MAX-SABAREN

Сторінки (15/1414):  « 11 12 13 14 15»

"Як достатній Закон України"



***

«Якщо  уряд  порушує  Права  людей»

***

Є  тільки  один  Бог

На  світі,

Що  називається  --

Справедливість  життя,

Як  достатній  Закон

України,

По  якому  живуть

Всі  --

У  вимогах  чесності,

Як  каже  Конституція

І...

Не  може  бути

Узурпації  влади

Одною  якоюсь  людиною  --

При  владі,

Бо

Україна  є  тепер

Парламенсько-президенською

Республікою,

Щоби  всі  --

До  єдиного,

Були  захищені  гарантом

Виконання  Закону,

Як  має  бути

По  праву  нації,

Що  довірилась  людям,

Як  своїй  Владі,

А  коли

Влада  використувує

Свій  вплив  та  можливості  --

Для  порушення  Конституції,

Як  основного  Закону

Держави  --

Народ  має  право

На  зміщення  колоборантів,

Що  засіли  в  найвищому

Органі  України  --

У  Верховній  Раді...
--------------------------------------------
04.06.2022;  Paris  (A-a)
=======================

(!!!)

   “Якщо  уряд  порушує  Права  людей,  то  повстання  їх  --  священне  право  і  обов’язок”
--------------------
(Напис  на  камені  перед  будівлею  Ісландського  парламенту)
==================«...»      «...»    «...»    «...»      «...»      «...»                        
------------------------------------------------------------------------

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023


«Слава нації. . !»


***  ***  ***

Державі  потрібні

Громадяни,

Як  населення,

Що  податків  робоча  сила

І...

Це  населення  вибирає

Владу,

Яка  повинна  його  захищати

Та  піклуватися  за  дотриманням

Законів  існування,..

А  тому  прості  люди

Народжують  багато  дітей

Для  держави,

Щоби  могла  існувати

Армія,

Як  гарантія  недоторканості

Надбань  влади

І..,  саме,  прості  люди,

Завжди  --

Ціною  власної  крові

Та  життя,

Виправляють    ВСІ    помилки

Влади,

Як  зміст  свого  існування,

На  цій  Землі,

БО

В  цьому  --  їх  пам'ять

Самопожертви  :

Для  Роду,

Для  Волі,

Для  віри,

Для  честі  --  в  собі...

Слава  нації..!
--------------------------------------------
26.02.2023;    Paris  (A)
=======================  

Автор  ::  Катинський  Орест

=====================

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023


*** *** *** «ЕТАП АКТИВАЦІЇ — КОРОНОВІРУС» *** *** *** (Антиутопiя-Fentezi)

Autor    :      Катинський  Орест

***  ***  ***


"Не  погоджуйся,  але  приймай  —  ось  дійсність  нашої  повсякденної  системи
життя"
----------------------------------
(Автор)

===================================================

"—  Що  таке  Матриця  ?
 —  Відповідь  десь  там...  Вона  тебе  шукає  і  знайде,  якщо  ти  захочеш..."
----------------------------------

(*З  фільму  "Матриця")

==================================================

 

***  (1)  ***

Година  досягнень
-----------------------

***

Те,  що  робиться  в  Інтернеті  —  можна  бачити  і  відчувати  наяву,  приймаючи  в  цьому
безпосередня  участь...

Але  те,  що  робиться  в  глибині  мережі  Інтернету  —  ніхто  не  бачить.
Тому,  що  це  недозволено,..  багатьом.

Інет  споживача  —  це  верх  хвиль,  а  в  глибині  відбуваються  всі  інші  процеси,
які  недоступні  простим  лузерам.

Чому?

Немає  доступу,..  немає  потрібних  і  необхідних  знань,  а  хто  зумів  увійти  туди  —  хакер
і  ворог  влади  !

Тому,  що  там  ховаються  дуже  і  дуже  цікаві  речі,  як  факти...

Ось  і  я  не  знав  біди,  але  моя  цікавість...

Весь  наш  світ  —  це  математика  і  музика,  в  результаті  єдиного  знаменника,  як
Програма.

Бо,  весь  наш  Всесвіт  —  це  величезний  Компютер,  в  якому  існує  все,  як  наші  Діючі  
Програми.

Можна  простіше  —  Системи...

Ми  всі  —  Системи  в  системах,  як  єдина  Система  Програм...

Незрозуміло...

Заходимо  через  телефон,  як  кращого  друга  і  члена  сім'ї,  в  інет  і  набираємо  слово  —
Система.

Читаємо...

Ось  і  я  зробив  таку  ж  дурість,  що  почав  копатися  в  собі..,  через  інет.  А  в  підсумку
я  отримав  тільки  проблему,  яку  виношу  для  Вашої  уваги,  як  факт
активації  чіпа  контролю  (ЧК)  за  людиною...

Ні-ні,  ви  не  помилилися  !..

Проте..,  все  по-порядку...

Десь  —  в  Задзеркаллі.

Час  —  земний.

Година  —  "Х"...

За  столом  сиділа  Рада  Комітету,  яка  приймала  рішення  самого  Комітету,  як  
виконуючого  органу,  що  контролював  все  на  Землі...

Всього  сім  чоловік,  які  вирішували  долю  всієї  Планети.

"Пост  1"  і  так  далі  за  списком,  де  раз  на  квартал  обирався  голова,  з  цих  семи,  строком  
на  три  місяці  —  не  більше  двох  разів  поспіль...

Досягнень  було  багато,  але  останнє  —  найуспішніше.

Нарешті  на  орбіту  Землі  вивели  супутники  для  повного  і  беззастережного,  у  всіх
відносинах,  контороля  за  людиною.

План  був  довго  в  розробці,  як  одне  тільки  назва  "Roza"...

