| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Вовтузячись в старій шухляді,
Шукають люди щось корисне.
Начеб-то викинуть і раді,
Але шкода усе. І дійсно –
Вовтузячись в пилюці й праху,
Пригадуючи архаїзми,
Впиваються іржаві цвяхи.
Та відірватись уже пізно.
Тканини, що уже не в моді,
І фотокартки у альбомі –
Ти порпаєшся, наче злодій,
Пригадуючи ледь знайоме.
Живеш, поринувши у дійсність,
Та часом пригадавши вічне.
В шухляді все на стільки різне –
Та вже не потріб. Скоротічне.
На 19.11.2010 00.45
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223858
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2010
а кава міцніша й міцніша
у подихах довгих, коротких
невпевнені в голосі нотки
а з ними, напевно, і тиша.
у пошуках вічного щастя,
спинившися на півдорозі
чекать,коли пройдуть морози
чекать, що опинишся в казці.
а казки немає й немає,
і кава чорніша від ночі
сердечний ритм не віднімає,
але й не злипаються очі.
5.11.2010́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2010
Блукаючи в нетрях чужої душі,
Заплутавшись у павутинні мовчання,
Хитаючись від алкоголеприймання,
Впаде й не підніметься власний рушій.
Блукаючи в світі цім поодинокий,
Жадаючи правди напитись: нудота.
Не озираючись йтимеш ти, доти
Як знудить тебе від яскравого світла.
Та глохнути станеш від смаку свободи,
Шукаючи враженням місце роботи,
Загубиться мрія дитинства та світла.
26.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2010
Я йду проти вітру,
Блистять зараз очі:
Хустинкою витру.
В руках парасолька
Та складена поки.
Усмішку дівочу
Сховаю. Напевно,
Ще доти,як йтиму
Під руку із щастям.
30.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213782
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 01.10.2010
Біжу, тікаю,
В полі вітер.
Сама не знаю
Які квіти
Понад усе я полюбляю.
Сміюсь чи плачу?
Забуваю.
Милуюсь днем,
Коли ніч світить
Живу вогнем…
І знову вітер
Моє волосся розплітає
І тим вогнем, який я знаю,
Палає сонце.
Світ і люди
Плюють на вічність.
Сильні груди
Приймають біль оцей і голод…
Уже поглинув
вічний морок.
Тікає вітер. Із ним – правда.
Не знаю літер.
Горя взнала.
Поснули всі, і все затихло.
Людина у чекані лиха.
31.03.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2010
Ти поміж інших. Тут всі такі, як ти,
Що прагнуть ідеалу та свободи.
Рожеві окуляри теж одягнуть
Синоптикам замовлять всю погоду.
Ти поміж них – безпомічна й слабка,
У цьому світі не достатньо тільки вроди
Спокуса часом надто аж тривка
Червоні кров’ю скрізь прозорі води.
Часом, буває, хочеш йти від них
Але хіба ти іншим вже потрібна?
А що, як?.. знову цей повільний вдих
Ти впораєшся, ти для чогось гідна!
Пливеш інертно доти, поки спиш
І все давно вже рішено за тебе:
Свій крик душі до шепоту ти стиш
Ніхто тебе тут більше не почує.
Окрім неба.
26.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2010
Я відчуваю щось у грудях
мені не вистачає кисню
Ніяковію я на людях
Цей натовп так безглуздо тисне.
Мовчання знищить цю напругу
Сміятись майже заборона
Замість усмішок там щось друге
Пропущене крізь охорону.
Цей рівний подих є нестерпним,
але не дихати ще гірше
Усе життя цілком інертне
Я хочу бути там, де інше.
Найтяжчий сум це за минулим,
Він поглинає зсередини.
Найгірше те, що всі забули
Найшвидша мить – життя людини.
Найбільша темінь там, де ясно
Абсурдність дій не пояснити
Бажання бачить все прекрасним
Але нічого не робити.
Ця тиша робить своє діло
Мої всі фарби закінчились
Не дихає холодне тіло
Тобі це все, мабуть, наснилось.
23.11.2оо8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196846
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.06.2010
сміюсь чи плачу - так мені прекрасно.
на небі нема жодної хмаринки.
воно, мабуть, ніколи і не згасне -
це сонце, що дарує всім картинки.
ти дивишся - я падаю в безодню:
твій погляд виявивсь таким руйнівним!
Мабуть, комусь не вистачає водню...
ця хімія стосунків так нестримна!
ти дивишся - я вся немов палаю
так важко дихати - мені замало кисню.
але ти дивишся в останнє - точно знаю.
це все скороминуче, немов пісня.
2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2010
навіщо все? адже його не буде,
нема нічого вічного на світі.
прийде нове життя. загинуть люди
і краща доля їм уже не світить.
навіщо смерть, коли хтось народився?
навіщо біль вчиняти тим, хто поруч?
хтось, дізнавшись усю правду, вмився,
а інші, віддані, ішли йому на поміч.
навіщо біль? коли і так все важко.
ускладнювать життя? так, це виходить!
усе в жалю? комусь в житті поблажки.
живем...а смерть між нами, просто поруч ходить.
та світить сонце. завтра воно згасне.
весь світ огорне темрява и морок.
всі квіти й трави..все, що є прекрасним.
бо ти - людина. ти є собі ворог.
пройде це літо. скоро за ним - осінь.
тут голі віти. листя вже не просять.
нема життя. живе - воно не вічне.
де вороття? це є для нас незвичним.
боїшся впасти? отож стій на місці.
екзамен долі скласти...зникли нові вісті.
сльози вже всохли. болю не лишилось.
лиш небо мокре..це, мабуть, все хвилі.
5.05.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196531
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.06.2010
молю тебе, залишся моїм світлом,
небу це всерівно. так блакитно
й світло мрію я про вічність і
про тебе. так невпинно
пада на нас небо
сум і біль не зроблять все, як треба,
бо є в нас щастя вищої потреби.
прошу тебе, залишся моїм вітром,
тим, що все руйнує непохитно
так, як роблять очі твої сині.
губи твої в подиху невпинні
ваблять і шматують мене нині.
але в чому очі мої винні?
в тому, що закохані? повинні
вічно терпнути і думати про тебе,
що тебе послало мені небо...
я не ждатиму. бо іншого не треба.
Благаю долю дати мені волю.
щоб серце вільно дихало, як в полі...
я руки не впускатиму! доволі!
я біль крізь серце пропущу, як промінь,
вже й дихать мені важко. на поклоні
я буду вік благати тебе, Доле!
залиш ти мене в спокої поволі..
люблю тебе..як вічність любить морок,
похитна тиша любить гарну вість..
можливо, Ангел любить число сорок..
а диявол точно любить шість!..
12.03.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2010