| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
В этом имени нету названия.
Ты ему не поставишь предел.
Сколько лет нужно мне на его описание?
У меня здесь ещё столько дел:
Подискать те слова, у которых
Нет агрессии, быча иль хлыста.
У которых не было б начала,
Из которых не вышло б клича.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842854
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.07.2019
Мій мозок навчився стрибати.
Мій мозок навчився гребсти.
Тепер його вчать веслувати
(а я його хочу спекти;
розсипати попіл по трупах
ніколи не бажаних тіл).
Померти.
Не мати можливості чути,
Що світ і цього не хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842853
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2019
На світі є один цікавий лицар:
Він вміє убивати лютих ворогів.
Без сумніву прохожим кидає у лиця:
"Моє ім'я безсмертне між віків!".
Він правий, звісно, тут немає заперечень -
він буде славним досить довгий час.
Про його подвиги напишуть сотні гарних речень.
А потім кинуть потопати серед мас.
І ми розтопчемо у ньому всю його людську структуру,
І створимо ікону, гарну в кожен час.
"Аж ось новий божок! Ось наш славний гуру!"
Життя без Бога так лякає нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.07.2019
Я маленький жёлудь,
упавший с ветви огромного Древа-Охраны.
Я жалкий, мне больно,
меня не спасти,
и Древо не видит утраты.
Прости, мой Отец!
Пусти меня в Дом!
Ведь я так несчастен в Свободе.
Мой бедный глупыш,
ты нужен Земле,
ты часть не меня, а Природы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842130
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.07.2019
Може, впустиш мене у свій храм,
і покажеш мені свого бога?
Не втомивсь - зі щитом у руці
відганяти від свого порогу?
В цьому місті немає дворів без смутних охоронців при вході.
Я ж не вб'ю. Звідки страх цей в очах?
Роззирнися якось при нагоді:
там на пагорбі вхід у мій́ храм.
Він без мурів.
Я ходжу без зброї.
І мій бог (він же демон) - Краса-
не тримає мене у покорі.
Моя біблія скреслена вщерть -
не вдається писати доладно.
Бо щодня моя подруга Смерть
все питає мене мене: 'А чи варто
залишати по собі ключі
від тих за́мків, яких не існує?'.
Я знесилено рву сторінки.
Що моє тут буття зафіксує?
Недовершеність культу - нектар.
Він відживить запалені очі.
Вічний пошук тримає той дім,
де мій бог безсоромно регоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842019
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2019