Чому  "Roza",  а  не  Фікус,  Кактус  або  Контроль  ?

У  троянди  багато  пелюсток  і  вона  їх  тримає  дуже  довго  разом  —  використовуючи  
вологу,  як  систему,  щоб  шипи  діяли  захистом.

Зрозуміло  ?

Ні  ?

Невже  все  розжовувати  потрібно  кожен  раз.?!

Думаємо  всі..!

Десь  в  горах...

Десь  в  нейтральній  країні...

Десь  на  планеті  Земля  в  якомусь  Центрі...

Але  ж  цих  їх  Центрів  було  дуже  багато  і  всі  контролювалися  через  ООН,  як
офіційну  організацію  світу,  проте...

Ближче  до  теми,  а  то  час  —  гроші...

Доповідав  Голова  Ради  Комітету.

—  Вислухавши  і  обдумавши  все,  ми  одноголосно  дійшли  висновку  —  наступний  
етап  можливий  і  реальний  найближчим  часом...

Раптово  надійшов  сигнал  з  поста  охорони.  Просто  так  ніхто  не  посміє  переривати
нараду  —  значить  щось  дуже  серйозне.

Увійшов  шеф  охорони  і  охоронець-робокоп  Д-11,  щоб  доповісти  наступне  :

—  Злом  системи  і...  порушника  взяли...  Доставити  сюди  ?
—  Навіщо  ці  дурниці  —  займіться  самі..,  як  завжди.
—  Це  не  просто  людина..,  він  —  один  з  Вас...
—  Хто  це  ?
—  Він  складова  ланцюга  Системи  наглядачів  за  Контролем...
—  ???
—  Перевірено..,  не  може  бути  помилки,  панове...
—  Введіть  його  !  —  Розпорядився  Голова...

—  Знайомтеся,  —  Пролунав  раптом  над  моїм  вухом  голос,  —  Маг  шпигунства  і  
відмінний  аналітик...

...Я  стояв  посеред  чудової  зали  замку.  Посередині  зали  маленький  стіл  на  одній  ніжці.
Біля  нього  стояв  хтось  у  чорному  капюшоні.

Горіли  смолоскипи.

На  підлозі  світилися  пентаграми  чітких  ліній  Каббали.

За  вікнами  була  ніч,  що  пробивалася  крізь  напів-вікна  величезних  дзеркал  у  стінах
замку.

Стояла  страшна  тиша...

Той,  хто  стояв  за  столиком,  щось  почав  бурмотіти  незнайомою  мені  мовою  і  я,
раптом,  зрозумів,  що  я  просто  закланная  вівця  для  якоїсь  церемонії  використання
моїх  знань,  а  потім  мене  затягне  Чорна  Порожнеча.

Навічно.

Як  козла  відпущення.

Як  жертву.

Як  дурня,  що  поліз  не  туди...
---------------------------------
---------------------------------

 

***  (2)  ***

Час  рішення
-----------------


Мій  сусід  був  дивним  негром.

Високий,  худий,  смаглявий,  кучерявий  і...  вар'ят.

Він  сам  з  собою  розмовляв  і  я  був,  спочатку,  в  шоці  від  нього,  але...

Він  якось  раз  заявив,  що  знаходиться  під  заступництвом  Оріш,  тобто  богів
чорної  релігії  Вуду  —  Сантерії.

А  його  чорний  і  червоний  кольори  в  одязі  завжди  були  символами  Елегба  —  бога
долі  в  Сантеріі,  який  відкриває  і  закриває  "ворота  щастя  і  негараздів"...

Сантерія  —  це  релігія,  що  давала  якісь  можливості  реально  увійти  в  себе  і  побачити  
той  дійсний  світ,  а  не  Цей,  що  нам  нав'язували  в  Ілюзію,  як  сутність  нашого
щоденного  і  фальшивого  буття.

Можливістю  Трансу  він  входив  в  стан  бачень  і  взаємодії  з  Астральним  світом,  звідки  і  
отримував  необхідну  "інформацію"  про  все  і  всіх.

Адже  за  кожним  з  нас  стежить  око,  що  називали  "Око  Гора",  але  це  —  не  то,  що  ви
всі  думаєте.

Око  —  це  Система  стеження  за  всім  цим  світом  людей.  Скрізь  і  постійно  від
Володарів  цієї  землі,  як  древніх  драконів...

Нас  —  людей,  пасуть,  як  худобу...

Сильні  світу  цього  пасуть  нас...

Так  !

Сильні  світу  цього  можуть  будь-кого  зачинити  в  тюрму  —  тихо  і  непомітно,  а  
можуть  так  очорнити,..  що  не  відмиєшся  вже  ніколи  і  ні  чим,  якщо  не  захочеш  їм
служити,  бо  тебе  просто  непомітно  приберуть..

Так  чи  варто  писать  ?

Бризки  проти  можуть  летіти.

Ой,..  вибачте,  ви  неправильно  зрозуміли  мене  —  подвійний  сенс.  Писанина  може
вдарити  на  смерть  будь-кого,  хто  проти..,  а  бризки  звинувачень  завжди  будуть.

Була  б  людина,  а  звинувачення  на  нього  знайдуться...

Якщо  він  не  свій...

Це  я  згадав  слова  Етьєна  Кассе  з  його  книги  «Лабіринти  істини»..,  або  —  «Третя
світова  психотронна  війна:  вона  вже  почалася»...

Так  от,..  мій  сусід  був  не  тільки  дивним,  але  і  шпигун.

Він  за  мною  шпигував  уві  сні  і  я  раз  його  зловив  вночі,  як  якусь  тінь,  біля  свого
ліжка...

