| Сторінки (5/433): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Під скельцем ночі в зоряній задумі
Ходила ніжна й стомлена Печаль.
Її журба тягнулася до моря,
Її любов давно чекав причал...
А чорні шати грали із пітьмою.
В руках же сяяв страдницький вогонь.
Бо в нашім світі часто так буває:
Холоне все, окрім палких долонь...
Печаль вдягнула білі рукавички...
І тінь стояла, віддана й чужа.
Вітрила все, як зоряні завіси,
Пливли удаль у пошуках кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Я стану чекати своєї мрійливої казки,
Де знову узрію, де знову очима торкну
Твою незбагненну і люттю заковану ласку,
Яка залишається й досі подобою сну.
Я стану чекати крізь кинутий прірвою стогін,
Я стану квили́ти у тишу незримих морів,
Коли підіймуся над нашим освітленим краєм,
Коли дотягнуся до щастя блаженних років.
А доти ми різні. Відмінні і наші дороги.
Сонце сховало свою переможену путь.
Давно розійшлися й без того не зіграні ролі,
Та й досі не можу, тебе я не смію забуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
С. С. П.
Слова живуть, та ні́чого сказати.
Це острах правди, острах забуття.
Слова біжать, та їх не наздогнати.
Зосталась постать сонячного дня.
У ній я бачу кедрові дерева,
У ній долаю сотні хижих миль,
Де б'ються гори: кожна за довіру,
Де чути гамір синьо-білих хвиль...
Цвітуть сади у день її дозвілля
І кличе пісня в ту далеку путь,
Де грає щастя тихо й мелодійно,
Де перші зорі віддано снують...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Дихай зі мною. Дихай моєю печаллю.
Я занотую про все, що давала пітьмі.
Я занотую про те, як тебе виглядала
У дальній дорозі і в тому безликому сні.
Дихай зі мною. Нехай не лякають морози-
Опісля розквітне мрійливий і ніжний бузок.
Дарма що сьогодні настигли обпечені грози,
Дарма що Любов одягнула терновий вінок.
Печаль не зреклася своїх застережливих кроків,
У них потонула моя божевільна війна,
Де крики й дуелі себе розтирають на попіл,
Щоб тільки стояти, за тебе стоять до кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
В тобі я бачу щось таки незвичне,
В тобі я чую щось таки чуже.
Скажи лише, що жити мусиш іншим.
Побудь мені ще трохи аташе...
Довіра все тікає в сиві ночі.
Спиняє час моє серцебиття.
Думки про вічне зовсім не пророчі,
Та й Нас у них, на жаль, давно нема.
Колись ти про́йдеш повз того́, хто любить.
Колись минеш вузеньку авеню,
Бо втримати уже ніяк не зможеш
Мою натуру, воздяну й сумну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Наша любов умирала ясними ночами,
Згорала жагою, пашіла початком кінця.
І все ж одіозно тримала неранні пороги,
Щоб тільки розлука не змила окраси життя.
Без думки про тебе і дня не могла протягнути,
Та будучи поряд, лиш холод у серце лила.
Не знаю, чи зможу на тебе коли посягнути-
Душа не пускає, бо доля занадто скупа.
Нерідко питаю у вітру,- Навіщо потрібна
Та, що ніколи не зможе покинути гру,
Та, що не зможе в тумані сліпої надії
Викрасти о́браз і знов засвітити луну?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Дозволь мені сьогодні просто бути.
Далеко й поряд чути звуки лір.
Дозволь мені усе-усе забути,
Про що шептав у люті спільний біль,
Бо рук твоїх фетиш не знає краху...
Лиши мене самотню на краю.
І знай- без тебе тінню я не стану,
Хоча й не раз від того упаду.
Та знов устану, знову підіймуся,
Укотре скажеш лиш на те,- Пробач...
Війну закі́нчить вже не спроможуся-
Варту́є щастя мій неможний плач...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Темні вокзали розводять безчесні дуелі.
Карта лягає сліпим і обпеченим сном.
Безсило долає завіса порожні пустелі,
Яких міліони... Тісняться під хижим крилом.
Афронти торкають невинні і грізні паркани.
Погляди ріжуть, пускаючи містом луну.
