| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Мій тато Різдво зустрічає в полоні,
А ми з мамою вдома, ми у Херсоні.
Зранене серце закували в кайдани
Незлічити нам горя серед зла і омани.
Окупанти руйнують мости і дороги,
Та віра сильніша за біль і тривоги.
Крізь сльози і втому я буду чекати...
Сьогодні Різдво у Херсоні без тата...
Його не зламають ні стіни, ні ґрати,
Бо сила любові сильніша за втрати.
Ми разом здолаємо морок і втому
Я вірю повернеться тато додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025
Херсон у тумані, в обіймах війни,
Де гради і дрони крадуть мирні сни.
Будинок пустий , обвалений дах,
Там місто стоїть у кривавих боях.
На вулицях сльози змішались із кров'ю,
І кожен куточок пронизаний болем.
Незламний Херсон весь у руїнах
Та не стане ніколи більш на коліна.
Врятуйте Херсон, я вас благаю
Ворожий вогонь його убиває.
Там тіні під сонцем ховають свій страх,
А долі зникають у смертних руках.
Там люди тримаються, попри руїни,
Як стяги свободи, незламні й єдині.
У кожному серці вогонь ще палає,
Що сили дарує і віру тримає.
Врятуйте Херсон, я вас благаю,
Ворожий вогонь його убиває .
З руїн він підніметься, гордий, живий,
Щоб день розпочати в свободі новий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025
Присвята Тилюку Дмитрові, позивний "Полтава"
Ти йшов вперед, коли Донбас горів,
Тримав щитом кордон для нас рукою
Окупантів гнів тебе не покорив,
Ти став легендою на полі бою.
Віддав життя за мир і вільний шлях,
Щоб діти без війни, ходили рідною землею
Твій дух тепер — у хмарах, у полях...
Ти став для нас яскравою зорею.
Ти впав, як воїн, у важкій броні,
За мир і правду , за свободу.
Дімон... ім’я твоє лунає в тишині,
Як заклик жити вільному народу.
Ти спочиваєш, янголе, у сні,
Де вже немає болю і тривоги.
Про тебе пам'ять живе у полі, в борозні,
Веде нас далі у важкі дороги.
Зі сльозами мовчки станем у журбі,
Свічки спомином погаснуть теплим.
Немає меж для вдячності тобі,
Бо ти для нас назавжди став безсмертним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025
Я їду додому. Село за горою,
Там хата біліє, мов згадка свята.
Дорога знайома веде за собою,
Де мати чекає й душа розквіта.
Везу їй хустину, у квітах шовкових,
Як спомин про дні, що вдалося пройти.
На ній молитви мої вечорові,
Всі думи солдата, всі мрії прості.
Чекала мене, запаливши свічину,
Коли я у полі тримав свій окоп.
Молитва її берегла, як дитину,
Від куль ворожих і часу прокльоп.
Я їду додому, до рідного двору,
Де хата старенька, де яблуні цвіт.
Де мати стрічає, забувши про втому,
В очах її щастя, а в серці – весь світ.
Хустина ця – дар, простий і безцінний,
Як символ любові, що вічно жива.
Везу їй цей скарб, як оберіг вірний,
Щоб пам’ять про сина в серці жила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025