| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
Чарує, вабить і п'янить
мене бузок бузковим цвітом -
Так би хотілось зупинить
оту весну прийдешнім літом.
Люблю її - оту красу,
Ту, що не можна передати,
У пам'яті весь рік несу
Ті спомини, щоб їх згадати.
У літню спеку, в лють зими
І в осені похмурі ранки
Я дихаю бузком весни
У неповторному серпанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2021
Втомився день - і темна ніч прийшла,
Вітрилом чорним землю укриває,
Хотіла спати - місця не знайшла:
Ніколи в місті спокою немає.
Тривожно вітер в парку шелестить
І підганяє час страшна година -
Ніщо вже не засне, ніщо не спить -
У парку народилася дитина!
Усе завмерло. В парку все мовчить.
Неначе привид тінь у даль зникає,
А під кущем мале дитятко спить,
В якого уже матері немає.
Яка печаль! Який то біль і жах!
Яким чудовиськом зробилася людина -
Коли у парку, на землі, в кущах
Лишилась плакати малесенька дитина.
І навіть вітер подихом зігрів,
Немов голублячи малесеньке рукою...
Не можна мамами назвати матерів,
Які дитину роблять сиротою!
Як мало вже любові і тепла,
Яким черствим стає окраєць світу -
У жінки, що дитинства не дала,
Народжуються сиротами діти.
І навіть чорна ніч уже не та,
Так швидко з того міста утікає.
Шепочуть сумно клени: "Сирота..."
А сирота ще солодко дрімає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2021
Зупинись,
Хоч хвилиночку ще зачекай,
Подивись
Вже востаннє на кинутий рай,
Пожалій
Ту, що вічно хотіла любить.
Ти був мій -
Як же тебе тепер відпустить?
Я затримаю твою руку,
Я затримаю погляд твій,
Бо не вірю в таку розлуку,
Бо не вірю, що ти вже не мій.
Теплих губ ніжно я торкнуся,
Твого серця почую биття.
Я люблю тебе і клянуся,
Що любитиму все життя.
Зачекай,
Подивлюся я в очі твої.
Пригадай,
Як співали для нас солов'ї,
Як весна
Нам плела білим цвітом вінки,
А зима
Із небес дарувала зірки.
Я затримаю твою руку,
Я затримаю погляд твій,
Бо не вірю в таку розлуку,
Бо не вірю, що ти вже не мій.
Теплих губ ніжно я торкнуся,
Твого серця почую биття.
Я люблю тебе і клянуся,
Що любитиму все життя.
Не змогла
Я назустріч розлуці піти,
Не змогла
Цвіт кохання твого зберегти.
Ти пішов,
Але я не сказала: "Прощай",
Бо любов
Буде завжди́ просить:"Зачекай"
Я затримаю твою руку,
Я затримаю погляд твій,
Бо не вірю в таку розлуку,
Бо не вірю, що ти вже не мій.
Теплих губ ніжно я торкнуся,
Твого серця почую биття.
Я люблю тебе і клянуся,
Що любитиму все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021
Ти спробуй вітру шум впіймати,
Прислухатись, як він шепоче -
Бо вітер зможе розказати
Все, що сказати я так хочу.
Ти спробуй хмару зупинити
І теплі краплі цілувати -
Бо я дощем тим буду лити,
Щоб зміг ти спрагу втамувати.
Для тебе стану я рікою -
Ти спробуй кригу розтопити
І вмитись чистою водою -
Так буду я тебе́ любити.
Ти спробуй просто уявити
Свої надії і бажання,
Бо легше, вірячи, любити,
Ніж плакати без сподівання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2021
Пливуть тумани сині-сині,
Так пахнуть свіжістю поля.
Я народилась на Волині,
Волинський край - моя земля.
Пливуть тумани над рікою
І соловей співа пісень,
Лани умилися росою,
Земля стрічає новий день.
В потоці хвиль туман зникає
І розтає в безмежну синь...
Я так люблю тебе, мій краю,
Люблю тебе, моя Волинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2021
Повільно закриваю свої очі,
Торкнувшись легко віями до вій -
Я так у себе подивитись хочу,
Але в собі лиш бачу образ твій.
Ти - у мені, омріяний роками,
Та не лікуєш серця мого біль.
Ти - у мені. Чому ж тоді між нами
Вимірюється відстань в сотні миль?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2021
У неділю дуже злий
Та до справ завзятий,
Морозенко молодий
Взявся працювати.
На річках побудував
Вмить мости із льоду,
Всі шибки розфарбував,
Мов художник вроду.
В ніч дерева зодягав -
Не жалів він себе,
Зранку сам повитягав
Дим із хат до неба.
На сліпучо-білий сніг
Діаманти сіяв...
