| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Я іду перехожим в ранковій юрбі
Всі кудись поспішають в тумані.
Легкий вітер постійно шепоче мені
Таке ніжне і миле – Тетяна.
Як прокинусь, лунає ім'я в голові
Як мелодія файна, різдвяна.
То веселка малює, то висвітлюють зорі мені
Незабутнє і вічне - Тетяна.
Де б не йшов, де б не був,
Все нагадує дуже старанно,
Аби я ні на мить не забув
Що є в світі кохана Тетяна.
Де б не йшов, але шлях повертає туди,
Де як долею наобіцяна
Як мій оберіг від лихої біди
І живе, і працює Тетяна.
Листопад 2022 року
Михайло Майборода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Любов до тебе – дивная отрута,
Яку душа до краю п'є.
Буває часом повна скрута,
То знов надію подає.
То спрага без можливості напитись,
Спекотне літо без дощу.
То неможливість надивитись
На твою дивную красу.
То крик німий посеред тиші
І нерозбавлена журба.
То зорі стали яскравіші,
Розлуки сум та мрій юрба.
Магніт що серце пригортає.
А вірші, навіть і не вірші-
Весна, що квітами зростає.
Алмаз, що сяє на згарищі.
Листопад 2022 року
Михайло Майборода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
Прийшла до нас орда зі сходу
Під керівництвом сина сатани,
Щоб стерти назву цілого народу
І на чужій землі селитись як пани.
Вони доводять нашу з ними єдність,
Немов разом із ними, ми брати.
А ми б'ємось за нашу незалежність,
Свої міста, коханих і хати.
Мабуть вони з «великої любові»
Вбивають і калічать нас.
І де пройдуть – лишають ріки крові,
Як хворі на бісовський сказ.
Ми били їх і далі будем бити,
Щоб та орда до дому відповзла.
Та не вдалось русні ніколи поновити
Імперію оголеного зла.
Листопад 2022 рука
Михайло Майборода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022
Тетяні з Одеку
Я ніколи собі не пробачу,
Якщо серце даремно тремтить,
Якщо знову тебе не побачу
Хоч на якусь виразную мить.
Мить, коли прочитаєш кохання
У моїх захмілілих очах.
У мовчанні моєму почуеш зізнання,
Краще ніж в усіляких віршах.
Я не зможу, не стану надалі ховати
Від тебе безмежну любов.
Найстрашнішим є мовчки палати,
Повз тебе проходячи знов.
Жовтень 2022 року
Михайло Майборода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Місто на ранок здригнулось,
Вибухи здійняли дим.
Все перегорнулось.
Пеклом став батьківський дім.
Місто розкинуте морем
Ворог гарматами б'є.
Місто наповнилось болем,
Як серце моє.
Захоплено місто ордою,
Прапор ворожий висить.
Пройняте димом і кров'ю,
Місто в руїнах лежить.
Місто покинуте мною
Досі пожежами тхне.
Те що було полем бою,
Більше не оживе.
Я повернусь з новим боєм
В місто дитинства свого,
Сповнений помсти і горем,
Щоб не знайти нічого.
Повітрям морським оповитий
В руки себе увізьму.
Прапор жовто-блакитний
Над містом Марії здійму.
Жовтень 2022 року
Михайло Майборода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022