| Сторінки (4/327): | « | 1 2 3 4 | » |
Ось ви ідете- зморені, та горді.
Хоч зранені, без зброї, та в очах
У вас покори не побачить мордор,
Що порпається хижо у речах.
У вас наказ - живими залишитись.
Тому із лабіринту підземель
Ви після бою вийшли, щоби жити
За себе і за тих , хто там помер.
І ти, азовська пташко, будеш знову
Співать для нас пісень про козака.
Не тішся мордоре, то дуже тимчасово-
Брудними лапами Героя обшукать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Представь, что мы с тобой - глаза в глаза ,
Два спутника, сошедшие с орбит.
Исчез вагон последний и вокзал
Затих, и только переезд звенит.
А мы с тобой стоим- глаза в глаза,
И рвется прежних отношений нить,
Летит за ветром. Нечего сказать.
И только переезд еще звенит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948020
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2022
Бузкові хмари - то одне із див,
Ти показав в годину надвечірню,
Ти фарби найчарівніші розлив,
Змішав веселку з сонячним промінням
Сховавши сонце вже за горизонт,
Відбивши зелень у глибоке небо .
І в далечінь підсинених висот-
Останній промінь- то як знак від Тебе,
Яким сяйнув , Ти , Боже, лиш на мить,
І загорілась бАгрова заграва,
А в небі перша зірочка тремтить
Під звін вечірній - "Слава Тобі, Слава!"
...
Ти скажеш мені, друже , що в віршах
Багато барв, коли у тебе - темінь.
Та я молюсь за тебе. І свіча
Моя горить іще від Віфлеєма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
В страшному сні сплелись жахи всі разом:
Чечня і Грузія, Абхазія, Алеппо-
Безкарно розповзалася зараза
Щоби затьмарить українське небо .
Най чорна ніч, та ранок буде скоро
І сон страшний розвіється за світлом ,
А з ним і карлик з ящиком пандори,
Що скільки років сіє смерть по світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став ,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Себе відбиваючи в сотні дзеркал.
Тут небо стрічки голубі заплітає
Між віття, зав'язує банти із хмар,
Проміння смарагдово- золотаве
Висвічує обриси мавок - примар
У кроні розлогій, величній, високій
Старої подруги за крок до води.
Під стовбур могутній по силу, по спокій
Мені б і щоранку до ставу ходить.
Там просяться трави достиглі в покоси
На рівному лузі обабіч боліт.
Хитаються вітром розпущені коси
Верби, що заплутала літо в гіллі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Потягнулись до сонця озимі напружені стебла-
В мирну землю пшениця посіяна ще восени.
Знову грім - то не злива збирається ждана і тепла-
Знову котиться полем загрозливий голос війни.
Підминають під себе стебло знавіснілі зетанки,
Підіймається вибух до неба- з чорнОзему пил .
Тут заліза і тіла пшениця обгорне останки...
На зеленому полі воронки, мов сотні могил
Залишає війна.
А зерно проростало щосили,
Убираючи жовтня тепло, листопада росу.
Ти заплатиш й за поле, що танки твої тут змісили,
Окрім плати за кров і невинну дитячу сльозу,
Окрім плати за те, що десь батько чи син вже не дома,
Десь коханий чи брат не вернУться на рідний поріг.
Будеш довго платить, ще і внуків розплата ця стомить.
...
Ну а поки - лягай, тут, в озимих, обабіч доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Как же ты , пичужка, тоскно плачешь!
И зима прошла давно, поди,
Голод, холод пережить- удача ,
Что же так печален твой мотив?
Мне твою печаль к своей печали-
То не крик получится , а гром.
Ты скажи, что твой прилёт случаен,
И забуду завтра я о нем.
Нам с тобой не весело, подружка,
Ты лети, а мне бы соловья.
Маленькая , серая пичужка ,
Грустная такая... Как и я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947554
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.05.2022
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав , куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
І в затишку порозцвітав бузок.
Ось так і котить травень свої хвилі-
Тюльпани, ряст, палітра з яблунІв,
А на акацій білому вітрилі
І червень недалеко завиднів.
У лип гілки обсипані намистом,
Там дозріває липня аромат.
Горять кущі яскравим аметистом-
Цвіте бузок. І відцвітає сад.
У цьому таємниця часоплину-
Дні може й довгі, та швидкий їм лік.
І кольори міняються неспинно-
То цвіт ,то лист нам падає до ніг.
...
Зацвів бузок- затримав на хвилину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022
Вже вкотре яблуня цвіте, і знову подив-
Сплелася тінь з одних лиш пелюстОк,
Зайду до неї, затамую подих,
І щоб не розтоптать - притишу крок.
Збиралась довго, й от розквітла зранку ,
Запінила безлисті ще гілки.
Стою, як в казці, у її серпанку .
Пелюстка тихо впала до руки-
Дмухну на неї, й полетить до тебе
Дніпром мого привіту тепла мить
З процідженим через пелЮстки небом.
Підстав свої долоні, щоб зловить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
Вітер гладить ніжно свіжі трави,
Струшує із вишні пелюстки,
День ще доливається в заграву,
Та спішить запалювать зірки
Синій вечір. Місяця окраєць
Висне загадково між гілок.
Все так тихо. Тільки серце крає
Травень, щільно зітканий з тривог.
Сіла перша ластівка - щебече:
- Місце є для другого гнізда?
- Звісно, є . Але надворі вечір,
Будеш зранку стіни оглядать.
І наліпиш гнізд, де тільки хочеш-
Ось під дахом - хоч і цілий ряд!
Вітер не задме і дощ не змочить,
Будемо чекать ластівенят.
Сердилась бувало я на тебе-
Мов, з гнізда гармидер випада.
Та вже знаю: щастя - мирне небо,
І тебе весною виглядать.
Відпочинь з далекої дороги-
Південь пролітала під громИ...
Дні травневі - зіткані з тривоги,
А ти будеш щебетать про мир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Чогось в моїй душі тепер не стало-
Де музика? Веселка? Аромат?
Слова холодні , з присмаком металу
І хочеться до них добавить мат.
Чогось уже не ждеш з погожим ранком-
Холодна кава і пелюстко- пад.
Украли ніжність, ніби дівку- бранку,
Залишився натомість щирий мат.
Бо там де сонця схід , там сходить горе,
В руках дівчат не квіти - автомат.
І муза вторить пушкам, що говорять,
І хочеться в рядок вписати мат.
Пішли за своїм воєнним кораблем * *** !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
https://youtu.be/sHGqAHK7yH8
Тем, у кого слабые нервы, советую эту ссылку не смотреть. Там сын своей матери рассказывает о пытках , в которых принимает участие. Мать его заверяет что все будет хорошо, так как она заказала сорокаусты о его здравии во многих церквях. Я сама не дослушала до конца. Но явно она его во всем поддерживает и молится о его благополучии.
И все с благословения Кирилла!
Как страшен ад , где слышно слово "бог",
Где "храм" стоит, и с тысячи дорог
Сплетает дьявол вражескую силу.
Дымятся свечи и летят "молитвы",
Где вместо рясы - крылья сатаны,
Струится ладан запахом войны ,
В лампадках вместо масла - кровь налИта.
И там за сына будешь ты "молиться"
По всем "церквям" задуренной руси.
Остановись- саму себя спроси-
Ты человек иль может дьяволица
Родившая на свет исчадье ада.
Ты псевдомать, а он твой псевдосын,
Псевдонарод, не знающий причин
Быть понятым и прощеным когда-то.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946844
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.05.2022
Сів метелик на моє плече-
Гарна новина, жива пелюстко?
Як відчув, що тут на серці пустка,
А тривога раною пече?
Прилетів розрадить , бо ж весна .
І тремтить від подиху чи вітру
Крилець оксамитова палітра.
Та куди сідать , ти певно , знав -
Доторкнувся лоскотно руки.
Усміхаюсь- то твоя турбота.
Ну лети, багато ще роботи-
Ждуть кульбабок сонячні крапки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Ти моя любове, ти мій самий- самий,
Чуєш, розкуйовдив чуба теплий вітер?
То моя турбота долами - лісами
Прилетіла зранку , щоб тебе зігріти .
Ти моя надіє , ти мій самий- - самий,
Слухай , спів пташиний покотився ехом-
То моя молитва попід небесами
Прилетіла щойно - стала оберегом.
Ти моя дорОга, ти мій самий- самий,
Бачиш - ряст квітує, застеляє вЕсну,
То моє чекання міряне часами
Килимом під ноги- щоб додому вЕсти.
Ти моє майбутнє, ти мій самий- самий ,
Знаєш , я для тебе зможу все на світі.
То моя молитва попід небесами.
То рука куйовдить чуба. - то не вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
Ти накуй по сто літ нашим хлопцям, зозуле,
Коли будеш зрання пролітать біля них,
Та поближче сідай ,щоб напевно почули,
І нічого не бійся , щоб лік не затих.
Ти накуй їм багато любові , віщунко,
Не лінись, не скупись на щасливі літа,
Порахуй і побачення , і поцілунки
Коли будеш зрання біля них пролітать.
Скільки діток народять - рахуй голосніше,
Можеш внуків добавить , та пальців катма!
А я вимолю зранку для них трохи тиші,
Щоби ти прилетіла туди не дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
У село вернулися лелеки.
Споглядають зверху із гнізда-
Те, що там внизу- пізнать не легко,
Рваний слід залишила біда.
До лелек злітаються і люди
Хоча завше навпаки було.
Під крилом лелечим щастю бути,
Ожива зруйноване село!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Зруйноване місто , а квітнуть тюльпани-
На площі , уламками сірими вкритій ,
Пручалися Із - під бетону старанно,
Тепер ось тремтять пелюстками на вітрі.
