| Сторінки (1/36): | « | 1 | » |
Бачу Бучу і чую
Скавчання малечі
У дорослому світі
Трапляються бісові речі
Як завжди вони будуть
Усе заперечувати
Але ми через це
На довічне приречені
Бачить Бучу і чути
Скавчання малечі
Чути "Буча" і бачити
Очі малечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
До Ля, До Ля, До Ля,
Велика Секста
Трагічний консонанс
До смерті інтервал,
Продовж життя
Чотири тони з половиною
Гуманітарного спасіння
де перша сильна доля До
Коли на берег хвиля набіга
І відступає хвиля
друга доля Ля слабка
безжальна доля Маріуполя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
У тому не утомленому
Чорно білому іще житті
Сміється в голос з жартів
відібривши в когось папіросу
Тоді іще не стрижена
Ще заплітає косу
Ухоплений за руку час як завжди
Утікає крадькома
Тоді мене іще ії уже нема
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2021
Пройдисвіте лихий - проходить Листопад
А Грудень марить новорічними святами
Із подарунками у Січні скрізь усе піде на лад.
А серед Лютого полюбиш шоколад -
До березня добратись допоможе
Добряча порція смачних принад
Так пережити зиму зможе кожний гад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
Вже після переіменовування Бахмута
Іх можна було бачити на вулицях напівсолодких та напівсухих через приліт дощу покинутих завбачливо,
із Бахуса дарунком у руці він наче у старій перуці вона в бахілах та медичній масці кольору очей
колись відома бахурка і вулична співачка ніколи не лякалася холодних дощових мечей мерщій тягла Івана Севаст'яновича Бахнутого як бахмата на дроті від навушників подалі від очей з дитячою вантажною коляскою набитою пакунками дрібних речей,
під зливи бахрому що змиє мимоволі усі розмови, кашель, шелест паперців, останні звуки налаштовувань, під довге ш вінілове таке довгоочікуване і вагоме, коли вагітна хмара починає лить на землю плідну воду рушають з музикою і не гучно потойбічно бахає зі сходу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Вареничним на користь
позбуваємось пельменних,
доречна стала гречна чебуречна й не одна,
або на повне черево чарівна хачапурна чепурна
і хоч загрожує нагодувати небезпечна і нешарман банальна шаурма уже
засмажують північні леді-товстуни повільно традиційно найсмачніші деруни, і все одно за холодами наступа відлига, і жовта як з Піску готується на півдні мамалига.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Для гарантовано впливового ефекту
на Землю має щось упасти з неба пащі. Хоча б повинна вчасно статися
погризана зірками рясно,
прекрасна-ясна, остаточна, неозора, всеохоплююча ніч .
За тим, для вірної орієнтації, повинні
викрити себе сузір'я без обличч
впізнаваних кордонів обабіч.
Цієї темряви не соромно лякатися
у цьому значенні ганебне застигання й параліч є негативним баченням
масштабу явищ всесвіту: а ну ж бо,
власну масу в масах сонця переліч.
Тоді потроху починай боятися до зміни кожної лякливо придивлятися,
відчуй, як почував себе давньоєгипетський жерець
під грандіозними склепіннями
йому доручених небес тлумаченими так,
що звідти прийде
всьому цьому богами обумовлений кінець.
Побачивши комету на додаток,
благоговійно уявляв, як з висоти
зірвався хижий до пірамідальної архітектури грізний Птах
із джедом в замаху над головою піднятих руках,
і що це не кінець, а лиш початок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Скрізь на поверхні символи й пророцтва:
Біленьке личко, як у чайки пір'ячко,
Стрімких падінь з висот свідоцтва.
Ім`я - це доля в боротьбі суцільній
З повітрям зверху моря глибиною
Напевно, створює паломництва мільйонів
Хвиль в напрямку високих берегів із горами.
Коса ч ерез лиман
тече у синє жовтими пісками,
летить за вітром втрачена птахом пір'їнка:
тут на Кавказі вмерла Українка.
Вона закохана була у світ і в Квітку кожну,
а темряву освітлювала творчістю.
Весь час боролася із Коха пошестю
жорстоку бійку програвала повністю.
Байок, здається, жодних не писала
і на поталу шукачам металу
тепер лежить чомусь на Байковому.
Який іще зв'язок між Зв'ягеля руїнами
і брилами Сурамської фортеції？
Напевно, камінці, якими можна в мене кинути
за ці не дуже вправнії сентенції.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2020
Слова ж нічого не вирішують.
У давні спогади запрошують,
Несамовито так спокушують,
Замислюватися примушують,
І все одно тебе придушують.
В очах солону воду зрушують,
Очей навколо простір зрошують,
Сердечний м'яз довчасно зношують,
На тимчасовіть наголошують.
Тому співай закритим ротом
Герасима німого засобом.
Забути краще ніж згадати
За що тебе не перепрошують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020
Такого не можна було не утнути!
І раптом ти пишеш вірші аби розуму не позбутись.
Зі слів, яких хотів забути але не можеш,
рахуючи втрачений час і голос виходить
дорожче ніж мало би бути.
Підпишеш без дати дурним псевдонімом,
Який не одразу можна згадати
І пишеш все коротенько,
Як в есемесі бо ще менше і більше не можна гірше сказати
І миру і місту аби не розкрити змісту
Сховати і зберегти інтригу не дати втратити інтересу не вийти на букву усім відому і чергова відмова не наверне тебе до прогресу і не покличе додому
Їсти і говорити знову на поверсі сьомому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020
Які ознаки пророка?
