| Сторінки (2/131): | « | 1 2 | » |
Льёт дождь - проказник неба...
А я всё смотрю в твоё окно...
Почему же вышло так нелепо?
Встретиться опять нам суждено?
Я стою и улыбнусь дождю и небу,
И за встречи миг, судьбу благодаря,
С надеждою смотрю в твоё окошко,
Вдруг с него увидишь ты меня...
И простишь мою ты глупую ошибку,
Совершив её душой тебя любя.
И снова небо голубое прояснится,
Мои глаза увидят вновь тебя.
Svetoviya. 26.09.2021
Фото с интернета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939371
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2022
Осень на окошке загрустила,
Стала плакать проливным дождём.
Все вокруг она позолотила,
Все леса, сады горят огнём.
И осенние цветы стоят в кувшине,
Как напоминание о тёплом лете.
И горят-трещат дрова в камине,
А ты пьёшь свой горький кофе в пледе.
Svetoviya. 25.09.2021
Иллюстрация с интернета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939370
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2022
А осень может быть теплее лета,
Когда твоя душа в любовь одета...
Тогда смеются, а не плачут облака
И светит ярче солнце свысока.
И все уныние осеннее пройдёт,
Когда твоя душа так радостно поёт.
И на окошке вместо струй дождя,
Нарисуешь ты портрет его... любя.
Svetoviya. 26.09.2021
Фото с интернета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939308
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2022
Я укроюсь от холода одеялом туч,
Колыбельную грёз пропоёт мне ветер,
И снежинка коснётся моих алых губ,
И счастливей меня никого нет на свете.
И скроет зима все печали-тревоги,
И саваном белым покроет обман.
Открыты мне вновь все жизни дороги,
И чувства напишут мне новый роман.
© Svetoviya. 30.09.2021
Спасибо автора за фото. С интернета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939306
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2022
Я знаю, как бывает порой сладко...
И знаю, как бывает порой горько..
Я знаю, что такое познать счастье...
И знаю, что такое познать горе...
Я знаю, наша жизнь не фильмы,
И в этой жизни не бывает дублей.
Её не переснять и не сложить все в рифмы,
Не написать стихи о тихих буднях.
Я знаю, что мгновенья не все в белом,
Они переплелись в два цвета.
И в жизни чёрное бывает серым,
Но белое, всегда бывает белым.
Я знаю, что бывает счастье синим,
Любовь же страстная, бывает красной.
И жизни нарисована картина мелом,
Бывает и волшебной и прекрасной.
Я знаю, в памяти живут моменты,
Которые никак нельзя исправить.
И чувства разложу на градиенты,
Но все цвета судьбы не переставить.
© Svetoviya. 11.10.2021
Спасибо за фото автору. С интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939112
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2022
Люблю уверенных в себе мужчин,
Чтобы всегда держали слово.
Чтоб все, что сказанное им,
Было и стержнем и основой.
Чтобы могли держать удар,
Судьба она такая штука...
Любовь воспринимается как дар.
Любви отдаться - целая наука.
А если за спиной будет она
Поддерживать во всем и всюду,
Не страшны ни буря, ни война
Так устроен мир и люди.
И будут у мужчины крылья за спиной
И зная, что кому-то нужен
Свершит он подвиг для нее одной,
И будет он обезоружен.
Обезоружен нежным взглядом
Любви, покорности и тайны.
Как хорошо, что она рядом...
И больше в жизни ничего не надо.
Svetoviya. 01/08/2021
Фото с интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939111
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2022
У берез и сосен тихо бродит Осень...
Заглянет под кустик, пошуршит листом.
И посмотрит в небо на ясную просинь,
Посидит, поплачет проливным дождём.
Взгрустнется ей немножко, сидя на опушке,
И рукой помашет клину журавлей.
Все позолотит она вдоль лесной избушки,
Шаль на плечи кинет, чтоб было потеплей.
С ветром поиграет, паутинку тронет,
А путнику подарит кузовок грибов.
Листья пожелтевшие невзначай уронит-
Полетят, как птицы, сред серых облаков.
Спать уложит мишку, ёжика и мышку,
Землю всю покроет лиственным ковром.