Ми,  після  цього,  сіли  і  розговорилися,  а  ті,  хто  сидів  поруч,  з  переляку,  шарахнулися
і  з  деякої  відстані  спостерігали  за  нами.

Це  вже  потім  один  з  них  мені  скаже-запитає  :  "А  якою  мовою  ви  спілкувалися  ?"
І  я  йому  чесно  відповім:  "англійською,  французькою,  іспанською...,  а  що  ?"
"Так,..  дивно..,  але  крім  шипіння,  цвірінькання,  клацання  і  ще  якихось  дивних
звуків  і  клекоту  —  жодного  слова  не  було  сказано  вами..."

Цього  не  може  бути...

Може  !..

Ще  й  як  може...

Адже,  колись  все  ж  приходить  завжди  Час  вибору  і  реалізації...

Мій  вже  підійшов..,  а  я  і  не  знав  ще  цього  сам...

Комусь  потрібно  було  взяти  на  себе  сміливість  закрити  "Ворота  щастя  і  негараздів",  
щоб  настала  рівновага  Істини...

Земля  вже  була  в  небезпеці  колонізації  темними  Силами,  а  люди  цього  не  бачили,
що  їх  корабель  увійшов  в  АнтиСвіт,  де  Дух  прийняв  інші  форми,  а  Душа  
розсмоктувалася  потихеньку  у  ТЕХНІЧНИХ  нововведеннях.

Люди  змирилися  з  технікою,  що  їх  зжирала,  а  платою  була  буденність,  черствість,
смиренність,  тупість,  байдужість,  або  в  короткій  і  доступній  формі  "Золотий  
трикутник".

А  це  тільки  означає  —  їсти,  спати,  спорожняться  і  веселощі-забави,  що  вбивають  
прагнення  до  інтелектуального  зростання.

Навіть  розмножуватися  стало  лінь.

Ось  тобі  і  експеремент  щурів,  що  спіткали  Рай...

Що  ж  робити  ?

І  я  запитав  у  мага-сусіда  про  це,  а  він  чесно  відповів  —  "Я  не  знаю,  але  все  знають  
Духи..."

Які-такі  Духи?

Колись-говори-сказуй-відповідай  !

"Слухай  серце  і...  дихай  Богом  "  —  порадив  він  мені  і...  зник  назавжди,  як  я
тоді  думав...

Сиджу-у...

Слухаю-ю...

Вникаю-ююю...

Дихаю  і...  Бог,  поруч,  сопе...

Тривожно  на  серці  і  шкода  всіх  Землі  людей...

Світу  мало  зрозуміти  все  це  в  моїй  бідній  простій  людській  голові  і...  Смерть  поруч
сидячи,..  втішає,  небога,  мене...

Дощ..,  сіє  думки  і  тече  до  Душі...

Боляче-е-еееееееееееееееееееееее...
---------------------------------
---------------------------------


***  (3)  ***

Час  активації
-------------------


Короновірус  вирував  у  всіх  країнах.

Смертність  була  нижчою,  ніж  планувалося,  але...

Ажіотаж  був  таким  великим,  що  сугестивність  деяких  зашкалювала.

Що  таке  наша  дійсність  життя  ?

Думки,  що  воплотились  в  реальність.

Тобто  —  маси  людей  здійснюють  самогубство  добровільно  і  без  примусу  тільки  
повіривши  в  дію  Короновірусу,  як  небезпечного  ворога,  а  не  друга,  що  такий  же,  як  і  
всі  попередні  віруси  грипу,  або  дифтерії.

Просто  необхідно  дотримуватися  елементарних  правил  санітарії  і  вірити  в  своє
гарне  та  непохитне  здоров'я...

Проте...

Проблема  —  Реакція  —  Рішення...

Ось  цей  ланцюг  створених  подій,  що  народжує  прагнення  маси  людей  прагнути  в
кайдани  рабства  і  контролю,  де  спрацювала  стратегія  Комітету...

Двері  в  світ  Інету  були  вже  прочинені  наполовину  і  я  міг  читати  в  своїх  думках
той  шлях,  що  мені  був  необхідний...

Входимо  чи  ні  ?!

Йдемо,..  була-небула,  а  хто  не  ризикує  —  той  не  п'є  шампанського...

...Я  стояв  серед  чудової  зали  замку.
Десь  звучала  музика.  Хтось  щось  комусь  говорив,  але  я  просто  стояв  і  слухав.
Що  ?
Я  і  сам  ще  не  знаю...

Я  стояв  і  слухав  тишу,  яка  десь  незримо  була  присутня,  як  призначення...

Чого  ?

А..,  це  не  так  важливо.

Головне  —  я  вже  тут,..  так  (!)  —  я  тут,  де  колись  був  давним-давно...

Коли  ?

Згадати  б  тільки...

Сон  був  таким  виразним.  Хтось  кликав  мене.  Десь  мене  вже  зачекалися...

Ось  засвітилися  катакомби  під  Парижем  і  я  побачив  їх  усіх.  Всю  сітку,  яка
відбилася  в  моїй  свідомості  навічно.

Тут  же  пролунав  голос  в  голові  :

—  Тебе  давно  вже  готували  до  своєї  роботи,  але  ти  не  знав  цього  до  певного  часу.  Ми
народили  тебе  і  виховали  для  цього...
—  Хто  Ви  ?  Для  чого  ?
—  Ти  обраний  і  носиш  титул  Головного  наглядача  Контролю...
—  А  можна  без  жартів..,  я  просто  сплю  і  ось  я  вже  прокидаюся..,  а  це  просто  сон..,
сон,  який  проходить...
—  Це  не  сон  !
—  А  що  ?
—  Посвячення  на  служіння...
—  Та  ну,..  киньте  кепкування  і...  пішли  ви  всі  —  у  сні...
—  Стояти..,  струнко  !