Такі одинокі - пробились де - інде,
Дбайливо посаджені в мирному серпні
Для рідного міста . Тепер вже не зійдуть.
Розбомблена площа - розстріляне серце .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Думки важкі, в рядки ,немов у скали
Складаються базальтові слова...
Птах до гнізда вернувся, і співа
Вже кольору рожевого набрали
Бруньки у яблунь - пелюсткИ тендітні
На волю хочуть , запахом сп'янить,
І суму тінь розвіється на мить,
А в скалах дум важких сади заквітнуть.
Від квіту того будем ждать на осінь
Плодів духмяних в сонячних боках.
До сонця піднімають на гілках
Своє цвітіння ранні абрикоси .
Бо йде весна - не йти вона не може,
Насіння з рук земля прогріта жде,
Обпалена, розбомблена- цвіте,
Й шепоче вітер - поможи нам Боже ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки , тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси
Як сльози -
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Ти для Любові ,Віри і Надії,
Для Перемоги світлої Воскрес !
Христос Воскрес! - над куполами лине.
І хоч на серці сум - Христос Воскрес!
Ми віримо - воскресне й Україна! -
...Возноситься молитва до небес .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022
Знов сиренами ніч на шматки передерта ,
Проливається ранок вологою синню,
Краплі - сльози у шибку застукали вперто,
І по новій - тривоги стоїть голосіння.
Сірі сни- як відривки забутої книги,
Заплелися клубком, так, що і не згадати...
День гряде із боями. Помолимся тихо
За людей у підвалах , в окопах солдатів...
...
Боже Правий , Спаси , Сохрани і Помилуй !
Ти Воскрес ради віри , надії й любові!
Борони нас усіх від ворожої сили!
Ми з Тобою у серці ступаєм до бою.
Захисти від вогню і від вбивчої кулі,
Зарубцюй усі рани в душі і на тілі,
Не залиш наші мрії в щасливім минулім,
Та підтримай сьогодні у праведнім ділі.
...
Місто руки до неба -церков куполами ,
І вже вкотре за ранок лунає тривога ,
А пліч- о - пліч з бійцями в строю- капелани ,
І з Тобою нам , Господи - до Перемоги !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Маріуполь- ти біль наш і рана,
Прийде ранок - заплаче росою,
Прийде вечір - заплаче туманом,
Прийде ніч - і попадають зорі.
Цвіт, як плач , облітатиме з саду,
Буде грозами плакати літо,
Свічка воском заплаче , а правду
Ще в руїнах - підвалах зарито.
Ну а потім вже осінь заплаче,
Заридає , застогне , затужить .
Чи таке ще у світі хто бачив -
Тисячами злітаючі душі
В небо - лЕбедями й голубкАми...
Десь надії ще вогник жеврІ́є...
І світитимуть зорі віками
В Маріуполі - місті Марії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Мабуть, солодке вим'я в сатани
Що виросло на ньому покоління.
Тепер же - хоч молися, хоч кляни,
Все треба виривати із корінням.
Я знаю, Боже , так казати гріх!
Та слів хороших тут уже замало-
Хай зсохнеться горлянка в них усіх,
Хто сатанинське вим'я це смоктали.
З дитинства сунули у рота- їж бери!
Бо годувати нічим було більше.
Наївся - озвірів. Тепер помри.
(Я каюсь , Боже, що це вже за вІрші..)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Складаю пазли з слів . А ще - молюсь-
Лікую душу, що сьогодні в ранах,
В ній місце є для болю і жалЮ.
А ще радію, як приходить ранок .
Хвостаті ждуть сніданку . Ось сидять
І нетерпляче смикають носами.
Мій дім і я - то певно , їх життя.
ПтахИ весну міксують голосами,
Немає інших звуків, тільки спів,
І кігтики шкребуться з нетерпінням.
...
Складаю пазли з почуттів і слів,
Я в землю цю давно вросла корінням.
А ти мені сюди війну приніс,
Скидаєш бомби і заводиш танки.
...
Так м'яко тикає в долоню мокрий ніс-
Мої хвостаті мовчки ждуть сніданку ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Це абсолютне зло повинно щезнуть!
Не може бути в світі скільки зла .
І вже для України - справа честі-
Від зерен відділити плевела.
Тому із нами Бог. І Божа Мати
Накинула на Київ омофор ,
Щоби руками нашого солдата
Спинить назАвжди путінський терор.
Ціна велика - смерті і руїни,
І де проходить наших бід межа?
Та новою постане Україна ,
Підніметься на нОвих рубежах.
Колоссям житнім буде поле влито,
Гудітимуть заводи і порти!
..
Сирена прогула. Шепчу молитву:
Дай Боже після всього - доброти,
Дай серцю сили, щоб віттало знову,
Щоб в небі чистім бачити зірки,
І в подарунок - гілочку бузкову
Із рідної дитячої руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
Тривожними шматками - ночі плин,
Тремтить світанок у блакитній рані ,
Рахуєм дні криваві на екрані
В чергову порцію вслухАємось новин :
Змели нашестя орківських колон!
Радієм , Боже ! Як же не радіти ?
Допоки плачуть у підвалах діти
За смерть ворожу б'єм тобі поклон.
Так, непорушний Заповідей зміст .
Так, вище всього - то любов до брата,
Та ти благослови нас покарати
Того, хто робить згарище із міст,
Хто тисячами сиротить дітей ,
Хто трОщить нас , калічить і ламає-
І краплі жАлю в нас до них немає!
Не ждали , Боже, ми таких гостей.
Вбивати будем їх без каяття!
Прости, прости за злість , нас , Боже Правий!
Бо бій іде - жорстокий і кривавий ,
А нам боротись за своє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Ми стали жорсткіші , і навіть лютіші,
Змінила війна нас , так , мабуть , бува.
І якось кохання не проситься в вІрші,
Хоча й соловейко у вербах співа.
Сплились у рядках сум і біль , і залиті
Слова наші злістю - нас не зупинить,
Бо смерть ворогам!
І лунає молитва,
І руки до Бога - Спаси й Сохрани!
Ми молимось , Боже! Та ,бачиш , ми вперті -
Кудись уже дівся і відчай і страх-
Не знищити ворога, значить померти
Самому , без крові його на руках.
Тому і втішаємось - скільки убито,
Підбито, затоплено, знищено... Стій!
До Божої Матері - чуєш? - молитва
Лунає по всій Україні Святій.
Ми стали сурові, похмуріші стали.
Нам боляче в'їлось підступне жалО,
Та взнали про себе - що зроблені з сталі,
І лиш перед Богом склоняєм чоло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Б'є вітром у вікно- чи дощ, чи сльози ?
І небо хмуре в шибку заглядає.
Птах у саду - співає , чи голосить?
Чи грім , чи гул війни - доносить з далі?
Чи може сон усе це - й зникне з ніччю?
І лютий сонце розіллє надворі...
То лиш приснився - біль і страх і відчай,
Війни немає, і немає горя .
Ми всі щасливі у весняних планах,
Ранкова кава, і усе ,як звично,
Вечірня мелодрама на екранах,
І знову- ранок , і пурха синичка.
Що це не сон - не віриться і досі .
Що це війна, а не відлуння грому.
Чи то співає птаха ,чи голосить -
Про те , що бачила , вертаючись додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2022
Вірим,скоро в тиші ти проснешся рано,
І травневим вітром зідме дим з руїн.
Будем будувати - лікувати рани,
Злитемось до тебе сотнями роїв
Щоби розібрати всі твої завали
Потім відспівати дочок і синів,
Хто уже не пройде по нових кварталах
Назавжди лишившись жертвою війні.
Будем плакать гірко, будем довго плакать,
З болем вириватись буде плач з грудей,
Та насадим квітів - в нашу вічну пам'ять
Про твоїх невинно згублених дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Крик в горлі занімів, обпікши груди,
І збилися усі слова в комок.
Ви- звірі , ви - кати , та ви ж не люди!
Від скоєного вами світ замовк
На мить , у розпачі , щоб через мить зірваться
У гніві праведнім . Щоб мстить за смерть , за плач.
За скоєне ти з раші ждав овацій ?
Палач!
Крик в горлі занімів .Скипівся в болі .
Нема часу ні плакать ні кричать.
Життя відірвані від миру і любові
Обірвані. Обпалені. Лежать.
А жінка - мати, берегиня роду ,
Кричала в телефон - " Ти всіх мочи! "
Тепер про сутність "руського народу"
Мовчи!
Тепер ти жди розплати і відплати
І слухай , як тебе змикає страх!
А як тебе ростила твоя мати?
І на чиїх іще ця кров руках?
Крик в горлі занімів. Осколком в'ївся.
Дивись - весь світ постав із краю в край.
У гніві Україна ,кате , бійся!
Тікай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022
Пташиний мікс звенить по гаю,
З туману сонце вирина,
Шпаки на всі лади співають -
Прийшла весна!
Між співом тим сирена дико
Відлунням котиться з війни,
Ти , вітре, по окопах тихо
Теплом війни.
Торкнися поцілунком рідних,
За плечі ніжно обійми-
Нескорених, хоробрих , гідних!
Закрий крильми
Святої нашої любові
Від куль , вогню і хижих рук.
Та хай змететься з поля бою
Ворожий крук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022
Рідна земле моя, я сную над тобою молитву -
День у день відбиває на ликах Пречистих свіча.
Поверх поту солоного знову ти кров'ю полита,
І затягує дим ясну синь у дніпровських очах.
