| Сторінки (4/327): | « | 1 2 3 4 | » |
Тільки осінь мені малюється:
В жовтім листі заснула тиша,
Впало небо на мокру вулицю,
І в калюжі себе колише .
Там барвистим клубком сплітається
Листя полум'я в синім скельці-
Як останній відбиток таїнства,
Що холодним дощем зітрЕться.
Із туману навскісні промені-
На залистену в даль дорогу,
По якій вчора осінь пройдена,
Неспокійна, тому предовга.
З грудня дні облітають сірими,
Бо скінчИлися фарби теплі .
Ми ж з тобою у квітень віримо,
Хоч зима проболить нестерпно
І морозами й завірюхами,
Ще й новини такі строкаті.
Будем в пальці замерзлі дмухати
І весну свою малювати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
Світліє небо, тло його блакитне
Несміло впало у шовкОві складки
Повік ще темних вікон, досі сонних.
Виштовхуючи ніч, світанок блідне,
Очікуючи сходу жовту латку
Й кидАє синю тінь на підвіконня .
Ця мить коротка на надію схожа,
Чи на межу, чи на новИй початок .
І звуків розливається піано.
Пастеллю розтікається погожий
Кусочок неба, звідки зустрічати
Дав Бог іще один блакитний ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
Як добре просто помовчАти,
Притиснувшись до шибки носом
У день, що всіх зібрав до хати.
Моя тривога стоголоса,
Ота стошИпа і столИка,
Що у безсоння завжди лізла,
Стомившись, скручується тихо
Котом пухнастим на валізах .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2022
Заката пятно обгоревшее
Рисую акрилом опять.
Индиго с охрой перемешивать,
И капли, как слезы ронять
Мне в душу мазков переменчивых,
Где пламя играет со льдом.
Там, в бархате синего вечера,
Полет мой за кистью ведом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966688
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2022
Сині води, темні води
Де ваш брід?
По якому спомин ходить
Стільки літ.
То сідає зовсім близько
В очерет
В руки місячного блиску
Набере ,
То майне під берегами
В листопад,
Все шукає там намарно
Шлях назад.
Виринає із безсоння,
Чи з води,
Хоч любові він і повен
Не завжди.
А як стане потороча
Та вогнем,
Небо зоряну сорочку
Одягне,
То почну шукати знову
Я той брід,
Де минулої любові
Канув слід.
Та до ранку в синіх водах
Зблідне все,
Мої спогади від броду
Віднесе.
І до повні заспокоїть,
Щоб відтіль
Над водою мерехкою
Пролетіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
Стучится снова листопад по жести,
Хотя и тучи в небе проредило,
Его спокойный тон, созвучен сердцу
До ночи перешёл в тахикардию.
Спеша упасть, друг друга догоняют
Несбывшееся на зиму снежинки.
Мультяшным капитошкою мигая,
На тонком подоконнике пружинят.
Который день подряд рыдает осень.
Недавно пылким чаровала взглядом,
И вот сера, скучна прощенья просит
За то, что оказалась дождепадом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966508
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2022
Длинны и в полдень тени ноября,
Порхают рядом, травами сплетаясь,
А изморозью так подсеребрят
Себя с утра, что зА день не расстают.
Блестят ванилью, трогают рукав,
Такое понимание стремлений!
Но как недолог день, что их соткал,
Так низко солнце, что рисует тени.
А ранний синий вечер оперит
Все в чёрное, и вырастают крылья.
Но угасая, кисточка зари
Их растушует по дороге пылью.
И все чернее ночи ноября,
Где звёзды снова тучами закрыло.
Лишь ветер, стебель желтый теребя,
Колышет тень под фонарем уныло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966430
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.11.2022
На місячній доріжці, розтушованій
По чорних водах хвилею сріблястою
Вітрило біле в осені замовила,
Й повірила сама у нього запросто .
Здіймається вітрильник мій над хвилею,
А мрії на щоглі такі барвисті ще!
І на вірші, які я з моря виловлю,
Надіюся, часУ у мене вистачить.
Тому і не бажаю штилю тихого,
Мені якби туди, де місяць сиплеться,
Де бризками солоними я дихаю,
Й мусон волоссям закриває вилиці .
Не треба під ногами яхти білої,
Свій пліт надійно ув'язала римами.
А ще твоє вітрило там зустріла я-
Та мчав ти так,що я тебе не втримала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Будет помниться осень долго,
Желтолистая заметель.
Птицы певчие приумолкли
И туман сырой загустел.
Но светлее мне дней не вспомнить,
Краски жёлтые так нежны,
Обещал ты мне , пылко обняв ,
Осень теплую до весны.
Только свечера белый иней
Ветки мерзлые целовал.
И закончились утром зимним
Обещания и слова.
Осень буду я помнить долго
В листопадную карусель .
Снег на тропочку лег под ноги,
И как листьями захрустел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966037
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.11.2022
Цей перший сніг, що появивсь нізвідки,
Заплутався в гіллястому сплетінні.
Спадають вниз його вологі зліпки,
Ховаючи останній слід осінній.
Пообростали знов безлисті крони,
Забутих яблук ліхтарі рожеві
Вмостились м'яко у пухкі долоні,
Як докір учорашньому дощеві.
На падалицю схожі тануть плями
Нахабно теплої землі торкнувшись зрання .
І чутно птахів доповідь пискляву
Про перше снігове зими вітання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
А время удаляет адресатов
С упорной неизбежностью скользя
По спискам- одноклассники, друзья...
Излечивает горькие утраты
Бинтами лет потуже увязав.
И не всегда ладонью до гранита
Возможность есть дотронуться хотя б,
Но важно знать, что память светло чтят
В домах далёких. Хоть и позабытым
Ненужным станет прежде теплый чат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965760
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2022
Теперь все чаще окликаю прошлое .
Окликнется урывками во снах ,
Задышит где-то рядом настороженно,
Притихнет, и бывает не узнать
Неясный абрис, пылью запорошенный.
Забытых чувств мерещится субстанция .
Заполнив сердце, застучит не втакт,
Мелькает ненаписанными стансами,
Пытаясь вновь очарованьем стать,
Чтобы водить перо моими пальцами.
И снова строчки, разбегаясь волнами,
Бросают сон на незнакомый риф,
А сундуки, что я сложила, полные
Невыписанных образов и рифм
Разносит море осени холодное.
Но в окна заглянувши, утро раннее
Вернёт мне суть сегодняшних проблем,
Перегрузив обыденными планами,
И неожиданно подбросит пару тем,
Собрав остатки снов мехами рваными.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965581
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2022
Небесна синь , мов тихе море, ллється
Крізь невід, що у голому гіллі.
Як місяця нахилене цеберце
Вітрильник ледь помітно забілів.
Хлюпоче синє небо неозоре
І піна стала схожою до хмар.
А жовтим кварцом серед того моря
На скелі сонця м'ячик задрімав.
Піймалось трохи риб червоноперих
Тріпочуть листом, що не догорів,
Заплуталися там рожеві перли,
Мов яблука, залишені вгорі .
То вчора все здавалось ніби сірим,
Мабуть, штормило, бо стіна бризОк
Спадала вниз, неначе дощ осінній,
Намочуючи лИстяний пісок.
Сьогодні ж підсушило берег бризом,
Й до ніг мені так ніжно притуливсь
Пісок чи лист, що став котом чи лисом.
А берег стане айсбергом колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
Не ждал гостей запыленный чердак:
Здесь сетью паутина понависла,
Под ней мелькали дни, как просто числа,
Где подводилась каждый год черта .
Я помню, как он был мне кораблем,
И звездолетом был, и просто домом,
Но каждая коробка мне знакома,
Срослася пылью с глиняным долОм.
Манила лестница, дубовое плечо
Подставивши мне, выше носа где- то,
А бабушкины строгие запреты
Соблазна ради были ни о чем .