Мене  вдарило  немов  струмом  і  я...  побачив  зовсім  сивого  Діда,  якого  десь-чомусь  
якось  смутно  пам'ятав...

Але  звідки  ?

—  Я  тебе  вчив  постійно  і  жорстко,  сину.  Вибач,  але  часу  зовсім  немає.  Я  скоро
піду.  Мені  пора.  Земля  в  небезпеці.  Ти  повинен  вступити  у  володіння  Силою  і  
Знаннями,  що  вже  маєш...

—  Що  я  повинен  робити,  батьку  ?
—  Ти  приймеш  те,  що  я  дам  тобі  і  будеш  нести  весь  термін,  що  призначений  тобі.
А  все  інше  тобі  відкриється  в  процесі,  бо  Сили  тобі  допоможуть  усвідомити  Важливе
і  Необхідне  для  свого  Часу...
—  Зрозумів...  та  не  зовсім,  батьку...
—  Ти  готовий  ?
—  Ні.
—  А  зараз  —  готовий  ?
—  Збираюся...
—  Ти  вже  готовий  тепер  ?
—  Так  !
—  Прийми  і  неси  на  Благо  і  порятунок  ті  сили  життя,  що  дано  Всевишнім  Творцем
для  всієї  землі  у  Справедливість  !
—  Буду  і  є  "Я"  в  справі  —  по  правді  Всевишнього  !
—  Амінь  !!!

Я  відчув  Знання,  які  необхідно  захистити  і...  це  міг  зробити  тільки  один  я,..  вже  без  
вагань  і  сумнівів  —  активізувавши  чіп  контролю  (ЧК)  за  всім  на  Землі.

Велике  Око  посилало  мені  інформацію  з  усіх  боків  і  як  я  її  всю  зумів  бачити
та  ще  й  осмислювати  —  про  це  я  вже  не  думав...

Вдень  я  був  простою  людиною,  а  ось  вночі  —  я  часто  забирав  життя  злих  і  жадібних
лиходіїв  і  не  тільки  в  Катакомбах.

Я  гуляв  усім  світом  —  не  порушуючи  рівноваги  Сил...

Мене  називали,  тут  в  Парижі  —  Чудовиськом  Підземелля  і  мій  будинок  був  в  самих
темних  закутках  Катакомб  під  ним.

Тут  було  багато  кумедних  людей  і  банд,  але  всі  вони  мене  боялися,  а  я  їх  ні.
Я  їх  усіх  знав.  Я  всіх  їх  відчував.  Я  знав  скарби  і  таємні  місця  спецслужб.  Я  був
скрізь  і  ніде,  але  про  мене  ходили  моторошні  легенди.

Чудовисько,  що  невловиме  і  страшне  та  незрозуміле  —  жило  в  Паризьких  катакомбах
так  давно,  що  вже  всі  за  нього  забули.

Але  були  ті,  хто  ніколи  не  забував  нічого...

Вони  шукали  мене...

І  я  це  знав.

Я  готувався  до  зустрічі  з  ними...

За  мною  були  Артефакти  сили  і  Таємні  знання  предків...

Вони  хотіли  їх  відняти,  ізолювавши  і  вираховуючи  мене  в  годину  Короновірусу.

Вони  готувалися  мене  вбити  напевно,..  проте...

Я  не  ховався  і  сам  прийшов  до  них.

Бій  все  одно  був  неминучий...

То  —  навіщо  втікати  ?

Відповідь  тут  тільки  одна  :  "Хто  —  кого.?!."
---------------------------------
---------------------------------

 

***  (4)  ***

Година  використання
----------------------------


Пункти  щеплень  діяли  жорстко  —  або  ти  погоджувався  на  укол,  або  карантин
і...  невідомо  куди  дівалися  ті  хто  відмовилися.
А  от  хто  повторно  прийшов  у  згоду  з  медичним  оглядом  та  погоджувалися  на  
вакцинацію  і...  тоді,  прийнявши  її,  вже  йшли  по  своїх  справах  життя...

Та  у  жилах  текли  вже  інші  капсули  крові  після  вакцинації.

Кров'яна  маса  стала  вже  Кремнієва  і  контрольована  в  людині...

Як  все  просто  і...  плюс  емоції.

Емоції  —  ворог  логіки.

Тому,  що  вплив  на  емоції  представляє  з  себе  класичний  прийом  нейролінгвістичного  
програмування,  спрямованого  на  те,  щоб  заблокувати  здатність  людей  до  
раціонального  аналізу,  а  в  підсумку  —  взагалі,  до  здатності  критичного  осмислення  
того,  що  відбувається  в  реальності.

А  з  іншого  боку  —  використання  емоційного  фактора  дозволяє  відкрити  двері  в  
підсвідомість  для  того,  щоб  впроваджувати  туди  думки,  бажання,  страхи,  привички,
побоювання  і  ті  програми  контролю,  які  є  стійкі  Моделі  Поведінки.

Заклинання  про  те,  яким  є  жорстокий  вірус..,  як  несправедливо  ігнорувати  правила  і
турботу  лікарів  та  й  влади..,  як  страждають  хворі  і  заражені  —  залишають  за
кадром  справжні  причини  того,  що  відбувається.

Того,  що  відбувається  і  має  підґрунтя  тільки  одного  —  моделювати  систему  
гноблення  мас  таким  ось  хитрим  способом...

Може  я  і  не  правий,  але...

Комітет  проаналізував  експеримент  і  дав  йому  позитивну  оцінку  —  відвернуто
увагу  від  головного  і  важливого...

—  Завдяки  біології,  нейробіології  та  прикладній  психології  —  Система  отримала
у  своє  розпорядження  передові  знання  про  людину  в  області  як  фізіології,  так  і
психіки.