Він старався, як лиш міг,
Працював, леліяв.
Та подяки не було
І не оцінилось -
Бо в неділю все село
Від морозу грілось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021
Маленька справа - зачекати,
Велика справа - не діждати.
Маленька справа - приховати,
Велика справа - не сказати.
Маленька справа - обіцяти,
Велика справа - слів тримати.
Маленька справа - учвляти,
Велика справа - покохати.
Маленька справа - говорити,
Велика справа - щось зробити.
Маленька справа - серце мати,
Велика справа - відчувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021
Коли у серці зламана струна,
Коли вона не може знов заграти,
Коли мелодії в душі твоїй нема,
А серцю ще так хочеться співати -
Зрони сльозу з очей своїх, зрони,
Нехай вона покотиться рікою,
Нехай торкнеться хворої струни
Незайманою тихою журбою.
Коли у серці втомлена печаль
І ніжну душу туга огортає,
Коли думками линеш ти у даль
туди, де твого щастя вже немає -
Зрони сльозу з очей своїх, зрони,
Нехай вона покотиться рікою,
Нехай торкнеться хворої струни
Незайманою тихою журбою.
Коли кохання серце обпекло
І вічний спогад йому дорікає,
Коли ще й досі щастя не було,
А серце все чекає і чекає -
Зрони сльозу з очей своїх, зрони,
Нехай вона покотиться рікою,
Нехай торкнеться хворої струни
Незайманою тихою журбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Ти думаєш, що я давно змирилась,
Забула вже свою біду давно,
Що сльози капати вже зупинились
З моїх очей? Я ж усеодно
Тебе й на мить іще не забувала,
Я не забула ніжний погляд твій.
Твої слова в собі закарбувала
Навік, на все життя - в душі ж ти мій!
Тебе́ ні з ким не думаю ділити,
Ніхто тебе́ уже не украде,
Щаслива, я тебе́ буду любити...
О скільки мрій... Та деж ти, де ти, де?
Чи бачиш ти, як з розуму я сходжу?
Чи відчуваєш ти, як я люблю?
І плачу знов - тебе́ я не знаходжу,
Я те́бе бачу лиш тоді, як сплю.
Невже я буду завжди в муках жити?
Невже це є навік любов моя?
І мене будуть сльози вдень душити,
І лиш у сні щаслива буду я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Ой підкралась біда, підкралася -
І біді я тій не зарадила,
Хоч хотіла так і старалася,
Але мрія моя мені зрадила.
Що ж робити мені, як діяти,
Коли мрія геть відцуралася?
Я не можу встать, я не можу йти,
Бо основа в мені зламалася.
Стало попелем оте вогнище,
Що у грудях моїх розгоралося,
Хоч би іскорка, чи жаринка ще,
Хоч би щось з того всього зосталося...
І з очей сльоза покотилася...
А в душі - ніби друге дихання -
Це вже крига ота розтопилася,
Розгорілось моє покликання!
Ожила! Зацвіла! Розродилася!
Ніжним співом в мені озвалася!
Моя мрія мені судилася!
Моя мрія в мені зосталася!
Я живу серед мрії щасливої,
Але сліз своїх не цураюся,
Бо сльоза - знак душі безкригої:
Плачу я, живучи, і не каюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Хто дав таке нам право - осудити
Людину грішну за гріхи її,
Коли самі не вміємо ще жити
І помилки не бачимо свої?
Чи судді ми, чи ми є адвокати,
Чи в змозі сущу істину знайти,
Що когось уже хочемо карати,
А іншого від вироку спасти?
Чи ми шукаєм іншої поради?
Чи друга думку вислухаєм ми? -
Ні! Бо такі що прагнуть тільки влади
Ніколи не рахуються з людьми!
Великий гріх маленької істоти.
І кара нам, бо прагнемо судить.
Лише на мить задуматися: "Хто ти?"
Ніхто ж не може себе пережить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Відлітали журавлі восени,
Прилетіли журавлі й навесні.
Прилетіли, прилетіли журавлі:
І великі, і журавлики малі.
Сумно-сумно так курличуть журавлі,
І забуте оживає у мені.
В'ються птахи ці ключем в небесах,
І застигла знов сльоза на очах.
Через поле пролетять і село
І повернеться назад все, як було.
_ Ой послухайте мене, жравлі,
Не курличте знов так сумно навесні,
Бо весною все сміється, ожива,
Тільки крик ваш в серце смуток навіва.
Тож не будьте журавлями, журавлі,
Не розносьте ви журбу по землі,
А розносьте тільки радість і сміх
І веселиками будьте для всх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021
Чи чули ви, як пахнуть роси?
Чи бачили ту часточку краси,
Коли трава лягає у покоси
І чути голос срібної коси?
