| Сторінки (17/1661): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Привіт, мій соколе, привіт !
Для мене ти безкрайній світ.
Моє ти небо голубе,
Люблю, люблю тебе.
Мене щоденно океан,
Лікує від сердечних ран.
А я мов мавка, мов царівна,
Така манерна та наівна.
Я хочу ще, іще і ще.
Хочу тебе, лише тебе.
Коли, пронзай, бери, давай...
Мене порви ти на куски, люби, люби.
Кров б'є, вдаряє, окриляє.
А серденько тебе кохає.
Моє ти небо голубе,
Візьми в політ, візьми мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Плаче і плаче Земля,
Ні чому людей не навчила війна.
Сльози із неба падають вниз,
Як гірко планеті, хижак - Схаменись !
Сранку до ночі капає дощ,
Очки свої небо прикрило.
Дивитись на горе воно вже стомилось.
Гірко, ой гірко біжать ці струмки.
Хижі ви звірі, ви - хижаки.
Попелища й пожари -Ваші сліди,
Там де ви лише чвари,
Попелища й пожари -звірства сліди.
Всю вже планету ви полонили,
Всю цю земельку ви перерили.
Що ж залишили - могили, могили.
Що ж ви безумні тут натворили ?
[b]Цей генофон не випускають за кордон[/b]
Українців постійно експлуатують,
Свої своїми тут торгують.
Свої своїх тут обкрадають,
Та нездійсненного чекають.
Цей дивовижний генофон
Не випускають за кордон.
У злидні нас чомусь заводять,
На махінаціях розводять.
Статево тут всіх розділили
І половинки спокусили.
У нас цвіли гени Європи,
Родючі землі процвітали.
Та нас постійно обкрадали,
На нас постійно нападали,
Дівчат в гареми викрадали.
І половинки роз'єднали.
Не рвіть ви квіти польові,
Вони прикраси для землі.
Самим пора вже працювати
Та працю інших шанувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Мисливські байки оживають,
Нечувані звірі бувають.
З пащ смерть вони випускають,
В попелищах сліди полишають.
Люди цим жахом нажаль управляють,
Стадо безумне в залізо вбирають.
Орди моголів, пустелі ростуть,
Хтось вже горить, когось іще вб'ють.
Ви в це не вірте.
Все це байки.
Впевнено дійте,
Влучність свою на них перевірте.
Комусь же з руки,
Щоб орди ці йшли.
Мисливські байки.
Рибки у сіті давно запливли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Невзабарі нічка землю укриває,
Невзабарі сон усюди проникає.
Покривалом зір вкривається Земля,
Посміхається мені вечірняя зоря.
Вітерець листочки колихає,
Парубок дівчину виглядає.
Серце в грудях в такт щось промовляє,
Хтось на зустріч з щастям поспішає.
Крутиться у Космосі Земля.
Хтось качелі щастя розкутив,
Голову в коханні закружив.
Посміхається нам доля із даля.
Чую, чую - пісню солов'я.
Ой, мені знайомий цей мотив.
Вітер на качелі взяв і підхопив,
Крила , мої крила розпустив.
Руку лиш до тебе протягну,
Вітром цим шаленим обійму,
Зорі засіяють під ногами,
Почуття не зміняться з роками.
Як завжди підемо на качелі,
Нас чекають наші каруселі.
Руку міцно, впевнено тримай
І кохай, завжди мене кохай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Сонце сяє,
День зростає,
Ніч нестримно відступає,
ЗСУ знов наступає.
Україна вірить в бога
І за нами перемога.
Ніч свої права здає,
День бере й бере своє.
Сонце в небі ясно сяє,
День щоденно лиш зростає.
Птахи радісно співають,
ЗСУ так зустрічають.
Україна вірить в бога
І за нами перемога.
Ніч свої права здає,
День бере й бере своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
I want to get my love to be the same as at first sight.
I want to get my girlfriend to smile with joy.
I want to get light love to meet the sunrise and sunset.
I want to get to bring love back into our lives.
How can I believe in love again?
How can I do this?
How can I make my dream come true?
You and I are just made for this.
I want my son to look like sunshine.
I want my daughter to be happy.
I want my family to come together at the table.
I want the love of my life to come back into my life.
How can I believe in love again?
How can I do this?
How can I make my dream come true?
You and I are just made for this.
10/04/2023 ( It is for my son )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
Голуб віточку несе,
Верба віти розпускає.
Незабаром яєчко ,
Сонечко ясно засяє.
Радість, радість настає, Бог нам руку подає.
Котики пушисті личка доторкнулись.
Гілкочки вербиці та по поясниці.
Люди й посміхнулись.
Не я б'ю - то вербиця,
Будем веселитися.
Лихо люте щезне,
Син Божий воскресне.
Великдень настане.
Легко, легко стане.
На душі, на сонці,
У рідній сторонці.
Храм в серці засіяє.
Все живе знов воскресає.
Радість знову нас чекає,
Син Божий смертю смерть здолає.
Ой, яке то щастя!
Котики вербові!
Ви такі чудові.
Вип'ю із долоней чистої водиці.
Рівно через тиждень будем веселитись.
Син Божий воскресне,
Війна й лихо щезне.
Не я б'ю , а верба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Массовое сознание,
Массовое образование,
Мифы и внушение,
Истины лишение.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kJSK04ttSh0[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=kJSK04ttSh0
Реально, что мы знаем?
Мы это понимаем?
В облаках летаем.
Запретный вкушаем.
Зомби от рождения.
Слепота й забвение.
Мнимая иллюзия,
Истинны контузия.
Все медиумы - жулики.
Д. Менделеев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
Голодных и обездоленных не будет. Не будет злобы у людей - по совести жить будут. Дальше смотреть не могу - слезы.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nHT-kkBaV0w&list=RDCMUC7FDlGcSUqeSZHh1LRMM1OQ&index=5[/youtube]
Пали люди гордые в траву
И на щеке оставили слезу.
Птицы улетели в синеву,
О долге листья пели на ветру.
Голодных, обездоленных не будет.
По совести потомки наши будут...
Смертей, невежества не станет,
Прекрасный век для всех затем настанет.
Дела достойные всех ждали.
О долге помнили,
Уверенно шагали.
И вот те времена настали.
И вновь течет слеза.
Напрасно все.
Река и кровь.
Все в болота. Война.
Все повторилось,
Долг, листва...
И серой стала синева.
Трава. Полынь. Аминь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
Не питай чом заплакані очі,
Не питай чом ридаю щоночі.
Рок обрізав мені крила.
Рана в серці слід лишила.
Відлетіли соколи,
Не побачать більш землі.
Зажурились мої доньки,
Там в чужині, в далині.
Сумно й гірко так мені.
Не розпущу більше крила,
Нічка темна все сповила.
Журба серце отруїла.
В барві райдуги купались,
В літній річці ми кохались.
Вчила пташок дорогих
В небі високо літать.
Зорі ясні розлічать,
Землю рідну відчувати
І літати, ох, літати,
В невагомості порхати.
Осінь підкралась, прийшла.
Куля з гвинтівки сліпа.
От і не стало дитя.
Мов листя на землю упало й не стало, не стало.
Щастя під снігом сховалось.
В серці моїм холода.
Вкрила все снігом зима.
Сум полонив та журба.
Так, залишилась сама.
Пташка моя не щебече,
Ой, не співає малеча.
Щастя десь хмара сховала.
Холодно, холодно стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Герої вернуться,
Піднімуть країну.
Та кращі щоденно
Гинуть і гинуть.
Нові ж закони
Стріляють їм в спину.
Бояться, що воїни
Змінять країну.
Бояться, покращиться наше життя,
А влада ця згине в її небуття.
В багату, стражденну,
Могутню країну
Герої повернуться у Україну,
Всім серцем усі ми віримо в це.
Героям лиш владу дамо .
Давно надоїло брехливе кіно.
За краще майбутнє кров проливали.
Усіх по іменно ми памятаєм.
Буде все те, за що воювали.
Розквітне стражденна моя Україна, не буде під бидлом вона на колінах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Весь світ не готовий до війни,
Відмажку ж дали.
Весь світ сильно помилявся,
А вона вчить, людяності нас навчить.
Слід було готовуватись,
Слід в набати було бити,
Не по сталінські чинити.
Грань людяності переступили,
Духовність у людині вбили.
Європу це все обмине,
Не промине, не промине.
НАТО Росії боїться?
Не двополярний вже цей світ.
Чому потрібно стільки бід?
Намагання одне одного знищити,
Аватар на Україні.
В чому люди прості винні?
Митці копіюють красу,
Люди руйнують природу,
Люди вбивають людей,
Сотні спартанців на сході,
Герої з простого народу.
Тисячі гибнуть щоденно,
Окопні бої, піар на крові.
Пекельна війна,
Картина страшна.
Втрачаєм, втрачаєм,
Людське у собі щоденно вбиваєм.
Немарні ці жертви.
Та скільки ж людей
Повинно ще вмерти ?
Непідготовленна війна,
Кров приливаємо щодня.
Нові рубежі, втрати щоденно страшні.
Двадцять перше століття,
Циклічне , цинічне то лихоліття.
Позицію тримаємо,
Отже - перемагаємо.
Досліджуємо відносини на війні ,
Відпрацьовуємо смерть русні.
Зачищають села й міста,
Рвуть мости й людські тіла.
Хутори, хутори.
В одному русня, в іншому ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
- По рукам?
- Души смертных я продам .
- По рукам.
Как то так и не иначе.
Ваши души продают.
Кров вампиры вашу пьют.
- По рукам?
Вам предлагали?
И за сколько вы продали?
Вижу вы продешевили,
Цену вечности забыли.
Рынок тут и рынок там.
По частям все, по частям.
Сделки. Сделки.
- По рукам?
И не страшно больше вам.
[b]Спрут[/b]
-Кто помнит Катани ?
-Лекарства нужны.
Вампиры , что правят ,
Смертельно больны.
Опутал людей й сжимает все спрут,
По одному не прочен ведь прут.
Лекарство всем миром нужно найти,
Что бы они вновь стали людьми.
Если его мы им не дадим,
Потомков вампиров последний ждет пир.
Их дети нас и детей всех сожрут,
Замкнется последний жизненный круг.
Бессмертный Христос образ Солнца создал,
Что б этот мир существовал.
Бессмертный тогда человеком ведь стал.
За все живое он пострадал.
Став человеком наш грех искупил,
Во всей Вселенной он жизнь Воскресил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Дощем капа з неба.
Холод й весна.
Дощу нам ще треба,
Погода ж сумна.
Вмиває водою
Твердиню земну.
Суху ми побачимо
Сумну борозну.
Дощик вмива
Все, що земне.
Це лихоліття
Скоро мине.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=d3BjxM4AXhk[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=d3BjxM4AXhk
[b]Холодна весна.[/b]
США перемагає,
Курс валюти їх зростає.
Перемога буде з нами,
Гривня виросте в ціні.
Всі ж ми згідні,
Чому б ні?
Хто скажіть все ж переможе ?
Гасла часто ж так звучать,
Мов би кулі, щоб влучать.
Вийдемо ми на кордон,
Лиш руїни та прокльони.
Ми в полоні перемоги.
Всіх убитих повернемо ?
Краще жити всі почнемо ?
Будапештський мемурандум
Мир кому гарантував,
Гарант цю ж війну почав,
Інший цій війні сприяв.
Десь в ілюзіях літаєм,
Горе тут не добачаєм.
Ми по трупах далі йдем,
Лихо знов собі несем.
Штати ж кажуть не воють,
Та війну ж цю провокують.
Хто за цим усім стоїть?
І чому нам стільки бід?
Раз Росії не бояться,
Давно ж пора визначаться.
Всюди найманців війська
І безглузда йде війна.
Іноземці ж тут керують,
Чому ж самі не воюють?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Как легко все потерять
И умом все не принять.
Все куда то мы спешим,
Почему то вновь грешим.
Умом это не понять,
Все так просто потерять.
Не от вас все ведь зависит,
Вы лишь винтики в магните, вновь чего то вы хотите.
Темнота же окружает,
Все она в себя вбирает.
И проснетесь вы другими,
Крыльев нет, одни могилы.
Дверь в иное измерение.
Опустились , что б терять.
А потом - опять й опять.
Умом это не принять, вы забыли как летать.
[b]Гріхопадіння[/b]
Як би люди не грішили,
Всі б давно вже в мирі жили.
Як би влади не хотіли,
Всі б давно були щасливі.
Щоб забрали усі гроші,
То війна б ця припинилась.
Людство дровами стає,
Зелень у карман кладе.
Зелень очі засліпила
І в війні бачить наживу.
Щоб на ній не зажиріли,
Її б всі вже припинили.
Олігархів розвелося,
Все з бандитів почалося,
А щоб правду приховати,
Все на Крим пора спирати.
Автономією був,
Кожен з вас уже й забув.
Всі ж уже зійшли з ума,
Ось тому й іде війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Грають ніби у Богів,
З нас всіх роблять ворогів.
Все за всіх тут вже рішили,
Комусь вирили й могили.
Світле сьогодення,
Марення щоденні.
Переходу всі бояться,
Ось тому і копошаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Гендерна рівність
Навіть дивно звучить.
У чому скажіть полягає вона?
Синочку ти слухай лиш мами слова :
-Мама завжди й в усьому права!
Права, не права,
Правда її :
-Мама права.
Такі ось права.
Всі вороги нищать завжди чоловіків,
В них лиш вбачають своїх ворогів,
Конкуренція зросла і за маму йде війна.
Гендерна рівність - дивно звучить.
Сильний завжди слабий пол,
Батальйони гейш воюють,
Світом цим вони керують.
Мама ненька - Україна,
Ворог впаде на коліна.
Діти неньку захистять,
Ворогам пора втікать.
[b]А могли б[/b]
Своїх дітей майже не знаєм.
Так рідко з ними розмовляєм.
За них здається вболіваєм,
А все ж від себе віддаляєм.
А де вони і з ким вони,
Що роблять, як і з ким гуляють,
З ким курять, де бувають.
Ми взагалі дітей не знаєм.
Десь , з кимось,
Все ж скривають.
Ами своїм життям живем.
День за днем кудись ідемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Я вода, я ручеек,
Что по телу лишь плывет.
То я лед, прозрачный, чистый.
Холодок идет по телу
И мурашки тут и там,
Пробегают и несут,
Ощущения касания ,
Ощущения предвкушения.
Побежали по спине,
Сладко , сладко снова мне.