Справжнього？
Зламаний ніс,
вибите око,
голова відтята, бажано б.
І таке буває, але з часом,
і те вже наслідки.
Чи у нашому випадкау,
на Месію призначаючи,
уживали отаку
дармограйську тактику:
до сліпих надісилали яскравого,
до глухих співочого
не зважаючи на,
накопичену практику,
аби його відрізнити якось
від загалу і середовища?
Буцімто, цілунки знецінені,
уціліла Ціль, не поцілена,
навіть зцілює!
А інакше як же,
питають,
його схопити і карати
згодом,
захищаються законами,
прикидаються злодії,
бо не має більших гадів
у вигадуванні ідентифікацій.
Більші гади, тільки Боги,
ще й вибагливі,
коли того разу,
випало Тарасу,
чи було це виконанням
заповіту вищевказаного？
Краща треба -
вкладати пальці омиті облизуванням
поміж ребер рядків віршовиних,
особисто упевнюваитися
в колективному переконанні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020
Всі знають, як повинна
виглядати
самота.
Бо кожен бачив це видовище із хлібом.
Ногами ледве човгала, якщо виходила із дому,
сиділа біля входу, годувала голубів
тим самим хлібом що додасть смаку
цій самоті із присмаками різних ліків.
На дотик
дуже різна, але переважно вязана і хутряна
і влітку навіть мерзне, труситься уся.
Не рідко сморід слідом довжелезно за нею тягнеться, така вона
на запах.
Звучить вона на максимальну гучність
у радіо старому повикручувануну ручку,
або бормоче щось беззубим мятим ротом.
А шосте відчуття
розчинено у голубах, котах, синицях,
горобцях, воронах і собаках,
які ще довго прилітати і приходити не припиняти будуть
на місце обумовленого вівтаря
і шкрябатися по сміттєвих баках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2020
Корисно чи продукування гарних і на краще сподівань,
фантазій струмів та надій видобування,
а хоча б і марних,
такий собі （а чи собі？)
гуманітарний мрійний майнінг,
лічилок зрозумілих безліч у дитинстві актуальних,
думок окремих з маячнею старості
за для іще надійнішого шифрування？
Це кимось, судячи зі всього,
заплановано і заохочується навіть！
Бо з часом ти в собі ускладнений з початку,
обставинами в тіло вкладений
білок, жирок, а з рештою, вуглець,
занадто спрощений у жменьку попелу
оформлений закономірністю, кінець,
від нього, навіть із апгрейдом, не втечеш.
А як же ж коїни？
А коїни, і Каїни, зостануться, е хеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019
Їх дійсно було не здолати.
В той час.
Їх було вже не так то і багато,
Але вони були！
Як вулик із грінбджолами гули
Загрозливо для дуп ригианальних.
Тому, із рештою, перемогли.
На певний час.
Але тоді, можливо, тільки вороги, і ті цілком не знали,
Що це лише такий початок
Ще більших викликів безжальних.
Настане час.
Напишемо на кожній з двадцяти червоних веж,
ТІПУН-ХОЛУЙ！ та інші лайки теж.
Чи сили й крейди вистачить в свій час,
здолати міді
викликів фінальних？
Але вони відбудуться,
без сумніву,
для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2019
А пам'ятаєте, як Ма-ма ми-ла раму,
а Батько нею милувався？
Тепер це мило згадувати, так.
Навіщось милиці купили,
принесли суп у баночці.
Розгублені запланували чергування.
Намилювати й мити це найважче,
допомогати всі збігаються,
але це не допомагає майже.
Помилка це, що ми в такому стані,
ганебним змилком цим,
тертя усі здолати намагаємось,
іще не на останньому світанку, який
крізь вже давно не миту раму лікарняну,
безсоромно за нами підглядає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019
Поети раннього і пізнього відожрення
ходили взутими
у італійське, переважно, у взуття,
О скільки їли все надоїдки зі столу дожівського,
то потерпали від постійного вздуття,
тому поезії
виходили надхненними дослівно,
без пербільшення і вдаваного каяття.
Об'єктом звернень, як завжди, була прекрасна діва,
шляхетського походження,
і диво полягало ще і в тому,
що готувати борщ їй це походження не дозволяло,
без посилань на вічну втому
й потреб виносити сміття.
Змінилось дещо у сучасну нам епоху,
де більшості поетів стало байдуже,
про що і як писати якісно,
але це язвище,
якщо не згадувать Сафо, яка була задовго до,
відомого жіночого всього на цьому згарищі римованому,
надало імпульсу громадськім перетворенням
й зробило внесення жіноцтва ще вагомішим
в супспільний - поетичний борщ.