Живий оркестр простої косовиці
Під перешуми польових вітрів.
Яка велика сила чарівниці -
Привабливої музики без слів.
Чи чули ви, як сонце пити просить
І позичає воду у трави,
Яка, співа, лягає у покоси
Й п'янить дурманом з ніг до голови?
Неначе диво-казка оживає
І навіть час спиняється на мить -
Це не у сні, це поле так співає,
Це пісня косовиці так бринить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021
Знаєш, я так давно тебе не бачила -
І от зустріла. Дивні відчуття.
Гадала, що не зможу - та пробачила,
Хоч, думала, образ на все життя.
Знаєш, я так давно тебе не слухала -
І знов почула. Дивно на душі.
Твої слова у вузлики заплутала,
Мереживом малюю міражі.
Знаєш, я так давно тобі не вірила -
І знову вірю. Сонце у руках!
Свою любов твоїм казкам довірила,
Тепер живу у кольорових снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2021
Човниками пливуть хмари,
Гойдають, колишуть,
Шлють привіти, дивні чари
І з собою кличуть.
Линуть, линуть до крайнеба,
Шепочуть, воркують,
Без тривоги кличуть тебе,
А серце не чують.
Й не почують, не слухають -
Їм не прислухатись...
Пливуть хмари, пливуть, пливуть
У море погратись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2021
Озеро із сірими очима
Дивиться на мене крізь туман,
Все притихло, всеньке оніміло -
І панує тиша скрізь німа.
Я дивлюсь й шукаю колір синій,
Хочу щось живе побачить там.
Але, чи то озеро змарніло?
Чи то, може, вже вода не та?
І я лише знизую плечима,
Може, в озері ще відповідь знайду...
Але там, між сірими очима
Видно лиш озерную сльозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Я не знаю, чого я хочу,
Для чого живу - не знаю...
Чи радість в душі лоскоче?
Чи душу ту біль роздирає?
І очі: сміються, то плачуть,
В душі сила смерчу вирує!
Я є - та ніхто не бачить...
Кажу - та ніхто не чує...
Світ великий, а місця мало,
Щоб у ньому щасливо жити.
Я була - і мене не стало,
Та ніхто цього не помітив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Похмурий сірий вечір
Цілує ніжно плечі
Оголених і чистих
Дерев. Бо вітер листя,
Що одягом буяло,
Що тіло прикривало,
Вже розірвав та й кинув,
Забув - і геть полинув...
А листя залишилось,
Дощем холодним вмилось
Й, заплакане, дрімає
У сутінках - не знає,
Що то кінець...
Стемніло.
Затихло. Оніміло
Усе живе, лиш вечір
Дерев цілує плечі,
Хоча і сам не знає,
Чи справді їх кохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021
Чи мир? Чи то уже війна? -
Ніхто не знає. Зрозуміти,
чи є ще щось, чи вже нема
чогось так тяжко. Лиш слова,
одні слова ще тішать душу.
Але чи всі? Одні живлять,
а другі, визнати це мушу,
ЇЇ ганьблять.
І чи залишиться, чи ні
якась надія? В безнадії
шукаєм правди у брехні,
шукаєм віри.
Все мина:
життя проходить - і нічого
нам не вдалося тут знайти,
крім слова втішного й глухого,
якого вже давно й сповна
усі наїлися. Чи досить?
Чи ситий далі їсти просить?
Якась мара кругом блукає -
страшна і сильна. І нема
ще й досі того, хто злякає
оту мару.
А ми жде́мо,
Живемо, дивимось й не знаєм,
чи мир, чи то уже війна?
Чи процвітаєм, чи вмираєм?
Чи є та правда, чи нема?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021
Теплий літній вечір
сивим ліг туманом,
п'яним ліг дурманом
на цнотливі плечі...
Щось в душі різнуло,
соловейко свиснув -
просто чи навмисно?
Серце біль відчуло.
Щось сова віщує.
А погідний вітер
заблукав у вітах
липи, що квітує.
В небі сяє зірка,
місяць їй моргає.
Хтось в саду блукає -
комусь дуже гірко.
Йде сумна розлука,
в тузі і тривозі
стала на порозі
і у дім чийсь стука!
Тіло все здригнулось!
Думка нехороша:
Заблукав хтось, може?
Ні. Це так - почулось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021
В холодних осені очах
завмерла втомлена печаль -
чи від студенних рук,
чи від небажаних розлук?
Вже залишилася одна,
вплелась у коси сивина,
у біле срібло зодяглася,
змінивши золоті прикраси.
Останній лист зашелестів
на скронях велетнів дубів,
сердитий вітер скрізь шукає -
чи є ще осінь, чи немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021