Вниз мороз пошел по телу,
Тает лед, вода течет
Чуть чуть и ниже й ниже.
Растворяюсь, я вода
И мне хочется тепла.
Вот внизу и ручеек
И испаринок поток,
Дымка снизу вверх пошла,
Ощутила я тебя.
Я Вода, испей меня.
Я живая
И тебя я ощущаю.
Твой родник в меня проник,
Твой серебряный родник.
[b]Два сумашедших[/b]
Видно ты сошел с ума
И от счастья я пьяна.
И пьяна не от вина,
В этом есть моя вина.
Ты мой сумашедший,
С неба сошедший.
Мой шаг в никуда,
В мир без вина.
Грезы любви,
Свет от Луны,
В море тропа,
Я без ума.
Два сумашедших,
Друг друга нашедших.
Четыре ноги,
Скорей приходи.
[b]...[/b]
А я любил ее одну,
Любил всего одну весну.
Штормило море, 9 баллов
И на земле нам места мало.
Выше й выше нас бросало,
С вершин в пучину опускало.
Был шторм внутри под десять балов.
Корабль о скалы разбивало.
Ветра вперед нас к звездам гнали
И в щепки шлюпки разбивали.
Корабль унес нас у причал,
Ветер и тот видно устал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
А хто це поряд?
Пересіклись, зійшлись,
Наче підстроєно все,
Чужим, чуже.
На словах звучить красиво,
А насправді це все гра
І кохання більш нема.
Поряд хто?
Туман пройшов,
Що скажи в мені знайшов?
Маски лиш одні навколо,
В макіяжі все це коло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023
По рецепту щастя продаєте?
А повітря теж в рецепти занести?
Завтра кажуть ліки
Без надзору не купити,
В інше місто за врачем іти?
По дорозі серце прихватило,
На дорозі чийсь рецепт знайти?
Без придурків жити не дасте щасливо.
Маробісся видно в вас в крові.
Церкви нові влада народила.
З храмів виженуть старих попів,
Медецину влада розвалила.
Все що було просто все знесли.
Констуцію одну ще не змінили,
Та права порушили людей.
На війні, на горі заробили.
Все, що краще те у нас закрили,
Розікрали та заборонили.
Препарати нові підробили
Й по рецептах яди продають.
Певно всіх сюрпризи знову ждуть.
Бізнес чийсь , на людях заробляють.
По рецепту яди відміряють,
Допомоги знов людей лишають.
Черги, нові ОРЗ.
За що народу це?
Відділення закрили,
Персонал звільнили.
Черги за пургою.
Кладбища ростуть.
Нікого не рятують,
Рецептів зачекайте.
Все по протоколу.
Все по постанові.
Порядки знову нові.
Ще гірші ніж в застої.
Маркетинг знову рулить,
Стареньких знов обурять?
Пророчене вам всунуть,
Кого щоденно дурять?
Жиди у медицині ?
А люди, що вам винні ?
Чому чужі керують,
Чому народ знов дурять?
Була державна медицина,
Безкоштовна медична допомога.
Конституцію змінили?
Переворот же учинили, всіх знову ж обдурили, на цьому заробили.
Були дешеві препарати,
Що дійсно помагали.
Їх же випускати тим паче продавти перестали.
Крейду в таблетках в нас виробляють
Чи іноземні, з європи таблетки
Безсоромно всувають.
Проводили ж експеременти,
А тут бац ще велеселіше, рецепт, маркетинговий хід, простий народ дуріть, дуріть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Справжні почуття
Важливіші ніж життя.
Сьогодні є, завтра ж немає,
Все ж по різному буває.
Погляд скромно відвела,
Очки знову опустила.
Ой, яка ж ти є красива.
Нерозкриті почуття.
Пошук кращого буття.
Все проходить, все минає.
Почуття щось наповняє.
Сік березовий весною,
Привкус юності з тобою.
Щирі, справжні почуття
Важливіші за життя.
Березневі відчуття,ось таке воно життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Не всі ж в країні ідіоти,
Не всі барани в цій країні,
Не всі дебіли в Україні.
Досить дурнями вважати,
На патріотизмі досить грати.
Зрада постійно зверху ж приходить,
Навіть і церква уже політична,
Люди закінчиться все це трагічно.
Досить на всьому тут заробляти,
Досить усіх нас продавати.
Досить країну нашу ділити.
Дурнів напевно досить вже вчити.
Роками нам тут парять мозги,
Самі ж упевнено йдуть до мети.
Сакральні жертви щоденно приносять.
Все , що сакральне з землі ж уже зносять.
Хто з атаманів й за що відповів?
Влада довічна для всіх цих царків ?
Війну потрібно давно припинити,
А не щоденні рейди робити.
Досить по плану все тут робити.
Гроші на блюдечку досить носити.
Зброю на осінь всім тут дадуть,
Кого тут на трон й чому знов ведуть?
За чий тут дохід людей убивають ?
Чому на смертях дохід зараз мають.
Досить під дудку бандитів плясати,
Досить смертей, за злочин з царів пора вже спитати.
Цю зраду давно слід припинити.
Бізнес кровавий слід відмінити.
Народне народу слід повернути.
З тих, хто продав за все слід спитати.
Зрадників в тюрми і наказати.
Олігархам заводи не повертати
І компенсацій їм не давати,
А те, що вкрали в них відібрати.
Сепаритистів пора всіх за грати.
Продажнеє СМІ слід розігнати,
Канали в бандитів слід відібрати.
Волю та владу народу забрати.
[b]Кроты [/b]
Нет сейчас
Й потом не будет.
Не кроты вы,
Просто люди.
Норы ж роете в земле
И живете все в грехе.
Тьма внутри
И тьма снаружи.
Дух божественный вам нужен.
Как кроты вы все слепы
И по жизни как кроты.
К свету правды вы глухи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
На все воля Божа.
Радість, горе,
Щастя мить.
Чи у небі грім гримить.
https://www.youtube.com/watch?v=A8TBK6FWWEI
Та є всередині, в мені
Вогні! Вогні!
І ні печалі люті дні,
Ні дощ, ні вітер
https://www.youtube.com/shorts/8HKBNOKuB6c
І ніяка сила
Невласна вогник затушити,
Мені ще хочеться любити,
Тебе в собі знов воскресити.
https://www.youtube.com/watch?v=QGpqANMMm44
З тобою подумки літати.
В cобі світила відкривати,
В тобі блаженство відчувати.
У день я очі прикриваю.
Твої я крила відчуваю.
О, мій прекрасний господине,
В коханні я твоя рабиня...
Білим крилом мене обійми,
На руки бери
І все вище лети.
Моя ти душа,
Твоє я крило.
Я знаю, з тобою одним лиш літаю.
Ти подих, ти дух.
Вдихаю, вдихаю,
Запах кохання я відчуваю.
Відриваюсь і лечу,
На крилах кохання поряд парю.
Не зможеш ніколи
Покинуть мене.
Вічне кохання в серці живе.
Вогні.
Силу надії плекають в мені,
Ти поряд зі мною в пасмурні дні.
Усмішка Сонця, проміння в віконці.
Ти моє миле, кохане, ти - Сонце!
І завжди ти будеш, будеш зі мною,
Зжимаю проміння в своїх я долонях.
We have to say goodbye.
- Прощай. Світи. Кохай.
-Прощай. Прощай.Прощай.
Люблю!!! Кохай!
We looked again and again.
We was very sad.
We cried.
We will never forget that.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Уже ми й не хочемо в Європейський Союз,
Навіщо нам новий , старий конфуз.
Санкцій же тьма на олігархів
Та профсоюзи з влади кров п'ють.
На вулиці там всі водії,
Учителі і навіть врачі.
Бастують, за тисяч пять євриків
В місяць працюють,
Арабів і наших рідненьких годують.
А українці уже ж не бідують.
Їх просто купують, купують, купують,
Тихо й нетихо утилізують.
Піарять на всьому
І на війні.
Не знаю як вам,
Сумно мені.
В дефолт же країну
Цинічно ведуть.
Новії біди
Знову ж нас ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Чому ж це трапилось ?
Чому обставини сильніші за бажання,
Навіть за сокровенні, щирі побажання ?
Чому найкращі гинуть на війні?
Чому бариги завжди в стороні?
Чому одні кров проливають,
А інші плоди лиш пожинають ?
Чому обставини сильніші й за кохання ?
І не здійсняться щирі сподівання.
Чому нікчеми правлять бал?
Чому пожарищ відчуваєм жар?
Чому ми чиним так як вимагають?
Чому за нас постійно вибирають?
Чому найкраще в серці в нас вбивають?
Що ж трапилось й чому ?
Чомусь все, все ми спишем на війну.
Часто ж самі її ми породили,
Хіба всі інші цього заслужили ?
Обставини крушать долі людей,
Все блище прірва , у яку штовхають.
Обставини життям вже управляють.
- А ми ?
- Воли ?
Там Ад, немає ж там води.
Обставини двох близьких розлучили,
Обставини могили наплодили.
Обставини зв'язки порвали.
Самі, самі ми в пастку цю ж попали.
[b]Утопія[/b]
Не посада прикрашає людину,
Не посада дає владу.
Ви це забули, а скоріш й не знали,
Мов змії повзали, зади лизали.
Людина прикрашає посаду,
Людина над серцем людей має владу.
Ви ж сірі, сірі, сірі,
Сіра речовина не додала ж ума.
Берізки і ті від вас пострадали,
Комусь доходом берізоньки стали.
Сказали російські, всі під пилу,
Не буде берізок в нашім степу.
То розум є?
Одна ж нажива.
В душі весна
Звучить ж красиво.
Фіалки на галявині цвіли,
Рястом рясно ліси цвіли.
Лісів нема, одні пеньки,
Хто владу мав все це й робив
І лише він оцю війну і породив.
Від природи, від живих
Відсторонив, провів межу.
Фіалкова весна?
Кроваво-червона.
Маки, гвоздики - сліди.
Сліди біди.
Розуму нема - війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Закон один для всіх,
Для когось все це сміх.
Свої судді, свої люди,
Своїх розмістили вони всюди.
Закон один для всіх,
Чому ж непокараний гріх,
Чому всі і все продається,
Чому вони ряси наділи ?
Театр для кого створили ?
Від імені всього народу
Концерт цей у залі суда.
Закон для рабів, в насолоду,
З легкої вказівки царя.
Все продано,
За всіх все давно вже ж рішили.
Дипломи ж всі судді купили,
Законність царя утвердили.
Хто платить той прав,
Система гнила, вхід мілліон,
Вихід - труна.
Закон один для всіх.
Для суддів все це сміх.
В театрі тіней грають,
Спектаклі продовжають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023
Розділять все,
Подрібнять всіх,
Розділять нас,
Розділять світ.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yXNca1XG-4E[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=yXNca1XG-4E
Маленьких князьків
На крісла розсадять,
Нікого з бандитів
Нажаль не посадять.
Ресурси приносять
І в нас капітал,
Ніхто тут не крав,
Державне лиш взяв.
На трон олігархи давно підіймались,
Руїни від них одні лиш зостались,
Кар'єри пусті, дири в землі,
Дири в бюджеті, шахти, в яких
Стояли ж ракети.
Був арсенал,
Який хтось по тихому взяв й розікрав.
Снаряди чомусь бандитам продав.
Є й приємна новина:
В квітні кажуть побіжать,
В травні будем святкувати,
Потім знову воювати,
Років десять добивати,
Років сорок будувати,
Перспективи так собі,
Радість все ж одна для всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Цвіркочуть зранку горобці,
Порхають в небі удальці.
-Цвірінь. Цвірінь.
Там пшеничка,
Тут овес, щось вхопив і горобець.
На даху голуб вуркоче,
Певно їсти також хоче.
Сокіл парить в далині,
Лише люди всі сумні.
Небо темне, небо грізне.
Знов з повітря небезпека,
Десь летить уже ракета.
В бомбосховища біжать,
Діток прагнуть там сховать.
Не під білим небом грають,
А з підвалів виглядають.
Не щебечуть, не співають,
На айфоні в війну грають.
- Ти матусю не журись,
Я всіх вбив, ось подивись.
Там трофеї, ось вітання,
Переміг усіх я зрання.
Я є справжній захистник,
Ворог на екрані зник.
[b]Це за них на майдані кров проливали[/b]
Не було б майдану,
Не було б і війни.
То навіщо ж кров
Люди пролили.
Щоб оці бандіти
Владу захопили.
Щоб всю країну
В крові утопили.
Одне одного здають.
Чим більше про них дізнаєшься,
Тим більше лише ужаснешся.
З такими можливо перемогти?
Вони ж Україну здали.
За які героїчні заслуги
В Європі палаци скупили?
На зраді вони ж заробили.
Де вони працювали?
За які заслуги їм владу цю дали.
Агенти іноземного впливу
Взяли й усіх нас тут злили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Крылья больше не нужны,
Снова вместе мы.
Сад цветет, птицы поют,
Там, где ты всегда уют.
Ангел небо освещает,
Солнце свет бесценный дарит,
У тебя глаза горят
И тебе хочу сказать
Необъятное обнять.
Небо, облачко мое,
Там где ты всегда светло,
От тебя всегда тепло.
Радость встречи,
Вспышка глаз,
Близко, близко
Мы сейчас.
Крылья больше не нужны,
Поле манит, не полет,
А душа в любви поет.
Ты моя земная нива,
Улыбаешься игриво,
Распушу деревьев пух,
Орошу зеленый луг,
Рясно, рясно, что б цвела,
В Рай ты яр,
Что б превратила.
Красотою всех пленила.
Распускалась, поднималась, мило, мило улыбалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Відстань між Землею та Небом
Зростає й зростає,
Мені тебе
Сильно не вистачає.
Відстань між нами
Немов між зірками,
Шлемо листи
Ми промінцями.
Земля і Небо
Завжди нерозлучні,
Звуки кохання
Завжди милозвучні.
Мені тебе не вистачає,
Серце з грудей знов вилітає.
До побачення кохана,
Надвечір'я незабаром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Навіть на землі війни
Є острів, острів доброти.
На ньому завжди я і ти.
Ми є сім'я, нічого кращого нема.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=peeVt5RXOtc[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=peeVt5RXOtc
Є люди, люди є.
У них є серце,
Серце золоте.
Все, що в світі
Краще є, то є ти
Й життя твоє.
Молитва до Бога
Рятує життя,
Кохання у серці
То шлях із буття.
