ГЛАДІОЛУС

Сторінки (1/7):  « 1»

Пробач за те, що ти не мій

Пробач  за  те,  що  ти  не  мій,
А  я  не  можу  бути  тою
Кому  даруєш  погляд  свій
Наповнений  коханням  і  жагою.
Пробач,  що  холодом  зими
Заповнюю  розжарені  серця  до  дна.
Собі  лишаю  тільки  сни.
Тобі  лиш  губи  з  присмаком  вина.
Пробач,  що  я  тепер  не  та
Якою  ти  колись  мене  зустрів.
Що  у  очах  нестримна  самота,
А  на  вустах  палючий  холод  слів.
Пробач  за  те,  що  я  була,
Що  квіткою  у  серці  проростала.
Та  мабуть  досить.  Йду.  Немїа.
Я  наче  сніг  в  руках  розтала...
Як    сльози,  капають  додолу
Уривки  спогадів  про  нас.
Ти  певен  будь,  що  вже  ніколи
Побачень  наших  не  настане  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020


Я нахилюсь до тебе небом

Я  нахилюсь  до  тебе  небом
І  обійму  тебе  зірками.
Я  заберу  тебе  до  себе
Своїм  коханням  несказанним.
Так  ніжно,  трепетно,  мрійливо.
Так  рідно,  тепло  і  привітно.
Зробив  мене  на  мить  щасливу
І  зник  з  туманом  непомітно.
Я  знов  впаду  на  тебе  небом
І  обійму  тебе  дощами.
Я  украду  тебе  у  тебе
І  напою  бажанням  п'яним.
Я  обплету  тебе  собою,
Щоб  відірватися  не  в  силі,
А  губи  радістю  хмільною
Я  зацілую  геть  зімлілі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020


Я янголом буду з тобою

Я  променем  сонця  гарячим
Зігрію,  як  холодно  стане.
Я  зіркою  з  неба  всміхнуся,
Коли  засумуєш,  коханий.
І  річкою  я  розіллюся,
Щоб  спраглі  вуста  напоїти.
Голубкою  в  вікна  поб'юся,
Щоб  горе  ти  міг  зупинити.
Я  ляжу  м'якою  травою,
Як  стомишся  довго  іти.
Я  янголом  буду  з  тобою
І  буду  тебе  берегти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020


Золота осінь

Осінній  ранок  сонно  посміхнувся  
І  зручно  влігся  на  траву.
В  бліду  й  пожовклу  окунувся
Й  туманом  ноги  огорнув.
Блакитне  небо  розлилося
Промінням  сонячним  ясним.
Та  тільки  зрідка  сірі  хмари
Перетворили  його  в  дим.
Водночас  хмуро  і  привітно
На  небо  глянув  жовтий  ліс
Й  багряним  листям  непомітно
Нам  осінь  золоту  приніс.
А  вітер,  цей  бездумний  розбешака,
Промчався  поруч  стрімголов,
Лишаючи  кущі  й  дерева  шапок,
Сміється  дзвінко  знов  і  знов.
Останні  квіти  затремтіли  
І  пелюстки  від  його  сміху
Сльозами  до  землі  злетіли
І  будуть  там  чекати  снігу.
Кружляє  листя  золотисте.
Цілує  сонце  очі  і  вуста.
Привітна,  тепла,  промениста.
Це  наша  осінь  золота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020


Солодкий гріх

Я  з  розуму  тебе  зведу,
Я  зацілую  твої  очі,
А  потім  бездиханно  упаду
В  твої  обійми.  Серед  ночі
Ти  заховай  солодкий  гріх,
Закутай  в  теплу  ковдру.
Так  пригорни,  щоби  не  зміг
Знов  відпустити  радість  змовклу.
Туманом  кутається  дім.
Ховає  нас  від  нас  і  болю.
Так  сумно  й  радісно  у  нім
Бути  твоєю  і  не  твою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020


Тут де тебе вже немає

Тут  де  тебе  вже  немає
сонце  так  само  світить.
Тут  де  тебе  вже  немає
знову  дерева  в  цвіті.
Тут  де  тебе  вже  не  буде
будуть  пташки  співати.
Тут  де  тебе  вже  не  буде
буде  життя  тривати.
Тільки  для  нас  не  буде
так  як  було  раніше.
Кажуть,  що  час  лікує.  
Чого  ж  болить  лиш  сильніше?
Скільки  не  сказано  слів,  
скільки  не  зроблено  справ...
Хто  ж  це  ТАК  захотів?
Хто  ж  це  ТЕБЕ  забрав?
Скільки  питань  в  голові  -
стільки  болючих  думок.
Хто  ж  відповість  мені?
Хто  ж  відповість,  СИНОК?
В  серці  немов  вулкан:
розпач,  печаль  і  горе...
і  наших  сліз  океан..
і  нашого  болю  море  ......
Може  ти  там  десь  є
у  всесвіті  нескінченному.
Б'ється  там  серце  твоє
в  місці  благословенному.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020


В пам'ять про загиблого брата ( ( ( ( (

І  сонце  вже  не  те  і  зорі,  й  небо...
Все  зтихло.  Згасли  кольори.
Нічого  серцю  вже  не  треба,
От  лиш  би  ТИ  вернувся  із  гори.
Пробач,  матусенько,  не  повернуся.
Та  ти  не  плач,  не  бійся,  не  тужи.
Я  янголом  до  тебе  пригорнуся
І  вас  із  татком  й  братом  буду  берегти.
Та  як  же  тебе,  синку,  відпустити!!!
Стискає  серце  невгамовний  біль.
Без  тебе  хіба  зможем  жити?!!
Хіба  дорогою  життя  ми  зможем  йти?!!
Я  знаю,  що  ви  сильні,  мамо  й  тато,
Все  зможете  і  зробите  як  слід
Щасливих  митей  буде  ще  багато
Про  мене  тільки  пам'ять  бережіть.
Прощай  матусенько  і  татко
Прощайте  друзі,  близькі  і  рідня
Надіюсь,  що  років  іще  багато
На  небі  вас  чекати  буду  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020