Сторінки (5/415): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Її антуражі не зводять фортеці.
Дощі не оплакують рідні стежки́.
Сотні чуттів у малім оберемку,
Сотні малюнків, та всі неживі.
Сиплеться камінь гірської породи...
Вона ж не подібна до звивистих скель!
Чому тільки дивиться знов у безодню,
Чому не відводить від неї очей?!
Невже вона втратила сенси наза́вжди?
Ні, не повірю. Цьому́ вже не буть!
Може, втомилась, коли обіцяла,
Проте ж її думи невпинно снують.
Вагання і крики, а далі- мовчання.
Усе роздирало на ласі шматки.
Тоді вже вона, не чекаючи, знала,
Що мусить кохати лише уві сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Уже випадала нагода стрічати.
Уже випадала нагода шукать.
Але не могла я усе відчувати,
Коли не бажала в надії літать.
Світ же не буде таким як раніше:
У ньому дедалі сильніш течія́
Несеться і якось оманливо свище...
У світу інакша тепер темнота.
Я не боюся. Нехай не сьогодні.
Досі тримає виття таємниць.
А я таки часом невпинно нагнуся,
Аби зазирнуть у глибини зіниць...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
Вона зачиняє понурі дверцята,
Бо знає ціну́ божевільних ідей.
Вона залишає занедбану правду,
Аби не впустити до себе людей.
Така одинока, умита сльозами
Легкої зневіри, легкого жалю́
Вона свого щастя невпинно чекає
У власному серці, десь там, на краю.
Стіл і папір, весь ісписаний болем.
Свічка і той непримітний вазон,
В якому ростуть найпрекрасніші в світі
Дикі троянди, що ранять шипом...
Їй не потрібні зірки небосхилу.
Їй не потрібні незнані дива.
Аби ж лише квіти цвіли несміливо
Зовсім близенько, побіля вікна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Нехай не одну розтривожу октаву.
Буде лиш вечір тонути в пітьмі.
Вітер ізнов заколише забаву
Тільки-но згаснуть живі ліхтарі.
Вулиці вмить спорожніють у сяйві
Близької до смути, сліпої зорі.
Місяць дороги зведе у лататті
Сірого неба й земної води.
Тиша розставить усе на початки.
Місто тривожно й безлико засне.
Подашся ти вільно й невтомно шукати
Когось між самотніх, але не мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Твоя не чужая для мене постава
Змогла закривавити сотні причин.
Тільки довіра від то́го зів'яла,
Так і не знавши своїх верховин.
Ти вже змінила історію кредо,
Моя самотино... Спізніла імла.
На "щастя в розлуці" наклала ти вето,
Аби не пекло, не лишало життя.
Сьогодні зосталося вічно бажати
Місце знайти між чужинних страждань,
Або ж наостанок нерівно сказати-
Як же люблю тебе. Тож... прощавай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
І діти навіть рідними не стануть...
Не мучте мене проклятущим "Чекаю",
Адже́ це неправда, ядуча й гірка,
Яку, як ніхто, я давно відчуваю...
Навіщо природа моя вам німа?
Усі ті "не можу", "зостанься", "так треба".
Краще сказали б,- Не варто чіпать
Те, що трояндою вмить одшуміло,
Те, що нікому уже не віддать.
Нерідна... Немов те тавро ненасущне
Б'ється в опалому ли́сті беріз,
Дарма що до осені ча́су ще вдосталь,
Дарма що далекий до ніжності мис...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Вернися день, коли кричала,- Досить!
Вернися час, коли кричала,- Стій!
Душа весни давно уже не просить,
Не чує пісні сотні милих лір.
Можливо, це всього лише початок,
А далі легше, легше буде жить.
Що ж коли усе це темний ранок,
А далі - день і знов за миттю мить?
Що ж коли усе це не спинити
І душить ревно вічна круговерть?..
Для чого серце збіднене відкрити?-
Невже щоб тінню вічне обпалить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Проси зорю, щоб серце не забуло,
Бо злісна пам'ять все за мить вбере.
Проси зорю, щоб дума не вернула,
Яка цей світ з очей навік зітре.
Плекай надію в те, що буде завтра.
Плекай надію в те, що БУДЕ час.
Душа знайде́, чого давно чекала,
Душа знайде́ таких незрілих "вас".
Ти просто вір, наївно і сміливо.
І просто знай, що доля не мине.
А все, чого хотів ти чи хотіла
Прийде́ колись, якщо воно твоє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Прилину до моря - надійного ката
І вільного межи залежних раба.
Нехай лиш не буде ні горя, ні свята
У тую хвилину тривкого злиття.
Усе поділю з ним: турботи і ласку,
Любов і порив до самотніх вершин.
Усе розкажу про нав'язану казку
І розсуд непевних, та світлих меншин.
Повідаю морю про сумнів і зраду,
Що сіє спокута на нашій землі.
Натисну на моря душевну засаду,
Аби лиш не знали того́ береги.
І знов опишу незалежну картину,
Що море чекає від мене вві сні,
Де ро́збрат поглинув опалу рутину,
Де єдність малює свої вітражі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
Це буде весна не моєї надії.
Це буде весна не моєї жаги.
Ві́рші струяться в живому ефірі
Пустельної ночі й сумної зорі.
Це буде весна не моєї довіри.
Усе заголосить і знов замовчить.
Пісня горить у безсилій події,
Яку, тим не менше, уже не спинить.
Це буде весна не моєї подоби-
Просякнута рухами втечі й дощу.
Весна залишає нестерпну розруху,
Та я не спиняюсь, я все ще живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Заплакала хмара, мала, синьоока.
Їй угорі там ще дужче болить.
Неба турбота немов не висока,
Та сльози печуть всемогутній граніт.
Ллються рікою на власну подобу
Темні, як нічка в оазі, дощі.
Нам, унизу, не збагнути вже горя,
Яке добровільно самі принесли.
Зви́сока інші лунають мотиви.
Час розставляє усе на місця.
Хмара, здається, навічно тужлива,
Лише й наливає неситі моря.
Дощі не спиняють своєї потуги,
Дощі не спиняють свого відкриття:
Ми зовсім маленькі для то́го, щоб слухать
І надто великі для щастя життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Залиш мене саму, на щастя.
Зволь віддать усі слова.
Нехай надалі тільки в серці
Туга болем пророста.
Нехай пускає довгі віти
Зовсім ніжная луна...
Були наївні ми, як діти,
Бажали,- Вічно, до кінця...
Тепер холодна я, мов камінь.
Твоя ж душа не знає змін.
Лиши мене як мерзлу каву
Й мо́ря чисту, милу синь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Невже життя настільки швидкоплинне?