Белку угостит орешками и шишкой,
Перед расставаньем притрусит все снежком.
Выйдет за ворота с холодом и стужей,
Будет встречу ждать с белою Зимой.
А пока что смотрит на ясную просинь...
Осень, не спеши уйти к себе домой!
© Svetoviya. 13.11.2021
Иллюстрация с интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939040
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2022
Ты шёл по моей дороге?
Ты знаешь какой мой путь?
Что знаешь о моем монологе?
Хочешь туфли мои обуть?
Ты сначала наступи на иголки
Там, где в сердце вонзились они.
Мои раны залечи, где осколки
След оставили на моей груди.
Отболей, отдыши, и отплачь ты
Все, что есть в моей грешной душе.
Мои радости, счастье, надежды
Ты укрой их от всех в тишине.
Полистай мою жизнь как страницы,
Между тьмой, пеленой и рассветом.
На себя возьми хоть частицу,
А потом раздавай ты советы...
Svetoviya. 30.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939039
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2022
Одинокий старик стоит у окна....
Новый год, шампанское, салюты.
Но ему чужда вся эта кутерьма,
Он всё считает до двенадцати минуты.
Старик с надеждой все же ждёт,
Что прозвенит звонок дверной...
И вся его родня под Новый год придёт
И будет праздник ... всей семьёй.
Но не дождётся он никого...
Живут родные на небесах...
И грустно и так ему тоскливо от того,
Что скоро двенадцать на часах.
Ну вот и всё... И бой курантов стих.
Перевернув листок календаря,
Подняв бокал, за всех, за них
Он встретил год, начало января.
Но вдруг звонок... И встрепенулось сердце,
Но кто же это может быть?
Соседка молодая на руках с младенцем,
Молила деда их приютить.
И дед молчал и без расспросов
Пустил в свой дом младенца и мать.
А в голове миллион вопросов:
- Ну как же так? - и стал он ждать.
А вышло так, что девушка влюбилась,
Влюбилась сильно в парня одного.
Но ничего у них и не сложилось.
Теперь с ребенком и без дома своего.
Вдруг дед сказал: "Мои молитвы Бог услышал,
И чудо новогоднее сбылось.
Теперь ты дочкой будь моей и Тишка
Внучком моим и это всё всерьёз."
И так живут втроём, судьба свела их,
И празднуют втроём свой Новый год.
И чудо новогоднее - семья сложилась:
Старик и дочка и Тимофей внучок.
© Svetoviya. 16.01.2022
К написанию этого стихотворения вдохновила картина Александра Чурсина "Одиночество" . Благодарю художника!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938655
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2022
Она напоминала листву осеннюю,
Шуршащую от дуновенья ветерка.
И в эту пору предрассветную,
От неё пахло летом слегка.
Она была водушной, как пёрышко,
И белым облачком в небе парила.
На солнце сверкала, как стёклышко,
А в своем серце любовь хранила.
Она была робкою, лесной ланью:
Бежала, пела, весело кружилась.
Потаённою была мечтой, за гранью,
А может она ему во сне приснилась?
© Svetoviya. 29.01.22
Иллюстрация с интернета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938651
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2022
Я хочу знати кохаєш мене чи ні?
Чи ти мій сон, наснився у свідомість?
Про що ж ти думаєш один на самоті?
Чим пустоту заповнюєш натомість?
І подумки я все запитую у тебе,
Що у душі твоїй, в чуттєвій глибині?
І недосказані слова із вуст у мене,
Ти знай, вони не будуть льодяні.
І може станеться, що слів кохання,
Ці почуття таємні, що у думках моїх,
Почую я від тебе у палких зізнаннях....
І моє серденько в руках твоїх.
© Svetoviya. 24.01.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
В моїй душі віють холоднії вітри
На самоті. І час розлуки вже настав.
І не позбутися ніяк цієї пустоти,
Коли ти на останок прощай мені сказав.
І ось кінець... Все згасло в одну мить...
І не кипить нестримане бажання.
А моє серце так болісно щемить,
Розлука й сльози... Болить моє кохання.
Чому так вийшло? Я не розумію...
Що сталося у нас з тобою?