И вот стою, так много лет спустя,
Разлуки осознав необходимость,
Как будто в детстве, в мире самом дивном,
Где сказки обо мне ещё грустят.
Здесь осы там же точат копья жал,
А в маленьком окошке , что на крыше,
Все тот же ясень, но намного выше,
И тот же дуб скрипит, меня держа .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965240
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2022
Сьогоднішній вечірній дощ не плакав,
Він шкрібся тихо до вікна, мов котик,
Зривалось листя під вагою крапель
В миттєвість невибагливого льоту.
Зливався в шурхіт рівний стук по блясі,
В дитинстві так звучало слово " Тишшша..."
І в осені розміреному часі
Я слухала, як дощ мене колише.
І теплі руки мамині згадала,
І палець біля губ, і ніжний легіт
За шерхітливий звуком, що бувало
Маленьку дзиґу гамував так легко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Сьогодні захід був незвично сірим.
Не захотіло сонце в нім горіти.
Спокійно за далекі сосни сіло,
Відбившись зеленаво тихим світлом.
Нудьгою над верхівками нависло
Проціджене проміння через хвою,
Що нанизалась на червоні списи
Недбало перемотаним сувоєм.
І вечір теж не виявився синім:
У сутінковім темносірім згустку
Лісної птахи тужне голосіння
Відкрило ще темнішу ночі пустку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Запутав паутину между веток,
Немеет ветер- нечем шелестеть.
И как то зауныло неприметно
Темнеет под ногами клена медь.
Ворона , на подсолнухах жирея,
Прогнула тонкой ветки легкий свод,
Короткий полдень мягко солнце греет,
И сыто "каррр" над пашнями плывет.
Кого ты, тетка, видела за век свой,
Хозяйским оком глядя наискос,
И сколько поколений жизни сельской
Надеялись на твой дождя прогноз?
Блестит пером, сияет перламутром
Хозяйка неба, видевшая жизнь.
За столько лет , конечно, стала мудрой.
Но, кроме каррр хоть что нибудь скажи.
А может ты и каркаешь подруге,
О том, что видеть на веку пришлось.
Зима за осенью по солнечному кругу
Летят, тебя касаясь только вскользь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964282
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2022
Умерен красок леса тон,
Совсем дождями он размылся,
Как будто города бетон
Застыл в деревьях неким смыслом.
Лишь изредка на серый холст
Багрово разольются клёны,
Копытник на тропе блеснёт
Зелёным глазом удивлённым.
Редка кизильника свеча
Зарозовеет крошкой мелкой,
И терна синяя печать
Скрепит осенней тайны сделку.
А воздух прян, но как же чист:
Со всей дали сереют вязы,
Лишь изредка желтеет лист
Шелками до ветвей привязан.
Сочится небо синевой
Спадая к самому настилу
Опавшей шали огневой
Что миг назад вовсю светила.
Сегодня и она бура,
Хрустеть не хочет, подопревши.
С лесного яркого вчера
Гореть осталось паре свечек .
Да по тропе дождевики
Чихнут на ногу серым дымом.
Люблю свой ЛЕС Я и таким-
И не осенним, и не зимним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964094
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2022
У кожного в житті своя шипшина.
Кому- рожеві квіти щовесни,
Що співом переплетені пташиним
Та в росах умиваються рясних.
Комусь запам'ятається колючим
Розпатланим на всі боки гіллям.
Яке лиш ранить може руки й душу
Зненацька, й не побачиш звідкіля .
Ще буде там плодів живе намисто,
Горіть вогнем осіннього тепла:
Яскраве диво на кущі безлистім
Шипшина лиш для тебе зберегла!
Але не забувай, що то шипшина!
До серця поцілунок допече.
Вона ж цвістиме щовесни невинно,
Прикинувшись трояндовим кущем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
Заплющу очі, а туман повіки
Цілує прохолодними устами
Так м'яко, ніжно, то чому ж так гірко
Стало.
Збирається світАнкова чарівність
Букетами на кронах поріділих.
Й чекає літнього тепла наївно
Тіло .
Черемховий в руці шарлах останній
Як натече в долоню, не зітрЕться.
Завмерло від червоного світання
Серце .
Проміння фарби підведе старанно,
Що вилитися в мить коротку прагнуть.
А губи ловлять залишки туману
Спрагло.
Ще не торкнувшись і листків опалих,
У хмарах загорівшись наостанок,
Перейде в день, короткий, ніби спалах,
Ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
Мені вже й забуватись стало літечко.
Зима в морозний ранок підглядає,
Тікає, перші промені помітивши,
Та впевнено підсірюючи далі.
Отак і згасне дивний спалах осені.
ПочЕрствіє замерзлою ріллею.
Лиш іноді смарагдовими соснами
Погожа днина обрій переклеїть .
Та у приліску ще жовтіти кленові,
Не так яскраво, як горів раніше,
І цими днями схожий став на мене він:
Між листям вперто літечко колише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2022
Хапаю мить, яка вже не для мене,
А в пальцях залишаються пір'їнки.
Випорхує укорте, й не поверне.
Мені ж її рожевого відтінки
Були б ще до лиця, так думать хочу.
Тож затріпоче серце знов до миті.
Вхопить? В руках залишиться торочка,
Якою ми були із нею зшиті.
Й покотиться у даль клубком рожевим,
І нитки не залишивши по сліду.
Шукать не варто, зникне за межею
Прожитого іще одного літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
Гірчить охра із кумачем,
Заправлена лимонним світлом,
Яку потроху під дощем
До сірих гілок буде змито.
І ніби свіжих вафель хруст,
Просушене тріскоче листя.
Та птахи крик, немов би з вуст
Рудої мавки: обізвися!
А лісовик сидить в кущах,
Стомився , дочок виглядати.
Мох бурий висне на плечах,
Почервонілий плащ строкатий.
І поки не заснув ще ліс
Дівчат збирає жовтооких,
Що золото вплели до кіс.
Вони йому ще та морока!
Кружляють радо між дерев
В нових сукеночках барвистих,
Він до зими їх не збере,
Тож хоче задобрить намистом.
І шкутильгає лісовий
В колючі зарослі за глідом
Щоб на прикраси підловить
Отих бешкетниць , що і сліду
Не залишили по собі,
Бо що їм дід, у лісі справи :
Там чутно гомін між дубів
Де ліс рубають хлопці браві.
І поки осінь золота
Тримати буде лист останній
Жагучі мавчині вуста
Шукатимуть собі кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Прилісок облила промінням лагідним,
Заколисавши тихо сум у зарослях,
Де липи позолоченої пагода
Тримає гордовито гілля яруси.
О неповторна довгожданна осене!
Твоїх відтінків теплих переплетення
На полотно етюдом дивним проситься
Художнику зворушливими злетами.
Де й віднайти такої фарби дивної,
Яку за ніч змішала на палітрі ти:
Там огниво розсипалось шипшиною,
І як мені у нього не повірити!
Й витає павутини срібне марення,
Рудий листок шелесне, пролітаючи.
Назавтра знову буде день під хмарами.
То ж вволю п'ю тебе сьогодні, сяючу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Давно пройшов той час, де літо вишнями
Та теплими світанками буяло .
А скоро й осінь стане вже колишньою,
З якою завжди буде часу мало.
Сховає ніч сліди чогось розбитого
За виковані нею чорні грати,
Та сонні вишні обмотає свитою
Туману, а чи листям рудуватим.
І зацарює в передзим'ї тихому
Предовга ніч , що буде все чорніша,
Де тільки місяць зможе радо дихати
Спадаючою темінню із вишень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Наснилася пташина білокрила ,
З'явилася нізвідки в надвечір'ї.
У розпачі грудьми у шибку била,
Змішала сутінки із невагомим пір'ям,
Оброненим у тому поєдинку
З холодним склом . Куди летіть хотіла?
До кого рвалось серце голубине?