Світло то зір,
Острів надії,
На ньому здійснюються всі
Людські мрії.
Війна, не війна,
Всі ми сім'я.
Кохання та радісний сміх,
Даруйте, діліть все на всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
Я з тобою,
Зачекай.
Пісню кохання
Вночі проспівай.
Місяць у небі
Заколиши,
Дорогу до тебе
Мені освіти.
На небі є зорі
І інші світи.
Люба, кохана,
В якому з них ти.
Зорею з неба мені
Підморгни.
Місячну стежку
Дозволь віднайти.
По хвилях кохання
З тобою пройти,
Пливти, пливти.
В країну кохання дорогу знайти.
Цю пісню співає
Хвиля морська,
Піна ласкає
Близькії серця.
Пірс, вечоріє.
Нічка приходить.
Чайка у небі
Крилом щось виводить.
Дельфін прочитав,
Прошептав ті слова.
Кохання єднає,
Дає нам життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
Я є мобільний застосунок
Певно ти забув мене.
Клієнт мій Call
Чомусь не жме.
Ця тиша з розуму зведе.
Ти застосунок приміни,
В моє ти вушко щось скажи
Чи вібро виклик знов включи.
Застосунок набери,
Коли звоню - бери, бери.
Чомусь не жме,
Певно забув, забув мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Место под Солнцем
Нужно купить,
За все в этой жизни
Придется платить.
Пока укранская кровь
Течет и течет,
Пока убивают
Простой здесь народ.
Жены й барыги
Иной путь нашли.
Гражданство в Европе приобрели.
Кусок пирога
От народа отрежет себе
Другая страна.
Как не крути
Граждане Европы они.
Мы добились,
На богатых и бедных
Войной разделились.
Это начало дробления страны.
Для этой победы
Жизнь отдали.
Кто то купил себе место в Европе,
А по большому в огромной мы жопе.
Как же там Донбасс арена
Беспокоится страна,
Неужели, неужели,
Ей и Путину хана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Ніхто війну цю не зупинить,
Лиш сльози й стони всюди линуть.
Ніхто крім вас.
Хто як не ви?
Палай, гори!
Все йде згори.
Життя мов мить,
Згорить, мине, або щось серце розірве.
Операція " Війна"
Кожна людина її прокляла.
Топка концлагерська більшість вже жде.
Життя забирає, в нікуди веде.
Переможців не буває,
Брат брата в ній просто вбиває.
Просто як всі багатієм думками.
Не знаємо ми, що буде із нами.
Точно одне
Смерть одну війна несе,
Рани, рани,
Надіти хочуть всім кайдани.
Дійство кроваве
Почали резиденти.
В бій не ідуть
Ці злочинні агенти.
Кляту біду від всіх відвести,
Мир й покаяння в світ принести.
Все це зуміє
Хто як не ти ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023
Путь в тень
ПАРА шин, он же Па Рашен
Дед Мороз
Чума
Я ник
Зелень
Чек
Крав
Знакомые все лица, маскарад продолжает длится.
Это слив актеров кино , которое началось очень давно.
Аудио дорожка из кинофильма "Наши матери и отцы"
https://www.youtube.com/watch?v=9HscdHKLwPg
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9HscdHKLwPg[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023
Путін з славянським народом воює,
Фашизм у Європу знову крокує.
Знищити волю, знищити всіх,
Від білошкірих очистити світ.
Випалять землю,
Дороги в кістках,
Згарищ сліди,
Всі для мети, з Землі все знести.
Зрада з гори спустилася знову,
Клич лиш подали:
-Будьте готові.
-Завжди готові.
Це в них в крові, всіх їх привили.
Фашист, про нацизм щось бормотав,
Могили для людства з промов виривав,
Трупами шлях у Європу проклав.
І Україна зупинить все це.
З рабства оковів нам видали зброю,
За тих, хто править дружно до бою.
Хто як не ми, ляжем в бою.
Щоб всі бариги жили в раю.
Фашистів завжди на нас натравляють,
Землю снарядами тут удобряють.
- Всі вже готові?
-Завжди готові.
Гасла оці всім нам відомі.
З славянським народом
Ведуть цю війну, по трупах на трон несуть Сатану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
Всі хочем до дому,
До рідної мами,
Що й татко в вас був,
Позабували.
Матусю почути,
Рідненьку обняти.
По телефону її привітати,
Старому пора певно вже спати.
В вушці звучить мамина пісня,
Слушні поради лиш мама дає.
Мама одна лиш любить тебе.
Татко старий лише гроші дає.
Зв'язки, родина.
Мама старенька вогником є,
Мамине серце кохає тебе.
Татко життя ж нам не дає.
Того з неба спустила лелека,
Того качана в капусті знайшли,
Того сусіди вам принесли.
Люба матуся - оце й всі батьки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
[b]1. Motyw wiosenny.[/b]
Miłość w sercu, niech płonie,
Otwórz we mnie to, co nieznane,
Na nowe wyżyny w wizjach many,
Otwórz swoje ramiona w moich ramionach.
Jakby to były tylko słowa,
Ale gwiazda płonie,
I ogień płonie,
I dusze płoną dla wiecznej miłości.
A flash in the night
Światło świecy
Gwiazdy są na niebie,
Deszcz kapie, burza nadchodzi, wiosna jest blisko.
[b]2. Szczęśliwej wiosny, której nie obchodzimy, ale codziennie słyszymy delikatne pozdrowienia. Pokój waszym domom.[/b]
W tym dniu serce bije szybciej,
Jeszcze chwila i pęknie,
Kanonada ucichła, działa i czołgi stanęły,
A kaganek kobiety jest pochylony.
A dlaczego właśnie w ten dzień?
Nawet pniak w lesie się zastanawiał.
Coś się w nim kryło,
Zakochaliśmy się w kobiecie.
Każdy dzień wiosny jest dniem kobiety,
Niech jej oczy błyszczą.
Nikt nie wita się z innymi,
Ona czeka tylko na swojego.
Topi się tylko wtedy, gdy jest blisko niego,
Futrzane płaszcze, broszki, diamenty,
Wszystkie te rzeczy są potrzebne na tę chwilę,
Ale ja tak bardzo pragnę czegoś
Blisko, ciepło, słodko,
Szczerego, szczerego.
Nie od wszystkich, ale od jednego.
Nie tylko raz w roku.
Ale każdego dnia, z dnia na dzień,
By być z tobą jak księżyc,
Żyłem z tobą, słyszałem cię,
Rozumieć cię, pomagać ci,
I zdjąć gwiazdy z nieba,
I podnieść cię wyżej,
I chronić cię przez życie.
Jesteś najlepszy, więc on wie.
On jest tym jedynym, jedynym.
On jest tym jedynym, jedynym.
Kochanek i niegrzeczny chłopiec.
I niezawodny i bogaty.
I wesoły i perkaty.
Najważniejsze to zrozumieć
I żeby umieć kochać.
Nie zależy mi na tym, by nosił mnie w ramionach,
Nie chcę być erotyczna, chcę go tylko bić.
Nie pić i nie palić,
By zabrać mnie przez trzy morza.
Chcę, by kochał mnie bezgranicznie.
Najważniejsze, żeby był żywy.
Był taki, jaki jest, tylko mój.
Sama go sobie wybrałam,
Sama się w nim zakochałam.
[b]3. Kosmos to cały ty.[/b]
Zakochałem się w gwiazdach nocą,
I z moimi astro-oczami sięgnąłem
Do odległej gwiazdy
Szukałem jej na niebie,
Nazwałem ją MIŁOŚCIĄ dla siebie.
Spotkałem ją późno w nocy,
chwaliłem ją jako boginię.
Chodzę po pałacach nieba
I podziwiam piękno
I nieziemską miłość.
Gwiazdy pulsują na niebie,
Patrzę na nie przez teleskop,
Badam miłość nieba.
Co mi się śniło w nocy.
Co mnie wzywało wieczorami.
Co mnie wzywało do odwiedzin,
I kusiło astronoma.
W miłości do gwiazd jestem pijany,
Biorę mój teleskop i staję się niemy.
Znowu ustawiam ostrość.
Chcę być bliżej gwiazd.
Powoli powtarzałem to wszystko,
odtworzyłem każdy blask.
Ładuję film
I moja MIŁOŚĆ jest kręcona w nocy.
Nagle przeleciał ptak,
Piękny ptak, jak ognisty ptak,
I tylko piórko na filmie.
Byłam taka szczęśliwa.
Przychodzi w nocy,
Zbiera gwiazdy.
Otwieram moją sztalugę,
trzymam w niej wieczność.
Przez teleskop widzę planetę,
Bardzo blisko miejsca, gdzie jest kometa
Ogromna kometa, jak ta,
Jak gwiazda w nocy
Patrzę na jej powierzchnię,
Widzę każdy guz i wzgórze
I zaglądam w tamtejsze morza.
To nieziemskie natchnienie,
Przebłysk boskiego piękna.
Kosmos to cały ty.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Ми не бджоли і не рій,
То навіщо стільки дій.
Завтра точно живемо
І кудись знов біжимо.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Z3fwhfOhHYo[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=Z3fwhfOhHYo
Завтра не у всіх же буде,
Ви не бджоли, ви є люди.
Вони кращі і крилаті,
Працьовиті та завзяті.
Не для себе рій живе,
Він життя лиш береже.
Трутні й ті всі при роботі,
Розум в них один на всіх.
Благо там одне для всіх.
В них нема ні олігархів,
Ні бариг, ні паханів.
Про зелені і не знають,
Що листочки означають,
Що за них життя втрачають,
Часто в інших відбирають,
Накопиченням живуть.
Там про діток кожен дбає,
І для всіх вони батьки,
В позолоті не гуляють,
Рівність, єдність відчувають.
Кожен там один за всіх.
А людина - цар природи.
Того з'їсть, того уб'є,
Каже право в неї є.
Самі собі право дали,
Все за інших порішали,
Слугами усіх зробили,
Кажуть їх боги зробили, а богів вони убили.
Подібні до чортів,
Часто з рогами,
Егоістичними ділами,
Все під себе, мов в лікарні.
Мріють жити у коханні.
Владу вічну всюди мати,
Іншими тут управляти,
Свої статки прибавляти.
Та одне не розуміють,
Ум за розум в них заходить,
То їх бісик з ума зводить.
Всіх чекає метр на два.
Прийме всіх свята земля,
Все у прах завжди піде,
Бо добро не статки є,
Бо добро - славні діла,
Пам'ять cвітла,
Слава, честь.
Душа дух не накопила,
Лиха в світі наробила.
З молоком не тому вчать,
Простір, час, абстрактний світ,
Ось від цього й стільки бід.
На Землі ми всі єдині, всі ми є одна родина!!!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OAxY8W9A-88[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=OAxY8W9A-88
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Нажаль минули ті сідмнадять,
А як порхалося тоді,
Мов пташка в небо я літала
І беззаботно все гуляла,
Все дужче крила розпускала,
Мов квітка в лузі я цвіла.
Була дзиґа, ні вертуха,
Все сміялась, посміхалась
В щасті жити намагалась.
Всім кажу мені сімнадцять.
Крутять пальцем біля скроні,
Щічки в мене знов червоні.
Вмовили на двадцять сім,
Щастя я бажаю всім.
А в душі моїй весна,
Буду завжди молода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
́Гарного дня ! - пташка співає,
Чудового настрою ! - відповідає.
Миру й добра! - джерельце щебече.
І вам ! - серце у грудях відповіда,
Кров і здоров'я дава і вбира.
Добра! Добра! Добра!
Слався віками природо жива.
Доброго дня, вам, ліса і поля.
Мирного дня ! - пташка щебече.
Ясного дня ! - вітер шумить,
Щастя природа щодня нам дає,
Той, хто це знає, той дійсно й живе.
Сонечко ясне на небі з'явилось,
Воно за хмаркою знов зажурилось,
Бачить як людство хочуть убити
І розуміє не дають в мирі жити.
Все, що живе - повибивати,
Все, що прекрасне - все зруйнувати.
Сонечко в небі й те зажурилось,
Воно й те сховалось, коли це творилось.
Де людям хмарку від лиха знайти ?
Як цю біду від нас відвести ?
Вітром шаленим на вбивства женуть,
Гори мерців вже нічого не ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Ви, найкращі!
Підніміться.
У єднанні обніміться.
Найсильніші ви є духом.
Чому ж голови склонили,
Чому спини нахилили?
Чому сльози на очах?
В вас зневіра чи вже й страх ?
Ви, найращі!
Посміхніться.
Зранку богу помоліться.
Бог вам сонцем посміхнеться,
Серце радісно заб'ється.
Розумом своїм живіть,
Мир й життя ви бережіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Був СеРСеР,
Усе просрали,
Була Russia,
Все засрали.
До природних ресурсів дорвались
І підірвались.
Зеки некороновані
Керують людьми
Сумно мені.
З армії ПОП зробили,
На бандитські розборки
Військо державне півні пустили.
Масова різня,
Мафія жива.
Двадять перше століття
Для мирних людей лихоліття.
В підвали їх всіх вже загнали,
Квартири в людей обікрали.
Чуже все добро КАМАЗИ везуть,
Украдене в Раші вони продадуть.
Піднялась з параші Раша,
Вкрала наші унітази.
Злиють все тепер у них,
Путін певно більшовик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Снег выпал белый, белый.
Все почернело от крови,
В атаку орды шли и шли.
Куда ты глазом не введи
Алые крови везде лепестки.
Тела, тела лежали.
Фонтан горячий бил.
Снег тая выбился из сил,
Пока он все прикрыл.
Следы, следы остались.
Из жизнью люди тут расстались.
И кровью истекли.
Алые розы на белом цвели,
Земля почернела от алой крови.
Снег, иди, иди,
Укрой, защити.
Земля в крови.
Горячие фонтаны.
Смертельные раны.
То дождь, то снег.
Лепестки войны,
Снег, мети, мети.
И шел он белый, белый.
Шел робко так, не смело.
Ложился на земле.
-Больно, больно мне.
Горькая горка бела,
Под ней гимнастерка и чья то рука.
А ветер, вольный ветер.
Входил он в каждый дом.
И слышались куплеты:
- Идем. Мы жизнь за жизнь возьмем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
Колись їх діди
Пліч о пліч стояли,
Світ від фашизму вони відстояли.
Їх імена не записали,
В безіменних могилах,
Поряд поклали.
Минули часи,
Тепер вороги.
Чомусь у цім світі все вверх ногами,
Ще страшніше жити стало,
Людяності певно зовсім не стало.