Системі  вдалося  дізнатися  про  звичайну  людину  більше,  ніж  вона  сама  про  себе  знає.

Це  означає,  що  в  більшості  випадків  Система  має  більшу  владу  і  більшою  мірою  
керує  людьми,  ніж  вони  самі..,  —  Підбив  підсумки  Голова,  —  А  тому,  переходимо  на  
новий  рівень  контролю  і  запускаємо  Систему  космічного  спостереження,  за  всіма  —  
"G",  як  складову  операції  "Roza"..

—  Таки-Так.!.

—  В  епоху  тотального  контролю
         Залишається  вільним  тільки  той
         Хто  невидимий  для  всіх,
         Як  система..,—  Процитував  раптом  голосно  Голова.

Навколо  всі  аплодували  лідеру,  а  я  вже  стояв  біля  дверей,  які  ще  не  відкрили....

Раптом  пролунав  потужний  голос:  —  "Число  Бога"  на  головному  екрані,  панове...

Всі  заметушилися  і...  благовійне  мовчання  вперлося  поглядами  на  великий  екран,
де  було  вже  видно  якесь  розмите  сріблясте  обличчя,  що  приховувало  головне  —  
Невідомість,  як  Вищий  Розум.

—  Слухаю  вас,  Комітет.!.
—  Ми  вже  зробили,  згідно  з  Договором,  часткову  вакцинацію  населення  Землі  і
ось-ось  вони  всі  будуть  служити  єдиній  меті  вашої  Матриці...
—  Мало,..  цього  дуже  мало  і  темпи  зовсім  низькі..,  прискорте  процеси.
—  Дайте  нам  можливість  розпоряджатися  Артефактами  сили...
—  Питання  не  розглядалося  поки,  але...  є  варіанти.  Ви  погано  працюєте  і  тому
я  дам  вам  свого  помічника,  як  садівника  системи  "Roza"  —  Монстра.  Заперечення  не  
приймаються...  Він  вже  біля  дверей...  Чекате.!.

Екран  блимнув  і  згас.

—  Ось  так  завжди  —  він  нами  помикає,  як  хоче..—  Прошепотів  тихо  Голові  Комітету
його  помічник  і  старший  брат,  —  Ніколи  не  вникне  в  наші  проблеми...
—  І  то  непогано,  що  не  умертвив  когось...
—  В  настрої  сьогодні...

Двері  тихо  почала  відкриватися  і  ось  перед  усіма,  що  трепетно  стояли  членами
наради  Комітету  —  з'явилася  спочатку  тінь,  як  привид,  а  потім  і  сам  Монстр,  як
сказало  "Число  Бога"..,  але  не  уточнило  його  вигляд...

Це  прийшов  я.

Я  чекав  розв'язки  бою  і  не  очікував,  що  всі  впадуть  на  коліна  переді  мною...

Дивно...

Вони  здалися  без  бою,  а  це  значить  —  щось  задумали  недобре...

Поганий  з  мене  Хакер,  якщо  я  переміг  без  бою...
---------------------------------
---------------------------------


***  (5)  ***

Час  завершення
--------------------


Я  сидів  за  довгим  столом  і  тупо  знемагав  від  цього  нудного  етикету,  що  представляв
гостинний  обід.

Краще  би  було  відмовитися  заздалегідь,  але...

У  мене,  за  моїми  підрахунками  —  було  не  настільки  вже  й  багато  часу  і  потрібно  
було,  за  всяку  ціну,  дістатися  до  Головного  Комп'ютера,  що  було,  поки,  мені  ще  
невідомо.
А  тому,  я  піднімав  келих  при  тостах  і  ставив  його  знову  на  стіл.
Як  прискорити  закінчення  обіду  в  мою  честь  ?  —  Билася  в  голові  тільки  одна
думка..,  —  Це,  поки  —  є  перше,  а  друге  —  де  сама  їх  Система  ?

Тихо  звучала  музика.

—  А  коли  Ви  подивитеся  наші  успіхи  ?  —  Раптом  сказав  голова,  що  сидів  на  відстані  
п'яти  кроків  від  мене  у  великому  і  важкому  кріслі  якогось  там  століття..,  —  І  якщо  ми  
тепер  будемо  працювати  разом  —  то  хто  командує  всім  ?
—  Ти  і  тільки  ти..!  —  Тихо  відповів  я  і...  зважився  на  зухвалість,  —  Слухай,  а  покажи  
мені  свій  головний  винахід,  що  все  знає  на  Землі...
—  Ти  —  про  Головний  Комп  Системи  ?  Може,  після  обіду  ?
—  Давай,..  зараз,  поки  є  настрій  хороший...
—  Ми  підемо  туди  в  супроводі  Головного  Начальника  Охорони,  як  годиться  по  
протоколу  нашого  Комітету.
—  Еге  ж..,  давайте  зробимо  це  і  я,  нарешті,  побачу  ваше  чудо  техніки,  що  стоїть  над
інтелектом  світу  !
—  Ось..,  радий  знайомству  —  Пролунав  раптом  над  моїм  вухом  голос,  —  Маг  
шпигунства  і  відмінний  аналітик...

Переді  мною  з'явився  мій  колишній  сусід,  але  вже  поголений  —  негр,  шанувальник
системи  Сантерії,  або  Чорної  магії.

Як-як  він  там  представився  сам  тільки-що  мені:  —  Маг  шпигунства  і  відмінний
аналітик.?!

Ось  це  поворот...

І  він  же  —  Головний  Начальник  Охорони...

Я  так  і  знав,  що  десь  був  прокол  в  Системі  і  вони  мене  вирахували,  але  як...

Пізно,  брат..,  пізно  буде,  якщо  не  зробити  рішучий  крок  у  відповідь...

