передчасно постарівше
В книжку поміж рядків
Що зростають
Як гілля солодкого
Стиглого саду
І хиляться долу...
Перед крапкою
В переплетеному письмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023
Дихати стає легше,
Тверді монументи плечей
Повільно спускаються в хвилю
Легкого розслаблення.
І чи не вперше - потомлений ти -
Розчиняєшся у півпрозорому
Бежі домашніх стін,
У напівдрімоті
Стаєш персонажем своїх картин,
Народжених з лона коханої
Меланхолії.
Вихоплюєш пальцями із золотої трави
Лебедя біле крило, як перший сніг,
І стікає,
стікає,
стікає
Тобі до ніг
Вгріта сонцем весняним
Журлива вечірня пісня,
Затріпоче і стихне тобі.
Будеш танути сонно
І станеш
Тимчасовим зворушливим снігом
У сутінках міста -
На вісі своїх плечей
Гойдатимеш кулю бурхливого світу,
І буде тобі легко-легко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
Перо закрапкоточило
І дощ
по
л
и
в
ся
На чорне і стрімке стебло,
Що спрагле т я г н е т ь с я
По грядці
Між перекреслених галуз,
По перетоптаній дорозі
Прямих ліній
Старого зошита,
Лягає
На листя його зношене,
На кучері жорсткі маленьких літер,
І на крило
Малесенької пташки,
Що скльовує зерно
З давніших віршів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
У тебе вдома,
Чи не щодня, на столі
Пташечка народжується :
Об маленьке яйце
Цокаєш
Кінчиком пера -
Люблячий батько.
Грієш пташатко,
Горнеш новонароджене,
Цілуєш нововигадане,
І воно своїм дзьобом
Цокає
Тобі у груди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
Кухня увечері умивається вечірнім сонцем,
Її сутінкові стіни ліпляться червоною глиною,
І обличчя, обрамлене чорними зміями
дерева з вихилясами,
Пашить вогнем,
Обличчя напівстерте, напіврозмите,
Риси якого поволі тонуть у завитках холодного мармуру
І плечі занурюються у кобальт ночі.
Останній промінь потрапляє прямо
У глечик із довгою шиєю,
носик якого з цікавістю дивиться у вікно,
День стрімко скочується з полички,
Разом з тарілкою золотавого сонця -
Дзеньк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Розмова як повінь, розлита на берег по вінця,
У ній стоїмо серед плеса обоє по шию.
Розлилась
І потріскала, мовби стара штукатурка
Й з лискучого дзеркала
Перетворилась в широку зім'яту ковдру.
Подекуди хвиля лиже своїм шершавим язиком
Розм'яклий податливий берег,
Плюється фігурками з льоду,
Змиває сліди анонімного скульптора,
Який тут зимував.
Ти у своїй стихії -
Вузькою цівкою видихаєш історію,
що здіймається високо вгору
І над нами повисає серпанок
Прозорий та легкий, як і твоя поезія.
Навколо простір густішає,
Хоч ложкою мішай та їж,
Дихати в'язко та лоскотно.
Й авжеж,
Я знаю,
Усе нетривке, і це незначне потепління -
не виключення.
За мить
Туман осиплеться пилом на твої вії
Окремими літерами,
Не встигнеш і оком моргнути,
Як річку знову скує мороз
І нас - у холодній весняній воді по шию.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023
В припорошеній пилом війни самотинній квартирі,
Що повисла на двох оберемках кісток арматури,
Розбилося серце на дві обгорілі частини,
На ДО і на ПІСЛЯ, як втілення оксиморону,
правдиве й нелюдяне.
Тільки згадати не вийде
минуле,
Лише полишити й без того хитку рівновагу
Й нестямно питати крізь товщу глухої ночі :
Чи кожен кінець може бути новим початком,
Якщо там, за стіною
Із цегли й бетону, що падають долу,
Більше ніхто не плаче?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
О, скільки щезло тих імен
У непрозорих водах пам'яті.
На дно, мов камені,
Крізь товщу
Посипалися
Після трощі.
Вже не згадаю
Їхніх лиць,
І слів, якими говорили
До мене у любові й в гніві.
Ох, скільки щезло,
Не згадаю.
Лиш відчуваю їх незримо -
Нічого не мина безслідно.
Без ритму, рими,
Та плететься
Чіпка й прозора павутинка
Навіки вічні
Прилипає.
Й хоч не згадаю,
Не згадаю..
А пам'ятаю,
пам'ятаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Мені наснилося, як падав білий сніг
Тобі на темні вії і стікав
Розталою пекучою сльозою,
Та я у сні зарадити не міг,
Не слухались мене замерзлі руки.