Накази фашистів втілили рашисти,
Мало, мало, от і не стало.
Щоденник вічності,
Багряні рядки,
Вони не такі, як їхні діди.
Уроки фашизму чомусь ми забули,
Голосу розуму навіть не чули.
Бандити накази ордам давали,
Орди безславно кров проливали.
Як Гітлера Путіна Чубайси підняли,
Тіні безликій владу віддали.
Правопис новий уже в нас ввели,
ВладиМиром Вову чомусь нарікли.
Сміялись всі з Вовочки,
Не розуміли, яке люте дійство
Вони замутили.
Вовочка Ленін теж карликом був,
Ти ще малий про нього не чув.
Цілі томи його всюди вивчали,
Розвинені держави ним всі лякали.
Адольф маленьким карликом був,
Та певно й про нього ти мало, що чув.
Карликів цих для чого ростили?
Певно, щоб дійство цеє здійснили.
Їх продвигали вище і вище,
Певно, щоб людство упало ще нище.
Микита і Джон спільну мову знайшли,
Загрозу війни ж були відвели.
А ці мов сказились, чумою безсмертя десь заразились.
Знову імперії маряться їм,
Знов у Європу прямує фашизм.
За всім цим дійством бариги стоять,
Ручки чорти їм золотять.
https://www.youtube.com/watch?v=mh0-ed__vEE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
-Україні слава!
Останній снаряд,
Не впав на коліна
Геройський солдат.
Курган із героїв,
Стяг майорить.
-Слава героям!
Людство кричить.
Як це жахливо,
Як героїчно
Також і трагічно.
Багата героями наша земля.
Пролили кров,
Віддали життя,
Щоб була вільною наша земля.
-Слава Україні!
Останні слова.
Останній подих,
Не скорився солдат
Та він не один
Мілліони лежать,
Будемо їх ми завжди пам'ятать.
Тілом закрили вони Україну,
Кургани героїв за Україну.
Є ще герої, є козаки,
До перемоги іти і іти.
Бій цей нерівний вони прийняли,
Сотні катів там полягли.
Кургани навічно прославлять героїв,
Душі героїв приймуть наші зорі.
Чомусь безіменні герої мовчать,
Чомусь не вернувся до дому солдат.
-Це син депутата?
-Це син олігарха?
За Україну вони полягли,
Щоб ці бандіти далі жили.
Поки їх діти на фронт не підуть,
Доти звучить цей останній салют.
У Росіян теж діти є,
Та олігарх на фронт не піде.
Слава героям!
Низький уклін,
Тілом своїм зупинили цей млин.
Не президентів, не кермачів
Заслуга солдатів, простих трударів.
За рідних і близьких,
За Україну
Стояли й стоятимуть вічно живі
Наші герої, сини України.
Не буде ні сліз,
Не буде спочинку.
Бій, новий бій, стій.
Тримай стрій.
За рідний дім, за Україну,
Вільну, єдину,
Борися сину.
p.s. https://www.youtube.com/watch?v=7a5CHEmarYg
загарбники фільми про дотримання конвенкцій знімали для кого?
"Этот фильм нужно показывать в детдомах, школах и других учебных заведениях, а также на крупных мероприятиях, чтобы искоренять зло в людях" -коментар. Викорінили? Бандітів при владі поставили в більшості світових держав, узаконили зло. Земля - тюрма для людства?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Без надії сподіваюсь
І крізь сльози посміхаюсь.
Ти на хмарці вдалині,
Сумно, сумно так мені.
Вчора віхола гуляла,
Зранку все чомусь розтало
На душі самотньо стало.
Знов похмурий певно день.
Не дзвенить дзвіночок
-Дзень.
Абонента не існує,
Хмарка в небі лиш мандрує.
Все одно я посміхнуся
Та серденьком відзовуся.
В церкву зранку знов піду,
Все в молитві прошепчу.
Не зникає так кохання,
Це не вперше й не в останнє.
Хмарку в небі споглядаю
Та з тобою розмовляю.
Ти лелекою спустись
Та до мене притулись.
Все, що любиш приготую
І лелеку нагодую.
З нею ми постоїмо,
Відрощу і я крило.
Та до хмарки притулюсь,
З неба також посміхнусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Расскажи мне, что случилось,
Почему все изменилось.
Ты как роза расцветала,
А потом чужою стала.
Я не вижу блеска глаз,
Не со мною ты сейчас.
Параллельные миры,
Не со мною больше ты.
Словно роза на снегу.
Брыла с льда,
А внутри вся красота.
Снегом белым всю укрыло,
Радость встреч давно забыла.
Одиночество осталось,
Все в осколках затерялось.
Там вдали сверкает лед,
Роза в стужу не цветет.
Замерзает все, все было.
Расцвело и в миг застыло.
И ни слова, только ветер.
Он хранит все тайны эти.
Аромат любви унес
И развеял радость грез.
Видеть только лишь могу
Розу эту на снегу.
Ничего мне Не сказала,
Одиноко очень стало,
Все цвело, потом пропало.
В сердце пусто , пусто стало.
Роза чувств так отмирала.
Ее снегом заметало.
Было, было и не стало.
Одиночество нас ждало.
Облака плывут, плывут
И дожди идут, идут.
Капли падают с небес, в каждого свой жизни крест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
- Ти мої крила - літай!
-Ти мої груди - вдихай.
-Ти мої очі - поглянь.
-Ти серця радість - пізнай.
Мотив містерії,
Подих шалений.
Мить , слова, зізнання.
В серці квітне кохання.
-Дай мені руку.
-Розкрий своє серце.
-Крилом моїм стань.
Кожна ця ніч - пора сподівань.
Простір безмежний,
В ньому є небо.
Літати в нім треба,
Не бути лиш тінню на грішній землі.
-Ти мої крила.
-Ти - подих ночі.
Вхід в ті чудові світи,
Кожна мить життя - це ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
Давним давно у сиву давнину,
Коли нічого взагалі не було,
З'явилось добро, З'явилося й зло,
Не віриться, а так було.
Таємний перехід,
З іншого виміру вхід.
Портал. Зоряна брама.
Сяйво Богів, дійство чортів.
А насправді все в тобі, в голові.
Вхід з іншого ж боку,
Все дзеркальне задзеркалля.
Спробуй впустити заборонені думки.
Смак відчуй таємних знань,
В задзеркаллі поблукай.
Дира, портал.
Ейфорія, провал.
Сліди знищені,
Загублено ідеї,
А що було давним давно
Коли нікого не було.
Бог самотній, сам один.
Сокровенність в глибині,
На самоті, суть безумності,
Дзеркальне відображення,
Спотворене зображення.
Ілюзія творіння, видіння.
Вселенну перестроєно,
Відцентровано, охрестовано.
З зір все створено,
Випадковий розум,
Хвороба Вселенної,
Всесильний зв'язок.
Люди генератори,
Люди приймачі.
Центр Всесвіту в тобі,
Ти ж як Бог на самоті.
Поглядом рятуєм,
Поглядом вбиваєм.
Суб'єктивно творимо,
Об'єктивно міняємо.
Забуваємо, віддаляємо.
Стан невагомості.
Стан несвідомості.
Оголена реальність
Для більшості банальність.
Дзеркальні образи,
Все вверх ногами
Як чорти з рогами.
Без хвоста і гриви
Мавпочки красиві.
Волоски оголимо,
Подібних наробимо.
Нове покоління,
Вінець еволюції.
Подібність матерії,
Персонажі містерії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023
Коханням в душі запалай,
Незвіданні далі в мені відкривай,
До нових вершин в видіннях мани,
Руки в обіймах мені простягни.
Наче просто слова,
А палає зоря,
Стожари палають,
Душі вічні кохання бажають.
Вспалах вночі,
Світло свічі,
Зорі на небі,
Капає дощ, злива близька, поряд весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023
Вкус и аромат,
Наслаждение й яд.
Терпкое вино,
Жизнь словно кино.
Медленный глоток,
Не спеши, дружок.
Там, еще нас нет
Й не потушен свет.
Вкус и аромат,
Яд и наслаждение.
Головокружение.
Медленный глоток,
Отопью чуток.
Дымка из бокала,
Свежий аромат,
Принимаю яд.
Просто не спеши,
Это Вкус любви.
Горько-сладкий яд,
Наслаждать и ждать.
Словно поцелуй
И волна в бокале,
Вино в кровь проникло,
В крови забурлило, сладко очень было.
Медленно поплыло,
Мир весь растворило,
Голову вскружило.
На счастье разлилось.
Сложно и легко,
Яд вновь принимать.
Надо уметь - прощать
И не проливать.
Глоток за глотком.
Горько-сладкий вкус,
Аромат полей,
Яда вновь испей.
Это нелегко,
Кому то приятно, маленькая доза,
А простить не можешь.
Голова вскружилась, бокалы разбились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Виходу нема,
Потрібна війна.
Мирних убивають,
Безвихідь внушають.
Виходу нема,
Потрібна війна.
Слід усіх вбивати,
Світ опустошати.
Нацистські призиви,
Фашисти ожили.
Знов день перемоги,
Чекаєм підмоги.
Знову обіцянки,
Люди, що вже з вами.
Виходу ж нема,
Тому йде війна.
Привид не шукали,
Безглуздо напали.
Мирних убивають,
Себе восхваляють.
Міліонні жертви,
Сам, хто хоче вмерти?
Безглузді призиви.
Виходу нема, в голові війна.
День Перемоги ж відмінили,
День Примирення ввели.
Кого скажіть обдурили?
Кого ворогом зробили.
Ворогами і були.
Всі навколо вороги?
Інтереси у всіх різні,
Егоісти усі грізні.
Виходу нема,
Вікова війна.
Дрони і ракети.
Щоденні атаки.
Безумний цей світ,
Все у нім горить.
Безумці при владі,
Тому й канонади.
Виходу нема,
Вікова війна.
Людство на межі,
Бути знов війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Птицам б щас петь,
А они молчат.
Людям б щас жить,
А они грешат.
Пули свистят,
Рвутся снаряды,
Кукушка молчит,
Боится проснутся.
Птичка не скажет :
-Всем, доброе утро!
Нет волшебства,
Шагает война.
Кто ее ждал ?
Мила и желанна ?
Жизни как травы косою скосила,
Не насытились все этой войною, нету покоя.
Обстрелы, тревоги, потери.
Стучится, стучится война.
Не колокольчики звенят,
Тревожно бьют и бьют в набат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Долар пада, пада вниз.
На це дійство подивись.
Курс його так стрімко вниз,
А ти ціни роздивись.
Як постійно тебе дурять,
Шелестять оці купюри.
Долар кажуть , ще не зріс,
Ціни різко піднялись.
Долар пада, ціни ж вгору,
Бачу в цьому їх я змову.
Що банкіри, що торговці -
Колорацьці то жуки,
Причепились до кишені,
Тянуть, тянуть в свої жмені.
Всіх до нитки роздівають,
Потехеньку обкрадають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Від Сяну до Дону
І далі по світу
У коло ставаймо
Світлом зігріте.
Руки сплітаймо,
У колах кружляймо.
Всесвіт безмежний
У мирі єднаймо.
Ці ритуали відомо давно
Та люди ж бо дикі,
Тому так воно.
Єднаймо ми мови
Єднаймо серця,
Сила в єднанні
Від Бога Отця.
Чоловік то загарбник
Та захистник,
Він і добуде,
Він і зруйнує,
Доля така
Постійно воює.
Ми ж берегині
Ми матері
Вони лише діти, глухі і сліпі.
Досить кричати:
-Вбивайте чужих!
Досить кричати:
-Вбивайте живих!
Вже наступає справня весна,
Ти Берегиня - тому вже й права!
Ти народила, життя ти дала,
Це не для того, щоб війна відняла.
І в росіянок дітки теж є,
Те, що убите - дитятко ж твоє.
Коли зрозумієш прокльони свої,
Мир запанує на нашій Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Одні збуваються, інші забуваються
Та нашими мріями хтось надихається.
Мрії нам космос сердець відкривають.
Очі від мрій яскраво сіяють.
Мрії породжують Віру й Надію,
З цими жінками я вже не мрію.
Впевненість в діях вони надують,
З ними ці мрії завжди оживуть.
Мрій по обрій, мрій про зорі,
Мрій , твори.
Кохай, живи!!!
Мрія це крило твоє,
Що у космос нас несе.
Якщо крила співпадають,
Пари ці тоді літають.
Половинка щастя є, відшукай лише своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Українські жінки
В Польші на себе давно заробляють,
Ні подарунків, ані вітань
Вони не чекають.
Свята відмінили.
Розруха й війна.
Вернися живим -
Надія одна.
Найкраще вітання -
Живий і в строю.
Лише я про це
Бога молю.
Ти подарунок лише мій жаданий,
Й Твій поцілунок - палкий, коханий.
Бронь в Україні не тим же дають,
Лише трударі в бій в нас ідуть.
На тих, хто повинен
Нас захищати влада чомусь бронь
В нас наклала, щоб ця орда їх захищала.
Не від рашистів і терористів,
А від таких як вони егоістів,
Від наших жінок та наших дітей.
Вони від народу у нас оборона.
Професійні війська СБУ Херсон здали ,
Ні стиду ні сраму
Давно вже нема.
Як би рашисти перемогли,
Їм ще й дали б за це ордини.
Та і від влади їм нагорода -Бронь за це все,
Немає і слів, одне лиш слівце.
Є і гвардія й поліція є,
А скільки частної військ охорони.
Саме біля депутатів та бариг
Ці редути оборони.
Професійно, слів нема,
Йде війна.
Від наших жінок їх стережуть,
На фронт ці бійці чомусь не ідуть.
Дякую милі, що ви в нас хоч є,
Низький уклін вам за все.
Хай ангел в бою вас захистить,
Хай Бог наш людство просвітить.
Живими лише поверніться додому,
Хвала за це Богу і Духу святому.
Найкращий дарунок -
Це мирна весна.
Ми подумки з вами -
Чоловіками, синами.
Солдате, рідненький,
Тримай оборону
Та повернися
Живим ти додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
В цей День частіше серце б'ється,
Ще мить й воно зірветься,
Затихає канонада, пушки й танки зупинились,
Дулом жінці поклонились.
А чому саме в цей день,
В лісі думав навіть пень.
В ньому щось же приховали,
Нас у жінку закохали.
Кожен день весни - жіночий,
Хай сіяють в неї очі.
