| Сторінки (11/1035): | « | 11 | » |
Зранку ві́рші кавою,
або чаєм терпким,
сонечком, загравою
висвітлюють думки́
ночі прохолодної,
а чи була вона?
Не згадаю жодної
стоячи біля вікна…
14.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
«В новій ми будем жирувати ері!» –
казали, коли був я піонером.
Та роки розтавали у воді.
Волають нині: «Пожили ж тоді!»…
Скажу одне: ви не чекайте ер,
живіть не до й не потім, а – тепер.
16.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Що таке слава? То – хопта* і все, –
примха людської плоті.
Влучиш в тенета ніхто не спасе,
згинеш змією в болоті.
Зможеш з’єднатися з небом тоді
буде блаженний кожен.
Щастя народжується у труді
світлом наповнене Божим.
Вибір лише за тобою тепер,
маєш його зробити.
Прожити у славі поміж химер,
чи врятуватись у скиті.
14.03.21р.
*Хопта – бур’ян.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Незалєжность* й незалежність –
які різні суті.
Будьте, люди, обережні
не вкрадіть майбутнє.
Он, примара йде Майданом,
язиком белькоче…
Вчити мову, мабуть, пані
не хватає мо́чі.
Було б легше, як одненька.
Нічому радіти.
Це ж заблудлі твої, ненько-
Україно, діти.
14.08.21р.
*Незалєжность – похідне від російської
назви «Майдану Незалежності».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Пропито все, всі бабині ікони
на стінах дранка* ребрами похмілля
і не питайте, чи ударять дзвони,
чи буде край страшному божевіллю.
Ридає мати пенсію забрали,
дорога йде від «лавки»* до дивану,
а в хаті вже «засіли» аксакали:
«По п’ятдесят*…» – і почалась «нірвана».
Хмільний угар у чаді цигарковім
ця хата зветься у селі – «Аптека».
І тільки мати молиться Христові:
«Пробач дітей, бо бачать недалеко.
Прости їм, Боже, ще прозріють може,
пізнають щастя, не підуть по миру…».
І лине в піднебесся слово кожне,
але для неї точиться сокира.
Проснуться діти з перепою чорні.
Кров пролилася – соціальна карма.
Час зупинитись настає – сьогодні.
З десяткою в руках убита мама.
10.03.21р.
* Дранка – дощечки якими оббивають стіни;
Лавка – магазин у селі;
По п’ятдесят – заклик випити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Пішли дощі? Давай писати про…
Завіє сніг – змалюєш завірюху.
Погода це поезії ядро!
Вона ж немов – котлети й кляті мухи.
Дмухнуло трохи? Все, хана – борвій!
Осіннє диво шмарклі розпустило…
Пегас по суті це підступний змій,
поету його втримати несила.
Пиши весною, як цвітуть сади,
а літні теми: дощ та грім-незграба…
Погода знає стежку до мети.
Пора писати! Чую, кряче жаба.
15.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Остання банка вишень, то на свято.
Наварить мамка з неї киселю
каструлю. Вийде кожному багато.
І батько буде трохи у хмелю.
А нам ще невідомий смак горілки,
ще живі всі, як на старих картках.
Чекаємо на кулаги тарілку.
Було таке в дитинстві на свята.
А нині – ні. Лишилась тільки пам'ять.
Її не зможе стерти навіть час.
Я дякую тобі, ти чуєш, мамо,
за той кисіль для кожного із нас.
09.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Вітру легенький по́вів,
бусла клекіт далекий…
Скільки в тобі любові,
літо, спрагле од спеки.
Скільки в тобі бажання
землю собою гріти.
Дні догорять останні.
Заплачуть Персеїди.
13.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
Добро не знівечить дитини
маленьке серце в доброті
це не мотор – свята перлина,
яка до Бога ув імлі
веде таку ж страждальну душу
і, хто б мені не говорив
дорослі душі часто – мушлі,
дитячі – до небес порив.