Рідне земле моя , твоє тіло від вибухів рветься
Так, що в самому чорному сні хто побачить не міг,
І заходиться болем в мільйони помножене серце,
Та звитяга синів твоїх- непробивний оберіг.
Нам за плачем дитячим нечутно пташиного співу.
А як ждали весни! Хто ж міг думать про сірий підвал?
Душі сповнились вщент прадідівським палаючим гнівом,
Бо затьмарив весну цих скажених шакалів оскал.
Рідна земле, вже вкотре омита синівською кров'ю,
Ти у себе , святу, приймеш смрад і своїх ворогів,
І оновишся знову , у сонці , в красі і любові,
В чистій сині Дніпра, зі щасливих своїх берегів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2022
То в крижинку замерзає
На холоднім вітряку ,
То румяним караваєм
В голубому рушнику
Диха жаром - хліб та сіль вам!-
Розціловує лоби
Сонце квітня - непостійне.
...
Облюбовані стовпи-
Тут вороняча родина
Засідає допізна,
Всі кричать одну новИну-
Вже до нас прийшла весна!
А в сороки - фрак по моді,
Галки чемно. - про своє.
...
Ночі в квітні ще холодні,
Зате ранок виграє!
Хмари білі , диво - здоба,
Із найкращої муки!
Вишні чорні , ніби вдови,
Скоро одягнуть хустки
Наречених . Загуло вже
В сонних вуликах. А тут
Так на сотні сонець схожі
Скрізь кульбаби зацвітуть.
...
Зрізаний пластами плугом
Ще підмерзлий поля край ,
І поважно ходять кругом
Там ворони. Піддавай
Лиш своїм управним дзьобом
Найсмачніші черв'яки
Оглядаючи при цьому
Пильним оком всі комки.
...
Де - не - де від снігу косми
По лісах та по ярках ,
І гойдають вітер сосни
На смарагдових руках.
Погойдали, погойдали ,
Та й підкинули:
- Лети!
...
Сум зійшов , як води талі
І прийшла пора - цвісти!
( Текст оригіналу див. в коментарях внизу)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2022
Пожелтевшие листы тетради старой :
Где живёт все то , что не сбылось,
Лишь открыла- вырвались отарой
Мысли и мечты. А сколько слез
До сих пор следами на страницах.
Прошлого не отлистать назад,
Лишь ошибок горьких вереницы
Тенями в бессоннице скользят.
И вопросов сколько без ответа
Брызгает из этих мелких строк-
Как водой солёной из бювета -
На слезах замешанный упрек:
Очень много в жизни не успела,
Хоть могла же , знаю , что могла! --
Желтыми листками шелестела
Старая тетрадка из стола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940944
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2022
Дня прожитого закінчилась вистава,
Сонце впало в сосни нагорі,
Потягнулась вслід йому заграва ,
Захід, ніби спалах , відгорів.
Лиш жовтіє смуга понад лісом
Зеленню відсвічує з сосни,
А над нею - темних хмар завіса,
Ніби коней чорних табуни.
Шовку синього розмотує сувої
Вечір , що впирається до хмар,
Під якими плямою сумною
Догорає заходу ліхтар.
Місяць - ніби меду грудка жовта,
Відірвались зоряні крихтИ ,
Та й порозсипалися по шовку,
Так, що і до ранку не згребти.
Вітер стих, і пахне берег талий,
До води вербовий кущ припав,
Лютий ніби , а весна настала-
Лебеді вертаються на став-
Хвиля легкі тіні розплескала-
Шурхіт шовку тишу розірвав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Як закоханість - давнє, і так як любов - завше нове :
Мов картковий будинок під ранок наш храм упаде,
Ох цей болісний сором за мовлене звечора слово!
Сумно ранок іде!
Затонула в зорі ніби місяць блакитна трірема,
Як прощалась із нею , хай краще не пише стило!
Бо зчорнілою пусткою - ранком наш сад із Єдему.
Все , як пристрасть , було!
Лише ніч посилає душі всі послання щасливі,
І тому все нічне , ніби книгу свою - бережи,
А проснувшись. - мовчи , й шепотіти не можна про диво,
Диву з ранком- не жить!
Бо палка маячня , що так сяє в рожевому світлі
Буде зранку смішною, безглуздою , просто - нічим!
Буде зранку мудрець , чи учений ,чи може - політик.
А поет - то вночі .
Я вночі лиш живу, і могла як віддати , не знаю -
На поталу січневому дню - кращий вечір сповна,
То лиш ранку вина, вслід минулому тяжко зітхаю,
То лиш ранку вина!
(Текст оригіналу див. в коментарях внизу)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
Силуэт у окна , и мне утро на сказку похоже,
Я безумно люблю даже запах твоих сигарет,
Ты уходишь сейчас , , потому что остаться не можешь,
Ночь ,как миг , коротка , пролила за собою рассвет.
Время быстро летит, и никак не поставит нам точку,
Где разлука с тобою мне будет годами горчить,
А сейчас говорю , обнимая - спасибо за дочку,
Самый ценный подарок , который могла получить.
Хмурит брови, как ты , даже взгляд твой зелёный и важный,
Мне бы крылья , что б я могла ими кроватку накрыть,
Силуэт у окна , знаю, может исчезнуть однажды,
Но спасибо родной , что позволил себе полюбить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940385
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.02.2022
Ти мене не любиш , не жалієш.
Чим не гарний я в твоїх очах?
Мимо погляд , хоча чую - млієш,
Руки затремтіли на плечах.
Молодим хизуєшся оскалом,
Та від мене ти не жди зізнань ,
А скажи мені - скількох ласкала,
Скільки пам'ятаєш губ, зітхань?
Знаю, що вони пройшли , як тіні
І вогонь твій їх не обіймав,
Багатьом сідала на коліна,
А сьогодні я тебе тримав.
І нехай ти опускаєш очі
Витягши когось із забуття,
Я і сам тебе не дуже хочу
Тонучи в колишніх почуттях.
Жар миттєвий не назвеш любов'ю-
Пристрасті бездумної політ.
Як зустрілись зовсім випадково,
Так і посміхнусь тобі у слід.
Ти ж підеш свій час безцільно мірять,
В сірих днях шукати кольорів ,
Не цілуй лиш тих , хто все ще вірить,
Не мани лиш тих , хто не згорів.
І коли ти з іншим в тихий вечір
Пройдеш , про любов торохтячи,
Може , я помічу тебе першим,
Й зовсім не схвилююся нічим.
І ледь повернувши в бік мій плечі,
Й опустивши очі чемно вниз
Скажеш ввічливо мені ти "Добрий вечір"
Відповім я "Добрий вечір, місс!"
І ніщо душі не потривожить,
Не обірветься вона, не затремтить,
Хто любив , вже той любить не зможе,
Хто згорів , того вже не спалить.
( Текст оригіналу див. внизу в коментарях)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Солнце выше и небо выше
А от снега нет и следа
Верещат воробьи под крышей -
Не поделят никак гнезда.
Ветер южный повеет кротко-
Нежный ,как поцелуй в уста,
И качаются песней ноты-
Птичья стая на проводах.
Засияет зеленым глазом
Прошлогодней травы лужок -
Кое - где от мороза стразы,
Да сухой пожелтел стежок -
В остальном же - как только сшито
Платье новое - одевай!
А впридачу - кусты самшита
Солнцем зАлиты - просто май !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939973
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2022
Мы сидим у окна ранним утром за чашечкой кофе,
А февраль во дворе растерял белоснежный наряд .
Улыбаюсь я шуткам - весёлым , но жестким и колким,
И над городом пестрые наглые птицы парят.
За горячими спорами чашки совсем приостыли,
В пух и прах ты разносишь стихи, мои , как и всегда,
Просто нам и легко , и беседа нас не утомила,
Пьем мы кофе вдвоем, только в разных , увы , городах.
А сегодня у нас одинакова даже погода,
И реки нашей берег февральским туманом обвит,
Вот несмело блеснул на стекле первый лучик восхода,
И наушников змейка все в чашку попасть норовит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939767
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2022
Який твій погляд? Що зелений - знаю,
Ці дивні очі. - відео напроти.
Та що він в глибині своїй ховає?
Які відтінки радості , скорботи,
Як світиться в очах натхнення , подив,
Наскільки теплі і м'які долоні,
Тверда рука , а ще твій запах , подих,
Які на дотик вилиці і скроні,
Як губи можуть доторкнутись тіла,
І шепіт , що не зловлять мікрофони ...
Та як би бути поруч не хотіла
Ніяк нам не прокласти міст понтонний
У морі мегабайт , що поміж нами,
Цю відстань нам ніяк ще не збороти,
І поруч ми лиш мріями і снами,
Та ще з екрану - поглядом напроти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
Зачастили дощі , і щоночі вірші зачастили;
В незачинені двері спішать один- одному вслід...
Чи холодною краплею скроню пробило на виліт,
А чи руки свої я обдерла до крові об лід -
Я ніяк не збагну , тільки стало пекти до ознобу,
Той , хто мався зігріти , до мене чомусь не спішить,
Став подібний до німбу в волоссі закріплений обід,
Я б забула про всіх , але знов зачастили вірші...
Я б забула про все , та дощі , як срібляста запона
Перекрили шляхи , перебили встановлений час,
Врешті , все те було- німб , і вогкості сірої повно,
Довга ніч , і вірші , і ключі , що губились не раз -
Я живу , але так , ніби хтось випробовує міцність,
Натягнувши пружину життя до кінця , до ривка,
До відмітки , що видна ледь , та за якою вже вічність,
Щоб пружина залишилась цілою , і щоб рука
Не зривала смолистий сургуч запечатаних вікон.
