| Сторінки (1/46): | « | 1 | » |
Мінлива ніч сплітала тіні у саду
І невблаганний час уже надходив,
Принишкли пташки, весні на подив,
Єством своїм передчуваючи біду.
Мінлива ніч сплітала тіні у саду.
Єством своїм передчуваючи біду,
У небі зорі причаїлись тихо.
Вони не в змозі зупинити лихо,
Що коїлось у Гефсиманському саду,
Єством своїм передчуваючи біду.
Що коїлось у Гефсиманському саду,
Коли ворожі забриніли вістря,
Лякливим шелестом їх зустрічало листя,
А світ дрімав, не відчуваючи біду,
Що коїлась у Гефсиманському саду.
А світ дрімав, не відчуваючи біду,
Лукавий світ, лукавої недолі,
Цілунок зради по гріховній волі.
Збулось пророче у Вічному саду,
А світ дрімав, не відчуваючи біду.
Збулось пророче у Вічному саду.
Роса на листях, як сльоза, тремтіла,
І ніч від жаху, ніби оніміла.
Той час настав, блаженним на біду.
Збулось пророче у Вічному саду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
А птахи мрією живуть
В краї незвідані летіти
Простором неба володіти
І мудрості пізнати суть,
А птахи мрією живуть.
До сонця тягнуться дерева
На скелях вирослі найвище
Пізнавши там, як вітер свище
Й скида зело в горнило мрева
До сонця тягнуться дерева.
І люди прагнуть висоти
У вільнім духа устремлінні
Пізнавши істину в терпінні
В минувшину не спалюють мости
І люди прагнуть висоти.
Таке земне у всих стремління
Пізнання світла й висоти
Лише нести свої хрести
Їм Богом дано на спасіння.
Таке земне у всих стремління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Спел бы песню соловей
У родимой крыши,
Только снежная метель
На прогулку вышла.
Зашумела бы листвой
Верба у дороги,
Но с замершею душой
Стоит одна в сугробе.
Вышла б милая ко мне
Рано на крылечко,
Но у милой на руке
Обручальное колечко.
Где ж ты юность, жизнь моя
Где души томленье?
Ты ошибками полна,
Как ручей поры весенней.
Только ветер мне в друзья
Сулит свои руки,
Тучи в небе теребя
Разгоняет скуку.
Вьюга встала на пути,
А в душе тревога.
Видно в юность не найти,
Не найти дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004298
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.01.2024
Сині фіалки очей
І перли уст золотаві
Завуальована тайна речей
В ніжній словесній оправі.
Гордий смерековий стан
Усмішки корали білі
Легкого флірту дурман
Погляди теплі і смілі.
Азбука закоханих вій
Що прикривають невинність
Щедре народження мрій,
Що присипляють пильність.
Вечір і зоряний шлях.
В тиші приглушені кроки.
Білий ліхтар, ніби птах,
Присів на сталеві крокви.
Висвічує срібло зело.
Пахнуть м'ятою луки.
Ніжне кохання теплом
Зігріло таїнство злуки
Десь заспівав соловей.
В пісні чутливість і ревність.
Юності милий Орфей
Чарує солодку миттєвість.
Ніч до світанку тече.
Витлівший місяць, як згарок.
Молодість дивна мине,
Лишивши пам'ять на спадок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Нагромадились думи, немов моноліт
І їхнє тяжіння вагоме.
І знову сирена, і знову весь світ
Відчув від війни горезвісну втому
І знов розірвався ракети снаряд
На заході, у місті тім, дальнім.
Бетон розлетівся на друзки, мов град.
Між смертю й життям стираючи грані.
Розкрила війна кровожадні уста.
На тлі проявились і відчай і зрада.
Гріховне минуле, мов зняте з хреста
Й розкрило ужинки плеяди.
Відлине цей час за задвірки руїн,
І пам'ять утішить душу мольбою.
І стане перед Господом нащадок каїн
Що землю пустошив війною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Андрійко вийшов за поріг,
А за порогом - білий сніг.
Білий і пухнастий
На сонечку сріблястий.
Черешня у садочку,
Немов би у віночку,
І яблуньку й оріх
Покрив сріблястий сніг.
Мале пташа літає
І сніг з гілок збиває.
І сонце щире ллється
До всіх дітей сміється.
Андрійко й сам не знає,
Чого це він чекає?
Ану мерщій по санки
Зима ж прийшла із ранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
Ніби казка, ніби диво
Загадково і манливо
Ліс у інії стоїть.