07.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
Злочинці бояться злодіїв,
а правосуддя – судді.
В якому часі та просторі
нас ув’язнили, люди?
Пам'яток* вирвано з коренем
розпеченим залізом.
І чорноземи незорані,
і сіяти запізно.
Зробили рабодоступними
отакі – євразійці.
Стали манкурти підступні ми,
а були ж – Українці.
12.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
Поведу дорогою кульбаб
я тебе за руку, моя доне,
у житті багато буде зваб,
що готує для людини доля.
Будуть пересуди і суди,
буде щастя і відверте й чисте.
А я хочу, щоб сьогодні ти
в пам'ять квітів заплела намисто.
Нехай гріють душу все життя,
бо весни багато не буває.
Про одне благаю тебе я –
не згуби свої ключі від раю.
06.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
(або чого не пам’ятаю не було)
Без свята і дива не буде.
По вінця мені наливай!
Вже скоро кінчається грудень,
а там проспиртований рай.
У чому є щастя, малята?
Коли ніс закутано в шарф,
а поруч снігурка патлата
кричить: «Ну, давай брудершафт!»
Здається, що мрія здійсниться,
із нею я п’ю залюбки.
Дивлюсь на коротку спідницю
і дуже великі цицьки.
Лускунчик вкрай треба принцесі.
Без нього і казки нема.
Уся чудасія в процесі.
Кебета не варить. Зима.
11.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Диміло парою варення,
пахтіло літо за вікном…
Перепочинь хоч трохи, нене,
таким легким, обіднім сном.
А їй хіба до сну, а хоче ж…
Воно чи звариться саме?
Темніші нині стали ночі
та вітер прохолодний дме…
Ще трохи, сину, то на зиму,
холодні наступають дні.
Й пішла, поправивши хустину.
А ми лишилися самі.
26.02.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Минає не день, а життя.
Стікає у Лету по миті.
Дерева стоять в оксамиті,
де вчора буяли жита.
Чи може здається мені,
що ген ластівки відлетіли,
а світ не такий вже і білий
яким вирував навесні…
10.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Зимові сни вони такі ясні
збагнути хочуть, як зігріти лютий.
Всього чотири тижні до весни,
але зима уже немов забута.
Хурделиця не покидає край
і більшають замети на дорогах…
А на душі палахкотить розмай
і роси відчувають босі ноги.
Всього чотири тижні до весни,
а сняться зовсім не зимові сни.
01.02.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Сміялася чайка чи плакала,
чи на біду голосила.
Каміння хтось вимостив знаками
та прочитати несила.
Ніби усе і вкладено складно –
літери стали чужими.
Небо засі́яло рясно градом.
Навіть не видно стежини.
Вічне питання: де Я чи, хто Я?
Не відійти від канонів.
Не чекай коли прийде месія –
тайна в кільці Соломона.
09.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
Чим пахне сніг? Здавалося б – нічим.
Вкриває землю до весни та й годі.
В саду лежить, у полі, на городі…
Відсвічується місяцем ясним.
Вдихає вітру свіжий морозець,
чи прихистку собі шукає в лісі
це не важливо у селі чи місті –
він є зими довершений вінець.
Можливо, що морозу апогей.
Дорослим те здається невідомим,
вони сидять у снігопади вдома…
Чим пахне сніг – питайте у дітей.
31.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
І
Мріє снами коло мами
Донечка мала.
Поки білими снігами
Заміта зима,
І лягають хуртовини,
І тяжіє ніч.
Сон у батьківській хатині
Доторкнувся віч.
«Спи, доцюню, баю-баю...» –
Легіт у дворі
І сонливість навіває
Пісню цю зорі.
ІІ
«Дай заплету тобі у коси щастя.
Хай янголи попереду летять…
Вони і є найвідданіша рать,
Яка тебе торкнулася з причастям.»
В житті усім потрібно йти в дорогу.