Кожен кожну не вітає,
Вона свого лиш чекає.
Лиш від близкості з ним тає,
Шубки, брошки, діаманти,
Те ж потрібні та це мить,
А чогось хочеться такого
Близького, теплого, милого,
Щирого, прищирого.
Не від всіх, а від одного.
Не лише разок на рік.
А щоденно, з дня у день,
Щоб як Місяць поряд був,
Жив тобою, тебе чув,
Розумів, допомагав,
З неба зорі доставав,
Тебе вище підіймав,
По житті оберігав.
Ти найкраща, щоб він знав.
Лише він один, єдиний.
Щоб від кожного по трошку.
І коханець і шалун.
І надійний і багатий.
І веселий і завзятий.
Головне, щоб розумів
І кохати, щоб умів.
На руках, щоб не носив,
Еротично лиш, щоб бив).
Щоб не пив і не курив,
За три моря, щоб возив.
Щоб нестримно так любив.
Головне, щоб був живий.
Був такий як є, лиш мій.
Я ж сама його обрала,
Сама в себе закохала).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Очень быстро богатые
Становятся близкими, желанными.
Кажутся такими приятными,
А бедные чужими, чужими.
Все как будто фотовспышка,
Удивительно все слишком.
Нас как будто перемкнуло,
В омут, бездну затянуло.
Уже не такие, уже не простые,
Ой, не простые, эти люди - золотые.
Близко к ним не подойдешь,
Бриллиантов всюду дрожь.
К быту снова отвращение,
К бедности пренебрежение.
Драгоценности сверкают
И доходы обещают.
Бизнес наш вновь процветает,
Как цветы алмазы дарит.
Яхты, виллы, пароходы,
В путешествиях погода.
Как прекрасен этот мир,
Нас он всех озолотил.
Пустоту собой наполнил,
Все желания исполнил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
Ночью в звезды я влюбился,
В астронома превратился.
Если Новую найду
LOVE ее я назову.
Поздним вечерком встречаю,
Как богов звезд величаю.
В их чертогах я гуляю
И любуюсь красотой
И любовью внеземной.
Жизнь пульсирует на небе,
В телескоп в ночи смотрю
И найти Любовь хочу.
Ту, что снилась мне ночами.
Ту, что манит вечерами.
Ту, что в гости вновь зовет.
Астроном я, звездочет.
От любви этой пьянею,
Телескопом я вожу,
Резкость снова навожу.
Ближе к ней я быть хочу.
Медленно все повторяю,
Каждый блеск я помечаю.
Фотопленку проявляю
И мой LOVE запечатляю.
Пролетела вдруг жар-птица,
Удивительная птица,
А на пленке лишь перо.
Чудо, мне так повезло.
Она ночью прилетает,
Звезды в небе собирает.
Лишь мольберт свой я открою,
Будешь в вечности со мною.
В телескоп вижу планету,
Очень близко, под кометой.
И огромная такая,
Словно звездочка ночная.
Свои глазки напрягаю,
По поверхности блуждаю.
Каждый холмик изучаю
И моря там открываю.
Вдохновение внеземное,
Вид желанной красоты.
Космос - это ты.
Все сбываются мечты.
Вночі в зорі закохався,
Астропоглядом добрався
До далекої зорі.
Її в небі я шукав,
LOVE про себе називав.
Пізно ввечері встрічав,
Як богиню величав.
У палацах небесних гуляю
І милуюсь красою
Та любов'ю позаземною.
Зорі пульсують на небі,
У телескоп я їх розглядаю,
Кохання небесне вивчаю.
Що наснилося ночами.
Що манило вечорами.
Що у гості закликало,
Астронома спокушало.
В коханні до зір я п'янію,
Телескоп свій беру і німію.
Різкість знову наводжу.
Ближче до зір бути хочу .
Повільно все це повторив,
Кожен блиск я відтворив.
Фотоплівку заряжаю
І мій LOVE вночі знімаю.
Пролетіла раптом птиця,
Дивовижна мов жар-птиця,
А на плівці лиш перо.
Як же радісно було.
Вона вночі прилітає,
Зіроньки вона збирає.
Я мольберт свій відкриваю,
Вічність в ньому зберігаю.
У телескоп бачу планету,
Дуже близько, де комета.
Величезна, ось така,
Немов зіронька нічна,
Я поверхню розглядаю,
Кожен горбик помічаю
І в моря там зазираю.
Натхнення позаземне,
Вигляд божої краси.
Космос – все це ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
Сьогодні це граничний день,
Співати хочеться пісень.
Весна стрічається з зимою.
Струмочки всюди вже дзюрчать,
Птахи до нас уже спішать.
Та сумно на душі чомусь,
Можливо й радісно комусь.
Мов та невидима стіна.
Зима-Весна.
Стіну в Берліні зруйвали,
Нову на Сході будували.
Все як завжди,
Комусь схотілося війни.
Людство хотіло ж лиш весни.
Тепла та світла всім хотілось.
Нажаль не все це так здійснилось.
Та все ж це радісний мотив,
Не кожен до весни дожив.
Все розцвіте, зима мине.
Найкращі дні там в далині.
Обійми наші цій весні.
Мирного неба, здоров'я міцного,
Все , що найкраще хай буде весною.
Хтось заклинає лише перемогу, всім же життя та миру міцного.
Хай кожен в домівку свою повернеться.
Всі, що чекають, те й кожен діждеться.
В чомусь комусь слід уступити,
Вину свою визнати, в мирі знов жити.
Знову збудуєм на Сході стіну,
Знов на кістках, непохитну, міцну.
Знову збудуєм війькові заводи,
Все у людей не так як в природі.
[b]All are in front of[/b]
Now is not no it is now
Their - их, she - c их,
He - он, it - оно.
Word - слово.
Words - слова.
Game - игра.
Он, не он
Уже взрослый слышу стон.
In put это не снаружи,
В лоб как дам, еще ты нужен.
(Very - очень, Wonderful - чудесная,
This - эта , Game - игра.)
Очень чудесная эта игра.
О, да !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
В шортах немец I - ха-ха-ха,
В юбке шотландец I - да-да-да,
В ватнике - русский I -да?
В джинсах американец I - ах-ах-ах,
А козак как Дед Мороз I -ОХ
Два мешка взял и унес. I -как всегда
В шараварах он шагает I -НАШ
Всех собою восхищает. I - ДА-ДА-ДА.
Все там есть и прозапас, I -ХИ-ХИ-ХИ
В штанах моркву он припас. I -УХ, ПОКАЖ
Когда в танце он кружит, I -кого
Все внутри у всех дрожит. I -ОГО
-Вибачте, пісні за кулісами не сховаєш.
[b]переклаД ЖАРТіВЛИЙ, юмор чорний[/b].
В шортах німець,
В спідниці ж шотландець.
В джинси одівся американець.
Росіянин лиш один,
Голий він і без штанів.
А Микола українець
Два мішечки надіва,
Тишком нишком все хова.
Отакі бачу дива.
В шараварах він прямує.
Ними світ весь причарує.
Все в них є
І про запас,
Навіть моркву в них припас.
Коли в танці закружляє,
Подих в всіх він зупиняє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
В три девятом царстве,
Три десятом государстве
Жили-были он й она,
Наше Небо и Луна.
Он бесполый тогда был
И конечно не грустил.
Жизнь их речкою была,
От истока в даль текла.
Сказка в быль преображалась,
Дева Лунная купалась.
А из сказки льется песня,
Небо просится - излейся.
Но Луна была холодной,
Приходила ночью темной.
Небо днем было в печали,
Тучки грусть лишь излучали.
Вдруг, откуда не возмись,
Ясно Солнце появилось
И в Луну оно влюбилось.
Потянулось к ней лучами,
Приласкало облаками,
Облака вдруг засияли,
Побежали и растали.
Небо стало синим, синим
И от злости на нем иний.
Солнце все преобразило,
Луны сферу закружило,
Потом тайно пригвоздило.
Месяц в ней оно родило,
Дева й сын
Как это мило.
А под ними Неба иний
Все мы видим в Небе синим.
Солнце звезды освещает,
А Луна в лучах сверкает.
Песни птицы нам поют,
В звездном Небе их приют.
О такой любви мечтают.
Гнезда пары ожидают.
Светит Месяц над Землей
Словно девушка с косой.
Звезды в Небе засверкали
И развеяли печали.
Ночь из темной светлой стала,
Сказку эту рассказала.
Сказка словно эликсир,
Всем в любви придаст нам сил.
Вот в окошке огонек
И не близок й не далек,
Нам моргнул й в постельку лег.
В небе плыл любви челнок,
О любви тут пара строк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9S_i100A3UY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=9S_i100A3UY
Кто вы такие ?
Кто право вам дал ?
Как бабки на лавке
Кости размяли.
Меня улыбнули,
Кого то достали.
Кто может по грани
Судить об едином,
Для большинства не постижимом.
Кто с вас на небе часто бывал?
Кто на земле Рай тут познал?
Кто и когда вернулся из Рая?
Анализ творений -
То дело вандалов.
Жаба давила, они не творили.
Все тут снесли, бардак породили.
По полочкам детям ложь разложили,
Ложные мысли с детства вдолбили.
Чужими щтрихами все очернили,
Истину ложью везде заменили.
В пятнах чернил
Тлеют зарницы.
Свет от жемчужин
Пыль отражает.
Солнце надежды уже не сияет.
Кто вы таки, что бы судить?
Кто вы такие, что б зло тут вершить ?
Пешки, чьи то пешки, лукавые сладкоешки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
[b]Зарисовка действительности.[/b]
Осенью, на листе, красиво так грустили,
Грустные песни ключи уносили.
Но об одном давно все мы забыли.
Глаза открыть, сердцем увидеть.
Я не хочу всех вас обидеть.
Мы все живем на корабле
И он живой, для всех нас дом.
Мидгард - голубая планета.
Мир, населенный живыми людьми.
Дети Космоса мы.
Птицы слышат голос планеты,
Они не такие как мы.
Они не дети Луны.
Вы говорите они улетели,
Глаза отворите, на диво смотрите.
На речке они, на пруду.
Они рассекают морскую волну.
Голос планеты слышат всем телом.
А вы лишь слепцы, словоблуд ваше дело.
Они не летят в дальние дали.
В теплых краях обезьяны достали.
Там отдыхают они от войны.
Им соболезнуем, очень больны.
Планета живая чувствует все.
Планета родная помнит добро.
А вы ведь ЧУЖИЕ.
Вы - палачи.
У сердца у многих сверкают ножи.
[b]Дзеркало Всесвіту[/b].
А чи задумався з вас хтось,
Чому все так, чому страждати призивають?
Чому життя в нас забирають ?
Чому усіх нас розділили?
Навіщо світ наш підмінили?
Ми від реальністі відходим,
У світ ілюзій глибш заходим.
Ум створює сліпців картини.
Нам вічність часом підмінили
І відвели лише хвилини.
Щоб з вас ніхто більш не піднявся,
Душевний світ в мирськім зостався.
Закон душі вже в площині.
Ми грішні, всі ми у хресті.
Сліпі, сліпі на цій землі.
Сатанаіл був божий син.
Бог взяв його й відсторонив.
Загроза Богу і життю,
От ви й пізнали Сатану.
Він теж божественним був й є.
Ми ж знаєм триєдине Сонце,
Яке нам світить у віконце.
Значить три зірки тут було,
Створили ж тут Зло і Добро.
Один тут син "Зло" сотворив,
Тому прийшов і інший син.
Щоб зло з добром тут поєдналось,
Сонце одне в небі зосталось.
Щоб в мирі й злагоді жили
Всі божі діти,
Я і ти.
Всі ж бчать сторону одну.
В криштальних ми світах блукаєм,
Про темну сторону що знаєм?
Нам всі внушили війну тіней
І Бог також у цьому винний.
Не є першонародженим наш гріх,
Чому ж страдає цілий світ?
Щоб всі у мраці ми жили?
Щоб і не знали, що Бога вічного
Ми всі сини.
Не наречені всі ми Бога.
Ми рівні, ми від народження є Боги.
В нас ореоли відібрали,
Закрили з Всесвітом зв'язки.
Від наших предків віддали,
Нам всім внушили:
-Ви безсилі.
[b]Sting - Russians[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wHylQRVN2Qs[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=wHylQRVN2Qs
Мозги на столько ожирели,
Вы от прививок озверели?
У каждого ведь дети есть.
А честь?
Детей хотите убивать.
Своих вы шлете воевать?
В России тоже дети есть.
Под дождь с снарядов
Их послали?
Вы испугались?
Задрожали.
Хрущев Америке грозил,
Весь мир тогда он обозлил.
Год шестьдесят второй,
Весь мир на грани, каждый злой.
О чем вам Стинг всем песни пел ?
Что б тоже, но наоборот.
К России ближе и вперед.
В России тоже дети есть.
А ваши тоже там горят?
Уже бесполы и бессмертны.
Что б превосходство ощутить
Решили смертных истребить?
Людьми вы в шахматы сыграли,
Бездумно пешки отдавали.
В живых остался лишь король.
Он гол стоит и без трусов.
Шут на доске, конец игре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
Росіяни, не українці вас убивають,
А ті резиденти, що вас посилають.
Ті, що у тюрми найкращих саджають.
Ті, що продались дуже давно.
Це "Горбачови", це резиденти,
Країн, що нас стравлюють,
То є агенти.
Без зброї, без одягу
В бій вас женуть,
Як в сорок першому
В спину вам б'ють.
Трупи ніхто не захоронить,
Смард лиш вітер
По небу розгонить.
Ті, що кричать
- Ні, я їх убив.
Теж у гріху,
Це рани війни.
Виходу просто
Уже не було,
Вироки Путіна
В дію приведено.
За що, ви скажіть
І кому це доведено.
В одяг убитих оділи всіх вас.
Кому не помітний Путіна фарс?
Всіх росіян він засудив,
Всім підписав вироки він.
За що вас покарано?
За те, що з Росії?
Мову й народ
Чому затоптали?
Чому вас в болото
Довічне загнали?
Велику мову в війні
Загрязнили агенти чиї
Зробить це зуміли?
Ворог ваш вами керує роками,
Війну зупиніть своїми руками.
Поки ваш попіл
Ще вітер не здув,
Хто ще живий
Надіюсь почув.
Кучка агентів Перемагає,
Кучка запроданців людство вбиває.
Ви не на тій чомусь стороні
І не на тій , що потрібно війні.
Россияне, не украинцы вас убивают,
А посылающие вас резиденты.