Кожна гілочка пухнаста,
Мов мальована, срібляста
У промінні мерехтить.
У мереживах берези,
Мов танцюють полонези,
Та зійшлися у кружок.
Їм у синій вишині
На сріблястому коні
Місчць грає у ріжок.
Навкруги панує тиша,
Вітерець ледь-ледь колише
Гілку крайньої верби
У чарівному спокої
Сплять ялини ясночолі
Й чорноброві ясени.
Може сниться їм далека
На одній нозі лелека
Біля річки край села.
Тепле сонечко весняне,
І цвітіння трав духмяне
І уквітчена весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
Чом світ жорстокий нині став?
І день і ніч гримлять гармати.
В молитві спрагнені уста -
У горі спопеляє серце мати.
Єдиний син. Аскільки їх
Пішли у вічність, до небосхилу.
Одна розрада, одна на всіх
Здолати ту ворожу силу.
І день і ніч триває бій.
І день і ніч гримлять гармати.
Народ, що б'ється за рід свій,
Народ і волю не здолати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
Згадай прожите кимось, хай не своє.
Ввійди в глибини дум, знайди шпарину
І голодом заморену дитину.
Побачиш, ніби істини досьє.
Коли вітри роз'ятрювали душі.
І долі нищив злий рушій,
Та скривджені уста на розсуд свій
Вимолювали небо, простодушні.
Зими сіріло снігове чоло.
Німа пустеля видилась довкола.
Земля лежала в безнадії гола
І вимирало за селом село.
Убита горем грішної недолі
Несла свій хрест надія всіх віків.
Народу, що плекав тужливий спів
Змученого спрагою до волі.
Той біль душі не стерла пам'ять вперта.
Не відав світ таких терпінь,
Коли жорстоко, навіть правди тінь
Лукавим ідолом була роздерта.
Ночей зрадливих тлінь і днини,
Безлике плем'я ворогів,
Зневіри час і полум'яний гнів -
Тернова доля України.
Що проросте оновленим зерном
На ниві древній, ниві вільній,
Омріяній в надії обопільній
Кобзарським співом і матерів теплом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
Немов з небес ти повернулась,
До мене тихо підійшла.
Очима ніжно усміхнулась
І щиро мову повела.
О, молодість. О, юнь безхмарна.
О, первоцвіту таїна.
Немов веселка різнобарвна
Твоя чарівність неземна.
В ясній блакиті небозводу
Серпневе сонце розлилось.
Моя душа співала вроду,
А серце слізьми обпеклось.
О, квіти долі волошкові,
Що в місті кам'янім зросли.
Чи ви пізнали світ любові?
Чи ви щасливії були?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
Нехай грішать, поки їх час іде.
В безумстві зла вони працюють плідно,
Та все ж мине ця темінь вірогідно,
І день спокути кожного прийде.
Обман - життєве кредо лихварів.
Їх ницість душ нащадкам засторога.
Народ у суєті смиренних днів
Шукає істини і захисту у Бога.
Лукавий ідол свій вік звершає.
Олжі тенета всюди розставляє,
Щоб спокушались всі, кому не лінь.
І шахраї законникам угодні
Лаштують рай собі на гріх голодні
На теренах людських терпінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
Липнева ніч. В зеніті літо.
Вже відспівали солов'ї.
Проміння місячне розлито.
По оксамитовій землі.
В саду знайома двом стежина.
Квітує щастя в закоханих серцях.
І має присмак спілої ожини
Кохання на її устах.
Липнева ніч. Солодке літо.
І хміль душевного чуття...
Щасливий той, хто був зігрітий
Коханням, що на все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023
" Якби я перли мав чудові,
Що бережуть глибини моря,
Тобі від світлої любові
Поніс би через моря і гори.
Якби я вітром міг злітати
І в небі розпрямляти крила
Я став би хмари розганяти,
Щоб сонце вік тобі світило.
Щоб темна ніч гіркої долі
Не застелила очі милі
Готовий я лишитись волі.
І буду відданим віднині.
Тобі одній співати стану",
І пісня ллється вже з грудей.
Так покохав у ніч весняну
Троянду ніжну соловей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023
Прозорість неба. Бузкова гілка.
Очам розкрилась синя квітка.
Туману раннього намітка
Прикрила лоно берегів.
