| Сторінки (1/39): | « | 1 | » |
Життя тепер на паузі і ми,
Неначе у незвіданому сні.
Ілюзії скінчилися, лиш ми,
Одні обличчя бачимо сумні.
Життя тепер на паузі і ми
Не станемо такими, як тоді.
Війна перетворила нас на "Ми!"
Не лишимо нікого у біді.
Життя тепер на паузі і ми,
Чекаємо закінчення війни.
Назавжди московіти - вороги,
Не змити вже ніколи їх вини.
19.01.2023. Анна Стоєва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Вночі бабуся завітала,
Якої, вже давно нема,
Тоді тихесенько я спала,
Вона постОяла німа.
Я вирішила запитати:
-Чому до мене ти прийшла?
Можливо хочеш, щось сказати,
Ти мабуть довгий шлях пройшла?
Завжди усміхнена, вродлива
Із найдобрішими очима.
Сьогодні ти чомусь журлива
Скажи: "Що є тому, причина?"
І тут бабуся посміхнулась
І мовчки за руку взяла,
І я від подиву незчулась
В далеку путь вже повела:
-У тих місцях, що я зростала,
Безхмарно було до війни.
Онучко, я розповідала,
Як ми ховались в бур'яни.
Завжди бажала, щоб не знали
Жахливого того життя.
Онуки в мирі, щоб зростали
І вірили у майбуття.
Невже дарма. Невже все знову.
Прийшло це зло вже і до вас,
Ти пам'ятаєш колискову?
А як навчала тебе вальс?
Якщо вже стане дуже скрутно,
Не падай духом і вставай.
Коли на серці стане сумно
Пісні мої тоді співай.
Пишайся рідною землею,
Пройдися вранці босоніж.
І ти відчуєш все душею,
Здолається і цей рубіж.
І вмить бабуся розчинилась.
На ліжку опинилась я.
І тільки посмішка лишилась,
На згадку в пам'яті твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Коханий як скучила я за тобою,
Не солодко знаю тобі в неволі.
Ти ж пам'ятаєш як ми під вербою
З'єднали тіла і з'єднали долі.
Блакитнії очі і житнє волосся,
Гарячі губи і трепетні рухи.
ЛишЕ було чутно шепіт колосся,
А ми з тобою, як відчайдухи.
Наш світ розчинивсь, відніс в насолоду
Наповнив ти келих до не знемоги,
Не відчували землі прохолоду,
Тебе обіймали стрункі мої ноги.
Цілунків і дотиків було замало
Тілам ми повну свободу давали
Всередині все горіло й палало,
Кожна клітинка і нерв оживали...
Чекаю повернення, щоб обійняти,
Відчути долоні твої на спині.
Пригоду оту романтичну згадати,
Лиш повернися живим з чужини...
16.01.2023. Анна Стоєва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023
Важкі сьогодні хвилини,
Для когось останні нажаль.
Ми рахували години,
А в когось горе й печаль.
Дніпро. Житловий будинок.
Незвичайний святковий день.
Як виправдати цей вчинок?
Веселих не буде пісень.
Можливо чиєсь дитятко
Яскраві дивилося сни,
А хтось чекав вдома татка,
Лишились тепер спомини.
Чиясь можливо родина
Зібралася за столом.
І впала ота "блядИна"
І день став чорним числом.
Коли вже оту скотину
До себе чорти заберуть?
І всю його сатанИну
Нехай на шматки роздеруть.
14.01.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023
На жаль, герої наші помирають,
Залишивши в серцях свої сліди
і роки дуже швидко пролітають,
Будуючи із спогадів світи.
Згадала, миттю я очей твоїх блакить
І посмішку, і ямки на щоках,
Нам знадобилася всього лиш мить...
Але це все чомусь на небесах.
Нема кордонів, меж нема в кохання,
Шалений трафік з'єднує серця,
Немає вперше і нема в останнє,
Сьогодні разом і до всесвіту кінця!
Страшна ж війна коханих відібрала.