Коли ж ми встигли вирости й піти
Назустріч тій своїй леткій довірі,
Назустріч тій своїй палкій меті?
Коли ж ми встигли в ду́ші надивитись
І зовсім легко звідане пізнать?..
Несли́ся поряд наші сателіти,
А ми клялись назад не повертать.
Усі ті ранки, всі спокійні ночі
Хотіли чути пісню ліхтаря.
Натомість чули, тиша як скрегоче,
Як тоне рідна пісня солов'я.
Бажали ми дорослість осягнути.
Здавалося, давно підвладний час.
Однеє тільки важко ще збагнути -
Не ми його, а він тримає нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Казка не пише майстерні пейзажі.
Казка й сама - намальований світ.
У ній виростають герої відважні,
У ній наше сонце - не більше ніж мить.
Твої заборони вростають корінням
У землю, що повна жагою весни.
І хочеться вірить у справжнєє диво,
Хочеться вірить у програш біди...
Казка не пише нікому портрети.
Казка не може і свій написать.
Вона вже близька і водночас далека
До то́го, що випаде нам ще пізнать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Стань дотиком сліпої переправи,
Вітрилом стань, що рушить паруси.
Віддай весь біль душевної заграви
І знов довірся стишеній росі.
Укотре взором легко обпечися...
Хай помста щастя десь сховає плід
І ми його повік удвох не зна́йдем...
Нехай нас манить лиш опалий цвіт...
А ти порушуй те їдке мовчання.
Я вірить буду. Вірити і знать,
Що ти вже поряд, б'єшся у чеканні,
Що ти вже знаєш, де мене шукать...
Прилине голуб, сяде біля серця.
А лист від тебе думі не забуть.
У нім іскряться два могутні слова,
У нім іскряться ли́ше "Просто будь"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Нелюбому зорі і місяць не милі.
Нелюбому всюди - самі вітряки.
Дарма, що і вітер давно вже не виє,
Серце налите живими слізьми.
Навіщо та фарба, що всіює поле,
Навіщо ті квіти, сіріші за сни?
Дума у зареві б'ється і тоне,
Шукає надійні, безвинні шляхи.
Нелюбому, певно, замало повітря.
Як же інакше іще пояснить
Те, що хапає він подих невпинно,
Подих, що тільки й бажає убить?..
Нехай непотрібні не можуть і БУТИ
Поряд у світі своєї жаги...
Нелюбі сильніше за інших всіх люблять,
Хоча й розуміють безвихідь ігри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022
Ви були молодою. В легенькому платті
Кружляли у танго швидкого життя.
Ви знали ціною. А досвід в лататті
Не так поспішав,.. не бентежив буття.
Тоді все скидалось на сонячні тіні,
А щастя рікою надії пливло.
Звучали оркестри весня́ної віри,
Здобувши омріяне серцем зело.
Ви часто літали в широкому небі
І часом казали нестримно, - Люблю...
Не тільки казали, а справді ЛЮБИЛИ.
Знали, напевне, людськую красу...
Тепер же поси́віли рівнії скроні.
Миті відбитком лягли на руці...
Були молодою в далекому світі
І ніжну любов крізь роки́ пронесли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
Забудь, що вітала я правди ночами.
Забудь, що за водами бігла удаль.
Відкинь у безсиллі звабливі муари
І той не дописаний болем роман.
Сьогодні ми наче незрілі фантоми -
Блукаємо містом залежних людей.
Дума вмирає тут мов у неволі,
Знаючи муки нещадних очей.
Ти не знаходиш, хоча і шукаєш...
Серце зболіле не стогне - бринить.
А що залиши́лося? - Доля не знає.
Зосталося з мислями віддано жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Нехай зорепади у затінку душать,
Хай відчувають облогу дверей,
Які відчиняли дороги до стужі,
Які залиши́лись у сні й дотепер.
Нехай же ті зорі пірнають у тіні
І там віддзеркалюють серця биття,
Аби тільки вміло і досить наївно
Грати у казку німого життя.
Нехай зорепади не створюють неба,
Хай зорепади цілують листи,
Доля яких - облетіти пів світу
Із вірою в щастя і вічні мости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Дозволиш. Я знов залишу́сь із тобою.
Нічого не буду весні обіцять.
Думками я стану лиш вільна, як море,
Вільна до то́го, що важко пізнать.
Я відчуваю, що ти не про мене
Зго́дишся ранками сонцю співать.
Я відчуваю, що всі ті ідеї
Воліли б не слухать, а ліпше питать.
Я відчуваю, що все це омана.
Тільки запізно від неї тікать,
Вона ж бо зухвало мене вже обрала
Для то́го, щоб серце щодень роздирать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Співає акація зірване соло
У ніжній потузі серпа́нкових дум.
І щастя веде ще не рідне і кволе,
Аби наздогнати розпачливий сум.
Життя все на місці. Вкорінює рани.
Вільних немає - не вдасться втекти.
Акація змінює власнії шрами
І пише малюнки твердої кори.
Голки впиваються в сизі тумани,
Аби не дозволити знов обійнять,
Бо поряд, за межами вічної брами,
Легко упасти й навік покохать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Знати мовчанням? - Навіщо? Не треба.
Знати співучастю? - Краще втекти.
Уже віддалилися сковані миті,
А злісні дороги давно "не на ти".
Ми стали чужими і небу, і сонцю,
Хоча й не минули байдужі мости.
І "ра́зом" немає у нашім сьогодні,
"Ра́зом" немає у жодній біді...
Майже малі та беззахисні люди,
З тобою шукаємо різні міста,
Де сон відділяє написане "мушу"
На довгі, як віти, прекрасні літа́...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Тиша квилила без болю у прірву
І відгомін чувся сліпого виття.
Невже ти скидалася золоту сріблом,
Невже ти всередині зовсім пуста?
Кара, здається, страшніша за вдачу,
Коли ти не знаєш, навіщо прийшла,
Коли ти вдивляєшся й зовсім не бачиш
Волошки, обвитії злістю шипа.
Ти зовсім не бачиш, коли це потрібно...
І зовсім не чуєш, як пісня луна...
Тиша занадто тебе боронила
І місце любові в житті відняла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
Коли ж ти виріс, мій відважний сину? -
Спитає ніжно стомлена земля. -
Коли ж пішов на бій за Україну,
Коли ж поліг у вирі небуття?
Тепер на грудях маки тихо сходять...
Ти знав за віщо, знав, де милий дім...
За душу сина десь далеко дзвонять,
За душу сина стогнуть сотні гір.
Козак лежить: як сильно він втомився,
Якби ж ти знала, матінко - земля!
