Бумеранг

Сторінки (1/2):  « 1»

Зло собі

Гори  тонуть  плачуть  ріки.
Вийшло  Сонце  ,  вже  не  світить.
Нема  дальше  вороття  .
Прощення  і  каяття.

За  гріхи  твої  до  болю.
За  усе  заплатиш  сповна.
За  туман  в  очах  не  втішних.
За  Війну  ,  чортів  продажних.

Душі  світлих  тих  людей.
Не  забудуть  плач  дітей.
Не  забудуть  сум  народу.
Все  повернеться  до  сходу.

А  тоді  вже  буде  пізно.
Вже  не  вернеш,  буде  тісно.
Час  пішов  ,  за  ним  осталось.
Біль  і  сльози  ,  лиш  могили.

Бог  все  бачить  і  все  чує.
Стогін  ,  крик  і  смуток  втому.
Істина  одна  в  житті  -
не  роби  ти  зла  собі.              
31.01  23.                                                              Власенко  В.М.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023


Рідний Дім у Війні

Я  хочу  вам  сказати  !                                                                                                                                    Як  я  бачу  Рідну  хату.                                                                                                            Рідний  Дім  і  в  нім  Країну!                                                                                                                          Рідну  нашу  Україну!                                                                                                                    Сльози  бачу  на  обличчі,.                                                                                                              По  Дніпру  до  моря  течуть.                                                                                                                Біль  у  грудях  у  Карпатах!                                                                                                        Туги  нікуди  дівати.                                                                                                                                Шум  у  небі  ,тремтять  гори!                                                                                                                                              
Чути  тільки  Землі  стогін.                                                                                                              Вітер  в  полі  вже  кричить.                                                                                                        Як  же  можна  не  любить  !?                                                                                                                                                                                                                
     Лишень  сонечко  вітає  -                                                                                                  
             грає  барвами  втішає                                                                                                                                                                                                                                                                    Шле  промінчики  надії  -                                                                                                          дано  буде  ,всім  по  вірі.                                                        02.02.23                                                                  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023