Минає біль, а з ним вогонь згаса,
Надію й мрію, знищила і вкрала
Лиш серце рідний погляд пам'ята.
Співавторський вірш з Анатоль Руденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023
Звернувся мій друг із цікавим питанням,
Чи можу, я щось написати спонтанно?
" -Я можу, за тебе, за себе, подругу,
І навіть молебен і знімлю напругу..."
" -Молебен мені не потрібен наразі,
Бо зараз, нажаль, я не в кращім екстазі."
"-Вже настрій з'явився, ти лиш посміхнись
Натхнення прийде, за розум берись.
Ти завжди в своєму репертуарі
Пройдися вранці по тротуарі.
І подивися на ліхтарі
І зникнуть думки усі старі...
Чому ліхтарі? Бо вони старі.
І дивляться зверху на нас згори.
Стоять в пилюці, працюють вночі.
Вони весь час наче глядачі.
А скільки історій, розбитих ламп,
І напис"Кохаю", розпис і штамп.
Когось врятував можливо ліхтар,
Того, хто спробував винний нектар"
" -Репертуар у мене різний,
Бува сумний, та зазвичай комічний,
Тому тут ліхтарі вже не доречні,
Бо зранку, я піду в кіоск аптечний.
Бува це в тебе все циклічно,
Вірші виходять не комічні,
А під ліхтарем тебе чекати,
Краще піду я у ліжко спати.
Але проблема лиш одна
В країні коїться війна..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023
Двадцять четвертого лютого. Зима.
Розпочалася ж безглузда війна.
Разом з надією прийшла весна.
Літо, осінь і знову зима,
А кінця краю щось їй нема.
Спочатку вважали, що мабуть це сон,
Хіба ж ми чекали армагедон?
Загарбали швидко квітучий Херсон.
"Брат" виявився - хамелеон,
Тупий, жорстокий, як той бізон.
Весна пролетіла, відняла життя.
Надію вселило літо в серця.
І осінь довела нема вороття.
Зима відродила в країні - борця,
Спалимо вщент ми цьОго "братцЯ".
Неписаний мабуть для нього закон.
Тепер не відмитись від наших прокльон.
Повернемо землі усі, як Херсон!
Станцює весь світ в унісон,
Ще й вальс переможний БостОн.
04.01.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023
Ціну життя ми зрозуміли
Важкий був рік і без прикрас.
Виходить, що раніш не вміли,
Ми вправно витрачати час.
Не цінували, те що мали
І сварки були "ні про що".
Стереотипи ми ламали,
А зараз все це вже ніщо.
Війна життя вже поділила
На До і Після - вороття нема,
Але як сильно нас зміцнила
І нація - вже не німа.
Весь світ дізнався про країну,
Яка усіх в жаху трима.
Але маленьку Україну,
Вона ніколи не злама.
"Ви мрії наші зруйнували
З'явилось безліч цвинтарІв
Дитинство у дітей забрали.(відняли)
Не треба нам від вас дарів.
Синів своїх, ви поховали
Назавжди у чужій землі.
Хіба ви кількість рахували?"
Це привиди, що зникли в млі.
Роки цю біль лише втамують
І заживе країна знов,
Але свідомість вже сформують
Що найрідніша наша кров.
29.12.2022.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022
Ціну життя ми зрозуміли
Важкий був рік і без прикрас.
Виходить, що раніш не вміли,
Ми вправно витрачати час.
Не цінували, те що мали
І сварки були "ні про що".
Стереотипи ми ламали,
А зараз все це вже ніщо.
Війна життя вже поділила
На До і Після - вороття нема,
Але як сильно нас зміцнила
І нація - вже не німа.
Весь світ дізнався про країну,
Яка усіх в жаху трима.
Але маленьку Україну,
Вона ніколи не злама.
"Ви мрії наші зруйнували
З'явилось безліч цвинтарІв
Дитинство у дітей забрали.(відняли)
Не треба нам від вас дарів.
Синів своїх, ви поховали
Назавжди у чужій землі.
Хіба ви кількість рахували?"