Теплом лише беззахисним укрився
І бачить сон, де правда ще жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Ви знову одна і до скону самотня,
Чатуєте коло нічного депо.
Ніхто ще не знає, що ви вже невтомна -
Умить віддалили усе, що було.
Саме́ тільки небо залите чорнилом
І тоне у ньому несміла душа.
Здавалося, білому писане біле,
Однак у житті так нечасто бува...
Вона стереже ту завітную шану
Коло сумного, як очі, депо,
Зробивши із цьо́го дитячу забаву,
Зробивши із цьо́го незріле кіно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Запла́чу знов над синьою вуаллю.
Укотре гнівом чистим заплачу́.
Байдужим серцем ще завдам удару,
Здіймусь увись і вільно полечу...
Хіба ж я смію все умить покинуть?..
Хіба ж я зможу там, на висоті,
Забути душі тих, кого любила,
Забуть Життя, що ходить по землі?!
Я не така... Я зовсім інша - сильна.
І ти це знаєш. Віддано мовчиш...
Усе мовчить, усе перегорає,
Бо ти ще тут, бо ти таки щемиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Же́вріє вільна як попіл надія
На згарищі темних, зруйнованих снів.
Минає щомиті кінцева подія
Щедрих на згубу, розпачливих днів.
Усе постає на вустах із нічого.
Лягає землею незнане табу...
Занадто тривале "від завтра до вчора".
Занадто налякане кинуте "йду".
Сьогодні лиши́ться, на що сподіватись,
Надія ж бо й досі немовби жива:
Дихає легко, хоча і здавалось,
Якщо вже згоріла - навічно, дотла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Спитай мене, коли вже скину тіні,
Коли знайду́, чого́ давно нема.
Спитай мене, коли віддамсь довірі,
Що знов безжально й легко убива.
Спитай мене, про що не сплю ночами,
Про що благаю наш великий світ,
Куди крізь очі й сутінки тікаю,
Чому ж мовчу у той лихий завіт.
Спитай мене... Та я уже німая...
І тільки холод щиро відповість,
Що я не та, кого ти, пташко, знала,
Що я не та, про ко́го носиш вість...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Кохання колись вистилало легені
Тієї, що зветься сьогодні - Печаль.
Кохання колись дарувало ідеї
Занадто жорстоких і плідних начал.
Тепер воно сповнює зранене серце
І холодом б'ється у темних очах.
Від то́го єство все, суворе і мерзле,
Щастя шукає на власних плечах.
Чужих і не треба... Ховаються звуки.
Відгомін віри навічно стиха.
Навряд чи кохання позбудеться туги,
А очі - замерзлого в синь джерела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
С. П.
Чому ваше світло породжує небо
І в сизім тумані знаходить любов?
Чому я тримаю обмежене кредо,
В якім підступитись - теорія змов?..
Давно не вбачаю обпечені зорі,
Що вміли про щастя земне нагадать.
Вони потонули у синьому морі,
Де сонце велично почне уставать.
І знову постане осяйна дорога,
Де кожен із нас буде обране знать.
А світлеє небо, немов засторога,
Буде про вас із душею мовчать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Нехай вирішальне лиши́ться на потім,
Де за́вжди цвістиме невизнаний сад,
Де наші початки не будуть вже проти
Поставити звільнений докором пат.
Нехай не знайду́ться слова для утіхи,
Сказані вміло, та кимось чужим.
Нехай не існує страшенної кривди,
Що завдана серцю із болю "своїм".
Нехай не ширяє світами омана,
Що ладна позбавити зорі життя,
Що ладна схилити блаженну уяву
До рівня величного скату кінця.
Нехай розіб'є́ться навічно віджилий
І відданий святу останній фаянс,
Аби ще надати майбутньому силу
І зовсім непевний, та все - таки шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Хай дивляться люди: вона зупинилась
По́серед болю німих авеню.
На власнії груди важезно схилилась
І стала терпіти побої дощу...
Люди минали розмочену сукню
І довге волосся, і гострість плечей.
Давно вже у світі таке повелося:
Люди не бачать подібних - Людей...
Вона не благала в кричущому вітрі.
Вона не спиняла в потоці життя,
А тільки стояла у змоченім світлі
Серед мільйонів, та зовсім одна.
Всередині билась лише порожнеча,
Що легко загарбала поле ідей.
Найкращим рятунком була колись втеча,
Але не сьогодні, але не тепер.
Обліплене тіло скидалося жаром.
Сукня світила прозорістю мли.
Кров істікала розпеченим шрамом,
Що впився у спи́ну з легкої жаги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Про тебе нічого вже майже не знаю.
Розмила турботи далека вода.
В ігри твої я давно вже не граю.
Маску зірвала тендітна рука.
Ми знову постали немов незнайомі.
Шукаємо те, що не варто і знать.
Дивимось глибоко - глибоко в зорі,
Аби таємниці душевні пізнать.
Та все проти нас виступає безжально:
Ви́падок, вибір і стомлений час.
І навіть весна вже і та невблаганна -
Ніяк не дарує обіцяний шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Якби ж на мить єдину повернути
Усіх, кого забрали небеса.
Якби ж то в очі рідні зазирнути
І з серцем мовить лагідні слова.
Якби ж то знову міцно обійняти
І втерти сльози...тихо при свічі.
Про все на світі вільно розпитати,
Сховать подалі темні дергачі.
І знов відчути теплії долоні,
Втопить у них свої, такі малі.
Притиснути повітря повні груди,
Сказать,- Люблю. Прошу лише - живи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Історія пишеться грою цілунків.
Історія пишеться фарбами хмар.
Кожен тут знає красу візерунків,
Які залишає розпечена сталь.
Історія пишеться крилами птаха,
Який попри вітер не здався - злетів.
Історію пишуть не ка́зками ката,
А кров'ю ні в чому не винних рабів...
Минає сторіччя в людськім пануванні.
Істина все висуває своє:
Історію пишуть цілунки і хмари,
Птаха і кров, що землею тече...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Тоне в листі твоє зранене сонце
І той не дарований серцю вогонь.
Тоне в листі твоя часточка злості,
Де кожная крапка походить на сон...
Ти знову напишеш рядки нетривалі.
Я стану читати слова мовчазні,
Подібні до білої смути-вуалі,
Занадто розкуті й занадто пусті.
Ти знову напишеш... і знову про себе...
Уривчаста правда почне догорать.
Можливо, із часом, та я зрозумію,
Що зовсім не варто було і чекать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Чаруй мене, весно, розлогістю млості,
Зривай той серпанок леткої імли.
Ми із тобою - незаймані гості
Тієї любові, подібної грі.
Нам заважає приземлена плата.
