| Сторінки (5/425): | « | 1 2 3 4 5 | » |
А за вікном весняний дощ,
Немов шовкові струни срібні,
Веде мелодію у ніч,
Вистукує акорди дрі'бні.
Він стука в шибку без упину
І шепче: «Вийди, я – один».
Я ж сонячну чекаю днину,
Яка зітре тривоги згин.
Чекаю я весну в красі
І аромат той ледь вловимий,
І квіти, й трави у росі –
Її весь світ легкий і милий.
А дощ все грає, все дзвенить,
Струмками долю сповиває…
І там у хмарах, де блакить,
Весна любов’ю оживає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Так захотілося пірнути у дитинство,
Де річка хвилі голубі несе,
Де мамині жоржини ой як квітнуть,
Де миле й рідне серцю там усе...
Де сонечко торкається долоньки,
Де в полі жайвір пісню виграва,
Де безтурботний світ казковий,
Де щастя та краплиночка жива.
Стежки де у росі всі пролягали,
Від мене грушки де ховалися в траві,
Де яблучка і сливки достигали,
А ми збирали їх в корзиночки малі.
Де руки татові – шершаві і натруджені,
Торкалися до кучерів моїх,
Матуся де ранесенько пробуджена,
Трудилася щоденно без утіх.
Пливли де хмари, ніби ті вітрила,
Де вітер шепіт у траву ховав,
Світанок кожен – казка це щаслива,
Де соловей про радість нам співав.
Я хочу знову чути голос лісу,
Що лагідно так кличе у обійми,
Відкрити у дитинство ту завісу,
Де щастя бу'ло для усіх нас спільне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2025
Зустріла тебе, моя милая весно,
Як втомлений берег стрічає прибій,
Ти вітром прозорим, легким і безмежним
Несеш в піднебесся вінки моїх мрій.
Одягнеш у шати красиві дерева,
Прокинеться тиша в обіймах лугів,
І світ, що дрімав у тих тінях вебе'ра,
Знов серцем до світла, мов вітер злетів.
Красиві твої нескінченні розливи,
Ти – голос ріки, що звільнився з оков.
В садах твоїх – пта'хи і їх переливи,
Ти – пісня надії і вісник обнов.
Назустріч тобі я іду, моя весно,
Відчути твій подих спішу знов і знов,
У кожній краплині, що в то'бі воскресла,
Спиваю красу твоїх милих обнов.
Ти ніжно приходиш, мов з чарами казка,
Що пахне бузком і теплом вечорів,
Тобі я скажу: «Моя весно, будь ласка,
Живи в моїм серці, мов пісня вітрів».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2025
Трояндове диво в саду розквітало,
Як сонце вогненне, як радість без краю.
Росли його квіти, мов зі'рки ясні,
В обіймах природи, у тиші весни.
Його стрункий стовбур, мов зітканий з шовку,
Блищав, як кришталь, під ранкову обновку.
А листя зелене – смарагдове диво,
Шепоче про щастя, живе і звабливе.
Квітучі бутони – чарівний орнамент,
Розкішний сюжет це палкого роману.
Трояндове диво – символ любові,
І ллється краса, як та пісня у слові.
Злітає вітрець, грає ніжно з гілками,
Й дарує трояндам розмову з хмарка'ми.
І кожна троянда – як віра й надія,
Що в серці горить і не гасне, мов мрія.
Як вечір приходить у сяйві зорі,
Трояндове диво світить в імлі.
Його аромат, мов та казка без краю,
Духмяним мереживом стелиться в гаю.
Схиляєшся ти перед ним у поклоні,
Й до пишності квітів все тягнеш долоні.
Трояндове дерево – символ гармонії,
Дарунок природи й душі це симфонія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Мій день забирає вечір,
Ховає за обрій погаслий,
Мене обіймає за плечі –
Він в тиші своїй прекрасний!
Всміхнулася зірка сапфіром –
Одна ще в небесній безодні.
А місяць їй грає на лірі
Про мрії, щоб збу'лись сьогодні.
У сутінках срібні мелодії
Лунають чарівно в природі
Й танцюють у ніжній гармонії
В небесного моря свободі.
Я слухаю небо глибоке,
Вдивляюсь у темну блакить,
А серце у мріях широких
Під місяцем ніжно тремтить.
В руках ця троянда чарівна,
Яку ти мені дарував,
Для тебе завжди я царівна –
Мені серенади співав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
Спи, моя мальвочко, ніжна й тендітна,
Ніч тобі шепче казку привітну,
Місяць у небі світлом леліє,
Вітер тихенько пелюсточки віє.
Сни, моя мальвочко, мріями чистими,
Ранок зустріне красою сріблистою.
Сонечко миле тепло подарує,
Квіточко мо'я, тебе поцілує.
Спи, моя мальвочко, зірка дрімає,
Тишу хай нічка свою посилає.
Хай тобі казка до'бра насниться,
І затріпочуть пелюсточки-крильця.
Спи, моя мальвочко, люлечки-люлі,
Я тебе, квіточко, ніжно цілую.
Ти – моє сонечко, ти – моя мрія,
В серці моєму ти світла надія.
Спи, моя мальвочко, люлечки-люлі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025
Вже сонце встає над прозорістю ранку,
Розтоплює сніг по долинах й гаях.
Весна підкрадається ле'гким серпанком,
Навколо усе у пташиних піснях.
Дерева, мов руки, що тягнуться в небо,
Тремтять у бруньках соковиті дива.
Повітря настояне свіжістю степу,
Краса скрізь на дотик, як хвиля жива.
Біжать у струмочках сріблясті зізнання,
Підсніжник цілує младий вітерець.
Весна – це кохання, весна – сподівання,
Весна – це любов нескінченна сердець!
У травах вже скоро роса засміється,
І сонце промінням заграє в саду.
Від дотику то'го душа розів’ється,
Як квітка весняна у ріднім краю.
Розквітнуть в красі і поля, і долини,
Пташині пісні знов наповнять блакить.
Весна – це любов, що горить безупинно…
Весна – насолода й найкраща це мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
Відчиняє день браму досвітню –
Виїжджа колісниця Аврори.
Зустрічаю її я привітно
І нанизую дух непокори.
Він в мені народився від оріїв,
Від козацької славної кро'ві,
Від вітрів степових отих по'вівів
І від пісні, зросла що в любові.
Він дзвенить у розгонах дніпрових,
Відгукається громом у горах,
Він співає в полях вечорових,
Де жита колосяться в просторах.
Я вдихаю цей вітер правічний,
Що не знає неволі й страху',
Він у серці моєму одвічний,
З ним і в небо колись полечу.
Хай здіймає мене понад хмари
І веде у незвідані далі,
Я не зраджу й не не здамся примарі –
З найміцнішої злита я сталі.
Не землі хоч моїй й буревії,
І шумлять, і метуть, попелять,
Та у серці надія зоріє,
Воля й правда, які не віднять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2025
/монолог/
Я – намисто, я – світло на грудях,
Я – відлуння далеких часів,
Споконвіку мене не забудуть,
Бо мій дотик жінок мило грів.
Я лягало на шию княгиням,
Обіймало я груди дівчат,
Я краси ніби та берегиня,
Бо квітує мій пишності сад.
В мене кожна перлинка – історія,
Камінець – ніби вічності плин,
Я горіло красою під зорями,
Відчувало тремтіння росин.
Хоч й лежало я в скринях забуте,
Не втрачало чарівність свою,
Моя доля й була хоч закута,
Довірялось щораз солов’ю.
На тонкій вигравав він струні,
Моє серце раділо і мліло.
Знало я, що в моїй стороні
Оживе і надія, і віра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025
Казковий день. Хіба такі бувають?
Хіба ще віриш в казку й чудеса?
Зима накрила землю покривалом,
Навколо скрізь – небачена краса!
А на снігу лежать троянди білі,
Обрамлені сердечком, й дві свічі,
І почуття твої не обмілілі,
Як зорі, що висвічують вночі.
Хіба не казка це? Хіба не диво?
У Валентинів день побрались ми,
Зима снігами щедро нас укрила,
Немов би птаха білими крильми.
Тоді ніхто не знав цей день кохання,
Лиш доля знала й віщували нам зірки,
Трояндами цвітуть твої зізнання,
В перетині століть біжать роки.
Я так тебе, я так тебе люблю,
Шматочок раю ти в моєму серці,
Щодень кохання насолоду п’ю
І ритми відбива бурхливе скерцо.
Твій голос – музика, що серце обійма,
Цілунки – легіт, що несе чуття…
Біжать роки, але любов моя жива,
Такий, як ти, буває раз на все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
Я – вогонь, я палаю, я світло несу,
Я танцюю з вітрами в шаленому вальсі,
Я вогненними крилами все колишу
І палаю, палаю в найвищому часі.
Я народжуюсь в іскрі, у полум’ї квітну,
Я вас можу зігріти, а можу й спалить.
У долонях людини я лагідний, світлий,
Та якщо я на волі, можу все спопелить.
Бачив я, як ще древні ворожили на іскри,
Як тягнули всі руки до мойого тепла,
Як всі діти дивились на во'гненні кві'тки
І на тіні, що їх грала з неба зоря.
Бува, інколи гнівом в мені запалає,
Шаленію із вітром розкатами зла.
І тоді я вирую, і вогнем все стискаю,
Ні людей не жалію, ні криниць їх добра.
Тож не зліть ви мене, а даруйте лиш тишу,
І я буду ласкавий, мов з казки чудес.
Я зігрію, розвію страхи всі й сколи'шу,
Предків дух у мені вже віддавна воскрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
Мене лютий цілує в ланіти,
Січе вітер волосся моє.
Дню я кожному хочу радіти –
Все, що спить дивним сном, оживе.
Бо весна уже лютому в спину
Дише свіжим повітрям своїм,
І не буде весні цій зупину –
Заспіває в серденьку моїм.
І проллються промінчики світла,
Розтанцюються вільні потічки,
Мене легіт обійме привітно
Й побіжить через поле до річки.