Це привиди, що зникли в млі.
Роки цю біль лише втамують
І заживе країна знов,
Але свідомість вже сформують
Що найрідніша наша кров.
29.12.2022.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022
"Як важко же жити перше
сторіччя
Чомусь між людьми завжди
протиріччя."
Фраза така неначе
смішна
Але дуже чомусь
невтішнА.
Призначення в кожного є
на землі,
Шукаємо іноді шлях ми
у млі
І живемо заради
когось,
І чекаємо манни
чогось.
З'являмось милим невинним
дитятком,
А з ангелятка стаємо
звірятком.
Хто покірно долю
приймає,
Цілі своєї все ж
досягає.
12.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
Зустрілися Музика, Світло і Тиша
За сперечалися хто важливіше?
Світло сказало:" Без мене ніяк
Не можу світити я абияк!
Світло ж за значенням різне бува,
Не тільки світить, а й робить дива
Шлях подорожньому вкаже завжди,
І перед "прірвою крикне":"Зажди!"
Світло - надію вселяє в серця!
Світло - в очах підбадьорить борця!
Посмішка лагідна у немовля -
Його називають світле маля..."
Тиша наважилась зашепотіти,
І свою думку усім пояснити:
"Інколи тиша - рятує бійця
І надихає на справи творця.
З другом Натхненням ми в ногу йдемо
Спокій, надію й красу несемо.
Люблять поети писати вірші,
Тиша, для них як бальзам для душі."
Музика слухала дуже уважно
Та й проспівала гарно, протяжно:
"Музика світ від нудьги врятує,
Хоча поруч з вами крокує.
Світлом лунає в коханих серцях.
Тишею грає в полях, озерцях.
Ніжна, як подих. Як влітку гроза.
Може з'явитись від пісні й сльоза.
Музика, Світло, Тиша й Натхнення,
Все це потрібно для повсякдення.
Я зрозуміла, як же ми схожі,
Тож не повинні бути ворожі!"
23.11.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Чому ж в житті все так незбагненно?
Чому річки течуть в один тільки бік?
Чому прокидатись повинні щоденно,
І у природи є навіть свій вік?
Чому ми не можемо час повернути
І війни навколо призупинить?
Мабуть ніколи цьогО не збагнути
Хто може це нам усім пояснить?
08.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Покрилися ранковою росою,
Кущі, дерева, квіти, все навколо.
Блакить небесна, начебто сльозою,
Змиває горе, зло і бруд довкола.
І над молочно лагідним лиманом,
Будинки наче гори виринають,
Бо він укрився димчастим туманом,
На світ чомусь із сумом поглядають.
Десь дятла стукіт здалеку лунає,
Можливо він про щось доповідає?
І серце, його розповідь торкає,
І спокоєм всю душу огортає.
Розвіявся туман вже над лиманом.
Й роса злетіла у небесну даль.
Запахло прохолодою, дурманом.
Це осінь просто скинула вуаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Вже декілька днів я дзвоню:" Де ти?"
А в телефоні лиш тиша.
Краще б преривисті були гудки
Засіла вже думка найгірша.
У скронях пульсує. Ти вір, він живий.
Виконує просто завдання.
В новинах писали, що там вівся бій.
Важкі ці хвилини чекання.
Згадала, як берегом йшли босоніж,
І музика моря лунала,
Обійми й цілунки були голосніш,
Натхнення - серця об'єднало.
Думки перервав телефонний дзвінок:
"Це хто? Це не ти мій коханий?"
Крізь сльози я чую: "Лавровий вінок
Готуйте своєму герою."
На ранок в шпиталі вже я була.
Його уві сні обійняла.
Волосся прибрала тихо з чола,
В очах навіть світло заграло.
Прокинувшись ти посміхнувся мені,
Але видно біль і страждання.
Промовив:
"Щоб не вертались діти в труні
Піду знов туди без вагання"...
25.11.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Вже п'ятдесятий день йде
боротьби.
Русні вже не відмитись від
ганьби.