Тремтіла за вікном пір'їна біла,
Та вечір синій заливався вперто
У те вікно. Від птахи ані сліду .
У місячній доріжці, тінню стертій
З крила перо в розмитій плямі блідне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Поет сверчок, один остался в хоре.
Поет свое простуженое сюррр.
Но соло и его затихнет вскоре
Когда застелит изморозь велюр.
Исчезнут краски , поутихнут звуки ,
ЗапорошИт прошедшее зима,
Со старой ивы филин близорукий
По новому начнет сводить с ума.
И ранние закаты в темных окнах
Блеснут едва, и будет долгой ночь.
Поет сверчок последний одиноко,
Пытаясь неизбежность превозмочь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961277
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2022
Затягнулися дні туманами
Спеленали вологий ліс
Стебла папороті незаймані
Похилило дощем навкіс .
І заплуталось тихим шелестом
Літо бабине між гілля
Тепла пара по лісу стелиться
Ніби чарами замовля.
Заколисує чи пробуджує?
Бо на ковдрі, вже геть сирій
Із- під листя , де так задушливо
Появився рядовок стрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Я ревную тебе до самотності
Задихаюся від гіркоти .
Знову вечір, і ось вона моститься
На плече, щоб у шию сопти.
Ти погладиш її тільки поспіхом
По волоссю, що димом гірчить.
Я ревную тебе до самотності.
Хоч немає для того причин .
У щетиною схованій посмішці
Губи, жадані мною здавна.
Я боюся твоєї самотності,
Щоб нікого у ній не впізнать.
2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
А дощ хлюпоче звечора і досі
Висять із даху сріблені торОчки,
Їх крутить вітер , і мене у осінь
Із дому випускати геть не хоче.
Здалося сумно, і самотньо трохи
Від мокрого осіннього пейзажу.
Та під вікном твої почула кроки-
Й скоріш біжу, бо щось хороше скажеш!
Так весело моргає парасолька,
Зібгавши в складку посмішку яскраву.
І може то здається лиш спросонку,
Що турка з кухні пропонує каву?
Та ось ти на поріг, і злива позад,
Від тебе пахне краплями і ранком,
І бадьорИть мене твій теплий погляд,
Та руки гріє кави філіжанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
Стелить осінь у дАлечі сИнями
Прохолодними.
Так хотілося знову просить мені
В неї подиву:
Де від кожного дня, що у зАході
Тоне барвами
Забивається серце у захваті
Небувалому.
Чи багато таких мені осеней
Подаровано?
Над цією ж тугою проносяться
Чорні ворони .
Над цією ж тривоги сиренами
Порозливані.
Тяжкі думи, у смуток спелЕнані
Поросли в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Ти поклич мене на Говерлу,
Ковдру там постели туманну,
А щоб серце моє завмерло
В золоте огорни світання.
Сплутай коси мої з промінням,
Хай від подиху залоскоче,
І повірю в любов осінню
У якої блакитні очі .
ПіднесЕмося попід хмари
Щоб торкнутись губами неба.
Але й того мені замало.
Бо мабуть прокидатись треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
Который день идут дожди.
Деревья в лужи загляделись.
А у прогноза впереди
Осадков целая неделя.
Пока октябрь не начинал
Ещё окраски филигранной,
Но в зиму тянется портал
Клубами вязкого тумана.
И одинокий желтый лист,
Давно упавший летом жарким,
По мутной заводи скользит
Себя представивши байдаркой.
Кому же будет радость в том?
Конфетный в луже флот усилен ,
И поднят настоящий шторм
От маленьких сапожек синих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960495
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.09.2022
Порвав південний вітер мокре дрантя
І в чистий атлас неба голубий
Знялись пташині гомінливі раті
Так, що аж обрій ясний заклубив.
Як безліч крил повітря в піну збили,
То попливло хмаринами бізе.
Я ж побажаю вам в дорогу сили!
Хоча і сумно буде без пісень.
Чекає безголосся ранків пізніх
Де ворон може каркнути на сніг.
Така уже у нього дивна пісня,
Що гарно заспівати і не зміг.
Ще буде звичне товариство сіре,
Злітатися у двір з усіх полів .
Так в затишок моєї стріхи вірить,
Що кожен з них затьохкати б волів.
Повішаю на вітах годівниці,
І у зимову ніч, під снігопад,
Пташині передзвони будуть снитись,
Аж поки не повернетесь назад .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Прошуміли сірі крила
Знявши бризки.
Сірі гуси пролетіли
Низько- низько
Махом дужим зачіпали
Тихе плесо
Й розчинялися печаллю
В піднебессі.
Сірі гуси, сірі думи,
Їм на південь
Понад морем, понад сумом-
Не обійдеш.
Тільки б вище ви летіли!
Досі вперто
Шкірить берег обгорілий
В небо смертю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Среди твоих стихов я целый вечер:
Свежа их роща , листья не опали,
Там что ни дерево, то вздох от встречи,
Что ни тропа - то след от авторалли.
По ней хочу я прогуляться просто ,
Тебя увидеть между веток - строчек.
Под сенью рифмы часто были гостьи-
Покров души там кем- то истолочен.
Ты сам сюда заглядывал не часто.
Обрезать надо бы сучки сухие.
Да и разбавить не мешало б счастьем
Твою похмельно- грустную стихию .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960206
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2022
Ти б мене зачарувала, обновила фарби.
Досі тільки листя прала ранками щоразу,
І замовкла у задумі: чи міняти варто
Диво свіжого смарагду на вогонь топазів?
Та одного разу гляну, і заб'ється подих .
А коли шпінЕлі зрідка вивісиш рубіни,
До наступного чекання збережу той подив,
Поки знову тебе любу осінь не зустріну.
Хай до того будуть чари у зими білявки,
І весна загляне в серце спомином кохання.
Ну а поки пестить сонце лагідно і м'яко ,
Бо троянди розквітають, цьогоріч востаннє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Ти мені ще обіцяла повернути літо
Замотавши як у стрічку в срібну павутину
І такому подарунку як же не радіти,
Що залишила поштарка в скриньці біля тину .
Розпакую, як в дитинстві подих стамувавши,
Повипурхують з- під стрічки днини ще погожі.
І нехай те літо буде не таким, як завше,
Бо мороз залишив з ночі слід на огорожі.
Не помітять птахи, як то пізно сонце встало,
І метелику не сісти на підмерзлі квіти.
На деревах подарунком- нові покривала
Під якими тіні стали пелюстково- світлі
Ніби сонце попід ноги плЕснуло
з коробки,
Мабуть, трохи необачно я її відкрила.
Бо і сум звіттіль полився, як ріка широка,
І піднявся в синє небо на гусині крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
У душі колір погляду. І блакитна душа таїть в собі мрію . Мопассан.
Мені б зіркою впасти до рук чи до ніг,
Чи зависнуть низенько у вітах,
Щоби сяйво моє ти побачити міг ,
Та ще трохи отак погоріти.
А чи може краплиною я на устах
Намалюю тобі поцілунок?
Хочеш більшого? Теплі долоні підстав
І я золотом листя впаду в них.
А якщо ти подивишся зараз у вись
То побачиш не просто там небо.
В ньому мрії мої голубі розлились.
Чуєш, стукають в серце до тебе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Защеміло десь там, у куточку свідомості,
Де давно у задумі безвітряній
Спочивали вірші, не прочитані голосно,
Й зацвіли враз осінніми квітами.
Пелюстки засвітилися синіми мріями,
Про які навіть думаю пошепки.
Заболіло десь там, завихрИло, завіяло,
Полилось на листок синім розчерком.
Чи то осінь дощем розмочила засушені
І пожовклі голівки гербарію,
Ожили кольори, сині квіти зворушили ,
І віршами забутими марю я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Немов ліхтар в ранковий ліс
В незвичне безголосся раннє
Пробився промінь , щоб навкіс
Покреслити етюд в тумані.