І в тиші раннього світання
В цей час садів благоухання
Дурманом ніжного кохання
Розливсь пташиний переспів.
Він, ніби арфа, милозвучний,
Немов стріла, у серце влучний,
Звучить душі моїй співзвучний
І розцвітає благість в ній.
Світанком вся благасловенна
Звучить ідилія пісенна,
Красою ніжною надхненна-
Весни бальзамовий напій.
І десь в глибинах потаємних,
Душі, до часу незбагненних,
Отцем небесним сотворенних
Заврунились нові чуття.
О, зупиніться чарівні миті,
Хай в очі струменять відкриті,
Святою тайною повиті
Перлини вічного життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2023
Земля садами розцвітає.
І синє полум'я бузку
Горить, пала серед розмаю,
Немов востаннє на віку.
На золотаві тихі води
Летить неквапно журавель,
Де пролилась чарівність вроди-
Небес блакитна акварель.
Панує неземна врочистість.
Мовчать вчароваеі уста.
І відчуває серце близкість
І святість неба і Христа.
Бринить джерельця чистий трунок
І верби плачуть край води
Від щастя зелено і юно
Світанку в росяні сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2023
У меня на столе сирень -
Нежный дар полновластной весны.
И струится в окно майский день,
И цветут белоснежные сады.
Что прекраснее этих цветов,
Что открыто глядят на меня.
Не найти в целом мире весов
Чтобы взвесить их пламень огня.
Дабы понять влекущий их цвет
Поценнее многих наград.
Я вдыхаю с их пышных, розовых вет
Весны живой аромат.
Как прекрасна весенняя ночь,
Как душисты букеты в саду.
Погулять бы с любимой не прочь
Даже майскому соловью...
Отшумели ль мои вы года?
Отзвенели ль песни мои?
Прихожу я сюда иногда
От мирской суеты, от тоски.
Загорится румяно луна,
Вспыхнут звезды на небе ночном.
Эх сторонка моя, сторона
Милый сердцу родительский дом.
Смертным слава уже не нужна.
И наступит прощания день,
Когда ветки согнув у окна
На столе увянет сирень.
Так дерзайте в юности лет,
Чтоб бесцельно не плыли года.
И горячей любви пышный цвет
Не увял, как сирень, никогда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983703
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2023
/ Посвята матері/
Ой, сонце, сонечко черлене
Уже сідає за поля.
Куди Ви, рідна моя нене
Заждіть, не йдіть у віддаля.
Заждіть, не йдіть за видноколо,
Де клином сходяться лани,
Де обрій світиться прозоро
Бентежним сяйвом таїни.
З усіх чеснот цінніше злота
Чуття родинне повсякчас
Хай Ваша мудрість і турбота
Ріднить усіх навколо Вас.
Ви зерна сіяли любові
У наших душах і серцях.
Ви істину у Божім слові
Відкрили, як життєвий шлях.
-Та треба йти, - сказала тихо,
І зорі впали у росу, -
Лишаю пам'ять вам на втіху,
І неба сонячну красу.
Ви не тужіть у скрущній думі
Я за майбутнім йду услід.
Живіть в любові, а не в сумі.
У вірі свій лишайте слід. -
Зітхнула в тиші світанковій.
Піщла в серпанки майбуття.
І стала символом любові
На березі ріки життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Зарясніла, мов з небесного раю
Цвітом вишня - горлиця люба.
Мені тайну свою відкривають
Пелюсток неціловані губи.
Обпікаюче душу багаття
Зве і бджілку і пташку веснянку.
Угорі неба синє латаття
Розгорається цвітом серпанку..
Тихий став, батьківська хата,
Та нема що сказати нікому.
Той, хто міг мене привітати
Відійшов вже до вічного дому.
Може то за межею, хто знає,
Що до часу не можем пізнати
Білим цвітом душа озоряє
Тих, хто уміє любити й страждати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
1
Ідіть до Бога, люди.
Душею змореною йдіть.
Святим прозрінням повніть груди
І за минуле не судіть.
Весна несе благословення.
Нас не забули ні на мить.
Святого Образу Імення
На скривджених устах звучить.
2
Душа обійми розкриває
Святому Образу навстріч.
І промінь сонця знову сяє
І розриває темну ніч.
Минулі дні такі далекі,
Такі реальні і сумні.
Летять, летять туди лелеки
На крилах дійсності ясні.
Лягла на серце тиха радість
І полонила все єство.