Їх руки вже по лікоть
у крові.
Стежки всі затоптали
лісові.
Завжди квітуча, чарівна
весна,
Сьогодні вона плаче
і сумна,
Бо відчуває, що у нас
війна.
Героїв не забудем
імена.
Хай змиє дощ криваві всі
сліди.
Якої наробили ви,
біди.
Ми миру дочекаймось
на землі,
А звістку принесуть нам
журавлі.
А скільки ви принесли
вже лайна?
Лишили ви не тільки нас
майна,
І совісті нема,
і каяття.
Відповісте за вкрадені
життя.
Гостомель, Волноваха,
Лисичанськ,
Зруйнований рашистами
Бердянськ,
Чим завинили Буча
і Ірпінь?
Цей хрест вам набагато
поколінь.
Незламний Маріуполь -
біль навіки.
І не відкриють тисячІ -
повіки.
У вічний сон відправили
дітей,
Не пригорне їх мати
до грудей.
В нас є такі міста,
як Щастя,
Але і там лиш горе
і нещастя,
Здається зникла доброта
з землі,
Десь загубилася вона
у млі...
15.04.2022. Анна Стоєва, авторський вірш. Ілюстрація Олени Нападовської
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Місяць єднання незламності духу,
Горе всіх об'єднало щодуху.
Місяць у стресі, у смутку, в сльозах,
Діти живуть у страху у містах.
Місяць війни протримались, змогли.
Скоро лунатиме:" Перемогли!"
Місяць, що нам зруйнував всі бажання.
Розчарування вніс і страждання.
Місяць, з шаленим прагненням миру,
Щоби узріти посмішку щиру.
Місяць надії та й сподівання
І перемога - єдине бажання.
Місяць рішучості й ризиків, втрат.
Викликів нових і є результат.
Звісно і радісні були моменти.
Драми життєві і сентименти.
Місяць - цей фільтром неначебто став.
Час патріотом ставати настав.
Той хто країну найбільше "кохав",
При першій змозі та й повтікав.
Місяць війни нас навчив вже щоранку,
Радо стрічати сонце на ґанку.
Ввечері дивимось разом новини.
Доброго вечора ми з України!
Місяць незламності і героїзму.
І не відняти в нас оптимізму.
А винахідливість ще в нас яка,
Розчавимо ворога, як черв'яка.
Місяць підтримують нас всі країни.
Руки геть приберіть з України.
Погоним з ганьбою російські війська.
Віримо, що перемога близька.
27.03.2022. Ілюстрація художниці Олени Нападовської, м. Одеса
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2022
Залѝшив, Боже, чому Україну?
Дай надію і віру всели.
Демон лапою накрив всю країну.
І обличчя веселі щезлѝ.
І не раз підіймалась з колін ти.
Захищалась і йшла до мети.
Ворогів разом йшли з братом бити.
Нищиш неньку тепер нашу ти.
Адже сильна, моя Україна,
Не піддасться тим клятим «братам».
І незламна моя Батьківщина,
Хоч загнали й ви нас по кутам.
І чи зможете в очі нащадкам,
Про «братерську любов» сповісти?
Як гатили по нашим будинкам
І пред Божим судом предстати.
Боже, милий, благає країна,
Діти молять – війну зупини!
Бо нажаль вона вся у руїнах,
Забери – ножа від спини…
Кожен вдома помолиться тихо,
Возз’єднається весь відголос.
І з ганьбою піде від нас лихо
І у світі промчить розголὀс.
Об'єднала маленька країна
Південь з Північчю, Захід зі Сходом
Я пишаюсь тобою Україна!
Все відновимо разом ми згодом…
03.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022
Що робиться в світі,
Куди ми йдемо?
Гримить удосвіті,
Але встоїмо.
Втрачаємо сили,
Будинки, життя.
Надію не вбили.
Нема вороття.
Себе ви зганьбили,
Що в нас поціліли.
Ми ж так вас любили.
Що в нас ви узріли?
Хіба ж небезпеку,
Чи ми вороги?