І не важливо, де проляже путь
(Мабуть, у цьому є найвища суть!),
Наше життя належить лише Богу.
ІІІ
Вишиванку на себе одягла.
Краса народу не умре ніколи.
О, скільки в тобі, донечко, тепла!
Сьогодні вперше ти ідеш до школи.
І ці літа грайливо промайнуть.
Відсиплють вишні білі первоцвіти.
Останній дзвоник проводжає в путь…
Швиденько як повиростали діти.
ІV
Не ставай дорослою в шістнадцять,
Не спіши, попереду життя.
На руках ще буде усміхатись
Долею дароване дитя.
Будуть і тяжкі безсонні ночі,
І «агу» – найліпше на землі,
І щасливі почуття жіночі,
І свіча надії ув імлі.
Буде все, бо жити ще і жити,
Хай скресає крига на душі.
Прийде час пожати щастя жито.
Тільки, я благаю, не спіши!
V
Білий колір личить, як ніко́ли.
Усмішка і яхонти очей.
Запахи духмяні матіоли
І фата стікає із плечей.
Донечко, тебе благословляю
На святий, сімейний, Божий труд,
Бо у праці є ключі від раю.
Ти про це ніколи не забудь.
Це́ркви заспівали передзвони,
І, куди не глянь, така краса…
Дві обручки наче дві ікони:
Шлюби реєструють – небеса!
VI
Ці мрії зовсім недалекі.
Стань до вікна, поглянь у сад.
Дивися: в небесах лелеки.
Дарма що пізній листопад…
Серед хитких найперших літер
Ще не написаних поем
Розгорне жовте листя вітер
І небо зрадує дощем.
Скінчилася жіноча му́ка,
Розтанула густа імла,
Це неба таємнича злука,
Де маму доня обняла.
VIІ
Вже платтячко мале (було на виріст).
Волосся туго сплетене в косу.
Іду слідком, а бантів тихий шелест
Підкреслює цю неземну красу.
Як ніжно обіймають її руки.
Щебече дзвінко, «Таточку, люблю!»
Безсонні ночі – та хіба ж то муки?!
Це ніжні передзвони кришталю!
ІІХ
Найвища суть жіночого буття
Народження для смерті перемоги.
Жінка живе одним серцебиттям,
Допоки Бог їй не дарує злоги.
А потім доня донечку спов’є
І візьме немовляточко на руки.
Було так завше і тепер так є!
Бабусі любить пестити онуків.
ІХ
Ось вона та мить –
Ніч, усипану зірками,
Бог благословить…
Мріє снами коло мами…
10.11.18 – 17.03.19р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Спасибі, Боже, є вода і хліб,
і солі грудка у вузлику є.
Дякую, що душею не осліп,
що горе чуже болить, як своє
і не гоїться. Боженько милий,
даруй нам любов. Люди позвикли
до воєн і смерті. На могилі
Героїв ізнов прийнято виклик…
Ідем із покоління в покоління
в крові дітей убитих по коліна.
30.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Розправляймо, братове, знамена!
Красний день для козацьких полків.
І чуприна й широкі рамена,
мов твердині яса, козаків.
Ти не ремствуй на долю, не треба.
Не полине навспак дід Дніпро.
І вервечка з барвінкових стебел
нагадає, мо́, ле́геню про…
Про серпанок рахманний туману,
про строкаті осінні ліси…
Обіруч обійматиме маму,
коли мирні настануть часи.
Не гляди у свічадо ніколи!
Бо лукавий зіб’є із пуття.
І тоді горилиць в матіолі
не спивати тобі смак життя.
Хай люстерко залишиться жінці,
примиляється хай перед ним.
І жахтіють ланіти червінцем.
Ти ж молись перед ликом святим.
Благоволити мусиш єдине:
нехай з ґноту маленький вогонь
Матір Божу благає про сина
і про мирний Батьків, тихий сон.
Молитви твої чотки відмірять
ти, козаче, тривкий, як булат.
