Meprise

Сторінки (1/9):  « 1»

ти не потрібен їй ні разу

ти  не  потрібен  їй...  і  в  с...аку
пошли  і  гордість,  й  білий  світ,
обі́руч  обійми  собаку
і  вий  за  посланим  услід,
ковтай  солоні  вафлі  сопель,
розмазуй  сльози  по  ї...лу,
і,  втерши  в  очі  свіжий  попіл,
відригуй  Богові  хулу

ти  не  потрібен  їй  ні  разу,
ні  вдень,  ні  вніч,  ні  в  інший  раз,
хоч  стій,  хоч  ляж,  хоч  повзай  плазом,
хоч  -  просто  і  без  перифраз
 





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021


сльотава осінь

сльотава  осінь  ще  не  склалась  в  зиму,
хоч  попід  вікна  ходить  Новий  рік,
не  наскладав  для  осені  калиму,
отож  -  ще  парубок,  ніяк  не  чоловік

сльотава  осінь  з  плутаним  волоссям
кричить,  розхристана,  що  то  і  є  зима,
насправді  ж  -  осінь,  лиш  сльотава  осінь,
німого  суму  посестра  й  кума

сум  розпластавсь  на  сірому  асфальті,
зірвав  попруги,  видер  вудила́,
вповзає  під  демісезонні  пальта,
бринить  ослизлим  усміхом  імла

а  ти  -  в  кімнаті,  ніжна  та  тривожна,
ввійду  тихцем,  за  плечі  обійму,
не  плач,  не  треба  більше  вже,  не  можна,
ми  краще  усміхнемося  в  пітьму

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020


хотілося (16+)

а  хотілося  голим  -  до  голого,
нерви  -  в  нерви  і  тіло  -  в  тіло
доторкатися,  плавитись  оливом  -  
білим  -  на́чорно,  чорним  -  набі́ло

а  хотілось...  хотілося  плакати,
заховавши  очі  між  вії
і,  щоб  груди  твої,  ніби  два  коти
тихо  бавились  десь  біля  шиї

а  хотілося  теплим  -  до  теплого,
піт  -  до  поту  і  кров  -  до  крові
колообігу  раєпеклого,
у  цнотливій  та  грішній  любові



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020


спалені мости

заховалась  недоречність
в  усмішку  мою
і  вигукує  старечо
пугач  -  How  are  you,
ніч  бездонна  бездоганно
і  туман  -  ген-ген,
я  співаю  хрипло  й  п'яно
на  всю  міць  легень,
про  неволю,  про  недолю,
згублену  любов
і  накочує  поволі  
туга  знову  й  знов,
ти  не  бачиш,  ти  далеко
й  спалені  мости,
не  несуть  тобі  лелеки  
від  мене  листи,
може,  вся  причина  в  тому  -  
я  не  Франсуа,
глупа  ніч,  самотність,  втома  -
це    pas  de  trois  (па-де-труа)
ти  -  моя,  -  горлаю  небу
і  регоче  ніч
хтось  зніма  цілунків  медом
тугу  з  твоїх  пліч

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020


дерева таки святі

дерева  таки  святі,
ти  чуєш  -  вони  безгрішні
і  плачуть  колись  невтішно
в  безкорій  своїй  срамоті,
а  квіти  -  то  Божий  сон,
щасливий  чи  безталанний,
й  надумано  чи  спонтанно
їх  люди  беруть  в  полон,
а  небо  -  безкраїй  степ,
в  нім  сонце  пасе  отари,
жене  неслухняні  хмари
і  грається  у  вертеп,
а  очі  твої,  позір  -  
глибоке  зелене  море,
в  них  -  радість,  сум'яття  й  горе
не  вчинених  ще  офір,
а  губи  -  то  дикий  мед,
полин  та  жасмину  квіти,
їх  пити  та  не  допити
ні  вчасно,  ні  наперед
ми  люди,  і  ти,  і  я,
слабкі,  нелогічні,  дивні,
у  вбивстві  себе  нестримні,
хоч  потягу  є  печія
то  тільки  дерева  святі,
вони  й  без  кори  безгрішні,
а  ми  зачинились  спішно
у  голій  своїй  самоті