Але без тебе жити я зумію,
Усім жалям на зло, в душевному двобою.
Із часом все мине, забудуться образи,
І тихо на душі моїй знов буде.
Забудуться твої колючі фрази,
Й весна кохання у мені пробуде.
© Svetovija. 21.01.2022
Дякую автору за світлину! (З інтернету)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
Ти приснився мені на зорі,
Коли трави шуміли у лузі.
І місяць зійшов угорі,
А серце було моє в тузі.
Малюю я твій портрет
В уяві своїй неосяжній.
І це мій таємний секрет,
Бо кохаю тебе я безмежно.
Твої очі, як два океани -
Глибиною торкнувся душі.
Не позбутись любовної рани,
І до серця знайду я ключі.
21.01.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
В осінню пору дощик сіється
У вирій відлітають журавлі.
Летять вони, а в небі чується
Останні звуки їх: "Курли, курли".
Прощаються вони із рідним краєм,
До теплої квітучої весни.
Тільки видно клин на небокраї,
Їх останнє слово: "Курли, курли".
31.10.2021
Дякую автору за світлину (взято з інтернету).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Мені вже сорок... А що із того?
Це лише цифра і більш нічого.
А найголовніше- це моя душа,
І майже половина мого життя.
У цьому світі, що я змогла?
Якою стала, а що досягла?
Це не цікаво і не важливо...
А що ж моя душа...?
Моя душа - це ніжність й небайдужість,
Кохання, глибина і прямодушність.
Я вже не те мале й довірливе дівча
З наївним й щирим поглядом в очах.
Були журба, і смуток, і надія,
І сльози радості, й збулася мрія
Моя, одна на все моє життя-
Я маю донечку, моє дитя.
Я маю вірних і надійних друзів,
Які не залишать у скруті і тузі,
Я маю вірне і сильне плече.
А час все неспинно біжить та тече.
Хоча б зупинити його на хвилинку
І озирнутися, подумати хвильку...
Але він невтомно біжить та біжить,
Я пам'ятаю про це кожную мить.
© Svetoviya. 31.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022
А на дворі грім гримить,
Небо у хмаринках.
Злива в гості знов біжить
Мокрі всі будинки.
Кап-кап-кап, хлюп-хлюп-хлюп -
Падають перлинки.
Хлюп-хлюп-хлюп, кап-кап-кап -
Прозорі намистинки.
Барабанить дощ в вікно
І я з ним барабаню,
Він умиє все село
І мого друга Ваню.
Кап-кап-кап, хлюп-хлюп-хлюп -
Падають перлинки.
Хлюп-хлюп-хлюп, кап-кап-кап -
Прозорі намистинки.
Швидко дощик промайне,
Вийде з хмарки сонечко
Золотисте і ясне
Загляне у віконечко.
Кап-кап-кап, хлюп-хлюп-хлюп -
Падають перлинки.
Хлюп-хлюп-хлюп, кап-кап-кап -
Прозорі намистинки.
15.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022
Щоб створити ритм сердець,
Потрібно зовсім не багато.
Двоє... і їхніх почуттів вінець:
Любити, мріяти й кохати.
У них і подих один на двох,
А їх серця так пристрасно палають.
І йдуть вони стежиною удвох,
І їхні душі безмежно сяють.
І ці сердечні почуття ви збережіть,
Та й пронесіть усе своє життя.
Дві ваші долі у одну зв'яжіть,
Й одне на двох серцебиття.
15.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Як щедро Осінь нам малює квіти різнобарвні,
І айстри, й хризантеми, і жоржини
І кольори яскраві квітнуть дуже гарні,
Як намальована художником картина.
Мазок чарівним пензликом у фарби
І вже ліси й сади горять багряним:
І кіски у берізки пожовтіли, а дуби
Шумлять з кленами листям полум'яним.
Дерева всі строкаті, кольорові,
Замріяні стоять в розкішних шатах.
І геніальної художниці мазки чудові,
Перетворили все у золоті карати.
© Svetoviya. 15.10.2021
Ілюстрація з інтернету. Дякую автору!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
А скоро зима завітає у гості,
І за вікном останні теплі дні.