І падав сніг, і крапав, крапав, крапав...
Прости мені, моє кохання вірне,
Що не зітер сльозу зі твоїх щік,
Моя кохана, я боявсь сильніше
Поранити красу твого лиця,
Боявся своїх рук, що сіють смутку
Непевні зерна у родюче поле
Твоєї незрадливої душі.
Боявсь себе, прости, кохання ніжне,
Й тебе боявсь собою осквернити,
Бо й сам умитий снігом, що розтанув,
Бо й сам такий - поранений сльозою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2022
Під танець невблаганної хуртечі
Зима трясе узлісся,
мов мечем,
січе галузи,
Сіє холоднечу
У тихий двір, заснулий під плащем
З живої плоті снігу.
А надвечір
Із трепетом крізь шибку підглядає,
Як маже свої розімлілі плечі
Свіча медова золотим плачем,
І м'якне воском, скрапує в долоні
Розталим недописаним віршем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2021
Бог - це сила,
Яку ти знаходиш в собі,
Коли більше не можеш терпіти;
Це цілюща вода, яку п'єш
І якою вмиваєшся,
Коли підступаєш до меж свого тіла.
Залишається тільки одна дорога -
До точки,
Де все почалося,
І де закінчиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021
Посипався із уст твоїх
зубами перетертий крик,
Та я вже звик,
Лишень чекаю
Десь заблукалого спокою,
В'язкої тиші, що як тісто,
Замішане з розчарування
Й води святої -
Прісний хліб,
З'їмо, умочений в отруту
Вина й провини.
Хоч би вийти
З густої плоті трясовини
Взаємних докорів й образ.
Та ще не раз,
Передчуваю,
Ми цього трунку разом вип'єм,
Ой, ще не раз, передчуваю,
Передчуваю, ще не раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2021
Все заново : викочується диск
Солярний сонно з обрію кишені.
Немовби горизонт - контрабандист,
Й через кордон провозить розігріту
Золочену вогнем тарілку.
Чути тріск.
Пожежа зайнялася у кімнаті,
Солодким медом до землі сповзає,
Цілує ноги,
І за мить - згасає...
Навпроти хата -
Пильний прикордонник,
Неспинне жевриво у неба конфіскує,
Трофей
Кладе до серця -
Гріє груди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021
Сірий ранок залазить, як рідний, до тебе в ліжко,
Стягує ковдру, за ногу лоскоче, щоб ти прокидався.
Вмиватися - ліньки, вдягатися - ліньки.
Поїсти б...
Та миша повісилась в тій одиночній камері
Твого холодильника.
З неба посипались друзки -
то дзеркало троля, розтоплене й спечене заново
В асфальти лискучі. Вахтерка щось каже під ніс :
"Бу-бу-бу, обережно". Виходиш на сходи - лежиш,
Милуєшся небом... і чуєш :
"А я ж вам казала!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2021
Зима розсипає із неба мовчання.
Своїми руками
Замішує наше земне існування
Нарівно із ліні зі снігом та снами.
Вона промовляє півтінню тремтіння,
ти чуєш? Це тиша
Шепоче курсивом гілляччя сплетіння,
читає уголос обвітрені вірші.
Природа німує – снігами римує
тире із крапками.
І пауза – вміла майстриня – гаптує
сріблясте рядно крижаними нитками.
Зима колисанку співає вітрами,
Лишає віч-на-віч
Тебе із думками, своїми піснями
Цілує у щоки й шепоче :
Добраніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
природа замальовує щороку
своє обличчя, залишаючи ескіз :
накреслення дерев, ріки верткий мазок
покладений, не відриваючи руки
фігуру дому, вектор перспективи
яка з'їдає вулицю, прямі
доріг криві стежок
лишає :
кістяк, основу, суть, усе,
на чім трималося життя
впродовж усього року
стирає гумкою декор
дмухне на аркуш -
сипле з нього сніг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Щодень із тобою знайомимось, друже,
Немовби уперше, немов до прощання
Лишилась хвилина, потому байдужі
До часу, до страху, лишивши мовчання
Для інших,
Птахів відпускаєм в конвертах без марок
Короткі листи, що розпалюють ватру
Домашньої скриньки,
як соло гітари
Посеред спектаклю на сцені театру
Співають птахи, підневільні коханню :
Листуємось, друже, немовби уперше,
І пишеться лист так, неначе останній.
Дарма, що птахи повкладалися спати -
В дзьоби поскладали слова, що не брешуть,
Й цілунок із листям перцевої м'яти,
Щоб спалося добре і дихалось легше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021
Небо на лінію обрію тисне
Уперто,
без совісті та жалю.