Прийшли нездалеку
І смерть навкруги.
Але наша нація
Духом сильна.
Страшна операція
Ця провальна!
Малі і дорослі,
Не бійтесь його.
Бої хоча й гострі,
Ми все ж встоїмо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022
Що це чутно, сміх і дзвін,
Ангели співають?
Це колядники у дім
Звістку нам віщають.
У віконце з висоти,
Ясна зірка сяє.
Зірка миру й теплоти –
Дитя зігріває.
Шлях вказала мудрецям,
Зірочка святая.
Та й і нині світить нам.
Вість прийшла благая.
Народилося дитя,
Принесло спасіння.
На столі у всіх кутя.
Лине з вуст хваління.
Зірка сяє за вікном,
Я вітаю всіх з Різдвом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022
Якось син прийшов зі школи,
І так швидко, як ніколи
Прибирати раптом став,
Посміхався та мовчав.
На полицях все складає,
Всі книжки перекладає,
Когось тихо так гукає
І у шафцях, щось шукає.
Та малий вже зрозумів,
Зберегти вже й не зумів,
Річ, яку він так любив
Мабуть просто загубив.
- Що се стало, що за лихо?
Запитала в сина тихо.
- Чим зарадити тобі,
Може чим допомогти?
- Є живий куточок в нас,
Всі приносять щось у класс
Приручив я вдома в нас
Мишенятко просто класс!
Біле брюшко, чорний ніс,
І до школи я б відніс,
Мишеня біжить на свист,
Нік, чудовий, як артист.
Але десь він забарився,-
Мовив син і зажурився.
Підійшла до сина я,
Приголубила дитя:
- А, якщо твій Нік прийде
І сім'ю всю приведе?
Так для нашого кота,
Це найбільша смакота,
Але сину, в нас мишей,
Стане більше, ніж грошей.
Син замислився, поволі:
- А я зрозумів – в неволі,
Нік не проживе і дня,
Сум буде в очах щодня.
Собі лишим мишеня,
Віддамо в класс кошеня.
Трюкам Ніка я навчу,
Їсть і п'є хай досхочу.
Стане вправним акробатом,
Та вражатиме шпагатом.
- Ти не розкорми його,
Бо він стане, як сумо.
Сину, я скажу відверто,
В хаті буде все подерто,
Треба їм зерно і воля,
Жити в полі їхня доля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
В один миг жизнь промчалась, но увы,
Не в силах мы исправить ход судьбы,
И в жизни нашей много есть утрат,
Но в этом ведь никто не виноват.
И чтобы не случилось – устоять.
И веру и надежду – не терять.
И даже если грусть в глазах опять,
Историю не повернуть нам вспять.
И не спроста живём на этом свете,
Роль сыграна моя в сюжете,
Есть миссия у каждого из нас.
Да и огонь в глазах уже погас.
И не вернуть былую красоту
И отношений детских прототу.
С годами можем и понять,
Утерянное время не догнать.
Мораль из этого ведь такова,
Живём для всех, но для себя сперва.
И чтобы было все прекрасно,
Прожить жизнь нужно не напрасно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928979
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2021
Зайду я утром в лес осенний
И позову тебя с собой.
И мы вдвоём без объяснений
В любви сольёмся неземной
Укутает нас лес багряный
И только мы с тобой вдвоём.
И от любви ты будто пьяный
И дышим точно в унисон.
И тишина, и только ворон,
Так заговорщецки моргнул,
Ведь этот лес загадок полон.
Крылом взмахнул и упорхнул.
И рук не размыкая нежных.
Пусть смех струится наш вокруг.
В душе, в поступках все мы грешны,
И пусть всем будет недосуг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928303
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.10.2021
Ранкова кава запашна,
Мене із ліжка підняла.
Хмаринка за вікном смішна,
Долоньки, наче простягла.
І пам'ятаю рано-вранці,
Проміння сяяло в косі.
І босоніж, і у піжамці,
В дитинстві бігла по росі.