І лиш ліхтарі, понурі, у власній печалі
Можуть сказати одне непотрібне,- Люблю...
А люди тікають- бояться тривожити вічне.
Проходять, втрачають і знов у зневірі встають.
Бояться зізнатись, як сильно душею кохають,
Бояться зізнатись у тому, що просто живуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Безмовна я. Мої безмовні очі.
Нехай це буде вся лиха біда.
Коли ж замовкне серце серед ночі,
Зніміє світ, зніміє простота.
А що сльоза, якій ніхто не вірить?
А що слова, в яких тече брехня?
За ними- край, кінець усій довірі.
По них лиши́ться тільки пустота.
І скаже дума,- Очі не кричали,
Хоча у злуці ніжності й могли,
І небо в них ніколи не згорало,
Немов у сні, блаженно тихім сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Сюжет пробачить щиру одинокість-
Легку розраду стишеного дня.
Чекають ранки десь на видноколі,
Чекають ночі там, де нас нема.
Лягає промінь, ледь торкає душі,
Прозорість сипле ніжно- через край.
Остання скрипка сонячної пущі
Не грає смути... Знов несеться плай...
Летить мовчання, вільне від знемоги.
І лине казка, лине в небуття...
Роман минає й досі всі пороги
З німого слова гострого пера...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Минає все: і спокій, і наруга.
Ладнає мапа дивні міражі.
Та попри час лишається спокута,
Де ми бездонні, віддані й чужі...
І хай я крикну, ти і не почуєш.
І хай покину, кров ізмиє жаль.
В моїх руках твоїм уже не бути-
Ще в першій дії нас настиг фінал...
У тебе, вірю, й далі будуть інші,
Які без неба зможуть вільно жить.
Мені ж без зір нема для чого дихать-
Між ними- ти, між ними- наша мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Пусти моє зранене журою небо,
Мальоване фарбами диких лісів,
Мальоване цвітом нев'янучих квітів
І щастям безмежжя людських полюсів.
Пусти одинокі та зріднені зорі,
Вишиті променем наших бажань,
Аби не тримати у серці минуле,
В якому достатньо любові й страждань...
Падіння і злети; історія, пуща-
Ціною в один незапам'ятний крок.
Пусти моє небо і кинуті зорі,
Пусти під сталевий, понурий замок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Час віднімає усе, що боліло,
Все, що так довго вливалось у тінь.
Час віднімає усе, що любила,
Все, що здавалось ріднішим за плин.
Години летять у незвідані далі,
Звідки нікому нема вороття,
Аби розділити живі океани,
Що мали глибокі дитячі серця.
Лишається спомин, близький і далекий,
Що пахне зізнанням ясної свічі.
Та пам'ять безжально вбива силуети,
Аби загасити навічно вогні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Можливо, я справді тебе не любила...
Димом писала про дикий вогонь.
Можливо, я істину грою палила,
Аби у руці не відчути долонь,
Тих, що снують оксамитами ночі...
Навіщо ж я усміхом віри жила,
Коли твоє серце звертало до інших,
Які не любили?!. Надія сліпа...
Можливо, я справді тебе не любила
Ні в тому початку, ні в тому кінці.
Можливо, я промені втіхи згубила,
Сховавши останні далеко на дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Схили́ свої віти до чорного маку.
Чуєш?- Ступає красуня Весна.
Ні, то здалося, бо в серці моєму
Й досі вирує страшенна Зима.
Та я не боюся холодного вітру,
Що є сурогатом земного чуття.
Боюсь одного́- що тобі не потрібна
Та, що назовні постійно була.
Зима віддаляє заметені душі.
Стишує пісню непевно рояль.
А ти лише поглядом здушено мучиш,
Аби натягнути між нами вуаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Не муч мою душу німими шипами,
Які полонили далекі мости,
Які забавлялися щиро з вустами,
Коли я читала порожні листи.
Усміх приносив самі лише болі,
Та я усміхалась. Якою ж була!
Троянди впивались із присмаком крові,
А я все рядками твоїми жила...
Шипи обіймали, давали надію,
В якій засинали гарячі слова...
Дотик омани торкав несміливо
Трояндовим подихом цвіту й зела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Тримай мою руку, уже бо світає.
В минуле немає, на жаль, вороття.
