| Сторінки (5/418): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Примандрували троє в сауну:
Роботяга-трудяга,
Директор магазину,
Депутат- народу слуга.
Розібралися голяка- у всіх до колін...
Руки- у трудівника,
Кендюх- у керівника,
У можновладця- з лизня трамплін...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
З анатомії екзамен професор приймав,
Студенту на засипку запитання задав:
- Який людський орган є символ Кохання?
Юнак же уточнив без усякого хитання:
- У мужчини чи жінки?
Це для деталізації тільки....
Тут викладач украй тяжко зітхнув,
Уважним він оком на молодика свінув:
- Боже ж Ти мій, невже я почув оце?!
У мої часи - це було просто Серце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Радіо хтів послухати у спокої на дозвіллі,
Умостивши зручно власне гузно на затишний диван,
Проте не зміг, перемикаючи щохвилинно хвилі,
Встаючи-сідаючи, мов забавка Покиван-Іван.
Бо гуняво мурмурандили на них без натяку колоратури,
Цілком відсутнє у виконавців і поняття тесситури,
Пак, споконвіку не уздріли вони і камертон,
Адже, на всіх станціях репсав какофонічний козлетон.
Ви покажіть мені, я вас прошу панів, оту софу,
На якій усім пісе́льникам перевіряють голоси,
Бо так гарликаючи діапазоном леда в ноту фу,
Навіть шнорери* не старцювали у будь які часи.
Стовідсотково, що кушетка та таки ущерть поламана,
Так-так скрипить та тріщить, що у вухах аж лящить, і незручна,
Отже, стопудово, сторч пікантно з неї вилізла пружина,
Що колеться, відбору стійному заважаючи, чень не одна.
Очевидьки, ій-право, необхідно нам ту отаманку загребти,
І вишпурлити на смітник її під три чорти,
Якщо на тій зіпсованій тахті іхесмитрехиси*,
Не до цуги обстежують для сцени голоси.
Щоб естрада українська квітом кантабіле розцвітала,
Поспіль і зусюди віртуозно нам вона гучала,
Богохранимий роден край, стяг вогнецвітний в світі прославляла,
Мажор, утіху і супокій усім увік презентувала.
1.11.23.
Шнорер(одеськ) - Настирливий бідняк, невдячний і нечесний Жебрак.
Іхесмитрихес (одеськ.)– нікчемна людина народжена від чортів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
По сіль кучанка раненько-вранці,
Завітала до старенької бабці,
Та прибавила їй в той день мороки-
Забоксала балачками її памороки.
Да так, що бабуся огулом не знає,
Де поклала телехвона свого.
Ніякою силою цього не пригадає.
Дітваки любі чугая того,
Подарували їй рік тому.
Не торкнулась би навіть,
Каби уявила, яку буде імать,
Потім вона втому.
Ось бабуля свою хатиночку чистесеньку,
Підсподом до гори перегортає,
Днину сливе цілісеньку,
Втраточку гаджетну ретельно щукає.
Як пороблено, з бабулеттою, ані лялечки,
Не благоволе того дня помакронити трішки.
Прислуховується, чи не почує,
Гей заграють знайомі музики!
Втім дурна баба вже репетує
До Самого Господа Бога:
-Коли у нас, Боженько, туточки,
Почнеться повітряна тривога?!
Тоді моя згубонька закрутить таку веремію,
Що зразу ж її знайду,
Пригорну до себе, розцілую,
І нізащо, ніде не покину….
Сила:
Над нарідом козацьким нашим,
Не чекайте, урус-шайтани, перемоги,
Бо вас не бояться зовсім,
Та й ще ждуть повітряні тривоги.
26.06.23.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
З асмодейської московщини,
До райської країни,
Вдерлися колони бісовської орди-
По два фуцина* у три ряди.
Але Витязі-Аніели* наші
Боляче начухрали раші,
До гаспидів ланіт рожевих,
Додали вид блідої цери.