Той , хто мавсь обійняти , до мене чомусь не спішить.
Втім , усе , як завжди - темно , сіро і так непривітно,
А в придачу - вночі зачастили дощі і вірші.
(Оригінал твору див. в коментарях)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
На что зима , твой мокрый снег похож?
Так бабочки, попавшие под дождь
Кружат немного , но все больше вниз,
Их лёгкий взмах крыла совсем провис,
Надежды нет подняться на ветру,
Взмахнуть ещё раз - непосильный труд,
И все летят, летят на мокрый след
Коснутся лишь земли - и там их нет,
Те крылья вмиг становятся водой.
Мороз дрожит растаявшей слюдой-
Он будто след измятого крыла -
Где бабочка живая замерла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939581
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.02.2022
Больна я просто вирусом - стихом
Теперь вот каждый день стучатся строки.
Забот полно, а я сижу тишком
И лью на чистый лист свои пороки.
А стих ли это , или просто звон
Разлитый меж словами сладко - томно ?
..
Ведь за стихи поэтов гнали вон,
И был во все века поэт бездомным,
Сжигал поэтов хмель и блуд и яд,
Срывало ветром с плеч благие свиты,
Кому то памятники , может , и стоят,
А сколько их ушло , совсем забытых.
Так Издавна велось -что стих - то срез
Души живой , и чем больней , тем краше,
Спокон веков - где кровь , там интерес-
Как Рим был пьян наследниками Красса! *
..
Ну ты скажи ,зачем же болью жить
Чтоб лишь пронять кого - то парой строчек,
Точить что день потерями ножи.
И сколько надо для стихов заточек?
Ты скажешь мне , что просто не дано,
Твердишь опять - добавь немного боли.
Я лучше буду боль смотреть в кино,
Но не натру кровавые мозоли.
..
И будем спорить мы с тобой, доколе
Не станет нам обоим все равно ...
* Гладиаторские бои в Древнем Риме
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939473
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.02.2022
Старий колгоспний сад пиляли швидко:
Гуло зо два десятки гострих пил,
Коріння яблунь витягли до нитки-
Тягли ж бо його сотні кінських сил.
А сад же цвів ! Котився травень лунко,
Сміявся сонцем, бджолами гудів,
І ніс за вітром смак гіркого трунку
Із цвіту й соку спиляних рядів.
Пташиний плач стояв , мабуть , в повітрі -
Не чуть було за гулом. Обірвав
Ті пИли вечір, і в нічній палітрі
Лиш сумно соловейко заспівав.
Та зранку знов було над чим тужити-
Ці сніжні кучугури - то гілля
Ще повне соку свіжого лежить там
Цвіт не осипався , і навіть не зів'яв.
На нього звично позлітались бджоли
Спішать , бо і нектар там і пилок,
Ось щиглик оглядається довкола,
Там зяблик щось шукає між гілок.
А в небі над усім цим - птАхи роєм
В пташиній паніці летять туди - сюди -
Свій дім не взнати у новІм покрОї
Нежданої , незваної біди.
Поплакали , та й далі із журбою
Шукать собі місця для гнізд нових.
А цвіт засох , посипався охрою,
І так , вмираючи, повільно сад затих.
Життя продовжується - сонях зацвітає
На місці яблунь . Вулики звезли.
Колише вітер поле золотаве.
Але чому ж немає там бджоли?
Чи то земля і досі стогне болем -
Мовляв, зажди , тут вчора смерть була .
Та сумно якось біля того поля
І не летить на ті місця бджола...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Вітер гойдалку весняну розгойдав:
лютий шубу свою березню віддав-
тиснуть плечі й закороткий вже рукав,
сніг карманами розкис , повитікав!
Вгору! - сосен розгойдалося гілля!
А ворона себе гордо виставля-
все пір'їнку до пір'їнки виклада,
був нелегкий в неї бій біля гнізда!
Вниз! - і краплі поспішають до землі,
щоб водою її вдосталь напоїть.
..
Вгору! - птахи розлітаються в садку
..
Хтось розбив дзеркальне плесо на ставку -
і тріщало по окрузі і гуло,
розлетілась новина на все село -
і біжать туди струмки з усіх сторін.
..
Вниз! - штанини підтягнувши до колін
сонцю виставить опудало щоку,
хоч солом'яне, а також на чеку-
бо не хоче проморгати дивину-
навкруги усе так схоже на весну!
..
Призьба дому із - під снігу вигляда,
а із даху густо капає вода,
стрепенеться із порога по димар
скине долу снігу мокрого тягар !
Дім під сонечком засяяв , звеселів,
сонце блискітками бавиться на склі,
вікна жмуряться фіранками повік,
загадково до дверей скрипить поріг .
..
Березневий сад - то гойдалок гілля
і співають один - одному здаля
два закоханих у кішечку коти-
хто гучніше, тому ближче до мети.
..
Вгору! - небо близько - близько - доторкнись !
Серце гупає від захвату ! -
Униз !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Пройшовся синім сум в блакитній висі
Де захід сонця миттю відгорів,
І на сосні високій , як на списі
Тонким окрайцем місяць заяскрів.
Примовк холодний вітер, ледве диха,
За обрій круглі хмари попливли,
Привітний прИлісок сосновий - здався диким
І чорним вІдбитком застиглої скали.
І ліхтарі не люблять цих окраїн -
Що третій , може , тільки й засвітив,
Але чомусь так тускло і так тьмяно-
Ще більше стало суму й темноти.
..
Така ця довга ніч - ніяк не спиться,
І день мені на поміч не спішить,
Чи задуми розкласти по полицях-
Що зовсім викинуть , що ,може перешить,
І зрозуміть , що пізно , а що рано,
Про що уже й забуть пора давно.
..
Із дня вчорашнього замість води , в стакані
Не випите , як сум , сухе вино.
А місяць ось заплив уже в кімнату,
Встромився краєм в раму у вікні,
І світить мені тихо й винувато
В думки , хоч ні про що , але сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022
Ты мой февраль - любимый месяц
Со всех двенадцати в году -
Хрусталь сосульками развесил,
Запел рябинником в саду .
Ночным нешуточным морозом
Вспугнул, но утром подустал -
Лишь солнце ввысь - капелью слезы,
И звонко сыпется хрусталь.
Слышна кошачья перекличка,
Хоть только - только виден март,
А махаонами синички
Порхают , украшая сад.
И слышится дзинь - дзинь повсюду,
Ну где их столько набралось!
..
Февраль, тебя любить я буду,
Хоть не жалел моих волос -
И снег твой , знаю я , нечаян
В моей каштановой копне,
Но не сойти ему плечами
Водою талой по весне...
А с детства мне зима - награда
Не потому ли , что ещё
В февральских белых снегопадах
Веду прожИтых лет отсчёт.
И каждый год ценю мгновенья
Когда под утренний мороз -
Волна горячих поздравлений,
А к ним ещё - охапка роз!
Всегда цветут весна и лето-
Ковром расписана земля,
А для меня - как луч рассвета-
Бутоны в сердце февраля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938976
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2022
Підкравшись несподівано, мій сніг
не відає, що десь дощем осіннім
біжать краплини на твоїм вікні
стікають вниз;
тутешнє передзим'я
не знають клени в погляді твоїм,
лафіт розливши в зелень під балконом;
..
а я тут виглядаю снігурів,
зима ще не лютує в завіконні,
ще трохи тішать залишки нулів ,
та вже куди неглянь- сніги довкола,
бал осені короткий відшумів,
і тягнеться за димом дзвін ранковий;
у тебе ж ще барвіє густо лист-
охрою і латунню все залито ,
як ліхтарі , дерева зайнялись,
чарує осінь..;
..
мій колючий вітер
синичок поздимає з вишняку,
сорока прилетить, огляне косо
то голе гілля в сірому садку ,
а то кота , що хижо вперся носом
у тепле скло, та вже її дивись,
і слід пропав , а простирадло з шумом
за вітром , наче птаха , рветься ввись,
мені б за ним в твої осінні думи..;
не знає сніг мій , що в цю саму мить
твій дощ шарлах осінній змить не в силі.
..
підстав долоні , крапель наловить,
а я в свої ловлю сніжинки білі.
Шарлах - червоні фарби
Лафіт- червоне вино
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Немного будет время для прощенья,
Как для прощанья не было совсем .
Я лишь мелькнула в жизни лёгкой тенью,
Собою зацепивши пару тем...
Последний лист от января слетает,
Февральская подходит суета,
Так странно, что тебя мне не хватает ,
Нежданно так нависла пустота.
Каприз бездумный снегом припорошен,
И каждый стих мой по тебе грустит,
Но ты сказал мне - я тебя не брошу...
И вдруг такой упрямый!
Ну прости .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938751
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2022
Ох ця зима ! Когось зачарувала,
Комусь краси накидала по вінця.
Мені - жбурнула рване покривало-
Під ним рілля, як спина долматинця.
В заплатах ковдра - нічим землю вкрити,
По ній стерні стовбурчиться щетина,
І трав зіпрілих видно всюди мітли,
І зовсім сіра смуга он під тином,
Із зимного - лише мороз та вітер,
Сталеве небо над застиглим лісом.
А вчора обіцяла снігом вкрити,
Спустила зверху снігову завісу,
Метеликами білими крутила,
В які сніжинки злиплись без морозу -
На більше не хватило в неї сили.
Ворона ж тішить сніговим прогнозом.
18.12.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Вечір дихає сумом і ділиться болем...
А бажання тепла - безнадійно томить...