Ти кажеш мені, що любиш,
Повторюєш ще раз,
але на паркані : "Лю".
А тоді вдаєшся до хитрої математики,
Де "В+А=лав",
Додаєш : "Форева".
Запевняєш, що фарбу уїдливу
звідси не змиє злива.
Снігом розсипалось небо -
Полегшення.
Місто втопає в тиші,
Тільки тріщить ріка,
мов скло,
Немовби уголос читає вірші.
Та ми вже дорослі,
І знаємо, що до чого :
До завтра розтане весь сніг,
Нам залишиться тільки
Цілунок,
але ненадовго.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021
Неначе розпухле тісто,
Сповзли відчуття на аркуш.
Печеться вірша хлібина -
Пахкий повнотілий м'якуш,
І рими хрустка шкоринка
Тріщить, розіпнута паром.
Глибокі її шпарини
В лице видихають жаром.
Відкраєш гарячу скибку,
Сипнеш розділові знаки,
І дрібку простої солі -
Це буде замісто крапки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2021
Дороги три пасма розкішні, посріблені інеєм,
Чернь дерев - три мітли.
Сітка лавки, що вмощує пару.
Чорний ґрунт, заштрихований жмутком ламкої трави,
Скло води перекреслено контуром світла виразно -
Одразу помітно упевнену руку природи.
Дві плями - ВОНИ - у довершеній простоті
Лишень в її шию лимонний в'їдається шарфик.
За мить - вже ідуть зі сліпучого марення аркуша,
Залишаючи сліду пунктир, рапідографом креслений.
Під ногами куйовдиться тінь і чіпляє руками
за кожну галузку, шершавість дороги, камінь.
Повзе і облизує шлях, з трьох - найдовше пасмо,
І тягнеться вслід за любов'ю, що йде із парку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2021
Слова виливалися з горла розплавленим оливом,
Розсипалися в роті насінням гіркого полину.
Похована думка в ту ж мить заїдалася коливом;
Говорити ставало складніше - ковтала слину.
Розсипались рядки додолу з холодним хрускотом.
А слова, що лишались, в'їдались протравою в розум -
Мовчання, якому ніколи не бути золотом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2021
Я жив у сні : у сні я усміхався,
Ходив у сні, любив без зайвих слів,
У сні обідав, жартував, кохався,
У сні писав! Лишень дрімав без снів.
Тоді, однак, розширювався Всесвіт,
Все віддалялось! Стримати не міг
Ні рух зірок, ні всеохопний скрегіт
Мого страху - докучний переміг!
Я більш не жив, у сні не усміхався,
Я не ходив, не плакав, не любив,
Не їв обід, не жартував, не клявся
Писати в снах! Лишень дрімав без снів,
Тому й не бачив рятівну оазу -
Блакитний м'яч, залишений в пітьмі.
І так боявся, що одного разу
Прокинемось у Всесвіті самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021
Не чини над собою насилля
І над іншими - думки нема,
Не пиши на межі божевілля
І не кидайся словом дарма.
Ти - німа, і нема тебе більше
Ні у віршах, ні в тілі нема.
Ти - ніде, й чи була ти раніше? -
Запитання лунає ридма.
А тепер ти - засмучена жінка,
Ні - загублена пані плачу.
Не живеш, лише бродиш навшпиньках,
Тихо так, щоб ніхто не почув.
Не римуй! Я звертаюсь до тебе,
Неслухняне шкідливе дитя!
Не пиши, в тім немає потреби,
В тім нема почуттів та життя.
Не римуй, що порожнє й незріле,
Не закручуй рядків навмання,
І собі залиши наболіле,
Бо і в тому тебе вже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Щипає вітер люто луг за гриву,
І сухостій тріщить, мов ломить кості.
За кисть хапає, голу та чутливу -
Так чеше вітер люто луг за гриву!
Колише грубо волосину сиву
Змертвілої трави в пориві злості,
Аж сухостій тріщить, мов ломить кості.
Щипає вітер проклятий за гриву!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Живеш у сні, і сон цей - мілководдя,
Понурої ріки стареча млявість,
Прогулянка крізь себе, і поодаль
Живих людей. Вколисана цікавість
До всього того, що колись любили.
Усе тече через густі тумани,
Повітря ріже, а тебе щосили -
Твого життя безцільність та обмани,
Твою природу - зверхньо оминає.
Лиш сором груди їсть, що ти тут є,
І що, насправді, тут тебе немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2021
Погаслий листопад лягає коло ніг,
Як вірний добрий пес, до Бога,
а Старий
Ганяє йому бліх
І сипле сніг з його густої шерсті;
На вічній службі пес не знає смерті
Собі під бока загрібає листя
На варті сніжноплідної зими
Межу боронить між брудним і чистим,
Живим і мертвим.