І це насичує та живить всіх без винятку,
тим більше тих у кого не приховано,
стоїть завжди готовий до вживання в горщику,
припас цього чарівно діючого борщику і надихає,
наче після весняного дощику
подихати виходять черв'яки,
і не ховаються, а навіть навпаки,
використовують чи не єдиний шанс торкнутися
цього ніколи не досяжно надвисокого,
це раптом їх помітять та з'їдять співочії птахи,
яким не бракувало би позбутися впливовості ваги,
тому що завжди скрізь на них чатують-чують серцем,
тямущі та обліплені горошком перцю
голодні та погано виховані вуличні коти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2019
Вони, як ті Трус і Балбес та Бувалий
в них дім і робота
одне і те саме, одне і те саме,
ще й рік був невдалий,
аж ось і здригання в зеніті трьох стіків у стеку на зтику відрізків
у дотику трохи локсотних,
ні, ортодромічних
з кінця почнуть лічити
й разом почують і вигукнуть з нОвим промов патетичних,
та два з них дебеліших бачачи спину малого,
проб'ють застережень запізних дозвони
(з початку півкола доводиться марно його доганяти, півкола наступні нестерпно чекати цього підтюпцем прохача поганяти),
як тільки но, з них один, той, що приходив, як завжди останнім,
ковзне у бік прірви кроками дрібними,
усюди найперший, найшвидший та найщасливіший
з цього хороводу потужного мірного ходу,
настане нарешті це радісне свято
та буде дозволено щось поміняти,
а щось поминати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2019
Hypericum perforatum
Вподобання подібно до підлості
себе зрадливої невпізнаності бо
пізно нарізно розпізнані
до спільності схильності
це тобі не самостійності,
а хтивості властивості
з ознаками колективної
семидесятитрьохпроцентної
настоянки розчиненості.
Вроздріб розкидуючи гурт обізнаних,
з ризиком врізати комусь,
або порізатись,
це як на одягання в ризи з різків наразитися,
нехай бризкає - будеш як зброя виблискувати
червоним пофарбованою легше виковзнути
з пазлів пазурів злих підозріло захованих
злічених всіх порахованих ще нагодуємо їх як годиться
помстою витриманою та холодною настоюванки з.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2019
Нажаль тепер тебе ні коли не покине відчуття,
що вся музично структурована краса
поезії, рослин, архітектури,
довершеність тварин, смак їжі та отримання температури з якоїсь лікувальної мікстури
є необхідністю,
яка, як не приховуй,
висвітлюється всюди та виходить
з єдиного того ж самого джерела,
що все це про одні й ті самії дива,
що є у всьому щось насправді обєднавче
і безсумнівно, особливо так і є воно,
коли у ліве вухо з самого рання
прохально й ніжно нявче,
улюблене твоє мурло,
чим або ким воно б для тебе не було.
І кожен з методів і відчуттів дослідження становища цього
не кращий і не гірший
він просто барвами смаків та присмаками трохи або дуже інший.
І в цьому назавжди разом з дитинством втрачена безмежна безбентежна радість, а тепер турбота уточнювати, ототожнювати все оточуюче
з прикметою онто~ю,
із простору миттєво відчуттями вишукану й вирізьблену.
Коли це вже відбулося, твій справжній спраглий зір спочатку наче причаївся перед вистибуванням з по під вій, ти якось не дивитися, а бачити і відати навчився, але
і не відчув моменту набування зміни, не розрізнив де було до,
де стало після щойно
прожитої останньої хвилини
цієї необізнаності підліткової та
вже для тебе не прихованої усепрозорості отої справжньої
чи не єдиної властивості вагомої
цього та іншого оганізованого
світла світу вічного і тимчасового
завжди, весь час без виключень розчиненого скрізь
у всьому внутрішньому та усюди в зовнішньому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019
У пошуках кута і точки огляду
чи всіма засобами із всіляких практик
ми дивимось на цю бібліотечну шафу
з книжок з прозорими сторінками,
з обкладинками із галактик
та намагаємось побачити все літери,
хоча б якісь,
або структуру фарби,
але ніколи фабулу і зміст.
І це не чемно і не вчасно
порушувати тишу шепотінням намагань,
але і поспішати треба,
хоча б з формулюванням запитань,
бо зазвичай у день у восьмий,
в понеділок, санітарний день,
якщо і цього разу Він застосує нафталін
із наднової зірки,
цього не всі переживуть,
а ця бібліотекарка стара і вже недочуває
у всіх діапазонах.
У попередниці з недоліків,
був фіговий листок лише,
тому питати щозавгодно було приємніше,
до першого ж випадку з райського кліше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
Батько наш, Всевсесвіте єдиний у наявності,
як Тебе не називай,
навіть уникаючи тлумачення,
дивлячись в півкульний сектор неба,
доведеться визнати,
що розмір має значення
у відносно поволі рухливому царстві Твоєму
відбувється вже все по волі Твоїй,
так як за, так і до, цього Канта досяжності,
хіба хліба любові Твоєї щоденної
ще попросимо в борг, до світанку надати,
без відсотків та безповоротно,
як і ми надаємо улюбленцям нашим хлібати,
і якщо вже спокусимо,
не зїмо, то хочаб понадкусуємо,
так і буде зло нами покусане,
цим врятуємось з Божою ласкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2019
Щоб осягнути, що там відбувається,
зі слів моїх безсилих ти повинен зрозуміти,
уяву увімкни, усе реально,
я буду намагатись це наочно передати,
обвязково маєш все відчути,
у всьому винні троє, як завждИ,
три чогось зАвжди все ускладнюють і все складають одночасно,
і тут не має виключень, нажаль,
на швдкості три тисячі із чимось кілометрів на годину,
в залежності від відстані та вжитого часу,
все разом це є складовою руху,
у тебе залітає, така маленька залізячка,
насвистуючи коротеньку пісню з однієї ноти,
цидулочка від неба, майже в саме око,
саме томУ обтічної статури,
струнка така, яких ти полюбляєш,
і це приблизно все що ти в останнє відчуваєш.