Якби ж то забути про сутність речей
І легко злетіти ( не пустить утрата)
У пошуках стиглих і вільних ідей!
Якби ж то торкнутися дзеркала моря...
Сьогодні ми, весно, зостанемось тут.
Нехай краще мрії і всі поривання
За межами злуки іще підростуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Немає у світі такого причалу,
Де вічно жила б ненастанна любов.
Немає у світі такого муару,
Який би знебарвив омилену кров.
Не чули ніколи про віддані зорі,
Що ніжно торкаються рами вікна
(Щоночі одно́го) тендітно й прозоро,
Так, мовби інших таких не бува.
Не знали нічого про місяця спогад,
Який виринає із темних думок.
Не знали про вислів, - Не бійся, я поряд, -
Який заспокоює сонцем казок.
Не вірили в щастя, хоча і тримали
Його первозданний, заманливий цвіт...
Ранку без ночі в житті не буває...
В любові ж омана нещадно кипить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Сьогодні я знову пізнала початок.
Ми тихо стояли у затінку хвиль.
Весна щось кричала про символ печаток,
Які залишають відтінковий біль.
Ще буде життя. - Та на двох чи урозтіч? -
І буде ще ранок, миліший за ніч...
Наші серця вже давно охололи.
З грудей виривається стомлений сич.
Уста усміхнуться, немов наостанок.
Ми надто багато з тобою пройшли.
Нехай же між нами лиши́ться початок
(Бодай у казково - пророчому сні)...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Дихай тією безликою тінню,
Яка ще не знає своєї вини.
Ховайся під неба безмежною синню,
Аби не складати омані ціни.
У час, коли зна́йдеш підкорений вибір,
Уже не згадаєш, навіщо прийшла.
Весна залишає невизнаний вимір,
З якого доноситься хиже виття...
І ти забуваєш усе ненастанне...
Тікають години, дерева, міста.
Сонце десь поряд світить обіцяє,
Та правда в суворості надто скупа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Спинися на мить, моя здушена пісне.
Ти зовсім замало пізнала віків...
Хоча і могла, та, на щастя, не стала
Змінювать розу залежних вітрів.
Не йди з мого серця і темної ночі...
Не ки́дай обірвані ноти життя.
Звучи, як тоді, твоє соло пророче!
В мені не згориш ти у правді буття...
Зникне усе, але пісня лиши́ться.
Живитиме солодом чистого сну.
І в жилах октавами буде ще биться,
Аби рознести́ ту вечірню луну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2022
Печаль не знаходила схожих за віком.
Печаль не знаходила рівних кінцю.
Вона поглинала із люттю і сміхом
Кожен початок і кожне "люблю".
Вона не шукала ізранених болем.
Вона не тужила за миттю весни.
Лише віддавалася вільним просто́рам,
Де душі загублені, тільки живі.
Печаль не уміла промовить і слова:
Мовчанню бо вірять, а крику - ніхто.
Та так і ходила, заможна й убога,
Із люттю і сміхом, в житті та кіно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
Залиш моє щастя собі на поталу.
Зостав мені пісню далеких вітрів
І трохи блідого лісного туману,
Щоб тільки щоранку мені шепотів.
Нехай десь потоне віддалене місто,
Потоне в любові їдкого вогню.
А я зрозумію, що ми таки різні,
Що серце згубило твоє не одну...
Розі́йдуться вулиці наші навіки.
Тоді не впізнаємо сум ліхтаря.
І я вже забуду феєрії міста,
Якого між нами на карті нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
Біда прийшла так несказанно рано.
Звірячі очі глянули у синь.
І наша Ненька з жахом заволала,
Коли схитнувсь її рідненький син.
За ним - і другий, далі буде третій.
Вона вже знала, що таке війна...
Укрила наших воїнів земелька,
Вкраїни рідна, старшая сестра...
І куля смерті десь лежала в полі.
Свистіли гради, сипав теплий дощ.
Біда прийшла й змінила наші долі,
Де все, що є, не викуплять за грош...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Тисячі миль...
Я можу поряд, можу бути поряд.
Я можу бути там, де зрілий сон.
Твоя любов дарує дивний спогад,
А усміх твій - розпачливий прокльон.
Я знов сміюся, з острахом, в обличчя,
Бо ти не знаєш, як мені болить.
Для тебе я - велика таємниця,
Для тебе я, не більше, - тільки мить.
Окину взором ту живу спокуту...
Ти, радше, - сонце. Я - всього́ лиш тінь.
А серце б'ється, та без то́го стуку,
Під морем сотень, морем тисяч миль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Як важко До і легко Після грому.
Як важко вгору й легко навпростець...
Іти вперед або ж боятись бою,
Де при́йде все ж... таки німий кінець.
Кінець усьо́му: випадку, коханню
І тій ніяк не втомленій журбі.
Кінець тому важезному зітханню,
Що грає ніжно зламаній струні...
Якими будуть ще- початки краху-
Розкаже вітер, сильний, вольовий...
Як важко буде в очі глянуть стра́ху,
Як легко буде знать, що ти вже свій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022
Отрута не визнала жодних кордонів-
У ду́ші, не знані бідою, лягла.
І щастя зламала не тисяч- мільйонів...
Кривава отрута на ймення Війна...
Вона просочилася зрадницько- тінню.
Вона просочилася мертво- дощем.
Забрала життя у ні в чому не винних,
Забрала життя у маленьких дітей...
Отрута скувала завбачливий вибір.
Кожен сьогодні триматиме фронт,
Бо з нашими силами правда і віра,
Бо ми український незламний народ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Любові...
Лиши́ся зі мною душею і тілом,
Інакше наза́вжди безслідно піди.
Поряд зі мною ти дихаєш вільно,
Та знову ховаєш нерідні думки.
І тягнешся вгору до синьої смути...
Очі торкаються дивного сну.
Хай краще серце навіки забуде,
Аби не чекати на гнівну біду!
Хай ліпше серце навіки розтане
В тому своєму гарячім битті!
І більше ніколи тебе не чіпає:
Ні в подисі вітру, ні в сяйві зорі...
Упийся шипами моєї розрухи,
Ізмий із полотен обачливу кров...
Ніколи я втечу твою не забуду.
Живи, моя мила, стражденна Любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Постане зоря у своїм задзеркаллі,
Де скоро зрівняються небо й вода.
Моя невимоглива нотка печалі
Проб'ється у груди стожаром огня.
Зірву́ться зі скелі тоді водоспади,
Щоб ніжно розбитися там, унизу,
Аби під час лету свого прокричати,
Як довго чекали далеку луну.
І все ж дочекалися... Мить-і розруха...
Лягатиме тихо багряна лоза.