Мертвим і живим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021
Настає вечір, розрахований лиш на нас двох,
Застелений скатертиною тьми, де одна самотня
Тарілка виблискує глянцем поливи, і зорі,
немов горох,
Висипаний з торби в останню неділю жовтня,
Котяться столом, ризикуючи впасти мало
Не в прірву язикатої ночі, яка усе знає
Про нас, яка жадає ковтнути цей вечір,
щоб нас не стало
У ньому.
Сріблом у тьмі вишиває
Голого гілляччя голками, з чорних дерев,
Пожований вечір, нанизує бісер сяйва -
Повертає собі своє після довгих перерв,
Зодягається у красу, й викидає усе зайве.
Морозний вечір, густий, лиш для нас двох,
Застелений рядном тьми, засипаний зірками,
Що, мов горох, скотились до рук і горла -
Ох,
Як дихати,
коли цей вечір так вперто стоїть між нами?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021
Зірвався ґудзик з перехрестя нитки
До рук твоїх.
Ковтає річка листя
З верби - прощання твого свідки
Втопають. Спогадів зреклися
Про простоту, юнацьку та незрілу,
Як сну.
Кусаєш за губу
Себе.
Вона, похила,
Гіллям лоскоче мляві води річки,
Розмішані з іржею.
Погоріли
І берег, й човен.
Тільки за косички
Вітрище смикає похнюплену вербу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Вона йому каже :
Я трохи побуду на дні твоєї зіниці.
А він щось про те, що вона, мовляв, синиця
В руці у нього, підгодована пшоном та салом.
Словом, вони одне для одного були ідеалом.
Потому вона розливає цукрову любов в паперову тару,
А він - непитущий,
тому бере цукерку до рота, до рук гітару,
Запускає руки в акордові звуки малої терції -
Не влучає
І пальці його замість струн чіпляють її серце.
Але вона пробачає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021
Вітаю, друже.
Вересень минає
листком порожнім.
В галереї - долі
Рілля посічене розпеченим металом,
І серця оранка кровить. На полі бою
Стоїш, мов хрест, поранений мовчанням
Із тилу.
Друже,
Вересень минає.
А я тебе направду і не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021
Вплелася думка, вузликом закручена,
Нав'язлива, у підмізинний палець
Колючка встромлена - заручниця.
Заручена.
Розтріскався блискучий білий глянець
Полив'яний. В хитанні ствердних слів
Корінням у каміння,
Старих богів гілляччя не підстрижене
Щоку зідрало. Горизонт закашлявся,
Зробив одну затяжку - мучить совість.
В густій імлі, мов в'язень, липко в'язне
Німим плачем її беззуба гордість,
В словах, котрі не мають більше значення.
Її вустами живиться приреченість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021
Дощ вдаряє нестямно по клавіатурі твого підвіконня
У спробі написати щось путнє. І ти, сонна, думаєш, що
він буде тебе любити, казати, що ти непогано пишеш,
В той час, як твоя мама не читала жодного твого вірша.
Згорнулась в калач субота від вересневої втоми,
Необережно розкладеної на полиці у тебе вдома,
Коли в твоєму спальному районі вимикають світло -
Біда від того, що рівнодення минуло, літо давно одквітло,
І ніч відгризає собі день шмат за шматом,
Та їсть без солі.
На подвір'ї п'яничка скаржиться на свою долю,
а ще бідкається, що скаже про гуляння його дружина.
Згодом мовчатиме весь вечір, тримаючи коло серця портрет сина,
Котрий не повернеться.
У спробі написати щось путнє дощ забиває на пробіли та коми.
Усе, що буде лунати з твого горла, зжиратиме втома
І тобі, непитущому, осінь бліда язик розв'яже -
Згадаєш усіх святих, живих, ...і тих, про кого вголос не скажеш.
Зробила ще один повний оберт годинникова стрілка -
Опівночі рівно тріщить салют і хрипить бруківка.
За чим не чути, як стукотить надірване серце мами
Від старого альбому, бо це наразі єдине, що вона має.
Вересень з нами говорить через айстри і чорнобривці
У вогні згорають молоді обличчя на фотоплівці.
Їхні голоси ніколи більше до нас не заговорять,
Від них нам лишилися записи й теплі спогади.
Бродячі зорі гарцюють в небі скаженими псами,
Зминають багно безкрає як глину, своїми носами
мокрими нюхають втоптане чорне сире небо.