Далекий барабанний дріб
По тиші сивій покотило,
Й листок, що майже догорів
Приліг на бурому настилі.
Так тихо, як на полотні
В безлюдній залі галереї.
Та знову лист упав до ніг
Неначе пляма акварелі .
Провислі струни павутин
Тремтять, оброшені туманом,
Десь вітер угорі притих,
ГіллЯм вколисаний старанно.
І в чарах осені, сумний,
Шепоче ліс про дивний спокій,
Що розіллється до весни,
Й живе занурить в сон глибокий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Желание рубить с плеча
Настолько сильно.
Но что смогу опять начать
Я в передзимьи?
Как унесутся за листвой
Переживанья,
То зачернеет голый ствол
В седом тумане.
А позже скроется печаль
Под снегом первым.
Так можно ли рубить с плеча?
Нельзя, наверно.
Вот лишь немного поропщу,
Чтоб с лёгким сердцем
Прижаться к теплому плечу,
И вновь согреться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959511
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.09.2022
За чим же сумуєш щодня, ти моя золотава?
Збігають краплини по листю, зеленому ще.
Та луг, молодіючи радо у ніжній оттаві,
Не відає суму прощання під тихим дощем.
Ще не розпалилися вогнища обіч дороги,
І фарби гарячі твої не розлиті ніким.
Та у перегуках пташиних все більше тривоги,
Бо ранок холодний забувся про гомін дзвінкий .
Метеликом пізнім у полі допурхує літо,
Рожеві пелюстки майорів умиті в росі,
Ще жовтнем тобі, моя осене, палахкотіти,
ПокИ листопад у дорозі спочити присів.
Тому і сумуєш, бо знаєш, прийдеться зривати
Все те, що вдягалось з весни, і жалієш мабуть,
Але у своєму прощанні така ти багата,
Що хочу щедроти твої поскоріше відчуть .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Вырывает слова из стихов и как листья уносит
Собирая из них под кустами себе закрома.
Это осень, поэт мой, твоя долгожданная осень,
Если правда влюблен, то такую, как есть, принимай!
Летом ярким тебе не хватало причудливой краски
Лишь она одарила огнем и вином от души.
И теперь, утопая в разводах ее желто- красных
Ты мне осень, поэт, как себя самого опиши.
Расскажи мне, как молодость вся октябрями сгорела,
И как вихри хмельные крутили усладой дождя .
Расскажи, как умеешь, да так, чтоб ознобом по телу.
Чтобы я заболела, по жёлтому насту бродя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958850
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2022
Дорога дитинства покликала знову до себе.
Тікала від мене вона загадкого у даль.
Розлогі дуби на волошки цідили там небо,
А захід щоразу багрянець по ній розкидав.
В пилюці слідами дитячими книгу писали
Безхмарні літа, голос теплий бабусин дзвенів.
Дорога згадалася щемно, сяйнула, як спалах.
Моя пастораль на моєї душі полотні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Дивись, не забарилась тонкосльоза.
На мене схожа, тільки що, в плачі.
Комусь жбурнула золото на коси,
Когось лафіт червоний намочив.
А я радію терпкій прохолоді,
Збираю дощ у руку з павутин.
І спогади між листям хороводять,
У золоті алей, де поруч ти.
Там рук твоїх тонкі і ніжні пальці
З лиця приймали плутанки із кіс,
А вітер знов їх плутав, ніби шансу
Нам не давав, й між нами третім вліз .
І ми шукали затишну кав'ярню,
А осінь колотила з листя мікс,
Ревнивий вітер кидав дощ старанно,
І продував розлючений наскрізь.
Та чи згадаєш ти яснішу осінь?
Вона була, мабуть, тепліша всіх.
Шукає вітер сивину в волоссі,
А я у згадках твій веселий сміх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Бьётся сердце в руке, что тебе на ладонь положила.
Забери эту мелочь, прижавши его к своему
И почувствуй, как буду пульсировать кровью по жилам
Вдохновляя поэта перо, словно тысяча муз.
Я готова с тобой раствориться в безудержном танце,
Не жалея себя этой ночью, до тла догореть.
И, как феникс, потом возродится в талантливых стансах,
Что дописаны будут уже без меня на заре.
Пронесутся года по степи, как игривые кони.
На ладони твоей чье-то сердце уляжется вновь.
Но поэт позабудет про все и ни разу не вспомнит,
Как пылала всю ночь на костре беспощадном любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958495
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.09.2022
Я тебя приглашаю на танец. Возьми мою руку .
Слышишь сердце? Оно застучало на кончиках пальцев .
А дыханьем твоим отодвинулись музыки звуки ,
И весь мир уместился сейчас в незатейливом танце.
Опустились ресницы дрожа, крылья бабочки будто.
Надо было им скрыть, что глаза, загоряясь , просили.
Ведь могла бы улыбкой дежурной догадки запутать
Но уста наши рядом, и это уже не под силу .
Как магнитом к небритой щеке прикасается скула.
Ты бы что-то послушал, а я непривычно немая.
Невесомые мысли, как будто пушинки раздуло.
А звенит лишь одно- помоги, я в тебе утопаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958426
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.09.2022
Мабуть зірка моя, що втікала до місяця ясного
Заблукала між хмар, а чи в сітях чиїхось заплутала ,
А то може вона он тремтить над верхівкою ясеня ,
І якщо не дістану, загублена гаснути буде там.
Зараз вітер гукатиму, скине нехай її подихом
У долоні мені ,на шматочки холодні розсипану,
Та до диких гусей, що у вирій зібралися подумки
І найвище летітимуть, сісти на крила проситимусь .
Щоб віднести назад мою зірку, в надію обгорнуту ,
І пришити старАнно до неба сердечною ниткою.
А для того, щоб їй не губитися і не холонути,
Я повішу там люльку , спокійною скромністю виткану.
Та чи стане їй сили висіти між путами сірими
Коли дух забивало падіння з обіймами ніжними.
Там під місяцем ясним, де зерна любові посіяні
Скільки люльок таких опустілих уже понавішано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Осінь на порозі, ось заплутала
Павутиння, золото розвісила.
Непотрібним стало вже опудало,
Завтра димом підуть лахи вицвілі .
Ціле літо працювало совісно,
Відганяло то шпаків, то воронів.
А тепер лиш палиця на провесні
Відмічатиме межу розорану.
Драний бриль упав на перекладину,
В дірку шия виглядає знічено.
Та нічого з дворища не вкрадено,
І ніким дзьобатим не насмічено.
Щоб не роздягнули і не вирвали ,
Краще полетіти було з птахами!
От би лахи стали його крилами!
І дощем опудало заплакало .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Туман забився у затишну балку
Вузлом скрутившись, як рушник махровий.
На головах кущів, обмитих ранком,
В патлаті коси сховані обнови.
Над сивою туманною чалмою
Вже сонце підіймається нестримно,
Тепер колюча тішиться собою
Уся немов обсипана бурштином.
Стоїть картина та перед очима,
Де навіть вітер трави не колише.
І ніби звідусіль туди шипшина
Зійшлася дозрівати у затишші .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Голубка біла все мені туркоче
Приглажуючи ніжно сум колючий.
Сідає на плече мені охоче,
Й лоскоче шию, , як , буває, скучить.
Очей намисто в саму душу світить,
Неначе кличе - ну ж бо, полетіли!
Того бажала б я найбільш у світі:
Злетіть до сонця невагомим тілом !
Отож літай під хмарами й за мене.
Та повертай, вікно тобі відкрила ,
Щоб принесла в життя моє буденне
БажАне сяйво мрій на білих крилах .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Яблучну серпневу прохолоду,
Що настояна на вранішній росі
Вітер з теплим променем розводить ,
Він для осені готує фреш . Осів
Запах яблук поміж тонконогом,
М'яти зламаної загірчив повів,
Гупають на землю, ніби стогнуть
Щедрі порції обтяжливих плодів.