Небо змінить свій настрій мінливий,
Засміється блакиттю ясно'ю,
І я настрій відчую грайливий,
Й поєднаюсь надовго з весною.
Хай теплом, наче хвилею срібною,
Зайде в душу і серце моє
І красою своєю привітною
Все навколо ураз оживе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
Моя мальво, душа моя, квітко,
Зустрічаєш мене ти привітно,
Я тебе обіймаю душею
І подругою зву я своєю.
Моя мальво, вітрами колихана,
Бережу я тебе від зла ли'хого,
Пелюстки твої ніжні голублю,
Мила мальво, тебе ой як лю'блю.
Моя мальво, ти шепчеш мені
Про літа, що шукаю ві сні,
І про мрії, що десь розбрелися,
Може, в квітку твою уплелися.
Моя мальво, душа моя, квітко,
Тебе вітер гойдає, лебідко,
Обіймають світанки в росі –
Я кохаюсь в твоїй цій красі.
Моя мальво, ти квітнеш і в осені,
Умиваєшся срібними росами,
Посміхаєшся ніжно до мене,
Твоє листячко все ще зелене.
Моя мальво, яснієш під зорями,
Ми з тобою пов'язані долями.
Ми незламні з тобою в надії,
Бо про мир і твої, й мої мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025
Ось і лютий морозом ввійшов у наш дім,
Холод вітру заграв за прозорим вікном.
А я радість і щастя вже бачу у нім –
Моє серце вже марить весняним теплом.
Сніг кружляє й кружляє в красивім танку,
Лід малює на річці свої візерунки.
Та весна гріє серце в зеленім шовку'
Й перші проліски милі – це сонця дарунки.
Хай ще вітер гуде у цім голім гіллі,
І мороз по садах ще сьогодні гуляє,
Та в душі вже заграли надії вогні,
Бо весна недалеко на крилах злітає.
Чую пісню її – за рікою десь лине,
Й чую голос щасливих весняних надій,
Бо вже сонце моє, хоч ще кволе і сиве,
Розливає промінням всі подихи мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025
Народ мій – скеля, що стоїть віками,
Не зрушити його, не знищити ніколи.
Він переносив болі і громи роками,
Та не зламають його злі потвори.
У кожній жилці – сила предків рветься,
Історія, мов кров, пульсує у серцях.
Ми встали разом, дух наш не зітреться,
І мій народ вже не зігне'ш у страх.
Коли ракети, немов блискавки шумлять,
Коли земля здригається під нами,
Ми далі йдем крізь цей пекельний шлях,
А ворог лютий хай чека своєї кари.
У нашій крові – воля, честь і слава…
Від прадідів до нас іде звитяжна сила.
Ми знаємо, що наше діло – праве,
І наше слово правди – не похиле.
Ми знаємо, що праведна мета
Веде нас і крізь темряву, і зради.
Наш дух незламний, наша висота –
Це воля й світло крізь ворожі гради.
Не згасне віра в серці у борні,
Нехай нас ворог люттю не лякає.
Незламно стоїмо на варті правоти,
І кожен знає: ми не відступаєм!
Бо в нашій вірі – сила неземна,
Бо в нашій правді – сила є і воля,
І навіть буря, що гримить щодня,
Не змінить курс народу й нашу долю.
Ми будемо на смерть стояти до кінця,
Як хвиля б’ється об скелясті гори.
Народ мій, ти – мов полум'я життя,
Незламний і нездатний до покори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
Її портрет – немов жива картина,
У погляді – краси її перлина,
Де кожен штрих – це витвір майстра-долі,
Вуста ледь усміхаються поволі.
Її портрет – мов полум’я світанку,
Волосся – ніби теплий дотик ранку,
Де вітер ледь-ледь грається акордом –
Нема у ній ні крапельки погорди.
В її очах – безмежний світлий простір,
Немов весна пустила свої брості.
Її красиві перси ваблять погляд –
Чоловіки свій починають розгляд.
Цей образ жінки – втілення гармонії,
Її портрет – це відголос симфонії.
Краса і ніжність мило поєднались –
В поклоні перед нею всі спинялись.
Дивились в очі – милі й чарівні',
Й на щічки, що горіли мов в огні
І хвилювали нас в усі часи й віки,
Як чисті води плинної ріки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025
Я читаю твоє SMS…
Світ навколо немов завмирає,
Тихо їде кохання експрес,
Переливом твій голос лунає.
У словах, і коротких, й простих,
Стільки ніжності, мрій і любові!
Ти віночки зізнань золотих
Уплітаєш у кожному слові.
Кожна буква – твій подих душі,
Кожна крапочка – пульси любові.
Кожне слово сповите в красі...
Ми зустрілися невипадково.
Я тримаю в руках телефон,
Чую шепіт усіх твоїх фраз.
В цьому тексті є світла мільйон,
Що освітлює вечора час.
Я читаю сакральні слова,
Що палають в гарячому серці,
В мене колом іде голова
І всміхаються очі-озерця.
Ти так близько, я це уявляю,
Дотик губ, як краплинку тепла.
SMS я читаю і знаю:
Ти моя найрідніша душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025
Я в сукні із мальв рожевих,
Де роси сплітають нитки,
Стою на межі між небом
І шепотом тихим ріки.
А мальви квітують ніжно,
Мов ранок у літню мить,
І серце тремтить безгрішно,
І вітер торкає блакить.
І сукня моя, мов та казка,
Розлита у зорянім злоті,
І мила, і ніжна, мов ласка –
Це молодість сипле квоту.
Рожеві квітки як шепочуть
Про мрії, що там, за краєм,
Про те, як кохання ночі
Мене своїм світлом вкриває.
Під небом, де зорі сіяють,
Стою я у мальвовім квіті,
Вітри, що мене обіймають,
Тримають мене ще в літі.
А сукня із мальв – мов крила,
Що тихо в обіймах сну
Несуть мене в літечко миле
І в душу дарують весну.
Хай мальви квітують вічно,
А серце радіє у снах,
І в сукні я цій, як літо –
Кохаюся в мальвах й піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2025
Ти – наче день, що сходить над землею,
Ти – наче тихий вітерець в степу.
Тебе люблю всім серцем і душею,
Мій ясен місяць, до тебе я лечу.
Ти поруч – і немає суму й болю,
Зникають всі жалі і самота.
В мені з тобою стільки сили й волі,
З тобою розцвіта любов моя свята.
Як я люблю тебе, моя солодка втіхо,
Твій голос, погляд, ніжність і тепло.
З тобою я захищена від лиха,
З тобою серце щастя віднайшло.
Твоє кохання – музика для мене,
Твій сміх – мов пісня на душі сія.
Я дякую за кожну мить натхненну,
Бо знаю: вічно буду я твоя.
І з кожним днем в душі я відчуваю:
Ти – світ, ти – небо, ти – моє життя.
І кращого за тебе я не знаю.
Любов твоя – найкраще відчуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025
Я розмалюю своє щастя фарбами,
Всі кольори веселки підберу,
Насичу кольорами все і барвами...
Моє натхнення, я тебе люблю!
Я пензлем ніжно проведу по небу,
Додам промінчик сонця у долоню,
Не пошкодую кольорів для себе,
Сьогодні у веселки я в полоні.
Ми разом станемо художниками долі,
Вберем у серце всі відтінки кольорів.
Любов – це наших барв святе роздолля,
Що розквітає радістю і сонцем на землі.
Хай зорі заіскряться в ніжній тиші,
Неначе срібло в косах вечорів,
Мій світ тепер яскравий і світліший,
Бо пензлик щастя в ньому вже створив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025
Наснилася весна мені у горах,
І я, мов королева, серед квітів,
Мені всміхалися зеленими очима віти,
І річка води вдаль несла у долах.
Красиву сукню розвіває легіт,
Проміння сонця розгортає пелюстки,
Весна, немов художник з пензлем,
Малює зелено дерева і стежки.
І дихає земля новим життям,
Заходить в серденько весни мелодія,
Звучанням теплим душу наповня,
Й звучить її зворушлива рапсодія.
Чому наснилась, весно, ти сьогодні?
Щоби в зимі зігріть мене теплом
Приємних спогадів про перші поцілунки,
Коли ти, весно, нам всміхалася обом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2025
Чи долю ми тримаємо в руках,
Чи доля нас трима на своїх крилах,
Чи ми керуєм нею у думках,
Чи лиш пливем у вічних її хвилях?
Чи сонце сходить з наших тільки мрій,
Чи зорі гаснуть, як нам тільки хочеться?
Чи, може, в світі тисячі подій
Й їх відгомін в людській душі клопочеться?
Де та межа, що нам дає пораду,
Що справжній вибір – наш, а не її?
Чи доля зіркою небесного є саду,
Яка дарує кожному всі промінці свої?
Та навіть якщо крила нас несуть,
Ми ними з вітром можем керувати,
Бо є в душі свята, незламна суть –
Любити, мріяти, творити і зростати.
Нема різниці –долю ми несем,
Чи доля нас несе на своїх крилах.
Хай щастя життєдайно б'є ключем –
Не відпускаймо ми її вітрила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2025
Ти мені дарував цю камею з трояндою,
Із червоною квіткою – любові принадою.
Вона – символ кохання, серця наші єднає,
В ній кохання вогонь – я це відчуваю.
Ця троянда червона, як полум'я ночі,
Вона світлом сіяє, її сяйво пророче.
У її пелюстках є таємний той знак,
Що так світить й вночі, мов яскравий маяк.
Твій дарунок – не просто чудова прикраса,
Це – пісня кохання, мелодія наша,
Що зібрала в собі наші мрії й думки,
Наче зорі, що вплетені в неба нитки.
Надіваю камею – моє серце горить,
Б’ється в ритмі з твоїм – о чарівна ця мить!
Не мовчить ця троянда – чую шепіт її.