Зійшов Христос, як вічна благість,
Священних істин торжество.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Миротворцям рідної землі
Той біль не вимовить словами.
Його під небом не вмістить.
І не розвіяти вітрами.
Та пам'ять зберігає кожну мить.
Смертельних вибухів огроми,
Руїни, згарища довкіл.
Цей ворог давній і знайомий
На перехресті всіх віків.
Ніщо не в силі зупинити
До волі прагнення святе.
І час настав. І буде битий
Хто із мечем до нас прийде.
Й зростуть з руїни нові вруна
На зло прелютим ворогам.
Щаслива буде мати юна.
Із первоцвітом - немовлям.
Тому вони в самому пеклі
Ведуть зі злом нещадний бій.
У дусі пращурів воскреслім,
Як миротворці на землі своїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
День погожий стояв. У мережках берези.
Весняніли святково на небесному тлі.
Раптом білий туман переважив терези.
Закрутився весь світ в білосніжній імлі.
Снігова заметіль. Кришталеві вруна.
На зелених гілках білосніжний янтар.
Розчаруй мене мила, бо любов твоя згубна.
Із полону звільни спопеляючих чар.
Ніби пломінь троянди, твої губи медові.
То отрута вони, то спасіння моє.
Білий сніг на весні, білий сніг на любові.
І у серці моїм білосніжно стає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
А зорі у небі - перли яскраві.
Вечір навіює чари в окрузі.
Ген сходить вже місяць на небесному прузі
Й оздоблює сріблом шовкові отави.
Розложисті верби стоять над водою.
Вітер затих в очеретах густих.
Два лебеді тихо плинуть водою.
І вірне кохання спочиває на них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Вертаються зорі і місячна ніч.
Вертається сонце з глибин небосхилу.
Невпинно пульсує життя протиріч
Всевимовний чвс, йому все під силу.
Міняються гори і русла річок.
І зими холодні змінюють весни.
З минулим єднає хитенький місток,
Від серця у далі небесні.
Що вічність? Незвіданий рух.
В єдинім законі Альфа й Омега.
Їх осягнути не в силі наш дух
Під небом земного ковчега.
Минуле проллється крізь сито густе.
І висі підкоряться знову.
Вершину досягнення час замете
І знов закладе першооснову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Небес таинственный простор
Над миром тленным созерцает.
Красой пленит он любопытный взор,
Безмолвием своим он тайну сохраняет.
Смотрю на звезд небесную страну
Как все загадочно и непостижимо
Звезда к звезде сиянием прильнув
Надежду шлют вне времени и зримо.
Куда ведет нас млечный путь?
Влекущий дух зовет не уставая.
Душа стремится заглянуть
В далекий мир не осознавая.
Что ждет ее там, впереди
Во тьме глубокой или в свете?
Сияньем утренней зори
Зажглась надежда на рассвете.
И тишина царит вокруг,
Под сенью загадочного мира.
И сердце осиняет вдруг
Любви таинственная лира.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968765
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2022
Вона жила в безбожнім світі.
Оберігала чистоту
Душі своєї, щоби сіті
Лукавих не згубили віру ту,
Що все життя несла до Бога
У серці крізь туман гіркий.
Тернистою була її дорога
І час невтішний і лихий.
Ламали долю буревії,
Та крізь негоду і пітьму
Вона несла, несла надії
Тим, хто стрічався на шляху.
Хвала набожним, юродивим
Хто з чистим серцем в правді жив,
Хто у стражданні був щасливий,
Хто Бога істинно любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022
Лукавий ідол, лукаве млем'я.
Харизми чорний ореол.
Зла носії проросле сім'я
Що проростає у шеол.
Олжі надломлена облуда.
Монголороїдний овал.
Сидить під зіркою іуда
І править смертоносний бал.
Злорадний Марс не відає провини
Він бог війни без правил і чеснот.
Без бою не уявляє собі й днини.
Його уділ мерзенному оплот,
Що на землі пригнобив свій народ.
Та буде скинутий з вершини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
Весь світ руйнйється, немов пісчаний острів.
І біль душі, що чути тут і там.
Скрізь сіє зло смертельний постріл.
І не вміщає розум доленосних драм.
Лінчує страх нестерпний щохвилини
І втім немає а ні гріха, а ні провини,
Тих, що відчувають з неба зло.
Бо вже й надії обрізане крило.
Така вже суть життя без миру і без дива.
Загляне в очі істина правдива
З ким ми по дружньому велись.