Здавалося несе хмаринка
Пливемо, ми, як кораблі.
Летіла я, як балеринка,
В обіймах вітру і Землі.
Відкрила очі, озирнулась,
Син каву лишив на столі,
До нього я і пригорнулась,
А сни розтанули у млі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021
Білокрилим, вільним птахом,
В небі хочеться літати,
І під хмарами над дахом,
Пісню тихо заспівати.
Світ змінити назавжди,
Від жорсткості й брехні.
Від ганьби і ворожби,
Світ неначебто в вогні.
Жадібність і заздрість поруч,
Лицемірство повсякчас,
Що праворуч, що ліворуч,
Ми в багні – спливає час.
І розправити би крила,
Я би крикнула щосили,
Бо терпіти вже несила:
- Що ви люди, натворили?
Де любов і доброта ,
Віра в наше майбуття?
А в серцях, лиш чорнота.
І не видно вороття.
А людська душа, як море,
Що колись бува штормить.
Інколи мутне, прозоре.
Штилем може стати вмить.
Але віра не згасає,
Та любов'ю зігріває,
А душа вогнем палає
І аж подих завмирає.
Розіб'ю я крильми хмари,
Небо плаче. Змиє бруд.
І розсіються всі чари,
Та прокинеться весь люд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Над темним лиманом на скелі стоїть,
Велична фортеця на межі століть.
Під мурами цими міцними колись,
Воїни з турками в битві зійшлись.
Стіни спочатку біліли, блищали,
Мешканців міста вони прихищали.
Не врятував на стіні талісман,
Років зо триста сидів бусурман.
Час пролетів, промайнули віка
Дністровським лиманом – стала ріка,
Та й для фортеці – мирна пора,
В лицарів грає, в ній дітвора.
Кожного дня, як тільки світає,
Браму свою відчиняє, вітає.
Гамірно, людно, все оживає.
Ввечері з сумом вона спочиває
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Квіти кажуть – прощавай,
Хмари кличуть нас у рай.
Наші літа пам'ятай
І мене не забувай.
Але знай, що я кохаю,
Сум і біль на серці маю,
Лиш на тебе я чекаю,
І троянду все тримаю.
Що колись в обличчя ти
Кинула мені її.
Вирішивши.- Все!-піти,
Не пояснивши причини свої.
Ніколи я не знав,
Що так любов сліпа,
Не думав, не гадав,
Не вірна і німа.
Що заради кохання,
Зламаєш життя.
І підеш навмання,
Назавжди в небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
Как листья в октябре слетают,
И время так же пролетает,
Минуты радости и счастья,
Запомни ты их навсегда!
Невзгоды, горести, ненастья,
Пускай уходят в никуда.
Тебе дарю, я эти строки,
Дарю тебе свою любовь.
Вы были с бабушкою строги,
Вложили душу и любовь.
Я помню дни, когда училась,
Ты провожал меня всегда,
Бывало даже, что ленилась,
Но ты поддерживал меня.
Тебе известно всё на свете.
Кроссворд решаешь – на ура!
Но вдруг ты вспомнил на рассвете,
Что на рыбалку же пора!
И строг бываешь очень часто,
И всё же – это ерунда,
И справедлив в семье ты нашей,
Ведь ты сплошная доброта.
За то тепло, что подарил ты,
За жизнь свою благодарю,
За те слова, за те советы,
Я низко голову склоню!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921945
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2021
Ось дивлюся я на небо,
Хмарки, якось там висять.
Чи то ж так воно і треба?
З висока вони глядять.
Подивилась я навколо,
Бачу казани стоять,
На подвір'ї у сусідки
І неначе гомонять.
Ось спостерігаю далі,
Півень на даху сидить:
-І чого туди забрався,
Що нема чого робить?
Бачу гуси по дорозі,
Швидко, швидко так біжать,
Можна зразу зрозуміти,
Що машини вже летять.
О, ось вийшли дві сусідкі,
Одна з одной терендять,
І тут сталось неможливо,
І вони уже кричать.