Ти атеїст, тому до тебе у цю мить,
приходить Ньютон із відерцем стиглих яблук,
та у будівель німб ілім у шоломі, Шалом！-знущальницько вітеється,
і першим чином весело повідомляє
що з силою, яка вимірюється в ньому,
тебе зустріла балістична цяця
і починає сипать формулами з цифр і літер,
які неможна розібрати бо він їсть яблука
і рот в нього набитий ними
і взагалі англійську ти не дуже добре вчив у школі,
тому, доречі, тут і опинився,
але стає відомо, що виною
цього раптового цілунка долі, була і є інерція, усюди проникуча,
нащастя з ним пришкандибав Карл Маркс
хоча німецьку вчив зрадянських фільмів,
де тільки 'хенде хох', 'аусвайс', 'йа, йа' і 'гутен морген',
розпочинаєш розуміти, що йдеться про відчуження у розуміннях декількох
з яких одне у тому полягає, що відбувається відчуження життя від тебе,
пришвидчиними темпами і саме зараз.
Карл міг, як джентельмен, прийти із Кралею і вже
не граючи на духовому інструменті, але,
та як економіст з коралами у відстовбучених кішенях,
але не цого разу він, як завжди,
припхався з Енгельсом, куди ж без нього,
це збіг обставин і родинне прізвище,
яке у спадок він з усім майном отримав,
зробило з нього вісника і несуна новин не гарних.
Ці праотці три речі вплетені у стан суспільства
по відношенню до тебе відобразять у послідовності такій:
інерція, відчуження, погані вісті,
приблизно так, що кожен літр цих котячих сліз
складається по 0,33 із зАвжди у великій кількості доступних цих інгрідієнтів,
сучасного байдужесті коктейлю,
який замовили для тебе сторонні відстороненні на посиденьках в барі поблизу нуля годин чи градусів чи метрів.
Егеж, наскільки б було краще в останню мить
побачитись з трьома доньками гарними Софії вдягнутих у Fila,
струнких, обтічних форм, спортивної статури таких,
яких ти полюбляєш, але і це останнє остаточно,
що ти вже насправді відчуваєш,
так це тобі ще пощастило, якби ті німці бородаті привели із собою,
ще одного, відомого бридкого дідугана,
який всіх задовбав повчаннями своїми вже практично,
що вчитися, і вчитися, і вчитися
повинні всі завжди і всюди і він був безперечно правий і лівий дуже,
одночасно та діалектично,
навіщо так всіх дратувати,
якщо на розуміння сподіватися й надіятися, що тебе почують,
повірять в тебе, і якщо вже пощастить, любити будуть вічно,
але тобі не треба вічно, тобі потрібно зараз і бажано би тричі.
Якщо формальності проходять без ускладненнь,
впродовж трьох днів тебе і поховають,
і ще по тричі три, згадають сумно,
і все, гадаю пояснив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2019
Ах, і чого я не атлант -
Полозів смачних корелянт？
Ой, а чому ж я не атлет？
Лише в руках її букет
З ромашок схованих,
Зівялого жовтцю з ріки холодної...
Ганьба！ Піду, поїм котлет.
Поївши у довідник зазираю...
Латиною Ranunculus,
Про жабу, щось мені відповідає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2019
природи материнська мудрість
по за всім іншим
ще і в тому полягає
що здійснення бажань
не відбувається міттєво,
інакше одночасне
вимовляння радісного
вигуку утворіння ''ідея！''
не рідко співпадало би
із жахом до себе звернутого
триєдиного питання '' і ？ де？ я？''
у розумінні просторового розташування
із сподіваннями очікувань на краще і сумнівом, щодо ознак та навіть існування,
цього питання джерела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2019
Просякнутість й насиченість ідеями і змістом
в майстерності не рідко позичає бісер.
У майстра з будь чого постане витвір
але це будь що дуже часто повстає
на автора свого бо некероване і самостійне
у наслідок довершеної вроди, цієї найуніверсальнішої мови.
Становище аналогічне в хащах квантових існує
коли вимірювання імпульсу, координатів визначенню передує,
але ніколи одночасно у суміші додатків,
і дуже рідко геніям окремим це поєднання вдається передати
чомусь
слухачкам найчастіше.