Тріскають бокИ, стікають соком,
Ранок змащений повидлом, не вдихнеш.
На порозі осінь ясноока.
Вітер старанно колотить з яблук фреш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
Я вас кохав : можливо, ще кохання
Живе в душі, зневіреній на жаль,
Та хай воно вас більше не торкає,
Бо смутку я для вас би не бажав.
Я вас кохав безмовно, безнадійно,
У ревнощах, у сум'ятті тривог ;
Як же кохав я вас благоговійно.
Нехай так інший зможе , дай вам Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
Відчиняла вікно й вилітала у місячну ніч ,
Там хтось довго чекав і для того давав мені крила .
Той політ направляла ріка у холоднім вогні,
А у хмарах із марлі посріблена стежка манила!
Чорний ліс так шумів , аж верхівок його буруни
Урізнобіч хиталися, місячним сяйвом омиті .
Та хотілось у степ , який лагідно й м'яко манив
Морем трав золотих, що неспішно котилися вітром .
Зразу в нього пірнути, а потім уже до зірок!
Я від захвату того забула, що треба і дихать!
Але зникло видіння, як ніби його й не було.
Давить вікна зачинені північ безмісячна й тиха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
До вірша М. Стельмаха " Мак цвіте"
Червона хвиля он поля накрила
Так чЕрвоно могло б там буть, якби
Пташиний клин, що десь поранив крила
Все пір'я закривавлене згубив.
Та ,певно, то козак, що Маком звався
До нас , розцвівши маком, промовляв,
Мов, бережіть Вкраїну, не здавайтесь!
Не раз полита кров'ю ця земля.
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=326
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Де ти блукав, серпневий вітре?
Кому висушував сльозу?
Де обдував житло розбите
Та холодив пекучий сум?
Все вієш, хмари небом гониш.
То пил роздмухуєш, то дим
З обпалених війною дворищ,
По котрим лапоть походив .
Коли ж ти станеш теплим вуґом,
На клумбах квіти поливать?
Де плюшеве зайча без вуха
Сховала ревно кропива .
А в домі ти один господар,
Гортаєш листя зі шпалер .
Там відчай протягами ходить ,
Годинник на стіні завмер.
І море склЯнок- посуд, вікна,
Немов на хвилях буруни.
Та дивом уцілів і квітне
Кущ пеларгоній осяйний .
Горить він вогником надії,
Хоч і сумує, звісно, теж.
Та жде, що ти дощу навієш,
І в раму вибиту заллєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Рушає серпень з міста невблаганно,
Потроху блякне літнє розмаїття,
Хоч сонцю легко землю ще зігріти,
Й багато на политих клумбах квітів,
А то і спека заведе в оману:
Мовляв, дарма сумуєш, ось же літо!
Та вечір ближче. На газонах роси,
І зорі низько, на будівлях ніби,
А з хмари сяйво, як шматочок німбу.
Чи ангел там ховається , й хотів би
На дах злетіти з неба, та і досі
Чекає там на вітряні повіви?
Як звіяло ж посріблений очіпок,
То зникло диво, бо яскравий місяць
Вчепився збоку в сиву хмару міцно,
Й схиливши лоба, дивиться на місто,
Як на гарячий ще від спеки зліпок
З бетону й скла, та блискітками мітить
Кав'ярень розфарбовані навіси .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
То кішка! Житиме в ній завжди звір ,
А біла, чорна, то нема різниці,
Розійдуться, як ніч ,її зіниці
Якщо ти зробиш щось наперекір.
Комочок щастя гріє і мурчить ,
Таке м'яке і лагідне створіння,
Об руку треться, бо тобі лиш вірне!
Чекай, таїться ще підступна мить!
То кішка, двері б як не зачиняв,
Втекти захоче, не лишиться й сліду,
Й чекатимеш ти зранку до обіду
Біля свого порогу тихе " няв".
Та у її очах, де зелень ( синь)
Для тебе одногО так ніжно сяє
Потонеш вкотре, і ,повір, навзАєм,
Бо ласки знов не прИйдеться просить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
У небо ночі темної, як космос
Злетіла іскра, кинута багаттям ,
Пірнула у духмяні сині косми
Густого диму. Скільки догорать їй
Залишилося часу? Мерехтіла
Вона як зірка там, на чорній тканці,
І піднімала невагоме тіло
Все вище у своїм казковім танці.
Та вже летить пір'їнкою донизу,
Ледь світячись. Ген крила опустило
Маленьке диво, вистрелене хмизом,
Що цілу мить було мені світилом.
Ту іскру пригорнув до мене вітер,
Щоб трохи освітить моє будення,
А ти її з долоні хутко витер,
Сховавши теплий спогад у кишеню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Так далеко від мене ти. Полем і степом і лісом
Доля нас розділила, мабУть, не зустрітись ніколи.
А я знаю й сьогодні, хто зорі дістав би, й розвісив
Лиш для мене одної. Та плине буденність по колу.
Спеку змінюють осені мокрі і зими морозні,
І весна за весною згорають свічАми каштанів.
Наші зорі незаймані котять рокИ своїм возом,
Та питають і досі у тебе, чому не дістав їх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Галасливі шпаки починають збиватися в зграї,
Схаменулась калина, і свій недостиглий китЯг
Спішно тягне до сонця, побачивши, як догорає
Літо красне, аж димом гірким теплий вечір пропах.
Під холодними росами стелить велюри отава -
Низько скошений луг, ніби спущений став, обмілів,
Та з підгірку до нього стікає ріка золотава,
Ніби хвиля шовкова дозрілих давно ковилів.
Я не знаю чому вчора марила осінню більше,
А сьогодні за літом моя розлилася печаль .
І мелодію грає щоразу сумніше й сумніше
В полі соняхів жовтих обожнений серпнем скрипаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Тебе чекаю, осене жадана!
В тобі про мене - кожен ясний день.
В один з таких, колись, мене не стане.
Та скільки ж раз ще листя опаде?
Ти не близька, ще довго бути спеці ,
Про це вночі шепочуть цвіркуни.
Хоч теплий став туманом білим втерся,
Але мене не звабив, не зманив.
Чомусь своїм буянням літо тисне-
Так швидко барви змінює зело!
Та жду, що заспокоїть золотиста
В своїх обіймах лагідним теплом .
Дощем легким мені обличчя вмиє,
І прожене утому відпочить,
Ще блисне павутинням, щоб у сні я
Вплела між струн очікувану мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Коли почув ти вперше тихі кроки
Й побачив абрис у зеленім гіллі-
Зеленокосу і зеленооку
Мене, з паруючим туманним зіллям
Чи міг ти знати те, що день ворожий
Тебе, дитя безмісячної ночі
Своїм світанком так ось приворожить
І те,що бачить ранок ти захочеш?
Коли взяла твою холодну руку
В свої долоні, променем зігріті,
Чи знала я ,що може так розлука
З тобою , цілий день мені боліти?
Із всіх створінь, що ночі найчорніші
Вироджують із хмари- поторочі
Один лиш ти політ над лісом стишив
Щоб на світанку глянуть мені в очі.
Отож, цілуй , допоки мить ця наша,
І сонце не зірвало чорну тканку.
Для нас така вузенька смужках часу-
В тумані поміж ніччю й сивим ранком,
Або тоді, коли останній подих
Свій вечір віддає пітьмі смолистій,
Де через мить, коли ти лиш приходиш
Я розсипаюсь по зеленім листі .
...
Отак у сутінках ранково- вечорових
(Хто день , хто ніч в розлуці) пізнавали
Кохання смак й незвичний шелест мови.
...
І от здалося їм, що миті мало...
...
Весь вечір прочекала на узліссі,
Й розсипалась між травами до ранку.
А вітер поруч розіклав, пронісшись,
Від чорних крил обпалені останки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Вампіре, трохи стиш буденний біг,
Та й зійдемо з тобою в степ вологий.