Швидкий,  жорстокий  і  зухвалий...

Удар,..  ще  удар  !..

Перехоплення  і  блок.

Боляче  ?

То-то  же,  —  маг  шпигунства  і  відмінний  аналітик,..  —  будеш  знати  наших...

Бігом  в  сусідній  зал  і  ось..,  десь  тут  головний  Комп  Системи.

Проте..,  де  ?

Думай  і  бий,..  бий  і  думай,  брат...

Еге  ж..,  здається  на  стіні,  а  відкриває  його  самотній  маленький  столик  на  одній  ніжці  
в  центрі  залу,  як  снилося  мені...

Поворот  —  немає  результату.

Натиснути...

Саме  так  і...  це  то,  що  мені  потрібно..!

Відкрився  вхід  з  безліччю  портів  USB  і  я  всунув  свою  флешку  в  один  з  них.

Ззаду  хтось  ломонув  по  голові.

Головне  зараз  для  мене  —  не  вирубатися.  Флешка  сама  все  зробить  і  запустить  мій  
вірус  "Пандора",  який  почистить  цю  Систему  в  своє  задоволення...

Але  тут...

Охоронець-робокоп  Д-11  взяв  мене  за  плечі.  Я  смикнувся  і  тут  його  залізні  руки  
стиснули  мене  так,  що  перехопило  подих.

І  я  зрозумів  —  марно  і...  вже  пізно,  тому  що  по  тілу  потік  заспокійливий  струм  
байдужості.

—  Знищте  шпигуна,  щоб  і  слід  прохолов..,—  Пролунав  суворий  голос  Голови,
а  потім  він  додав  чистою  російською,  —  Бо  хто  не  з  нами  —  той  проти  нас...
—  А  може  ми  його  все  ж  використаємо  —  Пролунав  вкрадливий  голос  його  брата,  
або  Пост-2,  —  Як  якусь  альтернативу...
—  Немає  потреби..,  таких  багато  і  до  того  ж  —  він  вже  використаний,  а  більше  і  не
треба...  Хто  за  ?
—  Одноголосно  !..

В  очі  мені  подивився  Д-11,  що  не  випускав  мене  зі  своїх  чіпких  рук  і  я  прочитав
у  них  свій  остаточний  вирок...

На  моєму  горлі  стиснулися  його  безжалісні  пальці.  Дихати  стало  нічим.  

Це  кінець  —  майнула  думка.

"Корона-вірус"  —  операція  знищення  Душі,  а  потім  і  всього  світу  Свободи  і
Волі..,  —  ще  десь  билося  останньою  думкою  в  темніючій  моїй  голові...

Морок...

Тиша...

Спокій...

Безмовність...

Раптом  щось  пискнуло,  як  струмом  вдарило  і...  я  підняв  голову.

Що  ж,..  як  сказав  один  сліпий  —  будемо  відчувати,  щоби  щось  бачити...
-----------------------
Кінець  1-ої  книги
----------------------------------------------------------------------
09.04.2007-18.03.2020;    Paris  (St.Denis-Univer  /  C.P)  
-----------------------------------------------------------------------

(  *  )  Фільм  "  Матриця"

============================

https://enigma.club/articles/etap-aktivatsii-koronovirus

==========================

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023


«Навіть, маленька пташка…»


***

Навіть,  маленька


Пташка


Боїться  війни,


Бо...


Бачить  страх


І  відчуває  його,


Підсвідомо,


Сни,


Коли  летить  серед


Мертвого,


Яке  співає  смерть  --


Всьому,  що  гине...
--------------------------------------------
13.10.2022;  Paris  (A-a)
============

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023


«Експеримент "Всесвіт 25"»


***
Канібалізм..,

Гомосексуалізм..,

Красота

І  Смерть  --

Це  є  чотири  касти

Майбутнього  суспільства,

Що  вибере  шлях

Штучного  інтелекту,

Як  сховок  від  всіх  проблем

Життя,

Бо...

Такий  "Рай  існування" 

Дарує

Загибель  всього  людства

На  планеті  Земля..,

Що  підтверджує  експеримент

"Всесвіт  25"

Над  щурами,

Як  досвід  риску  життя...
--------------------------------------------
08.10.2022;  Paris  (Aurora)
=======================

Автор  :::  

Катинський  Орест  (Katynskyy  Orest)

=========================

(!!!)

"Більш  детально  можна  знайти  в  Інеті..."
------------------
(Автор)

========================




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023


«Знищити любого ворога…»


*  *  *


Як  найпростіше

Знищити  любого

Ворога..?

Зсередини..!

Саме  там  знаходиться

Його  найслабше  місце,

Де  можна  нанести

Самий  сильний

Та  непомітний  для  всіх

Удар,

Коли  він  почне  нищити,

Підозрою  згуби  та  зради  --

Себе...
--------------------------------------------
07.10.2022;  Paris  (A-a)
========================

Автор  :::  Катинський  Орест  (  Katynskyy  Orest)

=========================

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023


«В кожному…

***

Щось  так  --

Щось  не  так,

Як  завжди,

Щодень  --

У  цьому  житті,

Кожного  з  нас

І...

Біжимо,

Поспішаємо,

Летимо,

Наздоганяємо  --

Суєтою  кожного  дня,

Щось  важливе,

Як  мимовільне  --

Від  дна,

Щоби  виплисти,

Вижити,

Вибратись

На  поверхню  життя,

Де  хвилі  змивають,

Кожного  --

До  того  місця,

Що  є  розпачу  крапка,

Як  суть  неповернення..,

Але  ми  не  знаємо  --

Напевно,

Бо

Маємо  ілюзію

Віри,

Що  надією  тішить,

В  кожному  --

Шанс,

Де...