Дерева метуть, де дотягуються, бо так треба
Холодне рядно, зіткане з чорноти небесної, обіймає
Плечі, руки, спину, живіт, стегна, неначе чує, неначе знає,
Що болить усе. Що звіряча втома і не пишуться вірші,
Ба навіть
не дихається більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021
Закрапав дощ з цеберка небосхилу
Мені за комір - любощі вдає,
Наївно так, неначе свою милу
Коханий дражнить, щиро заграє.
А вдома сухо й тепло, тільки осінь
Лоскоче скло, вдає, що це лиш гра
Її бешкетна - розігралась зовсім,
Але, як все, мине і ця пора.
Нестерпне те, що зветься тимчасовим,
Сповитим драмою нелегких почуттів,
Коли пів ночі думаєш над словом,
А вранці кажеш інше, ніж хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Світло від лампи гарячими плямами
Стіни обмазує, злущує темряву.
Щоки горять - пригорнися долонями
До незнайомих стрибаючих рис;
Завтра впізнаєш, а поки недогарок
Свічки плете невагоме мереживо
Вузликом чужості в тебе за спиною,
Пестить волосся, розчісує чуб.
Завтра впізнаєш, а поки пожежею
Вмите обличчя згасає, на згарищі
Пишеться доля. Шкода лиш, що нарізно,
Навіть якщо упізнаєш мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021
Це буде гарно, але недовго :
Один цілунок, один півдотик.
І доти сухо і в роті терпко,
Допоки хрипко скрегоче скрипка
Твоє причастя сухим червоним
Смальцює втома і шерхне логос,
Марудить розум ревнивий голос
Твого кохання. Липкі долоні
В гарячці ночі шукають правду,
В вині шукають : стромляєш пальці
В солодкий келих, і в піт солоний
Кидає тіло, шкварчить у танці
Гаряча шкіра. Сповзають жарти
Із сонних губ, на межі із торгом
І поки сну не програєш в карти,
Це буде гарно, але недовго.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Це не моя любов, і не твоя тим паче,
Схолодить душу, хугою обняту,
Півмісяць врізаний, я більше не заплачу
В чеканні неодмінної поразки
У битві з тінню. Зачепився рогом
Надбитий місяць, розділивши правду
На день та ніч; вляглася під порогом
Шершава стежка - в ліжко листопада,
Мульке до тіла... вдавана потреба,
Обтята в точці, де поставлю крапку.
Життя просте, і ця любов до тебе -
Це не любов, а наперед поразка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
Скотився ранок яблуком несмачним
В суху траву нескошеної осені.
За все, що є, не можеш бути вдячним,
Лишень листам твоїм, письмом столоченим.
Шурхоче цмин, обернений у золото,
Піском умитий, свячений в молитві.
Усе, що цінне, надвоє розколото,
У змазі з часом програна гонитва.
Пора пожнив'я, сіяного поспіхом,
Медового пожухлого цвітіння,
Січі непевного, вслухаючись у порухи
Стебла хиткого - кволе шепотіння.
Коли б втопитись в течії безсмертя,
У ній знайти утіху та загоєння,
А доти ждати в точці перехрестя
Солом'яних листів та заспокоєння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
(Інша версія до вірша "Цок")
Опале листя із календаря
Вдягає учорашній день у саван.
У мулі спогадів під світлом ліхтаря
Розгледіти не складно час прощання.
Але вигулькує із товщі тиші крок -
Хода твоя, заплетена в узори.
Секундна стрілка квилить - цок, цок, цок,
Та гіркотою сповнені повтори.
Прихильності порвалася струна,
Купаючись в безодні протиріч,
Нестерний біль спішить перед думок.
Зостанешся опівночі сама
Із голосами, що гартують ніч,
Востаннє скаже стрілка своє "цок".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Не читай мене! - крик, гарчання, -
Не торкайся моєї рани.
Поверни назад до книгарні,
і нотатки з полів зітри.
Розривають злість та ридання,
Бо в майбутньому - не кохані,
На сторінці моїй - непарній -
Недописані правила гри.
Полиши й забери закладку,
Бо немає між нами правди,
Змінні втрачено, а розгадки
Перемножені глупо на нуль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Перегорнувсь листок календаря
Неначе акт капітуляції.
Тим часом риска секундної стрілки :
Цок, цок, цок - чується як ситуація,
Загірка для повтору.
Тільки й чується, що не хочу
(Я тільки плачу завжди охоче).
Тільки й чується - простоволоса!
Усі голосять.
Ти, звичайно, підеш опівночі,
бо вона не зможе чекати до ранку.
Стрілка востаннє - цок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
Минулим стало мерехтіння серпня,
Втопившись у рядні гарячих айстр
Осінньої пори, намащеної маслом
М'яким на скибку рівнодення,
Що дозріва червоним ласим боком,
Народженим в любові пензля Майстра.
