| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Вже третя година ночі. Ніяк не засну
Безсоння дратує і б'є по розхитаних нервах
Я знову заплющую очі. І бачу цю су...
Мов королева
Блукає вона між повітряних замків
Її пишне вбрання затьмарює сонце
А я збираю свій світ із буднів уламків
Чекаю на мить коли заспокоїться все це
Коли час зітре останні спогадів мегабайти
Паршиво, що я не дотримався слова
Дарма обіцяв, що побачимось знову
Однак в інстаграмі наша остання розмова
Не злись на мене мала, i'm so sorry
Але ти сама обирала собі короля
І вже по сигналу тобі підвозять карету
Що ж, бажала такого життя - вуаля
У кожній з дитинства таїться маленька принцеса
А я не люблю увесь цей фальшивий гламур
Ці клуби, туси, сторіз, у трубочку губи
Тренди, бренди, останні моделі кутюр
Мені б на природу і пиво, щоб зводило зуби.
Вважай, твій замок тримає лише тільки моя уява
Знай, я не Атлант щоб нести на собі цей тягар
Скидати розбещену з трону мені звична справа
Знімай із себе корону і падай униз у Тартар
Моя королево, з ким ви провели цю ніч?
Але не кажіть, що самі, більше цьому не повірю
Дасть Бог, ми зустрінемось з ним, віч на віч
Йому віддячу за все. Але тобі...
Не зумію
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2019
Я думав, що в нас це назавжди
Що одна ти на світі така
Час минув, але ти залишилась
Шрамом на серці в формі літери "К"
Не відпускай, коли серед хмар
Не вистрибуй з вікна літака
Він приземлиться, ти залишишся
Слідом на землі в формі літери "К"
Засинаю в сусідній квартирі
Ти там, обіймах того муд..ка
Час лікує, але не зітре
Шрам на душі у формі літери "К"
Заплутався в "треба" й "нізащо"
Як в пастці з липких ниток павука
Я розгледів на його спині
Малюнок у формі літери "К"
Знайду вдома ввечері фото
Заховане в надрах мого ПК
Де ми вдвох; до ранку пектиме
Трепетний спогад в формі літери "К"
А потім я сяду на потяг
Додому не стану брати квитка
На піску біля моря залишу
Послання, де перша літера "К"
Мене привезуть у лікарню
Розітне груди хірурга рука
Причина смерті встановлена
Рана на тілі в формі літери "К"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2019
Подаруй мені свою усмішку
Краплю радості сірої осені
Набери в телефоні мій номер
Запроси до себе у гості
І не треба шукати кращого
Марнувати даремно свій час
Всі вони говорять багато
Та фальшивий зміст їхніх фраз
Хочеш знати, що в мене на думці?
Зрозуміти мене дуже просто
Дай долити в твій келих червоного
Розпусти своє світле волосся
Я пірну у твій світ з головою
Ти розчинишся в моїх обіймах
Опинившись в моєму полоні
Зрозумієш, наскільки ти вільна
І не треба нічого боятись
Озиратись ввесь час за собою
Всі турботи твої й негаразди
За моєю лишились спиною
Ти хвилюєшся, що буде далі
Що ж з нами станеться завтра?
Відповім: якщо сонце не зійде
Все одно ця ніч того варта
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019
На бетоні синім по сірому "дім"
Замість ліжка фанера і рвані матраци
На сніданок вчорашніх недопалків дим
На вечерю дим і пилюка від траси
Хтось інколи кине тобі на "подайте"
Частіше образять чи вдарять по ребрах
Людям байдуже, вони пропадають
Біжать, розчиняються в міста нетрях
Йому від життя вже нічого не треба
Його давно вже ніде не чекають
Помер місяць тому останній твій друг
Прийде твоя черга. Ніхто не згадає
Життя, що минуло не було таким.
Він мав що хотілось, дружину, свій дім
Крізь сльози дивився - зростає мій син
Малий дорослішав, ти пишався ним
Та все загубила нічна ДТП
І п'яний мажор в крутій іномарці
Із трьох врятували вони лиш тебе
Ти цілував її холодні вже пальці...