Оця статистика про щось таки і свідчить,
4/40 ось на приклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2019
...цей рух не має вороття лише по колу
у порожнечу сцени випхнуть з отвора куліс минають лиш актори
нащадків граючи роками
із часом поміняємось ролями відправимо
у отвір матінки землі букетів гори
із ними резонера старого спочатку
насправді тільки зараз лячного за ним
важковпізнавану і зменшену тепер улюблену субретку
про зміну мізансцени повідомить раптом напрочуд ще балалакучіший суфлер і актуальних послуг колекціонер запропонує у останнім акті
програмку і бінокль брати будеш погодишся сміливо наче вжився в ролі
і раптом виявиться що грошей лиш ті що на очах й білети паперові, хто власник цього шапіто, хто роздає па, ролі
в буфеті краще заховався би, з цим амплуа ти більш знайомий, але у залі похоронній опинишся у декорації з здеревини і оксамиту нічого справді вартісного крім дітей ти не залишеш світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2019
Не жуй тверде, не їж гараче. Морозиво？ Забудь！Коштовні в тебе пломби наче підеш в останнью путь із ними лежачі у гробі, і стоматологи пекельно заревуть плазуючи даремно за труною бо не єдине, але назавжди втікло, від них немалого прибутку джерело, ви ж розумієте ''ніколи ще такого не було'' і без освітлених прегарно кабінетів колись у реліктовій колисці лісу ми жили як звірі стрункі і не лисі та щойно
з дерев поспускалися райських на грунт і палку капалку узяли до рук волохатих розпочинали ліпить собі хати з гілок і земілі суспільної, загального використання. Але Еволюція леді гаряча не гірше Юстиції судить, як бачить -
хвости відпадають облазять всихають
хвостологи як у наш час стоматологи горя не знають за мушлі катуючи бідних незовсімлюдей лікуючи їм їх хвости цілий день і черга до них ще стоїть не проходить і Дарвіна Чарьза це ще необходить. Сер Чарльз іше спить в утробі природи і сниться йому як до нього підходить руда мавпожінка уся волохата курчавим хутром з очами блакитними, весело крутить доглянутим пружнім хвостом, рожеві долоні на тонких руках, працює хвостологом в наших лісах сусідня галявина їй кабінет із ранку до вечора клаптики хутра до шкіри хвоста причипляє і хутко і ліки і зілля намащує знов, нових заклинань не старих настанов майстерно співає з малюнків наскельних, не знає нещасна що зовсім безглуздо культивувати набір намагань не допоможе нічого хвостам, бо еволюція в дії і там
де через декілька сотень надбань і століть повипадають із щелеп у мить зуби і пломби у наших нащадків гладкопоголених, взутих, товстих власників гаджетів та механізмів. Що приготовано в цих організмів на відсихання і забуття？ Те, що не має вправляння щодня. Чарльзе, ти спиш？ Прокидайся швиденько, гімнастику зробиш, вмивайся біленько, до універу ідеш？Чарльзе！З антропології в тебе хвости！
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019
А був би сірим і звичайним віслюком
І все було би класно, але
як дехто їздив взимку на курорт і засмагав завчасно,
я посивів і шанс іще у мене був
пофарбуватися багнюкою у зебру у веселу і смугасту,
але лишився сивим, як тоді здавалося невчасно
це мало успіх в молодих левиць,
коли запрошували навіть в білий танок, поводили себе і тут неначе я швидкий сніданок, як за звичай, підтягнутих панянок, з ознаками убивць.
У ті часи, хазяїн мій вступив до секти, яка майно представників своїх вважала тягарем, аскети весь свій тягар на мене переклавши у вигляді великих двох корзин скарбу, тягалася по всьому передмістю у
пошуках прибічників і не смачної їжи, але тим дивним ранком
у неділю
мене із сивого зробили білим
лише звичайними словами і
навіть непогодувавши до міста повели
з легким і дуже гарно вдягненим у світло
дрбодієм, очільником сектантів, на спині.
Всі інші йшли як завжди пішки,
осіб дванадцять у лохмітті
із запахом не гіршим за мого,
і це мене робило трішки,
частиною суспільництва цього дивакуватого.
Особа ця, з моєї спини, весь час звертаючись до мене, якоюсь дивною,
не за для вух моїх,
як він казав - крилоподібних, жартуючи напевно, говіркою,
яку я чув одразу, своїм віслючим серцем, розповідав,
що б навіть я не хвилювався, що зараз же коли уві'йдемо у місто
нас зустрічати будуть люди з гілкАми свіжими і соковитими у піднятих руках,
і зможу з'їсти їх усі, якщо захочу.
І уявіть, це звершилось одразу！
Всі радісно мене, як діти, зустрічали і вітали,
давали гризти і жувати листя свіже і за вуха так лагідно тримали,
поки я їв, мій вершник все розповідав,
ще фантастичні речі, що у нащадках,
вір чи ри туально, я потрапляю у виставу світлову,
з якимось Бін-ні-пухом, а також буду товаришувать
із Жре-ком - велетнем зеленим у виставі іншій,
зміст якої він переказувать мені не буде, бо буде поім не цікаво,
яку мені покаже на стіні ніж я іще білішій,
чаклун з великого сікорського літаючого наче воза,
у кольорі небесної блакиті,
і нагодує ще солодким і замерзлим молоком подарунковим загорнутим у щось блискуче із гілочкою у середині, яку не можна їсти,
півтисячі разів і навіть безкоштовно,
що всі ці ласки то мені подяка
за те, що родич мій померлий, підвіз його матусю
у дуже непростих обставинах на передодні дня народження його,
яке буває тільки раз на рік на превеликий жаль,
але щоб зекономити часу і без подробиць
я маю в це повірити. І все. Я ж бо віслюче.
Так, час від часу я віслюк,
корисний, сивий, ні, вже білий
і тепер, отим левицям всім каюк,
як я із вірою повернусь
у цього оповідача 'від Бога'！
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2019
А чи велика шкода - невеличка школа,
де вчителька одна, обовязково симпатична,
незмінно, та по декілька предметів, а не рідко одночасно, викладає
і на життя приватне їй завжди часу не вистачає.
Сідайте, діти зараз буде нудно і не зрозуміло,
пишіть, дванайцьте жовтня дві..