Це відлуння твого «я люблю» у мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025
Коли в душі зібрались всі тривоги
і засурмила голосно печаль,
побігли врізнобіч усі дороги,
й за горизонт упала синя даль,
і опустились руки від безсилля,
заслала очі слізна пелена,
скувало серце льодяне насилля,
межа... здається, сили вже нема,
не випускайте віру і надію,
хай гріють душу дотиком тепла,
й випещують оту прекрасну мрію,
яка дістане серденько до дна,
мінорні ноти змінить на мажорні,
душа заграє радісні акорди,
і світ не буде більше ілюзорним,
у теплу ковдру щастя вас загорне,
мелодія життя сплете нові узори,
і в кожнім звуці щастя задзвенить,
де все не темне буде, а прозоре -
ново'му не забудьте двері відчинить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2024
Привіт, моя зимо в сріблястій вуалі,
Твій подих вже в серці, холодний і чистий.
Несеш ти красу в обіймах кришталю,
І місяць, і зорі на небі вже виснуть.
Сніги твої – ковдра красива зіркова
На полі, на горах, на кожнім порозі.
Річки у кайдани морозу заковані,
І Санта крокує уже по дорозі.
Твій вітер шепоче казки крижані
Про зорі, що падають з ночі бездонної,
І землю, де час завмирає ві сні,
Де мрії в обіймах красуні холодної.
Ти, мов художник із пензлем сріблястим,
Річки і озера розписуєш ніжно.
Даєш насолоду й білесеньке щастя,
І снігом малюєш так дивовижно.
Привіт, моя зимо, співай свою пісню
Про холод і затишок, й білі сніги.
Даруй мені вірші нескінченні і ніжні,
У книгу, де кришталеві її береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2024
Оголені нерви душі…
Гучні б’ють тулумбаси…
Здається, уже на межі…
Від болю ревуть контрабаси…
Оголені нерви душі…
Розхитаний світ у вікні,
Палають слова у тиші'
І звуки навкруг голосні…
Здається, що виснажив час,
Замкнувши у скрині надії…
І серце, мов битий компа'с,
Й душа вся немов в божевіллі…
Тут скелі здіймають жалі,
І вітер співає про втому,
Тут істина в димній імлі
Із миром чекає додому.
Оголені нерви душі…
Гучні б’ють тулумбаси…
Здається, уже на межі…
Від болю ревуть контрабаси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2024
Моя зимонько люба, обійми мене сніжно,
Кришталями сніжинок в танку закружляй,
Обійми не морозом, а так мило і ніжно,
Вальс зимовий на скрипці мені ти зіграй.
Ти приходиш крізь ночі, мов біла пір’їна,
Мов уквітчана сріблом ти пісня мовчання.
Твоє серце – крижина, у ньому – перлина,
А в моєму – тобою зачарування.
Твої подихи – вітру прозорого зваба,
Що цілує дерева й біжить на дахи.
Моя зимонько люба, ти для серця приваба,
Що сніжинками шепче мені білі казки.
Обійми мене ніжно, моя мила чаклунко,
І стань ковдрою білою на душі ти моїй.
І зіграй ти мені, хай мелодія лунко
Долітає у небо до самої зорі.
Я вдихну твій мороз, мов прозорість холодну,
Загорнуся в платок й буду слухать мелодію.
Кришталева ти зимо, моя мила природо,
Ти зіграй свою сніжну найкращу рапсодію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2024
Зимове сонце ніжно зігріває,
Сніги іскряться у моїх очах.
Любов, мов пісня, в синіх небесах,
І серце, наче сніг, у тиші тане.
Зима казкова таємниці знає,
В обіймах теплих час летить, як птах.
Зимове сонце ніжно зігріває,
Сніги іскряться у моїх очах.
Хай снігопад мені щодня співає,
Лежать сніжинки на моїх плечах.
Мелодія кохання не стихає,
Як слід надії в білих полотна'х.
Зимове сонце ніжно зігріває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2024
Я вишию ниткою на захист й відвагу
Оберіг, що серце твоє обійме'.
У кожен я хрестик вкладу всю повагу,
У бою хай від тебе біду відведе.
Тут візерунок, мов крила орлині,
Тут сила землі, що тебе породила.
Тут спів колисковий в далекій хатині,
І мати, що долю за тебе просила.
Червоне — це кров, що у серці палає,
А чорне — журба і вся пам'ять віків.
А білий узор — то світанок сіяє,
Нехай у душі ніколи не буде страхів.
Цей оберіг, мов той ангел надії,
Від куль захищає хрестиком кожним.
Нехай він дарує незламнії крила,
Щоб повернувся додому живим.
Тримай його міцно – життя в нім сповите,
І тихе «чекаю» з далеких доріг.
І кожна молитва, в нім щиро завита –
З тобою завжди буде цей оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2024
Птахи миру, летіть в височінь над землею,
Розправляйте крильця надії моєї.
І від болю, від ран, від вогню і біди
Порятуйте ви нас від навали орди.
Розливайте ви крилами світло ясне,
Щоби зникли всі війни і зло хай мине,
Щоб земля, що страждає від крові й вогню,
Знов розквітла. Молю тебе, Боже, молю.
Милі пта'хи, летіть понад ріки й ліси,
Канонади де чути страшної війни,
Там, де душі шепочуть молитву гірку,
Просять мир повернути у кожну ріку.
Птахи миру, на землю несіть благодать,
Я готова усе за мир наш віддать.
Нехай дітки малюють у зошиті квіти
І блакитному небу так будуть радіти.
Ви розвійте у небі той дим тихим гоном
І наповніть світанки нови'м передзвоном,
Щоби кожен куток відчував дивний рай,
Світлом сонця зцілявся наш рідний край.
Птахи миру, летіть і летіть без кінця
І сплетіть з неба синього крила вінця,
Щоби ми відкривали сторінку життя,
Де немає страждань від руки палача.
Ви є символ надії – в серцях не згасає,
І у темряві часу нашу віру тримає.
Птахи миру, летіть, несіть світу добро,
І нехай на землі стане мир й згине зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2024
На землю лягає м’якенький сніжок,
Зірки запалили небесний вінок.
І тиша чарівна в цю ніч настає –
Святий Миколай вже до діток іде.
Несе він дарунки крізь хмари і сни,
У торбі пакунки: дитинко, візьми.
На пле'чах у нього все сяйво ясне',
А в серці — любов, що цей світ не мине.
Він знає, хто слухав, хто вчився любити,
Хто друзів умів від біди захистити.
Для кожного в торбі знайде'ться дарунок:
І мрії, і щастя, й нови'й поцілунок.
Він ходить тихенько з зорі до зорі,
Де в ліжечках сплять усі дітки малі,
Кладе під поду'шки всім гарні дива –
Ляльки, шоколадки, і мрії, й слова.
Святий Миколай – це не просто казки,
Це віра у диво, що йде крізь віки.
Це символ добра, що у серці горить,
Це світло, яке не згасає й на мить.
Тож в ніч чарівну', коли все завмирає,
У кожного серце теплом розквітає.
Святий Миколаю, змахни ти рукою,
Нам всім принеси ти і миру, й споко'ю.
Хай дітки ніколи не плачуть ві сні,
Лунають хай всюди веселі пісні.
І світ стане кращим від див і тепла,
Святий Миколаю, врятуй нас від зла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2024
Сірість свої опустила фіранки,
Знову застигли в мовчанні світанки.
Місто втомилось, ховається в млі,
Мрії вмирають в буденному дні.
Тіні блукають по змоклих алеях,
Сонце не грає давно в галереях.
Люди – як тіні, безбарвні, сумні,
Прагнуть тепла, що ховається в сні.
Де ж той є промінь, що серденько гріє?
Де ж вітерець, що сірість розвіє?
Може, за хмарами сховане світло?
Вірю, воно ще у сяйві розквітне.
І крізь фіранки проб'ється світанок,
Сонце запросить до танцю цей ранок.
Сірість розтане і прийде буття,
Кольором знову заграє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2024
В сундуки поскладала багрянці,
бурштини' й калино'ве намисто.
Наостанок скружляла у танці
із красою кленового листя.
Посміхнулася мило й чарівно
і садам, і гаям, і дібровам…
Потім швидко пішла ген за річку
з листопадом на тиху розмову.
Щось шепнула на вухо зрадливцю,
що так підло пострушував лист.
Клявся вірним і світлим коханням,
а тоді влаштував падолист.
Подивилась в його темні очі –
там нема каяття, ой нема.
Поспішила вона ген за обрій –
дише в спину холодна зима.
Та повернеться осінь, я знаю,
королевою зайде в сади.
Молодому всміхнеться вже вересню
й тихо скаже: "В танок поведи".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2024
Покладу осінній листочок в конверт,
Відправлю в далекий омріяний світ.
Хай вість передасть, мов осінній сюжет,
Душі він моєї в просторах політ.
У нім я ще бачу промінчики світла,
Горить у кутках той червоний вогонь,
Нагадує дні ті осінні привітні,
Де осені барви торкались долонь.
Листочок шепоче про час, що минув,
Дощі, що на скронях свій ритм відбивали,
Тумани ранкові і сад, що заснув,
І сутінки ночі, серця де кохали.
Слова напишу на листочку осіннім,
Хай вітер його віднесе до ріки,
Де те'пло, де зо'всім не зимно,
Й щасливі мої у осінньому листі роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2024
Щороку четверта субота листопада в Україні є Днем вшанування пам’яті жертв Голодоморів 1932-1933 років, а також масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років
У тиші степу вітер завжди вільний,
Там колосився хліб, мов золота ріка…
Прийшла біда, мов звір холоднокрівний,
І стала ніч в серцях людей важка…
Не пісня жайворонка там лунала,
Не сміх дитячий в полі розквітав.
Той хліб, що вкрали, кров'ю обливали,
А вітер крики й плач у полі гнав...
Земля родюча, щедра і багата,
Мов мати, що завжди дітей годує,
Зали'шилася гола й розіп’я'та,
Бо смерть несамовита скрізь лютує.
Мовчали в горі села й не світивсь вогонь.
Старий й малий, мов тіні, вимирали...
Їм нечисть на життя поставила кордон,
Й від голоду, бідненькі, пропадали.
Дитячі очі – мов зірки згасали,
В очах дорослих поселилася печаль.
Косив їх голод й душі відлітали,
Не залишаючи ні сліз, ані прощань.