Швидко день промайнув. Фото в чорнім альбомі -
Править спогадів бал. І самотньо стоїть
Непотрібний рояль , де холодного ґлянцю
Не торкалась рука майже тисячу днів...
Штор блідий оксамит гладять погляд і пальці...
А самотність - то звір із котячих - мені
Не зловити її, тож годую з долоні -
Сум свій мілко для неї ночами кришу,
І червоних троянд розтираю бутони
В миску з краплями сліз... А коли придушу?!
Намагалась не раз. І виходило , може,
Білим шовком віршів шепотіла в постіль...
Та лише докоряв її погляд тривожний,
Довго - довго сиділа вона в самоті...
Ревнувала як кішка - притиснувши вуха ,
Не жаліючи пазурів , болем шкребла...
Обіцяла - піде до нової подруги,
Обіцяла - все буде робити зі зла.
Я її пожаліла... Сама ж приручила...
Віддалась на поталу котячих зіниць...
Все спокійно тепер... Все розмірено... Чинно...
Я самотня , як вечір зі мною...
Киць - киць?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Вот видишь , мы с тобой и спели,
Хоть я фальшивлю , ты же слышишь,
С мороза пальцы онемели
И ты в мои ладони дышишь.
А горстку льдиночек - горошин
Что с нашей ссоры, бросим в виски.
Висок , что снегом припорошен
Позволь погладить по - сестрински.
Я все твои заботы помню...
Давай , сыграем вместе скерцо!
..
А под согретою ладонью
Пускай подигрывает сердце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938463
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.01.2022
Белее снега королева!
Блестят глаза и хвост трубой,
Видать, пора уже на лево-
Пришел британский голубой,
Два без породы за углами,
Сиамский вылез на забор,
Сидят, голодными глазами
На кошку пялятся в упор.
Она же, белая ангора ,
В снегу качаясь , вдруг замрёт -
Оценит вмиг зеленым взором
Со всей округи хоровод.
Вот спину выгнула в истоме,
И нежно подгребает снег,
Достойна грация престола,
Вся в предвкушении утех!
Приплода полное лукошко
Уже дошло до добрых рук.
Давай опять по новой , кошка,
Ты знаешь , я твой верный друг...
Мое фото котят
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938436
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.01.2022
Давно твое "дочурочка" умолкло,
Давно закрылись добрые глаза,
А в мыслях у меня осталась полка-
"Вот это надо маме рассказать"
Так много полок - вот багажник знаний ,
Вот шутки - если надо пошутить,
А там табу - лежат секреты , тайны,
Грехи чужой (и не совсем) души.
Так много полок - что- то ново было,
Терялось что- то , и не отыскать,
Но лишь одну я бережно хранила
"Вот это надо маме рассказать" .
Во сне твой образ промелькнет украдкой,
И негой теплой хочется парить,
Тут сразу полка выплывает сладко :
Давай, грузи и будем говорить!
Но больше нет душевных разговоров,
ПрожИтых лет нам не вернуть назад.
А где-то мчит домой девчушка скоро-
Быстрее бы все маме рассказать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938349
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2022
Поміж віршів шукаю я послання,
Здається , навіть , іноді знаходжу.
Ти впертий. Я такою ж бути можу.
Ми стерли вже давно дзвінок останній.
Та хочу думать, що все добре в тебе,
Все добре так , як не було ніколи,
Й осінній спів сумної баркалоли
Тобі уже і задарма не треба.
Чому ж уперто очі в телефоні? -
На сайті автор , точка зеленіє.
Звони ж бо , брате , я прощати вмію,
Ось вірш новий твій грію на долоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Дитинство снігом сипало невпинно ,
Чи то була такою ще малою
Що в ті зрання прокидані стежини
Могла пірнати прямо з головою.
Стежки ті бігли з хати до сараю
До погреба , до курника , до кліток,
І я по них - всіх голосно вітаю -
Курей , кролів і їх пухнастих діток.
Бабуся сердиться - не видно і бумбона,
Де ж я - стежками тільки відголосся,
А снігу і за коміром геть повно,
Бумбон на вусі , мокре вже волосся...
Лишались жить у виритих печерках
Совочки , ляльки , бАнти, рукавички,
Весна знаходила розмочені цукерки,
Пташки клювали печиво з травички.
І досі сни дитинства - між снігами,
Ті сніжні стіни понад головою,
Стежки , що мірялись дитячими ногами.
Якою ж я була тоді малою !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Ця ніч - як давній фото негатив :
Блакить небесну чорна плівка вкрила,
Сховавшись , місяць хмари підсвітив -
Летять на чорнім небі білі крила.
Там , де чорніли скиби із землі
Рябіє тіней біло - сіре диво,
І білий сніг , що втримавсь на гіллІ
Малює контур саду негативом.
А зорі - ніби з іншого життя -
Такі яскраві в чорнім оксамиті,
В морозній чистій висі мерегтять
На небі , що дощами грудня вмите.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Своїми недолугими рядками
Навряд чи я торкнуся до душі,
Де знову сірі по снігах тумани,
Похмурі дні за довгими ночами
А я сиджу , і шкрябаю старанно
Нікому не потрібні ці вірші.
Не чую поряд я твого плеча.
Мені сказав би - це ось не тривожить,
Тут рима де , тут наголос пропав,
А цьому вже ніщо не допоможе-
Ним тільки грубу розтопити можна.
І врешті решт - ось щось на вІрша схоже -
Твоя оцінка, як завжди , скупа,
Та я раділа, як мале дівча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
Попутным ветром твой наполнен парус,
Все дальше он темнеет среди туч,
Отбился от кормы заката луч,
И ветер в спину, и долой усталость -
Тебе лететь, свободой наслаждаясь!
А мне б назад, на берег мой знакомый,
Корявых строчек сломано весло ,
Вот якорь брошу, что б не унесло,
Страх водной дАли сменится истомой-
И буду думать , как доплыть до дома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938116
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2022
Где далёкий лесок над овражком
Меж седыми полями стемнел
Серый сыч , что нахохлился важно
Песню глухо запел, как умел.
Помню эти сычиные песни
Что из сада пугали вночи-
По приметам, бабуле известным
Весть плохую носили сычи.
-Ба , но что говоришь ты , не надо,
От сыча ведь никто не умрет,
Песня та для сычихи награда,
Он в дупле где- то рядом живёт .
То дупло вместе с садом спилилось
Мне сычи не мешали уснуть,
А бабуля тихонько молилась
Не одну ещё встретив весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938050
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2022
Висели долго тучи серой шалью
И вдруг посыпал нежный белый пух,
Завесой снежной заслонило дали
И даже птички замолчали вдруг.
И ветер стих внезапно виновато
Комочки легкие по воздуху парят
На ветки падают- как скрученная вата.
Так сказкой стал опять мой серый сад.
Одел штакетник белых шапок сотню,
Улитками сползающих на бок,
И кошка белая застыла в подворотне
Сама в снегу- как белый колобок.
А снег все гуще хлопья тяжелее
И туча кажется проткнута дымарем
Куда не глянь - везде стена белеет
И сена стог накрыт уже брылем.
Кусты в ряду - ушастые ,как зайцы
И спрятан снегом ели изумруд,
Ногтями красными на белых тонких пальцах
Красуется калина. Белый спрут
Обвил подпорки вместо винограда,
Колодец бабушкин , как под ее платком,
В ведерко , словно в молоко нападал,
И кружка для воды , как снежный ком.
..
Стянуло дальше тучи и завесу.
Лежит на пашне хлопьями зефир.
Открылась даль. - и над еловым лесом
Вдруг тонким слоем засинел сапфир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937920
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2022
Мені тебе не зрозуміть- нізащо
Ще звечора ось вудочки дістав
В багажник зранку- бур, фанерний ящик
Сусіда поруч- й на зимовий став!
А без мотора ж та залізна штука
Та й луночка потрібна не одна -
І стомишся ти лід свердлить і стукать
Щоб хоч рибинку виманить із дна.
Сидиш над тими дірочками тихо,
Як добре, що короткий зимний день,
ШарфА собі вже інеєм надихав
Але з- під льоду риба - нітелень.
Та не дарма чекає кицька зрання-
Для неї є там в ящику карась.
Я ж буду слухать ,що було клювання
І певно, короп не один зірвавсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022
Метлою рыжей - выброшена ёлка,
Ненужный хлам, что был кусочком леса,
Под ней ковром - опавшие иголки,
Остаток дождика серебряной завесой
Дрожит под ветром, грусти тень наводит,
Остались праздники на мегабайтах фото,
В опавшей хвое птички хороводят.
И вся уже доделана работа -
Игрушки тихо спят в своей коробке,
Бокалы в ряд устроены на полке.
Лежит, под ветром вздрагивая робко
Кусочек леса , отслуживший ёлкой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937376
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2022
Раздуло ветром все надежды
И не горит уже как прежде
Мой взгляд.
А ветер снегом - как шрапнелью
И ветки сломаны у ели-
Лежат.
Стучит в окно, гремит по крыше
Порой покажется, что тише-
Молчит.
Но с новой силой завывает,
Все, что осталось, раздувает
В ночи.
А время лентой размоталось
И не собрать уже усталость
В кулак.
Болят виски , клубками мысли-
Хотелось много, но не вышло.
Вот так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937356
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2022
В тени задумчивого сада
В тени задумчивого сада,
Где по обрыву, над рекой,
Ползет зеленая ограда
Кустов акации густой,
Где так жасмин благоухает,
Где ива плачет над водой,—
В прозрачных сумерках мелькает
Твой образ стройный и живой.
Кто ты, шалунья,— я не знаю,
Но милым песням на реке
Я часто издали внимаю
В моем убогом челноке.