Відбиваєш із лігвища звіра
побратимів своїх і дівчат.
Навідліг засвистіла шаблюка,
шпарко нехрист біжить до кремля,
путівець устелила пилюга
і горить під ногами земля.
Не для доброго в мокші кебета.
Будь помисливим, друже, із ним.
Бо в московських, кривавих тенетах
ти назавжди помреш молодим.
Доброхіть ми степи не залишим!
Бовваніють у ньому баби́*.
Степ одвіку вшановує тишу
і ніколи не терпить ганьби.
Та швидше б із козачих пліч
ярмо війни упало пріч.
08.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021
Ранок пахне кавою і чаєм,
вітер заглядає у вікно.
Не горить зоря над небокраєм.
Та йому здається все одно.
На столі парує філіжанка,
пахощі найкращі на землі,
чай чи кава роблять диво зранку,
розбивають ночі міражі.
Пахкотить зерня на всю округу,
Ну, давай, кохана, обирай,
загорілась горизонту смуга
будеш каву заварну, чи чай?
29.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021
Далеко снів останні міражі.
З бабусею вимішуємо тісто,
вкриває сніг черешню на межі,
попід горою замітає місто…
Піч пожирає оберемок дров,
яка ж смачна поцуплена опара.
До тіста в мене з малечку любов
Люблю цей смак божественний і зараз.
Але тоді – засніжена гора,
несамовито вітер виє в пе́чі,
сидять на лавці: кіт і дітвора
і пиріжків так хочеться малечі…
28.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2021
Як холодно. На вулиці зима.
Горять світанки сонячно-лілові.
Морози люті лютий ще трима.
Та горнеться тепло весни до слова.
Бо слово і зігріє й окрилить,
і відповіді в нім, і таємниці,
і та єдина ледь помітна нить,
що виведе до чистої криниці.
Іди до мене, словом напою.
Воно ж немов настояне на травах.
А вітер хай розпалює зорю,
люблю я слово, як зима заграву.
27.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2021
Вночі сьогодні прийде фея.
У доні випав перший зуб!
Нехай крокує по алеї,
через розкотисту грозу…
Я чую неба увертюру,
співає пісню вітерець….
Не спинять магію баюри,
йде по калюжах, навпростець…
Допоки спить мале зайчатко,
торкнуться чари нейних губ.
Усе пройшло, здається, гладко:
копієчка лежить за зуб.
06.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Вдихни повітря повні груди,
повільно порахуй до ста…
Бо люди, друже, просто – люди
і їм кортить звичайна мста.
Ти не чекай відважних вчинків,
плюгавство квітне на землі.
Перечекай, зажди хвилинку,
думки́ нехай ущухнуть злі.
У світі всі ми діти Божі.
Але у кожного свій рай.
Не злись даремно, те негоже.
Рахуючи до ста – чекай…
23.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Дзумить над квіткою бджола,
висотує нектар.
Комаха може і мала
та має Божий дар.
Чи може знає наперед,
вертаючи з полів,
що взимку дуже треба мед
тому, хто захворів.
Мене на роздуми навів
цей нелукавий труд.
Людина проти бджіл, джмелів –
ледачкуватий трут*.
04.08.21р.
*Трут – те саме, що трутень.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Поцілунок замерз на щоці зі сльозою,
пізня осінь ворожить надвечір дощем…
Розстаємось навіки сьогодні з тобою
і на серці неспокій, тривога та щем.
Дай спокутаю душу тобі в тихім парку,
бо цих слів не почує ніхто все одно.
Але хтось нашептав: «Ти подумай, чи варто?
Якщо вас у цім світі для чогось звело.»
І відчув шелест крил, що окутали плечі.
Ніби все це було з нами не наяву.
Губи шепчуть самі: «А ти знаєш, до речі…
йди до мене, я краще тебе обійму…»
20.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Небо чекає осені,
сонце випалює трави.
Днями від палу млосними
спеку розносить вітрами –
день.