Земля, мов свідок, все в собі тримає
І пам’ята про тих, хто не дійшов...
Вона у хлібі пам’ять зберігає,
Про штучний голод нагадать щоб знов.
Хай пам’ять наша не згаса сьогодні,
І назавжди хай буде, мов стіна,
Щоб не забути болю ту безодню,
Й щоб Україна квітом розцвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2024
Ніч розгорнула оксамитові шати,
Вплела у них міріади вогнів,
Вона – музикант той, що грає сонати
На арфі мовчання між мрійливих снів.
А зорі – посланці далекого світу,
Що впали на землю, лишаючи слід,
І кожна з них – таємниця розквітла,
Що шепче історію давніх століть.
Мов серце той місяць в безмежному небі,
Що світлом пульсує між хмар-океанів,
І розливає по світу, де треба,
Спокій і тишу, мов дар несказанний.
А вітер тихенько листочки гойдає,
Як матір дитину у сні колиса.
І небо, немов акварель розливає –
Чарівних барв неймовірна краса.
Ніч зоряна – ніби безмежна молитва,
Що в душу заходить крізь темряву днів.
Між тьмою і світлом іде вічна битва,
Рятує всіх нас молитовний той спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
Мамо, мамо, журавликом лину
Я до тебе з небесного раю.
Мамо, мамо, я знаю, чекаєш,
Виглядаєш щодня із-за гаю.
Мамо, мамо, лечу, поспішаю,
Не спалить тільки б крильця мені,
Мамо, мамо, тебе я впізнаю,
Хоч і очі твої у журі.
Мамо, мамо, я тут, на хмарині,
Мені треба спочити хоч трішки.
Мамо, мамо, я знаю, назустріч
Ти ідеш понад гаєм вже пішки.
Мамо, мамо, зламалось крилечко,
Я ж тебе обійняти хотів.
Мамо, мамо, це ворог поцілив -
Його "град" у окоп долетів.
Мамо, мамо, не плач вже, не треба,
Я тихенько до тебе лечу.
Мамо, мамо, поглянь лиш на небо,
Я журавликом там прокричу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Моя мальво, ти квітнеш і в осені,
Умиваєшся срібними росами,
Посміхаєшся ніжно до мене,
Твоє листячко все ще зелене.
Моя мальво, вітрами колихана,
Бережу я тебе від негоди й від лиха,
Пелюстки твої ніжні голублю,
Мила мальво, тебе ой як лю'блю.
Моя мальво, яснієш під зорями,
Ми з тобою пов'язані долями.
Ти незламна стоїш у надії,
Несеш в зиму нездійснені мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
Матуся і донечка – сонце і сонечко.
Матуся і донечка – світло в віконечко.
Матуся і донечка – мило й красиво.
Матуся і донечка – посмішок сила.
Матуся і донечка – любов і турбота.
Матуся і донечка – щастя це квота.
Матуся і донечка – веселка на небі.
Матуся і донечка – вічна потреба.
Матуся і донечка – успіх і радість.
Матуся і донечка – вдячність і святість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
І частина
Вечір зоряний накинув палантин,
Вітер заховавсь в опале листя
І до ранку сонно так притих,
Місяця краєчок уже близько.
А вона стоїть все край дороги –
Вигляда того, хто в її серці,
І стоятиме отак аж до знемоги...
Люта війно, у твоєму герці
Загубився той, кого чекає,
Й сльози ллє вона і день, і ніч,
І не знає, бідна, ще не знає,
Що прощальний буде в неї спіч.
То вже потім... А сьогодні вірить,
Що побачить милі рідні очі,
Відганяє в засвіти зневіру
І не вірить в сни свої пророчі.
Тихо повертається до хати,
Голову кладе на подушки...
Ох, якби ж він міг уже те знати,
Що вона готує пелюшки…
Б'ється під серденьком їх кровинка...
Як же хочеться сказати це йому!
Засміється росяна краплинка –
Тільки б пережити цю зиму'.
Вранці знову вийде на дорогу
Погляд зболений спрямує в синю даль,
Віджене і сум, і всю знемогу,
І журбу, і зранену печаль.
Здійме руки до небес в молитві
І попросить в Бога одного:
– Збережи життя коханому у битві,
Поверни мені живим, живим його!
ІІ частина
... Вже зима сховалась за лаштунки,
Й набирає прав своїх весна...
Сняться милого щоночі поцілунки,
Та нема його, ой довго вже нема...
Раптом біль пронизливий, глибокий...
Це синочку вже у світ пора.
Будуть вдвох... Уже не одиноко...
Й чорна хмара в снах, немов мара.
Народивсь здоровенький – у тата.
Закричав, здалось, на цілий світ...
Чубчик чорний, карі оченята,
Усміхнувся, ніби слав привіт.
А зі степу вже летіла звістка:
Чоловік загинув у бою.
Плакала слізьми широка річка...
Він – Герой й наза'вжди у строю.
Не побачить він свого синочка,
Не погладить по малій голівці,
Не посадить з ним того дубочка
І не пройде з ним вже по доріжці.
А вона всі виплакала сльози,
Що текли гіркими полинами...
Геть відкинула страшні громи і грози
І за двох живе тут, поруч з нами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
Моя осене, люба і мила,
Ти красою ой я'к полонила.
Чарували мене твої барви,
Цілувала у росах я мальви.
До берізок тулилась руденьких,
Їх листочки збирала у жменьки.
Павутинки ти пряла уміло,
Мені в коси вплітала несміло.
Літо бабине ти' дарувала,
А мені все було його мало.
Я просила ще сонячних днів,
Не холодних гірких полинів.
Я для серця благала тепла,
Й щоб сховала мене ти від зла,
Що з війною приніс ворог лютий,
Я так хочу ці жа'хи забути.
Тож зігрій моє серденько, осене,
Розстели наді мною ще просині.
Спити дай ти осіннього трунку,
До щоки доторкнись в поцілунку.
І віночок сплети мені з листя,
Золоте подаруй ти намисто.
В філіжанку налий мені чаю...
Ти почуєш прохання, я знаю.
Як подругу, мене обійми
Й підем, осене, вдвох до зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
Я малюю тебе протиріччями
і шукаю у снах твої зниклі сліди,
молитвами благаю Всевишнього:
приведи у мій день, приведи…
загубився у травах некошених,
чи війною в полях припорошених,
чи у лютій страшній громовиці,
чи у водах студених криниці,
що стоїть край села на осонні…
закриваю свої очі сонні
й бачу, бачу тебе з протиріч
і біжу полем житнім навстріч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
О Боже, ти у серці моєму завжди,
Твоє ім’я – як світло в темноті.
Тобі вклоняюсь, Боженьку, за все,
За те, що силу дав мені в житті.
Ти, Боже, сонця промінь кожен день,
Ти темряву наві'ки поборов.
За хліб насущний, за твою любов,
Я дякую, мій Отче, знов і знов.
На правди шлях скеровуєш мене,
Тягар знімаєш Ти важких оков.
За кожен но'вий день, за мить чудесну
Тобі я шлю свою хвалу й любов.
Від зла мене оберігаєш, як дитя,
Від темряви даруєш щит святий.
За все, що маю я в цьому житті,
Тобі я дякую, мій Боженьку благий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
Моє село – це спогад давніх днів,
Де вітер тихо шепче в чистім полі,
Де кожен шлях, що в пам'яті проріс,
Пройшов крізь покоління й через долі.
З дитинства пам'ятаю кожен двір
І стежку, що вела мене до річки,
І кожен дім, і кожен теплий зір,
Що сяяв у селі – в моїй колисці.
Тут небо ближче, тут повітря чисте,
Тут кожен подих – ніби перший вдих.
І пісня жайворонка в серце лине,
Як символ вічності й любові молодих.
Село моє – це луки в ранню пору,
Де квіти стеляться, як теплі сни,
Де кожна квітка – це частина двору,
Де простори блакитні і ясні'.
Ти – світло дня, ти – предків заповіт,
Ти – спокій і любов у тихім гаю.
Моє село, ти мій найкращий світ,
Ти в серці назавжди, про це я знаю.
Село моє, ти – пісня мого роду,
Ти дім, що за'вжди жде мене назад.
Люблю простори, синь небес, і воду,
І безкінечний зір вночі парад.
Батьківська хата біля краю поля,
Що зберегла в собі тепло років.
Там, за порогом, виростала доля,
Там спогади живуть моїх батьків.
Тут кожна стежка, кожне деревце
Пові'дає історію свою,
Тут праця рук – і все оце святе.
Моє село… Закохана… Люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
У ніч, коли зорі, немов діаманти,
В безмежжі сяяли небесних просторів
Й на землю спускали свої аграманти,
Серця молоді' вже не знали споко'ю.
І запах трави в цю зати'шну годину,
І місяць, що в зорях малює кохання,
Прийшли до нас, юних, на тиху гостину,
Почути щоб світле в любові зізнання.
Зірки усе бачать – вони наші свідки,
У їхньому сяйві карбуються миті…
Найкраща у світі твоя я лебідка,
Коханням серця наші вічно налиті.
Блистіли вогнями ясні' твої очі,
У них відбивалися мрії й бажання.
Ми разом під небом, під куполом ночі…
Шептав ти мені найпалкіше зізнання.
В цю ніч ми літали в небеснім просторі,
Слова твої теплі злітали у космос.
Кохання під зорями – поклик це долі,
Відлунює в серці моєму твій голос.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
О, Боже мій, до Тебе знову й знову лину,
У вдячності Тобі складаю молитовний спів.
Твоя любов – заквітчана, мов рай, долина,
В якій мій день спокійно й тихо відпочив.
Ти – сонце у блакиті й світла вільні крила,
Ти – зірка в небі, що показує мій шлях.
І навіть коли вітер б'є несамовито у вітрила,
Я відчуваю, Боженьку, Тебе в своїх руках.
За кожен день, за ніч, за кожен подих щастя,
За хліб і воду, за дітей і внученят сповна,
Мій Боже, дякую і за твоє причастя,
Бо Ти – початок мій і Ти – моя весна.