Один алкоголь дарував забуття
Життя і кар'єра - все втратило сенс
Ти втратив всіх друзів, прогнали з роботи
По вулицях бродиш, бездомний мов пес
Чекаєш давно, коли прийде стара
У снах, що ти бачиш, ви знову там разом
Щасливі усі, як колись ви сім'я
Мрія, замішана на вірі і страху
Знайде тебе між могил поліцейський
Очі закриє, бо ти все ж людина
І лиш одного йому не зрозуміти
Що ти побачив в останню хвилину?
Усмішка застигла на твоїх устах
Бо ангел спустився до тебе із неба
Він вкаже те місце, що бачив ти в снах
Вони вже давно там чекали на тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848310
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.09.2019
Паскудна річ ця любов. Підносить до небес, а потім з цієї висоти кидає тебе обличчям у багнюку. Гарненько так замазує, на довгу пам’ять. На помилках вчаться, ага. Я в цих справах двієчник .
А здавалося ніби ж все чудово і ти верхом на рожевому єдинорозі скачеш назустріч їй, а в руках букет незабудок…
І тут ти отримуєш такий удар під дих, ніби молодий Віталік Кличко вирішив перевірити твою фанеру на міцність. Скорчившись, хапаєш роззявленим ротом повітря, як риба на березі. О, свіже порівняння.
Повітряні замки мрій з тріском рушаться, а їхній володар рятується втечею до найближчого ганделика.
Ця х…ня повторилася знов. Знов…
Курт, ти не брав мій дробовик?
Чого смієшся, псих? Ти ж думав, що ця дівчина – шанс змінити життя на краще і вилізти з того болота, яке тебе оточує.
Йоб…ний Шрек.
В голову лізуть дурні думки, як малолєтці, який найкрутіший пацан у компанії не дав ковтнути із своєї пляшки слабоалкоголки. Старий, ти зовсім розклеївся. Як ті китайські кеди з базару.
Кажуть карма? В дупу таку карму. За мої гріхи хай мене чорти жарять у пеклі, але зараз чому? За що Будда??? І хто в цьому винен. Думаєш вона? Глянь на себе, пітекантроп. Де твоя харизма? Знаєш, якщо до двадцяти одного не виросла, то далі вже… Contra spem spero, ага.
А в нього прописка, тачка на литовських номерах і волохаті руки вже між її ляшок. Харизма мабуть сантиметрів двадцять. А що маєш ти?
Да, ти не х…вий романтик, ти здатен зняти кота з дерева засунути його в букет незабудок і подарувати їй. А сенс? Квіти доїдає клятий єдинорог, а котяра мститься твоїм тапкам. Романтика…
Пес з ним. Піду послухаю Дєльфіна. Зі студентських років його не слухав. Та історія схожа була. Бачиш, таки треба було лікуватися, свічечку в церкві... Ні, така х..ня видно трапляється раз в п’ятирічку. Посттравматичний вплив совка, не інакше…
***
[i]Мы обязательно встретимся, слышишь меня?
Прости
Там, куда я ухожу - весна
Я знаю, ты сможешь меня найти
Не оставайся одна[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848125
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.09.2019
[i]"про диявольське походження Арлекіна свідчила чорна маска"
"тупувато-мрійливий та неосвічений Арлекін мав меншу вдачу, ніж П'єро"[/i]
Не намагайтесь мене лікувати
Душу порвану сховати за грати
Ні, я не хочу її забувати
Кажете дурість? Мені наплювати
Я сховаю її у найглибший куток
Де віра й надія укупі жевріють
Незатертий лежить лотереї квиток
Ніхто звідти взяти тебе не посміє
Хай лезом гостро ранить ребра вона
Хай болем пронизує втомлений мозок
Я заслужив і мені точно треба
Отрути розлуки смертельної дози
Тобі по душі лише хепі-енди
Мене переслідують одні тільки драми
Ти вже обіймах нового бойфренда
А я старі не загоїв ще рани
Ми більше не будемо друзі ніколи
Навіщо говориш мені ти про це?