Они звенят, звенят и льются
То с детской верой, то с тоской,
И звонким эхом раздаются
За неподвижною рекой.
Но чуть меня ты замечаешь
В густых прибрежных камышах,
Ты вдруг лукаво замолкаешь
И робко прячешься в кустах;
И я, в глуши сосед случайный
И твой случайный враг и друг,
Люблю следить с отрадой тайной
Твой полный грации испуг.
Не долог он: пройдет мгновенье —
И вновь из зелени густой
Твое серебряное пенье
Летит и тонет за рекой
Мелькнет кудрявая головка,
Блеснет лукавый, гордый взор —
И всё поет, поет плутовка,
И песням вторит синий бор.
Стемнело... Зарево заката
Слилось с лазурью голубой,
Туманной дымкой даль объята,
Поднялся месяц над рекой;
Кустов немые очертанья
Стоят как будто в серебре,—
Прощай, — до нового свиданья
И новых песен на заре!..
Семен Надсон, 22 июня 1879
Де в тінях сад на казку схожий ,
І берег до води крутий
Акацій щільна огорожа
Сплела гіллЯм намет густий,
Де так жасмином все пахтить,
Де лист верба в воді полоще
Живий твій образ миготить
Й тендітністю полонить очі .
Хто ти , пустунка, я не знаю
Твої над річкою пісні
я часто слухать припливаю
В моєму вбогому човні.
Вони дзвенять,дзвенять і линуть-
То в них наївність, то туга
Відлуння ллється без упину
По надвечірніх берегах.
Та ледь мене ти помічаєш
У прибережній осоці
Лукаво зразу замовкаєш
Сховавши посмішку в руці .
Сусід глуші, я втіху маю
Побуть отут з тобою вдвох.
І ось таємно споглядаю
Граційний твій переполох.
Та через мить ти знов грайлива
І знов несеться срібний спів
Й луною котиться те диво
Поміж зелених берегів.
Співа,співа пустунка дзвінко,
Лукавий погляд - до води,
Майне між зеленню голівка
І вторять пісні тій сади.
Стемніло. В небосхил багряний
Злилася неба синя вись.
І місяць вийшов із туману -
У води темні задививсь.
Над берегом кущі срібляться,
Включає ніч зірок вогні,
Затихла пісня між акацій-
Я завтра ждатиму в човні!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Вільний переклад Л.Сашиної. "Время яблок "
..
перестиглої ягоди димчасті кисті-
бродить в чорній смородині сусло із соку;
павутинною ниткою - ніжно- іскристо
перев'язане гілля,- із яблунь високих
вперемішку із листям плоди недолугі
облітають з гілОк як незАвидна ноша,
і подерши боки в трави падають глухо-
знАйдуть, може?
..
ось листочком заклеєно слід плодожерки,
бік сучком розпороло і тріщенок кільця:
біля аґрусу - три, два - на кущику зверху
а одне ,як на списі, на зламаній гілці,
кожне яблуко десь у своєму куточку-
соком бродять і запахом винним дурманять;
на землі - барабан, і щодня і щоночі,-
барабанять...
..
пахнуть яблуком губи, волосся, ключиці;
заворожує ніч , на хмарині неспішно
срібний місяць пливе, і по краплі сочиться
поміж гілля до саду ;
травинкою ніжно
мою шию торкнеш - так метелик торкає
ледве- ледве крилом і злітає до неба;
я з тобою і ім'я своє забуваю :
може , Єва?
(Оригінал див. внизу в коментарях).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Кто на твоем плече сегодня спал?
Уйдут за дверь герои этой пьесы
И с чашкой в лёд холодного эспрессо
Вздохнешь , поняв - наверное устал.
Свободы вволю знавшая душа
Найти не сможет нужные ответы
И всех своих прожитых пьес либретто
Начнёшь листать до ночи не спеша.
А к ночи вот опять на сцене бал
И бабочка веселая порхает,
Не знает ли , как время быстро тает -
Булавкой будет ей, родной , финал.
Ты сам себе писатель и актер ,
Под занавес комедии иль драмы
Поймёшь одно, - финал не за горами,
Чтоб броситься в последний свой костер.
В глазах ещё достаточно огня ,
Но старость рядом - в это ты не веришь...
Настанет миг , и вспомнишь о потере,
Что так была похожа на меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936820
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2022
Сувои крутит снег у фонарей
Возврат зимы предвиден и понятен,
Скребется кошка в дверь, куда теплей,
И по траве все больше белых пятен.
ПашнЯ тверда, как колотый гранит,
Завеса снега синяя от ночи,
Замёрзшей веткой яблоня звенит,
И сыч о чем то за леском хохочет.
Морозный воздух пахнет январем,
За ветром след- как пена от прибоя ,
Бетонное пятно под фонарем
В минуту стало нежно голубое.
Немного опоздал январь седой,
Кого винить, кругом одно застолье,
Вот закрутил с метелью молодой
И потерялся в северном раздолье.
Ночь посветлела, синью потекла,
И небо опустилось мягкой ватой,
А вкусный дым притихшего села
Струится тропками от хаты и до хаты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936704
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.01.2022
Я по Вашим стихам каждый раз как по лезвию пальцем,
Боль из них- родником, но отнюдь не прохладной воды.
Между слов растяну состраданье свое как на пяльцах,
В нарисованной Вами картине распятой беды.
Успокою себя - это лишь поэтический образ
Море хоть и штормит,Ваша лодка цела и крепка,
В ней достаток всего, есть к тому же и карты и компас,
Постарайтесь доплыть , чтоб унЯлась на сердце тоска.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936606
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2022
Зимовий сад мій- зранку ніби книга
Хоч снігу мало, знов плюси й нулі
Пройдусь по ньому як та кицька,тихо
Читаючи послання по землі.
Побитий сніг- як давня перфокарта -
Шматочки льоду падали з гілля,
По ній для мене - горобині жарти
Дрібненькі, не побачиш іздаля.
Тут зранку натоптала лапи - мітли
Стара ворона, он сліди від крил
Пробіглась мишка майже непомітно,
І дятел геть корою натрусив.
Сніг ледве заховав трави щетину,
В ній сумно впали залишки від гнізд.
Й горять яскраві краплі від калини -
Там на кущі поснідав зранку дрізд.
Спить сад, спокійно тихо вітром диха
Гілля хоч голе , та життям бринить,
Люблю читать його ранкову книгу
Між сонними деревами бродить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022
Село захурделИло і без снігу-
То чиїсь гості стріли Рік Новий-
Салюти відгреміли в темних вікнах,
І знов Сірко спокійні бачить сни.
Все як завжди- парує ранок супом,
І кісточка впаде туди бува ,
По ґанку дід ґалошами постука
Й собаче серце з радості співа.
Так і живуть, удвох весни чекають,
Дід в хату - дрова, трохи, бо катма,
Сірко в старім кожусі пилом чхає,
Старі обоє, сиві як зима.
Тепла діждУться - буде веселіше,
Підбавиться роботи навесні-
В саду, де коси опустили вишні
Затихло кілька вуликів у сні.
Дід ходить, стука, прикладає вухо
- Сірку, ти чуєш , дихають, живі!
Сірко хвостом махає, діда слуха.
Сад цьогоріч в некошеній траві,
Все менше сил у бджоляра старого,
Лише ті вулики тримають за життя.
Й не медом цінні вже вони для нього-
Усе що мав пішло у забуття,
Племінники - давно в далекім краї,
Чи й згадують? У кожного своє.
Удвох з Сірком , і хлопотів хватає-
Між вуликами цілий рік снує.
Бджолині сім'ї - то ж йому як діти ,
Життя пройшло, бджолою відгуло.
Прикласти вухо, слухати й радіти-
Знов меду буде на усе село!
Бо в тім селі- що вуликів, що хаток,
А з кожним роком меншає і тих .
Й Сірку задача - лисів відганяти
Допоки гул бджолиний не затих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
Два деревца печальных
Касаются плечами
Воробушек случайный
Меж веток тихо сел.
Немного покачался
Как листик оторвался
И закружившись вальсом
Под крышу улетел.
Ты что хотел сказать мне?
Тебе теплее платье
Иль сшить тебе на вате
Шикарное пальто?
Давай окно открою
Здесь теплая неволя
Но хоть в холодном поле
Свободен ты зато .
...
Два деревця маленьких
Хитаються тихенько
Горобчик тут сіренький
Між гілочок присів,
Хвилинку погойдався
Листочком відірвався
І закрутився вальсом-
Під дах мій полетів.
Ти що хотів сказати-
Тобі носки зв'язати
А чи з пухкої вати
Пальто тобі пошить?
Давай лети до хати
По кліточці пурхАти.
Чи будеш замерзати
Але на волі жить .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936295
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2022
Все ненужное брошу в утиль-
Ты шутил, всюду твой реквизит.
И свечи зачадивший фитиль
Вопросительным знаком лежит.
Веселили и заяц и гном
Только в чем же твоя ипостась?
Скатерть зАлита красным вином-
Там нечаянно грусть разлилась.
Ты шутил. Посмеяться б до слез ,
За окном плакал звёздами дождь.
И закончившись, праздник принес
Одиночества зыбкую дрожь.
Догорая, вздыхала свеча
В отражении мятой фольги,
А под утро- заваренный чай
Был допит, и затихли шаги.
Вопрошает холодный фитиль-
В чем предчувствие новых потерь-
Просто ты в этот раз уходил
И прокралась тоска через дверь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936020
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.01.2022
Проснувсь метелик у вікні
наглУхо замкненому- дивно
побачить тут весняну днину
і непричетним буть весні;
засохла горобини кисть
І валиком пилИться вата,
а де ж метелику літати?