І ранок в інії, і навкруги все в листі,
І ліс уже в тихому сні - дрімоті.
А пташки всі поринули у вирій,
І все спочивати й заснути спішить.
Й холодна зима на конях білокрилих
З морозом й снігами до нас прилетить.
Укриє всю землю білою ковдрою,
І буде природа в глибокому сні.
І колискову свою з хуртовиною
Буде нашіптувать аж до весни.
© Svetoviya. 14.10.2021
Світлина з інтернету. Дякую автору!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022
Все менше змісту у розмовах,
Все більше змісту в тишині.
Все більше фальші у промовах,
Все менше фальші в глибині.
Все більше хочеться кохання,
Все менше хочеться журби.
Все більше прагнення в зізнаннях,
Все менше прагнення зими.
© Svetoviya. 30.09.2021
Світлина з інтернету. Дякую автору!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022
Ніхто із нас не вірить у дива,
Але ми їх таємно ждемо.
Молитви линуть в небеса
І віру в серці бережемо.
Коли прийшла скрутна година —
Ми всі звертаємося до Бога,
Щоб захищав Він нас щоднини,
Забрав всі страхи та тривоги.
Коли в нас радість на душі,
Ми Бога дякуєм за відчуття,
Бо ці миттєвості нам дорогі,
І з цих хвилин складається життя.
© Svetoviya. 25.09.2021
Світлина з інтернету. Дякую автору!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Люблю я серцем золотаву осінь,
За особливий стан душі,
За ясну над лісами просинь,
За рясні, тихі та грибні дощі.
Люблю повільно на світанку
Пройтись по килиму з листків.
І все в тумані цього ранку,
І хризантеми кущ зацвів.
І серце повниться журбою,
Що все скінчиться в одну мить.
І вся краса, дарована тобою,
Під ковдрою із срібла засніжить.
© Svetoviya. 22.09.2021
Світлина з інтернету. Дякую автору!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Намалюю дощ у кольорових барвах,
Не буде він ні сірим, ні печальним.
І пензлем розмалюю все в осінні фарби,
І аквареллю штрих буде останнім.
Останнім перед сніжною зимою,
Де віють заметілі й хуртовини.
А поки осінь вільною ходою
З дощем танцює в листі та жоржинах.
© Svetoviya. 19.09.2021
Автору ілюстрації величезне Дякую!
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022
А за вікном міняє фарби осінь,
І час прийдешній нам не зупинити.
Клени багряні та берізки жовтокосі,
А нам лиш зостається просто жити...
В цю неповторну пору чарівну
Ми поринаємо душею в спокій.
Дарує осінь всім на серці тишину́*
І шурхотливі з листя кроки...
17.09.2021
*тишина - те саме, що ти́ша. (Словник синонімів Вусика)
Світлина з інтернету. Дякую автору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022
Зробив ти крок й ввійшов в моє життя
Так самовпевнено, так радісно, так гучно!
І не відчув шаленого серцебиття,
Сказав: - "Кохаю я!" - і це так влучно.
А влучив ти в моє самотнє серце,
Воно лише затріпотіло і завмерло,
На мить спинилось, як в музичній терції,
Й мажорно й весело застукотіло.
В душі торкнувся ти струни давно,
І філігранно грав на ній, дарив лілеї.
І почуття палке, як те п'янке вино,
Дурманило в любовнім апогеї.
Тепер іду я по життю з тобою -
Історія кохання у нас одна на двох.
Повінчані на небесах судьбою*,
Благословив на щастя і на долю Бог.
13.11.2021-26.06.2024
*Судьба - розм. Те саме що доля. (* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
"Колосок... Хоча б один-єдиний колосок", —
У Бога з відчаю й надією просила,
"Нагодувати моїх голодних діточок", —
Думками мати в хатині голосила.
Знесилена у відчаї й німім безсиллі
Благає мати: "Господи, допоможи..."
В її душі, в маленькому й сухому тілі
Ще жевріє вогонь надії й доброти.
"Чому завмерли дітоньки!? Чому не плачуть!?" —
Як впала в темне забуття, не пам'ятає...