Твоє добро, як ріки, хвилями у серці ллється,
Ти – мила благодать, душа де знайде мир.
З Тобою кожен день веселкою сміється,
Тобі хвала й моя любов, мій Боже, ти повір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
А жовтень цілував мене в ланіти*
І, обсипаючи бурштином всі стежки,
Спішив мені подарувати квіти
Й кленові у букетику листки.
Налив в червону філіжанку чаю,
Поклав декоративні гарбузи,
Турботу проявив свою безкраю –
У нього ж всі козирні є тузи.
Безмежжя квітів, килими із злата,
Прикраси бурштинові в сундуках...
До мене Музу кликав він крилату,
Яка присіла десь на рундуках.
Приніс красиву книгу про кохання,
Яку давно вже присвятив мені.
Читала сторінки його зізнання,
Яке палало в золотім вогні.
І я зізна'юсь, що ми більш, ніж друзі,
Люблю твою багряну я красу,
Для мене ти – найкращий в всій окрузі,
О милий жовтню, я тебе люблю...
*Ланіти – застаріле слово, що означає щоки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
Осінній день без сонця... Хмурий...
Нагнав думок у засіки видінь…
І жовтень виставляє свою тінь
Й заходить в наші душі весь понурий.
Сховалось сонце у глибини неба,
За день один лиш кине промінець.
Чи хтось теплу прорік уже кінець
І морок кида з засвітів Ереба?
А може, темно від ракет й шахедів –
Летять прокляті вдень вони й вночі...
Від миру ворог в нас забрав ключі
Й кривавим накрива Вкраїну пледом...
Руйнує школи, дитсадки, лікарні...
Вбива дорослих і дітей маленьких...
Лежить дитя, а біля нього мертва ненька...
О, жди, вороже, Божої ти кари.
За злодіяння на моїй землі
Не буде тобі прощення в віках,
За кров невинних на твоїх руках,
За те, що не в добрі живеш, а в злі.
Ридає, плаче серце України,
Глибокі зморшки на її чолі.
Міста і села у диму й руїнах...
Чи прилетять весною солов'ї
І заспівають пісню на калині,
Яка поллється до самих небес,
Щоб ранок миром осяйним воскрес
Й раділи дню у кожній у родині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
Вальсує осінь під мелодію Шопена,
Строкаті айстри просяться до рук.
Червона мідь закоханого клена
На подіум веде парад перук.
Строкатий килим зітканий із листя,
Стрункі берізки вділи сорочки',
І бурштино'м виблискує намисто,
Горять червоно-золоті свічки.
Вальсує осінь на лаштунках саду.
Їй вітер ніжно талію обняв,
І шепотів щось про любов і зраду,
Й на ноті «мі» її зацілував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
А за фіранкою дощу сріблясті краплі
Легенько стукають до мене у вікно,
Зігріє душу кави філіжанка...
Мій сон осінній втік уже давно.
Дивлюсь в вікно, стару читаю книгу,
Відволікаюсь від тяжких думок,
А за вікном усе гудуть шахеди,
Війна на щастя вішає замок.
Я не здаюсь, хоч і щодень тривоги
Всю душу ріжуть скальпелем навпіл,
Ранкову каву вип'ю ароматну
Й під дощ осінній вийду я у двір.
Хай змиє рани, зроблені війною,
Хай зайде в душу свіжа благодать...
Навіки згинь, триклята, люта війно,
Мою Вкраїноньку ніколи не здолать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Осіння жінка – райська насолода,
Настояним терпким налита трунком...
Ти спий його з її медових вуст
Солодко-терпким соковитим поцілунком.
Осіння жінка – в кольорах багряних,
Її гаряче серце ще горить вогнем...
Вона кохає палко і нестримно,
Вона цвіте в любові навзає'м.
Осіння жінка – таємнича, загадкова...
Ще пломеніє айстрами й трояндами вона.
У ній живе величне свято сонця
Й натягнута її краси струна.
Осіння жінка – виткана з любові,
Жагуча, як вогонь, і грішна, і свята...
У неї є і пристрасть, і палкі цілунки,
Й душа її у сяйві золота'.
Осіння жінка – сад троянд квітучих
І аграмант нестримних почуттів...
Вона – медова, зоряна й космічна.
У неї в серці – вічної любові спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
Осінні троянди в моєму саду
І ваблять до себе, і манять, і кличуть...
До вас я щодня на гостину іду
Спивать насолоду й красу мальовничу.
Ви – квіти моєї палкої любові,
Ви – символ краси й почуттів найсильніших,
Що ллються із серця із вами у змові...
Червоні троянди мої наймиліші!
Я знаю: у вас є і серце, й душа,
І стебла колючі зовсі'м не завада,
Пелю'стки бадьо'рить ранкова роса,
Її переливи – для мене принада.
Божественний дух ваш, як в храмі єлей,
Наповнює душу природи красою,
Ви – пристрасть, і розкіш, і щастя людей...
Між небом й землею в красі вашій сто'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Скрижалі часу все плетуть химери –
Розгнуздані, жорстокі і чужі,
Не відтворити посмішку й гримерам,
Здається, сила й нерви на межі.
Чому ти, часе, зупинився знову?
А може, збіг кривавим міражем?
Я хочу, часе, вдяг щоб ти обнову
й не різав по живому нас ножем.
Жорстокий часе, усміхнешся знову –
Я вірю в твою силу ту нову',
Одягнеться моя земля в обнову,
Не ляже у могилу вікову,
Яку хижак їй готував в століттях,
Давив пасками вроду і красу,
Рабою бачив в пеклі лихоліття…
Та, стогнучи, вона рекла: «Несу,
Несу вам, любі, славні мо'ї діти,
Прозріння плід, який відкриє час,
Спочатку будуть тільки віри квіти,
А потім підійму вас на Парнас,
Туди, де я у вранішніх вся росах
Стою незламна й обіймаю вас,
Велична, з колосками в косах,
Я вірю: прийде переможний час».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Осіння ніч бере мене в обійми,
Кладе на плечі свіжість прохолоди.
У зговорі із нею, спільно
Ми зАпали у тілі охолодим.
Наллю у келих білого вина,
Нехай біліє у тумані ночі,
Минулий день спиватиму до дна,
Не плачуть хай мої бездонні очі.
Осіння ніч торкнулась до плеча,
Крізь плед його цілунком холодила,
У відблисках запалена свіча,
Мов ангел враз розправив свої крила.
І зболена загоїлась душа,
Вогонь у тілі вкрила прохолода,
Я затремтіла, як мале пташа,
Осіння ніч – найкраща нагорода.
Заграли зорі в стиглих небесах,
Вони завжди висвічують дорогу,
Зорить мені згори Чумацький Шлях,
За день минулий дякую я Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Мій тихий вечір весь у сяйві діамантів…
Мелодія Шопена ніжно десь звучить…
Вже сутінки оділи перли-роси мантій,
І нот душевних лине колорит.
Вогнем палає все безкрає синє небо,
Розбіглися на зло'тих конях зорі.
А в моє серце насолоди ой як треба!
Спішу-іду назустріч я вечірній долі…
Тут хвилями вже грають-ллються млості
Й збирають сутінки вечірньої утіхи.
А місяць кидає свої ще сонні брості
На всі простори для натхнення, милі й тихі.
Душевну пісню як мені співа природа!
Відлунюють в моєму серці вечорові ноти.
Милу'є душу й зачаровує ця врода,
І вже на сум немає в мене права й квоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
Палахкотять жоржини біля тину.
Яким же диво-полум’ям горять!
Спинилась біля них не на хвилину…
П’янять жоржини, ой же, як п’янять!
Їх насадила матінка весною,
На радість восени щоби цвіли,
І люди упивались їх красою…
Жоржини мами щастя всім несли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
З гороби'ною тішився Вересень,
Цілував, цілував її в щічки,
При зорі вечоровій і зрання
Червоніла вона біля річки.
Гороби'нонько, мила, кохана,
Цілий рік я чекав насолоди,
Хочу спити твою я до дна
Найчарівнішу вроду природи.
І кохати, кохати, кохати...
Серцем мліти від тво'ї краси,
І спивати солодкий цей трунок,
Мила Осене, ти не спіши...
Дай, набутися, дай накохатися...
І скупатися дай у любові,
Горобинонько, мила, кохана,
Ти – красуня в осінній обнові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Зорі в небесній колисці
місяць люляє вночі:
люльоньки, зіроньки яснії,
в росах рясних спориші,
дише земля прохолодою,
сняться їй лагідні сни,
місяць люляє зіроньки,
Нікс завмира від краси,
люльоньки, зіроньки, люлі,
нічки звисає крило,
доленьку хтось свою згубить,
скаже: її й не було...
хтось віднайде своє щастя,
візьме в долоні жаркі,
розсипом сяють на небі
ті почуття всі палкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Я шлю привіт, моя подруго Мальво,
У теплому погожому ще дні,
Свої цілунки і близькі, і дальні,
І обереги від нещасть тобі.
У кошиках несу дари садів:
Медові грушки, яблучка червоні,
І виноград, який уже дозрів,
І гарбузи для запікання нОві.
Тобі дарую пісню скрипаля,
Іди до ставу, де росте калина,
Тобі зіграє він й на ноті ля,
Осанну проспіває Україні,
Яку плюндрує й нищить каїн лютий,
Летять, ревуть щодня його шахеди.
О Мальво, як же можу я забути,
Тих дІточок, що вбили їх ракети?
Готую ворогу щодня відплату,
Дощами змию сльози і печаль,
До миру прокладаю я важку заплату...
Ти подивися, Мальво, в синю даль.
Несе нам вітер, втомлений з дороги,
Благую вість з-за обрію свобод,
І заспіваєм пісню перемоги,
Її підходить України весь народ.
І вийдеш, Мальво, разом ти зі мною,
Хай опаде останній навіть лист,
Та мир іде поспішною ходою,
У хмарах з'явиться ще голубий батист.