Забирайте, анциболоти, доки не пізно,своїх жмурів
-вікт собак, лисиць, щурів...
Та ґеґи за вуха закидайте,
З Україноньки з копит геравс тікайте!
Фуцин(одеськ.)- бовдур, йолоп, телепень.
Аніел(староукр.)-ангел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
По мінним полям скорботи,
Чимчикує наступ української піхоти,
Янголи-Охоронці зборонців не білі,
Геть-чисто усі вони сиві....
Збережи воїнство наше, Всеблагий Христе Боже,
Своїм омофором покрий його, Матінко Божа,
Відверніть від нього згин та біду,
Над мордором даруйте йому побіду!
29.09.23.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Бреше гавкун на ТЦК
Не трепече перед ним.
Ніт двадцять сім літ
Молодше ще не беруть
Можна і полаяти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Матіркували
Папужки в зоопарку...
Табу на лайку!
Кругом же діти всюди
Вони такі ж папуги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Господи Боже мій, Ти весі,
Що все житіє я молився Тобі,
Дихлав для інших завше,
І ось прошу Тебе вперше...
Та й чого я благаю на старості?
Смерті! Смерті!!!
І те не собі...
А путлеру та розпинателям Руси-України,
За все, що скрізь наброїли вони,
І ґречно Всесвіт за це подякує Тобі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Потворна літаюча хвойда,
Божевільно в мет прилетіла...
Славайсу- а я в калідорі!
Кошмарно земля задвигтіла,
Мов арідник ланцями гримить.
Сам гемон, немов
На Планету спустився,
А Бога з тверді не пустив.
Серце адреналіно забилося,
Кров в жилах холоне,
Регоче чорт з мене,
Що переляк мені поробив...
Бреше, хто базіка,
Що на війні не боявся,
Страх є завжди,
Бо вікувати хочеться,
Кожному з нас завсігди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
До храму Божого у святу Неділю,
Причвалав на ранню літургію,
Зі шпиталю воїн притьма хирий.
Гирявенький був, виголений чисто, стан похилий.
Воляв Дарів Чесних достойно причаститься,
Тому по правилам робив усе, як годиться.
На сповідь в довгу чергу встав,
Тричі набожно перехрестився,
Святі Євангеліє та Хрест поцілував.
Як-тільки під єпитрахилью опинився,
Ім`я хрещене зразу ж він своє назвав.
-Натщесерце ти прийшов? Давно сповідався?
Все всім прощаєш? До Причастя готувався?
Які ж прогрішення у тебе друже?-
Піп тихесенько все це питав.
-Авжеж… Перед війною… Так… Аякже..
Людей вбивав. Здобіль дуже.-
Пошепки солдат відповідав.
-Присядь, сли тобі недуже.
Кого ж це ти життя, раб Божий, позбавляв?-
Здивовано йогомосць перепитав.
-Та орків кількасот поклав.
Враз вояк відповіщав.
- Бо кулеметник я. Ось де біда.
М`ясними штурмами, гий полова,
На нас в Бахмуті сунула орда.
-Хуг! Навіки Богу слава!-
Гейби ангелів хор в душі у нього заспіва,
Буцім пастирям у мент Христового Різдва,
Батюшка полегшено повітря видиха.
-Відай- парох дальш почав йому проповідати.-
Що напасникам в бою до содухи ребра м`яти,
Ніт у цьому жодного гріха,
Тим паче це і не нахаба,
Адже, Батьківщину мужньо захищати-
Спасенна згадана ця знадоба.
Про неї на каятті не личить і віщати,
Отже, це є гордість і хвальба-
Не душеспасительна й пихата для нас така мольба.
Тому, звитяжний наш герою,
Я запитаю паки і паки тільки:
-Які прогріхи ти маєш за собою?