Розпалена дешевими рум'янами,
Напийсь вогню!
Горить твоя палітра
Розбещена, хоч вирви собі очі,
Хитає стегнами недогорілих крон
Мого Едему. І якщо до ночі
Не станем попелом в багатті її згуб,
Невідворотньо будемо коханцями
Душі її, святої та наївної
В своїй прадавній суті, десь забутої
На ложі стиглих пломенистих губ,
Умочених в червоність кіноварі.
Й любити її так, щоб не жаліти серця
Недогарок, покинутий на згарі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
Прекрасність серпня, купана дощем,
Серед якої
Нестерпна осінь накидає тіні
Своїм пожовклим, зім'ятим плащем
На пофарбовані цнотливі стіни.
Коротким спогадом, котрий іще болить,
Вібрацією
Затяжного зіткнення
Гроза тремтить, втрясаючи блакить
Серпневих днів
Із літерами
Твого імені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2021
Послухай.
Ось стіл. Коло нього два стільці.
Я просто повторю ще раз,
Що тут не може бути щасливого кінця.
Лише розбита тарілка
об тріснуту деревину стільниці
Та недопитий чай.
А ще жодного брехливого "прощавай".
Охра твого страху вицвіла як гербарій
В нещільно закритій книзі.
А ми самі так беззмістовно пропащі,
Блукаємо у репризі
Побачень, пробачень та привітань
На межі огиди та втоми,
Провини та сорому.
Слухай.
Сутінки майже злизали пасма вогню зі свічки.
Ніч проковтує стіни цієї кімнати.
І поки доречно лише мовчати,
поки ми ще притомні,
давай забудемо цю до біса шкідливу звичку -
Писати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Ти запрошуєш мене у вигадану кімнату,
Одне сонячне вікно, що виходить у двір -
Одна найпривітніша із квартир.
Диван, на якому не зручно спати.
Картина одного з твоїх друзів -
Виноград в дерев'яній рамі.
А ще колишня на фото опановує пранаяму.
Три смужки вівса поповзли по килиму.
А ми чи то танемо, чи то плинемо.
Тісні обійми домашніх стін :
Розкажи, якого батька ти син?
Три крапки воску на килимі розлились -
Це так красиво,
Дивись,
Я мало не плачу,
Бо це найкраща серед вигаданих кімнат.
Це найкраще серед вигаданих побачень!
Я чую, як у сусідів звучить Саті.
Прошу, не дай мені раніше піти,
Ніж він закінчить.
Для повного щастя тут без дрібки сліз
Таки не обійтись.
У цьому маренні розлитого спокою
Три коми руж, накреслені рукою,
Солодкі губи мальв
І партія, яку ти розіграв.
На спинці крісла.
А ще... а ще
Тонка струна ірису розрізає стіл
На до та після.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2021
Усе банально - вранці крапав дощ.
Блукали пальці ламаною танцю
У ритм води,
записуючи вздовж тіла підслухане,
неначе в лихоманці.
Злизала тінь шершавим язиком
Тугий корсет сорочки й світла цівку.
Осінній дощ розлився за вікном,
А пустощі вмостилися на плівку.
Осінній дощ поміж серпневих трав.
Розправився у довгі паралелі.
Пече і ллє перехідна пора
І я десь "між".
Сама собі пустеля.
Кусає лезом мокра кропива.
Стихає дощ, народжується вечір.
Така любов,
Гаряча і жива,
Пече у ноги, а цілує - плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
У суботу після п'ятниці тринадцятого
Щось всередині надривається.
Та ридає голосними та приголосними.
В суботу неможливо бути щасливими.
У суботу після п'ятниці тринадцятого
Помолитись поквапно.
Заварити чай.
Господь Бог часто нам це пробачав.
У суботу після п'ятниці тринадцятого
Не жити й навіть не намагатися.
Видихати десь між чотирма сті́нами
Бо в суботу неможливо бути щасливими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
Мріяти в пік Персеїди -
Це як снити у ніч з четверга на п'ятницю,
Як два плюс два, як непрохані біди -
Усе збувається.
Загуснути у неспа́нні,
У римах липкого вірша, й не мати пояснення
Стосовно себе й свого призначення.
Тільки мріяти як востаннє
У пік Персеїди, у ніч з четверга на п'ятницю.
І хоч би від власних рим та не розсміятися!
Надихнулась тут, у Infantis'а.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921977
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Тамуєш голод і спрагу мною,
Тамуєш пристрасть уколом шпильки.
І жодного слова,
І жодної туги,
Мовчання тільки.