Те, что у тюрьмы лучших сажают.
Здравомыслящие это знают.
Это "Горбачевы", резиденты.
Стран, нас стравивших это агенты.
Без оружия и без одежды
Вас в бой женут
И в спину бьют.
Трупы никто не похоронит,
Смард только ветер
По небу разгонит.
Кричащие
- Нет, я их убил.
Они во грехе,
Это раны войны.
Выхода нет,
Приговоры в исполнение произведены.
За что, вы скажите обречены ?
В одежду убитых одели всех вас.
Кому не заметен Путина фарс?
Всех русских без суда он осудил,
Всем смертный приговор присудил.
-За что ?
- За то, что из России?
- Язык и народ Почему затоптали?
-Почему вас в болото вечности загнали?
Большой язык в войне очернили.
Враг управляет вами веками,
Остановите войну своими руками.
Пока пепел ваш ветер не сдул,
Кто еще жив
Надеюсь услышал.
Кучка агентов весь мир Побеждает,
Кучка предателей все живое убивает.
Вы не на той стороне
И не на той, что нужно войне.
Еще есть время все изменить,
Еще возможно тьму победить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
Сильные на слабых нападают.
Это страхом пред ними всегда прикрывают.
Пока есть чем ударим мы
И слабых всех мы истребим,
Свою вновь власть так утвердим.
Подлый сильным всегда управляет,
Силу он властью всегда побеждает.
Слабые звери в норки забились.
Слабые люди в пещерах гнездились.
В горы не каждый из сильных пойдет,
Подлый веревку подрезал и ждет.
Манят нас свежестью пики вершин.
Снег на вершине, воздух свободы.
Чувство блаженства, дыханье природы.
Они величаво тянутся в высь,
А ты рискни, по снежной скале сам поднимись.
Поднимется в гору только один.
Он человек, не господин.
В пропасть упали, эти не в счет.
Лишь победителю лавры й почет.
[b]Луна[/b]
Меня ты вновь в ночи зовешь,
Тебя совсем, совсем не слышу.
На цыпочках иду по крыше,
А с неба дождь вновь моросит.
Меня по имени зовешь.
Тебя совсем, совсем не слышу.
Всего лишь кот, иду по крыше,
А с неба катится слеза.
Зови, зови. Ищи меня.
И снова дождь,
Вновь бьет по крыше.
Прости, тебя я больше не услышу.
Лишь в капле вижу отражение,
Шутило с нами соблазнение.
Теперь я кот, иду по крыше,
Дождь моросит все тише й тише.
[b]Белый Бим Черное ухо[/b]
Ты не породистый щенок,
Потомок императорской породы.
Творение дивное природы.
Мой верный друг, любимый пес.
При взлете птиц ты горячишься,
И выстрелов с ружья боишься.
Охотник мертвый как рыбак,
Ты не собака, а чудак.
Если б был таким как все
Были б медали и признание.
А у тебя лишь уши й хвост,
Люблю тебя, мой верный пес.
С тобой я часто говорю.
С тобой гуляю и хожу.
Всегда ты томно ждешь меня.
Совсем недавно и давно
Прошла вся жизнь,
Будто в кино.
Моей добрый друг,
Мой верный пес.
Ты счастье в жизнь мою принес.
За все приходится платить.
Прости, лишь ты рожден,
Что б так любить.
Лес. Тропа.
В кустах лиса.
Со мною рядом ты сидишь,
Нет, на ноге моей лежишь.
Бим, не понять тебе,
Бумажка вот в моей руке,
А совесть где то там в реке.
Красота твоя внутри,
Собака ты моей мечты.
Из тучки вновь пролью слезу,
Тебя листвою обниму,
Мой верный друг, в тебе живу.
Умнейший пес,
Сильно люблю.
Как ты тоскую,
Кто видел верность, где такую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Война.
Здесь не бросают жребий.
Багровые дожди.
Кровавые ручьи.
Убей или умри.
Сотни гор одолеть.
Сотни рек переплыть.
И войну победить.
Зима.
Война.
Каждый стреляет первым,
Кто жив - решает жребий.
Нет чести, нет любви.
Убей или умри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Є ж й інший шлях до перемоги.
На кладці ми немов цапи
І ні туди і ні сюди.
Пора щось для людей зробити.
Пора цю бійню зупинити.
Слова не всім ці до вподоби,
Бо про людей ніхто не дбає,
Тому земля наша й страждає.
Умови фашистські нам ставлять рашисти.
Та в цьому можна зробить ж перемогу.
Хочуть Донецьк, хочуть Донбас.
Віддайте руїни, нехай відбудують.
Чому убивать, чому так бідують ?
Побачим за рік, що вони там збудують.
Не розкрадайте Європи підмогу,
Самі будуйте й віддайте народу.
Роздайте накрадене вами роками.
Хай цвітне земля садами й містами.
Ви не вивозьте за безцінь ресурси.
Збудуйте заводи, зробіть гвинтокрили.
Супутники власні ви запускайте,
Зарплати достойні кожному дайте.
Такі як в Європі, хай заздрить Схід нам.
Всі, хто в Росію зараз підуть,
Назад через рік все нам повернуть.
Хто хоче в руїнах, в голоді жити?
Хто хоче снаряди копати з землі,
Да вибухові там врожаї.
Хто схоче за безцінь на них там пахати?
Кому вже охота в далеку дорогу,
Там добувати статок для них.
Для волоцюх цих й бариг.
Не слід нас лякати,
Що заводи їм дали.
Вони вже з землею все там зрівняли.
Нехай же піднімуть там цілину,
Нехай відпрацюють свою нам вину.
Земля і не їх й не наша вона.
Вона як Венера, лише голуба.
Це всього людства домівка одна.
Ви за людей переживайте,
Їхнє життя оберігайте.
Ви покажіть, що для них ви зробили.
Щоб наші люди жили в щасті і мирі.
[b]Це точно не річниця і не поминки[/b]
Чую - рік, звучить цей рик.
Ви божевільні? Біснуваті?
Це все трагічно й символічно.
Вам не помітно?
Ви не жінка?
Вісім років виношувала,
Вісім років годувала,
На девятий народила.
Як дитині йому рік.
Адський сміх.
Апладуєте масонам?
Всі зігнулись у поклонах?
Владимир знову охрестив?
Вампір крові попить рішив.
Не так давно все це ж було,
Згоріло, все ж кричало , молило, просило.
Новий календар введем?
До і після .
Воно буде?
Ви ще люди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
Перший взвод, друга рота
Бій веде морська піхота.
Ангелочки в дітей взяли,
Захистити обіцяли.
Ангел кулі відвертає,
Воїн діток захищає.
Бій не рівний, бій страшний
Непохитний анлег мій.
В серці кожного бійця
Іскра світла лиш сія.
Ворог паде на коліна
За це молиться Вкраїна.
Скоро скінчитья війна.
Всім захватчикам - хана.
Темно-синії берети
Захистять нашу планету.
Героїчна в нас піхота,
Це не фільм "Девята рота".
Підготовлені бійці,
Наші хлопці удальці.
Основний тягар війни
На піхоту знов лягає,
Їх багато погибає.
Та за кожне їх життя Ангел сотню забирає,
Світлом й полумям сіяє.
Слава вічна у бою.
Вічно всі живі й в строю.
Нас нікому не здолати.
Слід все це закарбувати.
Ми на тілі ворогів
Залишили тьму слідів.
Та не всі нажаль напали.
Ті, що цю війну почали
В поле брані не підуть.
В бункерах вони живуть.
Криси з кораблів втекли
Та під землю залягли.
Саранчу вони розводять,
Всіх в оману лиш заводять,
Всіх насильно в бій женуть.
Всі в останній бій вже йдуть.
Не самі, вони в вогні, Аду орди з підземлі.
Служать орки Сатані.
Світло ніч цю переможе,
Піхотинець наш це зможе,
Без снарядів, всласноруч
Він долає сотні туч.
Спопеляє саранчу.
Знову бій.
Насовується туча,
Мла небо покрива,
Грюкоче грім,
Лютує буря злюча,
Безумству краю вже нема.
Та в серці вогник майорить,
Нас піхотинець захистить.
[b]Коктель Молотова[/b]
Війна лікарство від морщин,
Набрав вже оберти цей млин.
І не мене лише дратує
Як знов петрушка провокує.
Знімає новий він вже фільм,
Про нові ліки від морщин.
Казали блогери , віщали.
Як всі вони усіх достали.
Санкції місяць, два
Й скінчиться ця страшна війна.
Розруха в них, зуби на полках,
Бідність, злидні, голод.
Та перемоги все ж нема.
Зброю сучасну нам давали,
Чомусь із рук не випускали.
Снарядів й куль не вистачало.
З екранів віщало, мичало.
Як всіх усе оце достало.
Нам в голову знов закладають,
Картинки, образи внушають.
Страхіття й горе предвіщають.
Які коктелі?
Чиї горять кругом оселі?
Ще більше жертв .
Все це покажуть?
Й страшнішу зброю знов закажують.
Яка поступить через рік.
Сміх крізь сльози, гори трупів.
Куди усе це заведе?
Чого від нас весь світ ще жде?
Нам аплодують, ми на арені чи на сцені?
Всіх до останнього тут вб'ють?
Ми розчаруєм.
Тих, хто керує більш не чуєм.
Глухі й сліпі, зате живі.
Ми будем жити на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
Там де війна - Бога нема.
Закон війни - вбивай, живи.
Перемога - одна.
Та жахлива ціна.
Марс бог війни,
Червона планета.
Супутників два
Й пекельна скала
Бескеття, бескид,
Вогненна брила.
Картина навіть в телескоп жахлива.
Страх й ужас навкруги.
Бога нема.
Ада круги.
Вогненні ріки.
Харон в червоному плащі,
Дощі, із сліз дощі.
Люди до пекла навпростець.
Ватаги душ давно збирають,
Повістки всім їм роздають.
У пеклі всіх давно ж чекають,
Смолу пекельну розливають.
Душі, душі забирають.
Бога нема - іде війна.
[b]Лохотрон. Росія. 2022.[/b]
Кажуть мавпяча оспа не спрацювала,
Мавп здалося їм замало,
Подивіться навкруги
Чи не мавпи всі є ви?
Вам супутника за мало.
Укололись - вас й не стало.
То створили ви гібрид.
Оспо-звір і він лютить.
Всім накази роздає,
Скоро всіх він загризе.
Не ведмідь він і не рись.
В мавпу він перетворивсь.
Всіх нагнув він до ноги.
Мавпо-звірі стали ви.
Кажуть оспа лохотрон.
Ні реальний все ж це сон.
Божевільні мавпи стали,
На сусідів всіх напали.
Нео-звірі, нео-простір.
Заразились всі від оспи.
Вимирає рід московський
Та лютує звір чукотський.
Служать всі цьому тирану
От у тілі уже й рани.
Нам вже кажуть - лохотрон,
А який тяжкий урон.
Були люди - їх не стало,
Стадо мавп усіх достало.
В що людей пертворили,
Ріки крові ви ж пролили.
Отакі оці женці,
Там керують лиш мерці.
[b]А ви дивились Аватар?[/b]
При кінопробах ніхто ж з людей не пострадав,
Панорамні ж там бої, аватари мов живі.
Все про нас один в один.
Ми ж на них там нападали.
Ми природу руйнували.
Всі ресурси прихватили.
Людству вирили могилу.
Та ніхто ж не пострадав.
Все в три де, цей й Путін знав.
То чому ж всі отупіли.
Спецефекти не зробили.
Був наказ атакувати,
Всі міста вам зруйнувати.
Ви в програмі підібрали б
І з екрану показали,
Як красиво все горіло.
Спецефект вогню - це ж мило.
Харків треба захватити.
Просто ж сцени лиш змінити.
Київ - пару лиш штрихів.
То навіщо ж лютували,
Камінь нащо оголяти.
Показали б всім з екрану
Тим , хто дивиться цю драму.
Заплатили - подивіться.
Далі хоч собі сказіця.
Перевірять ?
На війні ?
Хто із них у цій борні?
Вас дурили,
Ви дуріть.
То навіщо їм на втіху
Одне одного вбивати.
Гладіатори?
Театр ?
Це ж життя останній акт.
АВАТАР чомусь навчив?
Кемерон там заробив?
То не тому ви навчились.
Ви не вічні, ви бацили.
Всіх живих в крові втопили.
Чуйте, колокол ридає,
Всіх до бою закликає.
Все сильніше б'ють в набат.
Смерть усіх уже чекає,
Але цар все прискоряє.
АВАТАР.
Новий удар.
Гладіатор розлетівся,
Трупний запах всім вже в'ївся.
Жертви бійні не ховають,
Знов по плану наступають.
Землю тілом удобряють.
Аватар.
Страшний удар.
Ви ще хочете в кіно?
Вам потрібні обіцянки.
Ви гібриди й німфоманки?
Й вам повістку принесуть,
Попелища всіх же ждуть.
Ви зупините кіно?
Не достало вас воно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Ще місяць,два.
А там й весна.
Ще день чи два.
Іде війна.
Відлік часу сповільнився.
А для когось й зупинився.
Вже весна не за горами,
Чому ж горе поряд з нами.
Чом жиди повилізали,
Чом тирани правлять бали?
Чом всі люди зажурились,
До землі чомусь схилились.
Хтось тримає оборону,
Хтось кує вже перемогу.
Хтось сховався за кордоном.
Не лунає лункий гомін.
Навіть птаха не щебече.
І не плаче вже малеча.
Місяць,два.
Довга, довга ця війна.
Страх серця лиш розриває.
Хто все бачив, той зітхає.
Ці жахіття , ці картини,
Грому гуркіт в небі лине.
Багряний нині Сонця схід,
На сході так багато бід.
Місяць, два.
Скоріш б скінчилась ця війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Щоденно йдуть страшні бої.
Зайшли козли на Україну,
Царі, нові орди скотів
Женуть сюди нам на убій.
Божевілля вже навколо,
Пекло на землі святій.
Не вистачало лиш катів.
Героїчна оборона.
Слава витязям хоробрим,
Смерть орді,
Ні війні.
Ми здолаєм, переможем.
ЗСУ цих пацюків
Знов відправить до кротів.
Щоденно йдуть страшні бої,
Боже, розум всім верни, Україну борони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Скільки можна обкрадати,
Нас дурити та вбивати ?
Хто провів собі трубу ?
Хто усіх нас обдурив
Та відкати получив ?