І нині на Бога уповаєм
І б'єм тих орків злим нагаєм.
Ще козаки не перевелись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
Туманне дзеркало осінньої води
В багряно - золотій оправі
Одвічних спогадів сліди
Ведуть під крони кучеряві.
Небес блакитні орифлами
Гойдає осінь в ранню мить
Краси земної вочевидь
Природа відкриває храми
Щоб ти подібний став спудею.
Зняв із душі страждань кирею
Єством відчувши неба глас.
Краса, що Богом сотворенна,
Душі катарсис. Незбагненна.
Неперевершенний парнас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Цветут цветы, того не зная,
Что лето скрылось за горой.
В потоке солнца утопая
Кивают низко головой.
Где волны плещутся игриво,
Откинув прядь густых волос,
С веселой грустью смотрит мило
Чета белеющих берез.
Я этот мир душой приемлю,
Садов багряную листву,
И этот мир, и эту землю,
Где вырос я и где живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960178
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.09.2022
Роняет осень листья золотые.
Горит огнем рябина у окна.
И ветры - кони удалые
Уж натянули стремена.
Насупив брови пруд невольно плещет
Волнами серого холста
Да на востоке ярко блещет
Зоря лучиста и светла.
Уж птицы в небе, над землею
У стаи с криком собрались
С родной прощаясь стороною
Вспугнули утреннюю высь.
И сердце тронуто печалью
За увядающей красой,
И внемлет скорбному молчанью
Плакучей ивы над водой.
Привычны встречи и прощанья,
Но по другому, всякий раз
Природы чудной увяданья
Звучит, как музыка для нас.
Прощайте голые равнины,
Полей пустынные края.
Еще не скоро журавлиный
Увижу клин на небе я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960052
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2022
Любов моя - то вічна таїна.
Пелюстки губ і вій тремтливий порух.
В очах її незраджена весна
І ранньої зорі бентежний сполох.
Вона - світання чистої душі,
Така земна і неземна надія.
Вона - видінь небесних міражі
І квітки польової синя мрія.
До неї щирим серцем прихилюсь,
В полоні світлого надхнення.
Над вимислом своїм сльозами переймусь,
І переповнюсь духом одкровення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Дмитрові Чередниченко
Коли солоні сльози пам"яті живої
Поета душу орошають рясно,
Його задуми, серця неспокої
Відлунюють буденність гласно.
Його пегас - душі жар-птиця
Злітає в неба голубінь,
Туди, де барвами іскриться
Веселка, що садів цвітінь.
Та все ж з небес спускатись треба
В насушний день, його потреба,
Щоб бачить в зрізі вік журливий.
Щоб рідне слово боронити.
Олжу від істини різнити
І обганяти час квапливий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Вишневий сад. І ніч, як сон.
Крихка, немов кришталь, надія.
ЇЇ очей незвіданий полон.
Глибока таїна душевного безслів"я.
Світліє неба зоряний пружок.
Весь світ цвіте духмяними садами.
Кружляють крильця білих пелюсток.
І ранять душу ніжними краями.
Вона стояла і з плечей її
Спадали в сяйві місячному коси.
О ви, душі весняні солов"ї,
Що співом викликають щастя сльози.
Малинова печаль жіночих уст
Розстала, ледь ранок ворухнувся
У пеленах всепоглинаючих спокус
І вітер вічності відчувся.
В долині пінилась ранкова мла.
Зоря згасала в небі рання.
Я бачив сон. Вона була,
Як цвіт весни, небес світання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Зітхає ніч - чорниця від безсоння.
Тремтять і капають сльозинки з під чорних вій.
Їх ловить місяця пртягнена долоня
І розсипає тихо по траві густій.
Я чую серця твого мову потаємну
Легеньким дотиком чутливої душі.
Не треба слів в цю ніч недремну,
Нехай виспівують світання солов"ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
Ты о чем задумался, дружище,
Что песню грустную начал,
О том, как ветер в окна свищет,
Как волны бьются о причал?
Тебе тихонько подпевая
Я вспоминаю отчий дом.
Как поживаеш, голубая
Сирень во цвете за окном?
Уже наверное лукошком
Взошла сребристая луна
И над ее резным окошком
Зажглась вечерняя зоря.
Цветы в саду благоухают
И блещет озеро в дали
И песни звонко распевают
На лунных струнах солов"и
Блестят на листиках росинки,
Как в давней юности моей.