Вуаль тільки тої легкої печалі
Укриє досвітня нерання весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
Свобода розбила життя на уламки,
Де кожен початок, по суті,- кінець,
Де кожна персона у світі-нон ґрата,
А фарба ніжніша, ніж той олівець.
Свобода скувала залізом і кров'ю,
Розсипала думи в пустелі віків
І там залиши́ла покинуту долю
На горе безсилій неправді світів.
І птаха у небі- підкорений бранець.
Кожна дорога навколо- сліпа...
Свобода занадто багато забрала
І в нашу весну непомітно ввійшла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
Проллється сльоза над рікою начала.
Проллється сльоза над рікою імли.
Вкотре я щастя твоє ізгадаю
На віддалі нашої лютої гри.
Прошу́, не чекай мене цілими днями.
Не варто писати мене у собі,
Бо світлі чорнила давно повтікали,
Аби тільки в жилах твоїх не текти.
Лиши́ся у згадці далеко неба.
Лиши́ся у згадці ясно́ї зорі.
Тільки любити сльозами не треба -
Жалість омани розвіють вітри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022
Зі́мкнуті болем чуттєві повіки-
Зоряне сяйво потоне в пітьмі.
Вона намалює похилені віти,
Що ніжно торкаються фасу води...
Вона намалює тонкі силуети:
Його та Її за примарами сну.
Вона не дозволить себе зрозуміти,
Бо тільки накличе тривалу війну.
Вона подарує один тільки вечір
Тим незнайомцям, що біля води.
Вона уникатиме жодної втечі,
Аби не зоставити хибні сліди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022
Відчую знову руку на плечі
І погляд, що поступився у спи́ну.
Віддам від серця всі свої ключі,
Сама створю на згарищі руїну.
Віддам від серця всі свої ключі...
Нехай ще ви́сить те безжурне небо.
Нехай пливуть у ньому кораблі...
Тобі це, вірю, там без мене треба.
Забудь усе, що я скажу весні.
Забудь усе, що я сказала досі.
Бо правда вже списала всі листи,
А зараз волі, тільки волі й просить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022
Моя журба навік зречеться болю.
Моя журба навік зречеться сну
І вийде в те безшумне й чисте море,
Де я скажу, що зовсім не люблю.
Та серце знає- що і де сховати.
Коли?- питання... Все зруйнує час.
І в тім далекім, то́му чистім "завтра"
Не буде вже, ніде не буде Нас...
Про стогін вітер легко прошепоче
І стане бавити свою летку весну.
А цілий світ світанок нам зурочить,
Бо рідні ми нічному ліхтарю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
Те Вчора у сяйві нещадно зів'яло
І в нетрі сховало сердешну любов.
Те Вчора немовби іще й не бувало,
А вже підкорило овації змов.
Усе загубилось у хижім тумані,
Дозволило виграти думу живу
Про те, як дороги до світла ступали
І сипали слідом безпечну луну.
Сягало небес непідкорене "буду".
Текла за водою безжалісна мить.
Те Вчора гадало, що все я забуду,
Та попіл ніколи уже не спалить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
Так мало слів, дарованих віками.
Так мало сил, дарованих весні.
Щемлять у грудях цілі океани
І сходить сонце тільки уві сні.
Ще так багато схованої драми.
Ще чимось мріє писаний роман...
Іде Життя під неба парусами
І пише знов невтомлено сенкан...
Звучать пісні і квітне дике поле.
Пульсує згадка тих старечих скронь.
І знов дерева стримують навалу
Своїх міцних, своїх обачних крон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022
Самотою постану на дальній дорозі.
Усе, що тримала, я вмить відпущу:
Крики, мовчання й непевні образи,
А ра́зом із ними- і гнівну біду.
Рани, однак, не сховаю ніколи,
Хай розперізують відчаєм зір,
Аби не було вже аж надто просторо
В то́му, що досі не визнало мір.
Дозволю собі силкуватися дихать,
Дихати щастям, любов'ю, слізьми́.
Аби ж тільки знати, що це моє кредо
Ніколи не вхоплять безжальні вітри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022
Там кожна мить здавалася живою
І щастя знало свій легкий сюжет.
Падіння кожне там здавалось грою,
А віра й правда славили пікет.
Прозорі ночі дихали жагою,
Росли відважні, кинуті серця.
А ті до болю рідні-рідні зорі
Бажали знати все, окрім кінця...
Змінили все. І ми вже зовсім інші.
Пізнати б час, розсипати пісок.
І знов зробить у те незнане вічне
Один тривкий, один сторичний крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
Пам'яті...
Герою властиво дивитися в очі,
Герою властиво іти уперед
І знати, що про́йдуть затяжливі ночі
І місяця милий блідий силует.
Поспіє світанок на вранішні гори
І вмиті росою зелені поля.
Герою властиво дивитись і знати,
Що при́йде й в окопи прекрасна весна.
Народяться діти-і згине розруха.
Зміниться досі не бачений світ.
А зе́млі Вкраїни, обпечені кров'ю,
Всипле історії нашої цвіт...
18.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
Куди повернуся із нашої тиші,
Ніжної ласки живої струни?
Чого не побачу або ж не відчую,
На що подивлюсь, коли поруч не ти?
Стануть шуміти невтомлені води,
Які переллються в душі́ через край.
Без тебе лише не співатиме море,
Без тебе мовчатиме зріднений гай.
Про що запитаю в холодного вітру,
Що тільки й шепоче про власну біду?
Невже я ніколи у цьо́му сторіччі
Нашого щастя уже не знайду?
Пізнається кожна тривала година.
Без тебе охопить лише самота.
Чи буду опісля я знову потрібна?..
Подумки скажеш: "А ти вже не та..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022
Стоятимуть зорі над містом розлуки,
Стоятимуть зорі над містом утрат,
Коли пронесуться десь поряд снаряди,
Коли буде чутно десь грім канонад.
Сидітиме мати в холодному льосі
І буде втішати маленьке дитя.
А ніч не лягатиме- повно роботи,
Молитися стане за мир і життя.
Чекатимуть міни своєї нагоди.
Згуртуються люди на Нашій землі,
Бо всі ми однаково любим свободу,
Коза́цького роду дочки́ і сини.
І вкотре ми Ра́зом усі підійме́мо
До сонця само́го увінчаний стяг.
А жовтеє поле і синєє небо
Ніколи не знатимуть, що таке страх...
16.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Можливо, я зовсім не та, що назовні.
Можливо, і зовсім не та, що в собі.
Хтось таки знає, чому ж я ніколи
Не зраджу своїй доленосній журбі.
Хтось таки знає, та прагне мовчати,
Ховає від поглядів давні світи,
В яких потонули невтомні печаті,
В яких не спиняє предтеча ходи.
