| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Дорогий С., я обіцяла собі, що більше ніколи не напишу до тебе, але не змогла… не змогла стримати слова, яке дала сама собі… хто я після цього? Хто?
Весь день голова крутилася в ритмі нашої самби. Тепер ця мелодія лише про тебе і ту ніч (досі не можу забути металевого присмаку твого начала).
Я не змогла поїхати… мама захворіла…
Певно, це на краще, бо наша зустріч вбила б у нас залишки людяності. І ми, подібно тваринам, віддались би інстинктам.
Я часто думаю про нас, хоча добре розумію, що ніяких нас насправді нема… немає і бути не може. Тому я ставлю крапку тут і зараз... Хаха…Капку… і на це я не здатна.
Чомусь згадалось ньютонівське «чим більша відстань між тілами, тим менше їх тяжіння». Може тому, що наше тяжіння згасає, затухає… але я була щирою у кожному слові, чого й прагну від тебе…
… чому ми не зустрілися в іншому житті??? Як же мені хочеться пізнати хоча б частинку твого божевілля, хоч крихту, бо та ніч дала зрозуміти, що ми одне ціле… ми як воднева бомба, ми як гарячий віск, ми атеїсти, які дочекалися пришестя одне одного. Чуєш? Я хочу відчувати твій розряд в собі кожну мить… Хоча навряд чи твоя дружина це зрозуміє…
Уяви, що коли б старшою була я. Брюнетка з карими очима, які не можливо просто так забути. Перша наша зустріч відбулася б в нічному клубі. Просто я…просто ти… незнайомі люди та ритмічна музика. Ритм пробирав би нас до останнього па. Ми б танцювали і горіли, а після я б стала твоєю першою жінкою... пе-р-шо-ю…
Голі та щасливі, а головне справжні ми б курили і проклинали цей нікчемний світ політичних імпотентів та зачуханих домогосподарок. І ніхто не зміг би завадити нашому щастю.
Ми не були б грішними, бо гріх – це життя без задоволення, а ми б кохались і кінчали.
Глибокі рани, поцілунки до крові, бо кров як і сперма – священні…
Але це там, в іншому житті.
Мій шалений друже, вибач, що ми зустрілися так рано. Я всім тілом відчуваю, що ми не випадкові перехожі, між нами є зв'язок.
Відпиши мені востаннє. Щиро і просто, а поки прощавай … і більше ніколи не думай про мене.
П.С ти впізнаєш мене по родимці на правому плечі...
Твоя "Венера в хутрі"...
Дорога моя, пташко…
Нарешті, я можу тобі написати. Останнім часом робота поглинала мене всього. Але зараз не про це…
"Самба", справді, красива пісня. Якщо вона нагадує тобі про мене, то слухай її часто і літай, пташко… Літай та розчиняйся в ній…
Я сподіваюся, що твоя мати почуває себе краще ...
Не думаю, що наша зустріч може зробити комусь боляче. Так само, як нікому не зашкодила та ніч під зірками. Вона дала нам щось, про що не можливо забути.
Мене насмішили твої слова про те, що ми зустрілися занадто рано… так через 5 років ти будеш ще красивішою, мудрішою, ще більш зрілою і, можливо, навіть більш божевільною жінкою ... тільки я зможу доторкатись тебе лишень подумки, бо моє тіло не в силі буде задовольнити твого бажання, як тоді.
Але те, що ти пишеш ,твої фантазії про впевнену в собі Венеру, яка безцеремонно впивається в мої губи ... шалений секс ... – пробуджує всі мої нервові закінчення…
Стосовно Закону Ньютона, то «тяжіння зростає прямо-пропорційно до маси тіл, і обернено пропорційно до відстані між ними "... так це насправді діє між тілами фізичними, принаймні, в нашій сонячній системі, але ж не обов’язково так стається з людьми… якби це була стовідсоткова правда, то люди не страждали б від печалі, яка часто дошкуляє куди більше, ніж фізичний біль.
Не знаю на скільки моє божевілля цікаве, але я хотів би, щоб ти його пізнала.
Навіть не сумнівайся в кожному наступному житті, я впізнаватиму тебе не тільки по родимці, а й по усмішці…
Твоя посмішка магнетична. Вона невинна, дитяча. Але приховані в очах бісики неслухняної стервочки з характером темпераментної та домінуючої жінки спонукають задушити тебе в обіймах. Я не зможу її забути навіть, коли буду сліпим. Пам'ять про неї з часом ставатиме лише більш виразною…
Так, як ти хотіла, пташко, я був з тобою відвертим і щирим до останнього слова ...
Більш не маю права тебе тримати… Лети...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839698
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.06.2019
Ти мерехтіння сонця і тепло, пророче,
Тебе я прагну в спеку літня ніч
І вірю, що мене як вперше хочеш
Торкнутися ножем гарячим... сталь
По шкірі збуджені біжать мурахи
Ти здер із мене непотрібні лахи
Злизав пекучий біль із солодом терпким
Проник у душу так і в тіло тим крихким
Началом нашого буття земного
За це я щиро вдячна й вбога
Звертаюсь подумки до того
Хто подарунок сей прислав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839637
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.06.2019
Я венерична відьма п'яна літом
Ти розведеш коліна і ввійдеш
Я полечу і закричу ло-лі-та
А ти уваги зовсім не звернеш
Пихнеш і я впаду в глибоку віру
Що ти керуєш світом в вихідний
Вперед і взад я вірю вірю вірю
Що ти таки ні трохи не святий
Святі зануди відпустіть же совість
Нехай тече по лоні і ногах
Ти мій Алах, Спаситель, мій Іуда
Я квітня квітка ніч в твоїх думках
Я розтечусь і ти забудеш мій смак,
мій колір і мій знак..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839586
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.06.2019