Де небо впало в грицевий батіг,
Присунутий оманом до дороги.
Куди стежки нарешті приведуть?
Чи може в світ, що повен живокосту?
Там донник понад лісом геть в меду,
А в серці ліса папороть помостом.
Тут хтось повсюди ковдру розстелив.
То, мабуть, вихор з келиху пролився.
Не чути, навіть, сморіду смоли,
Бо місто десь пірнуло ген у листя.
Тримай сильніше, ось, моя рука!
Підем туди, де росяне намисто.
Ще вчора ти по вулицях блукав,
Смакуючи, з якого люди тіста.
Забудь назавжди місто і бетон!
Тут, навіть, вовк тобі по крові ближче!
Йдемо скоріш, бо лине голос. То,
Тепер нас двох на Лису Гору кличуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
Стань біля мене, стиш буденний біг,
І зійдемо зі стежки в степ вологий ,
Там небо впало в грИцевий батіг,
Притиснутий оманом до дороги .
Тебе я далі лугом поведу,
Де цвіт бузковий вторить живокостом,
А донник білий піниться в медУ,
І де спориш розкидався помостом.
Хтось ніби вишиванку розстелив-
То вихор пелюстковий так пронісся ,
Не чуть з дороги запаху смоли,
Сховались в далечінь примари міста.
Підходь до мене, ось моя рука,
Підем туди, де тінями прилісок,
В якому терен синій заблукав,
Бо між дубів йому задуже тісно.
Чом оглядаєшся розгублено? Бетон
Розпечений на сонці, серцю ближче?
Тоді вертай. Бо лине голос. То
Мене за лісом сині гори кличуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Піду я до тебе по росяній стежці
Що зорі сплели зі своїх мерехтінь
І поруч присівши, скажу тобі те що
Ця стежка єдина в моєму житті.
Або попливу попід місячним сяйвом
Хмариною білою серед зірок,
Чи вітром полину полями, лісами
Щоб подихом свіжим дихнуть тобі про
Те, як же самотньо і сумно без тебе
Як щемно в саду матіола пахтить.
Я стежкою й вітром, і зоряним небом
Якби лиш з тобою, якби лиш де ти
Заслухався може, що зорі шепочуть.
Заграє під ними роса чи сльоза.
Вдивляюся в небо на сході щоночі
Та вірю, що темінь скінчиться , і за
Обпаленим ранком гряде перемога,
Бо я оберегом з тобою в боях.
Дорога додому важка і предовга ,
Та ти її прОйдеш, надіє моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Гарячий камінь ніжно гладять хвилі,
На берег вийшла квітка синьоока.
Здіймає літо зелень на вітрилі
Й несе спекотне сонце на флагштоку.
Тієї спеки і чекало тіло,
Тримаючи будення на долоні ,
Щоб за п'янким смаком плодів дозрілих
Пірнути в почуття твої бездонні.
Посеред листя ж будуть мигкотіти
Росою вмиті яблука зелені,
Крізь гілля підглядаючи у літо.
...
Я чую ноти дивної сюїти,
Яку цвіркун з весни вивчав натхненно,
Бо ти його просив заграть для мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Гарячий берег ніжно гладять хвилі-
Тече в обіймах річка синьоока,
Здіймає літо зелень на вітрилі
Несе спекотне сонце на флагштоку.
Для того спеки і чекало тіло -
Гарячий подих, губи і долоні ,
За присмаком п'янким плодів дозрілих
Пірнути можна в почуття бездонні.
Посеред листя ж будуть мигкотіти
Росою вмиті яблука зелені,
Крізь гілля підглядаючи у літо .
Для них ще не написано сюїту.
..
А я свою прослухала натхненно,
Бо ти її зіграв лише для мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Гаптує літо щедро покривало,
Що зеленню розвісилось по саду-
Черешень жовтих постаті огрядні
Там, на вершках, залишили принади
Для птаства , що до них поналітало
З усіх округ, і галасує радо.
Обтяжене бурштиновим намистом
Схиляється гілля, та не дістати ,
Лиш кубляться бешкетники дзьобаті
Вниз головами поміж ягід виснуть,
Та вмить розтануть хмарою у висі
Заплескати в долоні тільки варто.
Дощем медовим упаде на трави
Те, що з собою прихватить не встигнуть ,
І лопотіння крил зухвалих стихне,
А гІлля плечі зігнуті розправить,
Звільнившись від шпачиної орави.
Гаптує літо далі - вишні стигнуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Розпатлались низенькі сонні вишні
Між статних яблунь гублячись в саду
Маленькими дівчатками принишкли,
І тихо ждуть, коли я підійду
До них в куток, де ще й проміння раннє
Не вплуталось в розпущені кіскИ,
Схиляють гілля до землі- дістань но
Собі намиста доброго низкИ!
З таким ще прабабУся дівувала-
На жовтім фото ось на груди ліг
Завітний скарб. Та в суєті недбало
Згубився той прадавній оберіг.
Підсвічуються в променях коралі
З краплинами ранкової роси.
З дитинства спомин в себе увібрали,
Якби ж було ще їх і поносить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Я не вернусь, ты не услышишь больше
моих шагов за дверью, не увидишь
знакомой тени под окном на берег
смотрящим.
Опять морозом пробежит по коже
волна ненужной никому обиды
ну а нежданную свою потерю
упрячу
добавив к грузу всех воспоминаний
таких холодных и окаменевших
так непрестанно давящих на плечи
пластами.
И хоть уйдя, себя я больше раню,
но в непривычном мире погостивши,
я возвращаться в тот чудесный вечер
не стану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952484
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.07.2022
Сіріє ранок. Як же ти далеко!
Торкнеться вилиць прохолода ніжно.
Якби покликав- вирушила б пішки
До тебе в даль ,у ніч ,у дощ, у спеку,
Усі стежки в одну дорогу сплівши.
Чи впала б росяною краплею в долоню,
Чи раннім птахом сіла полохливо,
І першого проміння світлим дивом
Торкнула б рано посивілі скроні,
Розвіявши твоє про себе сниво
Передранкове.
День приходить спішно.
Короткий чистий ранок- ніби подих,
Колосся стигне і поля золотить,
І солов'їна виспівана пісня .
...
А я усе чекаю добрі вісті,
Дивлюсь туди, де сонце вічне сходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Давай розфарбуємо день за вікном,
За тріснутим склом, поміж смужками- скотчами
Змалюємо те, що так бачити хочемо,
З уривків, дарованих ранішнім сном
СкладЕмо у пазли війною столочену
Не кинуту мрію. То ж фарби подай
І я розмалюю веселками згарища,
Штрихами зелено- блакитними - дАлечі,
Ти тільки уважно дивися в ту даль-
Там мрія. Жива. Усміхнися, побачивши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Остатки догорающей мечты
Блестят на небосклоне, как зарницы.
Такие незатейливо просты,
А , нет, посмотришь - им уже не сбыться .
Какой ни есть полет, но все ж полет
Непредсказуем. Потому с опаской
Лечу пониже. И за годом год
Все реже. А внизу- серее краски.
И каждый раз - ушибы, синяки,
В юдоль плачевную живой упасть- удача.
А ты не подаешь своей руки,
Летаешь сам, глаза упрямо пряча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951709
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.06.2022
Подвір'я рідне видно ген здалЕка-
Ще молодим садив цю липу батько,
Дарунок прохолоди в літню спеку,
А восени - як золоте багаття.
Ми збились рахувати- скільки літ їй?
Старезний стовбур височить над дахом,
І ллється звідти теплий запах літа
А роси попід нею медом пахнуть.
Пірнає птаство у зелені хвилі
Пісні свої вплітає в гул бджолиний.