У потугах народиш Дитя, Вірш,
Дасть Бог - більше.
Цілуватимеш мене листами -
Білого паперу тиша.
Кожного разу мова іде
Про одне й те ж саме,
Та рядки мають бути
про зовсім інше!
Для мене це -
Повторювати і згадувати основи.
Про те, яка неприхована сила
Ховається в слові.
І помічати -
Боже!
Вона так на мене схожа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Нас також якось не було.
Це небуття - що "до", що "після"
Мелодіями вічності гуло,
Ну бо не спиться.
Нас не було й не стане знов,
Як раз і два - достигнуть вишні,
І знов зримується любов
У нашій пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Спекотний вечір. Непроста розмова.
Думки зриваються з гачка десь на півслові.
Настане день, коли й цього не стане.
Й забудеться остання колискова.
А зараз ще - п'янка гаряча мить.
Духмяний час. Розпечене подвір'я
Дитячим сміхом голосно дзвенить,
Й розквітлий сад вдихає надвечір'я.
Гаряча ніч і непроста розмова -
Два літніх друга на моєму ганку
сидітимуть
й аж до самого ранку
На небі будуть креслити сузір'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2021
Тиняємося по чужих містах.
Усе життя прокреслюєм дорогами,
Перетинаємось в дитячих голосах
Та поміж грозами.
Й коли не зчути грім й минає злива,
Розходимося кожен по своїх рядках.
Свою любов ховаємо в дужках -
Сторінка зліва.
Це - доля. Вільні наче вітер,
Така у нас з тобою, милий, вдача -
Ніхто не скаже іншому порожніх літер
І не заплаче.
На жаль, не зчути грім. Давно минула злива.
Любов лишилась десь на переправі.
Така у нас історія журлива -
Сторінка справа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
Плескате світло у нічній сорочці
На голе тіло, як робили Пра.
Нитки намиста, що зійшлися в точці
Маленьким вузликом на кінчику пера
Й на твоїй шиї. Домоткані мрії,
Заплетені у сіті сивини,
І погляд твій, що завжди мене гріє.
Купаючи у променях весни.
У ліжку босо. Й мов мала дитина,
Плескате світло спить, та не згора
Бо стереже його, як стерегли й донині
Старі та мудрі, вірні й добрі Пра.
21.01.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Предовга грудня ніч;
Пишу собі листа : три крапки, слово, кома.
Предивна річ, чи брак думок, чи втома?
Пречистий образ снів,
Зразково однакових,
Дріма без мене, обійма мене
За вірш
І кишенькові.
Груднева ніч, в безсоння гра
Й здається, я перемогла..
22-23.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Тонка гіляка
дряпає вікно,
скрипливо і нав'язливо скрегоче.
Кидає тіні
в стіни
як в кіно
Й регоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Я слухаю пісню вітру :
свіжу і хитру -
його багатство.
Позичаю у весни палітру.
Маю, те що відчуваю -
таке нахабство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Я хочу голову покласти на твої коліна
Коханий, приголуб
В першу чергу моє сумління.
Я усе розкажу.
Ти будеш уважно слухати?
А ні, збережу
думки, що треба спокутати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2020
В любові твоїй яснозорій
Без дурощів і гримас
Ти - Автор. І в цьому творі
Багато рядків для нас.
Став для ме́не дороговказом
Твій малий кишеньковий вірш.
Ті рядки, де сміємося разом
Люблю найбільш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020
Відокремлення моєї ідеології
від твоїх володінь -
одна хвилина.
Життя мого озвучена апологія :
Оберемок сновидінь,
Ненароджена дитина,
Почуття як точка відліку,
нав'язані цитати,
Велика збірка пустослів'я.
Чомусь завжди здавалось,
що я вмію кохати...
Боже, дай мені сили,
бо ці великі міста
зводять з розуму.
Це лише роздуми
на предмет буття
або сміття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2020
Сьогодні свої вірші називаю вітряною поезією,
Чи римованою провізією армії,
Дивізією вітрів помірних широт.
Незалежно від обраної стратегії,
Ціль постає одна :
Гармонія.
Проводжу дослідження,
Шикую рядки,
Шукаю аналогії.
Серед всього : драма у трьох діях,
Але на ділі - перший й останній акт.
Чутлива душа -
Артефакт?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2019
Поговорю із зимовим повітрям :
"Хто я?"
Блискавка на куртці не сходиться -
Безпристрасна зрадниця.
Все кудись безпідставно котиться
від п'ятниці і до п'ятниці.
Оцими думками строкатими
кидати в папір,
а тоді - до пічки,
Щоб був мир,
Коли живеш із собою
як з лютим ворогом,
не лишаєш собі місця навіть в порозі.