Я сам розірву помилок кляте коло
І мрію свою розтопчу просто вщент
Шкода, того літа уже не повернеш
І тебе, червневу, у ньому тим паче
Сподіваюсь, мене ти пробачиш за все
Та знаю, ти ж навіть тепер не заплачеш
Я сховаю її у найглибший куток
Там, де знаю нізащо він вже не дістане
Ти пробач за той випадковий дзвінок
Ні, це не алкоголь, тобою був п'яний
На повторі стоїть "Бумбокс" і "Сама"
Так швидко наша закінчилась казка
Знаю, ти ніколи не будеш одна
Забувай, Арлекін свою зірве маску...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2019
я не прийшов
а ти мабуть чекала
чужа мені кохання дарувала
а дощ все йшов
ми розійшлись
любов єдина жертва
до неї, а вона вже мертва
не буде як колись
ти не будеш сама
інший одягне каблучку
візьме тебе за руку
між нами стіна
він даруватиме квіти
ти станеш чудовою жінкою
пізніше щасливою мамою
у вас будуть діти
а потім ми стрінемось
в парку
ти зі своєю родиною
я зі своєю провиною
біля старої альтанки
я не прийшов
хоча вона чекала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2019
Сьогодні вперше увімкнули ліхтарі
А ми від них сховались в темноті
Зірки згасали, не торкаючись землі;
Пили з любові, та напитись не могли
Ми вибігали разом на зустрічну
Та не боялись, бо для нас це звично
Навіщо ми клялись любити вічно?
Забути треба, це погана звичка
Вже нікому купатись під дощем
І музикантів проганяє осінь з вулиць
А серце розриває лютий щем
Я б все віддав, щоб лиш тебе торкнутись.
Та ти вже з іншим зустрічаєш схід
Я захід не з тобою проводжаю
Згорів між нами той останній міст
Забути б, але сил не вистачає
Відвожу погляд, так бракує слів
Не бачу, але чую, як ти плачеш
Що прочитаєш ти між цих рядків?
Напевне, ти їх навіть не побачиш
Тобі на захід - а мені на схід
Щасливий будь -
Ну що ж, бувай щаслива
Мій потяг плавно набирає хід
Ми розійшлись, сліди сховала злива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2019
Я любив дуже сильно свій велик
Що мені він дістався від батька
Я тебе ним возив у генделик
І дальше закручував гайки
Я катав тебе часто на рамі
І багажник твій теж я катав
Ти читала мені Муракамі
Я кивав ніби все понімав
І здавалося світ ввесь для нас
Та вмішався той ...
інший хлопак
У нього вишньова девятка
І шостий, здається айфон
"Садись, покатаю малишка"
І ти сіла до нього в салон
Я зі злості розгепав свій велик
До сусіда закинув руля
Вже на двох я зайшов у генделик
І побив там отого хруня
Оказалось то син депутата
До бабусі приїхав у гості
Заслонила лють мені очі
Я зламав йому черепа кості
Тож тепер я потрапив за грати
Другий місяць сиджу у тюрмі
Хлопці, не вірте дівчатам
Вірте мамі, собі і судді
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847456
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.09.2019
Грущу
И грусть переливаю в строчки
Корявий почерк одиночки
Да, я по-прежнему один
А ты с другим
И не со мной
А, может, мы начнем все вновь?
Ты говоришь, что он плейбой
Но я скучаю за тобой
Безумно, как никто другой
Пускай, ты больше не моя
Но, все равно, пойми тебя
Я не забуду тех мгновений
Взаимных наших откровений
Жаль только, что как я тебя
Ты не любила никогда
Ведь все же бросила меня
И не оставила следа
Пусть по щеке бежит слеза
Немножко грусти, ерунда
Досталась лишь она одна.
Мне от тебя.
Нет не судьба. Нет не судьба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847455
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.09.2019