Усе ще існує у вічному русі,
Усе там шепоче і диха вогнем:
Світанки і кожнії сонця захо́ди,
І навіть морози любовних поем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Сум розіллє́ться твоєю рікою,
В лю́стрі якої потоне пітьма.
Вгору полине одна лише втома,
Яку породила неспішна мольба.
Таїна світу заграє журбою
І далі куватиме людям серця.
Я ж буду за́вжди душею з тобою-
З само́го початку і аж до кінця...
Печаль не дарує скупої утіхи-
Їй ще далеко до рамок життя.
Та ти й не пізнаєш її сокровенне,
Бо надто чужою є вдавана гра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022
Бли́сне у відчаї зарево тіні-
І тиша поступиться крику вві сні.
А гори стоятимуть міцно й незмінно,
Ходитимуть, мабуть, одні лиш піски...
МИ ж будем ніжно і палко любити,
Вірити в казку, як діти малі.
Будемо щастям зими пломеніти,
Щоб глянути згодом у вічі весні.
Станемо марити вічною грою
В ту первозданну, цинічну любов,
Допоки іще не проллється між нами
Холодна, як стужа, трояндова кров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022
Постала між нами увінчана правда,
Чиста, немовби нездешня роса
І в небі високому, в синьому храмі,
Лише й заіскрилась прозора сльоза,
Щоб легко упасти на стомлені вії,
Або ж доторкнутись до ніжних долонь...
Стоять одинокі, понурі перила,
В яких віддзеркалився славний вогонь...
Горіли тоді наші душі світанком
І грілися зустріччю наших сердець.
Довіра змивала усе доостанку,
А сходи веліли пізнати кінець.
Здавалося, сонце було ще далеко,
Та ми помилялись у всьо́му тоді.
Забули, що край синьоокого неба
Сходять, крім сонця, ще ближчі зірки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022
Згораю у тьмі спопелілого жа́ху,
Тану в уламках сліпої зорі.
А все задля то́го, щоб далі ступати
І знову віддати належне весні.
Ти не чекай, бо і так повернуся
Із піснею вітру чи звуком грози.
Тоді біля тебе навік залишу́ся,
Хоч будуть стоять межи нами роки.
І слухати стану, як тими слідами,
Що тягнуться з моря до сеї землі,
Ітимуть упевнено й трохи незграбно
Наші з тобою весня́ні дощі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022
Пече мені серце і душить надія.
Невже я і справді сліпою була,
Як хащі минала дорогою світла,
Дорогою щастя, яку возвела?
Навіщо тоді возвеличила згубу?-
Хотіла закрастися дума журби.
Навіщо та правда мене пожаліла
І кинула в ноги тривалій брехні?
Чому ж ви і далі сміялися в очі,
Чому ж ви і далі трималися гри
І все малювали беззоряні ночі,
В яких лиш тонули небачені сни?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2022
Зустріну знову зраненого птаха-
Мою розлуку, ніжну і тривку,
І в тую ж мить жахли́вішу за ката,
Таку стражденну, горду і німу.
Сховаю щастя глибоко у серці-
Нехай не чують крила самоти...
А клич пташиний дзвінко розлетиться
І душі сповнить морем гіркоти.
Лише перо зали́шиться на пам'ять...
Спалю за птаха той неситий жаль
І знищу все, що вічного торкнеться,
А першим стане- чорная вуаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2022
Якби ж ви знали, як я вас любила.
Якби ж ви знали, як чекала дня,
Коли скажу я правду незрадливо
Про те, що далі поряд нас нема.
Якби ж ви знали, як холоне серце
У тім душевнім, стишенім яру́,
Тоді б ховали плату за знище́нне,
За брами снів нічного кришталю.
Коли б могла я все вам описати...
Сьогодні тільки ні́чого сказать.
А "вчора" я не в силі повертати,
Тож буду й далі віддано мовчать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022
Мої небеса не чекали світанку,
Мої небеса не чекали пітьми.
Трохи ночей було в кожному ранку
І трішечки правди було у брехні.
Не все розтоптали, не все ізгубили.
Чого́ лиш від завтра спокуті чекать?
Дуби несмиренні ще міць не зложили,
Та сонце не хоче над морем устать.
Черпаю надію на вранішній спомин
Про те, чого́, може, й повік не було.
І мрію про дике заквітчане поле
На місці, де й досі ніщо не цвіло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
І день і ніч просякнуті журбою,
І дикий жаль шепоче у тилу.
Чому ж я жити хочу знов тобою,
Чому ж кляну заквітчану весну?
Лиши мене і більш не повертайся.
Цей вибір щастям доля не назве.
Прошу́ лише- у сні мені ввижайся,
Де море синє й сонце золоте...
Лишись наза́вжди в тій живій печалі...
Я знов розкину спалену імлу
І тихим громом, серденька причалом,
Укрию ніжно ту палку зорю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Я маю те, що в пісні не вмирає.
Я маю те, що в бідах розцвіта,
Що сонця й неба в мить одну сягає
І знає те, чого ніхто не зна.
Я маю те, що межи всьо́го збіжжя
Іскри́ться тим нескореним вогнем,
В якім лунає згадка дивних терцій,
В якому пише щастя кожним днем.
Я маю те, що довго не тримають.
Я маю те, що серце обпіка.
І тільки тіні, рідні тіні знають,
Чи варта плата вільного кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
Я вас так сильно досі не любила,
Хоча стрічала в тім яснім саду,
Де тіні наші пісня оп'янила,
Де шепіт серця грав свою луну.
Тоді і дума правди не боялась,
Тоді слова вогнем лише цвіли.
І сльози тихо йшли і не спинялись,
Бо знали ми, що все це тільки сни...
Нехай я пла́чу, то не від утрати,
Нехай кричу як той шалений звір.
Тепер я вільна - ви повинні знати.
В любові вільна повністю й безмі́р...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
Сховаю обличчя і більш не побачу утоми.
Знов розлетиться щастям осяяний сміх.
І я зрозумію- сьогодні вже справді удома,
Бо серденька трепет, на щастя, іще не затих...
Інакше тут сходить вогнем поціловане сонце,
Інакше лякають подібні до сну міражі.
Якось наївно і зовсім, здається, невтомно
Вкривають бульвари мої нетривалі дощі.
Я знов усміхаюсь, бо чую оманливу тишу.
Її виконання зривається й далі летить...
А стукіт сердець непорушний і все ж нездоланний-
Його бо не може і тиша ніяк перебить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022
Не будь я другом, я б сказала,- Смійся
І став отрути зискову печать,
Бо сотні слів крізь тебе пронеслися...