Час неквапливо і далі ступає,
Збираючи те, що не має кінця...
Годин вистачає для кожної миті,
Кожного поруху, щастя, біди!
А ми із тобою не любимо- вірим,
Що зможем зали́шити Наші сліди,
Ті, що розкажуть про таїну тиші...
Правди замало у цьому житті...
Хай же і далі стоять одинокі
Ранки довіри і ночі пітьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
П'янкий аромат несмиренної зливи
Закохує поглядом невідь-краси.
Несуться крізь призму моєї дуелі
Горді й безжально ясні вечори.
Лише небеса пурпурові сміються...
Як же дістатись до них із землі?!
Ні, я не зможу... Нехай не сьогодні-
Ще сльози не всохли на битому склі.
А присмерк лягає за темнії спини
Зовсім не рідних мені ліхтарів,
Аби межи тінями сміла збудити
Крики обпечених ніччю вітрів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
Не треба слів осінніми ночами,
Нехай не мерзнуть в погляді зорі...
Мовчали ми не перші й не останні.
Слова все бились, ще були живі.
Тягнули ранки втомлено терпіння,
Та грім не стих, ще буде дивен бій.
Пусти мене, пусти і я покину
Страшенний біль, що вже по праву твій.
Хай наше сонце втомлено сідає,
Хай знову все без пам'яті засне,
Бо тільки серце й досі добре знає,
Що Наше місто вже давно Чуже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
Забудь мою смуту, розбиту гріхами,
Візьми своє щастя на острах біді.
Хай усміх усюди я твій упізнаю,
Тільки не же́врій, а владно гори.
Ввижайся в останньому промені сонця,
В прекрасному світлі нічної жаги,
Аби я хотіла вернути додому,
До то́го, що знов розперіза думки...
Дивися у небо, в самісіньку душу.
Тиша розкаже про синь глибини,
В якій розчиняється лютая стужа,
В якій забуваються давні казки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
Лікуй мої рани розпеченим злотом
Твоєї безжально німої імли.
Лікуй мою правду цілунком безодні,
Тієї близької до краху весни...
Пробач мені, зоре, заплутані ночі,
Де казка ставала подобою сну.
Лише не ховай оксамитові очі,
Якими палаю, якими живу.
Лишайся у серці на довгі хвилини,
Що пахнуть розлукою наших чуттів,
Бо час віднімає тривке і важливе,
Вкриваючи душі вуаллю років...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
Намалюй мені зорі у сірому небі,
Дозволь за світилом надії піти.
І хоч ти й далеко, дозволь доторкнутись
Губами прощання до люті зими.
Нехай не лякають застужені очі,
Серце не може тебе обмануть,
Допоки у ньому любові і втіхи
Осінньої ночі слухняно цвітуть.
Лише бережи, що не можна зіткати...
А хочеш- то й зовсім наза́вжди забудь!
Забудь, що на тебе я буду чекати
У стомлених зорях, які ще живуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Торкай мою душу холодною тінню
І словом надії щоранку вбивай.
Довіра і ласка іще не втомили,
Та казка, здається, пізнала вже край.
Далека дорога зробила чужими
Наші з тобою душевні міста.
І якось незнано для серця зніміли
За́вжди гарячі і ніжні вуста...
Життя розвело по великому світу.
І що ж нагадає про тебе вві сні?..
Ми й досі з тобою ще маємо небо
І зоряні ночі, тендітні й сліпі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022
Наша біда- у суворості плати:
Сьогодні це сонце, пізніше-зірки.
Дні все тікають у стужі розради,
А думі немає куди і піти.
Пил не встигає за подихом вітру.
Години розпуки вбивають гріхи...
А там, за тендітністю дивного світу,
Ховають прекрасне лапаті сніги...
Життя заглядає в самісіньку душу,
Яка непідкорене з відчаю рве...
Зовні лишається воздяне "мушу"...
А сніг десь далеко все тихо іде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Казала: "Не треба"... Лише б не чіпали
Надірване серце, що з болю кричить...
І вірила правді, якою лиш грали,
Вірила думі, де маю ще мить...
Зоряні ночі втомились тікати,
Шукаючи праведну роль забуття.
А я лиш хотіла не бачити- знати,
Що знову поверне квітуча весна.