Я помню девушку в косынке,
Что была всех других милей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957876
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2022
Не знайти, де шовкові отави,
Де кущі верболозу слідів,
Де із юності ніжні октави
Поветрають у лоно тих днів.
Де зело обважніле росою,
Де журавка думу снує.
Веселковою, неземною красою
Милувалося серце моє.
А зоря на краю небосхилу,
Що в блакиті світанку цвіла
Всю чарівність свою легкокрилу
У красу її ніжно вплела.
І беріг ту зоряну тайну
Ясний світ її синіх очей
І печаль неземну, безкраю,
І теплінь південних ночей.
А літа-журавлі білокрилі
Відлетіли у сяйво зірниць,
Та лишився у травах на схилі
Запах меду доспілих суниць.
Нехай ранку прозорого плинність
Воскрешає прозріння моє.
Хто ж придумав ту зоряну ніжність,
Що спокою душі не дає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
В зіниці неба пропливає сум.
Вервечка хмар з"єдналася в намисто.
Я знову у полоні скрушних дум.
На сповівді душа самотня, урочиста.
Зітхає день. Тече в долину тінь.
Згасає вік у зоряних просторах.
В долині пам"яті життя осіла тлінь,
Немов туман у темносиніх горах.
Опалий цвіт незрадженних надій
На хвилях часу в забуття відплинув.
Чим жив я у своїй країні мрій?
Що на завжди я там покинув?
Химерні обриси настирливих спокус,
Величні злети і зарозуміння.
Там моноліти височіли, мов Ельбрус
Над сутністю Господнього творіння.
Тунельний морок, наскельні вітражі.
Очей довірливих зашторені гардини,
Ідей величних барвисті міражі
І всеосяжність шостої частини.
Царі і вічність, вічність і царі-
Така спокуса і така химера.
Олімпу влада не вища від зорі,
Зорі премудрості Гомера.
Що суть життя? Що віку суть?
Колись минуле у майбутньому воскресне.
Олімпу досягнути все ще не збагнуть
Земним уявленням народження небесне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
Як довго тягнеться ця безпросвітна ніч,
Стражденна ніч, ніч втрат і болю.
Летять птахи із вирію навстріч,
Навстріч війні й людському горю.
Нема їм прихисту на спаленій землі,
Де вітер - одинак, немов безхатько.
Мале дівчатко на руїни тлі
У білій блузці, ніби янголятко.
Немає поряд мами, тата, ні душі.
Світ, ніби вимер, чи завмер в пустелі.
Зруйнованих будинків міражі -
Війни кроваві акварелі.
Куди летіти птахам, як розруха скрізь?
Війна напружує свої рамена.
В очах дитини вже немає сліз,
У них лиш Вічність Богом сотворенна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Ген сивий Дніпро під кручею плине,
Ген даль задніпровська за обрій лежить.
Тут пісня народної мудрості лине
І віще козацька бандура звучить.
Тарасова пісня. Тарасова туга
За край доленосний, сирітський уділ.
Коли ж він проснеться, відірветься від плуга
Народ, що зазнав наруги і біль.
Татари і ляхи, лихі московіти
Йшли військом чужинські на дніпрвський поріг.
І плакала мати і убогії діти
На собі відчували чужинський батіг.
Дніпровські пороги, де вода буртувала.
Там славилось міццю Зопоріжська Січ.
Там військо підняв супроти навали
Гетьман Богдан ляхам навстріч.
І биті були вороги чужеземні,
Та розбрат витав - злого генія дух.
Та воля була міцніша за кремінь,
Коли б то нащадки не наймались в прислуг.
Коли б то нащадки не були маловірні,
Та міцно тримали держави стерно.
Коли б у любові були обопільні,
То й зняли б із себе ненависне ярмо.
В задумі Тарас. У гіркій задумі.
Мов з каменя тесане слово його.
В опалі ворожій, в опалі безумній
Плекав він надію про волю народу свого.
Цей край медоносний, де козацькі могили
Благословена Богом земля від віків.
Цінуймо, любімо Україну щосили,
Як ревно Тарас любити умів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Чорні дні чорніші ночі
Мертве місто на межі
Людського горя. горя Бучі-
Злорадств ворожих куражі.
Землі розірванної груди.
В зіницях вікон - море сліз.
Тіла небіжчиків усюди.
Там смерті дух витає скрізь.
Стражденних відчай, що в підвалах.
Свіча надії ледь горить.