На тарифи лиш дивлюсь
І крізь сльози вже сміюсь.
Ейльдорадо влаштували,
Нас усіх тут обікрали.
Область й місто
Ціна в шість разів різниця.
Значить міста уряд все ж таки боїться.
Чим зарплати в людей вищі
Тим тарифи у них й нижчі.
Та зарплати й там мізерні,
Ось тому іде й війна,
Бо при владі в нас чума.
Безсоромно обкрадають,
Все вивозять та складають.
Нам диктують, що робить.
Так не можна більше жить.
Як порядок наведуть,
Всі питання й відпадуть.
Війна зразу ж прикратиться,
Більш ніхто не збагатиться.
Бо народне все в країні,
Люди в ній, керують ж свині.
Народ владу поверне
І всенародне стане все.
Всі в достатку заживуть,
А злодюгам не дадуть
Більше ні розкрадати,
Ні ресурси продавати.
Спекулянти й торгаші
До війни і довели.
І рашисти і свої
Крали з нашої землі.
А доход не поділи,
Ось й війну тут учинили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Поле чудес.
[youtube]https://youtu.be/3T0nm-bupbc[/youtube]
https://youtu.be/3T0nm-bupbc
На кладовищі хрест.
Криптовійна ото новина.
Ферми радгоспні давненько знесли,
Корівки убиток комусь принесли.
Вже порошкове давно молочко.
Ріки молочні, киселеві бережки
Давно осушили
Наші князьки.
Виросли свинки,
Ферма нова,
Вже не потрібно їм молочка.
А їсти охота.
От й ферми нові,
Криптовалюту уже розвели.
Нашу енергію жеруть на дурняк,
Кожен барига і спекулянт.
Нас обкрадують,
За це і війна.
Править цим балом
Їх сатана.
В них міліардні статки зросли,
Нове ельдорадо вони тут знайшли.
Чорти багатіють вдень і вночі,
Криптовалюти вони хазяї.
Поки народ свою кров проливає,
Поки дитина в підвалі страждає,
Поки сирени щоденно ревуть
Ці спекулянти прекрасно живуть.
Війною прикрили свинячі діла,
Ферму з країни зробила чортня.
Де весь уран й земельні ресурси?
Не відслікують їх капітал?
В крептовалюті їх новий нал.
Ось за що кров щоденно тут л'єється,
Хто нас грабує, тому добре й живеться.
Його на фронт уже не візьмуть,
Вони тут керують, кров нашу п'ють.
Це недоречно скажите ви,
Завжди тут при владі були ці чорти.
За що ж ми воюєм?
Щоб все було так.
Хто обдирає - той олігарх.
Хто обікрав - той і керує,
Цією фермою він оперує.
[b]Тупе та гостре.[/b]
Тупе тупить.
Ха-ха-ха.
Гостре колить.
Ой-ой-ой.
Гостре ріже,
Когось й колить.
І тому тупим стає.
Вір, не вір, а так то є.
Не жартуйте ви з тупим,
Скоро ж станете таким.
Які б гострі не були,
Раз вкололи - то тупі.
[b]Мова на всій планеті ЄДИНА.[/b]
У кожного в тілі дві половинки.
Різні при різні
Та дивовижні.
Переплітаються.
Може й кохаються.
Віхри душевні
В них починиються.
А ми своїм баченням,
Нажаль не далекі,
Мало нажаль відомо всім нам.
Хочемо їх ми розділити,
Єдине на два поділити.
Дитину у мами відняти.
Цю сироту знов навчати.
Вона ж сирота і так без отця.
В спіралі єднання його відчувала,
До нього душа крізь дух попадала.
А ми мов сліпці
Команди виконуєм нових купців.
Мова єдина і безсловесна,
Образна, інформаційна,
Легкокрила та надійна.
В спіралі її закодували,
Два тіла з народження кожному дали.
Одне материнське
Інше твоє.
Скажи , як з них уже не твоє?
У когось й більше цих тіл.
А ніж два, про то іншим разом.
Інша глава.
Одне твоє тіло говорить вночі
Інше і вдень пише вірші.
Чому ти на втіху царів та мерців
Мусиш писати словами мерців.
Мова є образна,
Кожнеє слово душі є знайоме,
Кожнеє слово від Бога пішло,
А нововведення просто є зло.
Людина людиною тоді лише стала,
Коли творити словами почала.
Кожнеє слово простір творило.
Образи Божії в нім народило.
Ми всі є діти Одного Творця.
Мова єдина єднає серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Спонтанное мгновение
Двух сердец проникновение
Вдруг запели соловьи
Побежали вдруг ручьи
И мурашки там по коже,
В этом мы с тобой похожи.
Засияли вдруг глаза
А внутри горит звезда.
Было только лишь мгновение,
А внутри преображение.
Расцвели в душе сады
И поют нам соловьи.
Тело все порозовело,
Распустилось и запело.
Соки льются из груди,
Речка манит там вдали.
Как же было грациозно,
Очень даже не серьезно.
Глаз не смог я отвести,
Полонила взгядом ты.
Магия твоя вокруг,
Сделал шаг в любви я круг.
Как то так , глаза в глаза,
Вдруг вокруг твоя рука.
Лебедь словно предо мною.
И любуюсь я тобою.
Самый сильный ты магнит,
А во лбу звезда горит.
Луч из глаз меня затянет,
Все равно, я как в дурмане.
Ближе й ближе я хочу,
Отрываюсь и лечу.
Ты влечешь меня всем телом,
Взмахи крыльев, свет от тела.
Удержатся не могу,
За тобой я в высь лечу.
Эти черные глаза,
Ты свела меня с ума.
Они спереди й внутри,
О, калдунья, погоди.
Крылья тоже распускаю,
Воздух й тучи разгоняю,
Воздух лебедем вурчит,
Калатает мой магнит.
Сердце рвется из груди,
Милый лебедь, не спеши.
Мы кружляли над землей
День и ночь в любви с тобой.
Оказалось только миг.
Просто я в тебя проник.
Прикоснулись там сердца,
Запылала в нас звезда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Є два паралельні світи.
В одному з них я,
В одному з них - ти.
В одному горілочку
Відрами п'ють,
В ньому жирують,
Від статків своїх щоденно кайфують,
Нами вони з того світу керують.
Дві реальності кругом,
Ось тому із неба гром,
Що в одній із них війна,
Кажуть - то не їх вина.
Парять з екрану щоденно мозги
https://www.youtube.com/watch?v=PSsMOJCT6PE
Хтось без руки,
Хтось без ноги,
Без тіла дивись бездиханні зостались.
В суміжному ж світі
Просто кохались.
Не бійтесь вам кажуть.
Ви боїтесь?
На ваші місця ми жінок наберем,
У нашому світі давно з них гарем.
За ваших не бійтесь подбаєм дітей,
Кожен із них це наший лакей.
Ви просто на все як фільм лиш дивіться.
Ми вас рятуєм, своїм бронь роздаєм,
А за кордоном - те ж наш гарем.
Все буде добре в кожного з нас.
Нас не лякає безумний цей фарш,
Щоденно ж росте наш капітал,
Ми в ефорії правимо бал.
Ресурси країн до рук приберем.
Із кращих жінок зберемо гарем.
А ви не бійтесь,
Ми переможем.
Ми з того світу, всесильні, ми зможем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Корабли у пристани якори бросают,
Моряки на небо в щели наблюдают.
Маленькая дырочка,
А какой восторг.
Шампанского игривого,
Сладости глоток.
Маленькая дырочка- двери в Небеса,
Как же всю таинственность чувствует душа.
В корчме, возле берега
Светит огонек.
Морячок веселенький
Сделал первый крок.
А Земля как палуба
Уплыла с под ног.
Юнга тот от девушки
Получил урок.
Не спеши дружок,
Ярок огонек,
Но на небе звездочки,
А не между ног.
Мучили страдания
Юного бойца,
А в ночи русалочки
Звали удальца.
В небе ясно звездочки
Светят от любви,
И по небу Солнышко
Плывет там вдали.
Лучики желания,
Светят от любви,
В небе ясно облачко -
Пароход любви.
Корабли у пристани якори бросают,
Моряки на небо в щели наблюдают.
Маленькую дырочку в облачке нашли,
В тайну мироздания в облачке вошли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Світло кохання
Єднає серця,
У обох світах
Звучить пісня ця.
Звуки сердець
В однім ритмі звучать.
Двері у простір
Любов відкриває.
Близкість душевна
В коханні єднає.
У обох світах
Вічне кохання.
У обох серцях
Любов світлом сяє.
Пісню в садку шпаки цю співають,
Звуками пісні серця відкривають.
Світло кохання
Єднає серця.
Є лиш початок.
Немає ж кінця.
Джерельце живе
Про це нам хлюпоче,
Щасливі пари бачити хоче.
Світло кохання,
Світло життя
В небі нам світить
Любові зоря.
Двері у Космос воно відтворя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Стерти нас з лиця землі
Захотіли москалі.
Як шакали ті напали,
Ми ж самі їм зброю дали.
Сьогодні дитина -
Завтра військовий.
Настрій в мене не святковий.
Тих, хто в військо не пішов,
Вагнер всіх в тюрмі знайшов.
Коло Аду знов замкнули.
Обгорілії тіла
І палає скрізь земля.
Героїчнії бої,
Нескінченні дні війни.
Вороги в вогні горять,
Москалям на не здолать.
Перемога за горами,
Вона буде лиш за нами.
Українці - соколи!
Згинуть наші вороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Зачем со мною так?
Прошелся по ножах ?
Потом поговорим,
Забудем и простим.
Свет Луны в ночи во мне.
Все с тобой как на войне.
- Ты где ?
- Это не тебе.
Зачем со мною так.
Осколки лишь в носках.
Пою я не тебе.
Живу лишь вновь во сне.
Мелодия огня.
Я больше не твоя.
Улыбки лунный свет,
Узнал ты мой секрет.
Все было и прошло.
Ты просто обними.
Прощальные огни.
Прощай и уходи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Щось на кухні шарудить,
Чайник на плиті шумить.
Я комфорку виключаю,
Кипяток знов остиває.
Не потрібно мені чаю.
Милий, любий, я скучаю.
Тіні бродять по стіні,
Мої очі знов сумні.
Погляд твій я відчуваю,
Кофе горем запиваю.
Він холодний - це я знаю,
Сльози гірко проливаю.
Ти із перцем завжди був,
Про майбутнє не забув.
Спогад скрізь ти залишив,
Щиро, щиро ти любив.
Ось, морожене , розтало.
Сумно, сумно, знову стало.
Підіймаю очі ввись,
Милий , любий, обізвись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
[i]Епілог.[/i]
Не було цього мисливця шкода.
[u]Де в цьому реченні стоятиме кома?[/u]
У лісі, лісі темному.
Жив сірий, сірий вовк.
Був як усі , не друг вівці.
Вовчицю мав і стаю їх мальців.
Поляна в тім лісі
Красива була,
Звірят кожна пара
На ній зустрічалась.
Стежинка утоптана
Завжди залишалась.
Ніхто їх не бачив,
Вони там кохались.
На теплій землі
Сліди їх зостались.
Мисливеь кмітливий
Це запримітив.
Сховався з гвинтівкою
Поряд в кущах.
Наш вовк від вовчиці
На ліво пішов.
З іншою самкою
Смерть там й знайшов.
Байка повчальна,
Думка ж проста - не зліть мужика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Цікава людоньки ця гра.
Нема початку і кінця.
В ній підлість й біль лиш познаєш,
Душу втрачаєш,
Власне "Эго" потішаєш.
Щоб не обманутою бути,
Стараюсь я вас обманути.
Хоч готувати я не вмію,
Лапшу навішати зумію.
Мов павич коси розпустила
Та власним тілом спокусила,
Ось все чому життя навчило,
Бо від природи я вродлива.
Не обманюй ти мене,
Бо чорт тебе за хвіст візьме.
Він, то не я.
Я як змія.
Красива, лиш подивись, яка вродлива.
А як себе я наряжаю.
В салон краси як на роботу,
Для тебе любий я ж стараюсь.
Причипуряюсь, наряжаюсь.
Я Барбі, ти це вже відчув.
Ти ж обіцяв :
- Я зароблю.
- Все, що бажаєш все куплю.
- Носити буду на руках.
-Пушинка ти , а не корова.
-Тому мабуть щей не здорова.
- А так прекрасна та чудова.
- Моя дівчино чорноброва.
-Пробач.
- Із пісні викину це слово.
- Обман дурманить.
- Я ж мужик.
- Мене навчила, що робить.
- Тепер я іншу обману.
- Я теж гравець.
- Люблю цю гру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Night dance, dizziness, desired soaring.
You are a bright flash at night
Not just a gray mouse
I contemplate the sky
And I feel you
Your lips are like a comet
Your hands are a starfall
They sparkle
Currents in the body arise
And discharges here and there
It is not yet known what holds the stars
They say something black, secret holes
Not yet explored, still very dark
I don't care how it is
Galaxies are full, you are alone
So magical, starship
So desirable and unearthly
The moon is behind your scythe
It's a pity you're not with me now
In the dark night you only come
In my dreams you drive me crazy
Falling down from the sky
Whisper softly - we need it
I speak in your ear
What will I raise to the sky
you feel love you
I'm still far away planet
Amazing, uninhabited
Unwashed by your sea
Our sky brings us closer
Space and SPACE bring closer
Know I love you so much
What orbits do I choose
I penetrate through the luminaries
And in you I burn
I drink you drop by drop
In the blink of an eye, these alas you die
You just leave the earth
You fly fast with the wind
You are with me my baby
In my womb you seethe
Dark night awaits us
The moon looks up in the sky
You let go of all thoughts
And fly to me again
Comets spread their tails
And sweetly flew away
The world is incredible, secret
What a sweet and pleasant
Light is only visible from Earth
We fly on a broomstick
Sparks fall from the sky
We don't need anything else
Let's spin the spirals of the galaxies
We will stir up the night dance
We will fly between the stars
In the dance, bring the orgasm closer.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Математика - це мова
І звучить це так чудово!
Математика - це просто
В ній розширите свій простір.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V6yixyiJcos[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=V6yixyiJcos
Цифри - то букви,
Живий діалог - продуктивний урок.
Не абстрагуєм - лиш пишем, що чуєм.
Простір абстракцій ми декламуєм.
Математика - це просто,
Ігровий, цікавий простір.
Не важко нам все дуже легким зробити,
Цікаво ж завжди математику вчити.