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020


відсутність

болить  моя  скалічена  рука,
відсутні  пальці  корчить  на  погоду,
"кривава  Мері"  зовсім  не  м'яка
і  я  ковтаю  геть  без  насолоди,
застиг  у  грудях  невиразний  щем,
то  скімлить  серце,  теж,  чомусь,  відсутнє,
бринить,  мов  муха,  вмазана  у  крем,
мабуть,  то  туга  напосілась  трутнем
болить  моя  скалічена  рука
і  я  здоровою  гортаю  фото,
у  тебе  усмішка  на  них  м'яка,  
а  я,  чомусь,  побачив  в  ній  скорботу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020


прострація

сині  тумани  закохані  в  ранішню  землю,
сині  тумани  -  то  прояв  осінніх  печалей,
ти  загубилась  у  сонмі  зачинених  келій,
він  розчинився  у  сонмі  незримих  деталей
може,  ти  плачеш,  а,  може,  нічого  й  не  сталось  -
маревом  було  і  маревом,  знітившись,  зникло
в  безвість,  у  пекло,  в  Геєнну,  в  Вальгаллу
тьмяне  зображення  так  і  не  знаного  лику,
може,  тремтять  твої  пальці  на  звук  телефона,
очі  блукають,  не  маючи  точки  опори,
може,  він  був  полотна  затонованим  фоном,
отже  -  він  знятий,  як  вицвілі  за́прані  штори,
може,  він  мертвий,  а,  може,  десь  смалить  цигарку
і  обіймає  в  екстазі  саму  недоречність,
може,  тобі  і  не  холодно  й,  навіть,  не  парко,
отже  -  не  кров,  а  засохлий  на  одязі  кетчуп
сині  тумани  закохані  в  ранішню  землю,
сині  тумани  -  то  прояв  осінніх  печалей,
ти  загубилась  у  сонмі  зачинених  келій,
він  розчинився  у  сонмі  незримих  деталей

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020


шизофренія

в  вас  така  карма,  друже  мій  -  
бути  нарізно  довіку,
серце  качає  плунжером,
а  у  колоді  -  всі  піки,
в  вас  така  карма  -  сохнути
з  матами  та  прокльонами,
може  б,  і  краще  -  здохнути,
тільки  ліміт  з  вагонами
в  пекло,  у  рай,  в  чистилище
чи  ще  куди  потреба  є  -  
в  пристрастесховне  глинище,
де  тільки  туга  жебрає,
то  така  карма  -  парою,
змійкою  мріти  білою,
їй  -  завжди  бути  правою,
ну,  може,  трішки  -  лівою,
то  така  карма  -  з  галасом
яв  розривати  вилами,
фавн  із  немі́чним  фалосом,
птах  рудимент-окрилений,
то,  таки,  карма,  друже  мій  -
впасти  в  двобої  з  мрією,
як  триголовожальний  змій...
зветься  шизофренією

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020


Евтаназія

ну,  ось  і  все,  зажебоніла  осінь
холодним  та  некликаним  дощем,
сховала  в  сіру  торбу  неба  просинь,
і  монохромним  бавиться  кліше
холодний  дощ  на  теплому  асфальті
танцює  нескінченний  повзунець...
здавалося  -  ми  сплавлені  у  смальту,
та...  ні,  бо  -  осінь.  Тисне  комірець
засмаглу  шию  і  клубком  у  горлі
застряг  так  і  не  сказаний  прокльон,
тобі  чи  осені,  чи  геть  байдужій  долі,
що  втисла  в  яв  цей  сюрреальний  сон

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020