А їсти хочеться, але вона терпляче
Життя хвилини у смерті вириває...
Болить душа, сльози на очах за ті часи,
За лютий голод, що прийшов в нашу країну.
І я благаю, і ти зі мною попроси:
"Дай Боже миру, достатку Україні!"
© Svetoviya. 21.12.2021
Ілюстрація з інтернету . Дякую автору!
Мені пощастило доторкнутися і прожити певний час з людиною, яка для мене історична особистість. Це моя прабабця Марія Андріївна Левіцька,1909 року народження, яку з моєї подачі всі називали баба Маня.
Спогади з дитинства бабусиних розповідей про роки Голодоморів, надихнули на створення цього вірша.
Дякую за увагу!
Вічна пам'ять всім невинно убієнним!🙏
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021
Зійшлися дві стихії - океани,
Невипадкова зустріч двох світів.
Змагаються вони, як два титани,
На перехресті двох швидких вітрів.
Один грозить солоною водою
І хвилею омиє береги,
А другий йде піщаною ходою
І все спішить засипать навкруги.
Один титан - це океан Атланти.
Що ховає він на дні морському?
Може перли, а може діаманти?
Це не відомо зорові людському.
Другий титан Наміб - жарка пустеля.
Там тиша з горизонтом пожовтілим,
І вітер навіва бархан, мов скелю,
Підіймає піщані заметілі.
І так живуть два велетні у світі,
Вода, пісок- одвічні конкуренти.
Змагаються вночі й коли в зеніті,
Величне сонце світить континентам.
© Svetoviya(Алла Савченко) 20.09.2021
Редакція твору: 16.03.2024р
Світлина з інтернету: атлантичний океан
та пустеля Наміб. Дякую автору фото, яке
надихнуло мене на поезію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021
Осінь - це пані мінлива та щедра,
З присмаком яблук, ароматом слив.
Полум'яною ковдрою укрила всю землю,
І густими туманами, і стіною злив.
Яскрава, журлива та романтична,
Немов би жінка у розквіті літ.
Крокує вона вся така феєрична,
І нам полишила неповторний слід.
Ошатно одягнена, у золоті вбрáння,
Натхнення поетам на усі часи.
Чоло заквітчали квіти останні,
І серце захоплює від її краси.
© Svetoviya. 14.09.2021
Ілюстрація з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021
На вулиці пахне вереснем,
І квіти осінні зір радують,
А калина багряним вогнем
Полум'яний жар літа нагадує.
Ось і жовтень прийшов на поріг,
Не на жарт розігравшись дощами.
І буяє у фарбах весь ліс,
І останні птахи відлітають.
Листопад - передвісник зими,
І все частіше морозно вранці.
А у лісі під листям гриби,
І сніжинки кружляють у танці.
І прикрашено все навкруги
І червоним, і жовтим, й зеленим.
Пані Осінь, чекай, не спіши!
Ще порадуй нас щастям шаленим.
© Svetoviya. 10.09.2021
Ілюстрація з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021
А завтра осінь... А літо йде...
Тихенькою ходою, непоспішно,
Дарує нам останні ясні дні.
Лагідно теплом своїм й усмішкою
Всміхається нам щиро вдалині.
Насичене буянням, розмаїттям,
Спішить воно спочити в тишині*.
Натомлене одвічним довголіттям,
Зостанеться одне на самоті.
Барвисте і духмяне, швидкоплинне,
Даруючи на згадку почуття:
І радість, і кохання нескінченне,
І віру у щасливе майбуття.
А завтра осінь.... А літо йде...
© Svetoviya. 31.08.2021
*тишина - те саме, що тиша. (Словник синонімів Вусика)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021
Поезія - це сповідь і молитва,
Душа поета на усі віки.
Це відчуттів його словесна битва,
Складаються вони все у рядки.
Зробивши крок в віршовану безодню
Прекрасних рим, глибинних почуттів,
Ми поринаємо у дар Господній,
Який з пера до нас злетів.
Поезія - це відкриття нового світу,
Музика любові, що рине звідусіль.
Це скарб, мистецтво слів та заповіту,
Як пам'ять для майбутніх поколінь.
07.11.2021-21.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021