зі склом в нерівному зійтись
він б'ється знов- перемісив
пилок з минулорічним пилом,
тріпоче, не жаліє крила -
на волю із останніх сил;
..
бузкове розцвіло шатро.
і вітром запахи змішало,
гірчинку з терну принесло ,
акацій жовтих опахала
лимонниць струшують,- і рух
весни продуманий, вагомий,
майбутнє забиває дух,
все непрожите, невідоме
що тільки збудеться бодай,
чий слід неясний, непримітний ;
..
й топОлі стали з краю в край,
й кущі бузку чарують світлом
в вечірнім плетеві стежин,
де й подих вітру тихий, чинний
де навіть тіні тополин
Одна до одної плечима;
..
бузковий сад, бузкове світло,
що ледь розплескалось над ним;
акацій дух - солодким вітром
і терну гіркуватий дим ,
зі смаком мегдалЮ повітря
у рОзквіті бузкових шат;
..
рахуємо зірки досвітні
кропивницю пустивши в сад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2022
Зі слів плела мереживо, чаклунка,
З душі сотала ниточки тонкі.
Калиновим наповнювала трунком
Слова- прості , неґуґлені, легкі
Й сплітала вправно дивним візерунком.
Із серця сили виснує рука.
Перо у ній- Всевишнього дарунок .
А хто ж лишив кривавий поцілунок?
І плине в синю даль віршів ріка.
Де ти ходила - квіти найгарніші .
Легкі сліди ведуть у небуття.
Останній твій притулок -вічна тиша.
Та подих свій залишила у віршах
Й струмками слів продовжила життя.
Звенить ім'Я небесне й неповторне ,
Короткий спалах серця у вогні-
Лілі - летить то в синь то в травах тоне ,
Ти в домі ріднім - і зникає втома-
"До болі тут калиново мені ".
https://45parallel.net/lilianna_sashina/mne_u_doma_do_boli_kalinovo/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
Серед ночі порвало всі хмари похмуро- плаксиві
Вітер стукав гіллям, на криниці цеберком звонив,
А на ранок посипало промені з ясної сині,
І повіяло духом іще не близької весни.
Сонце залишки сірих клубків розплело- розсотало,
Тільки ниток від них понад обрієм димні сліди.
На газон мій смарагдовим оком весна завітала
І застигла здивовано- хто її кликав сюди?
Ще учора лежали де- інде сліди витинанок -
Білий ватман порізало геть новорічним дощем.
І неждано ось так засіяв по веснЯному ранок,
Від зимової сніжної казки залишився щем.
Знову нас не втішають січневі прогнози плюсами,
Тільки іноді трохи морозом нічним забренить.
А збентежене птаство розбавило день голосами
Ніби й справді побачило сонячний слід до весни.
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022
Ось така вона, ніч Новорічна-
Тихо ковзають краплі на склі,
Й мокрим слідом , стікаючи, пишуть
Побажання на синьому тлі.
Відбиваються в них феєрверки
Гучно бахкаючи під дощем
В кожній краплі - маленька веселка
Виграває й до низу тече.
Ну нічого, до всього вже звикли
Буде ще і мороз нам, і сніг
Темні вулиці сонно притихли,
Навіть пугач налякано стих.
Небосхил піднімає повіки-
Схід під брамою хмар забринів.
І ромашками - залишки снігу
На зчорнілому вмить полотні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2022
А в январе, а в январе
Сто лет назад
Закат в малиновой заре
И зимний сад.
И гул мороза в проводах
Да снега пух.
Но кто же мог предугадать
Что все так вдруг.
Закат отбился на снегу
Охапкой роз
А я поверить не могу
Что все всерьез.
К тому закату по снегам-
Там жизни край
Моя слеза к твоим ногам-
Не покидай.
С нуля попробуем начать
Под новый год
И все, что рублено с плеча
Пусть заживёт.
Но почему ты прячешь взгляд
Как прячут след
Взгляни, что б я могла понять -
Меня там нет.
Метели набело сотрут
Назад пути
Шуршит поземкой на ветру-
Твое прости.
И как согреться в зимней мгле-
Где сердце - в лёд.
Любовь осталась в январе,
Там и живёт .
Заката тонкий алый плащ-
Все что на ней.
А в проводах не гул , а плач
Любви моей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935488
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.12.2021
Біле все- ні стерні,ні мітлини
І в малиннику- тільки вершки ,
Хвилі білі застигли під тином.
Й ти мені вже прочистив стежки.
Пробіжуся по них біля хати,
По не стоптаному полотні.
Кущ порічок,від снігу вухатий
Чемно клониться в ноги мені.
Привітає засніжена вишня
З ніжних гілок скидаючи сніг.
Та під дахом пташина десь писне-
Прилетіла пір'їна до ніг.
Біло , м'яко стежки замітає
Та вороння до снігу кричить.
Йди до хати. Малиновим чаєм
Ми з тобою зігріємось вмить.
Розкладем чорно-білі світлини
В тон пейзажу в зимовім вікні.
А на них- ось весілля хвилини,
Ось батьки наші ще молодими.
Це ж який сніг водою вже сплине?
Завірюхою рОки- що дні.
Й кілометрами білі стежини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2021
И день не день, и ночь базаром .
Стихов невылитых смятенье.
И разогревшись, шумно с паром-
На лист что клякса- сожаленье.
ТолпЯтся спутанные мысли
Стучат в виски- мол, здесь нам тесно
Но не сыскать искомых чисел
Среди сплетенья неизвестных.
И вместо сна - минуты колки
В шипах растянуться резиной.
И мыслей сложенные полки
За нОчь сто раз я передвину.
А строчки будто ветки терна
Сплелись колючками в ажуре.
Ложится стих засохшим дерном
Под утро, что и так уж хмуро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935241
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2021
Я просила подарок- костер в новогоднее небо
И вот звезды- гирляндой, фонарь нам за люстру в саду.
Я сижу королевой,укутана розовым пледом
Да под тенями сада смотрю на твою суету.
У костра дым пьянящий с обрезанных осенью веток.
В небо искры летят, подымаясь бенгальским огнем,
Разлетаются садом,и гаснут задутые ветром,
А снежинки,расстаяв, стекают прохладным дождем.
Заискрились бокалы в снегу сотней маленьких радуг
В них играет огонь хороводом шальных пузырьков
Нету старых проблем- и в глазах моих детская радость-
Мы сожгли их в костре,обернув календарным листком!
Жаль, но зимняя ночь закрутила опять непогодой
Догоравший костер белым снегом тотчас замело.
Мы вбежим в теплый дом жить по новому с нового года.
Освещает фонарь в саду розовой птицы крыло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935191
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2021
В сиві коси зими полини повплітались стрічками
Ряд нетоплених хат. Під снігами- трухляві тини.
Між беззахисним склом ще біліють облущені рами
Та відірваний шмат від покрівлі під вітром бринить.
Це дитинства село, де сплітались стежки в візерунок
Між криницею, клунею , й щоб до сусідів пройти,
І горить на щоках ще бабусин м'який поцілунок.
Й як плетіння її- по заметах пташині сліди.
Лиш дорога прочищена радо біжить - ще десь хата
Є , що світить теплом жовтих вікон у сині сніги.
Мертва вулиця ця, що була так дитинством багата
Болем щемно тремтить під нетоптаним слідом нудьги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021
Если плохо- звони, когда чувствуешь, как замерзает
Слепок тонких надежд, что ещё удержались в руке
Я немедля пошлю своей нежности солнечный зайчик-
Теплый луч из-за туч проскользьнет по небритой щеке.
Если черной тоски,прикрываясь невинною ленью,
Вдруг нависнет рука, угрожая засохшим пером
Ты звони, прилечу средь зимы летней бабочки тенью
Черный мрак от тебя отогнать своим ярким крылом.
Будем мы говорить о твоей неизбежной удаче
Слышишь,голову я положила тебе на плечо.
Только больше не пей ведь не станет ни легче ни слаще.
Я сплетением рук обнимаю тебя горячо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935002
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.12.2021
Зима прийти не встигла - вже її й немає.
Де інде тільки видно мокрі жмені снігу.
Під сірістю і настрій мій кудись зникає,
Лише вороння зграя в сірій млі літає,
Та осмілілі горобці кудись з -під стріхи.
Що гарне витиснуть з моїх думок буденних?
Ламаю олівці свої об них, як списи.
Та все не те -чомусь безлике і непевне-
Якесь етюдне, позавІконне, щоденне.
І ось нарешті бачу я знайомі риси-
Тремтливий образ - у жіночих ніжних пальцях
Рукопис майстра обгорілою тугою.
Душа канвою розіп'ята туго в п'яльцях
І сон нічний осколком в думці - не здавайся,
Бо він , коханий, в сні махнув тобі рукою.
Що далі буде - то прочитано раніше,
Й не раз цю повість мною з болем пережито,
І це кохання, що з'єдналось в вічній тиші,
Де тільки спокій і безмовність чорна дише.
...Хіба зв'язать з рядків мітлу для Маргарити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2021
Яка ти в мене непостійна, Музо
Удвох з тобою нам буває тяжко,
Твої рядки то мертві, заскорузлі,
З словами ,що у них постійно грузнуть,
А то літають легко ,ніби птАшки.
Бува сердито все запхну до столу-
Із серця геть і з голови моєї!
Ти ж там попорпаєшся трохи кволо,
А потім хитрим оком- блик довкола,
І знов в моїх думках твої ідеї.
З тобою ми , подруго, дуже вперті.
