Смоляник Єлизавета

Сторінки (1/5):  « 1»

Мов зірка

Я  мов  та  велична  зірка,
Що  з  неба  спустилася  і  мріє
Про  щастя  і  долю,  тільки
Ховає  свої  надії.
Я  мов  невимовна  тиша
Яку  не  спасти  словами,
А  ніч  усе  більш  темніша
Видніється  між  рядками…

Між  слів  печаль  не  сховати,
Вона  і  крізь  стовпчик  прорветься.
Та  як,  скажи,  вгамувати
Той  біль,  що  криється  в  серці?
Як  звідти  його  дістати
І    сонцем  у  небі  стати,
Не  можу  спокійно  спати,
Я  хочу,  так  хочу  літати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020


Не стучитесь в закрытые двери

Не  стучитесь  в  закрытые  двери,
Не  просите  любви,  не  надо.
Как  пели  когда-то  "Звери",
«Уходите  красиво»  с  бала.
Вот  и  я  ухожу  красиво.
Там  тьма,  там  света  не  видно.
Без  слез  и  без  негатива
Так  проще,  так  не  обидно.
***
Лучший  выход  просто  «уйти»,
Если  сердце  его  не  с  тобой.
Мелькнувши  тенью  вдали,
Уйти  в  бесконечный  покой.
***
Не  зовите,  не  плачьте,  не  ждите,
Эти  люди  того  не  стоят.
Лучше  забудьте,  остыньте.
С  такими  надежды  не  строят.
Не  стучитесь  в  закрытые  двери,
Не  просите  любви,  не  надо.
Как  пели  когда-то  "Звери",
«Уходите  красиво»  с  бала.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020


Рідній мові

Розіп’ята  і  закута,    
Мов  придушена  плющем.    
Ніжна,  рідна,  призабута,    
Наче  вимита  дощем.    

Різнобарвна.  Світанкова.    
Багатюща…  та  німа.    
Піднімись  же,  рідна  мово!    
Залунай  в  миру  сповна.    

Мова  –  пісня  із  дитинства,    
Шум  гаїв,  лісів,  дібров.    
Колискова  материнства    
І  найперша  із  основ.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020


Думки

Залишившись  віч-на-віч  із  собою,    

Не  зупиню  я  плин  думок,    

Навік  зостануся  рабою    

Жорстоких  внутрішніх  бійок.    

У  чому  істинна  буття?    

–  Ось  що  мене  найбільш  турбує.    

Я  всюди  бачу  каяття,    

Та  виправлення  всім  бракує...    

Я  мов  мале  дурне  дитя,    

Що  на  ті  ж  граблі  наступає.    

Нема  в  минуле  вороття    

Один  лиш  вихід  –  каяття.    

Та  який  сенс,  коли  немає    

В  людини  розуму  і  все...    

І  поступово  помирає    

В  ній  все  живе,  усе  людське.    

Усі  ми  робимо  помилки,    

Без  них  не  було  б  перемог...    

Але  і  в  цьому  сенс  є  тільки,    

Коли  б  гріхів  не  бачив  Бог...    


Січень  2018  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2020


Я устала от скушной классики

Я  устала  от  скушной  классики,    

Она  радости  нам  не  сулит.    

Я  сонно  гляжу  на  часики:    

В  них  жизнь  то  идет,  то  летит.    

Так  было  полгода  назад,    

А  нынче  всё  поменялось,    

Иссохла  печали  слеза,    

Я  с  прошлым  навеки  рассталась.    

Спокойно  теперь  гляжу  вдаль  –    

Что  мне  до  этой  романтики?    

Живу  только  здесь  и  сейчас,    

Событий  завязуя  бантики.    

Поднявшись  немножечко  выше,    

Отпрянув  от  долгого  сна,    

Сама  к  себе  стала  ближе,    

Когда  возвратилась  весна.    
 

27.  05.  2020  г.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878650
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2020