Чи поганої бігма якої звички?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Розлучений Петро мав за кума вдового кацапа,
Борідкою своєю надто збіжного на цапа.
З самої кацапляндії родом бих, з села.
Умерла дружинонька- тутешня україночка була.
Жили підстінь- кожнісінький у приватній селитьбі.
Небіжчиця ж доробилася маєтку повну чашу в господі.
Цербера кум тому тримав на обійсті собі,
На кріпенькому ланцюзі, кабиздоха в значній халабуді.
Пес був, як пес- цибатенький, кудлатенький,
Куцохвіст муругий, злець буцматенький.
Кличка в цуцика з фільму- Мухтар.
Лацно оселю охороняв, немовби отару вівчар.
Однак сусіда повік не чіпав, щойно той візитував.
Бо кумась до кумчечка з роботи в гості учащав.
То чарочку горілочки пінної до дна пригубити.
Бувало керболиків* дещицю до авансу-зарплати позичити.
Або зі спліткою якоюсь, або з дивиною,
Чи боржок повернути, чи з новиною.
А то просто вряди-годи порозводити баляси,
Коли йому замандюрилося поточити баляндраси.
Втім знічев`я зарана кум зазвав Петра на поминки.
Повідав, що накуховарить смаколики-лагоминки.
Прийти велів о вісімнадцятій годиночці.
Трапеза за кого- ні слівця на говіркому язичочці.
Без натяків навіть можна всеж-таки збагнути,
Що кум, напевно, волить жону пом`янути.
Гіркої, ич, за неї не грішно красовулечку хильнути,
Коби всі її провинності для ирію спокути.
В призначений часочок він кумову хвірточку відчиняє,
Але на диво гавкун його, як завжди, не вітає.
-Нагамкався та, видно, спить у будці - Петро подумав.
Отже, кумчик, що попоїсти дати цуцу, либонь, сьогодні мав.
Певне, дордочками* славно бровка нагодував.
Відай, мене би радісно вже зустрічав….
Поріг переступивши дому, ґаздика із присмоктом сердечно почоломкав.
Линтварик свій зняв, пантофлі повзував.
Молитвочку прохарамаркав, лоба собі перехрестив.
Лабеточки зело побанив, та спотиньга обаранів,
Адже, у світлиці більше не було нікого,
Опріч хлібосольного хазяїна та нього.
Алкиноядь* зготовлена, накрита вже кумашня.
Був плов, котлетки, відбивнушечки, з кикою смаженя.
Оковита, коньячок, самжене зі сливового варення,
У духовці достигала з бульбою запашна печеня.
Дзиґарі на стіні шість разочків прозозулили.
Хай Царствує! Не цокаяся кирнули та закусили.
Накулінарені мантулки та адамові сльози так їм засолодцювали,
Що спочилу, куць промовою, куць екивоком і не попом`ятали,
За милу душу посиділи голємно, поласували.
Цирлики та мисочки до коцурячого блиску навіть облизали.
Досхочу, аж три гури, було що попотрубіти.
Вдосталь, по самі балухи, ажи поподудлити.
Петрові ще закортіло і папиросочку засмалити.
Купно з тим і сірка навратився марципанчиками пригостити.
Кісточок узяв жменю, що покоїлися на столищі,
Кожушок накинув, шкарочки* замінив, зацмулив на дворищі,
До конури похитуючись поволі підійшов,
Але барбоса там чомусь не знайшов.
Став свистати та іскликати- Мухтар!
На алярм до нього вичовгав сам лишень сподар.
Бридко-п`яненький, мов квач.
Габлями рівновагу зберігав,неначе циркач,
Нібито фіґляр на кодолі балансував,
Козлищною брадою кумедно майталав,
Спочатку щось лизнем своїм шкарбачав,
Поки розбірливо беззубою хавкою не просичав:
-На який ляд свистиш? Нащо псину гукаєш?
Невже не дейкав я? Бо зочу не знаєш..