Місяць городить габою,
ллє на поля прохолоду,
роси проводить тропою…
Бачиш? Чекає під глодом –
ніч.
Розпечене та щасливе.
Дощиком лагідно вмите…
Скільки в тобі позитиву,
таке швидкоплинне літо.
03.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Чужий біль до сорочки не липне.
На водиці умити лице…
Випадково зустрілись у липні,
тліло сонце в диму каганцем.
Ти сидів, ниць потупивши очі,
а мене розривав лютий щем.
Полонений із Псковщини хлопче,
що до степу прийшов із мечем.
Чи хотів тоді смерті для нього?
Швидше ні. Він боявся і так.
Та і певно ж чекають ще дома,
Росіянин – невдаха-вояк.
Їх на рейді свої розстріляли,
били точно в червоні хрести…
Небагато в кацапів моралі
та, чи встиг він все це осягти?
15.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Який чудовий легіт на зорі.
Ще море спить. І гори сплять. І небо…
Дрімає поміж віт пташиний щебет.
Притихли до схід сонця чагарі.
Зарожевіла хмарка. Перший знак.
Баклани вартовими на камінні.
І навіть ніч вшановує їх тіні.
Спекотний день віщує Кара-Даг.
І тиша. Та така, що на сто миль.
Куди там в місті спокою шукати.
А тут згубились тижня дні і дати…
І тільки шелест, ніжний шелест хвиль.
02.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
У заметіль знайшовши двері,
стояв, дивився скільки міг,
як в нашім невеличкім сквері
гуляв між ліхтарями сніг.
І вітер вальсував охоче,
хоч промайнуло пів зими,
люблю казкові, зимні ночі
де снігом стеле килими.
14.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
Напився сонця та липневих злив,
даруй тепер малечі власну силу,
ще серпень не дійшов до небосхилу,
бо не увесь дозрів «Білий налив».
Це саме час навідатись у сад.
Зірвати власноруч дарунок літа
вже яблунька свої схилила віти
й благоуханний лине аромат.
Люблю побути тут на самоті.
Аж просльозився разом з небом. Значить
мене не оминула Божа вдача
в прожитому до цього дня житті.
01.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021
Розпали небокрай,
дай погрітися сірому льоду.
Вже давно не стояли
морози такі на Дніпрі.
Трапезує пташа
скрижанілими бубками глоду.
Розлютований скипень*
не хоче вклонятись зорі.
Іще сплять димарі,
їм одним у морози щось сниться.
І хатина вікном
безпорадно так глипає в сад,
прилітає до нього
погрітися змерзла синиця
і шкребеться гіллям
очманілий в мороз виноград.
Розійшлася зима:
ні рятунку від неї, ні спасу.
Нарядила у на́мерз*
дерева в батьківськім саду.
Але сонце все ближче,
все менше лишається часу…
Розпали небокрай,
хай горить,
я до тебе іду.
12.01.21р.
*Скипень – лютий мороз.
На́мерз – іній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021
Тарілка супу, ось і вся кутя.
Така вона державна соціалка.
Тебе мінсоцполітиці не жалко.
Даремно змарнував своє життя.
Зароблене належить не тобі.
До нитки обдере старих держава.
Украсти гроші то нехитра справа
тим більше у людей, які слабкі.
І при житті настало забуття.
Нажертися не може суча влада,
Але мовчить покірлива громада…
Тарілка супу, ось і вся кутя.
07.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021
Крихітко мишко, сідай-но на ручки,
давай об горішка зубки поточим.
Для тебе сховав я декілька штучок.
Ану догризай та доброї ночі.
А завтра в дорозі най стрінеться зайчик.
Маленький такий, що гостинці приносе –
Цукерочку доні та хліба окрайчик…
Щебече пташа моє дзвінкоголосе.
Сонечко любе, іди-но, зігрію
у світі багато холоду злого
та не втрачаєм з тобою надії,
що українці потрібні ще Богу…
05.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021