Власенко Антон

Мамині очі

Мамині  очі  —  то  небо  весняне,
Теплі  й  глибокі,  мов  синя  ріка.
Серце  в  їх  блиску  ніколи  не  в'яне,
Щирість  у  погляді  ніжна  й  м'яка.

Очі  ті  бачили  дні  безнадíї,
Ночі,  що  сіяли  розпач  і  страх.
В  них  я  знаходив  промінчик  надії,
В  них  розчинявся  будь-який  жах.

Скільки  турботи  у  погляді  щирім,
Скільки  любові  в  його  простоті
Доля  сувора  не  стерла  довіри,
Мамині  очі  -  віру  дарують  в  житті.

Очі  ті  вчили  любити  й  прощати,
Змалку  до  правди  вели  без  вагань.
В  них  всі  дороги,  що  мріяв  шукати,
В  них  відчував  я  і  щастя,  і  жаль.

Хай  роки  минають,  тікають  хвилини,
Змінять  обличчя  і  світ  навкруги.
Очі  матусині  —   вічна  святиня,
Тепло,  що  зігріє  крізь  бурі  й  сніги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025

Святому Миколаю

У  ніч,  коли  люди  чекають  на  диво,
Ти,  Миколаю,  при‌йдеш,  можливо.
До  тих,  хто  вдома,  хто  за  кордоном,
До  тих,  хто  в  бою  тримає  оборону.

Чудотворцю,  Миколо,  тебе  молимо  щиро,
Принеси  у  торби‌ні  в  країну  нам  миру.
Щоб  зникли  шахеди,  ракети,  тривоги,
Ми  просимо  в  тебе,  святий,  допомоги.

Зима  не  чарує  давно  вже  дивáми,
Буває  без  світла  ми  знов  вечорами.
Солдати  в  окопах  стоять  до  загину,
Щоб  мир  повернути  у  кожну  родину.

Ти  чуєш  молитви  з  кожної  хати,
Допоможи  нам  все  подолати.
Нехай  у  цю  ніч  здійсниться  те  диво,
Щоб  кожен  відчув  себе  справді  щасливим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025

Бабусі

А  руки  бабу‌сині  натруджені,  з  ласкою
А  серце  бабу‌сі  любов'ю  налите.
Вона  була  наче  обві‌нчана  з  казкою
Попри  дитинство,  війною  розбите.

 В  очі  бабусині,  коли  я  дивився
У  них  була  радість  і  смуток  блищав
 Бабу‌сю,  ваш  погляд    у  серці  лишився,
Сьогодні      у  сні    я  його  споглядав...

Хоч  нині  немає  вже  вас  між  живими,
Та  в  серці  ви  вічно,  як  промінь  ясний.
У  сни  ви  приходите  тихо,  як  мрії,
Даруючи  спокій  у  час  непростий.

Ваш  шлях  осяває  любов  незгасима,
Вона,  наче  зірка,  веде  крізь  роки.
Бабусенько  рідна,  у  вічності  тихій
Хай  ангели  стелять  вам  мирні  стежки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025

Осінній романс

Листопад  торкнувся  ніжно  кленів,
Листя,  наче  спогад,  падає  в  траву.
Крізь  шéпіт  тихий,   лагідно  до  мене,  
Твої  думки  летять   на  передову.

Теплий  вітер  у  волоссі  в'ється,
Пéстить  спогад,  мов  любовний  жар.
Осінь,  мов  закохана,  сміється,
Та  без  тебе  на  душі  важкий  тягар.

Ти,  мов  осінь,  теплий  подих  ночі,
Ти,  як  листя,  що  торкає  моїх  рук.
Серед  вітру  в’ються  наші  очі,
Очі  наші  не  знають  на  відстані  розлук.

Чекай  і  я   повернуся  додому,
Як  листок  останній  з  клена  упаде.
Колись  ми  забудемо  страх  і  втому  —
Зустріч  наша  погляд  віднайде.

І  хоч  часом  вітер  сльози  сушить,
Я  вдивляюсь  в  осінь,  зупиняю  час.
Колись  війна  закінчитися  мусить,
І  весна  любові  зацвіте  для  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025

Україна жива

Підкрався  сусід,  обіцяв  допомогу,
Казав  про  єднання,  єдину  дорогу.
Та  замість  підтримки  й  братерських  долонь
Приніс  він  розруху,  кривавий  вогонь.