Щоб безкінечно не додавти,
Простіше все це перемножати.
Корінь квадратний, що в лісі шукають
Простіше квадратами все ж підбирають.
Хто квадрати чисел знає,
Той у мить їх добуває.
Як же нам знайти третину,
Четвертину чи проценти.
Та це ж наші дивіденти.
До грошей, що ми вже мали
Просто їх ми ще додали.
Не лякає малюка математика легка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Люди людям не потрібні,
Егоісти і противні.
Їх на роботів заміним,
Не здивує нас підміна, бо прекрасна ця заміна.
Люди людям лиш загроза,
Скосять роботи людей,
Час залізок, швидкостей.
Вчать з дитинства малих діток
Як потрібен робот цей.
О який же необхідний.
Як цікаво з ним лиш грати
Та команди віддавати.
Неосвіт і лже-прогрес
Полонив нас всіх.
Авжеж.
Соти в небі,
Всюди вишки.
Роботи уже готові.
Лише простір їм звільніть,
Батареї зарядіть.
Вони кожного замінять,
Дуже швидко обезцінять.
Робот людство переможе,
Він безсмертний, він це зможе.
Хто ж втіляє всі ці плани?
Хто живому робить рани?
Карликів на бал скликають,
До війни всіх призивають.
Карлик жадний, карлик жид,
А в землі ж солдат лежить.
Всім домівка два на два,
Людство знищить ця війна.
Лиш деталі в гроб вкладають,
Цинком все це покривають.
Люди більше не потрібні,
Горе, горе - людство ж гине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
МММ відпочиває.
Юридичний гоп-стоп провітає.
Геніальні махінації,
Мілліардні комбінації.
Небачене розкрадання,
Недоказове оббирання.
Продумані схеми,
Прибуткові леми.
Ідеальна комбінація,
Постраждала ціла нація.
Злочин не доказовий,
Кошти всі в офшорі.
МММ в сторонці курить,
Вже нікого не обдурить.
А ідеїї в них чудові
Там дохід у кожнім слові.
В порівнянні - анголята.
Проти строю працювали
От за грати і попали.
Схеми ж банків спрацювали.
Процвітає знов туман,
Тут гіпноз вам і обман.
Тут з егрегорами грають
Й безсоромно обкрадають.
"Кашперовські" на екрані,
Гроші ж ваші в них в кармані.
Сенс в блогах всі ведуть,
Всіх до липки обдеруть.
Вносять правки у закон,
Мілліардів чути стон.
Безсоромно обкрадають.
Це законом називають.
Мов в азартні ігри грають.
Зелененькі шелестять
Їм доходи майорять.
Барабан знов розкрутили і на лохах заробили.
Невиданне збагачення,
Багатоходова комбінація.
Відкати, офшори
В новім законі.
Не платять податків - нова постанова,
Ця схема чудова.
База для злочину не доказова.
Мілліардні статки - які там податки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Нічого нового не відкривали,
Древні знання привідкривали.
Мов тії діти лиш повторяли.
Передове заборонили.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n9D6EMwWs2Q[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=n9D6EMwWs2Q
Тайну над відчністю лиш привідкрили.
Кому з вас потрібне вічне життя,
Коли ти при цьому ідеш в небуття.
Нажива керує віками людьми.
Предків завіти підском обросли.
Тоннами пилу на полках покрили.
Нові технології кажуть створили.
В мозку ж цих вчених одні лиш бацили.
Яснії голови експлуатують,
Голос наживи усі лише чують.
Що таке час нарешті відкрили
І знову на цьому вони заробили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=27yy2eb21Hw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=27yy2eb21Hw
В вісімдесят життя лиш починається,
Пращури від ста літ лік лише вели,
Чому ж в нас час у двадцять все кінчається,
До чого ці вожді нас довели.
Іду на грозу,
Чортів у хмарі вивчаю,
Наслідки страшні цих дій спостерігаю.
З благими намірами
В Ад уже крокую,
Небо чорніє, сильний ливень іде,
Пошуків розому наслідки це.
До руйвання життя це веде.
Ефект метелика забув,
В Чорну диру я заглянув.
Управляти хочем всім,
Свобода до ручки теж привела.
Відкрили чортам жахливі знання.
Сі-о-два вивчав, вивчав,
Чому ж пустелі він не знав.
Зате пізнав, що дух в нас є.
Дух лиш у тому, що живе.
Дуже багато знав,
Проте мовчав.
Тайни колишні пам'ятав.
Правильні правила не розумів,
Пізнати шамбалу так й не зумів.
Хороші лекції читав,
Тайну води привідкривав.
Хлору й свинцю народу не шкода,
Нами керує жидівська порода.
Одні жирують, інших нема,
Чортам ми віддали предків знання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pjI7Usy4LGw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=pjI7Usy4LGw
Просто цікаво,
Що про наші техно-ікони
Ви знали.
Чому під гріфом цілком таємно
Нас продавали?
Просто цікаво,
Хто перші ракети зробив,
Хто інтернет розробив.
Прекрасно ми знаєм
Скільки на нас Біл Гейтц заробив.
Прекрасно ми знаєм,
Хто процвітає.
Хто наші ідеї,
Наші уми зробив машинами війни.
Те, що створили для процвітання
Стало ж об'єктом розкрадання.
Розвідка сірих працює чудово.
Ми під грифом таємно.
Все, що було,
Все, що є
Дуже ж темне уже.
Маски чомусь усі повдівали
Та за бумажки майбутнє продали.
Кожен із нас був аватар,
У кожному свій безцінний був дар.
Всіх під гребінчик зростили,
Живих роботів розплодили.
Кращих використали і забули.
Ви, про наші ікони хоч чули?
А скільки світлих ідей,
Які команди, яке натхнення.
Цього боялись, потужні кроки,
Економічний ріст, нові технології.
Невиданні творіння та реальні програми.
Валовий продукт, небаченне зростання.
А що в реальності - металолом.
Валовий продукт чужинці продають,
Патенти наші нам продають.
Замість перемоги, щасливого життя -
Війна.
Гриф цілком таємно - всьому вина.
Піраміда мертвих світом керує.
Похорон як фараон читаєм,
Своє коріння забуваєм.
Наша мова найкраща в світі.
Чому ж учаться наші діти?
Перекладаєм їхні ми тексти.
Все те, що вони перекладали,
Наше ж нам вони потім й продали.
Безцінні ідеї, мова жива,
Ми всі ж говорим пусті вже слова.
Значення слів нам давно підмінили
Іноземную мова нам розхвалили.
Рідне віками забороняли,
Наші багатства від нас же й сховали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
Не перший раз я повторяю,
Нас просто тупо обкрадають,
Брехню з екрану всім внушають,
В цей час же просто продають.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GM5YU1xnWwY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=GM5YU1xnWwY
Укази, постанови - це ваші окови.
Реальність же просто вони підмінили,
Ресурси, багатства вони захопили.
Умови створили, на вас заробили.
Цінності людтсва вони підмінили.
Ресурси вивозять, бумажки завозять.
Шкоду природі й живому несуть.
Всіх направляють в останню лиш путь.
Постійне падіння,
Уранові справи,
Розпродаж й грабунок держави,
Підставніїї фірми, всюди овшори.
Вами керують безумні актори.
Авудалур Росію продало,
Росія у нас безсоромно все крала.
За що ми капацам віддали уран?
Щоб збагатився продажний тиран.
Родій та осмій як бонус пішли,
Хто в цих подіях багатства знайшов?
За наші ресурси віками війна.
Просить у всіх найбагатша країна.
Ви не повірите - це Україна.
Все в нас було й ресурси й заводи.
Одна з найсильніших армій у світі.
Нас продали ці с-чії діти.
Путін славян всіх обікрав,
Народи в війну втянув цей тиран.
Його не чіпають, він їхній агент.
Просто цікаво чиї в нас борги?
Хто тут віками нас обкрадав,
Кредити з віткатів нам же давав.
Хто в цю халепу всіх нас загнав?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
Одні ходять на базар скупитись,
В кого ж нема грошей ідуть подивитись.
Щоб не говорили блошині ринки сильно обміліли,
Люди в Україні сильно всі збідніли.
Ціни мов гриби щоденно зростали,
Бариги при власті людей оббирали.
Зайшов в магазин батарейки купити,
Узнавши ціну вирішив фонарик на новий змінити.
До того, що було нулих дописали,
З посмішкою мило все нам розпродали.
Подавчиня добра сльозами аж вмилась,
Коли про завищення мова зачепилась.
З чого почалось це?
Та звичайно з бази,
Бо нами керують бандюги й зарази.
Вона продавала по старій ціні
А закупівельні ціни в пять разів зросли.
Бідна заридала,
Що вона заробить.
Її обікрали, як тепер їй жить.
Тот і їй бідненькій слід все це ж робить.
Ципочка відома, ниточка згори.
А ви добрі люди їжте калачі,
Поки ще в кармані маєте гроші.
Все іде до того,
Що вас обберуть.
Сеанс психгіпнозу
Знову проведуть.
Коли в магазинах
Замість кілограма
Сто грам написали
Ви всі промовчали.
Лобода не вродить,
Скосять бурянець.
На вас хтось заробить,
Він і молодець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Побачивши інше життя
Ти аж ніяк не підеш в небуття.
Все, що навколо в ту ж мить ти заміниш,
Все, що внушили забудеш та зміниш.
Тих пастухів, що тобою кермують,
Тих паразитів, що нами керують
Мітлою з берези безжально зметеш,
Фікалії їхні ти їм віднесеш.
Світло із серця засяє красиво,
Світло душі врятує життя.
Раз лиш побачивши справжнє життя
В світ ти внесеш з душі почуття.
Все, що прекрасне в тобі проросте,
Яблуня роду над Світом зроте.
Будуть на ній дивовижні плоди,
Ти все живе щиро люби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Тривожний набат,
Дзвін вже лунає.
Ворожий снаряд
Цей звук заглушає.
Все. що жило
В землю вганяє.
Карлик з екрану рукою махає,
Кнопку смертельную знов нажимає.
Знищують людство
Ці окупанти.
Армії карликів цих захищають.
Кровавії дійства постійно вчиняють.
Знищують все.
Страшніші ординців.
Вогонь охопив живих піхотинців,
Які захищали продажних злочинців.
Той, хто злочинця в цей час захищає
Гірший за нього, він зло учиняє.
Свідомо вбиває, свідомо руйнує.
Крику врятуйте зомбі не чує.
Карлики дійство це направляють,
Роботи-смертні штурм завершають.
Карлики в змові,
Злочинці відомі.
Що дієте люди,
Вам то відомо?
Руйнуєте все
Ви ж підсвідомо.
Тривожний набат
Крізь ніч знов лунає.
Про горе і смерть
Він сповіщає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
Міста майбутнього уже будуються,
Їх поселенці уже клонуються.
Нові технології їх наповняють,
Люди з Землі поступово зникають.
Кому потрібні старі бомжі,
Кому потрібні ці лінтяї.
Будують нову, античну красу,
Де все прекрасно, всього до схочу.
Як клоун в цирку божевільно хохочу.
Такі ви наівні, це ж не для вас.
Красива картинка, реальність вже фарс.
Міста ці збудують та не для вас.
Ви всі ізгої, м'ясо і фарш.
Машини зроблять все не для вас.
Не переможний, прощальний це марш.
Не випадково мов тим собакам сказали вам фас.
Фундамент зроблять знов на кістках.
За що ж іде страшна ця війна ?
На цій Землі місця ж нема.
Проект затверджено,
Все демонтують.
Красиве сіті роботизують.
В сто раз вони кращі повірте за нас.
Жахливе майбутнє чекає всіх вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=660
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2740
У безмежному океані поезії
Для душі щирої, для душі світлої
Є кринички, у зеленому гайочку
Чи діброві, куди з відрами на коромислі
Щоранку та вечорами
Ходять вродливі,
Ходять красиві,
Пливуть дівчата, лади чорноброві.
Голос тієї криниченьки,
З Того джерельця
Черпає мелодії
Та лікує серце.
Звуки землі матінки
Та води живої
Звучать в кожній пісні,
В кожнім її слові.
Любі мої діточки
Серцем прислухайтесь,
Рідних, сокровенних
Ви пісень навчайтесь.
Соловейком в краї
Нашому співайте,
Своїх ви батьків
В пісні прославляйте.
Літ ви всім щасливих
Щедро побажайте.
Низько покроніться
Чистому джерельцю
Випийте водиці
Ви прозору скельцю.
Мирного вам неба,
Безхмарної долі.
Будьте соловейком
В лісі ви й у полі.
Трудіться завзято,
Та пісні співайте.
Нашу Україну
Ділом прославляйте.
Рими із Землі
Ви в слова вкладайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Римованим переказом роками ви займались
І хоч й звучить банально - на цьому звеличались.
Мелодію чужу ви вушками вловили,
Слова із словника під рими заточили.
Язик словами жалить,
Вогонь із пащі пилить.
І хоч й звучить банально
Усе це аморально.
Великії поети,
На ярмарці памфлети.
І хоч й звучить банально
А все ж це плагіат.
Великії титани,
Перо у що вмочали,
Ці клякси написали.
І чим вони звучали,
Про що вони віщали?
Про те, що ви їх вкрали,
Мотив чужий почули,
Взяли й перевели,
Мов ті воли й ревли.
Захоплення свої
Прочитаним сховали.
Мертві і чужі ви почуття
В це вклали.
Ум чуже привласним,
А ви цим всім пишались.
Сліпими марнописцями
Навіки ви ж зостались.
Одні нам мертву мову,
Латинь всім навязали,
А ви чужії твори
Своїми всі назвали.
Ви почуття творців,
Пером своїм топтали,
А рими вже мерців
У просторі звучали.
Були славетні оди,
Були пісні душі,
Ви з ямбів і хореїв
Лиш рамочки зробили
Та в чорную оправу
Їх сяйво обрамили.
Кого скажіть оці
Класики-марці словами одурили.
Образи живі
Вони не народили.
Не плачуть ці ікони
І не лунає спів,
Тлумачить їхні вірші
Такі ж нам як вони.
Душа у павутині
Метеликом лиш б'ється,
В чорнильній павутині
Краса їх крил марніє,
В потоці мертвих слів
Душа творця вже тліє.
Вічний вогонь життя
В болоті лиш жевріє.
Прославлений поет, творити ж він не вміє.
Язик , мов у змії
Роздвоює єдине,
А плагіату рими
Відомі всім і нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023