пляшки з половиною просекко дольче... (і гучно клас регоче).
Вибачте, ну досить！Обидва варіанти теми для твору запишіть, будьласка:
Про що співає Всесвіт？
Чи питає,
виразною прамовою із,
на сьогодні, ще не найдрібніших із відомих,
хвиль- випромінювань набором не вичерпним？
Чому ми вирішили, що це він до нас звернувся,
а не ми до нього, а може він звертається самий до себе,
якщо ми є його ж частинка з якоюсь функцією
псі-ще-невизначеною заздалегідь,
але, це точно - визначною,
наприклад бачити - по копенгагенські тлумачити,
вбачати помилково - через силу вибачати,
вважати що він у глузді у здоровому
обовязково марить нами і хоча б не заважати,
або ми ті корисні посередники чи паразити
йому дошкульними питаннями повинні нагадати
вигадувати ще і ще щось грандіозніше ніж те,
що вже створилося за задумом його ж
у найсміливішому із найвідоміших самодослідницьких експериментів
тавтологічних в тому розумінні,
що дослідник і є піддослідним
і сам себе тестує, настурбує ？
（Хто це сказав？Геть з класу, зайдеш після школи！）,
задовольняючи цікавість одночасно
зустрічною жагою до пригод на тому боці,
а перші спроби де розпочинались
із вказівного утикання пальцем в небо
розгойдуючи маятника чи Капиці чи Фуко,
з великою настільки амплітудою в мільярди літ часу
де ще до точки мертвої приблизно навіть не відомо скільки,
але можливо буде декілька секунд
до старту руху у зворотній путь,
тоді коли усе завмре у миті невагомості раптовій,
тоді і можна буде щось розгледіти,
як у стоп кадрі: дитинство, гойдалка, майданчик,
розпатраних з цікавістю,
зпустошених годинників пісочних
за для розваг розсипаний пісок,
дорослі спостерігачі навкола,
їх натренована у поколіннях накопичена спроможність роздивлятись,
дозволить все побачити й нарешті зрозуміти？
Чутно їх шепіт: маємо чекати і не спати,
чекати і не припиняти спроб,
вдивлятись і не спати, знов не спати,
не кліпати не блимати очима,
наче на першому побаченні, і ти ще памятаєш,
де блимнеш і програв і все прогавив,
повинні ми чи вхід чи вихід відшукати
і не зважати, дехто особисто, помре звичайно
так і не почувши цих дивовижних і цікавих
уроків чи то вироків, чи сповідей
або освічень у любові хіба не вічній？
Лунає дзвоник, всі підводяться й виходять з класу мовчки,
навіть без чергових 'допобачень'.
Ледь стримуючись посеред кімнати класної стоїть сама учителька
і дивиться назовні, де вже на повну силу плаче осінь,
та на покинутому мокрому дитячому майданчику
зі всіх поверхонь повисають краплі
фарбованих та вже холодних сліз
в яких, якщо навколішках стояти побачиш в кожній з них
і все навколо і все прийдешне разом із вчорашнім
і одночасно відображаення себе з великим і опуклим
та від холода рожевим носом.
Скрипнувши дверима у клас понурено заходить
невчасних і дотепних римувань
гукальник
з мокрими колінами і якось вже по-клоунські
від холода і сліз червоним носом,
і вчителька сміється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2019
Рестораторе барвистий,
Легіню пречистий,
поважають тебе діти
За рахунок 'Особистий',
А кохають все ж МакДоналдз
За твої же гроші,
Бо у блаЗЕня крутіші
Круасан з бріошем
Тарас Григорович Шевченко
був парубок моторніший, за всім відомого Енея, мотор у нього розташовувався десь, і це було не серце, із друзями любив поїсти вчасно і навіть випити любив, а ще любить любив, і вже у віці зрілому як парубок себе поводив. За це його любити вічно будуть, ті всі хто здатен на любов до всього, що любити можна, і просто гарні люде. Одного разу на пленері у Одесі куди помалювать поїхав він, та опинившись серед міста невідомого йому з Північної Пальміри перейнявши столичну звичечку, еС-літеру усюди додавати до слова кожного в кінці для згадування вдаваного сударя уявного пошанливо і чемно, що також мало і ефект побічний та кумедний дещо - місцевії коти і кішки звідусіль збігались на цей звук си-плячий, гадаючи що годування передує для них призначене. Який ще зиск з туристів？ Так от, Григорович поїсти захотів, а памятаючи що у Одесі багато риби скрізь корисної, свіженької, смачної, до перехожих по столичному, як він гадав, звертався так:
Де-рИба-с？Де-рибА-с？Шановний-с, зупиніться, не біжіть, коти-с місцеві-с, не мої-с, скажіть, де-риби-си, поїсти-с поруч можна-с？Будьласка-с, будьте-с люде-с, Де-риба-с！
На стільки це кумедно виглядало, уявіть: Коти, Шевченко, Бігаючі люде, що після цього Де-риба-с-івськоювулицею, це явище назвали, і ще повідкривали з часом біля неї та на ній безпосередньо рибних і не тільки ресторанів чималую кількість. Отак започаткував Тарасе ресторанний рух в Одесі, не малював ні чого, просто жив, гуляв, любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019
У понеділок з ранку три особи різних поглядів і стАтей розмовляють...
підходимо поближче...