Що останки у твоїй руці,
Моїй цепній належать шавці.
Його вчора середодня родимцем стусувало.
Дорізати довелося, аби м`яско не пропало.
Тому із нього всі пундики-легуміни,
Та по ньому і справив я мерлини…
Протверезівши гнеть, Петро всі бебехи вивертає,
П`ястуками та ніженьками бузувіра на істинний шлях наущає.
Випустив йому чимало мазки, втер доброї кабаки,
Щоби не стравував запрошених м`ясивом з напівздохлого собаки.
До дрібки трясцяма юж про що розповідати.
Заклин Богові тільки-но шибає охота сказати:-
Господи Ісусе, від московського улуса Вкраїненьку Ти спаси!
Улюбленців наших од гицелів таких також сохрани!
Кербол(одеськ.)- карбованець
Дордочки(одеськ.)- погана їжа. Тут: залишки від приготування страв.
Алкиноядь(староукр.)- багатий стіл, добра їжа.
Цирли(одеськ.)- пальці.
Шкари(одеськ.)- все що взувається поверх шкарпеток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Вичапав зранку на подвір'я,
Пофланірувати з малечею я.
Обступили дітвору зграйка друзів і подру́г.
Імена розчув дітлахів навкруг...
Нектарій, Афродита,
Мантикора, Аеліта,
Світозар, Віолета,
Нимрод, Джульєтта,
Байрактар, Діоніс,
Єлисей, Айріс,
Амалія, Родіон,
Беладонна, Айфон,
Джавелін, Мілана,
Ахілес, Ульпана....
Як отой йолопень зумівся зненацька,
Бо на гуцання вивів я- Панька та Стецька....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
- Дракон зголоднів!
Велико літ не їв!-
Натовп заволав,
Дехто зойкнув,
Хтось заверещав.....
-А що він їсть?-
Спитав заморський гість.
-Дівчат невинних,
Незайманих, цнотливих...-
Бадьо з юрби одізвавсь.
-Банно звірятко...
Ґигне він у нас...-
Оголене по сам пас,
Татуйоване хлоп'ятко,
У кутні зуби засміялось....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Де твій келеп,
Придворний ти кеп?
Україну затриднів завоювати,
І до мочакви не зумів домарширувати.
Не хворів, в літадлі згорів,
Без покаяння околів,
Тебе побила сила Божа,
на наглій дорозі,
Гробаків ти вже їжа,
Вдіяти да що не в змозі,
Як псира* на аркані,
Чи блоха на куцому чалі,
Стоїш ти жалюгідний у бездені,
З головою в жупелі.
Пробачення тобі не буде ні від кого.
Про мертв`яків подейкують же, або гоже,
Або абсолютно нічого.
Ти подох- і клєво це дуже.
Якби упав ще й призвідник до тебе в чан,
Їй- Богу! Великдень генто був би нам!
7.09.23.
*псира (одеськ.)- воша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Не слідуй…
За бункерним шибзиком- він сам заблудився.
Пробі з минулого нічому не навчився.
Мерлі тирани зіпають йому з потаймиру,
Щоб зупинився та дав усьому світу миру.
Не слідуй…
Бо у бздурного тебе неофіта-пуйлонина,
Стане головного мозку лише одна клітина,
Та незабаром від самотності помре і вона,
А після неї згодом і душа твоя коштовна.
Не слідуй…
Адже, прощення завсігди має особливу ціну,
Чим пейоративна вина, тим вища буде розплата.
Не надійся, що крутопопи тут розгрішать тебе за мзду....
У Христа за війну звершиться потойбічна відплата...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Голуби миру
Улетіли в засвіти...
Чи повернуться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Чоловіки! Жінкам своїм рубаніть!
Що шлях до серця її подружжя,
Через шлунок лежить.
Бо в серці два шлуночки у мужа,
Один-для горілочки,
Другий- для закусочки....
30.01.24.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024