З  гармат  він  стріляє  по  оселях  і  школах,
Руйнує  мрії  в  дитячих  розмовах.
Думав,  що  страх  нашу  волю  зітре,
Та  дух  України  незламно  живе.

Стоять  наші  воїни  —  щит  і  опора,
Не  зломить  їх  буря,  ні  зрада,  ні  змора.
Вони  непохитні,  як  сталь  у  броні,
Країну  боронять  в  кривавій  війні.

Незламний  народ,  свобода  в  серцях,
Її  не  здолати  в  найтяжчих  боях.
І  скаже  весь  світ:  "Україна  жива,
Бо  сила  і  воля  —  її  два  крила".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025

Щедрик, Щедрик, Херсоне мій

Щедрик,  щедрик,  місто  в  сльозах,
Ворог  нищить  тебé  у  боях.
Дніпро‌  крива‌вий,  берег  сумний,
Херсоне  рідний,  край  мій  живий.

Тяга‌р  неволі,  холод  і  жах,
Ночі  без  світла,  страх  у  думках.
Гримля‌ть  гармати,  падає  дім,
Та  ти  незла‌мний  в  серці  своїм.

Летять  снаряди,  крики  і  гнів,
Стогне  земля  від  ворожих  слів.
Та  крізь  руїни  надія  росте,
Херсон  трима‌ється,  місто  живе.

Щедрик,  щедрик,  Херсоне  мій,
Воля  проб'ється  крізь  біль  і  бій.
Вільна  земля‌  розквітне  знов,
Стане  на  варту  правда  й  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2025

Харків незламний

Харків  під  обстрілом  вкритий  вогнем
Рани  криваві  горять  під  дощем
Біль  у  серцях  не  згасає  в  журбі
Місто  щодня  в  тяжкій  боротьбі.

Місяць  ховається  в  небі  сумнім,
Знову  тривога  вривається  в  дім.
Знову  десь  вибухи,  сльози  і  жах
Місто  тремтить  від  кривавих  атак.

Тут  полягли  молоді  і  невинні,
Смуток  і  сльози  в  кожні  родині;
Та  прийде  весна,  зацвітуть  знов  сади,
Місто    воскресне  з  руїн  і  біди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2025

Піони знов цвітуть, як ви любили

Піони  знов  цвітуть,  як  Ви  любили,
На  клумбі  тихо  спогади  шумлять,
Мов  тіні,  біль  розвіяли  і  вкрили,
Щоб  пам'ять  серце  вміло  зігрівать.

Як  завше  все:  під  грушею  хатина,
Садок  один,  мов  райський  острівок.
Лиш  Вас  нема,  але  душа  родинна
Веде  невидимий,  тремтливий  діалог.

Бабусю,  рідна,  Ви  у  кожній  квітці,
У  шелесті,  в  зітханнях  тихих  трав.
У  барвах  саду,  у  ранковім  сонці,
Що  перший  промінь  світла  дарував.

Чи  то  Ви  десь  у  вітрі  прошуміли?
Чи  блиск  в  росі  —  то  Ваш  привіт?
Піони  знов  цвітуть,  як  Ви  любили,
І  в  їх  красі  живе  Ваш  добрий  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025

Херсон

Коли  зима  не  снігом,  а  дощем,
І  вітер  носить  попіл  понад  містом,
Херсон  живе  —  крізь  темряву  і  щем,
Залишившись  для  ворога  тернистим.

Гримлять  удари,  стогне  сивий  дах,
І  темрява  стискає  місту  груди.
Але  Херсон,  хоч  зранений  в  боях,
Стоїть,  мов  щит,  —  незламний  і  могутній.


Тут  кожен  камінь  пам’ятає  біль,
І  кожна  вулиця  звучить  мовчанням.
Це  місто  вільних,  сповнених  надій,
Нескорених  сердець  повстання.

І  хоч  нестерпно  ранить  серце  час,
Херсон  живе  у  серці  кожної  людини.
Складає  доля  істини  наказ  —
Боротись  за  свободу  України.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025

Різдво‌ у Херсоні без тата

Мій  тато  Різдво‌  зустрічає  в  полоні,
А  ми  з  мамою  вдома,  ми  у  Херсоні.
Зранене  серце    закували  в  кайдани  
Незлічи‌ти  нам  горя  серед  зла  і  омани.