Говорю із зимовим лісом
як з Богом,
пробачаю тривоги, і сльози,
й поезію в прозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Вислизає із рук та думок
Невловимий світанок.
Пречиста Зима
Подає на сніданок
Не зіграні ноти,
Закуті у рами -
Сусіди не проти.
Зима так лукаво
Закрила удома -
Стокрила.
Старі фотографії більше не в моді,
І серце тепер потребує пін-коду.
Мирно служить поету у еко-режимі -
Народжує рими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Минає мить :
Розмазані кордони
між нашими руками
й тіл кордон
Зникає.
Вірна пам'ять
Кладе у сховок
Погляд сутінковий.
Кришталь дрімає на очах.
В плащі дощу
Поволі місто тане.
Світає.
Відступає ніч.
Цікаво,
Скільки вже сторіч
Повторюється зміна дня і ночі?
І скільки блиску сліз лоскоче очі?
Яка інтимна мить,
Кордони стерті.
Розтанули свічки, теплом налиті.
Дебют зіграли. Партія проста:
Цілунок ніжний в трепетні уста.
Ступаю за тобою вслід -
Твій хід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019
Не тремти -
Це тумани тебе огортають
У ковдру (зі смогу й дощу).
Це зима
засипає
І морозними нитками
Шляхи тобі вишиває.
Треба йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019
Яка негода! Дощ стоїть стіною.
Пориви вітру підмітають місто.
Туман крокує хресною ходою
Й на місці його сліду стає чисто.
Імла,
Пуста і вільна від метафор й змісту -
Займається живим вогнем Перуна.
Покірний друг - безсмертний, семиструнний,
В стихії, непідвладній товариству,
Стенографує.
Імла
Ковтнула дім, мене, й напівхмільна,
Наївшись вдосталь, далі побрела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2019
Обіймають мене
безвідмовні повтори -
весь день, як і вчора,
й так само, як завтра -
Лише прості речі :
Сполохана тиша
написаним віршем,
Розхристаний вечір,
Дощі.
Відпочилий Всевишній -
Видихає похмілля, вдихає плачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2019
Два надкушених яблука
В полоні у автора :
В лоні поета,
На вустах у оратора.
Зібрані зернята –
Очі художника;
Правда незрячого,
Й трохи безбожника.
Хвостик від яблука –
Кожному правнуку.
Шкірка тому,
Хто колись заблукав.
А мені треба
Одне лиш від яблука –
Той, хто його
Так охоче кусав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2019
Краса
Й неприпустима розкіш -
Розплутані рядки
Заплести в довгу косу.
Молитися,
Щоб вечір не згасав.
По його дому бігати босоніж
Й думки - вітрами писані листи -
Віддати непідробному хаОсу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2019
Я прийшов рано так,
Рано так, що Венера ще спала.
Розбудив, а Вона не втікала,
І я не чекав, що Вона -
Що невмита Венера
Мене заштовхне до підвалу,
Немов не чекала.
Невмита Венера
Мене роздягала,
Святому коханню
Із мене убрання зіткала
І такого пустого
Венера мене розіп'яла.
Я - не я,
А Вона -
А Вона не на мене чекала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2019
Мій минає четвер,
Як дрімлива трава,
Що цнотлива й німа.
І напруга за ним
Мов жорстка тятива.
Йдуть вчорашні думки
Мов отара химер.
Четвергові слова
Й чергові божества
Хтось пожер
І завмер.
Вітерець заграва.
Ще година – й помер
Часом зморений день.
Прощавай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2019
Розмазана мить
Наче хмара на небі:
Бог палець витер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839681
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 22.06.2019
Це слово стало раптом розпеченим гострим списом:
Ним зранена тужить німо у закутку порожнеча.
Чотири стіни і рама, якщо описати стисло
цю нездійсненну втечу.
ЇЇ рана дбайливо вмита сльозами минулої ночі :
Порожнеча в кутку не стогне, а просто зализує рану.
Не побачити в темряві більше змучених тугою точок
розбитого сірого стану,
Поки поношена істина як і роздертий одяг
Ще прикривають тіла зморшки її старечі
Поки горе із горла тікає крізь дикі протяги
Подихів безкінечних.
Уже не почути тиші, що розривала вуха
От тільки дзвони повітря тривожити перестали.
То мабуть порожнеча, відчувши спіткале лихо,
На пам’ять собі забрала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019
Стометрові паркани
Роздряпують небо,
Обличчя бетонні
В звіриній подобі
Втопають в юрбі.
Не шукай ворогів,
Бо знайдеш їх у кожнім.
Найперше – в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2019