І хто кому псує життя неспинно?
Бо знов рядки покреслені,затерті,
Й летять листки зім'Яті, передерті
Пташиним пір'ям сумно у корзину.
З тобою вдвох ми оспівали осінь.
І знов над вухом впертий шепіт чую-
Твоя уява уже зиму носить,
В мереживо вплітає білі коси,
Та може я стомилася і досить?
Ти ж виснеш на плечах моїх - й пишу я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2021
Як на свободу ти не сподівайся,
Як незалежність в віршах не опишеш,
Життя тече хвилинами крізь пальці,
І двері завжди закриває тиша.
Хоча за ними- що бажав би ліпше-
Перо в пеналі золоте чекає,
Листи паперу та слова для віршів
Що в сонячному віскі brio грають.
Та може гостя ще відчинить двері
Й назавтра зникне із туманом раннім.
А ти змішаєш тугу на папері
З міцним allegro в стиснутім стакані.
Позаду довгі найтемніші ночі.
Хай снігу не багато, та біліє.
Ми різні, й чути ти мене не хочеш.
А я не можу глянуть тобі в очі.
В твоїй самотності душа моя боліє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2021
Дорога красками закатными играла
И подымалась ветром пыль над ней волною.
Бросался шумно под колеса мелкий гравий,
Потом смолкало все звенящей тишиною.
Ее коснулся приближающийся вечер,
Разлился синью на ухабинах дорожных.
Спешил по ней домой то конный а то пеший
Что б по пути прошедший день свой подытожить.
И я брела по ней уставшими ногами.
Глаза слепило уходящим тихо светом,
Как вдруг споткнулась о лежащий гладкий камень
Что вторил этому закату алым цветом .
Он был ещё горяч прошедшим зноем полдня,
И белым порохом на нем как слезы солью.
А мне подумалось- держу в своих ладонях
Я сердце чье-то, камнем ставшее от боли.
Видать кому- то оно было раной жгучей.
Иль жёг кого -то неуемной злости пламень.
Втянулся в тающий закат последний лучик.
И оказалось, что в руках всего лишь камень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934514
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2021
Вже котрий день ховало небо сині очі.
І над землею важко сіра шаль висіла.
Мабу́ть порвало шаль ту вітром, і шматочок
Живої сині в дірку визирнув несміло.
А далі - більше . Як хустки́ по небосхилу,
І кожна з них- у ясно- синім гаптуванні.
Ще й сонце барвами те диво підсвітило
Розливши блідо- жовту фарбу в захід ранній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021
Внимаю тишине осенней ночи.
В ней тенью полутон и полувздох.
Там вдалеке пугАч свое пророчит,
А мне б мечту услышать между строк
Своих стихов, что тихо промеж веток
Вплетает ветер. Паутины дрожь
Растает в этой сказке лунным светом.
А слезы по щекам - ненужный дождь.
Звучит пиано- все, что было после
Любви . А к новой просто не успеть.
И шепчут мне калины спелой гроздья
О том, о чем уже мне не запеть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934065
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2021
Приснилось мне, что ты был рядом.
В меня влюбленный, как и прежде.
И жар пылающего взгляда
Зажёг угасшие надежды.
Пел гамаюн - не просто птицы.
И в кружево сплетались тени.
А сада томные ресницы
Дрожали ветками сирени.
Нам солнце ласково светило,
Лучей своих сплетая руки.
Но в этом сне я ощутила
Дыханье будущей разлуки.
Сон перед утром тонкий, зыбкий
Развеялся прохладой ранней
И все безумные ошибки
Смешались с болью покаянья.
Давнее
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933958
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2021
Засніжений вокзал.Пора додому.
Де тих речей зібралось скільки нині !
Ще й зверху лялька - диво неповторне,
Художній твір місцевої майстрині.
Горить вбрання трояндою в пакеті,
У русу косу їй набило снігу.
І пластикові очі- сині , вперті,
Похожі на мої, мені на втіху.
Важкий багаж. Забилися колеса.
Летять сніжинки, зіткані в завісу.
Під першим снігом - рівне біле плесо
Застигло між смарагдового лісу.
І враз рука - торкнулася, лоскоче,
З моїх холодних пальців сніг знімає.
А я дивлюсь у теплі карі очі
І погляд відвести вже сил немає.
Важка валіза легко і поволі
Рукою дужою мостилась до відсіку.
В той час мені сміялась в очі доля
І мабуть луснула сама від того сміху.
Клубками сніг, як білий аркуш книги.
Не написать по ньому. Тягне даллю.
Не прозвучало навіть ім'я тихо.
Та закричала птаха вслід печаллю.
В долонях - скроні. Лялька на колінах.
В очах - не сльози- станули сніжинки.
Дорога ніби час - неспинно плине.
Я знов свою прогавила зупинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021
Казкові мрії зваблювали серце.
Росли з зерна , яке так підло впало
Із рук чужих , що вигравали скерцо,
Та кигті поміж струнами ховали.
У вухах - п'яний гомін.
Біль у скронях.
Та мамин голос - рідний і далекий .
Натільний хрестик , стиснутий в долонях.
А над Стамбулом вдаль летять лелеки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021
За вікном- як на сірому ватмані- вУглем картина.
Там художник для мене всю ніч малював ось цю мить:
Мазком бІ́лої фарби яскріє лише скатертина-
Вітер парус надув із прання , що ось- ось полетить.
Товстим штрИхом дерева застигли похмурі і сірі,
Тоншим- голе гілля в висоті не густих шевелюр,
А он там аквареллю- фарбована в синє покрівля,
Та ще трішки смарагду - газону живого велюр.
Затушовано густо вугіллям ріллі чорні хвилі,
Вдалечінь розтушована смуга не скошених трав,
Олівцем акварельним - то кущик калини похилий,
Ледве видно його, бо між травами сірими впав.
Там на ватмані сірому , легко торкнувшись штрихАми,
Він позначив ще місто далеке з будівель - примар.
І до неба торкнувся художник своїми руками
Щоб могла я на сірому вгледіли тіні від хмар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2021
Зайду, і трепетно відкрию скриню
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих ,кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало таки волі
Старезну скриню в дрова поламати.
Давно не чутна мамина розмова.
Пішла , стомившись роки довгі жити.
А під вікном- заграва калинова,
І до криниці йдемо воду пити.
То мамина намолена хатина.
Мина її і сирість і задуха.
Кудись мчимо. ЗайдЕмо на хвилину
Щоб тишу там іще живу послухать.
Там білих стін ще не торкнувся порох,
І в квітах рушники над образами.
Тече молитва, відганяє морок
Кружляючи і досі понад нами.
В вікно лиш гляну - зразу щемно в очі
Впадає хата , місяцем омита
Голубкою біліє і воркоче -
Запрошуючи грубу затопити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021
Ранок знову безликий. І чутно, що дощ без упину.
В жмені теплій стін рідних прокинусь , полину в дитинство.
Радо серцем прийму цю просякнуту сірістю днину.
В ній для мене розвішане скрізь кришталеве намисто.
Все працює старий телеграф на моїм підвіконні ,
Стука краплями азбука Морзе, диктована вітром.
Я в оселі своїй, як у маминих теплих долонях.
Бо даровано Богом нам дні для добра і для світла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021
Грудневі вечори- неначе гума
Але в них те, чого ти хочеш сам
Там можуть жити хмарно- сиві думи,
А можуть - літні сині небеса.
День вогкий, вечір ранній- все по колу,
Відсутність барви тягне хмурий сон
Вже котру ніч співає баркалолу
Холодний дощ за вимитим вікном.
Та ну той сум! Візьму шматочок літа
І вкину в чай п'янкого липня мить.
Роки біжать. Так дай же їм радіти
ПокИ є час . І сили є спішить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021
Плыло по морю солнце в лодке медной,
Кружились волны утомленным вальсом.
Фигура тенью на закате бледном-
Как дивный кадр эпохи Ренессанса.
Изящных ног вода касалась нежно
И теплый бриз ее укутал плечи .
Закат пролился на песок прибрежный,
Добавив новой краски в синий вечер.
Последний блик на бронзовое тело
Отбросил луч, меж волнами качаясь.
И чайки ,что в закате пожелтели
Над дальним парусом призывно закричали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933325
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2021
Лети, моя птица , лети о тепле не жалея,
Попутного ветра тебе , мой Черныш под крыло.
Ты круто им машешь! С тобою мы преодолели
Все беды вороньи судьбе неутешной назло.
Лети, не кружись, иль забыла до дома дорогу?
Полет твой уверенный, мне бы вот так полететь.
А счастье воронье весеннее длится пусть долго,
И сотнями зим будет точный прогноз на метель.
- Как ранилась? Где ? И как долго в болоте сидела?
В руках отогревшись, закаркала тихо в ответ.
И вот улетела. Я рада, что ты улетела.
Моим передай ты праправнукам теплый привет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933211
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2021
Я с тобой разучилась дышать,
Неизбежное чуя забвенье,
Где несутся, к обрыву спеша
Наших дней незаметные тени.
Я устала! Быть рядом с тобой -
Что синицей, притихшей в ладони.
Но пленит водопад голубой
Глаз твоих,- в них рассудок мой тонет.
Мне бы вырваться и улететь
Позабыв волшебство водопада,
Разломать эту тесную клеть.
От тебя ничего мне не надо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933060
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.12.2021
В мокром снегу
Синим пятном
Мертвая птица.
Годы бегут...
То что прошло
Не повторится.
Глубже вдохнуть.
Все пережить.
И не сгибаться.
Синее пёрышко
Мелко дрожит
Лёжа на пальцах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021