І біль душі у сотнях ранах
Молитвою Всевишньому звучить.
І приймуть небеса страждань молитву.
І серця біль, душі відчай.
І не забуде народ цю битву
За вільну волю, за рідний край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Весняний сад. П"янкі суцвіття.
Птахів надвечір переспів.
Природи лагідне насліддя.
Душа приймає все, без слів.
Блакитне небо. В далекі мандри
Летить замрія вочевидь.
Туди, де ніжні олеандри,
І де кохання гімн звучить.
Там моря прибережні хвилі
Долоням лоскіт свій несуть.
Там пелюстки троянди милі
Дівочу тайну бережуть.
Там муза серцю не відмовить.
Прихилить ніжності крило.
Душа поета ліру творить.
Хвалу всьому, що розцвіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
І день і ніч, минають дні.
Тривоги дух заліг затято.
І думи породив сумні,
Про чорну тінь довкіл, крилату.
Там грізно дихає борей,
Де чорні хмари на розломі,
Де брязкіт зброї і коней
Залізних у броньованім шоломі.
Ворожий дух і ненависті шал.
Війни шокуючу прем"єру
Там возвели на п"єдестал -
Олжі прискіпливу химеру.
Хвилини відчеканюють цей вік.
Напруга відчаю зростає.
Лжеінформативності потік
Вже зримо душі полоняє...
Минуле у вічність відійшло,
Чи то для пам"ті, чи для науки.
Зерно в нащадках проросло,
Зерно споріднення і злуки.
В глибинах вічних перемін
Укоренився корінь роду.
І набирався сили він
Крізь терни, люблячи свободу.
Благословен же будь на всі віки,
Той корінь правди, корінь волі,
Що взяв наснаги від Борисфен ріки.
І не змінити його долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
Веселі думи множаться в сумні
Кохання світле - у напів свідоме.
В майбутнє линуть у сум"ятті дні.
Хтось коронується, хтось пізнає судоми.
Снаряди рвуться, заглушуючи світ.
Будинки-привиди у згарищах, розрусі.
Душа стомилася і замерзає в лід.
Пульсує нерв війни по жилах у напрузі.
Там долі розірвались, мов камінь, що на впіл.
І рідні стали, майже ворогами.
Такий жорстокий, життєвбивчий той уділ.
В очах дитини відбився смуток мами.
В сирих окопах ще теплиться життя.
Та снайпер мітить через проріз смерті.
Хвилинна мить і вічне забуття.
І розпач матері - то біль земної тверді.
Чи знищить з пам"ті майбутнє і зі сну,
Той ревний біль і ту гірку скорботу.
Прости їм, Господи, за страчену весну,
Що на війну ішли, немов би на роботу.
Земля, що скривджена була не раз,
Відродить суще, колосом наллється.
І розцвіте у мирний, благодатний час
На дивну радість закоханого серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Край мой милый. Нивы сжаты,
Даль небесная светла.
Легкой дымкою объяты
Дремлют дальние луга.
Перламутровые росы
На травах шелковых блестят.
За околицей березы
Стройные стоят.
За багряными садами,
Где сияет лоно вод
Солнце раннее волнами
Красным лебедем плывет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939425
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2022
Десь там, у небесній далі,
Де сонце і неба блакить.
Немає там горя, печалі,
І серце там не болить.
Нема там земного страждання
Всяк тлінної плоті і мук
Хмільного барвінку кохання
І ніжності маминих рук.
Нема там гаїв, солов"їного співу,
Цвітіння садів край води.
Тікати від Божого гніву
Немає там також куди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Где-то звезды пропали на небе ночном,
Лишь луна одиноко тоскует.
Осыпая деревья хмельным серебром,
Что стоят в заколдованном круге.
Что же завтра то будет? А будет рассвет.
Будет снова нам жарко и тесно.
Сколько там, позади, прожито лет,
Что нас ждет впереди-неизвестно.
Я смотрю на прошедший, свой прожитой путь.
Не покрыт он мещанскою плеснью.
Мне б Есенину только в глаза заглянуть,
И дослушать Высоцкого песню.
Но прошедшее время за дальней чертой,
И за ним не пускайтесь в погони.
Там березка шумит обновленной листвой,
И стоят утомленные кони.
Пусть по небу в ночи проплывает луна
На влюбленных глядя до рассвета.
Я хочу чтобы сгинула завтра война,
Одолимая солнечным светом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938622
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2022