Дарма, що сум того́ не хоче знать.
А сни не йдуть. Ти все-таки чекаєш
У тім саду чиєїсь простоти,
Хоча і знаєш, дуже добре знаєш,
Що пісня повна втрат і гіркоти.
Не будь я другом, я б сказала,- Смійся,
Бо вже б не знала, як воно болить,
Коли ти зовні усміхом іскришся,
А в серці пломінь віддано горить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022
Тримайся, мій друже. Тримайся, відважний солдате.
З тобою молитва, з тобою ясні небеса.
Ніщо не зуміє в кайдани тебе закувати.
Розправ свої груди, розправ ті живі паруса.
І, чуєш, ми разом у кожній тривалій годині.
Чуєш, ми поряд, немовби велика сім'я.
Тому і лунає: "Все буде моя Україна".
Слава герою! Слава, солдате, твоя...
26.02.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022
Лиши мені на згадку тільки пам'ять
Про те, як очі сяяли вві сні,
Як сніг ішов, але й не думав падать-
Летів удаль, летів услід зорі.
Лиши мені на згадку трохи ча́су,
Де ми невічні: рідні і чужі,
Де ми палили зраду на світанку,
Де ми тікали, тільки не втекли...
Лиши мені на щастя трохи стужі,
Нехай у хвилі темряви й імли
Вона зігріє наші грішні душі
Тендітно й легко- подихом весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Нехай живе моя невічна втіха,
Коли втечеш у нашу сизу даль,
Коли поглянеш ніжно і звабливо
На ту розбиту вірою печаль.
Нехай живе, нехай пульсує втіха...
Ти зовсім поряд, ти завжди́ в мені.
Душа не зрадить- я і досі вільна.
Це Наша плата, це лише сліди...
І знов початок. Стогне роздоріжжя...
А постать лине далі- в небуття,
Торкає зорі, знов летить донизу,
Аби сягнуть колись востаннє дна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Пробач мені, інакше вже не зможу.
Чужими стали раз і назавжди́.
Чому ж у серці ніжно ти холонеш?..
Не пий отрути, чуєш?.. Краще йди.
Покинь мене... Сьогодні тільки втома.
А завтра буде знов туманний день,
В якім знайде́ш один яскравий промінь,
В якім знайде́ш усіх, окрім мене...
Та лиш ідея житиме віками...
Дарма, що й досі ми шукаєм світ,
Де щастя буде вічно зелена́ве,
Де знов розквітне той немилий цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
Закохай мене, весно, як тої осінньої ночі,
Згадай наше щастя і нашу незнану біду.
Закохай мене, весно, в свої божевільнії очі,
Дозволь зрозуміти твою нетривалу красу,
Бо спогад минає, безслідно зникає у людях.
Тільки відлуння у серці нещадно щемить.
І я вже не знаю, чи зможу колись-то відчути.
Я вже не знаю, чи зможу колись полюбить.
Співай мені, весно, співай як тоді- із душею.
Нехай наше небо розстеле поси́вілу гру.
Співай мені, весно, співай як тоді- під зорею,
Щоб знати напевне, як досі я сильно люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Скажи мені, що все-таки сліпа
Дорога наша, кинута несміло.
Скажи мені, що й досі я одна
В печалі б'юся віддано й звірино.
Скажи мені, що все те відцвіло.
Можливо, згодом я таки повірю,
Що зір прекрасних в небі не було,
Що сад співав, але не солов'їно...
Займуться гори. Знов розі́б'є тиша
Свої багряні, вільні паруси,
Аби зали́шити, тепер уже навічно,
Сповиті жа́лем темнії ліси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
Танцюй життя. Його ніхто не ве́рне.
Люби лиш так, як можеш тільки ти,
Бо час іде й лишає нездійсненне
Холодній шальці білої весни.
Танцюй життя. Не бійся помилитись.
Шукай надію в кожному листі...
І мить знаходь на те, щоб зупинитись,
Щоб знать напевне- хто в цім світі ти.
І дихай так, немовби це востаннє...
Відчуй жадобу зсушених грудей!
Танцюй життя. Його не наздогнати.
Віддайся правді й знов повір в людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Під скельцем ночі в зоряній задумі
Ходила ніжна й стомлена Печаль.
Її журба тягнулася до моря,
Її любов давно чекав причал...
А чорні шати грали із пітьмою.
В руках же сяяв страдницький вогонь.
Бо в нашім світі часто так буває:
Холоне все, окрім палких долонь...
Печаль вдягнула білі рукавички...
І тінь стояла, віддана й чужа.
Вітрила все, як зоряні завіси,
Пливли удаль у пошуках кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Я стану чекати своєї мрійливої казки,
Де знову узрію, де знову очима торкну
Твою незбагненну і люттю заковану ласку,
Яка залишається й досі подобою сну.
Я стану чекати крізь кинутий прірвою стогін,
Я стану квили́ти у тишу незримих морів,
Коли підіймуся над нашим освітленим краєм,
Коли дотягнуся до щастя блаженних років.
А доти ми різні. Відмінні і наші дороги.
Сонце сховало свою переможену путь.
Давно розійшлися й без того не зіграні ролі,
Та й досі не можу, тебе я не смію забуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
С. С. П.
Слова живуть, та ні́чого сказати.
Це острах правди, острах забуття.
Слова біжать, та їх не наздогнати.
Зосталась постать сонячного дня.
У ній я бачу кедрові дерева,
У ній долаю сотні хижих миль,
Де б'ються гори: кожна за довіру,
Де чути гамір синьо-білих хвиль...
Цвітуть сади у день її дозвілля
І кличе пісня в ту далеку путь,
Де грає щастя тихо й мелодійно,
Де перші зорі віддано снують...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Дихай зі мною. Дихай моєю печаллю.
Я занотую про все, що давала пітьмі.
Я занотую про те, як тебе виглядала
У дальній дорозі і в тому безликому сні.
Дихай зі мною. Нехай не лякають морози-
Опісля розквітне мрійливий і ніжний бузок.
Дарма що сьогодні настигли обпечені грози,
Дарма що Любов одягнула терновий вінок.
Печаль не зреклася своїх застережливих кроків,
У них потонула моя божевільна війна,
Де крики й дуелі себе розтирають на попіл,
Щоб тільки стояти, за тебе стоять до кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
В тобі я бачу щось таки незвичне,
В тобі я чую щось таки чуже.
Скажи лише, що жити мусиш іншим.
Побудь мені ще трохи аташе...
Довіра все тікає в сиві ночі.
Спиняє час моє серцебиття.
Думки про вічне зовсім не пророчі,
Та й Нас у них, на жаль, давно нема.
Колись ти про́йдеш повз того́, хто любить.
