Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Я здавна знаю: нема дива.
То й не старайся що є сили,
Бо вийде так як мало бути.
Не силься марно рвати пути
Буденності. Наше життя
Прописане аж до кінця
Це неможливо помінять:
Слід за солодким піде гірке;
А слід за добротою - кривда.
Закони ці нам не здолать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020
Годы идут и меняются люди
И в лета канут все их дела:
Их ошибки, заслуги -
Все о них позабудут,
Но
Остаётся хоть что-то всегда.
Мы историю помнить должны не спроста:
Чтоб ошибкам своим не вторить
И подобного опять не допустить.
Нашим худшим деянием
В отношении к самим нам
Была, есть, всегда будет война
Пусть причин для нее
Найти можно сполна:
Жадность, зависть, обида, ещё
Вещей в списке этом полно.
(Даже если не сильно стараться
И в архивах только начать ковыряться.)
Моя мысль проста -
Не искать виноватого
Люди все одинаковы
Их амбициям нет меры, конца.
Толку их обсуждать
И лишь новые конфликты порождать.
Тех людей уже нет -
Их забрал другой свет.
А что нам остаётся?
Лишь учится придётся
И никогда, никогда, никогда
Не повторять совершенного тогда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864596
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.02.2020
Минають роки, а з ними і люди
І діяння їх знов позаду.
Помилки й перемоги,
Всі забудуться знову,
Та лишиться хоч і тому,
Щоб літописи марно писці не писали,
Маєм предків своїх шанувать
І минулого не дублювать.
Із гріхів найстрашніших
Від людей до самих їх
Була, є, завжди буде війна.
І мотивів до неї
Знайти можна сповна.
А шукать паралелі
З історичної ери
Можна довго й багато,
Для статистики - свято.
Моя думка проста -
Не розшукувать крайнього
Із людей - діло марнеє:
Правди в них, як у зайця хвоста.
Що ж про них говорити
Нові сварки творити.
Тих, хто був вже нема,
Зосталися імена.
Що ж тепер нам робити?
Лиш помилки їх вчити.
Та нізащо, ніколи й ні!
Не повертати жахів війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2020
I'm looking at sky and thinking my thought
"Why can't I be hawk and flying cannot?
Why haven't you, God, given me two strong wings?
I would reach the sky and break all earth strings".
Far after the clouds, farther from the world
Searching for my fate, for grief a nice word
I'll ask. And from stars, a weasel from sun
In their great light all sadness will drown.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864494
рубрика: Поезія, Поэтические переводы
дата поступления 11.02.2020