Веркайр

Сторінки (1/3):  « 1»

Одного разу у театрі

-Даруйте,  ви  пукнули.
-Вам  це  здалося!
-Даруйте,  чітко  я  цеє  почув!
-Пс,  пукнув  не  він.
Он  звідти  лунало,
Отой  чоловік,  в  окулярах  який!
-Панове,  ви  що?
Як  це  мало  статись?
Я  старий  затятий  в  театр  ходак!
А  пукнув  тут  хто  -
Здогадатись  не  складно!
Он  той  от  невіглас,
Бешкетний  юнак!
-Та  що  ви,  дідусю?
Вам  чутно  погано?
З  першого  ряду  той  звук  пролунав!
-Я  критик!
-Політик!
-Я  піднесений  духом!
Можливо,  актор  навів  метушню?
-Да  як  так,  панове!
Служу  я  театру!
-То  був  і  не  я,-
відгукнувся  суфлер.
І  поки  кричали  вони  усім  залом,
Втік  непомітно  для  всіх  режисер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023


Як стати поетом

Теж  мені  ось  забажалось
Написати  щось  глибоке.
Всі  дивіться,  ща  я  бахну
Із-підвипідгорту  вірш!

В  першу  чергу  увізьму  я
Рим  тональнеє  співзвуччя,
Щоб  розкрити  вам  півуче
Шедевральну  цю  ідею.

Далі  додаю  я  томність,
Як  в  пилу  уламки  світу,
В  лоні  вищого  факіру
Хаос  сприйняли  за  рівність.

Вставлю  трішки  про  любов.
Про  нещасную  ж,  звичайно,
Як  з  отрутою  цю  кров
В  мене  влили  безтурботно.

Далі  треба  з  матюками,
Бо  художник  я  є  вільний
І  до  біса  ті  вершини!
Поєт  має  буть  голодним!

Все!  Лиш  штрих  один  лишився.
Вірша  розмір  розламати  вщент!
Правила  і  рамки  звісно  ж
Не  моє  та  не  про  мене.

А  під  вірш  додам  ще  фото.
І,  звичайно  ж,  дуже  треба
Щоб  без  слів  всі  зрозуміли,
Що  відбито  там  таке.

Виявилось,  не  так  важко
Буть  поетом  у  наш  час.
Я  сиджу  в  квартирі  темній
І  відстежую  всі  лайки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023


Забуду

Забуду  тебе  назавжди  я.
Забуду  все,  що  пам'ятав.
І  посмішку  твою  чарівну,
Й  яскравий  блиск  в  твоїх  очах.

Забуду  назавжди  ту  зиму.
Той  час,  коли  все  легко  так  було.
І  обіцянки,  що  давно  згоріли,
Що  назавжди  залишимось  разом.

Нам  було  тепло  в  ті  страшні  морози.
Нас  гріли  ті  багряні  почуття.
Але  ж  як  легко  гасне  вогник,
Який  втопили  у  снігах.

Забуду  тебе  назавжди  я.
Кохати  більше  неспроможний  я.
І  холод  той  люто́ї  зи́ми
Тепер  живе  в  наших  з  тобой  серцях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023