розібрать не можна хто про що говорить... （далі пряма мова）
Навіщо ця багатослівність ця зайвих злива лівих слів з ліва на право чорнильна чорна буря
Бажання нагрузити друкаря роботою з турботою про гаманець його, а що, я маю право, попіклуватися, а ще й поспілкуватися, це три в одному- сучасності святая трійця.
Але найперше це жахіття не бути зрозумілим зовсім, або, що навіть гірше, не саме чином тим, який і мався на увазі. З обох боків зарозумілість ця не мила милість, нудна і вимушена, й справді, наскільки кращі формули сухі, настільки ж, як сухе напівсолодкого смачніше, кому яке подобається, ставимо експеримент... （випивають хто що）прояснюється щось на цей рахунок... тепер бо зрозуміліше чому араби вигадали аль-гебру колись корисну （як і аль-коголь）, для рятівної однозначності й порозумілості, як я гадаю, тоді і навіть зараз мало хто міг зрозуміти, з права на ліво писані маляки-аль,
із аль-каляками і крапками не там де треба ставити їх взагалі у нашому випадку.
Але на жаль, або на поетичну радість, не всім доступні математики здобутки абстракні та абструкція, у школі із боку точних вчителів і чьотких однокласників, які як точки точні не на тому місті у арабів （а у індусів, взагалі на лобі）, чекає їх і не займає навіть.
Дарунки ці, що людство розділяють на фізиків і ліриків насправді, є одною
і тою самою найприциповішою річчю, що всіх обєднувати має з любовью до існуючих фізично людей лірично налаштованих, де 'розділяй і владарюй' звучати має 'розрізняй і ласуй'.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2019
Межи яскравим, тихим і повільним похованням сонця та блідим, але
виразним визиранням його ж,
з другої світу сторони
лежала мовчки ніч, зажмуреними не зажуреними зорями очами
підблимуючи,
натякливо анонсуючи з метеликами бідними освітнії пригоди і забави,
нагадуючи грацію грайливу - розкішну кішку чорну як смола, яка клекочачи муркоче задоволено
в рослинах хатніх лежачі на підвіконні за цілий день нагрітому покійником вчорашнім,
який от от воскресне і птахи, вже десь дізналися за це і зараз же,
іще не дуже впевнено спочатку,
гайдА базікати усім про новину на різні голоси,
дратуючі мисливицю на крила, яка підводиться повільно і красиво
і йде шукати прохолодний тіні порятунок
і в такт цій музиці тактично неслухняний, гнучкий і тонконетактовний чорний хвіст
передає звіровідношення до цього балагану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2019
Гарбуз у Батьківщині нашій є симБолом дівочої відмови без умови,
Так парубки не маючі інакших напрямків пристосування
до жовтня поминаючі усіх святих
орудують ножами цих кулястих вмістилищ білого насіння, насіння не на жарт примушує до дій, це все нагадує кастрацію, страшенно. Це не якесь дитяче свято геловіна (Меловіна, Фарінеллі）з псевдожахливими солодкими тортурами біля дверей у хату. Саме це буденний справжній, тихий жах, із відчуттям швидкоприйдешньої і неминучої зими із лікарняними подробицями передовсім, коли все вкрито ватою з води і на додачу з неба сипле безкінечно і ще і ще і ще,
і сік калини ягід під кущами
розбризканий чевроними стежками голодними птахами із дзьобами і чорними, бездонними очами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2019
Швиденько прокидайтесь, бо вже ранок, і біжить, на вас уже давно чекає ринок,
не дивлячись на те, що у неділю
ви б мали йти занурений у церкву,
із собою, крім грОшей чималОї суми візьміть велику писану торбину,
наче дурень ви виглядати будете і це частина плану
не одягайтеся охайно, психологи базарні позадирають раптом ціни, так само на відомій сцені схоже діють,
веселого канкану танцю жриці
яскравими спідницями повітря розганяючі та зойкаючи гучно.
Почніть із м'яса, сало, то окрема справа, візміть ребрини чималую смугу,
гарно б ліву - ближчую до серця,
де ємність справжніх почуттів майбутніх, а тимчасова перемога над лютим голодом без серця впливу неможлива.
А зараз мчіть до сала, дивлячись у очі ситі добрОдійок з ножами у міцних долонях, обрати як найкраще сало ви повинні,
в очах третина успіху у справах сала, бо сало це душа процесу, а очі, як відомо, дзеркало душі.
До овочів не поспішаючи, рушайте мовчки чемно, та поважайте їх німу жертовність, це звитяга із багнюки їх спадковість-випадковість і їх походження-надходження на стіл. Тут ви затримаєтесь не даремно. Ви маєте придбати буряків і моркви, цибулі, часнику, коріннь всіляких за для вкорінення культури їжі у життя, візьміть іще капусту для якої,
качан це неминуче зміст і вміст наявний. Червоної квасолі жменю щіру додати доведеться без відрази, хоча із сумнівом, бо це не овоч зовсім,
і не відомо також, яке воно було бутя у наших предків без звичних нині, а тоді Американськіх суто, картоплі, помидорів і квасолі
іще без куку-рудзи, кока-коли, тощо... ну досить, сміливіше придбавайте і цих поважних іноземців, реваншу не уникнути тепер, згодятья всі на святі ненажерства.