Гілки розлогі, ніби руки, хилить
Притінюючи до дверей стежину
Стара та липа . Розливає трунок
По всій окрузі. Цвітом золотавим,
Медами липовими літ веде рахунок
З величної над дворищем постави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Як добре , що моє Вам не болить,
І Ви мені не відгукнетесь болем,
А під ногами нашими й на мить
Земля не захитається ніколи .
Як добре , що не заважає сміх,
Розкутість , і не треба гри словами,
І щоки не пече солодкий гріх
Від того , що торкнулись рукавами .
Як добре , що ви просто при мені
Спокійно іншу можете обняти,
І не бажаєте горіть в вогні
Мені , як буду інших цілувати.
Що осуди ще досі не горять
Бо Ви мене не згадуєте всує ,
І що ніколи біля вівтаря
Не прозвучить над нами Аллілуйя.
Я вдячна Вам , і в серці і в очах
За те ,що Ви , мене не взнавши досі,
Так любите, за спокій у ночах,
За те , що не для нас вечірні роси,
Не наше небо в зоряних свічах,
За те , ким бути нам не довелося-
Що не на Ваших тану я плечах,
Ви не мені цілуєте волосся.
Текст оригіналу див. в коментарях внизу)
ID: 940649
Мне нравится, что Вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не Вами,
Что никогда тяжёлый шар земной
Не уплывёт под нашими ногами.
Мне нравится, что можно быть смешной —
Распущенной — и не играть словами,
И не краснеть удушливой волной,
Слегка соприкоснувшись рукавами.
Мне нравится ещё, что Вы при мне
Спокойно обнимаете другую,
Не прочите мне в адовом огне
Гореть за то, что я не Вас целую.
Что имя нежное моё, мой нежный, не
Упоминаете ни днём, ни ночью — всуе…
Что никогда в церковной тишине
Не пропоют над нами: аллилуйя!
Спасибо Вам и сердцем и рукой
За то, что Вы меня — не зная сами! —
Так любите: за мой ночной покой,
За редкость встреч закатными часами,
За наши не-гулянья под луной,
За солнце не у нас над головами,
За то, что Вы больны — увы! — не мной,
За то, что я больна — увы! — не Вами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
Які довгі без тебе ночі!
Гілка тягнеться в шибку стукать,
Не обрізана нами вчасно .
А чи спав ти там, мій хороший?
Підмостивши під щоку руки
Як любив так робити часто?
Сонце сходить. У роси ранні
Розливається перший промінь
Розсипається в самоцвіти.
Як я хочу тобі, коханий,
До чола притулить долоню,
Поруч тихо так посидіти.
Приласкать тебе, приголубить,
Садом росяним погуляти
На світанку , удвох , босоніж.
В ньому птахи співають, любий ,
А у тебе ревуть гармати ...
Та однакове скрізь осоння:
Ранок теплий, і сонце світить
Всім однаково. Чом не в силі
Ще далеко, за видноколом
Ворогів йому спопелити?
Щоб ти був біля мене, милий
І не кидав мене ніколи .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
Позначена пунктиром, між словами,
Прикрита комами самотність вигляда,
Оголена, знесилена, бліда-
Вона живе між рівними рядками,
Твоєю римою майстерною заткАна .
Не хочу йти по тих сумних слідах
На твій вокзал, де колії в нікУди
Залізом гнутим он переплелись
На шпалах битих. І ведуть кудись.
А розклад поїздів ти так заплутав ,
Що сам на станції своїй пустій, забутій
Уперше, мабуть, Богу помоливсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022
Життя у ритмі- гарнітура в вухах,
Там музика лише, нема війни.
Та певно, що немає і вини,
Перед такими ж молодими, як вони
Хто більше музику ніколи не послуха,
Для кого всі закінчились вечірки,
Побачення, цілунки , і за тим
Усе , що у життя могло прийти,
Та не прийшло. А матимеш все ти.
Постій у тиші. Може, стане гірко?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Маленька чорна сукня. За плече
Торкнулись пальці. Застібка на спині,
Допомагаєш. Подихом пече
Потилицю. Зламалась . По тканині
КовзАє погляд , ну а може- під?
Запізнюємось. Куций шмат додолу
Летить. За ним твої долоні вслід-
Зловити край короткого подолу
Та де там. І навпомацки рука
Замкнути двері потягнулась споро.
Межа, що й так була давно тонка
Вмить стерлася.
Хвилює досі спомин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
Ти пробач мені, любий, втому,
І що стала сивІти рано.
Птах із півдня верта додому,
Ти ж ідосі ще там , коханий .
Ти пробач необачні сльози,
І журбу мою, і тривогу,
Що розхристана ніч приносить
У безсонні така предовга.
Плід зелений зриває вітер
І ховає у травах саду.
Скільки щастя війна ще зітре,
Що зламає з оскалом радим?
Ти пробач мені смуток, милий,
Бо в чеканні , як у дозорі.
Тільки голову втома хилить,
І сльоза розмиває зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Слово сказане- просто так,
Для приколу, чи для образи?
Та врізається болем фраза,
Ніби мить - і ми вже не разом,
І в очах застига переляк.
Ціла пригорща слів гірких,
Як кислиць, невимовно тЕрпких.
Попросила б, щоб сльози втер ти,
А мовчу, бо така вже вперта.
...Але, мабуть, скажу - таки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Мені приснився вірш- тобі зізнання,
Мені- прозріння. Бігли джерелом
Його рядки, губились в часі раннім.
Наснила я сама собі кохання,
І то воно, мабуть, моє останнє ,
Все сіяне весною - відцвіло,
А все придумане- розсипалось, як скло,
Розбите безнадією чекання.
Проснулась, і розбіглися слова,
Заплутались рядки, як в травах вітер ,
Та присмак сну і досі зігріва,
І ще натягнута бажання тятива,
Бо ти мене, напевно, цілував
У тому сні, який безжально витер
Червневий ранок.
Залишками літер
З того вірша пишу : " зачарував".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Яблуко зріле із жовтого місяця
В соснах зтемнілих, у лапах гілок
Так втаємничено соками світиться
ПлОдом небаченим серед голок.
Тихо гойдається подихом вітряним
Ніби в колисці висить на сучку,
Сосни хвилюються- як його витримать,
І підставляють берізку гнучку.
Тільки - о диво! - важкезне те яблуко
Перетворилось на жовтий ліхтар
І у дупло посвітивши до ятлика
Ген відірвалось, злетіло до хмар .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
Полетіти птахом хочу
В синю вись,
Підніми до неба очі
Подивись-
Два крила там в піднебессі
Мерехтять,
Я на них свої принЕсла
Почуття.
Ти настав свою долоню
І візьми
Ту пір'їнку, що я зрОню
За крильми ,
Оберегом бути хочу
Я тобі
Підніми до неба очі
Голубі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
Пролився знову у кімнату захід ,
А з ним тривога болісно- гірка,
Малює променем останнім сонце знаки
На стінах , відбиває від зеркал.
Розсипались по стелі самоцвіти-
Як бризки від шматочків кришталю.
Так хочеться сміятись і радіти
І говорити, що тебе люблю.
Здається, промайне знайома постать
Ген за вікном. Ключі звенять в замку...
А захід свій багрянець ллє на пОстіль,
Самотність добавляючи щемку.
Палає спека обрієм кривавим .
Горить на сході дикий смерч війни.
У надвечір'ї я у двох загравах.
...І ти мені за день не позвонив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
Как ты живёшь, мой бывший друг, поэт?
Писать ты письма больше мне не хочешь,
А в том, что прочитаешь эти строчки,
Хоть тайно, у меня сомнений нет.
Кому сейчас очарованье льёшь?
Где под твоим гипнозом сон потерян?
Кого проводишь в этот раз за двери?
Как ты, поэт, в своих речах хорош!
А я то что- все больше ерунды,
Как не стараюсь. Но не буду плакать,
Не положить мне голову на плаху
За ту поэзию, которой верен ты.
Мне тяжело без твоего плеча-
Притихну между складками кулисы.
