| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Щоночі вона промовляла слова,як мантру
"Ми ж не попрощалися востаннє
Можливо, це таки не кінець?
Я ж знаю, ти кохаєш мене!
Ми ж не договорили тієї розмови
Ти ж не відповів на всі питання
Я знаю, ти хотів бачити мене знову
Можливо тому, чекаю на тебе щоранку
Ти ж плануєш мені написати?
Тому я весь час заходжу в інстаграм
Тобі не важко мені це сказати,
А я ж чекаю цього від тебе щодня
Я не повірю, що ти мене кинув
Ти мабуть просто підбираєш слова
І думаєш, як зізнатись мені щиро
Думаєш, що я все ще твоя
Я знаю ти переглядаєш мої фото
І перечитуєш вночі direct
Я вірю, що сидячи на лавці
Ти уявляєш поряд мене"
І вона це постійно говорила,
Вивчила напам'ять всі його слова
І не вірила, що це можливо
Але повторяла їх щодня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023