Щось  так  --

Щось  не  так,

Як  завжди,

Щодень  --

У  цьому  житті,

Кожного  з  нас...
--------------------------------------------
10.10.2022;  Paris  (A-a)
=======================

Autor  :::

Katynskyy  Orest

(Катинський  Орест)

======================


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023


«Як то сьогодні вже…»


***

І  сонце  плакало..,

І  небо  шаленіло..,

І  десь  тихенько

 Ангел

Схлипував  в  тіні  --

За  тими  вбитими,

Невинно,

Що  були  діти  --

На  милій  Україні,

В  цій  неоголошеній

Кремлем  війні,..

Бо

Шаленіла  тьма

Перед  світанком,

Коли  у  труби  Ангел

Помсти  протрубив

І  йшло  у  наступ  ЗСУ

На  танках..,

І  ревом  небо  покривало

Згуби  тьму..,

Бо

Збулося  написане  --

В  Апокаліпсис  зміни,

Як  новий  Вік  прийшов

Слов'ян,

Де  засіяв  Семарг  у  силі

"Стугни"..,

Щоби  московський  звір

Навік  уже  тепер

Сконав

І...  знову  Україна

Торжествує,

Як  Київ-Русь  історія

Веде

Ту  стежку  вузьку  --

У  дорогу  дужу,

Якою  нова  зміна

Генерацію  росте  --

У  велич  єдністю

Гуртує,

Як  то  сьогодні  вже,

У  дійсність  --  правда  є...
--------------------------------------------
16.09.2022-25.02.2023;  
Paris  (A-a)
=================
Автор  :::  
Катинський  Орест  (Katynskyy  Orest)
==============
(!!!)
"Пам'яті  невиннозагиблих  дітей  та  цивільних  людей  у  війні  2022-2023  рр.  проти  рашистів  на  Україні..."
-------------------------
(Автор  --  "Хроніка  війни  ХХІ  віку  :  Україна-Русь  проти  татаро-московії.")
==================== 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023


«Так тлінно, в світі…»


***

(Вільний  переклад  відомого  вірша  ©  Омар  Хайяма)

***

З  виродка  

Краса  проб'ється..,

У  тупих,  можливо  --  ще,  додасться  в  здибанку,

Коли,  як  рада  --  у  вірності  

Сумнів  знайдеться..,

Де

Продавший  своє,  як  талант,

За  безцінь  --

Знову  кається  з  самого  ранку...



А  совість  небезпечна  --  в  пліткарях  проллється
 
І...  немає  знову  початку  

і...  немає  кінця...  

І  то..,

І  то  --  так  тлінно,  в  світі,

Змінюється,  непомітно  зовсім  --

В  суті  смерті,  

Як  тінь  творця...



Лише  давай  польоту  

Вольність  своїй  Лірі,

Де  немає  перемінам  кінця,

Бо  римою  летить  

Від  серця  тіні  то,  

Що  знайдеш,

Як  втрату  зміни  каяття...
-------------------------------------------
09.04.2013-09.03.2022;   
Paris  (  M°  BnM  /  A-a)
=======================

(!!!)

(Автор  Katynskyy  Orest  (Катинський  Орест)  --  Мої  переклади  поезії  з  різних  джерел  та  мов  світу...)
=======================================

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023


«Волі пропалі мечі. . »

***

Світ,

Як  віз  --  застряг

Серед  болота  корупції,

Казнокрадства,

Аферів,

Аристократії  зла,

Щоби  інші  працювали

Щосили

Та...  повозка  надалі

На  місці  стояла,

Бо...

Правлять  конями

Банки,

Які,  у  вигоді  суть  --

Собі  приписують  силу

Рушійну  прогресу

І..,  знову,  в  прибутках

Бідність  іншим  несуть  --

Тим,

Які  працюють  постійно

Та  вірять  політикам

Фальші  у  СМІ,

Якщо  так  привикли,

В  покорі  рабства,

Волю  змінити  на  пісні

Щі,

Якими  не  живляться

Вволю,

А  тихо  конають

В  собі

Та  ще  радіють  Богу,

Якого  продали  за  фальшиві

Обіцянок  гроші..,

Коли

Так  їх  навчили  жити  --

Від  малку  й  до  смерті,

В  ярмі,

Де  віз  застряг

Серед  того  болота,

Що  є  поломані  їх,

Як  Свобода  слова  правди  --

Волі  пропалі  мечі...
--------------------------------------------
29.12.2022;   Paris  (A-a)
=======================

Autor  :::  Katynskyy  Orest  (Катинський  Орест)

https://enigma.ua/articles/voli-propali-mechi

=======================================


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023


«Я не люблю» (В. Висоцький)


       *******

"'Я  не  люблю'"
--------------------------

      ***

(Володимир  Висоцький  написав,  а  я  переклав...)

***  ***  ***

Я  не  люблю  фатальних  результатів.
Життя  моє  у  втомі  не  снує.
Я  не  люблю  пустот  порами  року,
Коли  пісень  веселих  голос  не  дає.

Я  не  люблю  відкритого  цинізму,
В  захоплення  не  вірю,  та  до  того  ще,
Коли  чужий  мої  читає  вірші,
Заглядом  крадучись  мені  через  плече.

Я  не  люблю,  коли  наполовину,..
Або,  коли  розмов  --  нав'язаного  фул.
Я  не  люблю,  коли  стріляють  комусь  в  спину,
Я  також  проти  пострілів  впритул.

Я  ненавиджу  плітки  в  чутках  версій  --
Червяки  сумніву,  як  почестей  ігру,
Або,  коли  весь  час...  та  проти  шерсті,
Або...  
Коли  залізом  б'ють  по  душах  склу.