Но ты, поэт, не склонен к компромиссу
И оказалось- не силен прощать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950236
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.06.2022
Так багато сказать хотілося,
Не лишивши слів за лаштунками,
Ти ж просив- помовч, моя мрійниця!
Закривав мені рот цілунками.
Розбігались слова мурахами,
А тіла розмовляли рухами,
Розквітали бажання маками,
Та ще шепіт любив слухать мій.
Де ти зараз - там тиша цінністю,
Бо говорить війна гарматами.
Так багато сказать хотілося.
Обіцяй, що можливість матиму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.
Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,
В ній за щастя твоє "алло ".
Вітер кидає краплі косо,
Пам'ять лине в дні без тривог.
І вертає в холодну осінь
Де нам тепло було удвох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Я і північ .І з нами тиша.
Ці незвично безмовні ночі
Журно просяться у вікно.
Знову жду- ти мені напишеш
Що мене цілувати хочеш,
Я для тебе- хмільне вино.
Знов проснусь на твоїй подушці,
Зовсім мокрій- та я ж не плачу,
Бо не плакати ти просив.
Я слухняна. То північ тужить,
Ти ж приїдеш , і не побачиш
Сліду жодного від сльози .
А заправлену чемно постіль
Не тривожать твої зізнання ,
Тихо сум постелився в ній.
Із подушки вдихаю досі
Дух сигари, як мить останню
У розлуці цій затяжній.
Ми з тобою удвох на фото,
Ніби вчора такі щасливі.
Тільки світ в одну мить змінивсь.
Не було в наших планах фронту,
Від кохання ми ждали дива...
Буду спати. А ти приснись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім,
І медом полива село пусте.
Там гулко- говірливі зазвичай
Зніміли вулики, в траві, Сірком примятій,
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
Посаджена господарем на чай.
Таке обістя- рідне, і ... чуже,
Знайомий запах кожуха із буди,
А де поділась решта- не збагнути
Старому псу. Та він все стереже,
Все слуха- може знов знайомий стук
Порушить сон його старий собачий?
І знову рідні очі він побачить,
Почує запах теплих добрих рук.
Цвіте акація. У трави двір вроста,
Розбиті стільники ще пахнуть медом,
Та не гуде садок бджолиним летом,
Господар якось довго не верта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
Проросло безсоння із зерна розлуки
І літа по ньому сірий пух будяччя,
В колючках акацій тягне з ночі руки,
Та буяє радо, тільки - но заплачу.
У мого безсоння жовто- чорні очі
Розчерком зіниці розкололись хижо.
Що воно там шепче, знати я не хочу,
Але, щоб почути, мабуть, подих стишу,
І згорнуся втроє, до колін притиснусь.
То все лиш здалося - птах агукнув хрипло.
А у шибці темній білий місяць висне,
На подушку мокру сивий промінь сипле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Прогуляймося разом щасливим минулим,
Бо у тому сьогодні я маю потребу.
Я з тобою згадаю і те, що забула.
У прогнозі дощі, а у мене тут небо
Голубе, усміхається сонце ласкаве,
І за вітром відносяться хмари зчорнілі.
Ти не кидай мене, бо удвох нам цікаво,
Ти для мене сьогодні і спокій, і сила.
Я до тебе ховаюсь у тепле затишшя,
Ти з тривог мене тягнеш, щоб там не загрузла.
Ось листок, олівець, і з тобою ми пишем.
І яснішає день мій, подруженько- муза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Таємниця вина починається з бруньки малої ,
Яка спить довше всіх, бо все дума- весна? Не весна?
І вистрілює раптом до сонця стрімкою лозою.
Ті пульсуючі пагони- то таємниця вина.
Таємниця вина- то жовтаво- зелене цвітіння,
Ті пухнасті комочки й до цвіту не схожі сповна.
У мережеві листя , в прозорій смарагдовій тіні
Зріє жовтий пилок- ще одна таємниця вина.
Хоч не видно тих квітів, парфуми розносяться вітром.
У них смак чебрецю, нотки митру, конвалій, лілЕй.
Так, напевно, Парижу вечірнього пахне повітря,
Де красуні гуляють у тінях весняних алей.
Вже у затишні грони скрутилось зелене намисто,
Сонце, вітер і роси вбирає у себе, росте.
Вигляда між гілОк жовто- синьо- червоно- барвисто
Ще одна таємниця вина . Не остання, проте ,
Бо коли буде зріть вже воно у підвалах глибоких-
Вітер стиглий пилок понесе із маленьких скарбниць,
Вмить підніметься осад в пляшкАх, що занурені в спокій-
Відзиваються так до лози переброджені соки.
...
Скільки ж в тому бокалі приховано ще таємниць!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
Відганяю від себе тривогу, як в'їдливу муху.
Прибивала нераз. А вона поверта, й не сама.
І дзижчить цілим роєм- натужно, не сила вже слухать,
Їй аби мене ще із самотністю в парі піймать .
Страх шкребеться постійно. На гілку обвуглену схожий.
А чи схожий на шелест гадюки у прілій траві.
А чи пугач агукне. Прогнать його?
Не допоможе-
Проганяю одне, виглядають личини новІ .
Ми не ждали війни. І мабуть, що і не цінували
Тихий день без тривог, де причин не було для страхІв.
А вона на поріг- кровожерлива, підла, тривала.
І малює страхи із обпалених нею штрихів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Цілий місяць казок, цілий місяць відносної тиші,
Хоч сирени гудуть, але звідси розруха далеко .
То застукала гілка об дах- її вітер колише,
Ти не бійся.
Попереду- літо, і річка, і спека!
Та здригаються плечі дитячі з найменшого стуку,
Тихо- тихо тремтять, щоб ,буває, ніхто й не помітив.
Уже вкотре за день вся принишкла- подай мені руку,
І не бійся, маленька, дверцятами стукає вітер.
Ця війна закінчИться, хорошого буде багато.
Ну а поки з тобою ще трохи підождемо літа .
Я ось зараз піду , і надійно закрию дверцята ,
Щоб не стукали.
Сад буде стигнуть, під сонцем зігрітий,
Скоро-скоро вже будем з тобою збирать полуниці,
А черешня солодка достигне - то будем радіти.
...
Та здригається знову - упало цеберко з криниці.
Обіймаю- не бійся ! Який неслухняний цей вітер!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Племянница - красавица
Приехала- ну что ж
За день с помадой справится ,
ТенЕй не напасешь,
Карандаши, пинцетики-
Для глазок, для бровей ,
А с тетиной косметикой
И лето веселей .
Паркетинки у зеркала
Сотрутся к сентябрю.
Племянница приехала !
О чем я говорю?
Все купится- исправится
У дяди будет шанс.
Приехала красавица,
Обрадовала нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948616
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2022
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .
У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить світанку,
А хто не встиг ще протоптати й слід.
Лишились в тому "до" всі наші мрії.
А в сьогоденні, чорнім і лихім
Розбомблений і спалений сіріє
Між "до" і "після" опустілий дім.
Та буде "далі", буде мир і тиша
І знову звиє горлиця гніздо
На новому балконі, просторішім.
...
Але не зможем жити, як раніше,
Небуде більше так , як було "до".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені- із тканини м'якої,
З тихим лагідним голосом- де ж це поділось дитя?
Я у снах повертаюсь в дитинство по краплю спокОю,
Де пелюстки квітОк вниз по шторі віконній летять.
Тепла ніжна тканина під вікнами рідного дому-
Там троянди блакитні цвіли на рожевому тлі,
Мені рисочка кожна була в тім малюнку знайома ,
Відбивалась казковим вбранням на вечірньому склі.
Утікаю у вІрші, хоча не надійний цей сховок-
Бо до мене туди заповзають тривога і біль.
Та вмокаю у фарби яскраві я слово за словом,
Й розквітають в рожевих рядках пелюсткИ голубі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022