Всміхнешся ти й всміхнеться Україна,
До дна сп'єте настояний вже трунок,
Загояться і рани, і руїни,
Мир на землі – найкращий мій дарунок.
І буде він. Чекай його і вір.
Тебе я злотим листом обіймаю,
Ним устелю весь затишний твій двір…
Ти лиш квітуй в моїм саду ще, Мальво!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
О море, о море,
печаль в твоїх хвилях
злилася з моєю печаллю,
тебе я шукаю
в блукаючих мріях,
і марю у снах
обійнятися з даллю
твоїх берегів,
що лежать неозоро
й магнітом
притягують погляд,
колишуться хвилі
між ними прозорі,
о море, присяду я поряд,
сьогодні ти, море,
зовсім не веселе,
висить над тобою
туман, а чи морок,
і плачуть серця,
і тривога в оселях,
країну плюндрує
злий ворог,
з тобою не можу
зустрітися я,
сумую щодня й
щогодини,
та вірю: засяє
провідна зоря,
і ми діждемося
погожої днини,
зустрінемось знову
на хвилях твоїх,
тебе обійму я, о море,
і щастя багато
в нас буде, і втіх,
о море моє неозоре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Моя найкраща золотава Осене,
Тобі пишу сьогодні щемний лист
Душею зболено, бо знову з просині,
Уламки смерті, мов той падолист
Летять щодня і на міста, й на села,
І сплять в тривозі дітки уночі…
Твій шарм чарує очі невеселі,
Й пташині в небі все летять ключі...
Моя подру'го, Осене розкішна,
Моя ти панно в сукні бурштино'вій,
Пишу тобі сьогодні ці слова невтішні,
А думала, що будемо гуляти знову
Ми вдвох з тобою по садах багатих,
Де червоняться яблучка на сонці,
Дозріло грушок стільки вже брунатних
І сли'вки зірвані сміються у долоньці.
Младого винограду темні очі
Так дивляться захоплено на світ,
Грибочки підростають тут щоночі,
А вранці надсилають нам привіт.
А пам'ятаєш, Осене, як ми ішли до ставу,
Де вербоньки вдивлялися у воду,
А потім падали ми у м'яку отаву
Й пісні співали про красу твою і вроду.
Моя красуне, панно, чарівнице,
Прошу тебе, дай миру цій красі,
Щоб батьківська не плакала криниця,
Щоб переможний Гімн ми заспівали всі.
Пишу тобі цей лист, своїй подрузі,
А сльози капають і капають з очей...
Мигнуло щось... і там, на виднокрузі,
Я бачу світло у пітьмі ночей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Прийшла до мене осінь-господиня,
У кошиках несла дари своїх садів,
Всміхалися мені медові дині,
Гарбуз на сонці червонявий млів.
А виноград закохано дивився
В мої веселі іще літні очі,
Мені він теж, скажу, зимою снився,
Я смакувала з ним всі темні ночі.
Кавун, мов легінь, підкотивсь поважно,
Хотів штурхнути юний виноград,
Буряк дививсь за дією уважно
І моркві говорив щось невпопад.
А грушки шепотіли щось у збанку,
У чаші яблука свій наливали сік,
Зелені помідорчики ще зранку
До вечора начервонили бік.
А огірок на соняшину здерся
І на город дивився з височіні,
Боявся дуже він гіркого перцю,
Тому й страждав на сонечку, не в ті'ні.
Зібрала осінь картоплі й цибулю,
Поста'рила цукіні-кабаки...
А я бабусю все свою цитую:
Не люблять осені – то люди-диваки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Наснився мені Пріап –
гуляв він в осінньому полі,
його хтось узяв у полон,
а він понад все любив волю,
сидіти, як птиці у клітці,
як річці під кригою бути,
Пріапу так тяжко в полоні,
щоб вільний політ не забути,
щоб крила йому не зламали,
без них він – не хтивий, а так,
зібрав він усю свою силу –
й на волі гуляє Пріап.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
1 вересня в усьому світі відзначається День написання листів (World Letter Writing Day), який у 2014 році запровадив Річард Сімпкін
Співають букви у листах тих давніх,
Слова танцюють у старих конвертах…
Беру до рук я скриньку із листами
Й читаю теплі тексти і відверті.
Ось тато мамі написав з любов’ю:
«Кохана, я цілую цю долоньку
І обіймаю ніжно-ніжно й мило
За наше сонечко ясне' – за доньку».
А мама татові у відповідь писала:
«Сумую за тобою, любий, коли й сплю,
Голубкою щодня лечу до тебе, милий».
І тато їй у відповідь: «Я так тебе люблю».
Застигли у листах цих крапельки любові,
Слова, мов сонця квіти, на папір лягли.
Листи кохання гріли серце й душу
І до сьогодні в них гарячі ще сліди.
Сучасні люди вже листи не пишуть
І не кладуть для вічності в конверти.
Лиш в ґаджетах шукають насолоду,
Але ж давайте будемо відверті.
Ніколи вам не скаже листоноша:
«Танцюйте, вам сьогодні лист».
І справді ви від щастя танцювали –
Над вами неба голубий батист.
Чому забули люди листування
І для нащадків не залишили слова?
Чому пусті стоять всі ваші скриньки
І тиша поселилась в них німа?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
Ти украв мої мальви із саду,
зів'яли'в їх тонкі пелюстки,
вготував для троянд ти принаду,
і утік через сад навпрошки,
загубився в некошених травах,
може, в річку із мосту стрибнув,
чи в зарослих високих муравах...
а учора ж зі мною ще був,
я не знала, вготовив що зраду,
хоча клявся в любові мені,
і без пафосу ти й без параду,
залишив тільки в серці ті дні,
де з тобою так любо кохались,
біля ставу лишали сліди,
обіймалися ми й цілувались,
я ж просила: мій серпню, не йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024
Тебе я, літечко, не хочу, проводжати
туди за обрій, де тумани сиві…
який же Божий дар тебе щодня кохати
і знати, літечко, що ми удвох щасливі.
З тобою хочу впасти ще в траву зелену
і у обіймах сонця спити насолоду,
ти теж приляж скраєчку біля мене –
я сп'ю до дна твою чарівну вроду.
Тобі я напишу романс, терцет чи оду...
закутай всю мене у твій барвистий плед,
кохатиму тебе, як не кохала зроду...
а може, й ти мені присвятиш свій сонет.
І наостанок ніжно-спраглим поцілунком
затиснеш губи в пристрасті палкій, жагучій…
наповни келихи медовим твоїм трунком –
його ми вип'ємо удвох за зустріч неминучу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024
/тріолет/
Серпень прощально так дивиться в вічі,
Ллє вже у келихи зріле вино.
Осінь готує золочені стрічі…
Серпень прощально так дивиться в вічі.
Літо згортає сувої, мов свічі.
Осінь вдяга золоте кімоно…
Серпень прощально так дивиться в вічі.
Осені флери, кокетство, вино…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024
Мій часе,
невблаганний,
куди? чому?
в краї які біжиш?
стрімкий,
мов спринтер,
зовсім
не рахманний,
хоч ти і стаєром
буваєш якусь мить,
і все спішиш
в невизначені далі,
а може, їх і
визначив вже хтось,
тобі регалії
не треба, ні медалі,
ти посадив мене
у свій мальпост
і не спитав,
чи треба ще чогось,
ти невблаганний,
часе, невблаганний,
не можу зупинить
тебе й на мить,
лягаю спати –
ти біжиш все далі...
уранці прокидаюсь –
ти біжиш... болить...
болить моя душа
й тебе благає,
хоч трішечки
притишити свій біг,
та ти не чуєш,
часе, не зважаєш,
свою ти вибрав
з безлічі доріг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
/тавтограма/
Сипле солодами серпень,
Сум січе сікаркою,
Сонце світить сві'тликами,
Світло сипле скалками.
Соковиті стиглі сливи
Сад сипнув скраєчку.
Смакота! Смакую! Смачно!
Синергізм в сердечко!
Солод солодко спіраллю
Серце скарбом сповива,
Спектр серпневий сонцесяйний
Сегментальненько спива.
Сонцелико! Світлосяйно!
Симфонічно! Силабічно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Летіла. Тремтіла. Упала.
Ударилась. Боляче. Встала.
Не плакала. Не кривилась.
Мовчала і не корилась.
Лаштувала. Орала. Копала.
Сіяла. Доглядала. Збирала.
Не нарікала. Не скаржилась.
Боролася і трималась.
Кликала. Чекала. Плекала.
Уникала. Волала. Здолала.
Не відступила. Не застогнала.
Обпеклася і не зреклася.
Чарувала. Любила. Кохала.
Страждала. Не знала. Не спала.
Не зігнулася і не сконала.
Плакала і… співала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Пливуть удалеч літа чари,
Услід всміхнулись білі мальви,
Вигулькують в саду примари,
Що крадуть літа мого лаври.
Прощальний змах лелечих крил
І ластівок гурти на дроті…
Твердіє літечка акрил,
А я – у вільному польоті.
Ключі від літа в моїм серці,
Та струн акорди на піано.
Стихає літо в коловерті
І йде у осінь... Ой як рано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Новий день напинає вітрила,
мене садить у сво'го човна',
ми пливем в океані бурхливім
у краї, де веселка сія,
де немає плачів і страждань,
де усміхнені лиця людей,
де квітує святий гетсимань
й розливає Всевишній єлей,
де немає пекельних злих воєн,
де у мирі всі люди живуть,
де дім кожен щастям повен,
ручаї де любові течуть,
пливи, човне, пливи у той край,
де щасливі всі люди землі,
де незайманий війнами рай,
де сміються дорослі й малі,
понеси мене, дню, понеси,
від печалей і сліз понеси
в неземної той край краси,
понеси, понеси, понеси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
Розіллю я у келихи
літа останки,
смакуватиму ним
від зорі й до зорі,
почекайте ще трішечки,
любі мої філіжанки,
сп'ю я літо своє,
хоч і осінь уже на порі.
Голуба далечінь
ще всміхається з неба,
і підморгує сонце
приємним теплом,
моє літечко-літо,
спішити не треба,
насить мою душу
по вінця зелом.