Колись минеш вузеньку авеню,
Бо втримати уже ніяк не зможеш
Мою натуру, воздяну й сумну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Наша любов умирала ясними ночами,
Згорала жагою, пашіла початком кінця.
І все ж одіозно тримала неранні пороги,
Щоб тільки розлука не змила окраси життя.
Без думки про тебе і дня не могла протягнути,
Та будучи поряд, лиш холод у серце лила.
Не знаю, чи зможу на тебе коли посягнути-
Душа не пускає, бо доля занадто скупа.
Нерідко питаю у вітру,- Навіщо потрібна
Та, що ніколи не зможе покинути гру,
Та, що не зможе в тумані сліпої надії
Викрасти о́браз і знов засвітити луну?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Дозволь мені сьогодні просто бути.
Далеко й поряд чути звуки лір.
Дозволь мені усе-усе забути,
Про що шептав у люті спільний біль,
Бо рук твоїх фетиш не знає краху...
Лиши мене самотню на краю.
І знай- без тебе тінню я не стану,
Хоча й не раз від того упаду.
Та знов устану, знову підіймуся,
Укотре скажеш лиш на те,- Пробач...
Війну закі́нчить вже не спроможуся-
Варту́є щастя мій неможний плач...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Темні вокзали розводять безчесні дуелі.
Карта лягає сліпим і обпеченим сном.
Безсило долає завіса порожні пустелі,
Яких міліони... Тісняться під хижим крилом.
Афронти торкають невинні і грізні паркани.
Погляди ріжуть, пускаючи містом луну.
І лиш ліхтарі, понурі, у власній печалі
Можуть сказати одне непотрібне,- Люблю...
А люди тікають- бояться тривожити вічне.
Проходять, втрачають і знов у зневірі встають.
Бояться зізнатись, як сильно душею кохають,
Бояться зізнатись у тому, що просто живуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Безмовна я. Мої безмовні очі.
Нехай це буде вся лиха біда.
Коли ж замовкне серце серед ночі,
Зніміє світ, зніміє простота.
А що сльоза, якій ніхто не вірить?
А що слова, в яких тече брехня?
За ними- край, кінець усій довірі.
По них лиши́ться тільки пустота.
І скаже дума,- Очі не кричали,
Хоча у злуці ніжності й могли,
І небо в них ніколи не згорало,
Немов у сні, блаженно тихім сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Сюжет пробачить щиру одинокість-
Легку розраду стишеного дня.
Чекають ранки десь на видноколі,
Чекають ночі там, де нас нема.
Лягає промінь, ледь торкає душі,
Прозорість сипле ніжно- через край.
Остання скрипка сонячної пущі
Не грає смути... Знов несеться плай...
Летить мовчання, вільне від знемоги.
І лине казка, лине в небуття...
Роман минає й досі всі пороги
З німого слова гострого пера...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Минає все: і спокій, і наруга.
Ладнає мапа дивні міражі.
Та попри час лишається спокута,
Де ми бездонні, віддані й чужі...
І хай я крикну, ти і не почуєш.
І хай покину, кров ізмиє жаль.
В моїх руках твоїм уже не бути-
Ще в першій дії нас настиг фінал...
У тебе, вірю, й далі будуть інші,
Які без неба зможуть вільно жить.
Мені ж без зір нема для чого дихать-
Між ними- ти, між ними- наша мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Пусти моє зранене журою небо,
Мальоване фарбами диких лісів,
Мальоване цвітом нев'янучих квітів
І щастям безмежжя людських полюсів.
Пусти одинокі та зріднені зорі,
Вишиті променем наших бажань,
Аби не тримати у серці минуле,
В якому достатньо любові й страждань...
Падіння і злети; історія, пуща-
Ціною в один незапам'ятний крок.
Пусти моє небо і кинуті зорі,
Пусти під сталевий, понурий замок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Час віднімає усе, що боліло,
Все, що так довго вливалось у тінь.
Час віднімає усе, що любила,
Все, що здавалось ріднішим за плин.
Години летять у незвідані далі,
Звідки нікому нема вороття,
Аби розділити живі океани,
Що мали глибокі дитячі серця.
Лишається спомин, близький і далекий,
Що пахне зізнанням ясної свічі.
Та пам'ять безжально вбива силуети,
Аби загасити навічно вогні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Можливо, я справді тебе не любила...
Димом писала про дикий вогонь.
Можливо, я істину грою палила,
Аби у руці не відчути долонь,
Тих, що снують оксамитами ночі...
Навіщо ж я усміхом віри жила,
Коли твоє серце звертало до інших,
Які не любили?!. Надія сліпа...
Можливо, я справді тебе не любила
Ні в тому початку, ні в тому кінці.
Можливо, я промені втіхи згубила,
Сховавши останні далеко на дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Схили́ свої віти до чорного маку.
Чуєш?- Ступає красуня Весна.
Ні, то здалося, бо в серці моєму
Й досі вирує страшенна Зима.
Та я не боюся холодного вітру,
Що є сурогатом земного чуття.
Боюсь одного́- що тобі не потрібна
Та, що назовні постійно була.
Зима віддаляє заметені душі.
Стишує пісню непевно рояль.
А ти лише поглядом здушено мучиш,
Аби натягнути між нами вуаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Не муч мою душу німими шипами,
Які полонили далекі мости,
Які забавлялися щиро з вустами,
Коли я читала порожні листи.
Усміх приносив самі лише болі,
Та я усміхалась. Якою ж була!
Троянди впивались із присмаком крові,
А я все рядками твоїми жила...
Шипи обіймали, давали надію,
В якій засинали гарячі слова...
Дотик омани торкав несміливо
Трояндовим подихом цвіту й зела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Тримай мою руку, уже бо світає.
В минуле немає, на жаль, вороття.
Час неквапливо і далі ступає,
Збираючи те, що не має кінця...
Годин вистачає для кожної миті,
Кожного поруху, щастя, біди!
А ми із тобою не любимо- вірим,
Що зможем зали́шити Наші сліди,
Ті, що розкажуть про таїну тиші...
Правди замало у цьому житті...
Хай же і далі стоять одинокі
Ранки довіри і ночі пітьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
П'янкий аромат несмиренної зливи
Закохує поглядом невідь-краси.
Несуться крізь призму моєї дуелі
Горді й безжально ясні вечори.
Лише небеса пурпурові сміються...
Як же дістатись до них із землі?!
Ні, я не зможу... Нехай не сьогодні-
Ще сльози не всохли на битому склі.
А присмерк лягає за темнії спини
Зовсім не рідних мені ліхтарів,
Аби межи тінями сміла збудити
Крики обпечених ніччю вітрів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022