Я почула, що собаки –
Почали й собі брехать.
Мабуть вирішили разом
Тишу навкруги зірвать.
Ось замовкло все навколо,
Чарочки уже дзвенять.
Дві сусідки призамовкли
І собаки вже мовчать!
Що казати, нема що,
Ой, село це є село!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021
Каждый из нас мечтает,
Много иллюзий питает.
В детстве мы верим в сказки.
И волшебством горят глазки.
С короткой мальчишеской стрижкой,
Не расставаясь с книжкой.
Девчёнкой, мечтала тайком,
С милым сбежать вечерком.
Мамой счастливой стала,
Профессия, как мечтала.
Правда хотела девчёнок,
Вышло двое мальчонок.
В десять и в сорок пять,
Не грех помечтать опять.
Витают одни в облаках,
Другие живут в попыхах.
В возрасте зрелом пусты,
Становятся детски мечты.
С радостью, чтобы прожить,
Из рук не пущу эту нить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921742
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2021
Коровки в большой суматохе,
Забыли о маленькой крохе.
Малютка сидит и рыдает,
-Ну кто так детей одевает?
Хочу я юбочку в клетку
И беленькую жилетку.
-И мой наряд, как пижама, -
Сказала с улыбкой мама.
Полезные мы жучки,
От тли спасаем сучки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917097
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2021
Любовь сладка, как мёд,
Расстала словно лёд,
А ведь всему вина,
Сирень, что зацвела.
Ты подошёл с сиренью белой,
Походкою красивой, смелой,
Прочёл Ахматовой ты стих,
Тону теперь в глазах твоих.
Но не смогли с тобой
Мы правильно любить.
Любимых не винить
Не ревновать, прощать
И каждым днём дышать,
Друг другу уступать.
История с тобой
Могла бы быть иной.
Я видела во сне,
Как ты мечтал обо мне.
Нам хорошо вдвоём,
Мечтаю только о нём.
О боже, что со мной ,
Дышу одним тобой.
Но не вернуть ночей
И тех влюблённых очей.
Возврата больше нет,
В глазах не блещет свет.
И поцелуи и речи
Забыты наши встречи.
Сирень же отцвела,
И чувства забрала,
Ведь аромат – дурман,
А оказался обман…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915072
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2021
Чомусь життя несправедливе,
Оманливе, чудне, грайливе..
Так важко інколи бува,
З роботи прийдеш ледь жива.
Чекаєш ласки і тепла,
Літаєш вдома, як бджола.
Складаєш, миєш, прибираєш,
До негараздів всіх звикаєш.
Так сумно, боляче в душі,
А близькі просто байдужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2021
Вишиванка
Яскраві сорочки,
У сина і дочки.
Та це ж вишиванка,
Вона , як співанка.
Я в ній пригорнуся,
До тебе матуся.
І в серці так дивно,
А зараз, ще й стильно.
Змужніли синочки,
Вдяглися в сорочки.
Червоні, блакитні,
Зимові та літні.
Узори і квіти,
Сплелися у віти.
Спідниці і сукні,
Також не забутні
Старі вишиванки
І навіть фіранки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2021
Не могу собрать в клубок
Свою жизнь расклеенную,
Её закрыла б на замок,
Безрадостную, презренную.
Чтобы спряталась она,
От земных проблем
И стояла как скала,
Глуха и нема.
Только изредка б бросала,
Камни с высоты,
Будто танец заплясала,
Небесной красоты.
Может солнцу улыбалась,
Если б отдохнула,
Тучкам, звёздочкам смеялась
И легко б вздохнула.
Помахала бы рукой
И к себе позвала,
Чтоб друзья пришли гурьбой,
Всех бы их собрала.
Белой скатертью с цветами,
Стол бы застелила,
И блаженными устами,
Всех бы веселила.
И желания как в сказке,
Может быть сбылись,
Сели б вместе все в салазки,
С горки бы снеслись.
Или стать на небе тучкой,
По теченью плыть.
Может тайной звездочкой,
Чтоб ярче всех светить.