Ну а потім збирайся
в далеку дорогу,
усміхаючись сонцем,
спаковуй валізи,
проведу я тебе
ген туди за пороги,
де вже осені чути
музичні релізи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Плети мереживо із ни'точок життя
І дякуй Боженьку за кожну його мить.
Життя – це неповторне долі вишиття.
Не та мережка – і уже болить.
У візерунках ллється хай любов,
Добро снує найліпшу свою пряжу,
І бійся, щоби демон не зборов,
Й собі подібного не сотворив колажу.
Роби орнамент з благородних ни'ток,
Почуй себе й захоплюйся красою.
Запам'ятай, собі ти є найліпший критик.
…Ідуть дощі – вмивайся їх росою.
І бережи, мов скарб, мереживо життя,
І те, що є у ньому найцінніше,
І передай своє нащадкам вишиття –
Хай світло дня цілує гарячіше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
Іду до себе від межі ясни'х прозрінь,
Дорога то гладенька, то у тернах,
Примарних не люблю в житті видінь,
Полову відрізняю я від зе'рна.
Окраєць неба в голубій блакиті
Проллє мені надію на добро,
Його я фібрами ловлю щомиті,
Втікаю звідти, де панує хиже зло.
Іду до себе шляхом неторованим,
Я внутрішнє в собі все пізнаю,
Не спокуша мене життям спростоване,
Якщо я заблукаю навіть у раю.
Я відчиняю вікна й двері світлу...
Пітьма не пустить в душу пагінці,
Бо посмішку її я непривітну
Не хочу бачить на своїм лиці.
Іду до себе з сповитка в любові,
В тугі разки її нанизую щодня,
З любов'ю засинаю я у змові
І в її світлі прокидаюся зрання.
Учення генія є мій дороговказ,
Його не зраджу ні за які гроші,
Він мудрістю мені дає наказ –
Скарби в душі плекати найдорожчі.
Іду до себе я, іду і з Божої руки,
Долаю всі круті і найскладніші віражі,
Топчу я й знані, і незнані всі стежки,
І совістю наповнюю душі всі вітражі.
Несу завжди я правду світлу до людей,
І тільки з нею я торую ці важкі дороги,
Всевишній в чашу ллє мені єлей,
Щоб я долала з ним найвищі всі пороги.
Іду до себе і себе сприймаю
Такою, як Всевишній повелів,
Без фальші, без злоби – від краю і до краю
Надійний захист у душі Він звів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2024
А я така, бо я Вкраїна –
красива, мов калини цвіт,
вінок, намисто, вишиванка –
це ворогам є мій отвіт.
Такої в них краси немає –
лиш в однієї мене є.
Хай ворогів вона лякає!
Бійцям снаги хай додає!
А я така, бо я Вкраїна –
незламна, вільна і жива,
хоч московити й хоронили…
В руці – Богдана булава
і меч Арея від Гатила
тримаю міцно я в руках,
хто так моє Ім’я плюндрує
на всіх історії вітрах,
хай знають: волю не здолати
і не зламати їй меча.
Я – УКРАЇНА! УКРАЇНА –МАТИ!
Тече у жилах кров козача.
Я маю гарт. Я маю вдачу,
що не здається ворогам.
Боротись буду до останку!
Землі й шматочка не віддам!
А я така, бо я Вкраїна –
незламна, вільна і жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2024
П'янить мене моє хмільнеє
літечко,
Спиваю насолоду, ой п'янку,
Цілую кожну я красуню-квіточку,
Із барв стою в розкішному
вінку.
Моє ти щедре, миле літо-літечко,
Міцніш мене в обіймах притискай,
Мені даруй найліпшії лелі'точки*,
Ретельно їх для серця обирай.
Воно ж так хоче заховатись в квітах,
Не бачить сліз згорьованих людей,
Сховати біль в зелених кленів вітах
І зустрічати Перемоги світлий день.
*Леліточки – блискучі кружальця для прикрас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
Відчиняю вікно – там співає пташина,
Голос дивний її зачаровує вмить.
Затремтіло війною поранене серце,
Що давно вже в мені, ой давно як болить.
Моя пташечко мила, моя чарівнице,
Я радію, радію цій пісні красивій твоїй
І спиваю, спиваю п'янку насолоду,
Бо ж від тебе флюїдів летить цілий рій.
Рятівнице моя від печалі й тривоги,
Ти піснями засій у душі моїй квіти,
Без зупину співай, і співай, і співай,
А ти, ранку, цілуй у мої помарнілі ланіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
Коли поезія торкається душі,
Вона мов барвами веселки грає,
Співають у ранкових росах спориші
І серденько вже спокою не знає.
Воно співає в такт веселим нотам,
І ллється переливами мелодія,
І вже на сум немає в мене квоти,
Звучить, звучить вірші'в моїх рапсодія.
О насолодо! О моя любове!
Яке це щастя спить тебе до дна!
Ти з Музою моєю в тихій змові,
Щомиті відчуваю – не одна.
Зі мною Муза, і моє натхнення,
Ранкове сонце, і вечірні зорі,
Всевишнього святе благословення,
Й цілунки по'други моєї – Долі.
Мене ранкова тиша обіймає,
Приємний легіт рими в вірш несе,
Аврора на Пегасі виїжджає
І відхиля небажані кліше.
А серце! Вже не зна воно споко'ю,
Й Евте'рпа* квіти нахиля мені до ніг…
Рядочки я згортаю у сувої,
Що стали в чергу вже на мій поріг.
А потім розгортаю потихеньку,
Вкладаю рими і мелодику у ряд,
Цілую й обіймаю їх, рідненьких,
Й до читача виводжу на парад.
Евте'рпа* – це одна з 9 муз, дочка Зевса та Мнемосіни; покровителька музики та ліричної поезії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2024
Я спивала п'янкий поцілунок,
Ніби мед з твоїх пристрасних губ,
Ой який же солодкий цей трунок!
Мов лебідку, мене приголуб.
Я хмелію, п'янію від щастя,
У екстазі мелодія серця,
Найсвятіше у світі причастя,
Переливом веселки як ллється.
Розквітає, як квітка казкова,
Почуттів і емоцій каскад,
Смак кохання – сердець це двох змова,
Неймовірного ритму парад.
Серця б'ються, мов крильця метелика,
Нас Психея* в обіймах трима,
А над нами – пісня ангелика,
Й щастя більшого в світі нема.
*Психе́я – персонаж давньогрецької і давньоримської міфології, чарівна дівчина з крилами метелика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2024
Кинув вечір на трави вже ро'си,
Прохолоду спиває земля,
Розплітає верба свої коси
І у воду повільно схиля.
Зачепивсь юний місяць ріжечком
За зірчастий небесний той килим.
Примостився до зірки скраєчку:
– Закохавсь дуже в тебе я, мила.
Ти у серці моєму наві'ки,
Гориш огнивом навіть удень,
І течуть вогняні в мені ріки,
І любов'ю у серце – дзелень!
Моя зіронько люба, кохана,
День не бачив тебе – вже сумую,
В моїм серці до вечора рана,
Доки голос я твій не почую.
Ти для мене – єдина у всесвіті,
Ти надія й ліле'я моя,
У мелодії тихій пере'співів,
Тебе чую завжди' й звіддаля'.
І пливу я, пливу швидш до тебе,
Обійняти спішу, пригорнуть,
По небесному просторі неба
Я щодня прокладаю свій путь.
І закохане серце співає,
А вуста ніжно шепчуть:"Люблю".
Насолоду нам ніч наливає,
Я губами все спраглими п'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Я тону в барвах веселкових літа,
спиваю аромат його до дна,
флюїди радості мені дарують квіти,
купаюсь в їхній благодаті я щодня.
Чарують лілії красою неземною,
співають оду сонячному дню,
біля дзвіночків якусь мить постою,
мелодію серденьком я ловлю.
Пелюсточки космеям миють роси,
гібіскус, ніби сукня танцівниці,
і гладіолусів яскраво-пишні коси
цілують мило бджілки-трудівниці.
Троянди манять білою цнотою,
і чорнобривці – України квіти –
так просять попрощатися з журбою …
Я тону в барвах веселкових літа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Молодість – квітка, красива троянда,
може, лілея? ромашка? лаванда?
Молодість – світло й натхнення душі,
в росах ранкових густі спориші.
Молодість – пісня, що ллється із серця,
світяться зорі в очах-озерцях.
Молодість – мрія і насолода,
вільний політ і у щасті свобода.
Молодість – перше побачення долі,
в небі веселка і сни кольорові.
Молодість – розквіт безмежного щастя,
віри, надії, любові причастя.
Молодість – щирість душі і цнотливість,
у очах – магнетизм, у серці – грайливість.
Молодість – ноти, дзвінкі, голосні,
в простір до неба найкращі пісні.
Молодість – води шумні в океані,
пристрасть, жага і ні краплі обману.
Молодість – поклик нестримних бажань,
ріки й моря невідомих пізнань.
Молодість – те, що дає тобі крила,
у вільнім польоті була щоб щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Спіймав мене гамак у свої сіті
Й заколисав між вітами дерев.
Була тоді найщасливіша в світі,
Як королева з знаних королев.
Цілує сонце, пробиваючись крізь віти,
Немов коханий – ніжно і жагуче.
На клумбі поруч усміхались квіти,
Наситивши повітря так пахуче.
А соловей як заливався треллю!
Немовби арію з «Лускунчика» співав.
А небо! Небо голубою аквареллю
Художник вміло так намалював.
О насолодо! П’ю тебе до дна –
Лиш не лишай мене земного щастя.
Сьогодні хочу я побуть одна
В обіймах ендофінів сладострастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Скрутився біль в душі спіраллю
і покотився в темінь ночі,
затихли злякані дерева,
закрили зорі збляклі очі,
зіщулились весняні зела,
тривога вовком виє лячно...
злетіли тушки десь ворожі...
ракета... вибух... дуже страшно...
сичі кричали з переляку,
хиталось небо над землею...
в руїнах дітки звали маму...
Бог рани змащував єлеєм...