Я  не  люблю  упевненості  ситої,
Вже  краще  хай  відмовлять  милістю  гальма..!
Прикро  мені,  що  слово  «честь»  забуто,
Коли  такою  честь  існує,
Тепер  --
Наклеп,  як  біда.

Коли  я  бачу  зламанії  крила,
Немає  жалості  у  мені  й  недарма.
Я  не  люблю  насильства  та  безсилля,
Ось  тільки  жаль,  
Чомусь,
Розп'ятого  Христа.

Я  не  люблю  себе,  коли  боюся,
Як  прикро  є,  коли  невинних  б'ють,
Я  не  люблю,  як  топчуть  мені  душу,
Тим  більше,  ще  коли  в  неї  плюють.

Я  не  люблю  манежі  та  арени,
На  них  мільйон  міняють  по  рублю,
Нехай  попереду  чекає  час  
У  переміни,
Я  це  ніколи  і  ніяк  не  полюблю.
--------------------------------------------
23.07.2008-11.06.2022; 
 Paris  (Rivoly  /  A)
=======================

(!!!)

Фулл  --  по  сучасному  молодіжному  сленгу  означає  повний,  цілий,  заповнений,  повноцінний,  укомплектований,  курс  нав'язаної  розмови...

Від  англійського  слова  (full)  --  повний.
------------------------------
(Автор  --  "Роздуми  про  суть  життя  та  систему  влади")
======================

(!!!)

Вірш-пісню  написав  бард  Володимир  Висоцький.

Переклад  здійснив,  з  московської  мови  на  українську  мову  --  Катинський  Орест

 --------------

Оригінал

 https://www.culture.ru/poems/18840/ya-ne-lyublyu
-------------------------------
(Автор  Катинський  Орест  --  Мої  переклади  поезії  з  різних  джерел  та  мов  світу...)
=============================================

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023


«Маруся»



***

Ти  моє  серце  забрала...
Ти  мої  сни  прочитала...
Ти,  в  моїх  мріях  --  навіки...
Ще,  як  ми  були  дітьми...
Ще,  як  ми  були  дітьми  --
Були  щасливими
Ми...

Сипле  дощем,
Сипле  снігом,
Сипле  пропалем  жалем...
Сльози  пройшли
І..,  навіки  --
Ти,  в  моїм  серці  --
Із  тем...
Пишу  вірші  і  у  згадках
Губи  твої  відчуваю..,
Де  ти  тепер  --
Я  не  знаю..,
З  ким  ти  тепер  --
Забуваю...


Ти  моє  серце  забрала...
Ти  мої  сни  прочитала...
Ти,  в  моїх  мріях  --  навіки...
Ще,  як  ми  були  дітьми...
Ще,  як  ми  були  дітьми  --
Були  щасливими
Ми...
--------------------------------------------
16.05.2021-20.08.2022;  
Paris  (BnM  /  A)
=======================

Autor  :::  Katynskyy  Orest  (Катинський  Орест)

======================================

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023


«Українці, -- як птахи…»


***  ***  ***

Українці  --

Завжди  повертаються,

Як  птахи  --

На  батьківський  поріг,

Бо...

Скільки  доріг  є  в  світі

Та  пісень  безмежних,

Але  найважливіша  є,

Завжди,

Дорога  додому,

Як  пісня  серця  --

Поки  ще  зміг...
--------------------------------------------
26.02.2023;   Paris  (A-a)
=======================

Autor  :::

Katynskyy  Orest

-----------------------------

(!!!)

"Бійтеся  українців..!

Бо  коли  вони  повертаються,  щоби  забрати  своє,  як  земля  їх  предків  --  то  сам  Всевишній  Аллах  не  знає  їх  сили  помсти  та  кари...

Бійтеся  українців..!

Україні  завжди  повертаються,  щоби  своєю  святою  кров'ю  утвердити  свою  законну  Правду...

Бійтеся  українців..!"
---------------------------
(Джохар  Дудаєв)
=======================

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023


«Про що мовчать жінки…»



***

«Рецензія  --  цитатою  з  книжки...»

***  ***  ***


Моя  рецензія  на  книжку  

«Про  що  мовчать  француженки»...

Автор  :  Дебра  Олів'є,  2014  рік  видання..,

Де  буквально  слідуючим  звучить  

(цитатою  з  книжки,  дослівно)  :   

«Мають  значення  не  роки  твого  життя,  

А  скілько  в  цих  роках  було  життя»..,

Якщо  задуматись  --

Докладно,

То,  ніби,  буде  так,

Як  сам  в  собі  почув  :

Життя  пройшло

Ось  так,

Як,  ніби,  один  день  --

Всього,  

Десь,  непомітно  зовсім  --

Промайнув..,

Або  --

Від  ранку...  десь,  того  дитинства,

Що...  забув,  уже,  в  собі  --

До  вечора  цвинтарних  ям,

Якими  заспокоївся

У  дні,

Бо  там  усіх-усіх

Зустрів

Долиною  пустих  і  тихих  гам  --

У  запізнілій  тишині...
-------------------------------------------
09.04.2020-10.03.2023; 

 Paris  (  M°  14  /  A-a)
=======================

(!!!)

"Моя  рецензія  на  книжку  «Про  що  мовчать  француженки».  ⏩Автор  :  Дебра  Олів'є,  рік  видання  2014...

Чисто  чоловічий  погляд  на  всіх  жінок  Світу  та  їх  мовчання  вибору  життя...

Або  --  цитатою  з  книжки,  дослівно  :   «Мають  значення  не  роки  твого  життя,  а  скілько  в  цих  роках  було  життя»..."
-----------------------------
(Автор  Katynskyy  Orest    --  "У  пошуках  істини,  проживаючи  і  шляючись  вулицями  м.  Париж")
=====================

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023