Мірія Преварська

Сторінки (1/2):  « 1»

Дивись, як зоряні сади…

Дивись,  як  зоряні  сади
Цвітуть,  тьмяніють,
Як  під  поверхнею  води
Блукають  тіні.

Сплітаються  до  ниті  нить
Виткі  стежини,
І  місяця  неясні  сни  –
В  піснях  пташиних.

Туманний  саван  на  ліси
Впаде,  мов  листя.
Не  чутно  духів  голоси
Із  нір  зміїстих.

І  в  землю  ніч,  густа,  мов  мед,
Вросте  корінням.
Дивись  на  сходження  планет
В  небес  склепінні.

Біжи  одним  із  вовчих  зграй,
Забувши,  хто  ти.
Десь,  може,  є  останній  рай
За  горизонтом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025


Приходь – із лісів прадавніх…

Приходь  –  із  лісів  прадавніх
Або  із  глибин  безодні,
В  тиші  важкій,  мов  камінь,
Чи  під  голосіння  дзвонів.

Приходь  –  із  садів  Едему
Чи  поля  страшного  бою,
Із  ка́зок  відьомських,  темних,
Чи  героїчних  історій.

Приходь  –  коли  день  згасає
Чи  в  передранкову  сутінь,
Стежкою,  що  заростає,
Добре  відомим  маршрутом.

Приходь  –  наяву,  уві  сні  чи
Десь  на  перетині  граней,
Кимось,  хто  втратив  обличчя,
Кимось,  хто  все  пам’ятає.

Приходь  на  мій  поклик,  ким  би
Не  був  ти  –  німим  фантомом,
Янголом  зі́  згаслим  німбом
Або  безпритульним  богом,

Демоном  з  серцем  людини.
Попри  дурні  провидіння,
Приходь  –  ось  у  цю  хвилину
І  стань  за  спино́ю  тінню.

Всупереч  знакам,  пророцтвам,
Мороку  хвилям  холодним,
Променям  жаляче-гострим,
Завтра,  а,  може,  сьогодні,

Приходь  –  я  чекатиму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025