Окупанти  руйнують  мости  і  дороги,
Та  віра  сильні‌ша  за  біль  і  тривоги.
Крізь  сльози  і  втому  я  буду  чекати...
Сьогодні  Різдво‌  у  Херсоні  без  тата...

Його  не  зламають  ні  стіни,  ні  ґрати,
Бо  сила  любові  сильніша  за  втрати.
Ми  разом  здолаємо  морок  і  втому
Я  вірю  повернеться  тато  додому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025

Врятуйте Херсон

Херсон  у  тумані,  в  обіймах  війни,
Де  гради  і  дрони   крадуть  мирні  сни.
Будинок  пустий  ,  обвалений  дах,
Там  місто  стоїть  у  кривавих  боях.

На  вулицях  сльози  змішались  із  кров'ю,
І  кожен  куточок  пронизаний  болем.
Незламний  Херсон  весь  у  руїнах
Та  не  стане  ніколи  більш  на  коліна.


Врятуйте  Херсон,  я  вас  благаю
Ворожий  вогонь  його  убиває.
Там  тіні  під  сонцем  ховають  свій  страх,
А  долі  зникають  у  смертних  руках.

Там  люди  тримаються,  попри  руїни,
Як  стяги  свободи,  незламні  й  єдині.
У  кожному  серці  вогонь  ще  палає,
Що  сили  дарує  і  віру  тримає.

Врятуйте  Херсон,  я  вас  благаю,
Ворожий  вогонь  його  убиває  .
З  руїн  він  підніметься,  гордий,  живий,
Щоб  день  розпочати  в  свободі  новий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025

Герої не вмирають

Присвята  Тилюку  Дмитрові,  позивний  "Полтава"  

Ти  йшов  вперед,  коли  Донбас  горів,
Тримав  щитом  кордон  для  нас  рукою
Окупа‌нтів  гнів  тебе  не  покорив,
Ти  став  легендою  на  полі  бою.

Віддав  життя  за  мир  і  вільний  шлях,
Щоб  діти  без  війни,  ходили  рідною  землею
Твій  дух  тепер  —  у  хмарах,  у  полях...
Ти  став  для  нас  яскравою  зорею.

Ти  впав,  як  воїн,  у  важкі‌й  броні‌,
За  мир  і  правду  ,  за  свободу.
Дімон...    ім’я  твоє  лунає  в  тишині,
Як  заклик  жити  вільному  народу.

Ти  спочиваєш,  янголе,  у  сні,
Де  вже  немає  болю  і  тривоги.
Про  тебе  пам'ять  живе  у  полі,  в  борозні,  
Веде  нас  далі  у  важкі  дороги.

Зі  сльозами  мовчки  станем  у  журбі,
Свічки    спомином  погаснуть  теплим.
Немає  меж  для  вдячності  тобі,
Бо  ти  для  нас  назавжди  став  безсмертним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025

Я їду додому

Я  їду  додому.  Село  за  горою,
Там  хата  біліє,  мов  згадка  свята.
Дорога  знайома  веде  за  собою,
Де  мати  чекає  й  душа  розквіта.

Везу  їй  хустину,  у  квітах  шовкових,
Як  спомин  про  дні,  що  вдалося  пройти.
На  ній  молитви  мої  вечорові,
Всі  думи  солдата,  всі  мрії  прості.

Чекала  мене,  запаливши  свічину,
Коли  я  у  полі  тримав  свій  окоп.
Молитва  її  берегла,  як  дитину,
Від  куль  ворожих  і  часу  прокльоп.

Я  їду  додому,  до  рідного  двору,
Де  хата  старенька,  де  яблуні  цвіт.
Де  мати  стрічає,  забувши  про  втому,
В  очах  її  щастя,  а  в  серці  –  весь  світ.

Хустина  ця  –  дар,  простий  і  безцінний,
Як  символ  любові,  що  вічно  жива.
Везу  їй  цей  скарб,  як  оберіг  вірний,
Щоб  пам’ять  про  сина  в  серці  жила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025