И когда-то звездочёт,
Далеко, вдали,
Заметит в один счёт,
Яркие огни.
Это будут две звезды,
Что любовь нашли.
В этот миг и час они,
Друг друга обрели.
А на утро всё пропало,
Будто сон ночной,
Вдруг я сразу осознала –
Какой мир пустой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914194
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2021
Дождь в окно стучит,
Будто бы ворчит:
Как вам повезло,
Вам же там тепло!
Свет в окне погас.
Вышла я тотчас.
Как же там свежо,
Как же хорошо!
Небо затянуло.
Молния сверкнула,
Но там из-за туч,
Вдруг пробился луч.
Небо озарилось,
Солнце появилось.
Разноцветная дуга,
Обхватила берега.
Часть утопла в облаках,
Часть в лиманных берегах,
Жизнь дана одна,
Проживём сполна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914193
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2021
На спящий город Аккерман,
Дымкой опускается туман.
Город погрузился в дремоту,
Будто спать уже невмоготу.
Фонари зажглись уже давно,
Но в округе все равно темно.
Маленький, уютный городок,
Вдалеке виднеется дымок.
Каждый бежит с работы.
Забыть хоть на миг заботы.
Какая вокруг красота!
А в глазах у людей – пустота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913814
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.05.2021
Знову гармати гримлять,
Потяги поруч риплять,
Мати стоїть у вікна,
Тож почалася війна.
Стрімко прийшла в дім біда,
Матінка зовсім бліда:
- Ненько, рідненька, чекай,
Я повернусь, так і знай!
Ти і надалі співай,
Пісні про наш небокрай.
Ти прокричала:- Стривай,
Ворога – сину, вбивай!
Візьми вишивану хустину,
В скрутну і лиху годину,
Життя збереже тобі сину,
І не зважай на сльозину,
Іди, захищай Батьківщину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2021
На краю обрыва у лимана,
Старенькая женщина сидит.
Я поведаю вам без обмана,
Почему на берегу она грустит.
Утро начинается с восхода,
Взгляд направлен в голубую даль,
Манит и зовет к себе – свобода!
А в глазах ее стоит печаль.
Детство, шаловливо пробежало.
Юность, пролетела в один миг.
В жизни было радостей немало,
Первый звон бокалов, сына крик.
И пошли пеленки, распашонки,
Ночи у кроватки напролет,
Обнимали пухлые ручонки,
Мама приголубит, подмигнет.
В жизни было много ярких красок
И текло все чередом своим.
Не было предвестников опасок,
Но в один миг стало все чужим.
Друг, опора и ее надежда,
Вдруг – плечо подставил он другой.
Повзрослел сынок и стал невеждой,
А когда-то был такой родной.
Он заботы материнской не ценил,
Повзрослеть скорее все спешил.
В бедах, неудачах мать винил,
На своем пути он все крушил.
Время ведь бежит неумолимо.
Сын и муж умчались в никуда.
Мать узнала, что неотделимо,
Море, стало сыну навсегда.
Десять зим, закаты и рассветы,
Весточки от сына ждет, звонка.
Все подруги ей дают советы:
- Отпусти, его, живи сполна!
В юности на берегу утеса,
Счастье с милым другом обрела.
И сейчас сидит седоволоса,
Ждет любви, уюта и тепла.
Голову склонив, мать молчаливо,
Дождалась однажды чада своего,
Посмотрел в глаза он ей стыдливо,
А родней и нет ведь никого.
Подошел, обнял ее за плечи,
Руки целовать он нежно стал.
Ну, а дома розы, торт и свечи,
Нежно он: «Прости»,-ей прошептал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913688
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.05.2021
Що сталося на дворі?
Навколо все дзвенить,
Дивлюся, і у полі,
Народ вже гомонить.
Останній сніг на вітті,
Давно вже розтопивсь,
Неначе слізьми гіркими,
Узяв та й і поливсь.
І сонечко сміється,
І жайворонок в'ється,
Він гарно так співає –
Весну нам сповіщає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021