Тепер про свято де не обійтися без вогнища священного,
казане чималИй вам також знадобиться, і вода, про воду йтиметься іще окремо далі. До дому біжучі про зілля не забудьте, які свята без добре звареного зілля, цього відлуння давнього знахарського чаклунства. Всі, що придбали ви, повинні мати властивий тільки їм, приємний аромат і вірний колір, і це не є дискримінація. І не питайте також, як же розуміти обіцянки горишні де ішлося, що всі, каряво-мовчазні і не красиві, і з цих підстав себе не рекламують, ті все одно потраплять, навіть увійдуть і успадкують землю навіть більше, не помруть？ідіть і в Нього запитайте і тільки вам Він, звісно, відповість, але найважче запитання,
це просто як Його знайти і саме це найбільша таємниця！А раптом то є Він розкидує торговців нелегальних, на східцях біля церкви, а не той легіонер у латах чорних, кричить і свариться, біжіть і ви, тікайте краще,
із нахилом у сторону кута на поворотах з торбою важкою покваптеся у храм температури - вашу кухню,
умийте руки, обовязково переодягніться у святкові ризи
це додасть неіграшковості процесу готування. Занурюйте усі покупки тричі в дуже гарячу та у обпечуюче чисту воду вигукуючі не прокльони, а слова подяки
Отцю і Сину і Святому духові,
що вам це взагалі, це все вдалося,
це все принЕсти та це все піднести на вівтарі родинному та в жертву принестИ відносинам у домі між людями, які ще спали поки ви по ринку бігали і наче не без результату.
Те, що, можливо, було просто гострим нагострено старанно має бути інакше ви намучитесь даремно, і це не як не нагадає, запеклу бійку за насиченість сонливу - обрізану нірвану.
Шматуйте сало, у казан кидайте, нехай шкварчить, плюється небезпечно, нагадуючи пекло неминуче бо ненажерство тяжкий гріх, а ви іще прогУглЯли недільну службу, не забули？
Воздасться вам за все！ За салом топленим вже, кИдайте ребрину, цибулю дрібнену ретельно, буряк і моркву різану нещадно зашкварте до такого стану без води, який зоветься карамелізацією всюди, реакція Майара ще його поіменовує не часто, дехто в світі. От тільки після цього додайте трішк оцту, кольори щоб зберегти яскраві й соковиті . За цим, як тільки все засмажеться добряче, усе, що ще не в казані туди відправте, лийте воду обережно і кришкою накрийте і варіть до повної готовності.
Капусту в самому кінці завчасно, січену туди вкидайте, посоліть триперстям вірно складеним, перехрестившись їм же, помоліться, саме вчасно, про таїнства згадати перед тим, як насолоджуючись смаком не вульгарним, наїстися нарешті цього дива до гикавки і дихати не в змозі становища та інших почуттів повязаних напевно невідємно з приємними жуванням і проковтуванням їжі.
Хлібину житню роздираючи умитими руками , часник, сметану, зеленюку додавайте перед тим, коли тримтяча ложка суне в напрямку до рота, якщо в житті вам надто солодко, додайте перцю, хріну та гірчиці стільки, щоби відчути їх просту, як протестантську, і вражаючу промову до язика обпеченого й носа й горла, промиючі зображення навколо столу, сльозами радості, що їжа взагалі така смачна, священна і проста у розумінні здійснення земних бажань, буденних і чарівних одночасно, що згадуючи писане Буття, із острахом, додати проситься язичницьке, тваринне:
спочатку була їжа, і їжа була в Бога,
і Бог був їжею, і їжа була Бог,
А й справді, добре все буває напочатку, а зараз, у кінці, вже перед тим як засинати,
у мріях безнадійних щонедільних,
без будь яких на воскресіння сподівань, опинитесь прицвяшені важкими подушками, знесилені, роз'пяті на дивані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2019
Бліда, як крейда, зовсім гола,
без крОлячого капелюха, як усі навкола, первинно з морквою,
(подяка грядці, бо яблуко це гріх сповідуваний, лишений удома на зарядці)
з самОго ранку постаєш, гордячка
серед гучної зграї сотворцІв веселих,
які порозковзалися зарано,
і ось покинута і майже одиначка,
(якщо не рахувати нащадків кролячих тривухів - стоматоургів пострибучих),
не з пороху, серед кущів не райських,
з води звичайної закляклая дивачка,
лише сліди усюди, намаганнь намацати ребро по всьому тілу. Нетерплячка
зробила з тебе посміховисько, давно
стоїш без рук, як з Мілоса тримачка чогось такого ж гарного,
як ствОрення тепло. Тепло, те саме, що зведе тебе в калюжу. Не плач, не на завжди і згодом знов впізнавана в осліплююче білому улюбленому колірі твоєму обрамленому у блакитне відзеркалюватись будеш сама у собі, знов сама. Тобі це личить, вибач, допобач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
'Спереду подвійний біцепс' -
Анкх у розбитому серці -
покинутий якір імперії
одесную, якщо випливати з Дніпра кораблем, як ода матерії
з мушляка надбудований духом, якщо визирати назовні з провалль викопних
їду поспіхом поїздом з тебе
із розчином солі і суті у вухах
вже не чую твоїх без-У-мовних надбань
і не бачу всілякоблакитного велетня зайвих нічних хвилювань.
Не хвилюйся,
повернемось вранці або через рік,
рік - не вік
тільки б ти з цьго місця ні куди, ні коли, ні за що не втік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2019