Та все помирає: і щастя, й надія,
І віддана смута лихого буття...
А сонце ще світить- я бачу, я вірю,
І знову шепочу: "Ще й досі жива"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Понурий день у сивості туману
Прекрасну тінь завбачливо стеріг,
І все чекав, коли ж надію п'яну
Вберуть у смуту звивистих доріг...
А сон ішов незрілими снігами...
І казка неба танула вгорі...
Чому ж ти знала, знала й не сказала,
Що знов помреш, як вічне, у мені?..
Нехай обман, нехай нестримні бурі...
А як же серце, як моя душа?!
Треба,- отже, так воно і буде...
А тінь прекрасна- горда і німа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Я знову йду у бік твоєї смути.
Малює тишу гордо німота.
Можливо, я стою на повороті,
А, може, вже й на терені життя.
Скажи мені, куди поділась? Де ти?
Скажи про те, чого не можу знать...
Життя іде, а страдницькі години
Лише й воліють кидатись, тікать...
Чого ж ти хочеш? Як тебе любити?..
Холодні ночі зводять наші дні...
Нехай помруть усі світанки в серці,
А ти не йди, прошу тебе, не йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
Люблю навічно. Хай це буде втома.
Люблю душею. Хай це буде тьма.
З тобою вже постійно і ніколи.
З тобою я по-справжньому жива.
Тримай думками стримані надії,
Тримай вустами кинуті слова.
Не дай лише загоїтись довірі,
Не дай мені піти у небуття...
Я чую пісню зраненого серця.
Я чую біль і власну самоту.
Скажи лише- і миттю вже прилину.
Скажи лише- й навічно я піду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2022
Багато незримого вилилось болю,
Який пробирався у шкіру і стан.
Заплутано вилися наші дороги,
В яких потопав не один океан.
Щастя тихенько про сум говорило.
Дума не знала... А серце тоді
Кричало й мовчало про те незрадливе,
Що знову змішало маленькі сліди...
Лишалося жити й ховати надію
У смуту близької до горя імли.
Лишалося й далі шукати довіру,
В якій загубилися пестощі тьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Мовчить душа і знов несе дорога,
Безжально кличе кварцова глибінь.
Стоїть натура, ніжна й одинока,
І все ховає згорбленую тінь...
Нехай всі бачать лиш вогненну мрію,
А постать хай зостанеться в пітьмі,
У тій далекій, стриманій... і милій.
У тій порожній, тій страшній мені...
Не буде більш нічого, навіть сонця.
Ще мить- і згаснуть всі мої вогні,
Коли не гра, що нас тримає й досі,
Коли не ти, коли вві сні не ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Я досі люблю і досі тікаю,
Скидаюся, мовби наляканий звір.
Широких обіймів усе уникаю,
Чуючи пісню привабливих лір.
Я не боюся зостатися віддаль
І бачити правду на стінах ночей.
Лише стережуся вхопити довіру,
Якої не варта... Тоді й дотепер...
Якщо поспитаєш, чому ж я далека,-
У хижій розпуці своїй промовчу.
А десь у глибинах про відстань до тебе
Тихо-тихісінько лиш прокричу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
Ти пишеш листи не для того, щоб знати.
Пишеш листи, щоб для мене лиш буть
І десь у повітрі постійно снувати,
Слухати серце й нічого не чуть.
Ти не питаєш про те, що лякає
Наші розрізнені поглядом сни...
Краще б не вміла тебе відчувати,
Аби вже не вірити ласці весни.
Ти пишеш з душею, але не до мене.
Певно, з якогось німого жалю́.
Ти пишеш і знаєш собі достеменно,
Як сильно я вірю, як сильно люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
Хвилюй мене, море, хвилюй щогодини.
Хай віддаляються дикі міста,
Що так несвідомо і легко душили
Покірністю ночі і сухістю дня.
Збивай, моє море, засушливий вітер,
Гони його в сивості згорених сліз,
Що відгомін їхній летить із вершини
Моєї гори через правдоньки ліс.
Люби мене, море, люби що є сили,
Тримай синьоокі бліді небеса.
А я берегами ітиму несміло,
Щоб чуть, як холонуть гарячі вуста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022