а ворог зуби скалив хижо,
радіє – влучив у дітей,
цинізм, жорстокість і ненависть –
його породи апогей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
Цілував мене вітер в ланіти,
Огортав у м'яке покривало
І до ніг нахиляв моїх квіти,
Аромати яких я вдихала.
Дарував ту хмільну насолоду,
Й аромати, що в келих зібрав,
Я спивала всю літечка вроду,
Пустун-вітер мене обіймав.
Ой п'янкий трунок літа й солодкий,
Я хмелію й спиваю до дна.
Чому ж, літо моє, ти коротке?
Це твоя чи моя в цім вина?
Ланіти* – щоки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
Літо моє кольорове –
Природи розкішний сад.
В’яже пірамідки-грони
Молодий виноград.
Дзвіночки висять на грушах,
Вишні оділи сережки,
Хизуються сливи кулонами,
Малина кущиться до стежки.
Жасмин білим цвітом квітує,
Клематіс зірками зацвів –
Білим, голубим і рожевим
Навколо усе оповив.
Півонія розкішна махрова –
Королева літнього саду.
Її кольори вражають –
Шукаю у них принаду.
Відтінки і форми ірисів
Чарують і манять у сад.
Звабливі такі і милі –
Кольорів веселки каскад.
Літо моє барвінкове,
Скільки краси в тобі є!
Нею наповнюєш душу
І серце п’яниш моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
Танцює дощ на підвіконні
У жвавому ритмі скерцо.
То дзвінко постукає в шибку,
То зробить своє інтермецо.
Якийсь дивний цей дощ, мінливий.
Кида в душу то радість, то смуту.
Обриваю вологі струни –
І пускаю на м’яту-руту,
Де весна в білій-білій сукні
Витанцьовує танго дощу.
Він полонить її юне серце
Й шепче ніжно: «Не відпущу!»
А вона п’є вологу душу,
Розплітає по пояс коси,
Одяга з бірюзи обруч
І на свіжі падає роси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
Пройшов ти, Травню, спішною ходою,
Не встиг мене узять в свої обійми,
Ще вчора у весні була я молодою,
А ти вже літу передав мене надійно.
Чому спішив? Чому мене ти зрадив?
І моє серце засмутив дощем?
З тобою не знайшла собі розради,
Не встигла. Ти залишив тільки щем. ..
Я так хотіла ще в весні побути,
Надихатись п'янким її повітрям,
В сади квітучі з мріями гайнути...
Яка ж багата весноньки палітра!
Приходь до мене, Травню, ти у сни,
Квітуй розмаєм в серденьку моєму,
І на прощання міцно обійми,
Пуччіні хай звучить мені «Богема».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Люби життя сьогодні, завтра і завжди!
Воно бува барвисте, як веселка,
Бува печалі в ньому є сумні сліди.
Його мистецтво треба зрозуміти.
Люби життя сьогодні, завтра і завжди!
Його безмежно научись цінити.
Життя – хоч й круговерть, по колу не ходи,
Іди завжди упевнено вперед до цілі.
Люби життя сьогодні, завтра і завжди!
Живи натхненно і живи щасливо.
Люби життя сьогодні, завтра і завжди!
І в сонця спеку, і в грозові зливи.
Люби життя сьогодні , завтра і завжди!
І прагни пізнавати всі його глибини,
Й себе в глибінь його невпинно ти веди.
Воно водно'час є для тебе й висота.
Люби життя сьогодні, завтра і завжди!
Нехай здійсниться мрія і твоя мета!
Життя – це неповторні квітнучі сади,
Найвища Богом дана насолода.
Люби життя сьогодні, завтра і завжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
Нап'яло паруси наше світле кохання
Й в океані небеснім поміж зорі пливе,
Крізь роки і сьогодні мелодія травня
У серцях наших леготом теплим живе.
Серце з серцем сплелися у гарячих обіймах,
Очі в очі дивились із жагою кохання,
Наші подихи в легкість зливалися спільну...
Свідком зоряне небо було в тих зізнаннях.
Стукіт наших сердець чули зіроньки ясні,
І любов нашу в сяєва плед огортали.
Миті щастя для нас дорогі і прекрасні...
Таємницю любові в серця заховали.
Вже кохання давно звило миле гніздечко,
Нектари' нам готує ароматні й хмільні,
Почуттям дає волю у глибинах й скраєчку,
І солодке, й п'янке і тобі, і мені.
Любо-любо обом в океані любові,
У обіймах міцних заплітать почуття.
Щодня дякую весноньці і миттєвості долі
За оті доленосні моменти буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
Спадали з неба сонця аграманти,
Росою вмиті квіточки сміялись,
Взяли в оркестрі ноти музиканти –
Скрізь солов’їні трелі розливались.
Душа раділа сонячній весні,
А хмара чорна бурю накликала:
Грозі казала «так», а сонцю «ні»,
Подружок чорних сунула навала.
Та й сплюндрували вмить усю красу,
Геть розсікали небо блискавиці,
Немов у руки хтось узяв косу
Й вогнем махав із неба до травиці.
О ця гроза, скажена й навісна…
До смерті налякались музиканти,
І затремтіла дівчина-весна,
Враз потемніли неба аграманти.
Весни забилось серце під кущі,
Сховалося від грому й блискавиці.
Воно любило тихі лиш дощі,
В яких вмивали квіти свої лиця.
Чому вже так ведеться у цім світі,
Красу плюндрує темінь навісна.
За кожну квіточку ми у отвіті,
Тоді і засміється нам весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
Стояла я і слухала весну...
/Леся Ураїнка/
Стояла я і слухала весну...
Вона на скрипці соло мені грала
Про легеня зі чарівного сну,
Якого у весні я покохала.
У душу – леготом дзвінкі акорди,
Мелодія – у серце переливом,
Заквітчані мені всміхались борди,
Зелених хвиль лилася ціла злива.
Стояла я залюблена в весну...
Вона мене в ланіти цілувала,
Розліт акордів й пісню голосну
Весна мені сьогодні дарувала.
Стояла я і слухала весну...
Закохана, щаслива я ловила мить,
Оту, що звуть її здавна' – красну',
Коли душа твоя співає й не болить.
Коли сміється серденько від щастя,
А над тобою – мирне-мирне небо,
Коли життя дає своє причастя,
Й тобі нічого в світі цім не треба.
Стояла я і слухала весну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
Всі матусі, як ті квіточки,
треба в старості їх доглядати,
щоб не знали вони самоти,
все тепло свого серця віддати.
Вони наші віконечка в всесвіт,
і зірки, що на небі горять,
і пісень нескінченний переспів,
як ростили своїх немовлят.
Доброти це бездонні криниці,
що її вистачає на всіх,
піднесем ми матусям водиці,
хай ще довго луна їхній сміх.
Як же хочеться їх обійняти,
і додати надовго їм сил,
бо без них нам утіхи не знати,
потьмяніє без них небосхил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
В травні гілка бузкова –
ароматом п’янила,
а лілові суцвіття
так до себе манили.
Ти приходив до мене
і ві сні й наяву,
із бузком ти приносив
весни казку живу.
Пригортала до серця
намистинки бузкові,
ти мені дарував
світлі ночі любові.
Слово тепле «любов» –
млосно й ніжно у грудях,
слово миле «любов» –
світле свято у буднях.
Слово щире «любов» –
красень-місяць на небі,
слово вірне «любов» –
більш нічого не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
Світанки росяні у сяйві діамантів…
Мелодія Шопена тихо десь звучить.
Розвіє легіт перли-роси дивних мантій,
Де нот душевних веселковий колорит.
Вогнем палає все безкрає синє небо,
Від світла аж сахнулися ізблідлі зорі.
А в моє серце насолоди ще так треба!
Спішу-біжу на зустріч світлій долі…
Де хвилями дзвінкими грають-ллються млості
Й збирають все проміння для денної втіхи.
А сонце кидає свої ранкові брості
На всі простори для натхнення милі й тихі.
Душевну пісню як мені співа природа!
Відлунюють в моєму серці свіжі ноти.
Світанку в росах зачаровує ця врода
І вже на сум немає в мене права й квоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
Біль душу мою пропікає вогнем...
Рік третій війна...
Ми в горі живем...
Біль душу мою огортає крилом...
Рік третій війна...
І у серці надлом...
Біль душу мою печалями стис...
Рік третій війна...
У серці, мов спис...
Біль сумом стікає з побляклих очей...
Рік третій війна...
Недоспаних стільки ночей...
У болі лютий кривавий завис...
Рік третій війна...
І падає, падає лист…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
Ріко моя!.. Куди несеш ти води?
Куди біжить нестримна течія?
У закутки печалі, у незгоди,
де загубила миті щастя я?
Біжи. Спіши. Вируй у круговерті…
Розкидай тугу серця по воді.
І хвилями накрий печалі вперті.
Ріко!.. Ми ще з тобою ж молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Впала весна в палкі обійми квітня –
Яскрава, мила, вічно молода,
Яка ж грайлива в весноньки хода!
Із України йде її краса й до Відня.
Впала весна в палкі обійми квітня –
І полилися всюди трелі солов'їв,
І почуття розбурхала старих гаїв...
Як загойдалося в екстазі зріле віття!
Впала весна в палкі обійми квітня,
Злились в цілунках ніжних почуттів,
Ніхто любов порушити не смів –
Дивились всі, повідчинявши вікна.
Впала весна в палкі обійми квітня,
Дивлюсь, милуюсь, насолоду п’ю.
І я когось далекого люблю…
А наді мною – соловейка пісня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
А море живе в наших мріях…
Торкаючись крилом гладіні моря,
Кигиче пісню чайка над водою.
Спиваючи світанок. О роздолля!
Йду берегом неспішною ходою.
Ранковий бриз мої цілує плечі,
Остання зірка гасне в небесах,
Імла рахманна спротив молодечо
Ще чинить і ховається в світах.
Як червоно кипить огнивом обрій!
А хвилі сонні – ніби ті коралі!
І сонце, мовби зв’язане у торбі,
Вже вивільняється у недосяжні далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024